CC BY
10
П. Mmnpiuia JI.В., Овчинников H.A. Промышленное™, и рекультивация земель. - М.: Ммс.41,. 1975. - 257 с.
14. Иаи.чекова H.H., Кандраишн Г. Р., Трофимов С.С., Фашулпн Ф.Л. Формирование микробных центов почв технотеннмх ландшафтов ЬСучбасса// Изв. Сибирског о отд. АН СССР. Серия биол. наук, вып.1,- 198?.. -№5. - С. б**-73.
15. Павленко О.П., Молчанова Т.П., Masyp Л.F.. Пстественное зарастание откосов дамб ш.тамохранилиш горнооботатнтелып.тх комбинатов Крпвбассп// [руды 1 Всесоюзн. научн. конф. "Гас1сния и промышленная среда". - Днепропетровск: /U У. - 1490. - С. 2.65.
16. ПотапоиаЛ., Лукьяпен Д. Техногенные ландшафп.т// Современное состояние ландшафтоведетшя. - Пермь. Выи.2.. 1974. С. 14-17.
17. Прокоиьев М.Н., Горитунпва Л.Т., Рант Г.С. Некоторые особенности естественною возобновления леса на дражных отвалах по долинам рек Урала// Проблемы рекультивации земель в СССР. - Новосибирск: Наука СО. - 1974. - С. 226-2.12.
18. Проскуряков М.Л., Пуеурман F..T. Закономерности формирования растительною покрова при естественном зарастании технотеннмх комплексов// Груды I Всесоючн. научн. конф. "Растения и промышленная среда". - Днепропетровск: ДГУ. - 1990. - С. 41.
19. Смирнова M.IO. Рекультивация отвалов открытых разработок тюлечньтх ископаемых в Брянском лесном масиве: Двтореф. дне... канд. с.-х. наук: 06.03.01/ Брянский техн. ин-т. - Брянск. 19R3. — 17 с.
20. Трофимов С.О., Гихлянова Д.Л., Клсвенекая IT.JI. Системный подход к изучению процессов почвообразования в техногенных ландшафтах// Почвообрачопание в техногенных ландшафтах. - Новосибирск: Наука СО, 1979. - С. 3-19.
21.1II iniia ).Д., Ист анопа Л.К., Шушуева М.Г., Jhirana Р.И. Задачи и методы изучения водорослей, развивающихся на промышленных отвалах// Программа тт методика изучения техпотенных биогеоценозов. - М.: Паука. 1978 - С. 73-88.
22. Щсрбатеико П.И., Кандраишн F..II. Нсгестпенная растительность отвалыто-карьерных ландшафтов Сибири// Восстановление техногенных ландшафтов Сибири. - Новосибирск: Паука. 1977.-С. 149-154. _
УДК630*11 //./I. Ышенецькя - УкрДЛТУ
ОБ'еМНО-ПРОСТОРОВЛ ДИИЛМ1КЛ ПЛРКОВИХ НЛСЛДЖЕНЬ
Рочтлядатоться тпдходи шодо с творения новнх ланднтафтних комнозишй. а також реконструкция та вгчновлення ¡енуючих нарктв. яю нотрсбують иросторовою рочвнтку про-тягом певною часу. Розроблено нову жнттгву стратстно нланування ттарюв i кущових на-сплжень.
N.A. hmhenclska - USUFWT I he volumetric and spatial dynamic of (lie park plantations
The necessity creation of the new landscape architecture objects, as well as the reconstruction and the restoration of the existing garden-park objects, demand the consideration and the prediction of the dynamic of volumetric and spatial stuicturc in park compositions through time. In this connection the appreciation scale of properties of the vital strategy of park trees and bushes has been worked out.
Своерщшсть ландшафпшх компочишй нолягае передуспм у itponeci Тх постншого розвитку. Одшею з ттайважлишшнх причин змши зовшннього вигляду пасаджепь г природиа динамжа Тх обУммо-просторопоТ структур)!.
В шлому, для сучасноТ ландшафттюТ архпектури характерце итгорування фактора часу при формупашп паркового серсдопища, uto прояпляеться и першу чергу в недоои!июватпп ткопоТ динамш! деретших пасаджепь, яп формують об'-смио-просторопу структуру об'екпв ландшафтноТ архпектури. Змчш у виглядт де-ревних рослин в1дбувагаться впродовж усього Тх життя. Рослиннз угрупопапня в
I. Лтсопе тя еялопо-пяркопе т осиодярстп 57
Укра'1нський державний лкотехшчний унiверситет
його динамщ1 визначаеться процесами поновлення, росту, 1 вiдмиpaIШя рослип. Перил два процеси визиачають кшыасш стввщношення у видовому склад1 угру-повання та рочмш1ення рослин по плосщ. Пет може змшювати значим!сть вшпв. У процеа росту утворюеться яруапсть, а також змшюеться проекадя рослин на тю-верхню. Декоративт та бюлопчт ознаки дерев у кожний перюд Ух росту мають своУ характерш особливость У процеа свого розвитку дерева або надають об'ек-там озеленения бшьше виразност! внасшдок 61'льш яскравого видшення акценте окремих екземпляр1в та Ух композицш - груп, ссхштерш, куртин, або внасшдок розростання вони утворюють рясш, малоестетичш зарост1, яю викликають заги-бель окремих дерев та шлих груп. Це призводить до втрати об'ектами ландшафт-ноУ арх1тектури територш в1дкритих простор1в, закриваються перспективи. Вна-слщок цих змш парки перетворюються в монотонш масиви, що в даний час стало характерним для пармв Львова.
Природна динамжа об'емно-просторовоУ структури паркових фггоценозж зумовлена двома причинами:
• в^ковими зм1Нами окремих особин дерев та чагарниюв в процеы Ух онтог енезу;
• сукцеайними змшами паркових угрупованъ.
На основ1 положения, прийнятого Ю.В. Разумовським, Л.М. Фурсовою [2], об'емно-просторова структура об'екту озеленения визначаеться його структурпи-ми елементами, тобто рЬними типами насаджень (групи, сол1тери, масиви тоицо). В межах об'емно-просторового елемента видшяеться кожне дерево як об'емно-просторова одиниця.
На основ! апалпу л1тературннх даних та власних дослщжень можна видь лити основн1 фактори, що впливають на зм'ту об'емно-просторовоУ структури паркових насаджень в умовах мкта: в1к, тип та щшыисть посадки, оточу юч! дерев-но-чагарников1 види, грунтов! умови, рельеф, осштлешсть та географ!Чне положения садово-паркового об'екту (рис. 1]. Можна зробити висновок, що маса над-земноУ частини ф1тоценозу визначаеться переважпо Грунтовими умовами, але конкретна форма (яруешеть, форма крон дерев, парцеляршеть 1 т.д.) формусться в ход1 адаптацп угруповання до св1тлових умов.
Географ1чне положения об'екту -
Освшгешсть _
Рельеф -1
Грунтов! умови -
Оточуюч! насаджения Агротехтка--
Об'емно-просторова структура насаджень
Тип паркового насадження -
Тип просторовоУструктури насадження
Рис. 1. Фактори, що впливають на об'емно-просторову структуру паркових насаджень
насаджень
58
До 125-р'пчя УкрДЛТУ
При розглядг ди(1ам?ки формування насаджень вщпляють три перюди 111:1 до змикапня крон, II - початкопий псрюд змикапня крон, III - перюд безпосере-днього вчасмопплнву дерев.
lia ochobí дослзджень проведених у паркових насадженпях Львова та JlbRÍBCbKoi' облает^ можна говорит« про те, шо picT дерев, насамперед, залежить nifl структури насадження. В першому першд! дерева не зазнають конкуреншУ з боку суадгпх дерев та розвиваються як окремо стояч! дерева. У другому та тре-Ti.oMV перюдах при формувашп насаджень шдбуваються ф1зюлопчш, мехашчш та бюф1зич/11 взаемовпливи деревнях рослин.
Ф1з1олопчн'1 взаемод1У м'пк рослипами вщбуваються при зростанн'| коршня, рдапе - плок дерев як одного, так i деюлькох вид)в. М1ж цими рослипами в>дбу-ваеться o6míh водою та елемептами живлеиня. Бютрофш впливи дерев зд1Йсню-ються в основному в грунтовому середовшш. При сумкному зростанш види, я к i бшып ¡нтенсивно поглинають елементи живлеиня, змеишують Ух кшьюсть в грун-t¡ i тим самим здШснююгь пилив на суа'дж рослипи. Рослини, яким притамашп 3iia4HÍ bwmíhhoctí в якост! та динам1ш використання иоживних елемештв, можуть мирно ств/снувати та навгть сприяти кращому росту.
Бюф^зичш впливи рослин проявляються ni тс л i до к змши деревами звичай-иого режиму окремих фактор1в середовища (сппла, тепла, сили BÍTpy тощо). Ступить них 3MÍH залежить вщ грунтово-кгпматичних умов, щшьносп насадження, гнвидкост! росту дерев та i'x po3MÍp¡B.
MexanÍ4H¡ впливи рослин спостернаготься при переплетенш корешв, стов-6ypÍB та проявляються при розхигуванш дерев штром - у вигляд1 обхльостування крон дерев. При цьому обл^тае листя та формуютъся вузью однобою крони (на-нриклад у змннаннх з березою культурах iieoGxi/iira запоб1гати "обхльостуванню" березою cynyTiiix порщ).
Кожний вид рослин с специф1чним за здаттстю змшювати оточуюче сере-довище. Середовищетв1рний вопив вид1в також залежить як вгд Ух кшьюсноУ учас-tí в ф1тоценог!1, так i в)д ix еколого-пенотичноУ стратеги життя |1,4). За класиф'жа-nicio Л.Г. Раменского |3|, вюлеитами с конкурснтно-потужт рослини, то енер-пйно розвиваються, захонлюють TepHTopiio та утримують и за собою. Паленти — це рослини, максимально пристосоваш до постшних або тимчасових суворих умов ¡снування. Нксплеренти - рослини з пизькою конкурентною здатшстю, але з пластитстю швидко захоилювати 3nijii,ncHÍ Tepinopi'í.
3 метою класифкащУ деревно-чагарникових вид!в за ненотичною значлм!с-тю, запропонована 5-бальна шкала Ух оцшки за втлентшстю, паткнттнстю та екс-илерентшстго (табл. 1-3). Ця класифжашя мае дипа\пчнии ímíct, тому що деяю види рослин в одних фпоценозах поводять себе як вюленти а в ппиих як патента.
В паркових фпоценозах м. Львова в якосп вюлеттп можна bwmíthth tbkí види: Abies alba Mill., Acer platanoides L., Acer pseudoplatanus L., Betula verrucosa Ehrb., Populus trémula I.., Populus nigra I.., Populus pyramidalis Rozier, Populus alba L., Salix alba L., Salix fragilis I,., Quercus robur I,., Quercus borealis Michx.
В якоеп TiaTiemiB виступають: Crataegus monogyna Jacq., Lígustrum vulgare L., Sambucus nigra I.., Spiraea media Franz Schmidt. I.igustrum vulgare L.
Експлерентш властивост) притамашп таким видам: Acer platanoides L. Acer pseudoplatanus I.., Alnus incana (L.) Moench., Acer platanoides I.. Acer pseudoplatanus L., Pterocarya pterocarpa (Michx.) Kuntli ex l .lljinsk.
I. Л»сопе та с я.-nil jiKoiu' юсполярс-ino 59
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
Табл /. Больна оцшка в'юлентностг особин, груп особин (ценапопуляцШ) дерева их та чагарникових в ид ¡в у паркових насадженнях
Бал Характеристика бально! оцшки
5 - дуже висока Дерева пертоТ величини з широкою щщьною кроною, що вщзначаються швидким ростом. Перемагають в конкурентна боротьб! за життев1 ресурси
4 - висока Дерева першо! величини з вузькою гшльною або широкою ажурною кроною. 1стот-но впливають на формування шдлеглих ярус1в рослинност|
3 - середня Дерева друго? та третьоЧ величини, тшевитривалт1х широка ажурна крона дозволяс розвиватись пш наметом ¡ншим рослинам, яю з часом виходять в перщий ярус
2 - низька Дерева третъоТ величини або висою купа, шо нжоли не формують намету, але ¡стот-но впливають на розвиток чагарникового та трав'яного ярус1в.
1 -дуже низъка Поодинок! дерева третьоТ величини або купи, яю несуттгво впливають на розвиток чагарникового та трав'яного яруав.
Табл. 2. Больна оцшка namieumHocmi особый, груп особин (ценопопулящй) дерева их та чагарникових eudiey паркових насадженнях
Бал Характеристика бально! оцшки
15-дуже висока Може зростати пщ щщьним наметом насадження 1 утворювати гусп зароет!
4 - висока Може зростати шд наметом густого насадження, проте густих заростей не утворюе
3 — середня Може тривалий час (10-20 рою в) зростати пщ наметом густого насадження. Ркгг сповшьнений, але життевкть висока
2 - низька Може деякий час (5-10 роюв) зростати пщ наметом густого насадження. Р!ст повшьний, житгевють низька
Ц - дуже ¡низька Може короткий час (1-3 роюв) зростати тд наметом густого насадження. Життевкггь низька
Tal ы. 3. Больна оцшка експлерентност/ особин, груп особин (ценопопуляцШ) деревних та чагарникових видшу паркових насадженнях
Бал Характеристика бально! оцшки
5-дуже висока Рясно розмножуються вегетативним та генеративним шляхом, протягом одного-двох роетв повшстю здаттн захоплювати вшьний простф (утворюе гусп зарослО
4 - висока Рясно розмножуються генеративним шляхом, протягом одного-двох роюв повшстю здагш захоплювати шльний проспр (утворюють з1мкнуп заростО
3 - середня Периодично формусться рясний шдр1ст, який може поступово захоплювати вшышй проепр
2 - низька Пщр|ст добре розвивасться в умовах вшьного простору, утворюе чисельну домнпку в угрупованнях експлерента
I - дуже низька Гснуючий ш'дркт краще розвивасться в умовах вшьного простору, але не захоплку вшьних територш
Як факт, необхщно зазначити, що тип.ки продумане поедналня деревпо-чагарникових вид!в в насадженнях забезпечуе утворення довготривалих, стшких та естетично-досконалих насаджень. 1снуючий досвщ вирощуваиня культур доводить, що для сумюного зростання слщ пщбирати породи не тальки у вщновщпосгп до умов (мсцезростання (грунт, клмат) але й cyMicui м1ж собою. Для цього необхщно знати та максимально враховувати \"х взаемодда, шо складаетъся з рпнома-штних форм впливу. Вивчення оргашзаш паркових угруповапь, тобто Ух флорис-тичного складу, ¡снуючих ф1тоценотишв, вертикально! та горизонтально! струк-тури з врахуванням Д1ючих факторт, дозволить нрогнозувати змши в об'емно-просторовш структур! насаджень.
Для уявлепня про створювапу структуру паркового фЬоценозу також необхщно ВИВЧИТИ структуру Kopimioro ДЛЯ дано! MiCUeBOCTl типу Л1су. Пльки таким пщхщ дозволить змоделювати близький до щеального (за H.A. Гродзинським,
60 До |25-р1ччя УкрДЛТУ
1984) культурф(тоцеттоз. ГГроектуваиня, рекопструкш'я та реставрашя паркових об'ппзв неможлива без прогнозування об'гмно-просторових змт зелених наса-
джень в чаек
JI ггерату pa
1. Работой Т.Л. Фитоценология. - М.:МГУ. 1983. - 292 с,
2. Газумовскнй Ю.В., Фурсова J1.M. К вопросу о возрастных изменениях обьемно-пространствепнон структуры парковых территорий // Ландшафтная архитектура и садово-парковое строительство. 11ауч. тр. МЛ1И, 1991. Вып. 246. -С. 85-93.
3. Рамеиский JI.Р. Избранные работы: Проблемы и методы изучения растительного покрова. - Л.: Наука. 1971.-334 с.
4. Grime Л. P. Plant strategies and vegetation processes. - N. Y. 1979. - 222 p.
УДК 630*27 Acn. У.Б. Башуцька - УкрДЛТУ
ОЗЕЛЕНЕНИЯ ТЕРИКОШВ ЛЬВШСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ВУПЛЬЛОГО БАСЕЙНУ
Даються оптики ampoiioi енпнх iMiii п умовах Лммнськп-Иплпнського ByrijiMioio
басеину та приклади озеленения терикошв.
U.B. Bashutska - USUFWT Planting of the terryeons in lviv-volyn coal-mining basin
The evaluations of anthropogenic changes in conditions I.viv-Volyn coal-mining and examples of planting terryeons have been given.
Одним з техногенноперевангажених репошв УкраУни е Лтдавсько-Волин-ський вупльний басейн. Межа його проходить по таких географ|чних пунктах: Рава-Руська - Л ьвш - Буськ - Радех1в - Городок - Володимир Волинський -Устилуг. На цш територн сформувались три вугленосш райони: Нововолипський (Володимир-Волинський, Нововолинськ, Устилуг), Червоноградський (Сосш'вка, Червоноград, Сокаль), ГПвденно-Захщний (JIbBiB, Жовква).
Велике навантаження припадае на Червоноградський прничо-промисло-вий район, головний вуглевидобувний район басейну. У 1957 poui тут запрацю-вала перша шахта (2-ВМ). Останньою введена у дно шахта 10-ВМ (1978 р.). Всьо-ю за цей короткий перюд введено в експлуаташю дванадцять вупльних шахт, яю зайняли в1Д1госно невелику площу - 1 80 км", 80 % техногенного навантаження Червоноградського лрпичо-промислового району лягло на невелику його частицу - межир'шчя Рати i Бугу, де ироживае бшышеть населения району. 11а плоил, яка займае лише 30 км2, розтанговано ciM вупльних шат та основштй в1дст1йник шахт-пих под. У 1979 р. побудовано i введено в дно Червоноградську Центральпу зба-гачувальну фабрику, внааидок чого на liiii терит opi'i складуються в!Лходи вугле-збагачення 3i всього району, спостер1гаеп.ся найвиша концеитрат'я терикот'в) [5].
В табл. 1 наведено розвщаш запаси вуплл» i розраховаш строки служби шахт ДержавноУ холдииговоУ компашУ "Укрзяхитвуплля".
Зиачш плоил вщвалт та просадки поверхш внасл!док в1дробки вупльних TT.'iacTiB суттево попршують оточуючу природу, збщнюють складний природний комплекс [11.
HayKORHii KepimuiK проф. В.П. Кучеряпнй. д.с.-т.ч. - УкрДЛТУ_______
1. .lienne тя еялоио-пяркопе госпплярстпо 61
