CC BY
56
Висновки
1. Полтавщина вщзначаеться багатим видовим, популяцшним, ценотичним та ге-нетичним бiорiзноманiттям флори i фауни. У зв'язку з посиленням впливу не-гативних антропогенних факторiв на довкiлля внаслщок провадження госпо-дарсько! даяльност!, з'явилася загроза iснуванню окремих видов та екосистем.
2. Основними причинами зменшення чисельност рiдкiсних тварин в област е: розорювання степiв, вирубування лiсiв, iнтенсивне випасання худоби, осу-шення болiт, застосування пестицидiв, рiзкi коливання рiвня води у водос-ховищах, збiднення кормово! бази дико! фауни, браконьерство тощо.
3. 1снуюча природно-заповвдна мережа областi мае острiвний локалiзований характер, i тому не забезпечуе належно! охорони репрезентативностi всъого спектру мшцезростань даного регiону.
4. Прюритетною задачею е створення екомережi, яка при мiнiмумi територи i витрат на створення вирiшуе максимум проблем для населення i найкраще забезпечуе збереження бiорiзноманiття.
5. Збереження бiорiзноманiття е основою для функцiонування бюсфери та тд-тримання !! рiвноваги, а також необхiдною умовою сталого розвитку не тальки даного регюну, але й держави в цшому.
Л1тература
1. Андр1енко Т.Л., Байрак О.М., Залудяк М.1. Заповщна краса Полтавщини. - Полтава.: Астрея, 1996. - 188 с.
2. Збереження бюрозмашття: традици та сучаснють/ Вщповщальний редактор Т. Гардащук, Товариство "Зелена Украша". - К.: Х1мджест, 2003. - 120 с.
3. Малишева Н.Р., Олещенко В.1., Кузнецова С.В., Красш1ч Н.Д., Карамушка В.1. Правов1 засади впровадження в Укршш Конвенцп про б1ор1зномаи1ття. - К., Х!мджест. -2003. - 176 с.
4. Перспективи використання, збереження та вщтворення агроб1ор1зноман1ття в Ук-раш/ Вщповщальш редактори акад. УААН, проф. Патика В.П., д-р бюл. наук, проф. Солома-ха В. А. - К.: Х1мджест, 2003. - 255 с.
5. Червона книга Украши. Вони чекають на нашу допомогу/ Упорядники О.Ю. Ша-паренко, С.О. Шапаренко - Х.: Торсшг, 2002-336 с.
6. Щербак М.М. Тваринний свгт: Червона книга Украши. - К.: "Украшська енцикло-пед1я" 1мен1 М.П. Бажана, 1994. - 464 с.
УДК 581.9:631.524 С.П. Мельничук - УкрДЛТУ
М1КРОКЛ1МАТ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ ОБ'еКТЮ М. ЛЬВОВА
Зроблено анал1з показниюв вологосп в природно-заповщних об'ектах м. Львова: парк 1м. 1вана Франка, Стрийський та Шевченювський гай.
Ключов1 слова: метеопараметри, волопсть пов1тря, ландшафт, р1знов1кове на-садження, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.
S.P. Mel'nychuk - USUFWT Microclimate of nature protected objects in Lviv city
Humidity im the nature protected objects in Lviv city, namely Ivan FrancoPark, Stryjs'kyj Park and Shevchenkivs'kyj Haj has been fnf lyzed.
Keywords: metheorological parameters, humidity, landscape, plantation of different age, memorial park of gaden-park art.
Мжрокимат мiст, особливо великих i промислових, дуже строкатий. Вологiсть повiтря, як один iз важливих елементiв мжрокшмату, у рiзних за складом i структурою мiських насадженнях протягом вегетацiйного перiоду рiзна [2, 3]. Мюью насадження - важливий фактор у створенш комфортних мiкроклiматичних умов. Дерева, кушд, газони та квiтники впливають на мж-роклiмат мiста, твiрни тiнь та зволожуючи повiтря.
Волопсть повiтря е одшею з найважливших характеристик погоди взагалi i мжрокшмату зокрема. Вiд не! залежать величина опадiв, прозорiсть повiтря, iнтенсивнiсть трансшраци рослин, розвиток самих рослин. Однак видшити дiю на рослини тшьки одше! вологостi повiтря важко, тому що вона тюно пов'язана з температурою, впром й iншими метеоелементами. Так, три-вале пониження температури пов^я веде до насичення пов^я водяною парою, i в кшцевому результатi, до конденсаци водяно! пари. Пiдвишення температури повпря попереджуе стан насичення повiтря вологою i робить його бiльш сухим. Роль вологост повiтря, насамперед, полягае в тому, що вона впливае на випаровування з поверхш рослин i грунту. Чим вищий дефщит во-логостi, тим бiльше випаровуе рослина, i навпаки [5, 7].
В умовах Львова волопсть пов^я значною мiрою визначаеться то-пографiчними умовами мiста, а також культурним ландшафтом. Мжрокшмат мiста з його розчленованою i неоднорiдною просторовою структурою вивче-ний недостатньо i потребуе подальших дослiджень.
Програма 1 методика робгг
Зменшенню контрасту температури мюта i околиць сприяе добре роз-винута мережа мiських зелених насаджень. Волопсть повггря на мюьких те-риторiях е також нижчою, шж в примiськiй зонi, влiтку ошвдш ця рiзниця для Львова перебувае у межах 15-17 %. Мезокшматичш дослщження в парку i не озелененш мiськiй плошi пiдтверджують думку про те, що величина вщ-носно! вологостi значною мiрою залежить вiд розмiру зеленого насадження [6]. Програмою дослщжень було передбачено вивчення вологост повiтря у парках Львова протягом лпнього перiоду.
Спостереження проводились в парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва iм. 1вана Франка, Стрийському та Шевченювському гаю впродовж 2001-03 рр. Спостереження за мжрокшматом фаци охоплювало таю структуры елементи насаджень i прилегло! територи: галявина, покрита травою; намет дерев i кушiв; замощена дшянка; одиноке дерево. Вимiри вологост по-вiтря проведено на висот 1,5 м вiд поверхнi грунту.
Для характеристики вологост повiтря використовували абсолютну во-логiсть, пружнiсть водяно! пари, максимальну пружнiсть водяно! пари, вщ-носну вологiсть, дефiцит пружност водяно! пари.
Абсолютна вологiсть повпря "а", - кшьюсть водяно! пари в грамах,
3 • 3 • 3
яка знаходиться в 1 м повпря (г/м ). Мiж абсолютною волопстю а в г/м \ пружшстю водяно! пари повiтря е в мб (гПа) юнуе залежнiсть:
а = 0,81 е /1 + а/, г/м3, де а - коефщент розширення газу (1/273 = 0,00366).
Пружнiстю водяно! пари "е", називаеться парцiальний тиск водяно! пари повiтря, який е у ньому. Вимiрюеться вона мшметрами ртутного стов-пчика (мм рт. ст.), мшбарами (мб) або гектопаскалями (гПа),
Пружнiсть водяно! пари в повiтрi може зростати до певно! межi, яку називають насиченою пружшстю Е, або максимальною пружнiстю водяно! пари (визначали за психрометричними таблицями).
Вщносна вологiсть г - це вщношення парцiального тиску водяно! пари до тиску насичено! пари при даний температур^ г = е / Е 100 %., дае уяву про стушнь насичення повпря водяною парою, визначали за психрометрич-ними таблицями,
Дефщит пружност водяно! пари d (мб) - це рiзниця мiж тиском наси-чено! водяно! пари (Е) i пружнiстю водяно! пари (е), який е в повг^ при да-нiй температурь
Волопсть повпря визначали за рiзницею показiв двох однакових псих-рометричних термометрiв - сухого i змоченого. З поверхш резервуара змоче-ного термометра проходить випаровування, яке залежить вщ вологостi оточу-ючого повпря. Волопсть вираховували за психрометричною формулою:
е = Е'в - Ар(/ - /1)(1 + 0,00115/1), де: е - парщальний тиск; Е'в - тиск насичено! пари при данш температурi випа-ровуючо! поверхш; А - психрометричний коефiцiент, для асшрацшного психрометра - 0,000662 град.; р - атмосферний тиск у мб; / - температура повпря ("сухий"), - температура випаровуючо! поверхнi ("змочений" термометр).
Характеристика дослщних об'ект1в
Дослiдними об'ектами виступали парки i лiсопарк Львова. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Парк iм. 1вана Франка" - найстарiший львiвський парк, площею 11,6 гектарiв, розкинувся на швшчний-схщ вiд львiвськоl котловини. Зараз парк iм. 1вана Франка - рiзновiкове насадження, головний деревостан якого створений якраз тд час реконструкций розпочато! у 1779 р. Трапляються тут екземпляри з цих чаЫв, зокрема, дуби, клени, ясени, липи, граби, в'язи та осокори. З екзо^в е тюльпанове дерево, манчжурсь-ка аралiя, катальпа, оцтове дерево, самбук, магонiя, деревовидна гортензiя та iн., iз чагарниюв - калина бульденеж (снiжна куля), бузок, сшрея, жасмин, форзицiя ш.
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Стрийський парк", площею 56 гектарiв займае швденш вiдроги львiвського плато. Заклав парк дос-вiдчений мiський садiвник А. Рерiнг у 1887 р. Перешченим рельефом з мальовничими краевидами i добре розвинутою флорою парк е одним iз кра-щих зразюв ландшафтного мистецтва. Лейтмотивом його архпектурно-ху-дожньо! композици е мальовничий пейзаж Стрийського узгiр'я. Вiдповiдно до вимог ландшафтного парку тут створювались насадження так, щоб не по-мiчати штучних посадок. Поряд зi старими насадженнями з бука, граба, клена, явора, берези смереки утвореш куртини з дерев i чагарниюв - екзо^в: тюльпанового дерева, гшкго, кери японсько!, форзицп, оцтового дерева, гор-тензи, бiлого дуба, туевика струговидного, бузку та ш.
Шевченювський гай - лiсопарк, який займае територiю 84 гектари. У 18 ст. тут pic хороший буковий лю, який називали Лоншанiвкою, з 1780 р. його почали називати Кайзервальдом. У роки першо1 св^ово1 вiйни оcтаннi буки були зрубаш на паливо. Весною 1951 р. розпочато засаджування повшстю оголе-них хвилястих узгip,ïв, урвищ, плоских плато, невеличких лук, яpiв i балок ма-лоцiнними рядовими посадками з топол^ акацiï, кленiв американського, ясене-листого i гостролистого, дуба червоного, модрини, берези. Холодш швшчш вiтpи негативно впливають на рют i розвиток дерев, що ростуть на узпр'ях гаю.
Результати дослщжень
Вимipювання температури повiтpя i його вологост проведено пiд наметом дерев i кушдв на галявиш, покpитiй травою; замощенiй дiлянцi; одино-ке дерево паpкiв i люопарку у липнi 2001-03 pокiв. Характеристику рослин-ноcтi у точках вимipювання наведено у табл. 1.
Табл. 1. Фтоценотичний покрив чаркш iлшопарку
№ з/п Назва об'екту Деревно-чагарниковий тип Трав'яний тип
1 Парк iм. 1вана Франка Деревний намет: Acer pseudoplatanus L., Acer platanoides L., Platanus occidentalis L. Pyrus communis L. - А = 100 рошв; р = 0,7; h = 14-24 м; чагарниковий намет: Rhamnus cathartica L., Cornus mas L., Frangula alnus Mill., Philadelphus coronarius L. - р = 1,0; h = 1-1,5 м Вегетативна рослинтсть у BiKHi деревного намету з патвними видами: Planta-go major., Bromus mollis L., Urtica dioica L. -р = 0,6; h = 60 см
2 Стрийсь-кий парк Деревний намет: Cercidiphyllum japoni-cum Set.Z, Acer dasycarpus Thr., Tilia cordata Mill.; А = 70 рошв; р = 0,6; h = 18-22 м; чагарниковий намет: Sam-bucus nigra L., Deutzia scabra Thunb. р = 1,0; h = 1,5-2 м Звичайний садово-парко-вий газон з патвними видами: Elytrigia repens (L.) Desv., Poa pratensis L., Plantago major. - р = 1,0; h = 4 см
3 Лicопapк "Шев-ченшв-ський гай" Деревний намет: Acer pseudoplatanus L., Acer platanoides L., Tilia cordata Mill. Betulla pendula L, - А = 50-55 рошв; р = 0,5; h = 14-20 м Вегетативна рослинтсть у вшт деревного намету з патвними видами: Bromus mollis L., Urt^a dioica L., - р = 0,5; h = 55 см
Результати вим1рювань i ïx обробггок зпдно з поданою вище методикою наведено в табл. 2.
Табл 2. Середш лйкрокжгштшч/й показники температури повтря i фунт та вологост
Год. tnoe., °C te., °C piзн., °C r, % E, мб e, мб ^ 3 г/м d, мб tгp.5 °C
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Шевченшвський гай, липень 2001 року
9,00 16,2 16,1 0,1 98 17,9 17, 6 17,5 0,3 14,1
10,00 17,0 16,2 0,8 92 19,3 17, 7 17,6 1,6 14,6
12,00 18,2 16,9 1,3 88 20,6 18,1 17,9 2,5 15,0
14,00 20,4 18,2 2,2 80 24,1 19,3 18,9 4,8 16,4
16,00 21,8 18,8 3,0 74 26,3 19,5 19,0 6,8 16,9
18,00 21,4 18,4 3,0 75 25,5 19,3 19,1 6,2 17,0
20,00 21,0 18,6 2,4 78 24,7 19,3 18,9 5,4 17,2
1 | 2 3 4 5 6 7 8 9 10
липень 20( 02 року
9,00 17,4 17,2 0,2 98 19,9 19, 5 19,4 0,4 14,5
10,00 18,8 18,2 0,6 94 21,9 20,1 20,0 1,8 15,1
12,00 21,0 19,2 0,8 93 24,7 20,8 20,3 3,9 16,4
14,00 22,0 19,2 2,8 76 26,3 21,0 20,8 6,3 17,2
16,00 23,2 18,9 3,3 65 28,5 21,1 20,9 7,4 17,6
18,00 23,8 20,1 3,7 67 29,5 21,3 20,3 8,2 17,8
20,00 23,0 20,2 2,8 74 28,1 21,0 20,1 8,1 18,0
липень 20< 03 року
9,00 17,4 17,2 0,2 98 20,0 19,6 19,4 0,4 14,4
10,00 18,2 17,4 0,8 93 20,6 19,2 18,9 1,4 15,1
12,00 18,6 17,3 1,3 89 21,3 18, 9 18,7 2,4 16,7
14,00 20,2 18,2 2,0 80 23,3 19,3 18,9 4,0 17,4
16,00 20,4 18,4 2,0 73 24,1 19,9 19,5 4,2 17,7
18,00 20,2 17,7 2,5 77 23,3 18,0 17,6 5,3 18,2
20,00 19,4 17,1 2,3 80 22,6 18,1 17,8 4,5 18,2
Стрийський парк, липень 2001 року
9,00 16,4 16,2 0,2 98 18,8 18,4 18,3 0,4 14,4
10,00 17,1 16,4 0,7 92 19,3 17,7 17,6 1,5 14,9
12,00 18,5 16,2 2,3 78 21,3 17,3 17,4 4,0 15,4
14,00 20,6 18,2 2,4 72 24,1 18,8 18,4 5,3 16,6
16,00 21,8 18,4 3,2 70 26,3 19,0 18,6 7,3 17,3
18,00 21,6 18,6 3,0 74 26,4 19,5 19,1 7,9 17,8
20,00 21,2 18,6 2,6 77 24,7 19,1 18,6 5,6 17,6
липень 20< 02 року
9,00 17,3 17,1 0,2 98 20,0 19,5 19,4 0,5 14,6
10,00 19,4 18,8 0,6 94 22,6 21,3 20,9 1,3 14,8
12,00 22,2 20,5 1,7 86 25,8 21,7 21,1 4,1 15,5
14,00 23,0 21,2 2,8 74 27,1 22,6 22,0 4,5 16,7
16,00 24,5 21,3 3,2 67 30,8 23,5 22,1 7,3 17,7
18,00 23,8 20,6 3,2 74 29,5 22,5 22,0 7,2 17,9
20,00 23,4 20,6 2,8 75 29,0 23,5 23,3 6,2 17,6
липень 20< 03 року
9,00 17,6 17,0 0,6 93 20,0 18,6 18,4 1,4 14,8
10,00 18,5 17,5 1,0 90 21,3 19,2 18,9 2,1 15,5
12,00 19,2 17,4 1,8 83 21,9 18,2 17,9 3,7 16,4
14,00 20,8 18,4 2,4 73 24,7 19,3 18,9 5,4 17,5
16,00 21,8 18,6 3,2 70 26,4 19,1 18,6 7,3 17,7
18,00 20,4 17,4 3,0 78 24,1 17,6 17,2 6,5 18,0
20,00 19,8 17,5 2,3 79 23,4 18,1 18,1 5,3 18,0
Парк iм. 1вана Франка, липень 2001 року
9,00 16,9 16,5 0,4 96 18,9 18,4 18,3 0,5 14,5
10,00 17,6 16,7 0,9 90 19,9 18,7 17,8 1,2 14,9
12,00 19,7 17,7 2,0 78 21,1 17,0 16,8 4,1 15,9
14,00 21,8 18,8 3,0 72 23,5 18,3 18,1 5,2 17,0
16,00 23,7 20,4 3,3 70 27,7 18,8 18,7 8,9 17,9
18,00 22,5 18,5 3,0 71 27,3 19,8 19,2 7,5 17,9
20,00 21,5 18,7 2,8 76 25,7 19,5 18,8 6,2 17,6
липень 2002 року
9,00 17,7 17,3 0,4 95 20,3 19,8 19,4 0,5 14,7
10,00 19,9 18,9 0,8 93 23,2 22,1 21,9 1,1 14,9
12,00 22,9 21,5 1,4 88 27,6 23,6 22,4 4,0 15,9
14,00 23,9 21,9 3,0 75 29,0 23,5 23,0 6,5 16,9
16,00 25,8 22,3 3,5 66 30,8 23,1 23,1 7,7 18,0
18,00 23,9 20,6 3,3 70 29,7 22,5 22,2 7,2 18,9
20,00 23,5 20,6 2,9 74 29,0 22,5 22,1 6,5 18,8
липень 2003 року
9,00 17,7 17,0 0,7 93 20,3 18,7 18,5 1,6 14,9
10,00 18,6 17,5 1,1 88 21,4 19,2 18,9 2,2 15,5
12,00 19,5 17,4 2,1 81 22,7 18,6 18,3 4,1 16,6
14,00 21,5 18,1 3,4 70 25,7 19,6 19,0 6,1 17,4
16,00 21,9 18,2 3,7 69 26,3 19,3 18,8 7,3 17,6
18,00 20,6 17,6 3,0 73 24,5 18,3 18,2 6,2 17,8
20,00 19,9 17,5 2,4 78 23,2 18,0 18,0 5,2 17,8
У результат проведено! роботи були отримаш такi данi.
Добовi змiни показниюв вологостi повiтря тiсно пов,язанi зi змiнами температури, цi змiни вщбуваються у протифазi. Характер цього зв'язку рiз-ний за рiзних умов, а також для абсолютно! й вщносно! вологост повiтря.
Це зумовлено тим, що при пiдвищеннi температури пружшсть насиче-но! пари i абсолютна вологiсть повiтря зростае бiльше, нiж швидкiсть випаро-вування води з шдстилаючо! поверхнi. Тому максимум вщносно! вологостi повiтря звичайно бувае невдовзi пiсля сходу Сонця. Як видно з табл. 2, о 9.00 вщносна волопсть повiтря на вЫх об'ектах спостережень висока -98-96 %, а !! мшмум припадае на 15-16 годину (70-63 %). Зазвичай, бiльше (до 20-30 %) може зростати влггку вдень вщносна вологiсть повiтря у парку тд насадженнями порiвняно з сусщтми вiдкритими дiлянками (галявиною, газоном чи замощеною територiею). Це обумовлено головним чином тим, що тд наметом дерев нижча температура повггря - середня +18,7 °С (вiдкритi дшянки - середнi показники були вишд на 3,5-4,7 °С). Температура грунту тд наметом дерев була нижча в середньому на 3,8 °С, шж на висотi 1,5 м. Мак-симальнi i мiнiмальнi мжрокшматичт показники:
Шевченшвський гай
Роки t °С 1пав5 ^ t °С 1 Грунту? ^ а, мб <5?, мб г, %
2001 21,8 17,2 19,1 68 98
16,1 14,1 17,5 0,3 74
2002 23,8 18,1 20,9 82 98
17,4 14,5 19,4 0,4 65
2003 20.4 18,2 19,5 53 98
17,4 14,4 18,7 0,4 73
Стрийський парк
2001 21,8 17,8 19,1 79 98
16,4 14,4 17,4 0,4 70
2002 24,5 17,8 23,3 73 98
17,3 14,4 19,4 0,5 67
2003 21,8 18,0 18,9 73 98
17,6 14,8 17,2 1,4 67
Парк !м. 1вана Франка
2001 23,7 17,9 19,2 89 96
16,9 14,5 16,8 0,5 70
2002 25,8 18,9 23,1 И 95
17,7 14,7 19,4 0,5 70
2003 21,9 17,8 19,0 И 93
17,7 14,9 18,0 1,6 69
Обговорення результатов
Середш показники абсолютно! вологост становили 18,7 мб (максимальна - 23,0 мб, мшмальна - 16,8 мб), середш показники вщносно! воло-гост повгтря -78 % (вщповщно 98 %-13 %), максимально! пружност водяно! пари -23,0 мб (вщповщно 30,8 мб 1 17,9 мб), дефщит вологост - 5,3 мб (вщповщно 0,3мб 1 8,9 мб). Абсолютна волопсть характеризуемся 1 двома мшь мумами (середш дат): перший - 9-10 год. ранку (17,8 мб), а другий - перед заходом Сонця (18,1 мб).
При сильному зниженш вщносно! вологост повгтря { високш його температур! сильно пщвищуеться трансшращя, вщ чого листя рослин почи-нае в'янути. Надм1рна волопсть повгтря теж може бути шюдливою для ба-гатьох рослин: вона затримуе цвтння, негативно вщбиваеться на запиленш квтв, затримуе достигання плод1в { робить !х бшьш вразливими пщ час збе-р1гання, перешкоджае збиранню вражаю.
Основною причиною виникнення мшрокшматичних р1зниць в мют { його околицях, е нов1 радаацшш властивосп пщстилаючих поверхонь мюта. Тепле повгтря над мютом утворюеться у вигляд1 острову, який отримав назву "ос-тр1в тепла", що е наслщком забруднення атмосферного повпря та новими якос-тями д1яльно! пщстилаючо! поверхш. Так, середня температура повпря у парку Франка (центр мюта) вища на 1,1-2,6 °С, шж на його околиц! ("Шевченювський гай"), в!дпов!дно: вщносна волог!сть на 4-6 %, дефщит вологост на 2-3 мб.
Дан! наших дослщжень [6] св!дчать про те, що вщносна волопсть у мют менша, н!ж на його околицях ! в парках. Причому вщносна волопсть у мют пор!вняно з л!сопарком була менша на 5 %. Встановлено також, що по-в!тря в м!ст! сухше, н!ж пов!тря окра!н. Спостер!гаеться ! така законом!р-н!сть: у лпш вечори р!зниця м!ж м!стом ! зеленими насадженнями може дося-гати 30-40 %, що зв'язано з меншою (пор!вняно з парком) площею випарову-ючих поверхонь ! великим стоком опад!в у м!ст!, з вщсутшстю шфшьтраци при наявност! штучних покрить (асфальт, брук!вка, канал!зац!йн! стоки ! т.д.).
Висновки
1. Найбтьш контрастно видшяються мiкроклiматичнi особливоси асощацш зi щ!льним наметом листяних порщ. Асощаци, у яких дерева-едифшатори утворю-ють ажурну крону, характеризуються менш контрастними характеристиками.
2. Середня температура повгтря у парках пор!вняно з лшопарком на 3-4 °С вища, тж у лшопарку. Вщповщно показники вологост! будуть нижчг вщносна волопсть на 4-6 %, абсолютна на 1,3-2,4 мб.
3. Добов! змши показнишв вологост! пов!тря тшно пов'язат з! змшами темпе-ратури, щ змши вщбуваються у протифаз!, бо при пщвищент температури
пружшсть насичено!' пари 1 абсолютна волопсть пов1тря зростають бшьше, тж швидшсть випаровування води з поверхт. 4. За кл1матотв1рними властивостями едиф1катор1в головно! синузп можна створити парков1 1 л1сопарков1 фггоценози, що володшть високою естетич-ною щнтстю 1 сприятливими саттарно-ппетчними умовами.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. На зелених орб1тах Львова. - Льв1в: Каменяр, 1972. - 108 с.
2. Кучерявий В.П. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
3. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2001. - 439 с.
4. Кл1мат Львова// За ред. В.М. Баб1ченко, Ф.В. Зузука. - Луцьк: вид-во Вол. ДУ, 1998. - 187 с.
5. Молчанов А.А., Губарева В.А. Взаимосвязи в лесном биоценозе. - М.: Наука, 1980. - 152 с.
6. Мельничук С.П. Мшрокшмат р1зних тишв шдстилаючо! поверхш у м. Львов1// Матер. м1жнар. конференцп "Проблеми урбоекологп, урболандшафтознавства 1 ф1томелюра-щ". - Льв1в: УкрДЛТУ, 2003. - 7 с.
7. Щербань М.И. Микроклиматология. - К.: КГУ, 1968. - 211 с.
УДК581.526:712.23 [477-25] Acnip. О.А. Кушмр -НАУ, м. Кшв
ДЕНДРОФЛОРА ДЕРЖАВНОГО 1СТОРИКО-МЕМОР1АЛЬНОГО ЛУК'ЯН1ВСЬКОГО ЗАПОВ1ДНИКА
Наведено дендрофлору вщомого некрополю у м. Киев^ """ стан та пропозицп щодо реконструкцп.
Ключов1 слова: дендрофлора, заповщник, декоративнi насадження, газон, композищя, квiткове оформлення, однорiчники
O.A. Kushnir - National Agrarian University, Kiev Dendroflora of state historical-memorial Luk'yanovsky preserve
The dendroflora of known the necropolis in Kiev, its state and suggestions in relation to a reconstruction are resulted in this article.
Keywords: dendroflora, preserve, decorative plantings, glassplot, composition, flower ornamentation, annual-plants
Зпдно з тематикою наукових дослщжень впродовж 2002-04 рр. ми дос-лщжували планувальну структуру та стан декоративних насаджень вщомого Лук'яшвського некрополю у м. Киев1, якому у 1994 р. був наданий статус Державного юторико-мемор1ального Лук'яшвського заповщника [3].
1стор1я створення Державного мемор1ального Лук'яшвського
заповщника у м. Киев1
Лук'яшвський некрополь е одним з найдавшших у Киев1, який було закладено бшьше ста роюв тому наприкшщ Х1Х ст. Шсля закриття кладови-ща на Щекавищ для мешканщв Подолу i Плосько" частини потр1бно було вщ-крити ще одне кладовище, яке мало бути центральним для Киева - так наприкшщ вул. Велико" Дорогожицько" i виникло Лук'янiвське кладовище зi статусом Центрального. 26 липня 1878 р. Дума прийняла постанову про вщве-дення пiд це кладовище 3 десятини земль У подальшому кладовище збшь-шувалось. На сьогоднi кладовище мае площу 20,3 га (вшськове 5 га). На кла-
