CC BY
24
УДК 625.77 Здобувач В.В. Попович - Львiвський ДУ БЖД;
acnip. Р.1. Мисяк; acnip. К.С. Брунець - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРИРОДНА Ф1ТОМЕЛ1ОРАЦ1Я ВУГ1ЛЬНИХ В1ДВАЛ1В
Дослщжено видовий склад рослинносп, що бере участь у процес природно'' фь томелюрацп на териконах Нововолинського гiрничопромислового регюну Льв1всько-Волинського вугiльного басейну. Проаналiзовано фiтомелiорацiю на вiдвалах р1зновь кових вiдвалiв як на територп Украши, так i за кордоном. Встановлено, що природна ф1томелюращя териконiв залежить вщ геометричних параметрiв вiдвалу.
Постановка проблеми. Дослщження рослинних сершних угруповань з метою оптим1заци техногенно змшених ландшаф^в на породних вщвалах шахт мае особливе значення для людства. Техногенно знищена рослиншсть на прничих породах, винесених на земну поверхню шд час розроблення надр у кар'ерно-вщвальних урочищах, здебшьшого вщтворюеться природно (фор-мувальний сингенез) [1].
Фггомелюращя - один з напрям1в прикладноï екологiï, який полягае у дослщженш, прогнозуванш та використанш ф1тоценоз1в (природних i створе-них людиною рослинних систем) для полшшення геофiзичних, геохiмiчних, бiотичних, просторових та естетичних характеристик оточуючого людину се-редовища, проектуванш i створеннi штучних рослинних угруповань з висо-кою здатнiстю перетворювати фiзичне середовище властивостями [2-4].
Зпдно з [5], фiтомелiорацiя - це система заходiв корiнного полшшення природних умов за допомогою рослинносп (дерев''янисто'', кущовоï, трав'яно'). Вона покращуе клiматичнi, грунтов^ рослинш та гiдрологiчнi умо-ви територи, тобто весь фiзико-географiчний комплекс (ландшафт). Ïï можна роздiлити на двi групи: лiсова мелiорацiя та мелюращя за допомогою трав'яно'' рослинностi.
Наукова фггомелюращя розпочалася саме в Укра'ш. Ïï iсторичну основу творили укра'нськ генiальнi вченi В.В. Докучаев, Г.Ф. Морозов, В.1. Вер-надський, Г.М. Висоцький, О.Л. Бельгардт [4]. Шсля закшчення Друго'' свгго-во'' вiйни вчення про культурфiтоценологiю продовжили Ю.П. Бяллович, А. Д. Фурсаев, С.С. Хохлов, А.Я. Вага, В.М. Сукачов, О.О. Нщенко [4]. У наш час проблемами фггомелюраци звалищ, терикошв, вiдвалiв дослiджують на-уковцi на чолi з професором В.П. Кучерявим.
Аналiз останнiх дослiджень та публшацш. У низцi наукових праць видатних вчених та науковщв йдетться про проблеми вщновлення рослинно-го покриву на вщвалах породних вiдвалiв вугшьних шахт за допомогою фгго-мелюраци. Зокрема, у роботi В.М. Зверковського розглянуто фггомелюрацш териконiв Захiдного Донбасу. Автор рекомендуе такi культури: Robinia pseudoacacia, Juniperus virginiana, Ulmus laevis, Ekaeagnus angustifolia, Betulapen-dula, Populus boleana Lauche, P. nigra, Acer platanoides L., Ribes aureum, Salix babulonica L [6].
Науковщ Криворiзького боташчного саду дослщили вщвали, що вщ-сипанi скельними гранггами та рекомендували для ф^омелюраци Pinus palla-siana та Robinia pseudoacacia. Позитивне пристосування до умов показали A. Tataricum, Acer negundo,, Padus avium, P. serotina (Ehrh.) Ag., P. mahaleb
(L.) Borckh., Berberís vulgaris, Ligustrum vulgare, Swida sanguínea, Amorpha fruticosa. Для фпомелюраци зашзорудних вiдвалiв перспективними визнано Elytrigia repens (L.) Nevski, Bromopsis inermis, Festuca valesiaca GaudStipa cappillata L., Melica transsylvanica Schur, S. lessingiana Trin. et Rupr., S. ucra-inica P. Smirn., M. officinalis, Melilotus albus, Onobrychis arenaria (Kit.) DC, Medicago sativa, Hyssopus officinalis L., Crambe pontica Stev. ex Rupr. [7].
Лаптев О. О. HaBiB перелж рослин для використання в сануючш, рекре-ацшнш та естетичнш фпомелюраци. Методи фггомелюраци радить викорис-товувати на бiологiчному етaпi рекультиваци териконiв. Кiнцевим етапом ре-культивацшних робiт е фiтомелiорaтивене зaкрiплення поверхш вiдвaлiв шляхом створення деревно-чагарниково! i трав'яно! рослинностi [8].
Для шдвищення продуктивностi природних регенерaцiйних фггоцено-зiв Кузнецько! котловини А.Ф. Каракулов пропонуе рослини Medicago falca-ta L., Melilotus officinalis (L.) Pall., Trifolium pratense L., Bromopsis inermis (Leys.) Holub, Phleum pratense L., Dactylis glomerata L. [9].
Проблемою швшчно-схщно! частини Дагестану е опустелювання, яке виникло унаслщок техногенно! ди розвiдувaльного та експлуaтaцiйного бу-ршня, гiдромелiорaтивного будiвництвa, транспортування нaфтопродуктiв на чутливу та нестшку екосистему. На стади екологiчного ризику перебувае 2 млн га земель, що становить 15-17 % загально! площi регюну. Ефективним засобом у боротьбi з опустелюванням визначено фiтомелiорaцiю [10]. Як фь томелiорaнти нaйбiльш ефективними виявилися представники мюцево! дико! флори (Kochia prostrata (L.) Schrad., Agropyron desertorum (Fisch. ex Link) Schult. et Schult. f., Elytrigia elongate (Host) Nevski, Camphorosma L.). Для зак-ршлення шсюв ефективнi Ceratoides Gagnebin, Artemisia arenaria DC. Найбшьш простим та економiчно доцiльним засобом вщновлення деградова-них пасовищ i полшшення !х видово! рiзномaнiтностi е фггомелюращя, яка базуеться на здaтностi рослинност до сaмозaплiднення.
Постановка завдання. Метою дослщження е визначення видового складу рослинност^ що бере участь у процес природно! фiтомелiорaцii на те-риконах Нововолинського гiрничопромислового регiону Львiвсько-Волинсь-кого вугiльного басейну.
Виклад основного матерiалу. Для проведення дослiдження ми обра-ли нерекультивований терикон державного шдприемства "Шахта № 9 Ново-волинська", який на цей час експлуатуеться. Максимальна висота дослщжува-ного об'екта становить 58 м. Процес природного поновлення спостер^аеться фрагментами на схилах та бшя пiднiжжя терикону. Проте деревна рослин-нiсть зазнае певних фiзiологiчниx змiн. На вершит спостер^аеться природне вiдновлення Populus tremula (осики), яка набула тут карликово!' величини (рис. 1). Це зумовлено сильними вирами i низькою родючютю грунту.
3i змiною висоти спостер^аеться вiдмiннiсть у видовому склaдi дерев-них насаджень. Домiнaнтною деревною породою на крутосxилi виступае Be-tula pendula (береза поникла) (близько 60 %). Супутшми породами е Populus tremula - 30 % i Pinus sylvestris L. (сосна звичайна) - 10 %. Варто зазначити вщсутшсть шдлюку, проте спостепраеться значний самоЫв пiдросту, зокре-
128
Збiрник науково-технiчних праць
ма 50 % Populus tremula i 50 % Betula pendula. Трав'яний покрив здебгльшого представлений злаковими, зокрема, Calamagrostis epigeios L. (куничник на-земний). Отже, проективне вкриття вершини терикону можна зобразити у такому сшввщношенш: деревний ярус - 30 %, тдрют - 20 %, трав'яне вкриття - 40 %, мохи - 70 %.
V/ У ■ / / ■"
Рис. 1. Populus tremula карликовихpo3Mipie на вершиш терикону
У разi незначно! змши висот (до 10 м) склад фгтоценозу набувае знач-них змш. Збiльшуеться густота i видова структура насаджень. Деревний ярус представлений 70 % Robinia pseudoacacia L. (акаци бшо1) i 30 % Betula pendula. У тдрост^ крГм даних порщ, трапляеться Pinus sylvestris L. Також трапля-ються 2-3-рГчш особини Pyrus communis L. (грушГ звичайно1), насiння яко1 могло потрапити сюди завдяки птахам або виру, оскiльки дорослi особини цього виду на цш дiлянцi вiдсутнi. Зазначимо появу шдлюку, який фор-муеться Salix caprea L. (вербою козячою), Rosa canina L. (шипшиною соба-чою) i Sambucus nigra L. (бузиною чорною). Спостерiгаеться видове рГзнома-нiття трав'яно! рослинностi, на вщмшу вiд вершини, де переважно зосередже-нi злаковi. Тут зростають Hieracium pilosella L. (нечуйвггер волохатий), Ste-nactis annua (стенактис однорiчний) та шшг Щодо проективного вкриття, деревний ярус становить 80 %, шдрют - 50 %, шдлюок - 40 %, трав'яне вкриття - 80 %, мохи - 20 %.
1з зниженням висоти терикону спостерiгаеться не лише змша видового складу фггоценозу, але й вiдчутна змiна температури. Наприклад, подеку-ди на дшянщ можна вщчути приплив тепла вгд грунту i видимий дим з повер-хш землi. Це явище можна пояснити постшним горшням породи. Спостерь гаеться чiтка вщмшшсть трав'яно1 рослинност порГвняно Гз попереднiми дос-лiджуваними дшянками на бшьших висотах. Тут з'являються Taraxacum hybernum (кульбаба осшня), Taraxacum officinale (кульбаба лжарська), Planta-go lanceolata (подорожник ланцетоподГбний), Crepis tectorum L. (скереда пок-рГвельна), Conyza canadensis L. (злинка канадська) та шшг Надземний покрив представлений рГзновидом мохГв, зокрема Polytrichum commune (зозулин льон звичайний). Досить помгтним е природне поновлення Pinus sylvestris L., висота яко1 становить вщ 10 см до 1 м (рис. 2).
Рис. 2. Природне поновлення Pinus sylvestris L.
На висот 10 м вщ шдшжжя деревний ярус представлений Populus tremula - 40 %, Betulapendula - 30 % та Pinus sylvestris L. - 30 %. На цш дшянщ шдрют формуеться з Populus tremula - 50 %, Betula pendula - 30 %, Pinus sylvestris L. - 20 %. У шдшску появляеться Rubus idaeus (малина) та Rubus ca-esius L. (ожина сиза). Територiя вкрита значною кiлькiстю мохiв та лишайни-юв. Проективне вкриття: деревний ярус - 60 %, шдрют - 40 %, шдшсок -20 %, трав'яне вкриття - 20 %, мохи - 80 %, лишайники - 10 %.
Дослщженнями виявлено значну вщмшшсть видового складу наса-джень на вершит терикону i його схилах порiвняно з шдшжжям, де зроста-ють такi деревш породи, як Populus nigra L. (тополя чорна), Fraxinus excelsior L. (ясен звичайний). Шдлюок формують переважно Sambucus nigra L., Rubus caesius L., Swida sanguinea (свидина криваво-червона), i Corylus avellana (лщина звичайна). Збiльшуеться рiзноманiття трав'яного вкриття, у якому переважають Taraxacum officinale (кульбаба лжарська), Matricaria recutita (ромашка лжарська), Artemisia absinthium (полин пркий), Trifolium pratense (конюшина лучна), Plantago lanceolata (подорожник ланцетоподiбний), Dau-cus carota L. (дика морква), Urtica dioica L. (кропива дводомна), Vicia sepium (горошок), Melilotus albus (боркун бiлий), Arctium lappa L. (лопух звичайний), Pimpinella saxifraga (бедринець ломикаменевий) та шшг Утворюються густ заростi Artemisia absinthium. Висновки:
1. Встановлено значт вiдмiнностi видового складу деревних насаджень за-лежно вщ мiсця пiдземного горiння.
2. Рослинтсть вiдвалу характеризуемся насиченiстю трав'яного покриву бшя пiднiжжя i практично вщсуттстю його на вершинi.
Л1тература
1. Хлизша Н.В. Сукцесшт системи на субстратах прських порщ кар'ерно-вщвальних урочищ Кривбасу / Н.В. Хлизша // Грунтознавство. - 2008. - Т. 9, № 1-2. - С. 79-86.
2. Кучерявий В.П. Ф1томелюращя : навч. поабн. / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
130
Збiрник науково-техшчних праць
3. Кучерявий В.П. Витоки i шляхи розвитку урбоекологи та ф^омелюраци як нових екологiчних дисциплiн / В.П. Кучерявий // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць.
- Сер.: Проблеми урбоекологи та ф^омелюраци. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.5. - С. 16-22.
4. Кучерявий В.П. Рекультиващя та ф^омелюращя : навч.-метод. поабн. / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши, 2006. - 116 с.
5. Сштинський В.В. Грунтознавство з основами агрохiмii та геоботашки : навч. поабн.
- Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / В.В. Сштинський, В.Ф. Якобенчук. - Львiв : Вид-во "Аверс", 2006. - 312 с.
6. Зверковський В.М. Ф^омелюращя шахтних вiдвалiв в Захщному Донбаа / В.М. Зве-рковський // Украшський ботанiчний журнал. - К., 1997. - Вип. 54, № 5. - С. 474-481.
7. Мазур А.Ю. Роль Криворiзького боташчного саду в озелененш та рекультиваци по-рушених земель Кривбасу / А.Ю. Мазур, В.В. Кучеревський // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.5. - С. 193-199.
8. Лаптев О.О. Еколопчна оптимiзацiя бюгеоценотичного покриву в сучасному урбо-ландшафт / О.О. Лаптев. - К. : Держком. Украши по житлово-комунальному господарству, 1998. - 206 с.
9. Каракулов А.В. Формирование регенерационных фитоценозов при естественном зарастании отвалов юга Кузнецкой котловины / А.В. Каракулов // Промислова боташка: стан та перспективи розвитку. - Донецьк : Вид-во "Мультипрес", 1998. - С. 143-145.
10. Муратчаева П.М.-С. О последствиях опустынивания в равнинном Дагестане / П.М.-С. Муратчаева, А.Д. Хабибов // Российская Академия Естествознания : научн. журнал. -Сер.: Успехи современного естествознания. - 2007. - № 12. - С. 239-240.
Попович В.В., Мысяк Р.И., Брунец К.С. Естественная фитомели-орация угольных отвалов
Исследован видовой состав растительности, которая принимает участие в процессе естественной фитомелиорации на терриконах Нововолынского горнопромышленного региона Львовско-Волынского угольного бассейна. Проанализирована фи-томелиорация на отвалах разновозрастных отвалов как на территории Украины, так и за рубежом. Установлено, что естественная фитомелиорация терриконов зависит от геометрических параметров отвала.
Popovych V. V., Mysak R.I., Brunec K.S. Natural phytomelioration of coal dumps
In the article investigational specific composition of vegetation which takes part in the process of natural phytomelioration on the waste banks of Novovolinskogo of mining region of the L'vivsko-Volynskogo coal pool. A phytomelioration is analysed on the dumps of dumps both on territory of Ukraine, and abroad. It is set that the natural phytomelioration of waste banks depends on geometrical parameters a dump.
УДК 547.26 Магктр М.В. Руда;
доц. Н.Г. Лук'янчук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГ1ЧН1 ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ В1ДХОД1В ДП "НЕМИР1ВСЬКИЙ СПИРТОЗАВОД"
Здшснено еколого-економiчний аналiз використання вiдходiв спиртово! про-мисловосп. Запропоновано шляхи використання тсля спиртово!' барди на Неми-рiвському спиртозаводь Обгрунтовано виробництво бюгазу з економiчного, еколо-пчного та сощального поглядiв.
Ключов1 слова: тсля спиртова барда, бюпаливо, метантенки.
Актуальшсть теми. Програмою розвитку спиртово! галуз1 Украши передбачено науково-техшчне оновлення виробництва, впровадження шно-
