CC BY
14
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.4
Л1тература
1. Вщомосл Верховно! Ради Украши (ВВР) / Верховна Рада Украши. - К., 1992. - № 34. - Ст. 502 [Цит. 2009, 22 жовтня]. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon. ra-da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-12.
2. Киселев И.А. Планктон морей и континентальных водоемов / И. А. Киселев. - Л. : Вид-во "Наука", 1969. - Т. 1. - 657 с.
3. Макрушин А.В. Библиографический указатель по теме "Биологический анализ качества вод" с приложением списка организмов-индикаторов загрязнения / А.В. Макрушин. -Л. : ЗИН АН СССР, 1974. - 52 с.
4. Методи гщроеколопчних дослщжень поверхневих вод / О.М. Арсан, О.А. Давидов, Т.М. Дьяченко та ш - НАН Украши. 1н-т гщробюлогп. - К. : Вид-во ЛОГОС, 2006. - 408 с.
5. Оксиюк О.П. Оценка состояния водных объектов Украины по гидробиологическим показателям / О.П. Оксиюк, Г.А. Данова, С.Л. Гусынская, Т.В. Головко // Гидробиологический журнал. - 1994. - 30, № 3. - С. 26 - 31.
6. Олексив И.Т. Показатели качества вод с экологических позиций. - Львов : Вид-во "Свгг", 1992. - 235 с.
7. Песенко Ю.А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях. - М. : Вид-во "Наука", 1982. - 281 с.
8. Романенко В.Д. Основы гидроэкологии. - К. : Вид-во "Генеза", 2004. - 664 с.
9. Формування режиму природних вод району Шацьких озер в сучасних умовах / О. Цветова, Б. Веремчук, М. Павлiчук та ш - К. : Вид-во "Аграрна наука", 2004. - 96 с.
Думич О.Я., Бекас Б.О., Савицка О.М. Зоопланктон озера Люцимер Шацкого национального естественного парка
Приведены результаты исследований зоопланктона озера Люцимер Шацкого национального естественного парка. Установлено экологическое состояние экосистемы озера за структурными и сапробиологичними показателями зоопланктона. Приведена графика динамики индексов Шеннона и Маргалефа, а также динамика индекса сапробности в озере Люцимер. Установлено, что состояние озера Люцимер по содержанию органического вещества, объем которого характеризуется индикаторными организмами в водоеме, находится в пределах а-олигосапробности и в'-ме-зосапробности. За развитием зоопланктона его можно охарактеризовать озером в определенные периоды олиготрофного класса и олиго-мезотрофного разряда и мезот-рофного класса и мезотрофного разряда. Вода в нем чиста и очень чиста, а состояние водоема изменяется от хорошего к очень хорошему.
Dumych O.Ya., Bekas B.O., Savytska O.M. Zooplankton of lyutsymer lake of shats'k national natural park
The results of research of Lyutsymer Lake zooplankton of ShNNP are presented. The ecological state of lake ecosystem by zooplankton structural and saprobiological indices is set. Showed graphs of index (Shennon, Margalef). It is set that the state of lake of Lyucimer after maintenance of organic matter the volume of which is characterized indicator organisms in a reservoir is within the limits of а-oligosaprobnity and в'-mezosaprobnity. After development of zooplankton of him it is possible to describe a lake in certain periods of oligotrofic class and oligo-mesotrophic digit and mesotrophic class and mesotrophic digit. Water in him is clean and very clean, and the state of reservoir changes from good to very good.
УДК 631.412 Здобувач В.В. Попович - Львiвський ДУ БЖД
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕДАФОТОП1В ТЕРИКОН1В У М1СЦЯХ ГОР1ННЯ
Здшснено фiзико-хiмiчнi дослщження грунпв терикошв Нововолинського пр-ничопромислового району в зош горшня. Визначено видовий склад, який розви-ваеться. Проаналiзовано негативний вплив горшня терикошв на цшсшсть вiдвалiв та формування фггомелюративного покриву на них. Встановлено, що процес природ-
ного заростання Taraxacum officinala Wigg. вщбуваеться на ycix дослiджуваних дь лянках кшьюстю не менше нiж 50 % вщ загально!.
Ключовi слова: дослщження грунту, рослиннiсть териконiв, фiтомелiорацiя.
Постановка проблеми. Негативний вплив на довкшля терикошв ву-гшьних шахт у Нововолинському прничопромисловому райош вщображено у попередшх працях [1-3].
До основних проблем, що виникають внаслщок експлуатацп шахт у шахтарському регюш, належать:
• низька яшсть мотторингових дослвджень терикошв;
• горшня терикошв та потрапляння небезпечних сполук в атмосферу;
• вщсутшсть температур терикошв, в яких вщбуваеться загорання;
• неналежне гас1ння осередшв гор1ння;
• складування вщвально! з порушеннями проектних пропозицш [4];
• неналежне оформлення документаци (паспортов) на вщвали;
• тдтоплення закритих прничих вироб1ток;
• недостатнш р1вень рекультивацшних та фггомелюративних робгг;
• актив1защя зрушень поверхт терикошв, що сформувалися (рис. 1);
• тдвищений рад1ащйний фон бшя м1сць горшня ввдвал1в [5].
1з 1996 до 2001 р. у регюш лжвщовано шють неприбуткових шахт -№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, що загалом позитивно вплинуло на еколопчну обстановку.
Проте загальне надходження забруднювальних речовин, зокрема важ-ких метал1в, у довкшля залишаеться на високому р1вш, унаслщок того, що грунт мае здатшсть утримувати 1х i може бути тривалий час вторинним дже-релом забруднення [6]. Тому дослщження грунту на породних вщвалах, е ак-туальним у контекст оздоровлення порушеного довкiлля.
Рис. 1. Виникнення зсувьв породи на терикош у м. Нововолинську
Аналiз останшх дослщжень та пyблiкацiй. В Укра!ш значну увагу придiлено фiзико-хiмiчним, фiзико-механiчним, водно-фiзичним дослщжен-ням сyбстратiв вiдвалiв вyгiльних шахт. На основi здшснених дослiджень розроблено низку рекомендацiй щодо проведення рекультиваци порушених земель у Захщному Донбасi (Романова, Зверковський, 2005). Визначали фiзи-ко-хiмiчнi властивостi грунлв техногенних ландшафтiв родовищ самородно! Ырки Передкарпаття (Козловський, 2008).
Шуствий iticiiiiK НЛТУ yKpa'1'ни. - 2010. - Вип. 20.4
Здiйcнюють мoдeлювaння мiнливocтi та нeoднopiднocтi фiзикo-мexa-нiчниx влacтивocтeй гipcькиx пopiд та riperai' мacи для вибopy oптимaльниx тexнoлoгiчниx piшeнь пiд чac фopмyвaння вщвашв та ïx пpoeктyвaння (Мак-cимoв, Ткaчeнкo, Жyкoв, 2CC9).
Дocлiджeння cyбcтpaтy на тepикoнax Hoвoвoлинcькoгo гipничoпpo-миcлoвoгo peгioнy пoкaзaли, щo вмicт 25 xiмiчниx eлeмeнтiв у шaxтнiй nopo-дi пepeвищye дoпycтимi ГДК пopiвнянo з пpиpoдними фoнoвими знaчeннями peгioнiв Вoлинcькoï oблacтi [V]. Вcтaнoвлeнo ютотну вiдмiннicть пepeгopiлoï пopoди тepикoнy вщ peкyльтивoвaнoï. Пepeгopiлi пopoди нacичeнi N ^erao-
2+ 2+
гiдpoлiзoвaним) та CaZT, Mg , K2O, P2O5, а тaкoж для ниx xaparcrep^ шдви-щeння piвня киcлoтнocтi, для якж pH вoднoï витяжки 2,46-3,S1. Пepeгopiлi пopoди вiдпoвiдaють виcoкoгyмycним фунтам, на вщмшу вiд peкyльтивoвa-нж [2]. Вapтo зазначити, щo фiзикo-xiмiчнi дocлiджeння гpyнтiв тepикoнiв у зoнi гopiння вiдвaлiв Hoвoвoлинcькoгo гipничoпpoмиcлoвoгo pa^^ вивчeнi нeдocтaтньo.
Пocтaнoвкa зaвдaння. Мeтoю poбoти е визнaчeння, на ocнoвi лaбopa-тopниx дaниx, вiдмiннocтeй фiзикo-xiмiчнoгo cклaдy вiдвaльнoï пopoди нав-кoлo мicць гopiння вiд гpyнтiв шдшжжя тepикoнiв.
Виклaд ocHoiHoro мaтeрiaлy. B^ip пpoб, для oцiнювaння cтaнy фунлв, здiйcнювaвcя 9 квiтня 2CC9 p. бшя пoлyдня. Пpoби вiдбиpaли nepe-вaжнo на глибинi 0,2 м вщ пoвepxнi вiдвaлy, тeмпepaтypa нaвкoлишньoгo ce-
peдoвищa +6 сС, в^ш^а вoлoгicть пoвiтpя 65 %. Пapaмeтpи вiдвaлy: виcoтa
22 5S,6 м; птоща ocнoви 61,5 тиc. м ; o6^ 143C тиc. м ; кут нaxилy бiчнoï no-
вepxнi 5CC. Хapaктepиcтикa пopoди: вмicт зoли SV,1 %; cipки - 0,26 %; oб,eмнa
гycтинa 2,42 кг/м2.
Рiк ввeдeння вiдвaлy в eкcплyaтaцiю - 1961, зyпинeнo вiдвaл пopoди у 19S2 p. Рeкyльтивaцiйнi po6o™ пpoвoдилиcя нe в пoвнoмy oбcязi. Пepeвaжae pocлиннicть, щo cфopмyвaлacя у npo^ci пpиpoднoгo зapocтaння. Пpoцecи ca-мoзaймaння cпocтepiгaютьcя на виcoтi 2S м вщ пiднiжжя тepикoнy (p^. 2).
Рис. 2. Мшце гoрiння mepuKoHy
2. Екoлoгiя дoвкiлля
65
Для здшснення поставлено! мети на териконi було вщбрано 6 проб -4 у мюцях горiння терикону, 2 - бшя пiднiжжя на вщсташ 15 м вiд вiдвалу.
Проба № 1. Взято грунт на вщсташ 0,1 м вщ мюця горiння. Вологiсть проби грунту - ф = 7,6 %. Глибина вщ поверхнi вiдвалу - 0,2 м. Наявна рос-линнiсть. Заростання на плошд 1x1 м Taraxacum officinala Wigg. становить 60 %, Plantago lanceolata L. - 9 %, Deschampsia caespitosa (L.) Beauv. - 3 %.
Проба № 2. Взято грунт на вщсташ 0,5 м вщ мюця горшня. Вологiсть проби грунту - ф = 18 %. Глибина вщ поверхш вiдвалу - 0,2 м. Наявна рос-линнiсть. Заростання на плошд 1x1 м Leontodon autumnalis L. становить 32 %.
Проба № 3. Взято грунт на вщсташ 0,3 м вщ мюця горшня. Волопсть проби грунту - ф = 7,3 %. Глибина вщ поверхш вщвалу - 0,2 м. Наявна рослин-нiсть. Заростання на плошд 1x1 м Taraxacum officinala Wigg. становить 23 %, Polytrichum commune L. - 50 %, Deschampsia caespitosa (L.) Beauv. - 14 %.
Проба № 4. Взято грунт на вщсташ 1 м вщ мюця горшня. Волопсть проби грунту - ф = 27 %. Глибина вщ поверхш вщвалу - 0,2 м. Наявна рослиншсть. Заростання на плошд 1x1 м Taraxacum officinala Wigg. становить 33 %, Plantago lanceolata L. - 10 %, Deschampsia caespitosa (L.) Beauv. - 4 %.
Проба № 5. Взято грунт на вщсташ 15 м вщ пщшжжя терикону. Волопсть проби грунту - ф = 36 %. Глибина вщ поверхш землi - 0,2 м. Наявна рослиншсть. Заростання на плошд 1x1 м Tussilago farfara L. становить 37 %, Taraxacum officinala Wigg. - 65 %.
Проба № 6. Взято грунт на вщсташ 12 м вщ пщшжжя терикону. Волопсть проби грунту - ф = 30 %. Глибина вщ поверхш землi - 0,2 м. Наявна рослиншсть. Заростання на плошд 1x1 м Tussilago farfara L. становить 40 %, Taraxacum officinala Wigg. - 58 %.
На пiдставi фiзичного та хiмiчного аналiзу проб грунпв виявлено ю-тотш вщмшносп властивостей грунпв у зош горiння та бшя пщшжжя породного вщвалу (рис. 3-5).
Рис. 3. BMicm гумусу та СаСО3, %
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.4
Вмют гумусу визначено за методом 1.В. Тюрiна в модифжаци Ншт-на. На вЫх дослiджуваних дiлянках (згiдно з пробами № 1-6) виявлено висо-когумусш грунти з вмiстом гумусу 3,28-5,9 %. У мюцях горшня не виявлено СаСО3, проте у пробах, що взятi бiля тдтжжя, його вмiст становить 1,23 та 1,52 % (рис. 3).
Номер проби
рН сольове рн водне Пдролггична кислотшсть (мг екв / 100 г фунту)
Рис. 4. Кислотшсть до^джуваних tрунтiв
Номер I
Рис. 5. Вм^т поживнихречовин у до^джуваних пробах tрунтiв
Кислотшсть грунту визначалася потенщометричним методом для водно! i сольово! витяжок. Встановлено, що грунти з мюць горшня терикону е кислими i рН водно! витяжки в них змшюеться в межах 4,55-5,24. Пробам № 5, № 6 вщповщають грунти, насичеш основами, для яких сольове рН не визначають, а водне становить 7,32 i 7,83 вщповщно.
Гiдролiтична кислотшсть визначали методом Каппена. У мюцях го-рiння вона е високою i становить 4,96-6,72 мг екв/100 г грунту (рис. 5). Для грунлв, якi насиченi основами, пдрол^ично! кислотностi не визначають (проби № 5, № 6).
Обмшт кальцш та магнiй визначали комплекснометричним методом та становили, вщповщно, для проби № 1-8,25 та 6,6 мг екв/100 г грунту, проби № 2-16 та 4, проби № 3-10,5 та 1,75, проби № 4-12 та 3,5. У пробах, що взят бшя пщшжжя терикону Са2+ та Mg2+ не виявлено.
Визначено за методами Чиржова рухомi К2О та Р2О5. Для грун^в, що е в осередку горшня вщвалу, К2О змшюеться у межах 30-43,2 мг/100 г грунту; для грунлв бiля пщшжжя спостер^аються меншi значення 17,76 та 26,4 мг/100 г грунту. Рухомий Р2О5 також мае бiльшi значення у мюцях горш-ня 5,35-10,15 мг/100 г грунту проти 1,8-2,5 мг/100 г грунту бшя пщшжжя. Легкогiдролiзований азот визначали методом Корнфшда, на уЫх дшянках вiн перебував у межах 7-10 мг/100 г грунту (рис. 5).
Висновки. Дослщним шляхом виявлено ютотш вщмшносп фiзико-хi-мiчного складу грунтiв у мюцях горiння вiд фонових значень бшя пщшжжя терикону:
1. Волопсть грунив у мюцях горшня е значно нижчою вщ вологоси грунив на вщсташ 12-15 м вщ терикону.
2. У мюцях горшня у грунтах не виявлено СаСО3, на вщм1ну вщ решти проб.
3. Грунти мюць горшня терикону е кислими i для них визначено рН водно! витяжки у межах 4,55-5,24.
4. Гщролггична кислоттсть у мiсцях горiння е високою i становить 4,966,72 мг екв/100 г грунту.
5. У пробах, що взят! бшя пщшжжя терикону, Са2+ та Mg2+ не виявлено.
6. Рухомi К2О та Р2О5 мають високi значення у мюцях горiння та не визна-ченi бiля пiднiжжя терикону.
7. Азот (легкогiдролiзований) на усiх дшянках - у межах 7-10 мг/100 г грунту.
8. Процес природного заростання Taraxacum officinala Wigg. вщбуваеться на у^х до^джуваних дшянках кшьюстю не менше тж 50 % вщ загально!.
Л1тература
1. Попович В.В. Про порушення гщрогеолопчного режиму прничодобувних територш унаслщок закриття шахт // Науковий Вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.6. - С. 87-93.
2. Попович В.В. Дослщження ф1зико-х1м1чних властивостей грунпв та перегорших по-рщ на териконах Нововолинського прничопромислового регюну // Науковий Вюник НЛТУ Укра!ни : Ландшафтна арх1тектура в контекст сталого розвитку. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра-!ни. - 2008. - Вип. 18.12. - С. 258-264.
3. Попович В.В. Вплив кшматичних умов на розвиток рослинност техногенних ландшафт Малого Полюся у зимовий перюд // Науковий Вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.3. - С. 37-42.
4. Еколопчний паспорт Волинсько! обласп, затверджений Наказом Мшютерства охоро-ни навколишнього природного середовища Укра!ни вщ 11 травня 2007 року № 233. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.menr.gov.ua/documents/VOLeko_06.doc.
5. Кучерявый В.П. Мощность эквивалентной дозы фотонного ионизирующего излучения на отвалах угольных шахт / В.П. Кучерявый, В.В. Попович // Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация : сб. тезисов докладов V Международной научно-практической конференции. - Мн., 2009. - С. 158-161.
6. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
7. Терещук О. Вплив вщвал1в прничодобувно! промисловосп на навколишне середови-ще Нововолинського прничопромислового району // Вюник Льв1вського ушверситету. - Сер.: Географ1чна. - 2007. - Вип. 34. - С. 279-285.
HayKOBiiii BicHHK H^TY YKpaiHH. - 2010. - Bin. 20.4
nonoeuH B.B. Hcc^egoBaHie ^ga^oronoB reppiKOHOB b Mecrax ropeHHH
Ocy^ecTB.eHbi $H3HKO-xHMHHecKue ucc.egoBaHua noHB TeppuKOHOB hobobo.wh-CKoro ropHonpoMbim.eHHoro paMoHa b 3OHe ropeHua. Onpege.eHO BugoBoM cocTaB, ko-TopwM pa3BHBaeTca. npoaHa.H3upoBaHo HeraTHBHoe B.uaHue ropeHua TeppuKOHOB Ha ^.nocTHOCTb OTBa.OB h ^opMupoBaHua ^HTOMenuopaTHBHoro noKpoBa Ha hhx. YcraHOB-.eHO, hto пpоцecc ecTecTBeHHoro 3apacraHua Taraxacum officinala Wigg. npoucxoguT Ha Bcex ucc.egyeMbix ynacTKax KO.HHecTBOM He MeHbme HeM 50 % ot o6^eu.
Knwneebie CRoea: ucc.egoBaHue noHBbi, pacrHTe.bHocrb TeppuKOHOB, $HTOMe.u-opaцнa.
Popovych V.V. The investigation of waste heaps' soils in places of combustion
The article deals with the physico-chemical investigations of waste heaps' soils in places of combustion of mine-industrial region of Novovolynsk. The specific structure is determined. The bad influence of waste heaps' combustion on the dumps' completeness and formation of phitomeliorative covering are analysed. It is set that process of the natural overgrowing of Taraxacum of officinala of Wigg. takes a place on all of the probed areas an amount not less than 50 % from general.
Keywords: soil' investigation, vegetation of waste heaps, phitomelioration.
yflK 614.843(075.32) Cm. eurn. O.O. CMomp -MeieobKuu flyEMfl
CTPYKTYPHHH AHA.HI3 ^ICOBHX no^E^, AHHAMIKA IXHBOTO P03BHTKY TA nOOHPEHHfl
npoaHa.i3OBaHO npuHHHH BHHHKHeHHa .icoBux no^e^; i oco6.HBocreM ixHboro nporao3yBaHHa. Po3raaHyTO guHaMiKy po3BHTKy i nomupeHHa .icoBux no^e^, Ha nig-CTaBi Horo BH3HaneHO ocHOBHi HanpaMKH goc.ig:®:eHHa npoG.eMH nigBH^eHHa no^e^Hoi 6e3neKH .iciB. BcraHOB.eHO, ^o g.a nigBH^eHHa no^e^Hoi 6e3neKH .iciB oahhm i3 nep-cneKTHBHux HanpaMKiB e po3po6.eHHa cynacHux MeTogiB nporao3yBaHHa HacraHHa no-^e^OHe6e3neHHoro ce3OHy b .icax Ha ocHOBi KOMn.eKcHoro nigxogy 3 BpaxyBaHHaM Me-Teopo.oriHHux (mBugKocT BiTpy, coHaHHoro BHnpoMiHroBaHHa, TeMnepaTypu noBiTpa i rpyHTy, BigHocHoi Bo.orocri noBiTpa), amponoreHHux (BignoHHHKOBux BorHH^, HaB-mhchhx nignamB, icKop Big e.eKTpoMepe:®: Ta aBapiM aBTOTpaHcnopTy i t. iH.) i npupog-hhx (no^e^i Big 6.ucKaBOK) hhhhhmb Ta xapaKTepucTHK .iciB.
KnwHoei CRoea. .icoBa no^e^a, no^e»OHe6e3neHHHH ce3OH, po3bhtok i nomupeH-Ha .icoBoi no^e^i.
Bcryn. ^icoBa no^e^a - цe HeKepoBaHHH 6araTocTagiHHHH npo^c ro-piHHa .icoBHx MaTepia.iB y BigKpHTOMy npocTopi Ha noKpHTiH .icoM n.om,i. ^.a BHHHKHeHHa .icoBoi no^e^i noTpi6Hi npHHaHMHi gBi yMOBH. HaaBHicTb cyxoro .icoBoro ropronoro MaTepia.y (6-25 % Bo.orocri) Ta g^epe.a Boraro. npHHHHH BHHHKHeHHa .icoBHx no^e^ y 10-15 % 3a.umaroTbca He3'acoBaHHMH. Bohh mo-^yTb 6yTH aK npupogHoro, TaK i aHTponoreHHoro noxog^eHHa. Be.HHHHH aH-TponoreHHoro HaBaHTa^eHHa i Ki.bKicTb 6.ucKaBKOBHx po3pagiB Ha ogнннцro n.orn,i .icoBHx TepHTopifi BH3HaneHO b po6oTax [1, 8, 9].
npoTe Ha ctorogm 3a.HmaeTtca He 3'acoBaHoro 3HaHHa Ki.BKicTB nuraHB, aKa cTocyeTtca npoTHno^e^Hoi Ky.BTypu noBegiHKH Hace.eHHa. He po3po6.eHO
gocKOHa.Hx MeTogiB nporHO3yBaHHa HacTaHHa no^e^OHe6e3neHHoro ce3OHy, aKi BpaxoByBa.H 6 aK MeTeopo.oriHHi, aHTponoreHHi, TaK i npupogm hhhhhkh. He po3po6.eHO ageKBaTHHx MaTeMaTHHHHx Moge.efi po3BHTKy Ta nomupeHHa .ico-BHX nO^e^ 3 ypaxyBaHHaM pi3HHX HHHHHKiB.
2. EKO^oria goBKi^^H
69
