CC BY
29
15. Югл1чек Л.С. Нарис рослинностi схщно'1 частини Малого Полюся// HayKOBi записки Тернопшьського державного педaгогiчного ун-ту iM. В. Гнатюка. Серiя: Бiологiя, 2002, № 2 (17). - С. 30-36.
16. Югл1чек Л.С. ^Bi мюцезнаходження рiдкiсних гiгрофiтних видiв у схщнш чaстинi Малого Полiсся// Укр. ботан. журн, 2001, т.58., № 1. - С. 40-47.
17. Югл1чек Л.С. Раритетна компонента флори схщно'1 частини Малого Полюся// Зб. праць Всеукрашська науково - практична конференщя "Ландшафтне та бiологiчне рiзномa-шття Хмельниччини: дослiдження, збереження та вщтворення". 16-17 грудня 2003 року. -Кам'янець - Подшьський, 2003. - С. 143-150.
18. Югл1чек Л.С. Рослиннють гiдрологiчного заказника "Теребiжi"// Нащональш при-роднi парки в еколопчнш мережi Украши: Мат-ли Всеукрашсько'1 науково-практ. конф. -Хмельницький-Славута, 2001. - С. 21-23.
19. Югл1чек Л.С. Рослиннють схщно'1 частини Малого Полюся: Дис... канд. бiол. наук: 03.00.05/ 1н-т ботaнiки iM. М.Г. Холодного НАН Украши. - К.: Освгга, 2003. -201 арк. - Рукопис.
20. Червона книга УкраТни. Рослинний св^/ Редкол.: Ю.Р. Шеляг-Сосонко (вiдп. ред.) та iн. - К.: Украшська енциклопедiя iM. - М.: П. Бажана, 1996. - С. 26.
21. Черевченко Т.М., Мороз П.А. Збереження бюлопчно'1 рiзномaнiтностi рослин -найважливше завдання боташчних сaдiв i денропaркiв Украши// Вюник Кшвського ун-ту iM. Тараса Шевченка. - К.: Вид. центр "Кшвський yнiверситет", 1999, вип. 1. - С. 6-8.
22. Черевченко Т.М., Мороз ПА., Кузнецов С.1., Музичук Г.М. Проблеми збереження рiзномaнiтностi рослин ex situ// !нтродукщя рослин. - К.: Наук. думка, 1999, № 1. - С. 7-13.
УДК 630.27:712.3 Асист. О.1. Каспрук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши
ДЕКОРАТИВШСТЬ АСОРТИМЕНТУ ДЕРЕВ I ЧАГАРНИК1В У СТАРОВИННИХ ПАРКАХ М. ЛЬВОВА
Проаналiзовано основш принципи тдбору асортименту в паркових фгтоцено-зах i3 врахуванням декоративних якостей дерев та чагарниюв. Розглянуто питання щодо особливостей стану садово-паркових насаджень КЗЗ м. Львова. Висв^лено важливi проблеми благоустрою i озеленення старовинних парив мюта.
Ключов1 слова: парк, пейзаж, ландшафт, декоративнють, асортимент, фгтоце-ноз, садово-парковi насадження.
Assistant O.I. Kaspruk - NUFWT of Ukraine An assortment decorativity of treesand bushes in Lviv ancient parks
It has been analyzed the main principles of an assortment selection with taking into consideration the decorative features of trees and bushes. It were considered the state peculiarities of park-orchard plantings of the Lviv Complex Green Zone. It has been elucidated the important problems of city improvement and planting in ancient Lviv parks.
Keywords: park, landscape, landscape, decorativeness, assortment, phytocenosis, garden-park plantings.
Старовинш парки i сади is плином часу змшюють свое обличчя i 1х функцюнування в бшьшосл випадюв передбачити просто неможливо. Парк -це не тшьки вшшр мистецтва, а й специфiчний ландшафт, сформований мис-тецтвом "Творця" i "Природою". Власне рослиннють оргашзовуе прослр парку, розчленовуе i визначае об'емно-просторову структуру композицп. Зви-чайно, можна методами реконструкцп вщтворити парк, але його "первюний" зовнiшнiй вигляд буде загублено назавжди.
Природш чинники не завжди впливають на змшу живих картин парку. Наявшсть вiдвiдувачiв, змша будень i свят, день, вечiр чи ранок, зима чи ль
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.4
то - все це вщображаеться на сприйнятл пейзажу, змшюе уяву про нього, фжсуеться у свiдомостi не тшьки через нюх, а навггь дотик. Таким чином, комплекс чинниюв пояснюе особливу складнiсть процесу художнього фор-мування парку, особливо тод^ коли ми маемо справу з вторично сформова-ним ансамблем.
Палггра, що знаходиться в руках паркобудiвника, змiнюеться в прос-торi i часi i потребуе постiйного вивчення [6]. Декоратившсть цвiтiння окре-мих форм виявляеться тшьки при масовому квггуванш, яке бувае не кожен рж. Це ж саме можна сказати i про плодоносшня. На тривашсть листяного покриву насаджень i перехiд до кольорово! гами листя в осшнш перiод великий вплив мають погоднi умови. Декоратившсть ознак залежить також вiд умов мюцезростання, правильного догляду, загального стану виду. Рослини повшстю проявляють сво! декоративнi властивостi тiльки за вщповщност умов мiсцезростання !х бiологiчним потребам.
У комплекс питань, якi виршуються при вiдборi асортименту, В.П. Кучерявий [4] видшив такi принципи: еколопчний - потребуе узгоджен-ня бюлоги рослин iз умовами мiсцезростання; бюценотичний - спрямований на формування життездатних фiтоценозiв; систематичний - зумовлюе пiдбiр дерев i чагарникiв за окремими таксономiчними рамками; декоративний -грунтуеться на естетичних властивостях рослин.
При вивченш просторово! структури рослинних угруповань II, III i IV еколого-ф^оценотичних поясiв КЗЗ м. Львова особливу увагу було придше-но визначенню декоративних якостей рослин. Декоративнiсть кожного виду ощнювали кожного мiсяця посезонно зпдно з методикою Н.В. Котелово! i О. А. Виноградово! [3] i визначали !! за формулою:
Р I АР
Рср =-.
IР
Розрахунки вели за п'ятибальною системою iз урахуванням арх^екто-нiки стовбура i крони, декоративност листя, суцвiття, квiтiв i плодiв, за кольором i фактурою кори, стовбурiв, пагонiв (А1, А2, А3...). Перевiднi ко-ефiцiенти (Р) вщображали значущiсть кожно! ознаки iз урахуванням трива-лостi i сили емоцшного впливу.
Кiлькiснi показники декоративност переводили в п'ятибальну систему вщповщним чином: за показника (10-20) - 3 бали; (21-40) - 4 бали; 41 i бшь-ше - 5 балiв (приклади розрахунку наведено у табл. 1 i табл. 2).
Садово-парковi насадження II, III i IV еколого-фiтоценотичних пояЫв потребують покращення стану в напрямку збагачення породного складу, тд-вищення !х естетично! та санiтарно-гiгiенiчно! щнность
Декоративнiсть рослин проявляеться в !х зовнiшнiх ознаках, таких, як форма, силует, структура, фактура, колiр.
Видове багатство садово-паркових насаджень визначае потенцшну можливють для створення паркових пейзажiв, проте процес вiдбору рослин для композицш е важким завданням, що потребуе врахування не тшьки бь олопчних властивостей рослин, але й !х декоративностi [2].
Табл. 1. Оц'нка декоративних якостей (А1; А2) окремих eudie _зi врахуванням перевiднuх коефiцieнтiв (Р1-2...)_
Назва виду Архтктотка Декоративтсть Kолiр листя, кори Сума балiв
стов-бура крони Листя /хво1 Плвд Квь тки
Picea abies (L.) Karst. 15 10 15 10 — 10 60
Pinus sylvestris L. 10 10 15 10 - 10 55
Juniperus communis L 5 5 15 5 - 10 40
Salix alba L. 10 10 5 10 5 5 45
Populus alba L. 12 14 5 12 — 5 48
Betula pendula Roth. 15 10 15 12 5 57
Ulmus laevis Pall. 10 5 12 6 3 5 41
Berberis vulgaris L 3 3 5 4 — 4 19
Rosa rugosa Thunb. 1 2 5 4 5 4 21
Padus serotina (Ehrh.) Ag. 5 4 4 3 4 4 24
Табл. 2. Характеристика декоративност' деревних i чагарникових nopid
№ з/п Скоро- Кшьюсна Ощн-
Вид чена ощнка деко- ка в
назва ративноси балах
1 2 3 4 5
1. Ялина европейська -Picea abies (L.) Karst. Я 60 5
2. Береза повисла- Betula pendula Roth. Б 58 5
3. Сосна звичайна — Pinus sylvestris L. С 55 5
4. Тополя бша- Populus alba L. Т 48 5
5. Липа широколиста- Tilia plathyphyllos Scop. Лп 48 5
6. Тополя чорна- Populus nigra L. Т 46 5
7. Верба бша- Salix alba L. Вб 45 5
8. Горобина звичайна — Sorbus aucuparia L. Гр 44 5
9. В'яз гладкий- Ulmus laevis Pall. В 41 5
10. Липа дрiбнолиста- Tilia cordata Mill. Лп 41 5
11. Ялiвець звичайний- Juniperus communis L. Ялз 40 4
12. Ялiвець козацький- Juniperus sabina L. Ялк 36 4
13. Яблуня лшова — Malus sylvestrisMill. Яб 35 4
14. Ясен зелений — Fraxinus lanceolata Borkh. Яз 33 4
15. Лох вузьколистий — Elaeagnus angustifolia L. Лх 32 4
16. Бузок звичайний — Syringa vulgaris L. Бз 28 4
17. Вшьха чорна- Alnus glutinosa (L.) Gaertn. Вч 26 4
18. Бузок угорський — Syringa josikaea Jacq. fil. Бз 26 4
19. Черемха тзня — Padus serotina (Ehrh.) Ag. Чм 24 4
20. Черемха звичайна-Padus avium Mill. Чм 22 4
21. Свидина бша- Swida alba (L.) Opiz. Св 22 4
22. Шипшина найколючша — Rosa spinosissima L. Шп 21 4
23. Шипшина зморшкувата — Rosa rugosa Thunb. Шп 21 4
24. Клен Пнала — Acer ginnala Maxim. Кг 21 4
25. Барбарис звичайний- Berberis vulgaris L. Бр 19 3
26. Стжнояпдник бший — Symphoricarpus albus auct., non Blake Сн 19 3
27. Стрея середня — Spiraea media Franz Schmidt. Сп 18 3
28. Стрея верболиста — Spiraea salicifolia L. Сп 18 3
Науковий вкник, 2006, вип. 16.4
1 2 3 4 5
29. Жоспр проносний -Rhamnus cathartica L. Жс 18 3
30. Калина звичайна-Viburnum opulus L. Кл 18 3
31. Жимолость татарська - Lonicera tatarica L. Жм 18 3
32. Дейщя шорстка- Deutzia scabra Thunb. Дц 18 3
33. Бруслина бородавчата - Euonymus verrucosa Scopp. Бс 17 3
34. Смородина чорна-Ribes nigrum L. См 16 3
35. Клен татарський - Acer tataricum L. Кт 16 3
36. Бузина чорна - Sambucus nigra L. Бз 16 3
37. Бруслина европейська - Euonymus europaea L. Бс 16 3
38. Дрш германський - Genista germanica L. Др 15 3
39. Плющ заичайний - Hedera helix L. Пл 13 3
Стшюсть деревних рослин можна певною мiрою визначити здатнiстю 1х формувати характеры для виду, сорту декоративнi якост i властивостi. Стiйкiсть дуже тюно взаемопов'язана i3 декоративнiстю деревних рослин: "стшю види i сорти декоративш" [5].
Беручи до уваги можливють участi рослин у формуваннi паркових пейзажiв за методикою О. Блшовського [1], деревнi та чагарниковi види подь ляемо на декiлька груп:
• ландшафтно-твiрнi, або провiднi, сюди належать породи i3 найбiльш щнними декоративними якостями, здатними при домiнуваннi надати територи певний характер (клен гостролистий, береза повисла, липа дрiбнолиста i iн.);
• супутнi, як вiдiграють допомiжну роль у формувант об'емно-просторово! структури об'екпв ландшафтного мистецтва i, насамперед, паршв (черемшина звичайна, калина звичайна, груша уссуршська);
• красиво-квiтучi - за ознаками близью до супуттх. На невеликих дшянках у перiоди цвiтiння вони вщграють роль домiнантних (гiркокаштан звичайний, липа серцелиста, бiла акацш, ясен бшоцв^ий)
• садово-декоративнi дерева i чагарники, як виведено людиною, що вiдрiзня-ються вiд аборигенних виддв особливими декоративними якостями (береза повисла, бша; каштан червоний; клени пнала, польовий, несправжньоплата-новий; ясен бiлоцвiтий, ланцетний, гостроплодий; липа срiбляста, пухнатос-товпчикова; тополя сiра, чорна).
Шдб1р асортименту в садово-парковому мистещв е творчим проце-сом, що потребуе знань, художнього смаку i майстерносл. У сучасному озеленены декоратившсть стала основною зовшшньою ознакою оцшки стану рослин, 1х стшкоси в екстремальних мюьких умовах.
Л1тература
1. Блиновский О.К. Основные вопросы проектирования и формирования парковых насаждений// Зеленые территории в ландшафте современного города. - М.: Знание, 1971. - С. 48-62.
2. Боговая И.О. Основы композиции групп из деревьев и кустарников и размещение их в лесопарке// Формирование лесопарковых ландшафтов созданием групп. - Л.: Трест лесопарковой зоны Управления садово-паркового хозяйства и зеленого строительства Ленгорис-полкома, 1971. - С. 14-15.
3. Котелова Н.В., Виноградова О.Н. Оценка декоративности деревьев и кустарников по сезонам года// Физиология и селекция растений и озеленение городов. - М.: Изд-во МЛТИ, 1974. - С. 44-47.
4. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации// Ч.1. Урбоэкология. -М.: НТ Информация, 1991. - 357 с.
5. Любавская А.Я, Виноградова О.Н. Селекционная оценка древесных растений применяемых для озеленения Москвы. - М.: Изд-во МЛТИ, 1981. - 46 с.
6. Таран И.В., Агапова А.М. Пейзажные группы для рекреационного строительства. -Новосибирск: Наука, 1981. - 241 с.
УДК 712.3 Ст. наук. ствроб. Р.В. Кармазт, канд. бюлог. наук;
Г.П. Любтська, зав. eiddiny репродукцй боташчного саду - НЛТУ Украти
1НТРОДУКЦ1Я ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ЯЛ1ВЦ1В В БОТАН1ЧНОМУ САДУ НЛТУ УКРА1НИ
Пщведено тдсумки штродукцп 33 декоративних форм ялiвцiв у Боташчному саду НЛТУ Укра!ни.
Ключов1 слова: штродукщя, боташчний сад, ялiвець, форма.
Senior research worker R.V. Karmazin;
H.P. Lubinska, head of the reproduction department - NUFWT of Ukraine
Introduction of decorative forms of junipers in the botanical garden
of NUFWT of Ukraine
It is summed up the results introductions of 33 decorative forms of junipers in the botanical garden of NUFWT of Ukraine.
Keywords: introduction, botanical garden, juniper, form.
У зв'язку з оргашзащею у Львов1 при Нацюнальному люотехшчному ушверситет! Украши боташчного саду (1991 р.), Мюькрада видшила земельну дшянку тд декоративний розсадник (пл.3,354 га, 1993-1994 рр.) для штродукцп i збагачення генофонду дендрофлори, перспективно! для озеленення Львова i область 1шщатива створення боташчного саду та розсадника належить ко-лишньому ректору Львiвського люотехшчного шституту, зав. кафедрою екологн та ландшафтно! архггектури, професору, доктору с.-г. наук В.П. Кучерявому.
З того часу активiзувалась дослщницько-практична робота з штродукцп, нагромадження й апробацп деревно-чагарникових порщ з метою вщбору перспективних для впровадження в зелене будiвництво Львiвщини.
На сьогодш в дослщно-колекцшних дiлянках та шкiлках вирошуеться понад 14 тис. деревно-чагарникових порщ 350 видiв i форм, половина з них хвойш рослини. Незаперечним фактом кшця ХХ i початку ХХ1 ст. те, що е зросла популяршсть i поширення в садово-парковому будiвництвi як в нашо-му так i в сусщшх регiонах, вiчнозелених рослин, а особливо хвойних. Цьому сприяв нагромаджений банк виведених культурних форм аборигенно! i екзо-тично! дендрофлори. У нашш iнтродукцiйнiй дiяльностi вагоме мiсце посща-ють багатi на декоративно-формовий склад родовi комплекси ялiвцiв, туй та кипарисовиюв. Загалом протягом десятирiчного перюду дiяльностi розсадника розмножено i успiшно вирощено на дослiдних дшянках i шкiлках розсадника понад 20 видiв i 120 культурних форм ялiвцiв, туй i кипарисовиюв (72 % таксономiчного складу хвойних розсадника).
