CC BY
22
Покращення водопостачання приватного сектору в мютах i селах району призвело до попршення саштарного та еколопчного стану р1чок за рахунок прихованого скиду спчних вод безпосередньо в р1чки. MicTa району потребують буд1вництва нових водогошв i реконструкцп юнуючих очисних спор уд. Перед perioHOM стшть гостра проблема створення нових смптезвалищ, захоронения та утил1зацп смггтя i вщход1в шдприемств, яю вщповщали б yciM вимогам природоохоронного законодавства.
Загальний стан рослинного покриву свщчить про прогресивний характер самовщновлення порушених земель, а формування ф1тоценотичного покриву техногенних ландшафта здшснюеться шляхом використання вид1в автохтонно! флори, невибагливо! та середньовибагливо! до грунтових умов. На порушених нерекультивованих територ1ях спочатку заселяються деревш види-ол1готрофи, теля чого формуеться трав'яниста та чагарникова рослиншсть.
Головна водна артер1я району - Захщний Буг - потребуе значних еколопчних заход1в ¿з очищения вод. Бшьша частина забруднень потрапляе до р1чки ще до територп Сокальщини. Основними забрудниками Бугу в райош е шдприемства вугледобувно! та х1м1чно! промисловосп. Саштарно-епщемюлопчний контроль мае бути спрямований на попередження негативного впливу на довкшля.
У райош необхщно в першу чергу виршити проблеми, яю не вимагають залучення значних матер1альних (фшансових) pecypciB, зокрема: збереження niciB i розвиток природно-заповщно! справи.
Звичайно, кошти призначеш для реашзацп еколопчно! пол1тики недостатш. Джерелом ж фшансування могли б бути надходження вщ платеж1в i штрафи. Вивченню ефективносп економ1чних шструмент1в слщ придшяти бшьшого значения. Еколопчш платеж! необхщно встановити на такому piBHi, щоб вони ефективно стимулювали заходи з охорони довкшля. Тобто принцип "забруднювач платить" мае бути всеб1чно запроваджений.
Лггература
1. Анал1тична довщка по Сокальському адмшютративному району та Червоноградському промисловому району станом на 1.01.2013 року // Вщдш регуляторно! пол1тики Сокальсько! РДА.
2. Башуцька У. Б. Сукцесп рослинносп породних вщвал1в шахт Червоноградського прничопромислового району: монограф1я / У. Б. Башуцька. -Льв1в: РВВ НЛТУ Украши, 2006. - 180 с.
3. Еколопчний паспорт Льв1всько1 обласп / Б. М. Матолич. - Льв1в, 2010. -
145 с.
Стаття надшшла до редакци 18.03.2015
УДК 504.05(477.83)
Параняк Р. П., д.с.-г.н., професор, Калин Б. М., к.с.-г.н., доцент, Антошв I. М., Мазур М. М, мапстри кафедри екологп та бюлогп ©
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziu iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украша
АНАЛ13 СТАНУ ЗЕМЕЛЬ ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1 ПОРУШЕНИХ ВНАСЛ1ДОК Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИеМСТВ Г1РНИЧ01XIMII ТА шляхи
IX РЕВ1ТАЛ13АЦ11
Проанал1зовано д1ялътстъ тдприемств zipnmoi xiMii та еизначено фактори инегативного впливу на стан земель Льв1вськогобласт1.
3 метою устшного проектування необх1дних захоЫв iз в1дновлення порушених земель запропоновано технолог1чну класиф1кац1ю порушених земель, яка об'еднуе процеси як порушення mepumopiu, так i в1дновлення ландшафт1в.
© Параняк Р. П., Калин Б. М., Антошв I. М., Мазур М. М., 2015
282
Запропоновано комплекс ревгталгзацШних заходгв щодо мгшмгзацИ' негативного еплиеу тдприемств zipumoi xiMii на земелът ресурсы, а також щодо поеного ix в1дновлення та подалъшого еикористанняумайбутнъому.
Ключовг слова: рев1тал1зац1я, земелът ресурсы, zipnu40-xiMi4Ha промислов1сть.
УДК 504.05(477.83)
Параняк Р. П., д.с.-х.н., профессор, Калин Б. М., к.с.-х.н., доцент
Антонив И. М., Мазур М. М., магистры кафедры экологии и биологии
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медыцыны и биотехнологий ымены С. 3. Гжыцкого, Львов, Украына
АНАЛИЗ СОСТОЯНИЯ ЗЕМЕЛЬ ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ НАРУШЕННЫХ В РЕЗУЛЬТАТЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ ГОРНОЙ ХИМИИ И
ПУТИ ИХ РЕВИТАЛИЗАЦИИ
Проанализирована деятельность предприятий горной химии и определены факторы ее негативного влияния на состояние земель Львовской области.
С целью успешного проектирования необходимых мер по восстановлению нарушенных земель предложена технологическая классификация нарушенных земель, которая объединяет процессы как нарушение территорий, так и восстановление ландшафтов. Предложено комплекс ревитализацийних мероприятий по минимизации негативного влияния предприятий горной химии на земельные ресурсы, а также относительно полного их восстановления и дальнейшего использования в будущем.
Ключевые слова: ревитализация, земельные ресурсы, горно-химическая промышленность.
UDC 504.05(477.83)
R. Paraniak, B. Kalyn, I. Antoniv, M. Mazur
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ANALYSIS OF LAND LVIV REGION AFFECTED BY THE ACTIVITIES OF
MINING COMPANIES AND CHEMICAL WAYS OF REVITALIZING
The activity of the enterprises of mining chemicals and the factors of its negative impact on the land Lviv region.
In order to successfully design the necessary measures to restore disturbed lands proposed technological classification of disturbed land that integrates processes as a violation of the territories and restoration of landscapes. The complex revitalizatsiynyh measures to minimize the impact of mining enterprises chemistry on land as well as their full recovery and subsequent use in the future.
Key words: revitalization, land, mining and chemical industries.
Вступ. Антропогенна трансформащя природного середовища е актуальною та складною для виршення проблемою сьогодення. Оскшьки функцюнування сучасного суспшьства неможливе без видобутку корисних копалин та промислово! д1яльносп, яка призводить до значного попршення стану Bcix компонешгв екосистем, а шод1 до 1хньо! повно! деградацп, зрозумшо, що масштабнють проблеми в майбутньому буде тшьки зростати.
В останш десятил1ття в1дбулося закриття низки г1рничих п1дприемств, що стали нерентабельними. Виникла проблема усунення негативних насл1дк1в i'x д1яльност1 та подготовки територ1й до нового використання. Для ycnimHoro вир1шення вказано! проблеми необхщно було розробити прогнози шженерно-
283
геолопчних процес1в 1 явищ, пов'язаних з припиненням д1яльносп пщприемств для пщтримки еколопчно! р1вноваги природно-техшчно! системи. На основ! прогнозу обгрунтовуються техшчш ршення, що закладаються в проекти еколопчно! реабштацп та рев1тал1заци техногенних ландшафта [6].
Метою статп е проанашзувати та дослщити вплив прничо-х1м1чних пщприемств на земельш ресурси Льв1всько1 обласп, запропонувати необхщний комплекс ревпитзацшних заход1в, яю е необхщними для вщновлення стану порушених земель, а також подальшого !х екологобезпечного використання та сформувати стратепчш напрями використання земельних ресурс1в Льв1вщини.
Виклад основного матер1алу. Щор1чно виробничою та господарською д1яльнютю людини в Укра!ш порушуеться вщ 1,2 до 3,5 тис. га продуктивних земель. Значна площа порушень зумовлюе необхщнють проведения масштабних науково-обгрунтованих ф1томелюративних 1 рекультивацшних заход1в, що передбачае необхщнють розробки технолопчних класифшацш порушених екосистем [2].
3 метою усшшного проектування необхщних заход1в ¿з вщновлення порушених земель, на основ! напрацювань науковщв р1зних шституцш [1] та власних дослщжень, пропонуемо технолопчну класифшащю порушених земель, яка об'еднуе процеси як порушення територш, так 1 вщновлення ландшафта 1 включае таю основш класифшацшш ознаки: категорп порушених земель; типи та пщтипи порушень; ранги та пщранги порушень; види та пщвиди порушень; напрям вщновлення; технолопя вщновлення; складнють вщновлення; час вщновлення.
До прничо-х1м1чно1 промисловосп вщносяться виробництва з видобування та збагачення прничо-х1м1чно1 сировини для одержання переважно продукта основно1 х1мп - мшеральних добрив, соди та и продукта, природно! с1рки та и похщних.
Одшею ¿з найзлободеншших проблем сьогодення на Льв1вщиш е виршення еколопчних проблем, зумовлених попередньою виробничою д1яльнютю прничо-х1м1чних пщприемств [3-5], зокрема:
1. Явор1вським ДГХП «Орка», яке входить до Перелшу 100 найбщьших забруднювач1в Украши та розташоване в прикордоннш зош з Республшою Польща. Основною еколопчною проблемою, що створюе дане пщприемство е розвиток карстово-провальних явищ, особливо в межах санаторда Шкло. Карстов1 лшки несвоечасно лшвщовуються. Вщсутня геоф1зична зйомка закарстованих зон. 1нтенсивний розвиток зсувно-опливних явищ в долиш р. Якш1 на мющ прориву дамби водосховища продовжуеться; проект стабшзацп зсуву не розроблений. Заходи, яю вживалися для попередження б1чно! ерозп, виявилися неефективними. Не виршуеться питания рекультиваци порушених прничими роботами земель на площ1 3145 га та повернення !х у сщьськогосподарське виробництво.
2. Роздшьським державним прничо-х1м1чним пщприемством «С1рка», яке також входить до Перелшу 100 найбщьших забруднювач1в Украши 1 знаходиться в басейш транскордонно! р. Днютер. На гщроспорудах накопичено критичний об'ем
284
рщини, що спричиняе перюдичний аваршний скид забруднених виробничих та рудничних вод в р. Днютер.
До основних джерел забруднення поверхневих, шдземних вод, земл1 Роздшьського рудника належать склади фосфогшав, в1дходи виробництва фосфорно! кислоти. Накопичення цих вщход1в IV класу небезпеки досягло критичних меж i становить бшя 4 млн. т. Питания упшзацй даних вщход1в не виршено.
3. Стебницьким ГХП «Пол1мшерал», що сформоване на 6a3Í однойменного калшного родовища в 1946 рощ. Родовище вщроблялось двома шдземними рудниками загальною потужшстю 4 млн.т в piK. Видобуток руди, зпдно з початковими проектами, здшснювався без закладки вщпрацьованих порожнин, внаслщок чого утворилося близько 33 млн. м3 пустот, що призводить до просщання земно! поверхш i утворення провашв. Ршення про обов'язковють закладки було прийняте м1жвщомчою комгаею тшьки в 1978 рощ. Збудований на п1дприемств1 закладувальний комплекс загальною потужшстю 300 тис. м3 в piK дозволив провести закладку 1,8 млн. м3 шахтних пустот, однак на даний час комплекс не працюе. Закладка зд1йснюеться лише породою вщ проходки i становить всього 1,5-2 тис. куб. м в piK.
Загальний об'ем п1дземних карстових порожнин становить 440 тис куб. м, тампонажн1 роботи припинено в 1993 роц1. За останш 2 роки актив1зац1я поверхневого карсту трич1 ф1ксувалася в межах 3-го поясу ЗСО курорту Трускавець.
4. Держав ним госпрозрахунковим п1дприемством «Подорожненський рудник». Нишшне державне госпрозрахункове п1дприемство за час1в Радянського Союзу було сировинною базою Розд1льського г1рничо-збагачувального комб1нату i мшьйони тон с1рчано! руди видобувалися в1дкритим методом протягом багатьох POkíb. За к1лька десятил1ть видобутку с1рчано1 руди утворилася яма глибиною до 100 метр1в та об'емом до 135 млн. м3. Кар'ер витягнутий з пн-зх на пд-сх на 4 км i мае ширину 1,8 км, його площа складае 420,3 га.
Останшм часом все част1ше використовують терм1н рев1тал1зац1я, зокрема i щодо пол1пшення стану та продуктивносп порушених земель, подальших перспектив ix використання. Рев1тал1зац1я (в1д лат. re... - в1дновлення та vita -життя, досл1вно: повернення життя) - поняття, що використовуеться в науковш i практичн1й д1яльност1, яке характеризуе процеси в1дновлення, оживления, в1дтворення.
Основними принципами рев1тал1зац11 техногенно порушених земель е:
1. В1дновлений ландшафт мае бути кращим за ¿сторичний;
2. Наукове прогнозування повед1нки невр1вноважених систем;
3. Пор1вняння витрат з можливими збитками;
4. Опора на процеси природного самовщновлення;
5. Постшний мошторинг i коректування проект1в;
6. Розмежування компенсац1йних витрат i ¿нвестиц1й;
7. Гарантшне ф1нансування.
В межах порушених земель Явор1вським ДГХП "CipKa" розроблено план створення зони рекреацй' на 6a3Í утвореного озера. Мета проекту: вщновлення ландшафту - перетворити порушен! земл1 в зону в1дпочинку, центром яко! стане Явор1вське озеро. На даний час вщновлено самопливний ctík р1чок, проводиться рекультивац1я земель на видобувних полях п1дземно! виплавки cipKH,
285
впорядкування берегово!' смуги, л1кв1дащя тимчасового смптезвалища { будаництво нового пол1гону побутових в1дход1в, протикарстов1 заходи. Под1бним е план по створенню зони рекреацп на баз1 в^дпрацьованих кар'ер1в
Рис. 1. Курорт «Роздш»
В даний час вщбуваеться закриття арчаного кар'еру 1 на його баз1 та на шфраструктур1 курорту «Роздш» створюеться зона рекреацп.
Соляш шахти та розсоли Стебницького ГХП «Пол1мшерал» пропонуеться використовувати у лшувальних щлях. В соляних шахтах завдяки сухосл повпря, насиченосл його леткими речовинами, швидко вилжовуються хвороби легень, астма, простудш захворювання, прискорюеться заживления ран. Розсшьш ванни допомагають при захворюваннях шк1ри, дають омолоджуючий ефект. Аналопчш заклади в даний час функцюнують в Украгш ( Солотвино) 1 Польщ!
Пропонуеться створення п1дземно1 л1карш в луговинах рудника № 1, а також використання розсол1в з шахт для лшування. Ор1ентовна вартють оргашзацп лшувально-профшактичного закладу - 2,67 млн. грн. Тривалють буд1вництва - 2,0 - 2,5 роки.
Також необх1дна консерващя рудника №2 1 рекультиващя порушених земель. Зпдно умов приватизаци ПАТ «Стебницьке ГХП «Пол1мшерал» зобов'язалось протягом трьох рок1в в^дновити основне шдприемство.
На даний час на шдприемств1 перекачано 200 тис. м3 розсол1в, проведено мошторинг спостереження за станом пщземних виробок рудника № 2 (проседания земно!' поверхш), лабораторний контроль розсол1в.
На баз1 ведпрацьованого Подорожненського рудника пропонуеться створення мисливсько-рибальського комплексу (рис. 2).
В даний момент розробляеться комплексний проект рекультивацп цього кар'еру, в якому можуть бути враховаш побажання майбутшх господар1в.
Одшею з форм господарського використання Подорожненського с1рчаного кар'еру може бути заповнення його золою теплоелекгростанцш. Використання
286
кар'еру дасть можливють бшя 100 роюв складувати золу без негативных еколопчних наслщюв та зберегти сотш гектар1в земельных ресурс1в.
Пропонуеться також заповнити кар'ер р1чковою водою \ тод1 вода в озер1 буде вщповщати стандартам для питно! води. В перспектив! прюна вода набуде ще бшьшо! цшносп як в Укрш'ш, так \ за И межами \ може стати стабшьним джерелом доход ¡в для Льв1всько1 области
Рис. 2. Мисливсько-рибальський комплекс на баз1 вщпрацьованого
Подорожненського рудника
Першочерговими завданнями, яю необхщно виконати для вщновлення стану порушених земель Льв1вщини е наступи!:
-рекультиващя залишкових площ с1рковидобувних дшянок Яз1вського рудника шдземно! виплавки с1рки, забезпечення шдтримання еколопчно! р1вноваги в зош дшльносл Явор1вського ДГХП «С1рка»; -рекультиващя порушених прничими роботами земель на Роздшьськш
ДГХП «С1рка», забезпечення утримання гщроспоруд; -проведения розчистки водовщного каналу вщ кар'еру до р. Св1ча на територп ДП «Подорожненський рудник» в с. Подорожне Жидач1вського р-ну, а також проведения мошторингу та анал1зу мшерал1зацп води у водоймах, утворених на мющ кар'ер1в; -на ПАТ СГХП «Пол1мшерал» необхщно здшснювати постшний еколого-геолопчний мошторинг за станом природно-техшчно! системи. Нагальною еколопчною проблемою для Стебника е перегляд проекту консервацп та розробка проекту лшвщацп рудника № 2.
Висновки. Для виршення задач, пов'язаних ¿з передбаченням небезпеки виникнення надзвичайних ситуацш, що викликаш д1яльнютю прничо-х1м1чних шдприемств необхщним е:
- подальше уточнения просторових меж поширення деградацшних процес1в та визначення головних чинниюв !х актив1зацп;
- визначення заход1в ревпитзацп земель для лшвщацп негативних наслщюв впливу д1яльносп даних шдприемств;
- удосконалення системи мошторингу деградацп земельних ресурс1в, а також ведения мошторингу !х розвитку з1 збшьшенням пункпв спостережень.
287
Лггература
1. Геник Я. В. Технолопчна класифшащя порушених екосистем з метою !х ревпотзацп / Я. В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.3. -С.103-108.
2. Кучерявий В. П. Рекультиващя та ф1томелюращя / В. П. Кучерявий, Я. В. Геник, А. П. Дида, М. М. Колодко. - Льв1в: Вид-во ГАФСА, 2006. - 116 с.
3. Марискевич О. Г. Формування Грунт1в у межах техногенного ландшафту Явор1вського ДГХП «С1рка» / О. Г. Марискевич, I. М. Шпаювська, О. I. Дщух // Наук. вюн. Чершв. ун-ту. Сер. бюл. - 2005. - Вип. 251. - С. 175-185.
4. Назаровець У. Р. Ф1зико-х1м1чш та агрох1м1чш властивосп грунта подорожненсько! копальш / У. Р. Назаровець, О. Г. Марискевич // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.1. - С. 110-118.
5. Скрипник О. О. Формування вторинних екосистем порушених прничими роботами земель / О. О. Скрипник, С. М. Сметана, А. М. Шпилька // Еколопя 1 природокористування. - 2012. - Вип. 15. - С. 68-78.
6. Шкща Л. С. Мошторинг територп прничодобувного комплексу теля завершения експлуатацп родовища / Л. С. Шкща, О. В. Палшчук // Еколопчна безпека та збалансоване ресурсокористування. - 2010 р. - № 1. - С. 70-73.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2015
УДК 616-092.9.546.4:636.27/082.31
Паска М. 3., Коваль Г. М., Фом1на М. В. ©
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1ы 1мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРНА ЕКСПЕРТИЗА ЯЛОВИЧИНИ 0ТРИМАН01 В1Д БУГАЙЦ1В ПОЛ1СЬКО! М'ЯСНО! ТА СИМЕНТАЛЬСЬКО! ПОР1Д
Выечено вплыв корекцп рацютв за вм1стом м1кроелемент1в (Си, Мп, 2п, Со, Ее, Бе) у форм! м1неральних солей та гх мет1онатних комплексов на ветеринарну -самтарну експертизу яловичини отриманог е/д бугайцов пол1ськог м'ясног та сименталъсъког пород.
Дегустацтна оц1нка м 'яса та булъйону була вища при додаванш в рац1он мет1онатних премоксов у бугайцов сименталъсъког породи, шж у полмъког. В1дпов1дно, зовшшмй вигляд м'яса та булъйону буе вищим на 0,6 бала (Р<0,05), аромат на - 0,7 (Р<0,05) та 0,3 (Р<0,05) смак на - 0,3 бала (Р<0,05). Таким чином, загалъна оцтка м 'яса контролъног групи тварин пол1съког м 'ясног породи становила 7,32±0,15, булъйону 7,30±0,14 бала; у бугайцов сименталъсъког породи 7,48±0,22 та 7,42±0,15 бала.
Ключов1 слова: бугайцг, симентали, полгеъка м 'ясна, мжроелементи, мет1онати.
УДК 616-092.9.546.4:636.27/082.31
Паска М. 3., Коваль Г. М., Фомина М. В.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медициныи биотехнологий
имени С.З. Гжицъкого
ВЕТЕРПНАРНО-САНИТАРНАЯ ЭКСПЕРТИЗА ГОВЯДИНЫ ПОЛУЧЕННОЙ ОТ БЫЧКОВ ПОЛЕССКОЙ МЯСНОЙ И СИММЕНТАЛЬСКОЙ ПОРОД
Изучено влияние коррекции рационов по содержанию микроэлементов (Си, Мп, Хп, Со, Ее, Бе) в форме минеральных солей и их метионатных комплексов на
© Паска М. 3., Коваль Г. М., Фомша М. В., 2015
288
