CC BY
70
УДК 631.618 Здобувач В.В. Попович - Львiвський державный
утверситет безпеки життедшльност
ТЕРИКОНИ НОВОВОЛИНСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ ТА 1ХН1Й ВПЛИВ НА ДОВК1ЛЛЯ
Проаналiзовано небезпеку териконiв для довкiлля, а також придатшсть кл1ма-тичних та природно-еколопчних особливостей регiону для здшснення фггомелюра-цп вiдвалiв i, як наслщок, - запобiгання негативним явищам та !х лшвщацп.
Ключов1 слова: терикон, кшматичш умови, природне заростання, ф1томелюра-
цiя.
Постановка проблеми. З початку видобування кам'яного вугшля еко-лопчний стан Нововолинського прничопромислового регюну значно попр-шився. Сприятливими умовами для цього стало утворення штучних пород-них насишв (рис. 1), утворення техногенних форм вщвашв, нагромадження вщход1в вуглевиробництва, неналежний мониторинг порушених земель.
Внаслщок виникнення терикошв, утворюються штучш ландшафти. Порушення природного ландшафту призводить до непривабливост терито-рп, в1дчуження земель, утворення нер1вностей поверхш та додаткових дорщ порушення природноi р1вноваги у рослинному 1 тваринному свт, зниженню атрактивност [1]. Населення, що проживае у такому середовишд, потерпае вщ нестач1 питноi води, токсичного повггря, дефеклв буд1вель, споруд, дорщ забруднення водойм та грунлв отрутох1м1катами та пилом [2].
Пщ час обвдавання в1тром терикошв i в1двал1в розкривних порщ по-вггря забруднюеться пилом та газами. Водят потоки зносять пухк породи у пдрограф1чну мережу, забруднюючи балки та р1чков1 долини, замулюючи стави, ржи, озера. Це призводить до усунення 1з природних мюцезростань ба-гатьох вид1в рослин i тварин. Техногенне руйнування Грунтового покриву зменшуе плошд орних земель [3].
Рис. 1. Терикон шахти №4 Нововолинського г1рничопромислового регюну
Аналiз останшх дослвджень та публiкацiй. Анал1з л1тературних дже-рел показав, що в Укршт здшснюють значш дослщження щодо впливу пр-ничодобувного комплексу на довкшля.
Пращ Г.1. Рудька (1996-1998), У.Б. Башуцько!" (1999) О.С. Терещук (2005-2007), В.П. Галушки, П.Р. Третяка (2007) присвячеш висвггленню геоекологiчноi ситуацii у Нововолинському прничопромисловому регюш та пропозищям методологiчних шляхiв покращення екологiчного стану.
Науковий тсник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.15
Необхщшстю е створення монiторингових дослiджень екологiчного стану регюну та розроблення бази даних з метою прогнозування та лжвщаци негативних явищ.
Постановка завдання. Метою роботи було на основi власних досль джень та лiтературних джерел проан^зувати небезпеку териконiв для дов-кiлля, а також придатнiсть кшматичних та природно-екологiчних особливос-тей регюну для здшснення фггомелюрацп вiдвалiв i як наслiдок - запобiгання та лшвщацп негативних явищ.
Виклад основного матерiалу. На територи Нововолинського прни-чопромислового району розташованi 28 терикошв.
Згiдно з фiзико-географiчними ознаками площа району належить до Малого Полюся. Нововолинський гiрничопромисловий район перебувае шд впливом повiтряних мас, якi надходять з Атлантичного океану та швденно-за-хiдних континентальних мас Свропи. Таке географiчне становище сформува-ло океашчно-континентальний клiмат, який характеризуеться нестiйкими по-годними умовами, високою вiдносною волопстю, значною кiлькiстю опадiв. Весна тривала i нестiйка, лiто дощове, осшь тепла, а зима з вщлигами та нез-начним снiговим покривом. З швшчного-заходу на пiвденний-схiд континен-тальнiсть клiмату посилюеться. За вегетацшний перiод (квiтень-жовтень) ви-падае до 70 % рiчноl суми опадiв, що позитивно впливае на забезпечення де-ревних порiд вологою. Тому деревш породи в межах Малого Полюся розвива-ються швидко [4]. Але, на жаль, це не стосуеться техногенних ландшаф^в.
Щорiчно шахти Нововолинська викидають на поверхню 200 тис. т вщ-вально! породи. На породних вщвалах нагромаджено понад 32 млн т шахтно! породи [5]. Розроблення вугшьних родовищ супроводжуеться вагомими змь нами геологiчного середовища, зумовленими перемiщеннями значно! кшь-кост масивiв гiрничих порiд.
До складу вщвально! породи належить багато мшеральних та хiмiчних речовин, що у деяких випадках призводить до самозаймання. Шд час процесу самозаймання шахтних терикошв регюну спостер^аеться: гальмування процесу рекультиваци внаслiдок вигорання саджанщв деревних порiд (рис. 2); виникнення завалiв, зсувiв (рис. 3); шдвищення температури навколишнього середовища; шкiдливi викиди пилу та газiв в атмосферу; велика концентращя небезпечних хiмiчних сполук у навколишньому середовищi тощо [5].
Скид забруднених шахтних вод у ржи Захщний Буг (притоку ржи Вю-ла) та Студянка, складування вiдходiв на берегах призводять до змши пдро-хiмiчного i гiдродинамiчного режимiв [6]. Вода набувае шдвищено! кислот-ностi (рН 2,3-3,1), збагачуеться окисами залiза, сульфат-iонами, сполуками кремшю та iншими небезпечними речовинами. Довготривалий скид неочи-щених вод супроводжуеться зниженням здатност рiки до самоочищення, нагромадженням намулу, утворенням небезпечних хiмiчних речовин.
О^м фiзичних та хiмiчних небезпечних проявiв териконiв юнуе ще небезпека пiдвищеного радiацiйного фону. Виконавши власнi дослiдження було виявлено, що у мютах Львiвсько-Волинського вугшьного басейну, в яких видобувають вугшля (Червоноград, Нововолинськ), потужнiсть е^ва-
лентно! дози фотонного юшзуючого випромiнювання вища, шж в iнших мю-тах басейну (Львiв, Сокаль). У кiлькох мюцях радiацiйний потiк перевищуе середне значення (0,11 мкЗв/год) i дорiвнюе 0,25 мкЗв/год. На окремих дшян-ках вiдвалiв шахт випромiнювання перевищуе допустиму норму 0,3 мкЗв/год i дорiвнюе 0,34 мкЗв/год.
Рис. 2. Рослиншсть бтя м^ць горшня терикошв
Рис. 3. Виникнення зсувiв на терикот шахти №4
Для запоб^ання виникненню небезпечних проявiв девастацшних про-цеЫв необхiдно рацiонально використовувати природнi ресурси, здшснювати рекультивацiю, фiтомелiорацiю порушених земель [1].
Клiматичнi умови. На територи Нововолинського прничопромисло-вого району випадае велика кшьюсть опадiв i порiвняно слабо вiдбуваеться
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.15
фiзичне випаровування. Недостатня юльюсть сонячних днiв i вiдносно низькi температури повiтря у лггнш перiод сприяють перезволоженню Грунлв. Це характерно для Грунтiв, яю пiдстеляються водонепроникними породами, а та-кож для важких Грунтiв, зпдно з механiчним складом [4].
На територп Малого Полiсся випадае бшьше рiчних опадiв, нiж в ш-ших сусiднiх регiонах (650-740 мм). Безморозний перюд становить 140 дшв. Веснянi заморозки розпочинаються швидко i пiзно закiнчуються. Сума температур повгтря вище 10 °С становить 2450-2600 °С, що пояснюеться поши-ренням пiщаних Грунтiв, якi вдень добре прогрГваються та передають тепло довкшлю. Досить високi середнi суми активних температур можуть попере-дити шзш заморозки, ймовiрнiсть яких навГть в останнiй декадi травня дося-гае на метеостанцii Броди 30 % [7].
Напрямок та швидюсть вггру визначаеться мiсячним та сезонним режимом баричних центрГв, яю виникають над пiвнiчною частиною Сврази та Атлантики. Умови атмосферно" циркуляци визначають напрямки вiтрiв: взимку - захщш i пiвденно-захiднi, влiтку - захщш i пiвнiчно-захiднi. Швидюсть вiтру напряму залежить вiд характеру поверхш, величини градiента й умов циркуляци. Середня рiчна швидкiсть вггру на всш територii Волинсько" област становить 3,8-4,0 м/с. Найбiльшу повторювашсть мають вгтри зГ швидкостями 2-3 м/с. ЙмовГршсть швидкост вГтру 8-10 м/с становить 9 % вгд загально" юлькость Таю вгтри трапляються дуже рщко [8].
ТепловГ ресурси регюну достатш для багатьох культур, тому, що веге-тацшний перюд тривае понад 200 дшв [4, 8], а перюд з активними температурами (понад 10 °С) - 150-160 дшв. Бшьше 100 дшв у рощ мають середньодо-бову температуру понад 15 °С (перюд штенсивно" вегетаци). Вщлиги, яю знижують морозостшюсть сшьськогосподарських культур, затяжш весни через повшьне танення сшгу гальмують настання весни [8].
Сонячна радГащя е одним з основних чинниюв формування клГмату. РГчний прихщ сумарно" сонячно" радГаци становить 92,7 ккал/см2. Тому кль мат мюта Нововолинськ помГрно континентальний - м'яка зима, не парке ль то, затяжш зима й осшь. Переважаючими вирами е захщш Г швденно-захщш.
Пщ час надходження арктичного повГтря зимою Г на початку весни спостерГгаються найнижчГ мшГмальш температури, за добу зниження температури може доходити до 20 °С Г бшьше. СередньорГчна температура повгтря становить 7,0-7,5 °С. Вгд грудня до березня спостерГгаеться вщ'емна температура, найменше значення яко" -5,1 °С. Грунт промерзае у середньому на 20-25 см, в окремГ роки не промерзае. Середня висота сшгового покриву за зиму 12-14 см. Найвища середня температура припадае на липень 18,4-18,8 °С, Безморозний перюд довготривалий - 155-160 дшв, а тривалють перюду з середньодобовою температурою 5 °С - 205-210 дшв [9].
Висиовки. Виникнення та юнування породних вщвалГв вугшьних шахт е загрозливим явищем для довкшля та здоров'я людей. Основним вирь шенням проблеми е створення люових насаджень на девастованих ландшафтах шляхом процесу фгтомелюрацп.
Розглянувши кшматичш характеристики Нововолинського прничоп-ромислового району, можна стверджувати, що вони позитивно впливають на процес природного заростання на териконах та фггомелюращю.
Лгтература
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
2. Меркулов В.А. Охрана природы на угольных шахтах. - М. : Изд-во "Недра", 1981. -
183 с.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nauu.kiev.ua/book/Roz_4/Gl_4_8/Gl _4_ 8.html
4. Гончар М.Т. Лесные фитоценозы: повышение продуктивности и охрана (на материалах исследований у лесах равнинной части запада Украины). - Львов : Вид-во "Вища шк.", Изд-во при Львов. ун-те, 1983, 168 с. +6 вкл.
5. Терещук О. Вплив вщвашв прничодобувно! промисловосп на навколишне середови-ще Нововолинського прничопромислового району // Вюник Льв1вського ушверситету. - Сер.: Географ1чна, 2007. - Вип. 34. - С. 279-285.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.menr.gov.ua/documents/VOLeko _06.doc
7. Маринич А.М. Природа Украинской ССР / Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищен-ко П.Г. // Ландшафты и физико-географическое районирование. - К. : Вид-во "Наук. думка". -1985. - 224.
8. Природа Волынской области / под ред. Геренчука К.И. - Луцьк : Вид-во "Вища шк.", Изд-во при Львов. ун-те, 1975. - 147 с.
9. Р1шення Мсько! ради вщ 21 лютого 2007 р., № 10/13 " Про затвердження Програми розвитку земельно! реформи у м. Нововолинську на 2007-2015 рр.". Додаток. - № 1.
Поповыч В.В. Терриконы Нововолынского горнопромышленного района и их влияние на окружающую среду
Проанализирована опасность терриконов для окружающей среды, а также пригодность климатических и естественно экологических особенностей региона для осуществления фитомелиорации отвалов и, как следствие, - предотвращение и ликвидации негативных явлений.
Ключевые слова: террикон, климатические условия, естественное зарастание, фитомелиорация.
Popovych V.V. Waste heaps the Novovolynsk industrial region and their influence on the nature
The analysis of danger of waste heaps for the nature, and also, suitability of climatic and ecological features of region for phytomelioration of sailings and as a consequence prevention and liquidation of the dangerous phenomena is made.
Keywords: waste pile, climatic conditions, natural development, phytomelioration.
УДК 005.52:338.246.83:502.17:005.62 Доц. О.В. Прокопенко, д-р екон. наук -
Сумський державный утверситет
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА Р1ВНЯ ЕКОЛОГ1ЧНОСТ1 ТОВАР1В ТА 1ННОВАЦ1Й
Розроблено методолопчш основи оцшювання р1вня еколопчносп товар1в та ш-новацш з урахуванням екодеструктивного та екоконструктивного впливу на довкш-ля протягом еколого-економ1чного циклу товару.
Ключов1 слова: р1вень еколопчносп, екодеструктивний вплив, екоконструк-тивний вплив, псевдоеколопзащя.
