CC BY
25
УДК504.9 Доц. А.Б. Тарнавський, канд. техн. наук; доц. У.В. Хром'як,
канд. техн. наук - Львiвський ДУ безпеки життeдiяльностi
ЗАЛУЧЕННЯ П1ДРОЗД1Л1В ДЕРЖАВНО! СЛУЖБИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й ДО РОЗМ1НУВАННЯ ТА РЕКУЛЬТИВАЦШ ТЕРИТОР1Й, ПОРУШЕНИХ ВНАСЛ1ДОК ВО6ННИХ Д1Й НА СХОД1 УКРА1НИ
На сьогоднi однieю з основних характеристик техногенного впливу на навко-лишне середовище у Схщнш УкраИ е довготривалi воeннi ди, якi призводять до нега-тивних змiн у довкiллi. Проблема розмшування територiй проведения бойових дiй та утилiзацii' боеприпасов, що не розiрвалися, е досить гострою. Проаналiзовано основш негативнi наслiдки застосування бойовиками мш, снарядiв i наведено основнi оргашза-цiйнi заходи щодо i'х знешкодження. Подано iнформацiйнi данi щодо наявност у rрунтi деяких населених пунктов Донбасу токсичних важких металiв шсля проведення артиле-ршських обстрiлiв. Запропоновано основний комплекс робiт з вщновлення зруйновано! тернторн.
Ключовi слова: военш дн, Схiдна Украша, мши, мшш поля, розмшування, тро-технiчнi шдроздши, важкi метали, забруднення, грунт, рекультиващя, навколишне сере-довище.
Постановка проблеми. Будь-ят воeннi дп призводять до негативного впливу на навколишне середовище. На цей час немае комплексних дослвджень, у яких було б чико проаналiзовано численнi збитки, що завдаш бойовими да-ями на територц Донбасу навколишньому природному середовищу. На Сходi Украши екологiчна ситуация ще до початку военних дай була критичною: велика юльккть промислових пiдприемств, неочищенi викиди вiдпрацьованих про-мислових газiв та скиди спчних вод, закинутi i затопленi шахти iз небезпечни-ми речовинами, а саме вiдходами хiмiчних виробництв [1].
У той час, коли у Донецькш та Луганськш обл. ввдбувалася вiйна, еколо-гiчних проблем стало набагато бшьше i вони досягли критичного рiвня. До них можна ввднести руйнування природного ландшафту внаслвдок обстршш iз реак-тивних систем залпового вогню "Град", забруднення водних об'ектiв i ризик ви-никнення техногенно!' катастрофи, якщо один iз випущених снарядов влучить у промисловий об'ект з наявнiстю хiмiчно небезпечних речовин [2].
Шсля вшни на Донбас Укра'на зiштовхнеться з потребою проведення глобального розмшування шсцевосп на територ1ях проведення бойових дай. Причому цей процес може затягнутися на десятилiття [3, 4] i буде ускладнюва-тися тим, що здебшьшого мiннi загородження i поля встановлювали безграмотно i без складання карт мiнних полiв [5].
Результати. На сьогодш для Украши iснуе три варiанти проведення роз-мiнування територií проведення бойових дай на Донбас [5]. Перший варiант -це одночасно iз миротворчим контингентом Укра'на мае просити мiжнародну пiдтримку i запрошувати спецiалiстiв з розмшування. Другий варiант полягае в укладанш прямих контрактiв iз приватними iноземними вiйськовими компаш-ями на розмшування свое!' територц. Зпдно з трепм варiантом Укра'на мае проводит розмiнування власними силами.
На цей момент для Украши найбшьш вигiдним е проведення розмшу-вання силами i засобами власних спещалктш, адже залучення мiжнародних фа-х1вцш е довгим i бюрократичним процесом, який може затягнутися на тривалий
час. Поряд з цим, укладати прямi договори з шоземними компаниями з po3MÍHy-вання е доволi дорого. Так, наприклад, Хорватiя у перiод з 1998 по 2005 рр. з щею метою витратила понад 240 млн дол.
Проте не варто забувати, що з 2001 р. у Кам'янець-Подшьському Хмель-ницько! обл. [6] створено й усшшно проводить пiдготовкy саперiв единий в Ук-раíнi Центр розмiнyвання Збройних сил. Його спецiалiсти yспiшно зарекомен-дували себе пiд час миротворчо! мiсií в Лiванi i шд час вiйни в 1раку. Проте, яку б модель розм^вання свое! територií не обрала Украша, вона не буде ефектив-ною без передачi сторонами конфлiктy карт мiнних полiв у единий координа-цшний центр. Адже мiни i "розтяжки" регулярно знаходять на пiдконтрольних територiях ДНР та ЛНР, а також у прифронтових мiстах i селищах з украшсько! сторони мало не щодня [5]. Проблем додають також i мiсцевi мешканцi, а особливо дии, якi шсля завершения бойових дiй iнодi збирають вибyхонебезпечнi предмети, що не розiрвалися, у виглядi мiн i гранат на трофе! [3, 4]. За даними ООН, iз березня минулого року у Донецькiй i Луганськш обл. вiд нещасних ви-падюв, якi пов'язанi iз мiнами i боеприпасами, загинуло щонайменше 42 дити-ни, ще 109 було поранено [7].
Шротехшчний загiн ДСНС Украши з 06.07.2014 р. здiйснюе роботи iз гyманiтарного розмiнyвання територй' та об'ектш iнфрастрyктyри Донецько! та Лугансько! обл. Першочергово здiйсиюють розмiнyвания населених пyнктiв, зокрема дитячих дошкiльних i навчальних закладiв, промислових об'ектiв iз газо-, тепло-, енерго- та водопостачання з метою вiдновления !х нормального фyнкцiонyвания. З початку виконання робiт (06.07.2014 р.) пiротехиiки ДСНС Украши очистили вiд боеприпасiв, мш та iнших снарядов понад 1650 га територй' та 38 га акваторц водних об'ектiв, розмшували понад 1 тис. житлових будь вель та промислових споруд [8]. О^м цього, за даними ДСНС, всього протя-гом минулого року украшсью пiротехнiки виявили i знешкодили близько 151 тис. вибухонебезпечних предмепв, майже 34 тис. з яких було знешкоджено у зонi АТО. Шд час виконання завдань було знешкоджено та yтилiзовано понад 600 особливо небезпечних вибухових пристрош, зокрема шдривш засоби iз дистанцiйним керуванням, боеприпаси на розтяжках у сташ невилучення, фуга-си велико! потужносп, протитанковi та протипiхотнi мiни. Проте найбшьше шокують вибyховi пристро!, яю цинiчно замаскованi пiд предмети побуту та дитячi iграшки, якi насамперед призначеш для травмування дiтей [4, 8].
До виконання завдань iз розмшування територй' Донбасу залучено близько 200 шротехшюв ДСНС. Для цього ДСНС Украши розробила План гуманитарного розмiнyвания мiсцевостi Донецько! та Лугансько! обл. на 2015 р. Орiентовна площа територiй, що потребують розмiнyвания, становить приблизно 7 тис. км2. Для постшного виконання завдань iз розмiнyвания з бе-резня по листопад 2015 р. було залучено одночасно 250 фахнвщв та 50 од. спец-техиiки, з урахуванням ротацiй до виконання заходш залучатиметься до 500 людей особового складу [8].
30.07.2015 р. ДСНС Украши уклала стльний проект з ОБС6 "Допомога уряду Украши в очищен територй! на сход Украши ввд залишкiв вiйни" про поставку техшчно! допомоги для розмiнyвания територп Донецько! та Лугансь-
ко1 обл. [9]. Загальна BapTicTb проекту становила 995 тис. евро. Донором цього проекту стала Нмеччина. ДСНС сшльно з ОБС6 склали та погодили перелш обладнання для оснащения 4-х шротехшчних розрахункiв ДСНС загальною чи-сельнiстю 22 людини особового складу. Проект розрахований на поставку тех-тчних засобiв для проведення розмiнування. Це автомобiлi для перевезення вибухонебезпечних предметiв (Ford F-550 шкап), вибухозахисш костюми важкого типу для тротехншв, iншi засоби iндивiдуального захисту (шоломи, захиснi окуляри, наколiнники), засоби пошуку вибухонебезпечних предметiв (бомбо-шукач^ металодетектори), груповi та iндивiдуальнi засоби забезпечення проведення робiт з розмшування, засоби зв'язку та iншi допомiжнi кошти. У рамках проекту також будуть проводити тренiнги для шротехншв ДСНС щодо отри-маного ввд ОБС6 обладнання, розвiдки та знешкодження вибухонебезпечних предметiв, мiжнародних стандарпв протимiнноí дiяльностi, пiдготовки кер1вно-го складу шротехшчних шдроздшв. Крiм того, спещальна монiторингова мiсiя ОБС6 мае намiр мiнiмiзувати свою присутнiсть у деяких районах Донецько1 та Лугансько1 обл. через потрапляння пiд обстрш. Сп1впраця в рамках цього проекту буде тривати пiвтора року.
На початку березня 2015 р. протехшки ДСНС на прохання аграрив роз-почали розмiнувания сшьськогосподарських длянок на Донбасi. За заявками аграрив було виконано роботи з обстеження сшьськогосподарських угiдь у Волно-ваському, Першотравневому й Артем1вському районах Донецько1 обл. Щодня на цих територiях пiротехнiки знаходять вiд 5 до 10 одиниць вибухонебезпечних предмепв [10]. I це не тшьки залишки снаряд1в i мiн, що залишили по собi теро-ристи, а й небезпечш предмети перюду Друго1 свiтовоí вiйни. На сьогодш на Донеччинi вiд снаряд1в i мiн з початку року звшьнено територда понад 1500 га. У Донецькому аеропорту та його околицях знаходиться дуже багато боеприпа-сiв, що не вибухнули [11]. За попередньою ощнкою ДСНС, наразi необхiдио знешкодити понад 75 тис. боеприпас1в i вибухонебезпечних предметiв.
Науковщ провели дослiджения на наявнiсть штдливих речовин у грунт! низки населених пункпв Донецько1 обл., як! постраждали вщ артобстрш1в. Це, зокрема, села Пкки, Опитне, Мшеральне та Веселе Ясиноватського р-ну, Кре-менець Мар'шського р-ну i в район! Донецького аеропорту. Проби грунту, як! взято у воронках ввд артилершських снаряд!в i в безпосередшй близькосп ввд них показали перевищення допустимо1 фоново1 норми у кшька раз!в таких важ-ких метал!в як: марганець, мда, зал!зо, свинець, кадмш, хром, олово, галш, ш-кель, титан, !трш, цирконш, кобальт, стронцш i цинк. Так, наприклад, переви-щення фонових концентрацш за вмктом мвд у Мшеральному становило 1,21,4 рази, марганцю у Веселому та в район! Донецького аеропорту - у 14-1,6 ра-з!в. У воронках ввд снаряд!в у Кременщ вмкт свинцю у грунт! перевищив норму у 8,1-8,3 раз!в, в Опитному та Донецькому аеропорп - у 1,7-1,9 раз1в, а у Веселому - у 1,5-1,7 раз!в. На територц Мшерального вмкт кадмда перевищив норму у 2,4-2,6 разш, а в район! Донецького аеропорту - бшьше як у 12 раз!в. Перевищення вмкту важких метал!в понад нормован значення у грунт! за важ-кими металами в Опитному становило: за цинком - 3,1-3,3 рази, за зал!зом -10,7-10,9 разш, за марганцем - 3,2-3,4 рази, за мвддю - 2,3-2,5 рази, за хромом -
1,8-2,0 рази. У пробах грунту в район Мшерального було виявлено перевищен-ня вмiсту iтрiю у 2,8-3,0 рази.
На думку еколопв, вирощувати будь-яю сiльськогосподарськi культури поблизу артилерiйських воронок е надзвичайно небезпечно для здоров'я. Важкi метали можуть сотнi роюв не виводитися з грунту. Поряд з цим, треба зазначи-ти, що пiд час вибуху снаряду можуть утворюватися токсичнi органiчнi речови-ни, якi потоками вiтру та тдземними водами поширюватимуться на значт те-риторп. Потрапляючи в оргашзм людини, цi метали практично не виводяться з нього, спричиняючи цим самим захворювання нервово', репродуктивно'1, серце-во-судинно'1 систем, уражаючи печiнку i нирки.
Так, наприклад, свинець належить до речовин, що мають властивють акумулюватися в органiзмi людини. Потрапляючи з 'жею в органiзм, частинки свинцю у шлунку при взаемодп з соляною кислотою перетворюються у хлорид свинцю, який добре розчиняеться i всмоктуеться у кров. Потрапивши у кров, свинець циркулюе у виглядi сполук - фосфату й альбумшу, що перебувае у ко-ло'дному станi. Основними ознаками ураження свинцем е важкi порушення ро-боти нервово'1 i травно'1 систем, нирок та шших органiв: головний бiль, запамо-рочення, холодний тт, солодкуватий металевий присмак у роп, слинотеча, втрата апетиту, нудота, iнодi блювання, бiль i слабкiсть у ногах, зниження гос-троти зору, безсоння.
Марганець швидко всмоктуеться в кров та циркулюе в нш у виглядi нес-тiйкого комплексу з бiлками. Шд час потрапляння марганцю в оргашзм вш спричиняе важкi розлади кровообпу, рiзку задишку, знепритомнення. У легких випадках отруення вiдбуваеться подразнення слизово'' оболонки дихальних шляхiв, кашель, головний бшь. Сполуки марганцю проявляють високоалерпчш властивостi, що зумовлюе розвиток хротчного бронхiту з вираженим астматич-ним компонентом, а також - бронх^ально!* астми. Якщо на городi розiрвався снаряд, ракета або мiна, екологи наполегливо рекомендують зняти верхнiй шар грунту перед висадженням овочiв. У раз^ якщо на мiсцi, де була воронка (рис. 1), овочi вже дозрти, вченi радять вщмовитися вiд приймання цих про-дукпв у 1жу.
а б в
Рис. 1. Мшця падтня снаряЫв на присадибних дтянках: а) мшометна мша 120 мм;
б) артилершський снаряд 152 мм; в) реактивний снаряд Iз системи залпового вогню
БМ-21 "Град"
Якщо з моменту падшня снаряду дощу ще не було, то потрiбно зняти приблизно 10-15 см землi з середини воронки i в радiусi 3-4 м вщ не'. Якщо воронка велика - до 10 м, то краще зняти землю в радiусi 4-5 м вщ не'.
Вiдповiдно до свщчень мiсцевих очевидцiв i вшськових бойовики вико-ристовували здебшьшого мшомети калiбру 82 та 120 мм, артилершсьт системи калiбру 120 мм i потужнiшi калiбром 152 мм, запалювальнi мiни, артилерiйськi та реактивш снаряди. Найбшьшо! шкоди будавлям, грунту та рiзноманiтним ко-мушкащям завдають фосфорнi боеприпаси, оскiльки бойова зброя, що мiстить бший фосфор, поширюе запалювальну сполуку. При цьому температура горш-ня перевищуе 800 °С. Фосфорнi бомби бойовики почали використовувати з 17.05.2015 р., стршяючи по у^пленнях захисникiв у Шсках та в нiч з 18 на 19 травня по житловому кварталу Шскгв.
Пiсля припинення военних дiй та розмiнування територц потрiбно вико-нати комплекс робгг з вiдновлення земель - рекультивацда [12, 13]. Рекультивацда земель, порушених внаслiдок военних дiй, проводять у два етапи: технiчний i бiологiчний [14, 15]. Суть технiчного етапу полягае у пiдготовцi територш для наступного щльового використання. Вш полягае у плануваннi, а також нанесен-нi грунпв або родючих порiд на вирiвняну поверхню. Бюлопчний етап - це комплекс заходгв щодо вiдновлення родючостi порушених земель. Вш охоплюе аг-ротехшчш й мелiоративнi заходи, якi спрямован на поновлення флори й фауни.
Техшчний етап передбачае: зняття грунту i транспортування; ввiз грунту; засипання воронок, лiнiй укрiплення, траншей; розбирання дерев'яних i заль зобетонних конструкпiй; засипання блiндажiв грунтом з наступним плануван-ням; вжиття протиерозшних заходав на еродованих дiлянках i територгях, засипання ярiв; планування поверхнi i нанесення родючого шару з наступним збага-ченням мшеральними й органiчними добривами.
Треба зазначити, що покриття порушених територiй шаром родючого грунту обмежуеться економiчними та сощальними умовами. На пiй територц е порушеш далянки, що виникли внаслiдок "точкових" впливiв на довкшля. До-сить багато е воронок, для яких немае потреби робити складш й дорогi роботи з нанесення родючого шару, навиь якщо поблизу е запаси такого грунту. Щ воронки вiднесено до об'ектш, що перебувають в умовах самозаростання. Потреба у нанесеннi шару родючого грунту виникае на бшьших порушених територiях, де повсюдно розташовуються лши укрiплень, транше!', що виявляють безпосе-реднiй вплив на процеси змiни стану природних комплексiв.
Бюлопчний етап потрiбно розпочинати з урахуванням таких умов: особ-ливостей мжроклшату; фiзико-хiмiчних властивостей грунтiв; природного про-цесу самозаростання. У зв'язку з цим, можна використати такi напрямки бiоло-гiчноí рекультивапií: сiльськогосподарська (ввдновлення порушених земель для використання !'х пiд рiллю, луки, пасовища, сшокоси, ягiдники, сади); лiсогос-подарська (створення на вiдновлюваних землях лiсонасаджень, лкозахисних смуг, протиерозiйнi насадження, лiсовi розсадки i лiсовi культури) [16].
Бюлопчний етап рекультивацп охоплюе: добiр iз числа мiспевих вид1в флори асортименпв рослин, озеленення й створення найбшьш продуктивних насаджень, регулювання самозаростання у потрiбному напрямку, лiсомелiора-пiя i фiтомелiорапiя, розроблення економiчно ефективних способ1в створення фiтопенозiв. Треба зазначити, що залежно вiд характеру порушеностi територц, рекомендують рiзнi заходи щодо ввдновлення пiеí територií (рис. 2).
Над mí р но порушеш Рекультиващя (сшьськогосподарська, люогогосподарська)
Сильно порушеш Мелюращя (шсомелюращя, агролюомелюращя, осушения заболочених земель) БлагоустрШ (терасування схшпв)
Порушеш БлагоустрШ (створення зелених i саштарних зон) Мелюращя (агролюомелюращя)
Слабко порушеш БлагоустрШ (озеленения) Мелюращя (шсомелюращя, пдромелюращя, агролюомелюращя)
Непорушеш БлагоустрШ (озеленения)
Рис. 2. Рекомендован заходи вiдновлення порушених територш Донбасу
Як видно з рис. 2, залежно вщ характеру порушення територп пропону-ють рiзноманiтнi заходи з i"í вiдновлення, на як iстотно впливае ступiнь порушення, умови формування процесiв саморегуляцп та самовщновлення природ-но!' екосистеми.
Висновки. Отже, розпочати глобальне зачищення зони АТО вщ мiн з наступним вiдновленням нормального життя та сшьськогосподарсько!' дкль-ностi буде можливо тшьки пiсля того, як повнiстю завершаться бойовi дп i буде тдписана мирова угода. Для цього потрiбно розробити зведену мапу мiнних полiв, провести розмiнування територй' та подальшу рекультивацiю. Рекульти-вацiю територiй, порушених внаслщок военних, дiй потрiбно проводити у два етапи: технiчний i бюлопчний. Сво!' плани повиннi передати обидвi ворогуючi сторони конфлiкту.
Лггература
1. Радовенчик В.М. Твердi вщходи: 36ip, переробка, складування / В.М. Радовенчик, М.Д. Гомеля. - К. : Вид-во "Кондор", 2010. - 552 с.
2. Довгуша ВВ. Война XX века. Экологическое жертвоприношение / ВВ. Довгуша, М.Н. Тихонов // Энергия: Экономика. Техника. Экология : сб. науч. тр. - 1994. - № 9. - С. 19-23.
3. Для повного розмшування Донбасу знадобляться десятилггтя - спецрепортаж з передово! [Електронний ресурс]. - Доступний з http://fakty.ictv.ua/ua/index/view-media/id/90513.
4. Розм^вания Донбас. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uisgda.com/novunu/424-rozminuvannya-donbas/.
5. На разминирование Донбасса уйдут десятки лет. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://vesti-ukr.com/donbass/94552-na-razminirovanie-donbassa-ujdut-desjatki-let.
6. Сдиний в Укра!т Центр розмшування Збройних Сил продовжуе готувати саперiв для уах силових структур. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ye.ua/news/news_17150.html.
7. До розмшування Донбасу залучатимуть мiжнароднi оргатзацп" - ОБСС. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.radiosvoboda.org/content/news/26936892.html.
8. "Шротехшчт тдроздти ДСНС Укра!ни щоденно знаходять "неприемт сюрпризи" на звiльнених територшх Донбасу" / Серий Бочковський. [Електронний ресурс]. - Доступний з http ://cn. mns. gov. ua/ news/2021 .html.
9. ДСНС i ОБСС уклали договiр про постачання техдопомоги для розмiнування Донбасу. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rbc.ua/ukr/news/gschs-obse-zaklyuchili-dogovor-postavke-tehpomoshchi-1438249508.html.
10. ДСНС: пiротехнiки почали розмiнування стьськогосподарських дiлянок на Донбасi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.radiosvoboda.org/content/article/26927602.html.
11. В Донецькому аеропорту дуже багато. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// www.unian. ua/war/1063401 -v-donetskomu-aeroportu-duj e-bagato-boepripasiv-scho-ne-vibuhnuli-obse.html.
12. Пляцук Л.Д. Вiдновлення грунтш, порушених у хода вшни в 1раку / Л.Д. Пляцук, Н.1. Алiяс // Еколопчна безпека : зб. наук. праць. - 2012. - № 2 (14). - С. 37-40.
13. Пляцук Л.Д. Исследование грунтов в зоне военных действий Ирака / Л.Д. Пляцук, Л.Л. Гурец, Алияс Насер Ибрагим // Наука и образование Южного Казахстана : сб. науч. тр. -2012. - № 3/4 (94/95). - С. 193-198.
14. Панас Р.М. Рекультивацш земель : навч. поибн. / Р.М. Панас. - Львiв : Вид-во "Новий свгт", 2007. - 224 с.
15. Федосеева Т.П. Рекультивация земель / Т.П. Федосеева. - М. : Изд-во "Колос", 1997. -
47 с.
16. Кучерявий В.П. Рекультивацш та фггомелюрацш : навч.-метод. поабн. / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - Львш : Вид-во ГАФСА, 2006. - 117 с.
Тарнавский А.Б., Хромяк У.В. Привлечение подразделений Государственной службы по чрезвычайным ситуациям к разминированию и рекультивация территорий, нарушенных вследствие военных действий на востоке Украины
В настоящее время одной из основных характеристик техногенного воздействия на окружающую среду в Восточной Украине являются долговременные военные действия, которые приводят к негативным изменениям в окружающей среде. Проблема разминирования территорий проведения боевых действий и утилизации неразорвавшихся боеприпасов является достаточно острой. Проанализированы основные негативные последствия применения боевиками мин, снарядов и приведены основные организационные мероприятия по их обезвреживанию. Приведены информационные данные о наличии в почве некоторых населенных пунктов Донбасса токсичных тяжелых металлов после проведения артиллерийских обстрелов. Предложен основной комплекс работ по восстановлению разрушенных территорий.
Ключевые слова: военные действия, Восточная Украина, мины, минные поля, разминирования, пиротехнические подразделения, тяжелые металлы, загрязнение, почва, рекультивация, окружающую среду.
Tarnavskyj A.B., Khromyak U.V. The Implication of the State Emergency Service Units to Demining and Reclamation of Disturbed Areas in the Result of Hostilities in the East of Ukraine
Nowadays one of the main characteristics of anthropogenic impact on the environment in Eastern Ukraine is long-term military actions that lead to negative changes in the environment. The problem of demining conduct of hostilities and disposal of unexploded ordnance is very acute. Main negative effects of militants' mines and shells are analysed. Some basic organizational arrangements for their disposal are given. Some data concerning availability of toxic heavy metals in the soil of Donbas settlements after the shelling are provided. The main works on restoration of the destructed territory is presented.
Keywords: warfare, Eastern Ukraine, mines, minefields, mine clearance, pyrotechnic units, heavy metals, pollution, soil, reclamation, environment.
