CC BY
31
Перспективою подальших дослiджень е пiзнання властивостей об'екта щодо ширшого використання потенцiйних можливостей землекористування в економiцi хлiборобськоl галуз^ розвитку та удосконалення методiв еколого-еко-номiчноl оцiнки, 11 практичного застосування при побудовi нових моделей систем ефективного хлiборобства з врахуванням рiвня екологiчного навантаження.
Лiтература
1. Грабар 1.Г., Ходакчвський С.1., Вознюк О.В., Возна Л.Ю. Синергетика економ1ч-них систем. Житомир, 2003. - 244 с.
2. Добряк Д.С. Канаш О.П. Розумний 1.А. Класифшащя та екологобезпечне використання сшьськогосподарських земель. - К.: 13 УААН. - 2001. - 308 с.
3. Наявнють земель та розподш 1х по землекористувачах, власниках земл1 та упддях: Стат. зб. - К.: Держкомстат Укра1ни, 2003. - 75 с.
4. РоТк М.В. Сучасш науково обгрунтоваш тдходи до використання земль - К.: Вид-во ХХ1 в1к - "Труд-ГриПол", 2003. - 44 с.
5. Трегобчук В.М., Прадун В.П. Нащональш та репональш прюритети еколопчно! пол1тики Укра1ни// Еколопчнють продукцп АПК: Економша та технология: В.2 т. Т.1/ Зб. статей за матер. М1жнар. наук.-практ. конф. "Економ1чн1 проблеми виробництва та споживання еколопчно чисто'1 продукцп АПК". - Суми: Козацький вал, 1999. - С. 17-25.
УДК631.618:504 Асист. В.О. Мандрик-НЛТУ Укршни
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ В1ДТВОРЕННЯ ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ У КОНТЕКСТ ВИМОГ ЕКОЛОГ1ЧНО1
ПОЛ1ТИКИ
Проаналiзовано актуальнi проблеми рекультивацп порушених вугшьною про-мисловiстю земель в Укра'1'ш. До уваги взято впливи мiжнародноi i нацюнально'1 еко-лопчно'1 пол^ики, досвiд промислово розвинутих краш св^у.
Ключов1 слова: еколого-економiчнi проблеми, еколопчна полiтика, землекористування, порушенi земл^ рекультивацiя.
Assist. V.O. Mandryk-NUFWTof Ukraine
Ecological and economical problems in development of damage soil in the
context of ecopolicy
The current problems of post-mining land use in Ukrainian coal industry have been analyzed. The international and national environmental policy influences, and industrially developed countries experiences have been taken into account.
Keywords: environmental and economic problems, environmental policy, post-mining land use, land rehabilitation.
Вступ
Украша - одна is найбагатших на мшеральш поклади краш свггу: на ii територи, яка займае тшьки 0,4 % свггово1" суш1, зосереджено 5 % свггових за-паЫв корисних копалин, знайдено 20 000 родовищ мшеральних ресуршв, з них - вщкрито i оцшено понад 9000 родовищ, 97 вид1в мшеральних ресурЫв. За деякими з них Украша посщае перше мюце у свт.
На добування i переробку мшеральних ресурЫв припадае близько од-mei третини виробничих фондiв, 20 % зайнятостi, i 25 % ВНП краши. Видо-бувш галузi промисловостi домiнують в структурi ВНП Украши, в т.ч. коли у
США вони становлять 2,6 % ВНП, Шмеччит - 1,1 %, Франци - 0,8 %, Япо-нл - 0,6 % [6].
1нтенсивне добування залiзноl руди, вугiлля, газу за чашв СРСР зумовило ютотне виснаження цих ресурсiв. Iснуючi сьогодш родовища характеризуються складними умовами для видобутку, що зумовлюе високий рiвень небезпеки для життя i здоров'я пращвниюв, незважаючи на всi попереджувальш заходи.
У давнiх гiрничовидобувних регюнах протягом останнiх десятирiч техногенно-екологiчнi проблеми набули масштабного характеру, серед яких необхщно видшити високий ступiнь техногенних навантажень та забруднен-ня довкшля, активiзацiю i розвиток небезпечних геолопчних процесiв, пору-шення гiдрогеологiчних умов.
Еколого-економ1чн1 проблеми г1рничовидобувних рег1он1в
Еколопчш проблеми, пов'язанi видобувною галуззю, в Укра!ш не обме-жуються низьким рiвнем безпеки життедiяльностi, а також пов'язаш iз застарь лим обладнанням, застосуванням еколопчно небезпечних технологiй, недот-риманням технологiчних вимог i стандарта, нагромадженням вiдходiв про-мислово! дiяльностi, iгноруванням вимог щодо необхiдностi вщтворення пору-шених земель. На багатьох шдприемствах не проводиться екологiчна експер-тиза i не оцiнюються впливи на довкшля. Цi типовi порушення е характерними для видобувно! промисловост^ що зумовлюе значнi втрати невщновних при-родних ресурсiв, хiмiчне забруднення повiтря i водних ресурсiв, змшу природного гiдрологiчного балансу поверхневих i грунтових вод, руйнування бюто-пiв, кiлькiсне зменшення i яюсне погiршення земельних ресурсiв.
У ходi зростання кiлькостi гiрничих пiдприемств i формування розви-нутого гiрничовидобувного комплексу дедалi бiльше стали вiдчуватися нега-тивнi регiональнi змiни стану довкшля (горшня, вивiтрювання вiдходiв, попа-дання канцерогенних речовин у водш ресурси). В Укра!ш показники обсягiв утворення вiдходiв гiрничовидобувного комплексу перевищують у 4-5 разiв вiдповiднi показники такого роду на шдприемствах розвинутих кра!н св^у. Сьогоднi обсяги цих вiдходiв перевищують на 25 млрд. т i займають площу понад 160 тис. га [4].
Украша успадкувала значною мiрою виснаженi гiрничодобувнi регь они з застарiлим i зношеним обладнанням пiдприемств видобувно! та пере-робно! галузей. До таких територш iз старою iнфраструктурою та переважно тдземним способом розроблення родовищ належать Донецький i Львiвсько-Волинський вугшьш регiони. Екологiчне становище здебiльшого у прничо-видобувних регiонах е критичним.
Закриття нерентабельних прничовидобувних пiдприемств створюе додатковi екологiчнi проблеми, пов'язанi з ютотними змiнами геологiчного та пдрогеолопчного середовища. Загострення екологiчних проблем у зв'язку iз закриттям вугiльних шахт вимагае науково обгрунтованих пiдходiв до еколопчно! реабштацп гiрничовидобувних регюшв. Це важливо робити ще й тому, що вщходи переробки вугшля е цiнною сировиною для отримання дешевого палива, коксових ресурЫв i будiвельних матерiалiв.
Тiльки у складi вуглевидобувних шдприемств, якi передаш для зак-риття, нараховуеться 386 породних вщвашв, 80 з яких горять. У районах, де вони знаходяться, наближаеться еколопчна катастрофа. Площа породних вщ-валiв на цих шдприемствах становить 17,3 млн. м2, а обсяги породи, що роз-мiщена на породних вiдвалах, становлять 313 млн. м3. На шахтах, що лiквiду-ються, налiчуеться 136 ставкiв-накопичувачiв шахтно! води загальною пло-щею 294,2 га. Потребують рекультиваци 2344 га порушених земель [4]. Фор-мування передумов для сталого соцiально-економiчного розвитку та загаль-ного полшшення еколопчно! ситуаци в державi неможливе без розв'язання еколого-економiчних проблем прничовидобувних регiонiв.
(9,8 в!дс.) (4,2 в!дс.)
Рис 1. Структура еколого-гiдрогеологiчних заходiв за проектами лiквiдацii шахт
Упродовж 1996-2001 рр., тобто, за весь перюд реструктуризаци ву-гшьно! промисловостi, Мiнiстерство затвердило та передало Державнш ком-пани з реструктуризаци шдприемств вугшьно! промисловостi 84 проекти лж-вщаци вуглевидобувних пiдприемств, загальна проектно-кошторисна вар-тiсть яких станом на 01.01.2002 становила 5 847,5 млн. грн., у тому числ^ вартють заходiв iз розв'язання еколого-пдрогеолопчних проблем -1 434 млн. грн. або 24,5 % загально! кошторисно! вартостi проектiв. 1з загаль-но! проектно! вартостi, передбачено! на розв'язання еколого-пдрогеолопчних проблем, в сумi 1 434,0 млн. грн. на заходи, пов'язаш з виршенням пдроге-ологiчних проблем, а саме: з проблемами водовiдливiв проектами передбаче-но 805,2 млн. грн. або 56,2 % загально! вартост^ у тому числ^ для будiвниц-тва водовщливних установок на сусiднiх шахтах - 551,6 млн. грн., водовщ-ливних установок на шахтах, що лжвщуються - 253,6 млн. грн. Решта зазна-чених коштiв - 628,8 млн. грн. або 43,8 % проектами була передбачена для виршення еколопчних заходiв, з яких на рекультивацш земель передбачено 63,1 млн. грн., на гасшня i переоформлення породних вiдвалiв - 266,5 млн. грн., на рекультивацш породних вiдвалiв - 71,6 млн. грн., на озеленення породних вiдвалiв - 69,6 млн. грн., на лжвщацш ставюв-вщстшниюв -
17,2 млн. грн., на iншi еколопчш витрати - 140,8 млн. грн. Структуру еколо-го-гiдрогеологiчних заходiв, передбачених проектами лшвщаци шахт, наведено у дiаграмi (рис. 1) [4].
За весь перюд процесу реструктуризаци на виконання Bcix заходiв, передбачених проектами лжвщацп шахт, Державною компашею з реструктуризаци спрямовано 1 896 млн. грн. (32,4 % загально! проектно! вартостi захо-дiв), на фiнансування заходiв, пов'язаних з вирiшенням еколого-пдрогеоло-гiчних проблем - тшьки 246 млн. грн., або 17,2 % проектно! вартост цих ро-бiт. Наведенi факти свщчать, що суттеве фiнансування робгг з розв'язання еколого-гiдрогеологiчних проблем проводилось Мшютерством i Компанiею за залишковим принципом. Перевiрка Рахунково! палати Укра!ни дiйшла висновку, що система бюджетного фшансування, спрямована на вирiшення еколого-пдрогеолопчних проблем, якi виникають внаслiдок закриття прни-чодобувних пiдприемств, шахт i розрiзiв, нормативно неврегульована, неч^-ка i непрозора [4].
Еколопчш обмеження i еколог1чна пол1тика промислово
розвинутих кра'ш
У США дiяльнiсть гiрничодобувних компанiй перебувае як шд контролем держави, так i громадськостi. Дiяльнiсть видобувних компанiй зазнае сильного тиску громадських органiзацiй впродовж останшх 30 рокiв. Так, ще в 1976 р. одна iз з найбiльших громадських органiзацiй Audubon Society задекла-рувала свою "стратегш природоохоронно! полiтики щодо видобувно! галузГ'.
На думку директора 1нституту планетарно! полiтики Лестера Брауна, "використання вуплля, палива XIX ст. в той час, коли ми маемо альтернативш варiанти XXI ст., важко зрозумгги. Вiдновнi джерела енерги, такi як в^ер i сонце, не вимагають небезпечних добувних робiт, не забруднюють повiтря, землю токсичними хiмiкатами. Розраховуючи загальнi витрати на добування вуплля, як правило, не беруть до уваги шкоди довкшлю i надзвичайно! загрози здоров'ю, у поеднаннi iз "морально застарiлими" субсидiями на викопне пали-во, створюють умови до ширшого iнвестування у вiдновнi джерела енергй".
У той час, коли кшька захiдноевропейських кра!н розпочали поступо-ве зменшення вугледобування (див. табл. 1), США, незважаючи на вс щ вик-лики i небезпеки, збшьшуе обсяги видобування вугiлля.
Спад видобування вугшля в Укршш розпочався з 1990 р. i становив у 1996 р. тшьки 56.6 % порiвняно з рiвнем 1990 р. Протягом 1997-1999 рр. видобування вугшля щорiчно збшьшувалося, однак стабшзаци не сталося. У 2000 р. знову почався спад [1]. Необхщно зауважити, що щ позитивш тенден-ци викликанi спадом економши Укра!ни, а не екологiчно свщомим зменшен-ням видобування та споживання вугшля. Тому не е виняток, що ця позитивна тенденщя вже найближчим часом може змшитися.
У Шмеччит вуглевидобування зменшилось на половину з 1990-х ро-кiв, у Великобританй за цей перiод - на 46 %. З 1980 до 1999 рр. видобування вугшля в СС знизилось на 63 % а споживання - на 28 %. У США ж за останш 20 роюв видобування вугшля зросло на 630 млн. т, зростаючи в середньому на 2,9 % щороку.
Табл. 1. Динамика, споживання вугтля, 1990-2002 р. [1,5]
PlR Китай Япо-тя Фран-щя Шмеч-чина Велико-бритатя США Св1т Украша
Млн. т
1990 1,124.1 126.4 34.6 527.6 119.4 904.5 5,270.3 164.8
1991 1,164.9 129.3 36.5 407.9 118.0 899.2 5,013.0 135.6
1992 1,199.5 125.1 32.4 362.2 110.7 907.7 4,902.5 133.6
1993 1,275.6 127.1 25.5 335.0 96.1 944.1 4,932.9 115.7
1994 1,389.8 136.8 25.2 314.3 90.7 951.3 5,03.9 94.4
1995 1,497.5 141.6 27.3 297.5 78.8 962.1 5,106.0 84
1996 1,516.7 142.4 28.4 295.8 77.1 1,06.3 5,155.4 71.6
1997 1,450.4 150.8 24.6 280.0 68.9 1,029.5 5,133.1 75.9
1998 1,392.0 140.8 29.5 268.8 68.4 1,037.1 5,034.4 76.2
1999 1,342.7 151.4 26.3 257.4 60.8 1,038.6 4,963.5 81
2000 1,282.3 165.0 25.4 269.0 64.0 1,084.1 5,088.3 80.3
2001 1,356.6 172.9 21.2 274.0 70.2 1,060.1 5,174.5 83.4
2002 1,422.1 179.1 22.8 273.9 64.2 1,065.8 5,261.7 81.4
Р1зниця у %, 1990-2002 рр. 26.5 % 41.7 % -34.0 % -48.1 % -46.2 % 17.8 % -0.2 % -50.6 %
Основними чинниками впливу на вуглевидобування в СС е:
1) запровадження вугшьних i енергетичних податав, якi знизили конкурентну здатнiсть електростанцш, що використовують вугшля, в Дани, Фшлянди, Iталii, Нiдерландах, Норвегii, Швеци.
2) зменшення субсидiй або й ввдмова вiд субсидiювання вугiльноi галуз1, що було характерним для багатьох краш, насамперед Францii, Нiмеччини, 1спа-нii, Великобританii [5].
У США i Канад1 еколопчна пол^ика також мала вплив на видобувш галуз1, що вщображено в таких документах як "Еколопчна пол1тика Канади щодо видобувно! галузГ', "Принципи сталого розвитку надюнально! видобув-но! асощаци США" у положеннях про еколопчну полггику i систему еколо-пчного менеджменту, прийнятих окремими вуглевидобувними компашями (наприклад, Centennial Coal Company Limited). Поширеним явищем е судовi позови проти компанш i органiв влади. Зокрема, у штат Захiдна Вiрджинiя впродовж кшькох рокiв громада судиться з Еколопчним департаментом штату, вважаючи, що той недостатньо контролюе дiяльнiсть вуглевидобувно! компанii, яка своею дiяльнiстю завдае шкоди довкiллю, i таким чином не за-безпечуе !м гарантованi конституцiею екологiчнi права [5].
У всiх штатах деталiзованi плани рекультивацii земель затверджують-ся органами влади i спецiальними дозвшьними комiтетами ще до початку ви-добувних робiт. Рекламуючи свою дiяльнiсть i прагнучи покращити свiй iмiдж, видобувнi компанii наголошують, що 1'хне втручання у ландшафт тим-часове i що дiлянка повернеться до того ж або ще кращого стану. Рекульти-вованi дiлянки переходять у рiзнi категорii земель (рекреацшш територii, ферми, спортивнi стадiони, поля для гольфу, мисливськ угiддя, парки, забу-дову, аеропорти тощо).
У США з 1978 р. бшьше шж 2 млн. акрiв порушених вуглевидобув-ною промисловiстю земель рекультивоваш i поверненi до попереднього (а в
деяких випадках навггь кращого) стану, однак 100 тис. а^в земель все ще залишаються в незадовiльному сташ [5].
Рекультивацiя регулюеться як законами окремих шта^в, так i Феде-ральним законом про контроль за поверхнями прництва i рекультивацiею (Surface Mining and Reclamation Control - SMCRA).
Для забезпечення довготривалого устху рекультивацй закон вимагае вiд вуглевидобувно! компанй попередньо! плати, яка може досягати $100 000 за акр, за т земл^ що перебувають шд видобувними роботами. Перш шж кошти будуть поверненi вуглевидобувнiй компанй, земельна дшян-ка мусить пройти процедуру схвалення ll стану, напрямку використання та залишатись стабiльною впродовж кшькох рокiв. Уряд вимагае утримання частини суми принаймш 5-10 роюв залежно вiд обставин [5].
Державна полггика щодо подолання еколого-економiчноl кризи
у вуглевидобувнш галузi
З позицш еколопчно! економiки, нинiшня економiчна система ба-зуеться на експлуатацп природи. Видобувш галузi - класичний приклад цього явища. Жоден з видобувних ресурЫв не знаходить реально! економiч-но! оцiнки, а оцiнюеться, насамперед, за виробничими витратами (тобто вит-ратами безпосередньо на видобування, транспортування). На противагу "до-бувнiй економщГ, господарська дiяльнiсть, що побудована на засадах еколо-пчно! економiки базуеться на понята природного кашталу.
Нишшня ситуацiя у вугiльнiй промисловостi, складна i вимагае комплексного виршення. Необхiднi новi пiдходи до виршення проблем галузi. В Укршт е багато шахт, що при вщповщному пiдходi до 1хньо1 реструктури-зацй можуть стати прибутковими. Одним з головних шляхiв виходу з кризи е тдвищення швестицшно! привабливостi шдприемств вугшьно! промисло-востi. У перспективi необхiдно очiкувати пiдвищення зацiкавленостi до учас-тi в процесi швестування вугiльних пiдприемств з боку нащональних i закор-донних iнвесторiв. Однак не можна обмежуватись тшьки чисто економiчни-ми мотиващями, iгноруючи еколопчний аспект [3].
Одне з економiчних питань, що впливае на прийняття рiшення про iн-вестування - це створення резервних фондiв для рекультивацй (оновлення) земель. Рекультиващя земель пiсля закiнчення використання родовища е обов'яз-ком користувача надр, що випливае з правил користування. Тому кошти на ре-культивацш мають розглядатися як завершальна частина виробничого процесу, а витрати на створення резервних фондiв для рекультивацй повинш зменшува-ти суму, що оподатковуеться, тобто мають належати до собiвартостi. Екологiчнi стандарти виробництва повинш вiдповiдати мiжнародним [3].
Еколого-економiчнi проблеми видобувно! галузi необхiдно розглядати у контекс^ екологiчноl безпеки та евроштеграцшних iнтересiв Укра!ни. Адаптацiя до вимог "Спшьно! екологiчноl полiтики" Свропейського Союзу виявилася одним iз найскладнiших завдань для десяти посткомушстичних кра!н Свропи, яю вступили до СС у 2004 р. або планують вступити у 2007 р. На змшу колишнш "залiзнiй завiсi", в Украшу реально може прийти новггня "еколопчна завiса", що вiдмежуе ll вщ решти Свропи. З огляду на це,
Украша потребуе поступового наближення свое! полiтики до стандарта GC, що здiйснюватиметься з урахуванням нащональних iнтересiв, умов та мож-ливостей, а головне - вона орiентуватиметься на новi, перспективы еколого-економiчнi механiзми, якi ниш формуються в GC у рамках його стратеги ста-лого розвитку та моделi екосоцiальноï ринково! економжи [2].
Державна полiтика у сферi забезпечення екологiчноï безпеки на тд-приемствах добувно! галузi не вщповщае вимогам часу. Мiнiмiзацiя нега-тивних явищ можлива шляхом: приведення законодавчих i економiчних ме-ханiзмiв у вiдповiднiсть i3 мiжнародними i европейськими вимогами еколо-гiчного права, посиленням контрольних функцш органiв влади, високим рiвнем науково! обгрунтованост заходiв щодо екологiзацiï виробничо! дь яльносл, ширшого залучення громадськостi у процес формування еколопч-но! полiтики.
Лгтература
1. Амоша А.И., Логвиненко В.И., Вовченко А.Р., Гринев В.Г. Аналитическая записка о работе угольной промышленности Донецкой области в 2002 году и перспективах ее работы в 2003 году. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. - С. 5.
2. Вовк В., Гаврилишин Б. Небезпека "еколопчно'1' завюи". - Дзеркало тижня. -№ 4 (532) субота, 5-11 лютого 2005 р. - http://www.zn.kiev.ua.
3. Колш С., Защ1хш Д. Проблеми пщвищення швестицшно'1' привабливосп тд-приемств вугшьно'1' промисловост Украши. - Матерiали Сьомого Мiжнародного семiнару "Проблеми розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкiв i залучення шоземних iнвестицiй: реп-ональний аспект", ачень 2001 р. - http://www.ccc.org.ua.
4. Про результата перев1рки використання коштсв державного бюджету, передбачених МЫстерству палива та енергетики Украши у 2001 р. на розв'язання еколого-пдрогеолопчних проблем. - Бюлетень Рахунково! палати Украши, Випуск 4, 2002 р. - http://www2.ac-rada.gov.ua.
5. Ewart E., The European Coal Industry: Hard Times for Hard Coal. - Coal Age, Sep 1, 2001.
6. Public evaluation of the environmental policy in Ukraine. - Kiev, 2003. - http://urn.iatp.org.ua.
УДК 581.133.11 Доц. А.В. Колкник1, канд. бюл. наук;
ст. наук. ствроб. 1.В. Колкник2, канд. с.-г. наук; доц. Д.В. Федоскнко3, канд. xím. наук; астр. Р.1. Коваль4
ЕКОНОМ1КО-ТЕХНОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ Б1ОЛОГ1ЧНО1 АЗОТФ1КСАЦ11 В ЕКОЛОГ1ЧНОМУ РОСЛИННИЦТВ1
Розглянуто економшо-технолопчш аспекти використання люцерни nocÍBHoi (Medicago sativa L.) як джерела бюлопчного азоту в умовах Люостепу Лiвобережноi Украши. Обговорюються окремi результати проекту Bio Fix, реалiзованого в 20032005 рр. шд керiвництвом д-ра Фраера (Ушверситет BOKU Австрiя).
1 канд. бюл. наук, доцент кафедри менеджменту Полтавського шституту eKOHOMÍKH та менеджменту "Cbí-точ" (Candidate of biological sciences, associate professor of department of management of the Poltava institute of economy and management "Svitoch")
2 ст. наук. ствроб., канд. с.-г. наук, зав. вщдшом селекци первинного та елггаого насшництва Полтавського шституту АПВ iм. М.1. Вавилова УААН (Senior research worker, candidate of agricultural sciences, manager, by the department of selection of the Poltava institute the name of Vavilov)
3 доц., канд. хiм. наук, доц. каф. агрохiмiï та землеробства Полтавсько!' державно!' аграрно!' академп (Associate professor, candidate of chemical sciences, associate professor of department of agricultural chemistry and agriculture of the Poltava state agrarian academy)
4 астр. Полтавсько!' державно! аграрно!' академи (Graduate Student of the Poltava state agrarian academy)
