CC BY
21
Науковий BiciiiiK, 2000, вип. 10.2
1984) культурф1тоценоз. ГГроектуваиня, реконструкш'я та рестапрашя паркових об'пптв неможлива без пропюзування об'гмно-просторових змт зелених наса-
джень в чаек
JI ггерату pa
1. Работой Т.Л. Фитоценология. - М.:МГУ. 1983. - 292 с,
2. Газумовскнй Ю.В., Фурсова J1.M. К вопросу о подрастим* вменениях обьемно-просграиствепной структуры парковых территорий // Ландшафтная архитектура и садово-парковое строительство. 11ауч. тр. МЛ1И, 1991. Вып. 246 -С. 85-93.
3. Раменский Л.Г. Избранные работы: Проблемы и методы изучения растнгелыюго покрова. -Л.: Наука. 1971.-334 с.
4. Grime Л. P. Plant strategies and vegetation processes. - N. Y. 1979. - 222 p.
УДК 630*27 Acn. У.Б. Башуцька - УкрДЛТУ
ОЗЕЛЕНЕНИЯ ТЕРИКОШВ ЛЬВШСЬКО-ВОЛИИСЬКОГО ВУПЛЬЛОГО БАСЕЙНУ
Дак>|ься oiiiiiKii nnipoiioiснппх iMin n умоплх Лммнськп-Иплппського nyiijiMioio
басеину та прикладн озеленения терикогмв.
U.B. Bashutska - USUFIVT Planting of the terryeons in lviv-volyn coal-mining basin
The evaluations of anthropogenic changes in conditions I.viv-Volyn coal-mining and examples of planting terryeons have been given.
Одним з техногенноперевантажених репошв УкраУни е Льв1всько-Волин-ський вупльний басейн. Межа Гюго проходить по таких географ1чних пунктах: Рава-Руська - Львш - Буськ - Pajiexin - Городок - Володимир Волинський -Устилуг. На цш територн сформувались три пугленосш райони: Нововолинський (Володимир-Волинський, Нововолииськ, Устилуг), Червоноградський (Сосш'вка, Червоноград, Сокаль), ГПвденно-Зах1дний (Льв1в, Жовква).
Велике иавантажеипя нрипадае на Червоноградський прничо-промисло-вий район, головний вуглевидобувний район басеГшу. У 1957 poui тут запрацю-нала перша шахта (2-ВМ). Останньою введена у дно шахта 10-ВМ (1978 р.). Всьо-ю за цей короткий перюд введено в експлуаташю дванадцять вупльних шахт, яю зайняли вщносно невелику площу - 1 80 км", 80 % техногенного навантаження Червоноградського лрничо-промислового району лягло на невелику його частицу - межир'|ччя Рати i Бугу, де проживае бип.мнеть населения району. На плоим, яка займас лише 30 км2, розташовано ciM вупльних шат та основний ¡»¡дспйник шахт-пих вод. У 1979 р. побудовано i введено в дно Червоноградську Центральну зба-тачувальну фабрику, внаапдок чого на liiii тершopiV складуються в1дходи вугле-збагачення 3i всього району, спостер1гаеп.ся найвиша концеитрат'я терикот'в) [5].
В табл. 1 наведено розвщаш запаси вуплл* i розраховаш строки служби шахт ДержавноУ холдииговоУ компапп "Укрзахщвуплля".
Значн1 плоил вщвалт та просадки nonepxni внасл1док в1дробки вупльних пласт)в суттево попршують оточуючу природу, збщнюють складний природний комплекс [11.
HayKORHii KepintuiK проф. В.П. Кучеряпнй. д.с.-т.ч. - УкрДЛТУ_______
1. .lienne тя еялоио-пяркопе госпплярстпо 61
Укра'1нський державний лкотехшчний унiверситет
Табл. 1. Запаси вугущя »' строки службы шахтДХК "Укрзахгдвугтля" на 1.01,
Найменування шахт
Балансов!
Промн-слов1
За балансов!
Виробни-ча потуж-жсть
Сгрок служби (рок1в)
ГПдго-товле-ш
1999 р.
Г0Т0В1 внимания ЧПП
11лан вндо-бутку (рядове)
Всього по ДХК
I96463
113330
70408
5000
7465
4084
4200
1 "Великомоспвська"
5735
1619
2007
200
239
119
200
"Червоноградська"
4609
1876
1901
350
5,3
328
240
415
3 "Великомоспвська"
22121
13432
4039
550
24,4
818
600
550
4 "Великомоспвська"
14737
8184
5219
650
12,6
500
236
685
5 "Великомоспвська"
2714
245
124
149
89
100
6 "Великомоспвська"
20882
11517
643
300
38,4
859
483
360
7 "Великомоспвська"
10780
5159
5238
300
17,2
406
244
260
8 "Великомоспвська"
3398
1298
5038
300
4,3
1298
585
_340_ 150
9 "Великомоспвська"
1794
587
200
3,0
190
73
10 "Великомоспвська"
66334
44664
32684
1500
30,0
1402
819
745
2 "Червоноградська"
43359
24749
13515
650
38,1
1276
596
395
Озеленення шахтних терикошв у вупдынй промисловосп розглядаеться як важливий саштарно-ппешчний та рекреашйний зах1д, спрямований на оздоровления навколишнього середовища в районах видобувания луп для. Перевагами цього способу рекультивашУ е зменшення негативного впливу терикошв на на-вколишне середовище в перин 1-3 роки 1 повне припинення через 5-7 ромв; закр1-плення В1Д ерозп поверх»! схшпв; створення оптимальних ангропогенних ландшафт! в; покращення водного режиму та якост1 грунтових вод прилеглих тернто-р5й; збагачення атмосферного пов1тря киснем.
Ефектившсть озеленення терикошв запежить В1Д правильноси внбору видового складу рослин. Найбшьш стшкий рослинний покрив створюеться при ви-користанш р13номаштних вид!в рослин ! життевих форм (дерева, чагарники, трави). Озеленення шахтних терикошв пос1вом багатор!чних трав застосовусться практично у вах вупльних репонах. Залежно В1Д виду терикону, що шдлягае ре-культиваци, грунтових та природно-кл!матичних умов, а також вибрапого виду освоения у вугшьшй промисловост! застосовуються так! способи озеленення (Гладкова, 1977): посадка деревно-чагарникових пор!д, пос!в та г!дропос!в бага-тор!чних трав, вкладання торфодернових килимов.
Озелення деревно-чагарниковою рослинн!стю застосовусться на вах видах Б1двал1в (багатолроменевих, котчних, хребтових, плоских, комб!нованих). Най-б!льш ефективна посадка дерев та чагарниюв на крутих схилах терикошв, осмль-ки вони мають потужну та глибоко проникну кореневу систему ! краще протисто-ять зсувам та мехашчним пошкодженням породи. 11а плоских вершинах терикошв, де найб!льш сильно проявляеться Д1я в!тру, а також на площадках терас ! ртних д!-лянках кращ! результата дае пост багатор1чних трав.
Ф!тоценотичний покрив (автотрофний блок екосистеми) е бюсферно акти-вним: виробляе бюмасу, фжсус вуглекислий газ 1 молекулярний азот, продукуе кисень, бере участь у бюх!м!чних циклах \ грунтових процесах |3]. Основним чинником, шо визначае його життевють на териконах, е х!м!зм верхнього шару породи. Тому оцшка агрох!м!чких, ф!зико-мехашчних та мжробюлопчних влас-тивостей порщ на поверхш в!двал!в зджснюеться за показниками кислотности ступеня ! виду засолення, кшыястю поживних речовин рослин (азот, фосфор, ка-лж), вм!стом ! формами гумусу, сумою обмшних основ, мехашчним ! грануломе-
62
До 125-р1ччя УкрДЛ ГУ
Науковий bíciiiik, 2000, вип. 10.2
трнчним складом, иольопою волопстю, я(С1сиою та юльюсною ошикою ф)зюло-пчних груп MÍKpoopranÍ3MÍB, що становлять бюненоз породи i грунту, який фор-муеться |4).
При очеленешп терикошв ряду тахт Доиепького басейну (Гладкова, 1977), шо мають сильно кислу реакшю середопища (рН-3-4), добре зарекомендували себе акащя 6úta, в'яз перистолистий, кизильник блнскучий, бирючина звичайна та виноград д1вочий н'ятилистковин, висаджеш за схемою 0,7-1x2-3 м (до 10-12 тис. mr. на I га). На ш'двалах з кислою реакшао (pi I - 4-5), кр1м вищенаведепих порщ, писоку присаджувашсть мають клен ясенолистий i татарський, береза бородавчата, ясен зелений, яблуня дика. Абрикос звичайний. акащя жовта i лох вузьколис-тий. На вщвалах Í3 слабо кислою peaKuicro (pli = 5-7) зазвичай висаджуються ipyina дика, дуб черешковий, гледич1я триколючкова, клен гостролистий, черешня, ясен звичайний та зелений, каштан кшський, облшиха, шипшина звичайна.
.Жсонасадження закладаються стандартними (1-3 роки) с'шщями з пода-лыпим полипом i доглядом нротягом 5-6 poKÍn до новного змикання крон; викорн-стання для ixieï мети насшня донускаеться у деревних культур, як! мають великий запас поживних речовин (грецький ropix, каштан кшський, дуб, абрикос, гледи-Ч1я) або в'|др)зняються шпидким ростом з моменту появи naronÍB (акашя бша) [2|.
При обстеженш терикошв Червоноградського прничо-промислового району виявлено, що noBiiicTio закршлених та залюнених терикошв тут немае. У 6Í-льшосп пинадюв посадки деревно-чагарниково'|" рослинноеп не здшснювались. Иайбшьша кшьюсть ïï спостер!гасться бшя тп'дш'жжя терикошв. Середня частица характеризуемся мешною юлькктю рослшшосп (залежпо вщ крутизни схилу: при пологих схилах б)льше можлнвостей для розвитку Kopenenoï системи). Умови мюцезростаиня на нижшй та середин! частицах терикону за cboïmh характеристиками с близькими i значно п^рпняються в1д першипи, на якш тривалий час шсля нрнпинення вщсипки терикону нродовжують накопичуватись продукта горншя, токсичш для рослин. У давно недночих терикошв, яю п1др'|зняються крутими, не-снриятлипими для ройнику корекекоï системи рослин, схилами, спостер1гаеться заростання nepxÍBKH. На оглянутих иупльних шдпалах внявлеш таю види дерев-них порщ: акашя б1ла (Robinia pseudoacacia), сосна звичайна (Pinus sylvestris), береза бородавчаста (Betula veiTucosa), осика (Populus trémula), акашя жовта (Caragana arborescens). Облшиху (Ilippopliae rbainnoides) виявлено лише б!ля шд-тжжя TepiiKotiiB.
Озеленения терикошв Льв1всько-Волинського вупльного басейну е необ-хщним заходом для нейтралпашТ негативно! дн гндземних лрничих po6ÍT та по-кращення загально! еколопчноТ ситуацн прилеглих тернторш.
Лггератур»
1. Геолопчшш mil про до рочпщку i нсреоишку íanncin шахт № 5,8 la 9 "ВМ" сгаиом на 1.01.1999 р.-78 с.
2. Гладкова J1.H. Использование рекультивированных земель п сельском и лесном хозяйстве,-М.: 1977.-52 с.
3. Кучсряпий В.П. Р.колопя. - JIi.bíb : Стт. 2000. -500 е..
4. Кучерявий В.П. Урбосколопя -JlbBÍB : Cnii. 1999. -360 с.
5. Оцшка CKojKii ¡чти о серсдовшна Червоно! ралського прничо-промисловпго району i NMOB волопостачання населению /Ю.П. Скапшськнй, М.Я.Рсшкота in. —Л.: 1996.-455 с.
1. Лковечя салппо-пяркпве госполяргтвп
