CC BY
95
УДК 504.056:379.85
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ТА РОЗВИТОК ЕКОТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ СМОТРИЦЬКОГО КАНЬЙОНУ М.М. Радомська1, О.А. Колотило2
Розглянуто екологiчний стан територи Смотрицького каньйону. Наведено характеристику еколопчно! та культурно! цшносп об'екта, проаналiзовано наявне техногенне навантаження. Дослiджено причини, розвиток природних та антропогенних тишв ерози та 'й наслiдки. Запропоновано методи боротьби з ерозieю у Смотрицькому каньйонi. Запропоновано проекти екологiчних стежок на дослщжуванш територи, а також роз-роблено рекомендаци для облаштування екотуристичних маршрупв та розвитку !х нав-чального та природоохоронного потенцiалу.
Ключовi слова: Смотрицький каньйон, антропогенне та техногенне навантаження, еколопчний стан, ерозiя, еколопчний туризм.
Вступ. Смотрицький каньйон - це геолопчна пам'ятка природи загально-державного значения, охороняеться державою в статуй Нащонального ктори-ко-архiтектурного заповедника "Кам'янець". Одночасно знаходиться на терито-рй' Нацiонального природного парку "Подшьсью Товтри". Протяжнiсть каньйону сягае 9 км. Територiя об'екта, площею 81 га (правий берег рiчки Смотрич становить 27,7 га, лiвий - 52,3 га), в якому проживае 528 осiб, е жит-ловим районом мiста "Старе мiсто". Смотрицький каньйон - це також водно-бо-лотне упддя мiжнародного значення, що охороняеться згiдно з Рамсарською конвенщею. Загальна площа 1,480 га. Рiвень води - вiд 121 м до 114 м н.р.м. Район Смотрицького каньйону не мае аналога в бврош i е ушкальним за своею природою. У свт подiбними за зовнiшнiми геологiчними ознаками е скелястi гряди у Великш Британп та США [1-3].
Оскшьки " Смотрицький каньйон" знаходиться в межах мкта, його охорон-ний статус повною мiрою сьогоднi не дотримуеться. Отже, метою дослщження е виявлення загроз для цiеí природног системи та розроблення заходав, спрямо-ваних на ГГ охорону та збереження.
Матер1али та методика дослщження. Свiй початок у межах мкта Смотрицький каньйон бере вщ нового житлового масиву Жовтневий на пiвночi i за течiею рiчки тягнеться до села Зубрiвка на швдш. Формування каньйону рiчки Смотрич е результатом руйшвног ддГ води, тобто створенню каньйону передував процес вибiрног' ерозп, який характеризуеться утворенням долин за допомо-гою водостоку у напрямi найменшого опору з боку прських порiд.
На урвистих берегах каньйону оголюеться комплекс давшх геологiчних вiдкладiв (палеозой), зокрема - силуршських. Через це каньйон р. Смотрич сьогодш розглядають як об'ект свгговог природноГ спадщини. Ушкальний при-родний ландшафт, м'який помiрний клiмат, зручне мiсце розташування та наб-лиженiсть до визначних для центрально-захiдноí' частини нашоГ держави природних об'екпв роблять Кам'янець-Подiльський одним iз найбшьш привабли-вих туристичних центрiв УкраГни.
1 доц. М.М. Радомська, канд. техн. наук - Нацюнальний ашацшний ушверсигег, м. Ки1в;
2 сгуд. О. А. Колотило - Нацюнальний айацшний ун1версигег, м. Ки!в
Унiкальнiсть об'екта проглядаеться i в гармонiйному поеднанш природних (омегаподiбний каньйон, рiчка, рщккна флора та фауна) та антропогенних (к-торичне поселения, унiкальнi фортифжацшш, пдротехшчш, комунiкацiйнi спо-руди) щнностей: пам'ятка природи загальнодержавного значення "Смотрицький каньйон", iсторична частина мiста Кам'янець-Подшьського (Нацiональний запо-вiдник "Кам'янець"), Кам'янець-Подшьський ботанiчний сад (пам'ятка природи загальнодержавного значення), лкопарк "Кам'янець-Подшьський" (парк-пам'ят-ка садово-паркового мистецтва мкцевого значення), а також сади Яна де Вите, ят разом iз палацом були окрасою мiста i тепер потребують вiдновления [2].
Виявлення та аналiз iнтенсивностi прояву деструкцiйних процесш на тери-торií Смотрицького каньйону проводили шляхом маршрутних спостережень у перюд з червня по серпень 2016 р.
Еколопчш проблеми Смотрицького каньйону та к причини. На сьогодиi факти свiдчать про те, що екологiчна ситуация у межах " Смотрицького каньйону" е складною. Основним фактором погiршения ситуацií е антропоген-не та техногенне навантаження: кар'ернi розробки, нагромадження смiття, ве-дення сiльського господарства на схилах каньйону. Основною проблемою дос-лщжувано!' територií е ероз1я, а саме водна та вирова ерозií, ят у бiльшостi ви-падкiв поеднуються i посилюють процеси руйнування. Але останшм часом найбiльш небезпечним для стану ще1 екосистеми е саме засмiчення. Рослини за-сипають побутовим смiттям, заливають стiчними водами, випалюють. Найтипо-вiшим е механiчне руйнування екотошв: розкопування земельних дшянок, заса-джування хвойних рослин, пiд покривом яких усi степовi види гинуть.
Д1яльнкть людини пiд час використання природного середовища провокуе антропогенну (прискорену) ерозда [3]. Проведенi дослiджения дали змогу ви-явити велику рiзноманiтнiсть íх прояву: транспортну, зоогенну, агротехшчну, хiмiчну та техногенну, внаслiдок утворюються атропогенш ландшафти [4].
Кар'ери е найяскравiшим прикладом таких ландшафтов. На теpитоpií Смотрицького каньйону розмщеш 3 кар'ери: Пудлiвецький та Кубачiвський належать до заводу будавельних матерiалiв, Зюбpiвський - до асфальтного, у корис-туваннi останнього перебувае устаткування, яке одразу переробляе камшь на щебiнь. Руйнування порщ пришвидшуе майже всi види ерози, особливо дефля-цiю. Хаотично залишений камiнь пiддаеться руйшвному обробленню виром, дрiбнi фракцл розносяться на значну вiдстань, внаслiдок чого рослини покрип товстим шаром пилу. Тривале перебування у каp'еpi е небажаним - пов^я в цьому районi забруднене пиловими часточками, якi ускладнюють дихання. Водиiй ерозií територ1я пiддаеться в перюд найбшьш iитенсивних дощiв та та-нення снiгiв. Через порушення цiлiсностi порiд ймовiрними також е обвали.
Сумним прикладом е територ1я села Цибулiвка. 25 рокiв тому вдарито кар'ер з добування будшельного каменю. Зараз береги Смотрича на швкшомет-ровому вiдрiзку зруйнованi. Саме тут знищено основне мiсце зростання по-дiльського ендему - шиверекп подшьсько!'. При цьому ботанiк М. Круцкевич упродовж багатьох рокiв звертав увагу на потребу збереження ще1 унiкальноí смуги берега. На жаль, на сьогодш ця територ1я знаходиться шд бетонними плитами та асфальтом приватних гаражш.
Значущою проблемою для Смотрицького каньйону е смитезвалища, спри-чиненi безвiдповiдальним господарюванням. Таю явища хаpактеpнi для тих те-pитоpiй, де розташованi населенi пункти. Звалища знаходяться на березi рiчки приблизно пiд кутом 30°. Внаслвдок гравiтацiйних процесш смiття зсуваеться у р. Смотpич, оголюючи незахищений рослиннктю чорнозем, де розпочинаються iншi види ерозп (водна, вiтрова). У райош Жовтневого масиву, Польських i Руських фiльваркiв, Старого мiста рiзними вiдходами захаращенi цiлi дшянки каньйону. А це сприяе сильному росту бур'яшв, антисанiтарií та погiршенню стану довкшля.
На березi р. Смотрич також дос е залишки хiмiчних складiв заводу "Елек-троприлад". Насичеш рiзними хiмiчними сполуками Iрунтовi шари не були де-зактивованi i вивезенi з прибережно1 зони. У межах каньйону ввдбуваеться також скидання комунально-побутових та тваринних фекальних стокiв вiд нека-налiзованих осель, ят також призводять до забруднення грунтав. На територií ново1 фортещ вiдзначено скельне утворення, де щ стоки, вступаючи у взаемо-дда з вапняковою породою, утворили своерщш зi жовтувато-голубим забар-вленням сольовi потоки.
На схилах р. Смотрич (села Цибулшка, Кубачiвка, Татариска, Шдзамче, Пудлiвцi) розробляють городнi дшянки не тшьки на ршнинних дшянках, але й на крутосхилах, у прирусловш зонi. Населения проводить рiзноманiтнi агротех-нiчнi заходи, якi призводять до змши структури Грунту i провокують руйнуван-ня та знесення Грунтового шару водними потоками, видування в^ом.
Знищення кушдв, рослинного покриву, вiдновлення якого вiдбуваеться ду-же повшьно, а за щорiчного винищення вже помггш дiляики з вiдсутнiстю вщ-ростання рослин. Так, на схилах у райош Польських та Руських фшьварок вщ-значено дiлянки, де проектне покриття трав'яних рослин знизилося до критичного показника - 5-15 %. Отже, прогрес ерозп також загрожуе змiнi видового складу рослинного покриву та призводить до його деградацп.
Рекомендаци щодо протиерозшного захисту. Внаслiдок аналiзу еро-зшних процесiв очевидною е потреба проводити комплекс протиерозiйних за-ход1в, ят сприяли б призупиненню дií ерозшних чинникiв на територií Смотрицького каньйону. Планування грунтозберкаючих заходiв на пiдставi фактич-но1 еродованостi веде до боротьби з наслвдками ерозп, а не до усунення причин руйнування груипв.
Для впорядкування територц об'екта рекомендуемо: впорядкувати схили каньйону, береги рiчки та самостiйнi насадження, звiльнити землянi насипи вiд господарсько!' дiяльностi мешканщв; знести дисгармонiйнi господарсью будiвлi та споруди; забезпечити очищення зливово! каналiзацií з територií "Нового мк-та", що впадае в каньйон; виконати потрiбний благоустрш схилш для обмежен-ня регулювання транспортного руху. Оскiльки ерозiя е тим найбiльшим руйшв-ником груипв у каньйонi, то, беручи до уваги досввд iнших кра1н, пропонуемо здiйснити комплекс заходiв iз запобкання ерозií та боротьби з нею (табл.). Ц заходи можна подшити на органiзацiйнi, агротехнiчнi, гiдротехнiчнi та мелюра-тивнi.
Табл. Характеристика та методи боротьби з ерозieю
Назва ероз!! Хар актеристика Засоби боротьби
Геолопчна (природна) ерозш
Бокова Руйнування схилгв р!чково! доли-ни через шдмивання берегов. Спричиняе м!грацш русла, водостоку, формування р!чкових меандр, розширяе р1чкову долину - збереження люових насаджень у при-русловш смуз1 - закршлення берепв за допомогою спе-щальних пдротехшчних засоб1в
Вирова Виникае за умови сильних впргв, як видувають Грунт - агролкомелюративш та лучномелюра-тивш заходи (полезахисне люорозведен-ня)
Антропогенна ероз!я
Транспортна С наслщком порушення рослин-ност транспортними засобами, трапляеться на всш територи дос-лщжуваного об'екта - яюсне покриття дорк-; - формування оптимально! дорожньо! сис-теми для пересування на данш територГ! - встановлення огорож - встановлення штраф1в за порушення правил користування ресурсами на цш територй
Зоогенна Мехашчне руйнування та перемь щення Грунту копитами тварин на схилах балок внаслщок збшьшен-ня навантаження на обмежену площу пасовища - вщведення спещальних мюць для пасо-вищ - обГрунтоване обмеження випасу
Техногенна Руйнування Грунтв та материнсь-ко! породи техшчними засобами, що використовуються на територи кар'ергв, та вибуховими роботами - закриття кар'ергв - рекультиващя - укршлення схил1в
Х1м1чна С наслщком нагромадження у Грунтах окремих х1м1чних компонентов (мшеральних добрив, отру-тох!мшат!в, иродукт1в розпаду в1дход1в та ш.), що порушують процеси життедкльност Грунту та його мешканщв - заборона (часткова або повна): 1) використання "килимового" внесення добрив й оброблення пестицидами 2) застосування легкорозчинних отрутохь мжатш та мшеральних добрив 3) розорювання земель та знищення де-ревно-чагарниково! або трав'яно! рос-линност на ерозшно небезпечних дь лянках - х1м1чна мелюращя - забезпечення очищення зливово! кана-л!защ!
Агротехшчна Руйнування Грунтового покриву, зсув його по схилу сшьськогоспо-дарською техшкою шд час шдго-товки Грунту для вирощування сшьськогосподарських рослин - заборона розорювання земель та знищен-ня деревно-чагарниково! або трав'яно! рослинност на ерозшно небезпечних дь лянках землекористування, системи гос-подарювання, способ1в оброб1тку Грунту - належний розподш надшгв залежно вщ умов мюцевосй - комплексне планування розвитку територГ! на основ! природно-наукових дос-л!джень (з урахуванням економ!чних цшьових настанов) - проведення сн!гозатримання, щшюван-ня та кротування Грунту оброб^ок плос-кор!зами, терасування схилгв, застосування оргашчних добрив, вузькосмуж-ний посгв - мульчування Грунту.
Органiзацiйно-господарськi заходи передбачають використання грунпв тiльки зважаючи на !х придатнiсть для тих чи шших цшей. Вони мають забезпе-чувати протиерозiйну органiзацiю територц i впровадження грунтозахисних сь возмш, а також обгрунтоване обмеження випасу. Протиерозшт агротехнiчнi заходи сприяють пiдвищенню поглинально'' здатностi грунту, його стшкосп до розмивання та видування, послаблюють поверхневий стiк i переводять його у внутрiшньогрунтовий. Наприклад, заборонено розорювання схилiв крутизною понад 7° (окрш дшянок для залуження, залкення та здiйснення грунтозахисних заходгв). На схилах крутизною вiд 3 до 7° обмежуеться розмiщення просапних культур тощо.
Для полшшення мiкроклiматичних умов, затримання снку та боротьби з вiтровою ерозкю важливе значення мають агролiсомелiоративнi та лукомель оративнi заходи. До агротехшчних прийомгв боротьби iз забрудненiстю грунтш важкими металами належать вапнування та внесення органiчних добрив. Найбiльш забруднеш дшянки потрiбно вiдводити пiд залкнення та вирощуван-ня декоративних рослин [5-7].
Розвиток екотуристично! д1яльност1 в райош Смотрицького каньйону. Одну з найважливших ролей в ефективнiй реалiзащí проектiв охорони навко-лишнього середовища вiдiграе екологiчна свiдомiсть населення, тому важливим е проведення та еколопчних акцiй зi залученням населення мкта. Однiею з форм тако!' роботи е екскурси для ознайомлення з природою на еколопчних стежках, як е своерщним навчально-виховним "кабiнетом" у природних умо-вах. Пiд час тако!' мандргвки еколого-пiзнавальними стежками екскурсанти мають змогу не тшьки вiдпочити i милуватися краевидами, але й ознайомитися iз флорою та фауною мкцевосп, засво'ти правила поведшки у природi, навчитися бережливому ставленню до не!', дiзнатися про еколопчш проблеми на цiй тери-торп та про методи 'х виртення, завдяки огляду не тiльки природних об'екпв, а й антропогенно змшених дiлянок.
На цей час можна запропонувати кiлька екологiчних стежок "Смотрицький каньйон", одна з яких пролягае в межах Кам'янець-Подшьського та одна, що охоплюе мiсто та його околиц! Перша екологiчна стежка "Смотрицький каньйон" пролягае по правому берегу р. Смотрич у межах Кам'янець-Подшьсь-кого (загальна довжина маршруту - 2 км, тривалкть переходу - 2 год). Маршрут шшохвдний i включае 5 зупинок. Починаеться екскурсiя в офiсi Нащ-онального природного парку "Подiльськi Товтри", далi група просуваеться до Смотрицького каньйону. Перша зупинка передбачаеться бшя Кушшрсько!' вежi, де туристи ознайомляться з геолопчною пам'яткою загальнодержавного значення "Смотрицький каньйон", побачать краевид каньйону. Пересування продов-жуеться до р. Смотрич та кторично'' пам'ятки Польськ ворота, де розмiщуеться гiдрометеопост. Екскурсгя продовжуеться до джерела " Грот", i закiнчуеться по-дорож бшя iсторичноí пам'ятки архiтектури - Вiрменський колодязь, що е першим джерелом питно'' води Старого мкта.
Другий варiант маршруту включае 7 основних зупинок (довжина маршруту - 5,3 км). Розпочинаеться маршрут також в офiсi Нащонального природного парку " Подiльськi Товтри". Далi група просуваеться до Кам'янець-Подшьсько''
фортецД, а звДдти - до Новопланiвського мДсту, де знаходиться геологiчна пам'ятка природи загальнодержавного значения "Смотрицький каньйон". ПДд мостом, що з'еднуе береги каньйону на висотi 38 м, проглядаеться р. Смотрич, затиснута з обох бокДв прямовисними скелями. На станках скель представлена iсторiя древнього Силуршського моря та геологiчна iсторiя нашо! планети: вДд-битки силуршських водоростей, трилобтв та коралiв, що Дснували понад 400 млн рокiв тому. НеподалДк знаходиться водоспад та сторожова вежа XVI ст. "Гончарна". Далi стежка веде до наступно! кладки i в парк, до колекцц дендро-парку Кам'янець-Подiльського ботанiчного саду, що нараховуе 2,5 тис. видiв рослин, зокрема релiктовi та еидемiчнi види з усього свiту. Подорож завер-шуеться бДля моста "Лань, що бiжить", де, зiйшовши на терасу каньйону, на скелях екскурсанти можуть побачити та ознайомитися з релДктом светового зна-чення - шивереккю поддльською та з рДдккними видами - зiновать бiла, сон великий, сон чоршючий, астрагал монпелшський, ковила волосиста, а також iз птахами (лелека, сiра чапля, боривiтр) i рiдкiсними метеликами (подалiрiя та махаона).
Для забезпечення ефективно! роботи екологДчних стежок потрiбно промар-кувати маршрути, встановити iнформацiйнi щити, якД даватимуть змогу руха-тись маршрутом та отримувати iнформацiю без екскурсовода, обладнати мiсця для вДдпочинку та збирання побутового смiття, забезпечити контроль за станом стежки та природних об'ектДв на нiй.
Висновки. Екологiчний стан на територií Смотрицького каньйону е перед-кризовим. У межах уск!' дослiджуваноí територп спостеркаються природна (вiтрова та водна) та антропогенна (транспортна, зоогенна (пасовищна), техно-генна, хiмiчна та агротехиiчна) ерозДя.
Основнi засоби боротьби з ерозкю на цiй територп охоплюють збереження лкових насаджень у прирусловiй смузД, закрiпления берегiв, якiсне покриття дорк, агролiсомелiоративнi та лучномелiоративнi заходи, обгрунтоване обме-ження випасу, рекультивация, хiмiчна мелiорацiя, мульчування грунту, обгрун-товане закриття кар'ерк, заборона (часткова або повна) на внесення добрив i оброблення пестицидами та на застосування легкорозчинних отрутохiмiкатiв i мДнеральних добрив.
Дквим засобом покращення екологiчноí ситуацп е заходи iз заидкавлення та шформуванню населення щодо стану навколишнього середовища. Одним Дз таких методДв е екологДчний туризм, що охоплюе подорожД, якД оркнтоваш на збереження природного довкДлля, налагодження гуманних стосункДв з мДсцевим населенням та органами самоврядування, вигДдних для регДону. Оргашзовуеться виключно маршрутами еколого- Д науково-шзнавальних стежок.
Лiтература
1. Номшаця до Списку свггово! культурно! спадщини ЮНЕСКО. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.tovtry.km.ua/ru/natur/nom_03.rtf
2. "Смотрицький каньйон". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tovtry.km.ua/ru/info/articles/press_npp/94.html
3. Олшник Я.Б. Основи екологн : шдручник / Я.Б. Олшник, П.Г. Шищенко, О.П. Гаврилен-ко. - К. : Вид-во "Лбра", 2012. - 558 с.
4. Давиденко В.А. Ландшафтна екологiя : навч. noci6. / В.А. Давиденко, Г.О. Бшявсь-кий, С.Ю. Арсенюк. - К. : Вид-во "Лiбра", 2007. - 280 с.
5. Забалуев В. Техногенш територп: рекультиващя, оптишзацш ландшафтiв, ращональне використання / В. Забалуев // Краезнавство. Географш. Туризм : зб. наук. праць. - 2004. - № 18-19. - С. 23-25.
6. Зубець М. Забруднення грунту хiмiчними елементами: фактори ризику, негативний вплив на здоров'я / М.Зубець // Довкiлля та здоров'я : зб. наук. праць. - 2007. - № 3. - С. 22-28.
7. Тараржо О.Г. Подолання опустелення та деградаци земель як базова основа збалансова-ного розвитку сiльського господарства / О.Г. Тараршо // Екологiчний вюник : зб. наук. праць. -2007. - № 5. - С. 20-21.
Надтшла доредакцп 19.12.2016р.
Радомская М.М., Колотило А.А. Экологические проблемы и развитие экотуристического потенциала Смотрицкого каньона
Рассмотрено экологическое состояние территории Смотрицкого каньона. Приведена характеристика экологической и культурной ценности данного объекта, проанализирована техногенная нагрузка. Исследовано развитие основных типов природной и антропогенной эрозии и ее последствия. Предложены методы борьбы с эрозией в Смотриц-ком каньоне. Разработаны проекты экологических троп на исследуемой территории, а также разработаны рекомендации для обустройства экотуристических маршрутов и развития их учебного и природоохранного потенциала.
Ключевые слова: Смотрицкий каньон, антропогенная и техногенная нагрузка, экологическое состояние, эрозия, экологический туризм.
Radomska M.M., Kolotylo A.O. Environmental Problems and the Development of Ecotourism Potential of the Smotrytsky Canyon
The environmental condition of the Smotrytsky canyon is considered. The characteristic of ecological and cultural value of this object has been analyzed, as well as the existing anthropogenic impacts. The development of the main types of natural and human-induced erosion and its consequences are studied. The methods of erosion control in the Smotrytsky canyon have been offered. The nature trails projects in the study area have been developed, as well as recommendations for the arrangement of ecotourism routes and the enhancement of their educational and environmental potential.
Keywords: the Smotrytsky Canyon, anthropogenic and technogenic pressure, environmental condition, erosion, ecological tourism.
УДК 614.715
ТИПОЛОГ1Я ТЕРИКОН1В ЛЬВШСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ВУПЛЬНОГО БАСЕЙНУ В.В. Попович1, Я.1. Шдгородецький2, В.Ф. Птдер3
Терикони вугшьних шахт десятирiччями забруднюють довкшля токсичними випара-ми, продуктами горшня вщвально! маси та стчними водами. Розроблено типологвд те-рикошв Львiвсько-Волинськоro вугшьного басейну. Запропонована типологш терико-шв у межах Львшсько-Волинського вугшъного басейну передбачае 8 рiвнiв iерархiчно-го розподшу. Внаслщок розроблено! типологп териконш Львшсько-Волинського вугшъного басейну можна структуризувати девастоваш ландшафти за ступенем порушен-ня та рiвнем виконання рекультивацшних робiт.
Ключовi слова: терикон, типологiя, екологiчна небезпека.
1 доц. В.В. Попович, канд. с.-г. наук - Львгвський ДУ безпеки життедшльнот;
2 доц. Я.1. Пщгородецький, канд. техн. наук - Льв1вський ДУ безпеки життедшльнот;
3 ст. викл.-методист В.Ф. Пшдер - Льв1вський ДУ безпеки життедшльнот
Постановка проблеми. Експлуатащя шахт супроводжуеться неминучим виникненням насипiв пусто!' породи, якi порушують естетичний та санiтарний стан довкшля - териконiв. Терикони вупльних шахт десятирiччями забрудню-ють довкiлля токсичними випарами, продуктами горiння вiдвальноí маси та спчними водами. Хiмiчний склад терикошв вупльних шахт представлений не-безпечними речовинами та сполуками, як потрапляють у грунти, поверхневi та шдземш води, атмосферу. Наднебезпечним явищем е самозаймання пусто!' породи, яка заскладована у териконах [1]. Внаслвдок горiння териконв ввдбува-ються рiзноманiтнi фiзiологiчнi змiни трав'яного покриву та деревно-чагарнико-во!' рослинностi внаслщок токсично!' дп газ1в та впливу високих термiчних ре-жимiв [2].
Породи у териконах, за геохiмiчним складом, неоднорщш, що визна-чаеться складом речовини вугленосно' товщi, технолопею видобутку i процеса-ми перетворення на земнiй поверхнi. Перемiщення порвд на земну поверхню iз зони кисневого дефщиту, розвантаження 'х ввд гiрничого тиску активiзують ек-зогент процеси: фiзичне вивiтрювання, окисления, розчинення, гiдролiз, пдра-тацда, метасоматоз й ш. [3]. Найбшьш характерна реакщя, яка протiкае у товщi терикошв — окислення пiриту з утворенням сульфатiв i сiрчаноí кислоти. Орча-на кислота розкладае силiкати та алюмосилжати. У кислому середовищi (рН=2-3) стають рухливими рiзномаиiтнi хiмiчнi елементи [3]. Розчини збагачуються залiзом, магнiем, алюмiнiем, калiем, натрiем. Унаслщок вивiтрювания, випалю-вання та переплавлення породи у товщi терикотв утворюеться комплекс при-родно-техногенних мiнералiв [4].
Терикони Львiвсько-Волинського басейну характеризуются середтм сту-пенем засолення (до 1 %). Для грунтових вод у зонах впливу вiдвалiв шахт ба-сейну характернi сульфатно-магнiево-натрiеве i сульфатно-хлоридно-магнiеве забруднення [5, 6]. Концентращя сульфатав, магнiю, натрiю, хлоридiв переви-щують фоновi значення у 7-10 разiв. Дослiдники встановили двi зони впливу вiдвалiв на грунтовi води: штенсивно!' змiни зi значним перевищенням хiмiчних показниюв (у 50 i бiльше разiв) i незначного забруднення (перевищення у 23 рази тшьки деяких специфiчних показник1в). Перша зона прослщковуеться у радiусi 100-120 м ввд пiдиiжжя терикотв, друга — в радiусi 250-300 м [5]. У зон впливу терикошв шдвищений радiацiйний фон [7].
Аналiз останнгх дослщжень та публiкацiй. Питання типiзацií породних вiдвалiв гiрничодобувноí промисловосп висвiтлено у багатьох наукових пра-цях. Зокрема, у роботi [8] наведено таю групи териконiв: терикони з вдаальних порiд неантрацитового вугшля (73 % вiд загально' кшькосп вiдвалiв); терикони, створенi з породи при проходщ стволiв та штреюв (2 % вiд загально' кшь-костi вiдвалiв); терикони шахт, ят видобувають антрацитове вуплля (близько 20 % вщ загально' кшькосп вiдвалiв); терикони збагачувальних фабрик. Двi ве-ликi категорií (родини) промислових вiдвалiв, якi вiдрiзияються за походжен-ням, складом та властивостями субстрапв, наводять науковцi у дослiджениях [9]. До категорп "А" вiднесено вщвали, складенi мiнеральними субстратами, якi збщнеш на органiчнi та мiнеральнi речовини. До категорп " Б" вiднесено вщва-ли, складенi субстратами, ят багатi на органiчнi речовини.
