CC BY
23
Лiтература
1. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития / В.В. Протопопова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 204 с.
2. Любшська Л.Г. Особливост онтогенезу Phalacroloma annuum (L.) Dumort. / Л.Г. Любшська, М.О. 1ванова // Синантрошзащя рослинного покриву Укра1ни : тези наук. доп. Всеук-ра1нсько1 конф., (м. Переяслав-Хмельницький, 27-28 квiтня, 2006). - К. : Переяслав-Хмель-ницький, 2006. - С. 126-128.
3. Ламан Н.А. Гигантские борщевики - опасные инвазивные виды для природных комплексов и населения Беларуси / Н.А. Ламан, В.Н. Прохоров, О.М. Масловский. - Минск : Изд-во Ин-та эксперим. ботаники им. В.Ф. Купревича НАН Беларуси, 2009. - 40 с.
4. Протопопова В.В. Небезпечш бур'яни. Бюлопчи забруднювачi довкшля м. Киева / В.В. Протопопова. М.В. Шевера. - К. : ТОВ "Шшграф-Експрес", 2010. - 48 с.
5. Котов М.1. Про поширення нових адвентивних рослин на Укра1ш / М.1. Котов // Журнал 1н-ту боташки ВУАН. - 1934. - Вип. 3, № 11. - С. 99-102.
6. Марьюшюна В.Я. Амброзiя полинолиста: методи обстеження i контролю (методичш рекомендаций / В. Я Маьюшкша. - К. : Вид-во 1н-ту захисту рослин УААН. - 2006. - 56 с.
7. Протопопова В.В. 1нвазшш види у флорi Швшчного Причорномор'я / В.В. Протопопова, М.В. Шевера, С.Л. Мосякш та ш. - К. : Вид-во Украшського фiтосоцiоцентру, 2009. -55 с.
Югличек Л.С. Растения-трансформеры Хмельницкой урбосистемы
Исследовано распространение в Хмельницкой урбосистеме видов растений с наибольшим инвазийным потенциалом, которые существенно влияют на гомеостаз экосистемы города и трансформируют ее.
Ключевые слова: инвазионные виды растений, виды-трансформеры, экосистема.
Yuglichek L.S. "Key-stone" plants of Khmelnytskiy urbosistem
Investigated the spread in the Khmelnytsky urbosistem species of flora with the highest-invasive potential, which significantly affect the homeostasis of the ecosystem of the city and transform it.
Keywords: invasions species of plants, "key-stone" species, ecosystem.
УДК 504.064.3:574Асист С.В. Янишин1; Т.В. БоднарчуК', канд. географ. наук;
проф. В.В. Сттинськии, д-р бюл. наук
ВПЛИВ РЕСТРУКТУРИЗАЦП КАМ'ЯНОВУГ1ЛЬНИХ ШАХТ НА ЕКОЛОГ1ЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ Р1ЧКИ РАТА
Проведено лабораторш дослщження на наявшсть важких металiв у 30HÍ впливу Червоноградського прничопромислового комплексу на базi лаборатори державно!' еколопчно!' iнспекцiï у Львiвськiй областi. Виявлено перевищення вшх присутнiх важких металiв згiдно з рибогосподарськими нормами водокористування, що е пору-шенням водоохоронного законодавства. Очевидно, що такий влив е наслщком того, що терикони розмщеш в заплавi Захiдного Бугу, Рати (високо проникакга пiщанi та супiщанi вщкладення). А пiдвищений (1 %) вмют пiриту в породi сприяе само-займанню териконiв, приводить до формування ореолiв закислених вод у пiднiжжi териконiв, якi потребують нейтралiзацiï. Крiм того, в пiритi е тдвищений вмiст ртутi та миш'яку.
Ключовг слова: важга метали, басейн рiчки, шахта, терикон.
1 Львiвський нацюнальний аграрний унiверситет;
2 Державна еколопчна iнспекцiя в Львiвськiй област
У системi господарського сектору басейн рiчки Захщний Буг - це ба-гатогалузевий господарський комплекс, який представлений видобувною, ма-шинобудiвельною, хiмiчною, нафтопереробною, люовою, деревообробною, легкою i харчовою промисловютю. Серед них особливе мiсце належить па-ливно-енергетичнному комплексу, який охоплюе видобування i перероблен-ня кам'яного вугшля (шахти Львiвсько-Волинського кам'яновугiльного ба-сейну, Центральна збагачувальна фабрика у м. Червоноград^, виробництво автонавантажувачiв, крашв на автомобiльному ходу, сiрки, хiмволокна тощо. Розвинутi рекреацiйне i комунальне господарство [4].
Метою роботи е вивчення впливу вiдвалiв вугшьних шахт ЧГПР на якiсть води рiчки Рата. Для 11 досягнення було поставлено таю завдання:
• досл1дити вмгст важких металш у вод1 р1чки Рата;
• проанал1зувати тдтериконов1 води щодо наявносл в них забруднювальних
речовин, визначити вмгст забруднювальних речовин.
Дослiдження вмiсту важких металiв проводили у водi рiчки Рата в зо-нi впливу Червоноградського гiрничопромислового комплексу. Виконували 1х у лабораторп державно1 еколопчно1 шспекцп у Львiвськiй областi. Проби води р. Рата були вдабраш в трьох пунктах: 1) р. Захщний Буг, нижче Доб-ротвiрського водосховища; 2) р. Рата, с. Межирiччя; 3) р. Захщний Буг, нижче впадшня р. Рата. А також було вдабрано проби тдтериконових вод у трьох шахтах: 1) "Червоноградська" № 2; 2) "Люова" № 6; 3) "Великомос-пвська" № 1,
Вмiст важких металiв у пробах визначали атомно-абсорбцiйним методом. Основш екологiчнi проблеми львiвських гiрничо-видобувних тд-приемств досить специфiчнi: на довкiлля впливае не дiяльнiсть пiдприемств, а наслiдки 1х дiяльностi в минулому. Основним питанням е лжвщащя наслщ-кiв 1х дiяльностi. У Червоноградському гiрничопромисловому районi експлу-атувалося 12 вугiльних шахт. Бшьшють з них введено в дш наприкiнцi 50-х i на початку 60-х роюв ХХ ст. За час експлуатацп шахти осво1ли i значно перекрили проектну потужнють i на цей час бшьшу частину сво1х запасiв вiд-працювали.
Камяновугшьна сировинна база представлена 28 родовищами з про-мисловими запасами 1099,9 млн т, 10 родовищ експлуатуються 10 дтчими шахтами. У сташ лжвщацп перебувають шахти Червоноградська-1 та Бен-дюзька (Великомостiвська-5) [3]. На сьогодш лiквiдована шахта "Червоног-радська-1" (1995 р.), на стадп лжвщацп перебувае шахта "Великомоспвська-5", розроблено проект на лжвщащю шахти "Великомоспвська-9", намiчено розроблення проектiв лжвщацп шахт "Великомоспвська -1", "Великомос-тiвська - 2".
Найважлившою екологiчною проблемою кам'яновугшьного басейну е наявнiсть просадок територп, зокрема у житлових зонах. Це зумовлено про-веденням видобувних робгт без закладки виробленого простору з повним об-рушенням покрiвлi виробггок. Глибина просадок досягае 4 м (поле шахти "Великомоспвська -3") [1].
Просiдання денно! поверхнi супроводжуеться процесами затоплення, шдтоплення та заболочення rрунтiв. Цi процеси охоплюють територiю пло-щею близько 90 км2. При цьому знищено 4770 га сiльськогосподарських угiдь i 642 га лiсових масивiв. Майже повнютю пiдтопленi територп Черво-нограда, сiл Сшець, Межирiччя, що змусило будувати там дренажнi системи, оргашзовувати вiдкачування води, пiдсипати затопленi територп [5, 7]. У зв'язку з тдробкою вiдбуваеться просiдання rрунтiв тд нагромаджувачами вiдходiв, териконами, трубопроводами шахтних вод, на територп комуналь-них водозаборiв регiону, що приводить до постшних аварiй.
Другим, не менш важливим, фактором погiршення еколопчно! ситу-ацп в басейнi рiчки Рата е вщвали пусто! породи, якими зайнято понад 250 га сшьськогосподарських упдь, орiентовний об ем заскладованих порщ стано-вить 80 млн м3, близько 40 % яких - перегорша порода. Близько 70 % вщхо-дiв у териконах становлять глинист аргiлiти, що сприяе сорбцп важких мета-лiв (Ы, V, В, Р, Zn, РЬ, В1, Со), а завдяки пiдвищеному вмюту сульфщно! шр-ки (пiриту) - Н^ 1 As [11, 9].
Рис. 1. Результаты лабораторных дослгджень на наявтсть важких металгв
Значний вмют ирки в териконах, а також 11 горшня, внаслщок чого вщбуваеться перехiд сульфiдiв у сульфати, сприяе формуванню ореолiв кис-лих вод у пiднiжжi териконiв. Використання терикошв, як техногенних родо-вищ рiдкiсних металiв, не передбачено.
Значною екологiчною проблемою залишаеться шахтний водовщлив. З шахт басейну щороку вщкачують близько 10 млн м3 шахтних вод. Шахтна вода, в переважнш бiльшостi, агресивна до металоконструкцiй (8, 804, С02), мiстить вуглеводнi, №Н4, важкi метали (рис. 1). Еколопчний стан довкiлля ус-
кладнюегься вщсутшстю ефективних методiв очищения шахтних вод, 1хшм достовiрним облiком та способом уттзаци [8]. Ми здiйснили лабораторш дослiдження на наявнiсть таких важких металiв як: Cr, Сu, Pb, ып, Co, Cd, Zn, Н^, в зонi впливу Червоноградського прничопромислового комплексу. Проби було вiдiбрано 09.14.2009 р.
Результати дослщжень свщчать (рис. 1-3) про перевищення вшх виз-начених важких металiв зпдно з рибогосподарськими нормами водокористу-вання [10], що е порушенням водоохоронного законодавства [2].
Табл. Результати лабораторных дослджень тдтериконових вод
М1сце в1 дбору
Шахта "Чер- Шахта ".Шсо- Шахта ".Шсо- Шахта "Ве-
Показники Од. вим. воноградська" № 2, спосте- ва" № 6, тдте-риконова вода ва" № 6, тд-териконова ликомос-ивська" №
режна свер- з нед1ючого вода з д1ючо- 1, тдтери-
дловина терикону го терикону конова вода
Температура °С 13,5 24,0 20,0 21,5
Кол1р - бурий б/к б/к коричнево-жовтий
Запах бал 5 1 0 0
Прозорють см 0 30 30 6,5
Активна реакщя рН 6,94 6,71 3,56 6,56
Розчинений кисень мг/дм3 2,06 2,98 2,77 2,46
Твердють мг-екв/дм3 29,0 1,0 46,0 86,0
Лужшсть мг-екв/дм3 8,0 0,4 - 1,9
Хлориди мг/дм3 159,5 12,4 295,42 324,9
Кальцш мг/дм3 210,42 12,02 300,6 591,18
Магнш мг/дм3 224,96 4,86 377,0 687,04
Калш мг/дм3 - 0,67 - -
Натрш мг/дм3 - 7,63 - -
Пдрокарбонати мг/дм3 488,0 24,4 - 115,9
Сульфати мг/дм3 361,7 27,98 2248,85 2449,66
Зависл1 речовини мг/дм3 442,4 8,9 9,2 72,6
1они амошю мг/дм3 1,064 0,247 0,0 4,695
Ктрати мг/дм3 0,0 0,0 0,0 0,0
Фосфати мг/дм3 0,0 0,0 0,003 0,0
ХСК мг/дм3 44,6 17,2 132,6 145,4
Зал1зо заг. мг/дм3 12,973 0,44 2,835 5,836
Нафтопродукти мг/дм3 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
Електропровадшсть д;/см 5180 121,6 4100 6300
Марганець мг/дм3 0,0634 0,04 106,24 59,97
Мщь мг/дм3 0,0088 0,0013 0,008 0,0403
Свинець мг/дм3 0,1103 0,0086 0,0639 0,1331
Кадмш мг/дм3 0,0248 0,0011 0,0126 0,0209
Цинк мг/дм3 0,0157 0,0046 0,9517 0,1476
Хром мг/дм3 0,0297 0,0029 0,0167 0,0321
Нжель мг/дм3 0,0682 0,0054 1,8056 0,4007
Кобальт мг/дм3 0,0661 0,0013 0,5174 0,1592
Ртуть мг/дм3 <0,005 <0,005 0,007 0,008
бск5 мг/дм3 7,65 3,11 9,78 10,4
Сухий залишок мг/дм3 1200,6 78,0 2921,9 3818,7
Рис. 2. Перевищення кадмю у поверхневих водах (концентрацщ мг/дм )
Рис. 3. Наявшсть мiдi у поверхневих водах (концентрацш, мг/дм3)
Очевидно, що такий вплив е наслщком того, що терикони розмщеш в заплавi Захщного Бугу та Рати характеризуються високопроникними тщани-ми та супiщаними вщкладеннями, а пiдвищений вмiст пiриту в породi сприяе самозайманню териконiв, призводить до формування ореолiв закислених вод у пiднiжжi териконiв, якi потребують нейтралiзащL Крiм того, в трип е шд-вищений вмiст ртут та миш'яку.
Основними джерелами впливу на пiдземнi та поверхневi води басейну р. Захiдний Буг е породний вщвал ЗАТ "Львiвсистеменерго" (Центральна Збагачувальна Фабрика, м. Соснiвка), Шахта "Великомоспвська" №1, Шахта "Червоноградська" №2, Шахта "Люова" №6 та ш.
Результати дослiдження пiдтериконових вод шахт (табл.) свщчать, що i тсля виведення шахт з експлуатацп найбшьш вiдчутно на природне середо-вище дiе очищення засолених шахтних вод, оскшьки спостерiгаеться перевищення ГДК за основними показниками [6].
Висновки. Червоноградський гiрничопромисловий комплекс створюе потужне антропогенне навантаження на яюсть води pÍ4ra Рата. Лiквiдацiя ву-гiльних шахт у Червоноградському гiрничопромисловому районi призводить до таких порушень екологiчного стану довкшля:
• продовжуеться поширення процеав затопления, п1дтоплення та заболочення Грунтш, особливо в схвдшй частит басейну, де гснуе штенсивний пдродина-тчний зв'язок мш водоносними горизонтами камяновугшьних та покршель-них покладш;
• внаслщок затоплення та заболочення значних територш попршуються побу-тов1 умови в ряд1 населених пункта, особливо в м. Червоноград1, селах Ci-лець, Межирiччя та шшц
• розвантаження шахтних вод мае негативний вплив на рiчковi системи реп-ону, а також пiдземнi водоносш горизонти, якi е джерелом водопостачання мiсцевих комунальних водозаборш.
Результаты дослщження показали, що i пiсля виведення шахт з експлуатацп иайбiльш вщчутно на геологiчие середовище дiють все т ж два основних фактори - споиб управлiиия покрiвлею вугшьних пластiв (методом повного обрушення - за чим слщують просадки поверхш) та очищення засо-лених шахтних вод.
Л1тература
1. Боднарчук Т.В. Забруднення специфiчиими речовинами поверхневих вод та донних вщклад1в у басейш р. Захiдиий Буг / Т.В. Боднарчук // Пдролопя, гщрои]шя i гiдроекологiя. -2006. - Т. 11. - С. 250-257.
2. Водний кодекс Укра1ни: за станом на 26 трав. 2008 р. // Вщомост Верховно! Ради Ук-раши - Вид. - К. : Парлам. вид-во, 2008. - 96 с.
3. Забокрицька М.Р. Характеристика антропогенного навантаження в басейш р. Заид-ний Буг / М.Р. Забокрицька, В.1. Осадчий // Пдролопя, гiдрохiмiя i гщроеколопя. - 2003. - Т. 5. - С. 218-226.
4. Еколопя Львiвщини 2009. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2010. - 140 с.
5. 1ванов С.А. Еколого-ландшафтознавчий аиалiз гiриичопромислових територiй (на прикладi Львiвськоl областi) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.04 - Геоморфолопя i палеогеографiя / С.А. 1ванов. - К. : Вид-во Ки!в. НУ iм. Тараса Шевченко, 2001. - 20 с.
6. 1ванов С.А. Сучасний стан розвитку процесiв тдтоплення i заболочення в межах Львiвсько-Волинського кам'яиовугiльиого басейну / С.А. 1ванов, 1.П. Ковальчук // Екологiя довюлля та безпека життедiяльиостi. - 2003. - № 6. - С. 79-84.
7. Ковальчук 1.П. Регюнальний еколого-геоморфолопчний аиалiз / 1.П. Ковальчук. -Львiв : Вид-во 1н-ту украшознавства, 1997. - 440 с.
8. Методические указания по атомно-абсорбционному электротермическому определению тяжелых металлов в природных и очищенных сточных водах. РД 52.24.28-86.
9. Обобщенный перечень предельно-допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочных безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных ведомств. - М., 1995. - 46 с.
10. Snizhko S. Hydroecological effects of water management in the Ukrainian part of the Bug river basin / Sergiy Snizhko, Tetyana Bodnarchyk // Badania Geograficzne w poznawaniu srodowis-ka. - 2004. - S. 333-340.
Янишин С.В., Боднарчук Т.В., Снитинский В.В. Влияние реструктуризации каменноугольных шахт на экологическое состояние бассейна реки Рата
Проведены лабораторные исследования на наличие тяжелых металлов в зоне влияния Червоноградского горнопромышленного комплекса на базе лаборатории государственной экологической инспекции во Львовской области. Обнаружено превышение всех присутствующих тяжелых металлов согласно рыбохозяйственным нормам водопользования, что является нарушением водоохранного законодательства. Очевидно, что такое влияние является следствием того, что терриконы размещены в заводи Западного Буга, Рати (высоко проникающие песчаные и супесчаные отложения). А повышено (1 %) содержание пирита в породе способствует самовоспламенению терриконов, приводит к формированию ореолов закисленых вод в подножии терриконов, которые нуждаются в нейтрализации. Кроме того, в пирите есть повышенное содержание ртути и мышьяка.
Ключевые слова: тяжелые металлы, бассейн реки, шахта, террикон.
Yanyshyn S.V., Bodnarchuk T.V., Snitynskyj V.V. Impact of restructuring of coal mining on state ecological basin Rata
The laboratory studies for the presence of heavy metals in the zone of influence Chervonograd mining complex at the laboratory of the state ecological inspection in Lviv region. Excess of all the present heavy metals by water fisheries regulations, which is a violation of water protection legislation. Obviously, this impact is due to the fact that waste heaps located in the floodplain of the Western Bug, elect (highly penetrating sand and sandy sediments). A high (1 %) content of pyrite in the rock contributes to spontaneous combustion of waste heaps, leads to the formation of halos acidic waters at the foot of waste heaps, which require neutralization. In addition, pyrite is the high content of mercury and arsenic. Keywords: heavy metals, river basin, mine, waste heaps.
Keywords: heavy metals, river basin, mine, waste bank.
УДК 630*[116+22+42] Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук;
ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Т.В. Парпан, канд. бюл. наук -УкрНДЫрлгс, м. 1вано-Франквськ
ПРОБЛЕМИ ОПТИМ1ЗАЩ1 УПРАВЛ1ННЯ Л1СОВИМИ ЕКОСИСТЕМАМИ В Г1РСЬКИХ УМОВАХ УКРАШСЬКИХ
КАРПАТ
За результатами анал1зу нормативних докуменпв i наукових публжацш щодо ведення люового господарства за водозборами та параметрiв водозборiв рiзного р1в-ня на модельних басейнах тдготовлено систему планування л^вничих заходiв для дотримання оптимально! водоохоронно! люистост водозборiв в Украшських Карпатах. Це дасть змогу попередити надмiрну урбашзащю прських ландшаф™ i стабт-зуе гщролопчний режим.
Ключовг слова: площа водозборiв, люистють, планування заходiв, суцшьш рубки, люовпорядкування.
Взаемозв'язок л1шв та водних ресуршв е нагальною господарською проблемою в багатьох кра!нах свиу 1 зокрема Свропи. Це ч1тко наголошено на 5-й Мшстерськш конференцп з1 захисту л1с1в в Сврот (2007 р.) прийнят-тям спещально! резолюцп Ш2 "Люи та вода" [1]. Прийняття ще! резолюцп стало наслщком тривало! шдготовчо! роботи: в 1971 р. - прийнято Рамсарсь-ку конвенщю щодо спещального управлшня перезволоженими територ!ями [2]; у 1990 р. в резолюцп 84 Мшстерсько! конференцп з захисту л1с1в в Свро-т (дал! - ЫСРГБ) щодо адаптацп управлшня люами до нових умов довкшля
