CC BY
104
УДК 712.3(477) Методист А. О. Паачник1;
доц. В.М. Михайлюк2, канд. с.-г. наук
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРН ПОЗАШКЫЬНОГО НАВ-ЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК УМОВА ЕКСКУРС1ЙНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1
Оптимiзацiя зелених насаджень територи Львiвського обласного центру еколого-натуралiстичноl творчостi учшвсько! молодi спрямована на пiдвищення рiвня атрактив-ност позашкiльного навчального закладу з еколого-просв^ницькою метою шляхом формування навчально-колекцiйних вщцшюв рiзних садово-паркових стилiв, вщдшку плодово-япдного садiвництва, навчально-тематичних мiкроландшафтiв за ботанжо-ге-ографiчною ознакою у вiдкритому i закритому грунтах.
Ключовi слова: оптишзацш озеленения, дендрофлора, екскурсiйна дiяльнiсть, навчально-тематичний мiкроландшафт.
Вступ. Серед важливих прюритепв дiяльностi позашкiльних навчальних заклад1в е природоохоронний напрям, який передбачае широке залучення уч-нiвськоí молодi до охорони довкшля, ознайомлення та оволодшня методами екомонiторингу, формування екологiчного свиогляду школяр1в, зокрема й через екскурсшну дiяльнiсть. Зеленi насадження позашкшьного навчального закладу, сформованi за принципами боташчно1 колекцií деревно-чагарникових i трав'яних рослин культурно1 та природно1 флори, виконують науково-шзна-вальне, навчально-виховне та естетичне значения.
Екскурсiйну дiяльнiсть на базi позашкшьного навчального закладу мож-на здiйснювати у формi навчально-екологiчноí стежки, схема яко1 визначае ек-скурсiйний маршрут для ознайомлення з щкавими ботанiчними, зоологiчними, природоохоронними та iншими об'ектами на територи навчального закладу. Навчально-екологiчну стежку використовують з освiтньою метою для учтв 511 клас1в (закр^ення знань за тематикою уроюв; проведення гурткових занять, природоохоронно!' дiяльностi, еколопчних тренiнгiв) та з освiтньо-пiзнавальною метою для дней дошкiльного та молодшого шкiльного вiку (проведення тема-тичних, загально-оглядових, навчально-виховних та iгрових екскурсш) [1].
Над проблемою аналiзу еколопчних аспекпв оптимiзацií зелених насаджень у мкьких ландшафтах працювало чимало дослiдникiв: В. П. Кучерявий (1984, 1994, 1999), С.А. Яблоков (1994), О.О. Лаптев (1998), М.Д. Гродзинський (1993) та ш. Використання ландшафтно-екологiчного шдходу для внесення пла-нувально-просторових змш та оптимiзацií озеленення територií еколого-натура-лiстичного позашкшьного навчального закладу з метою формування щкавого екскурсiйного об'екта зумовлюе актуальшсть розроблювано1 тематики.
Мета дослщження. Виявити залежнiсть екскурсiйноí привабливосп те-риторií позашкiльного навчального закладу ввд заходiв з реконструкцií зелених насаджень, зокрема й функцюнального зонування територií.
Об'екти та методика дослщження. Реконструкцда озеленення терито-рií проведено з метою вдосконалення еколого-просвiтницькоí д1яльносп позаш-кiльного навчального закладу на засадах пор1вняльно1 екологií [2]. Формування насаджень у садово-паркових вщдшках виконано засобами ландшафтного ди-
1 Львгвський обласний центр еколого-нагуралютично! творчосл учн1всько1 молодо
2 Надслучанський институт НУВГП, м. Березне Р1вненсько! облат
зайну з дотриманням агротехнiки культивування декоративних рослин [3], у ввддшку садiвництва - з дотриманням агротехшки культивування плодово-япд-них культур [4]. Для формування штучних фiтоценозiв навчально-тематичних мiкроландшафтiв вщкритого та закритого грунпв застосовано боташко-геогра-фiчний принцип.
Результати дослiдження. На Львiвщинi функцiонуe шiсть позашкшь-них навчальних закладiв еколого-натуралiстичного спрямування, два з яких розташованi в обласному центра Львiвський мiський дитячий еколого-натура-лiстичний центр (вул. Кубанська, 12) та Львiвський обласний центр еколого-на-туралiстичноí творчостi учнiвськоí молодi (вул. I. Франка, 133). Дендропарк Львiвського МДЕНЦ (0,65 га) з 2010 р. оголошено ботанiчною пам'яткою при-роди мiсцевого значения "Дендропарк Бенедикта Дибовського" з цiнними видами рослин, але завдяки насиченiй зоолопчнш експозицií мiський центр неформально називають " дитячим зоопарком".
На територп Львшського ОЦЕНТУМ (1,4 га) у парковш зонi розташова-на боташчна пам'ятка природи мiсцевого значення "Магнолия Суланжа" (1984). Пiсля завершення реконструкцií зелених насаджень та втшення всiх творчих задумав тут зможе функщонувати "юннатiвський ботанiчний сад". Якщо взяти до уваги розташування обласного еколого-натуралiстичного центру в кторичному районi Львова - Софiíвка (поруч зi Стрийським парком, "дитячою залiзницею", музеями I. Франка та М. Грушевського), то навчальний заклад може стати щка-вим туристичним об'ектом на екскурсiйнiй мапi Львова.
Враховуючи вимоги iнклюзивноí освiти iз залучення дiтей з особливим потребами до активно!' позашюльно!' дiяльностi, зусиллями педагопчного ко-лективу в належний споаб переобладнуються садовi дорiжки необх1дно1 шири-ни, виршнюеться грунтове покриття у ввддшку садавництва помiж деревами для прохвдносп спецiальних засобiв пересування. Проектш пропозицií 2009 р. щодо змш ландшафтно-планувально1 структури територií передбачали максимально використати територда для дитячого дозвшля, зокрема виокремити спортивну зону [5]. З причини недоречносп вiдведения частини територií пiд невластивi для еколого-натуралктичного центру функцií згаданий проект був вiдхилений.
Вiдповiдно до рекомендацiй з озеленення територií Львшського ОЦЕНТУМ, виконаних спецiалiстами кафедри ландшафтно1 архиектури, садово-паркового господарства та урбоекологп Нацiонального лiсотехнiчного ушверсите-ту Украши [6], другий рiк поспiль тривае реконструкцiя зелених насаджень на основi функцiонального розподшу територií позашюльного закладу на окремi спецiалiзованi вiддiлки:
1) пейзажный парк в англшському стилi (дендрологiчна дiлянки, кштково-де-коративна дтянка, дiлянка Грунтопокривних рослин, сад папоротей, верти-кальний сад лiан);
2) регулярный парк у французькому стилi (декоративна тераса, партер, сад зелених скульптур, декоративна водойма);
3) японський сад з використанням орипнальних елеменпв дизайну та рослин схщноазшського походження;
4) навчально-колекцшний ввддток " Укратський сад" (плодово-ягiдна дтян-ка, виноградник, яблучна шпалера, овочева дтянка, дтянка лiкарських та медоносних рослин);
5) навчально-тематичний мiкроландшафт "Дтстровський каньйон" (наскель-но-степовий фiтоценоз);
6) навчально-тематичний мшроландшафт "Карпатарш" (тривають пiдготовчi роботи);
7) ввддшок "Лковий бютоп" (дiлянка природно'1 рослинностi). Враховуючи зростаючу популярнiсть ландшафтно1 архiтектури та садово-паркового мистецтва в контекста профорiентацiйного вибору випускнитв за-гальноосвiтнiх навчальних закладiв, на територц Львiвського ОЦЕНТУМ сформовано дшянки пейзажного i регулярного парив та японського саду, а на киниках створюються декоративш композицц безперервного цвiтiния з багаторiч-них, дворiчних та однорiчних рослин за правилами садового дизайну.
Ввддшок "Пейзажний парк" створено в англшському стил^ який засно-вано на принцип природного ландшафту за вiдсутностi чико окреслених ге-ометричних елементш iз застосуванням вiльного планування простору, асимет-ричностi, вiдсутностi прямих лiнiй та осей. В експозицц вiддiлку основш озна-ки англiйського стилю простежуються у звивистiй дорiжцi, обрамленiй природ-ною базальтовою брукшкою, у вшьному групуваннi дерев, чагарникiв i трав'яних рослин. Парковi дорiжки поеднують окремi дшянки пейзажного парку та скеровують до наступного ввдшку - " Укратський сад".
Формуючи пейзажний парк, намагалися створити таю композицшш рь шення з дерев i чагарникш, щоб гармонiйно поеднати колiр та фактуру листя, розподалити свiтло i тiнь. Декоративно-квiтучi рослини доповнюють узлiсся де-ревно-чагарникових насаджень та додають потрiбних яскравих акценпв в рiзнi перiоди вегетацií. Особливу увагу придiлено формуванню трав'яного покриву на дендрологiчнiй дiлянцi з використанням переважно видiв природноí флори Украши, серед яких е також червонокнижш рослини (лШя лiсова, лунар1я ожи-ваюча, пiдснiжник бiлоснiжний, бiлоцвiт весняний, пiзньоцвiт осiннiй) та реп-онально рiдкiснi види (клiщинець Бессера).
Особливктю ландшафтного стилю ш'дт'лку "Регулярный парк" е симетр1я й дотримання правильних геометричних форм у розташуваннi дорiжок та у тош-арному формуванш крон декоративних чагарнишв. Помiтними акцентами у пар-тернiй частинi парку е колоноподабт екземпляри туí захiдноí. На терасованому схилi надзвичайно вдале мiсце для створення квiтника з низькорослих килимових рослин або барокових арабесок. Використання низького живоплоту iз самшиту вiчнозеленого та декоративних архтгектурних елеметтв (колони, чашi, балясини) надае вiддiлку "Регулярный парк" характерних ознак французького стилю.
Вщдшок " Японський сад" вщображае традицiйний для японщв спосiб об-лаштування невелик садовоí далянки. В експозицц використано характерн еле-менти японського саду: легю пагорби, водойма, камiння незвичайних форм, кам'яниста дорiжка, далянки з дабним гравiем, формованi крони чагарнишв, грун-топокривнi рослини. Пейзаж японського саду формуеться переважно за допомо-гою дерев, чагарникш, трав, моху, школи квiтiв, яш покликанi передавати вiдчут-тя змiн пiр року та гармонда свiтобудови. З рослин схщноазшського походження в японському саду Львiвського ОЦЕНТУМ зростають клен пальмолистий, рододендрон пбридний, три види гортензи, спiрея японська, арал1я маньчжурська,
вишня повстиста, бруслина японська, елеутерокок колючий, пнкго дволопатеве, пiвонiя деревоподабна, декоративнi рiзновиди хост та хризантем.
У ввддшку "Укратський сад" Львiвського ОЦЕНТУМ маемо намiр вь добразити iсторiю садiвництва у сортах та формах плодово-япдних культур, репрезентувати рiзноманiтнiсть сортiв як традицшних для Украши (яблуня, груша, вишня, слива, черешня, смородина, малина), так i малопоширених садо-вих культур (абрикоса, айва, персик, кизил, арошя, маслинка (гумi), актинiдiя, лимонник, облшиха, йошта, гiбрид малина-ожина). Щоб продемонструвати де-коративнi властивостi та врожайнкть формованого плодового саду, цього року заклали яблучну шпалеру з двох сорив ("Ханi Крiсп" та "Богем1я"), на якiй фор-муватиметься високопродуктивний вертикальний сад.
Навчально-тематичний мiкроландшафт "Дтстровський каньйон" де-монструе унiкальну видову рiзноманiтнiсть наскельно-степово!' флори одного з природних чудес Украши. Для створення мiкроландшафту обрано дшянку шв-денно!' експлiкацií площею 12 м2 пiд сходовою терасою. Дшянка горизонтальна, але щоб вiдтворити терасований вигляд каньйону, використано природнi валу-ни та гравiй, створено едафiчнi умови зростання ксерофггних рослин та об-лицьовано передню стiнку мшроландшафту характерним для каньйону черво-ним пiсковиком.
Автохтоннi рослини привезено з краезнавчо!' мандрiвки природним нащ-ональним парком "Дтстровський каньйон" (околицi с. Хмелева Залщицького р-ну Терношльсько!' обл.), серед них: швники угорськi, горицви весняний (ЧКУ), молодило руське, миколайчики синi, шавл1я лучна, пiдмаренник справ-жнiй, полин гiркий, айстра замщуюча, клокичка пiрчаста (ЧКУ), очиток шести-рядний, веронiка орхiдеецвiта, суниця зелена тощо.
Тривае формування навчально-тематичного мшроландшафту "Карпата-рт" для вiдтворення мкця зростання рослинност! лiсового та субальпшського по-яс1в Укра'нських Карпат. Обрано тшисту дшянку тд групою з 5 особин ялини европейсько!' (висота 20 м), що створюватиме оптимальш умови для зростання карпатських рослин. На дшянщ площею близько 30 м2 закладено дренажну основу для мшроландшафту, накопичуеться грунт та плануеться використати карпатсь-кий бутовий камшь для вiдтворення прського рельефу. На першому етап роботи висаджено таш рослини: тис япдний (ЧКУ), бруслина карликова (ЧКУ), бруслина европейська, копитняк европейський, папороть страусове перо звичайне.
Вщдшок "Лковий бютоп" розташований у нижнш частинi територií Льв!вського ОЦЕНТУМ, на якому сформувалася дшянка природно!' рослиннос-п. Дерева зршого вжу (дуб звичайний, липа др!бнолиста, клен гостролистий, черешня), створили зшкнутий намет, шдлкок складаеться переважно з бузини чорно!' та бруслини европейсько!'. Для забезпечення екскурайних потреб до-цшьно вжити господарських заход!в для збшьшення прохвдносп дшянки та промаркувати оглядову стежку.
Беручи за приклад природоохоронний аспект д1яльносп еколого-натура-лктичного центру, пропонуемо в нижнш частиш територп за зоолого-тварин-ницьким комплексом створити ботанiко-ентомологiчний мжрозаказник з метою збереження природного р!знотрав'я та приваблення корисно!' ентомофауни [7]. Важливо зауважити, що проектований мшрозаказник перебуватиме в орга-
нiчному зв'язку iз поруч розташованим природним фггоценозом вiддiлку "Лiсо-вий бютоп". Застосування способу насiнневого пiдсiву та пересадження з природного середовища окремих особин багаторiчних медоносних рослин створять сприятливi передумови для приваблення комах-запилювачш. У мiкрозаказнику вихованцi профiльних гуртив зможуть виконувати тематичну дослiдницьку роботу з жродукцп медоносних рослин та проводити спостереження за корис-ною ентомофауною.
Виняткового значення потрiбно надавати культивуванню на територц позашкшьних навчальних закладiв червонокнижних видгв флори Украши i свь ту, що не лише сприятиме активнiй дослщницькш роботi вихованидв гурткiв, але й дасть змогу територц навчального закладу набути природозаповщного статусу. На сьогодт в колекцц рослин вiдкритого грунту Львiвського ОЦЕН-ТУМ ще недостатньо видав з Червоноí книги Украши - 14 (лшк лiсова, брусли-на карликова, бiлоцвiт весняний, шдстжник бiлоснiжний, тис ягiдний, клокич-ка трчаста, пiзньоцвiт осiннiй, чемерник чорний, коручка чемерникоподiбна, любка дволиста, зозулинець салеповий, лунарк оживаюча, горицвiт весняний) та з Червоного списку МСОП (гшкго дволопатеве). У спiвпрацi з проввдними науковцями Львiвського национального утверситету iм. I. Франка та Нащ-онального лiсотехиiчного унiверситету Украши плануеться кiлькiсно збшьшити частку червонокнижних рослин та проводити змктовну науково-дослiдницьку роботу з культивування рiдкiсних i зникаючих видiв флори Украши.
У навчальнш лабораторп рослинництва закритого грунту "Теплиця-оранжерея" рослини за бiолого-екологiчними ознаками розподшено на колек-цiю сукуленпв та колекцда тропiчних i субтротчних рослин. З метою активiза-цп дослiдницькоí компоненти в роботi Львшського ОЦЕНТУМ створено нав-чально-тематичнi мкроландшафти: "Пустеля" та "Дощовий тротчний лю", ят вiдображають особливi екологiчнi умови зростання рослин iз рiзних природних зон планети, розвивають пiзнавальну спрямованкть навчального процесу, вик-ликають зацкавлення в екскурсантiв та вихованцiв гуртав [7].
На далянц мкроландшафту "Пустеля" поруч зростають сукуленти з Пв-денноí Африки та пустельн кактуси з американського коитинеиту. Пщано-кам'янистий Грунт вiдтворюе ксерофiтиi природн умови зростання сукулентних рослин, з яких увагу привертають подушкоподiбиi куртини гавортш та мамшярш, розкiшиi агави та деревоподiбнi товстянки, дивують квиами стапели та ехшопсиси.
Навчально-тематичний мкроландшафт "Дощовий тротчний лiс" потре-буе падтримання високого рiвия вологостi, а в линш перiод - надшного затшен-ня вiд сонячних променв. В умовах закритого грунту на приклада м^олан-дшафту демонструемо притаманнi дощовому тропiчному лiсу ознаки: багато-яруснiсть; розмiщения тiньовитривалих папоротей у нижньому ярус; хаотичне переплетення лiан (бусенгольцк, тетрастiгма, циссус, фшодендрон, етпремнум тощо); присутнiсть епiфiтiв, що займають особливу екологiчну нiшу (бромелп, ор^де", лiсовi кактуси); багатограннiсть форм у родин арощних (монстера, аг-лаонема, спатифшум, сингонiум, диффенбах1я, зантедесх1я тощо) та родин бе-гонiевих (бегонгя королiвська, бегонгя вiчноквiтуча, бегонгя Фкта, бегонгя Бо-верi, бегонгя рицинолиста тощо).
Висновки. Для посилення екскурсiйноí привабливостi територи позаш-юльного навчального закладу необхiдно оптишзувати зеленi насадження в та-кий споаб, щоб використовувати елементи ландшафтного дизайну, продовжува-ти збагачувати колекщю рослин закритого та вiдкритого грунтш новими таксонами, створювати спецiалiзованi (тематичнi) колекцií трав'яних рослин культурно! та природно! флори, формувати навчально-тематичнi мiкроландшафти за бо-танiко-географiчним принципом, забезпечити етикетизащю рослин вщкритого та закритого грунте, активiзувати дослщницьку роботу з iнтродукцií рiдкiсних i зникаючих видiв природно! та свггово!' флори. Ботанiко-ентомологiчний м^о-заказник може стати передумовою створення на базi позашкiльного навчального закладу дослiдницькоí бюлопчно!' станцií або природозаповiдного об'екта.
Лггература
1. Концепдiя еколопчно! освгги в Украгш. Затверджена решениям Колеги МОН Украши, протокол № 13/6-19 ввд 20.12.2001 р. // Директор школи. - 2002. - Квп-ень, № 16. - С. 20-29.
2. Погребняк П.С. Порiвняльна екологш рослин i лiсiвництво / П.С. Погребняк // Люова екологш i типологiя лiсiв. Вибранi працi. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - С. 218-223.
3. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре : справочник / Л.И. Рубцов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 272 с.
4. Мигун П.П. 3Miw та оргашзащя роботи в плодово-япдному розсаднику НДЗД : зб. метод. реком. / П.П. Мигун. - Вшниця, 2014. - 38 с.
5. Спщаев А.С. Проектш пропозицц щодо впорядкування територи обласного дитячого еколого-натуралiстичного центру (Льв1в) / А.С. Спщаев // Вчеш записки Тавршського национального унiверситету 1м. В.1. Вернадського. - Сер.: Бiологiя, хiмiя. - 2009. - Т. 22(61), № 3. -С. 148-158.
6. Кучерявий В.П. Рекомендацл з озеленення територи Л^вського обласного центру еко-лого-натуралiстичноl творчостi учйвсько! молодi: звгг про НДР: ГД 08.11-06-13 / В.П. Кучерявий; М-во освгги, науки, молодi i спорту Украши; викон.: Р.Б. Дудин, Т.М. Левусь. - Львш : Вид-во НЛТУ Украхни, 2013. - 20 с.
7. Пасiчник А.О. Оргашзащя та змiст роботи вщдшюв навчально-дослщно! земельно! дь лянки в контекст сучасних вимог позашкшьного навчального закладу / А.О. Паачник // Дослщ-ницький компонент у дiяльностi позашкiльиих навчальних заклад1в : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. интернет-сем., 17 вер. 2014 р.). - К.-Хмельницький, 2014. - С. 32-35.
Пасичнык АА., Михайлюк В.М. Оптимизация зелёных насаждений внешкольного учебного заведения как условие экскурсионной привлекательности
Оптимизация зелёных насаждений территории Львовского областного эколого-натуралистического центра учащейся молодежи направлена на повышение уровня ат-тракционности внешкольного учебного заведения с эколого-просветительской целью путём формирования учебно-коллекционных отделов разных садово-парковых стилей, отдела плодово-ягодного садоводства, учебных микроландшафтов по ботанико-геогра-фическим признакам в условиях открытой и защищённой почвы.
Ключевые слова: дендрофлора, экскурсионная деятельность, оптимизация озеленения, учебный микроландшафт.
Pasichnyk A.O., Mikhailyuk V.M. Landscaping Optimization of Afterscho-ol Educational Institution Area as a Condition of Excursion Attractiveness
Optimization of green space area of Lviv regional ecological and naturalistic Youth Center aims to increase attractiveness of this afterschool educational institution with environmentally educational purpose by creating educational divisions with models of landscape gardening styles, department of fruit horticulture, educational microlandscapes by geographical feature in an open and closed ground.
Keywords: landscaping optimization, dendroflora, sightseeing activities, educational microlandscape.
