CC BY
41
rnaxiB е бiльше, нiж досить (на ясенах, кленах, грабах, липах, березах, в'язо-вих, акацiях, шпилькових, трав'яних рослинах, горобиш, калинi, бузинi, бирю-чиш, шипшинi, маслинi, облiписi та ш.), а птахiв, що мали б 1х споживати, не-мае. З багатьох розглянемо лише одну причину. Бо у травi i чагарниках, де гшздуеться значна кiлькiсть видiв птахiв, постiйно нишпорять згра! бездом-них i здичавiлих котiв та собак, а також лисиць i бшок у неврегульованих кiлькостях. Вже не поодинок випадки, коли лис по дворах вшьно вибирае со-бi найкращу домашню птицю, а бшка, спустошивши пташинi гнiзда, ласуе яйцями по курниках. Нав^ь з висотних будинюв i горобцi та iншi птахи нав-коло, налякаш постiйними шаленими нiчними салютами, повтжали свiт заочi.
А може нам взагалi не до птахiв? Адже i люди залишають рiднi кра! також через безлад i беззаконня партш, фракцiй, кланiв, конфесiй i сект, що пожирають однi одних, втрачаючи образ людський...
Але, слава Богу, Укра!на вiдроджуеться. Настае благословенний час примирення, любов^ злагоди i спасiння. Тож буде Син, i буде Мати, i будуть люди з улюбленими птахами на землi черкаськш.
Висновок. Для забезпечення сталого розвитку птахiв, успiшного ви-конання ними естетичних i захисних функцш у парках та на шших озелене-них територiях проекти ландшафтного дизайну мають передбачати створення для кожного бюлопчного виду птахiв, як компонента бюгеоценозу, комфор-тних умов гшздування, достатньо! кiлькостi повноцiнних кормiв, спокою, охорони i захисту у стресових та екстремальних ситуацiях.
Лггература
1. Основы лесной биогеоценологии. - М., 1964. - С. 518-565.
2. Фауна мира: Птицы : справочник/ Галушин В.М., Дроздов Н.Н., Ильичев В.Д. и др. / под ред. В. Д. Ильичева. - М. : Агропромиздат, 1991. - С. 49-300.
3. Гузий А.И. Методы учета птиц в лесах // Облши птах1в: тдходи, методики, результата. - Льшв-Ктв, 1997. - С. 18-48.
4. Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни Укра1ни. - К., 2002. - 416 с.
5. Сайко В.Ф. Землеробство на шляху до ринку. - К. : 1н-т землеробства УААН, 1997. -С. 5-22.
6. Червона книга УкраТни. Тваринний свгг. - К. : Укр. енцикл. 1м. М.П. Бажана, 1994. -
464 с.
7. УкраТнськ1 традицн. - Харюв : Фолю, 2004. - С. 553-570.
8. Бесараб М.Н., Левицька Ю.О., Мельник Ю.М. Еколопчний атлас Уманщини. -Умань. - 2008. - 96 с.
9. Рут А.И., Рут Э.Р., Рут Х.Х., Дейелл М. Дж., Рут Дж.А. Враги Пчёл. Птицы / Энциклопедия пчеловодства : пер. с англ. - М. : Колос, 1964. - С. 53-54.
УДК 630*165:181 Доц. Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. А.С. Мельник - НЛТУ Украти, м. Rbeie
СТАН ДЕНДРОФЛОРИ ЛЕВАНД1ВСЬКОГО ПАРКУ
М1СТА ЛЬВОВА
Дослщжено стан дендрофлори Леванд1вського парку м. Львова. Наведено так-соном1чний склад дендрофлори парку, його кшьюсну характеристику. Виявлено вщ-
Нащональний лкотехшчний yнiвeрcитeт Украши
повiднi еколопчш, ценотичнi та декоративнi особливостi представниюв дендрофло-ри, ïx сукупностей та композицш. Вивчено сучасний стан насаджень, вщзначено прорахунки в проектуваннi та створенш. Зроблено вiдповiднi пiдсумковi висновки.
assoc. prof. Yu.A. Melnyk; senior research officer H.H. Hrynyk; senior research officer A.S. Melnyk - NUFWT of Ukraine, L'viv
The present state of dendro-flore Levandivka's park in Lviv
Investigational the present state of dendro-flore Levandivka's park in Lviv. Taxono-mical composition of dendro-flore park is resulted, him quantitative description. Found out proper ecological, cenotical and decorative features of representatives of denro-flore, they aggregates and compositions. The modern state of planting is studied, miscalculations are marked in planning and creation. The proper final conclusions are done.
Льв1в вважають одним з найбшьш озеленених мют Украши. Тут поряд з такими вщомими парками, як Стрийський, îm. 1вана Франка, Погулянка функцюнуе цша низка районних парюв, як е важливими об'ектами озеленен-ня та беруть на себе значний об'ем рекреацшних навантажень мюта [3].
1сторична довiдка. Одним 1з таких парюв на територи Зал1зничного району е Леванд1вський, який закладено у 1950-1955 рр. поблизу вул. Повгг-ряноï. Загальна площа парку становить 9,3 га, з яких значну площу займають насадження дерев i кушдв, а також мережа алей i дор1жок. Обслуговуе цей об'ект Львiвське комунальне шдприемство "Зелений Львiвм. Основним компонентом парку, який визначае його статус як рекреацшного об'екта, е дерев-ш рослини, якi займають понад 90 % його територи та входять до складу алей, груп, живопло^в, боске^в, солiтерiв тощо.
Результати дослвджень. Таксономiчний склад дендрофлори Леван-дiвського парку охоплюе 73 види i 11 декоративних форм, яю належать до 19 родин i 43 родiв. Серед них голонасшш репрезентоваш 15 таксонами, у т.ч. 5 декоративними формами, а покритонасшш 58 таксонами, в т.ч. 6 формами (табл.).
Табл. Систематичний розподт деревних видiв Лeвандiвського парку
PINOPHITA - ГОЛОНАС1НН1
CUPRESSACEAE - Kumpu^
1. Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc. Кипаpисoвик ropoxooTOArä
2. Ch. p. 'Plumosa' К. г. ф. пеpиста
3. Ch. p. 'Squarrosa' К. г. ф. настoвбypчена
4. Juniperus sabina L. Ял1вець шзацький
5. Thuja occidentalis L. Туя захщна
6. Th. o. 'Columna' Т. з. ф. кoлoнoпoдiбна
7. Th. o. 'Fastigiata' Т. з. ф. piвнoвеpшинна
8. Th. plicata Donn ex D. Don Т. велетенська, складчаста
PINACEAE - СОСНОВ1
9. Larix decidua Mill. Moдpина eвpoпейська
10. L. kaempferi (Lamb.) Carr. М. ягонська, тоншлуската
11. Picea abies (L.) Karst. Ялина звичайна
12. P. pungens Engelm. 'Glauca' Я. ^люча ф. блакитна
13. Pinus nigra Arn. ^сна чopна
14. P. strobus L. С. веймутова
15. P. sylvestris L. С. звичайна
ПОKРИTОHАСIHHI - MAGNOLIOPHITA
ACERACEAE - КЛЕГОВ!
l. Acer ginnala Maxim. Клен Пннала
2. A. negundo L. К. ясенелистий
3. A. platanoides L. К. гостролистий
4. A. p. 'Globosa' К. г. ф. куляста
З. A. pseudoplatanus L. К.-явiр
б. A. ps. 'Purpurea' К.-я. ф. пурпурова
BERBERIDACEAE - БAPБAPИСОВI
7. Berberís thunbergii DC. Барбарис Tунберга
8. B. vulgaris L. Б. звичайний
BETULACEA E - БEPEЗOВI
9. Alnus glutinosa (L.) Gaertn. Вшьха чорна
10. Betula pendula Roth Береза повисла
11. Carpinus betulus L. Граб звичайний
12. Corylus avellana L. Лщина звичайна
CAPRIFOLIACEAE - ЖИMOЛOСTEВI
13. Lonicera tatarica L. Жимолость татарська
14. Symphoricarpos albus (L.) S.F. Blake Сшжнояпдник бший
CELASTRACEAE - БPУСЛИHОВI
l3. Euonymus europaea L. Бруслина европейська
CORNACEAE - КИЗИЛОВ1
16. Swida alba (L.) Opiz. Свидина бша
l7. S. sanguinea (L.) Opiz. С. криваво-червона
FABACEAE - БОБОВ1
lS. Amorfa_ fruticosa L. Aморфа кущова
l9. Gleditschia triacanthos L. Гледичiя триколючкова, звичайна
20. Robinia pseudoacacia L. Pобiнiя звичайна
FAGACEAE -БУКОВ1
2l. Quercus robur L. Дуб звичайний
HIPPOCASTANACEAE - ПPКОКAШTAHОВI
22. Aesculus hippocastanum L. Пркокаштан звичайний
HYDRANGEACEAE - rOPTEffilCTI
23. Deutzia scabra Thunb. Дейщя шорстка
24. Philadelphus coronarius L. Садовий жасмин звичайний
MORACEAE - L [ЮВКОВИЦЕВ1
25. Morus alba L. Шовковиця бша
26. M. nigra L. Ш. чорна
OLEACEAE - МАСЛИНОВ1
27. Forsythia intermedia Zab. Форзищя промiжна
28. Fraxinus excelsior L. Ясен звичайний
29. F. e. 'pendula' Я. з. ф. плакуча
30. F. pennsylvanica Marsh. Я. пенсильванський
31. Ligustrum vulgare L. Бирючина звичайна
32. L. v. 'Globosa' Б. з. ф. куляста
33. Syringa amurensis Rupr. Бузок амурський
34. S. vulgaris L. Б. звичайний
ROSACEA Е-РОЗОВ1
35. Cerasus avium (L.) Moench Вишня пташина, черешня
36. Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl. Хеномелес японський
37. Crataegus monogyna Jacq. Глщ одноматочковий
38. C. m. 'Rubro-plena' Г. о. ф. червона повнокв^кова
39. Malus domestica Borkh. Яблуня домашня
40. Padus avium Mill. Черемха звичайна
Нaцioнaльний лicoтeхнiчний yHÏBepciTeT yKpaÏHi
41. Prunus divaricata Ledeb. Слива розлога, алича
42. Pyrus elaeagrifolia Pall. Груша маслинколиста
43. Rosa canina L. Шипшина собача
44. Sorbus aucuparia L. Горобина звичайна
45. Spiraea salicifolia L. Стрея верболиста
SALICACEA E - ВЕРБОВ1
46. Populus^berolinensis Dipp. Тополя берлшська
47. P. simonii Carr. Т. китайська
48. P. s. 'Fastigiata' Т. к. ф. р1вноверх1вкова
49. Р. tremula L. Т. тремтяча, осика
50. Salix alba L. Верба бша
51. S. caprea L. В. козяча
52. S. ш fragilis L. В. ламка
SAMBUCACEAE - БУЗИГОВ!
53. Sambucus nigra L. Бузина чорна
TILIACEAE - ЛИГОВ!
54. Tilia cordata Mill. Липа сеpцелиста
55. T. platyphyllos Scop. Л. шиpoкoлиста
ULMACEA E - В'ЯЗOВI
5б. Ulmus carpinifolia Rupp. ex Suckow В'яз гpабoлистий
57. U. glabra Huds. В. шopсткий, rip^M^
58. U. pinnato-ramosa Dieck ex Koehne В. пеpистo-гiллястий
За походженням види розподшено на автохтонш, яю становлять 36 таксонiв та штродуковаш - 37 таксонiв. За життевими формами рослини розподiлено на таю групи: дерева включають 44 таксони, дерева-кушд -5 таксошв i кушi - 21 таксон. Найбшьшу кiлькiсть таксонiв у своему складi нараховують такi родини, як Розовi - 11 видiв i форм, Кипарисовi - 8, Масли-новi - 8, Сосновi - 7, Вербовi - 7, Кленовi - 6. Iншi родини представлено одним-трьома видами.
Кшьюсть рослин кожного виду, залежно вiд композицш, в яких вони задiянi, розподшеш дуже нерiвномiрно - вiд юлькох особин до кiлькох со-тень рослин. Найбшьшою кiлькiстю особин репрезентоваш такi види як тополя берлшська (алейнi насадження, групи, букетш насадження), клен гостро-листий i його куляста форма (групи дерев, солггери, насадження вздовж ос-новно1 але1), ясени звичайний i пенсильванський, ялина звичайна, модрина европейська, береза повисла, алича. Досить часто у композищях трапляються сосни звичайна та чорна, гледичiя триколючкова, клен ясенелистий, прко-каштан звичайний, робiнiя звичайна, граб звичайний.
Лише поодинокими екземплярами трапляються таю види, як кипари-совик горохоплодий i його форми, сосна Веймута, ялина колюча ф. блакитна, модрина японська, туя захщна та ïï форми, шовковищ бша та чорна, липи серцелиста i широколиста. Досить рщко трапляються гарно квiтучi та декора-тивш кушд (бузки звичайний та амурський, дейщя шорстка, садовий жасмин звичайний), декоративш форми (бирючина звичайна ф. куляста, глщ однома-точковий ф. червона повноквггкова, ясен звичайний ф. плакуча).
За морфолопчними ознаками, темпами росту, здатшстю до цвiтiння та плодоношення дерева та кушi як компоненти парковоï системи виявляють вiдповiднi еколопчш, ценотичш та декоративнi особливостi [4]. Станом на
лгго 2008 р. ми вiзуально видiлили окремi групи рослин, якi забезпечують де-коративний ефект за рахунок таких ознак: рясне кв^ування духмяними кв^-ками (алича, бузки амурський i звичайний, груша маслинколиста, дейщя шорстка, липа серцелиста та широколиста, робтя звичайна, садовий жасмин звичайний, черемха звичайна, шипшина собача); яскравi кольоровi плоди (алича, гледичiя триколючкова, глщ одноматочковий, свидини бiла та крива-во-червона та iн.); темно-зелене забарвлення листюв i хвоï (бирючина звичайна, ялина звичайна, сосни Веймута, звичайна та чорна); срiблясте забарвлення хвоï (кипарисовик горохоплодий ф. настовбурчена, ялина колюча ф. блакитна); форма крони (бирючина звичайна ф. куляста, клен гостролистий ф. куляста, ясен звичайний ф. плакуча, туя захщна ф. колоноподiбна та рiвно-вершинна). Оптимальне поеднання цих ознак дае змогу створити високодеко-ративш парковi композици.
Природно-кшматичш умови мюця розташування парку сприятливi для росту i розвитку значно1' кiлькостi автохтонних та штродукованих видiв. Однак недостатнш догляд за зеленими насадженнями, прорахунки у проекту-ваннi та створенш парку в цiлому i його окремих частин зокрема, призвели до значного вщпаду найбшьш цiнних компоненлв. Сучасний стан парку дае тдстави констатувати, що рiст i розвиток окремих видiв протягом останнiх 50-и роюв значною мiрою залежав вщ конкурентно:' спроможностi рослин, коли у загущених насадженнях без догляду виживали другоряднi види [1, 2].
Добрим ростом i розвитком вщзначилась швидкоросла тополя берлшська. Широка тополева алея у захщнш частит перетинае парк паралельно головнiй алеï з швдня на пiвнiч. На алеï висаджувались квiтники, однак з часом, притшення двома рядами тополi позбавило можливостi культивувати свiтлолюбнi види квггкових рослин. Формування крон тополi не полiпшило ситуацiï, тому що за 2-3 роки сформоваш крони тополь були ще шiльнiшими. Вiдчутноï шкоди парковим композицiям було нанесено груповими та букет-ними насадженнями тополi берлiнськоï у середнiй частиш парку, де не було можливост ix формувати. Тут пiд наметом цих велетшв вiдмирали не тшьки кушi i низькi дерева, але й втрачали декоративнi властивостi таю швидкорос-лi види, як модрина европейська, сосни звичайна та чорна, ялина звичайна. Якщо тополю берлшську в алейних насадженнях можна було формувати, або зовЫм вилучити з насадження, то серединш групи шд час формування або вирубування повшстю знищать iншi компоненти композицiй, або доведуть ïx до непридатного стану як об'екпв озеленення. Станом на грудень 2008 р. здшснено реконструктивне рубання дерев тополi берлiнськоï в центральнш алеï парку.
Сприятливi умови росту i розвитку у парку для клена гостролистого та ясена звичайного. У насаджеш по перифершнш гранищ парку вони викону-ють захисну функщю, однак у центральному масивi створюють значне притi-нення (клен) i виливають алелопатично на деревостан i трав'яне вкриття (ясен), що спричинюе розладнання паркових композицш. Формування ïx крон у дорослому вiцi трудомiстке i затратне. Введення таких видiв у парковi насадження вимагають детального вивчення i ращонального використання [5].
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Досить швидкорослим видом в умовах м. Львова е робшя звичайна. Зважаючи на високу декоратившсть, 11 доцшьно використовувати лише як со-л1тер або компонент захисних насаджень. Куртини дерев берези повисло! сприяють формуванню св1тлих дшянок парку, однак на 1х меж! звисаюч! паго-ни вступають у ф1зичну взаемодда оббиваючи листки та пагони сусщв. Вид придатний для розмщення за межами дшянок декоративних дерев { кущдв.
Швидкоросл! модрини долучали у насадження окремими загущеними групами, внаслщок чого у вщ 30-40 роюв вони втратили декоратившсть. насадження набуло вигляду люових культур з штенсивним очищенням крони вщ пагошв на значну висоту вщ вщземка. У паркових композищях види доцшьно використовувати як сол1тери або групи з рщким розмщенням дерев [6].
Ялину звичайну висаджували щшьними групами, що створило вра-ження темнохвойного люу. Однак до цих груп часто долучали цшш види { форми кипарисовика. Швидкоросла ялина повшстю накривала сво!м наметом вщстал! в рост дерева кипарисовика, як втрачали декоратившсть, а в бшь-шост випадюв вщмирали. На цей перюд залишилось лише декшька екзем-пляр1в. Таке розмщення хвойних призводить до втрати цшних вид1в { форм, а разом { декоративних композицш парку. Аналопчш наслщки висаджування св1тлолюбних вид1в { форм ту! пщ намет, або поряд ¿з швидкорослими широ-колистяними видами. Окрем1 деформоваш дерева ту! залишились лише по краю куртин або бшя широких алей.
Групи сосен звичайно! { чорно!, особливо взимку, вносять живий резонанс у парков! насадження. Однак щ групи деградують { вщмирають у мюцях затшення 1х тополею. Не доцшьно зм1шувати в одних групах так види, як сосни звичайна, чорна { Веймута, оскшьки р1зна форма крони { текстура кори вимагають акцентувати 1'х окремо [6]. Досить репрезентабельно виглядае у паркових композищях гледич1я триколючкова. Вл1тку участь 11 в насаджен-нях сприяе збшьшенню св1тлих аспекпв, а взимку оживляе виглядом великих темно-коричневих боб1в [5].
Окремо варто зазначити недолши проектування { неналежного догляду за насадженнями парку на приклад! центрально! але!. Вздовж але! по всш 11 довжиш було висаджено клен гостролистий ф. куляста з вщхиленням у бж насаджень у мюцях влаштування швкругло! форми "кишеньок" для розмь щення вщпочинкових лавок. Ця композищя була одшею з найкращих не тшь-ки в Леващдвському парку, а мабуть у цшому мють Однак з часом вияви-лось, що алею кулястого клена розмютили досить близько вщ насаджень, у склад! яких було багато швидкорослих вид1в. Вони буквально "накрили" сво-!ми кронами повшьноросл! дерева кулястого клена. Вщ дерев клена на але! залишились лише пошвечеш окрем1 фрагменти, алея загалом втратила декоратившсть { перетворилась у звичайну дорогу, зберегти яку можливо лише за належного догляду.
Вщбулось значне збщнення асортименту гарно кв1тучих декоративних кушдв, що показало незадовшьш проектш р1шення та недостатнш догляд за насадженнями. Декоративш кущ! були висаджеш на центральнш але! та по границ! з насадженнями. У молодих насадженнях вони досить штенсивно
росли, розвивались i створювали вщповщний декоративний ефект. Однак вщ-даль мiж зiмкнутими насадженнями i окремими кущами виявилась недос-татньою. Як тiльки намет дерев починав притшяти кушi, вони, без належного догляду, поступово вщмирали. Ще бiльшого негативного впливу зазнали де-коративнi кушi вiд антропогенного пресу. Щеплет форми обламували, вони втрачали свою декоративнiсть, а з часом - вщмирали.
Висновок. Левандiвський парк було запроектовано i створено як один iз районних парюв мiста, в насадження якого використано значний таксоно-мiчний асортимент дерев i кущдв. Створено цiлу низку вдалих композицiй, однак неналежний догляд призвiв до ïx руйнування i втрати основних фун-кцiй рекреацшного об'екта. На цей час парк перебувае у занедбаному сташ i необхщш кардинальнi заходи та значш кошти для його реконструкци.
Лггература
1. Декоративное садоводство и садово-парковое строительство : справочное пособие / Т.Г. Гузенко, М.Т. Ганжа, И.Ю. Котова, Э.П. Шарапова. - К. : Буд1вельник, 1985. - 182 с.
2. Косаревский И.А. Композиция городского парка / И. А. Косаревский. - 2-ое изд. [пе-рераб. и доп.]. - К. : Буд1вельник, 1977. - 140 с.
3. Кучерявый В. А. Зеленая зона города / В. А. Кучерявый. - К. : Наук. думка, 1981. -
248 с.
4. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре : справочник / Л И. Рубцов. - К. : Наук. думка, 1977. - 270 с.
5. Czekalski M. krzewy i drzewa lisciaste w ogrodzie / Mieczyslaw Czekalski. - Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Rolnicze i Lesne, 1995. - 160 s.
6. Muras P. Drzewa i krzewy iglaste w ogrodzie / Piotr Muras. - Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Rolnicze i Lesne, 1995. - 76 s._
УДК 502.74:591.5(47.81) Acnip. Т.М. Пушкарьова1 - НЛТУ Украти, м. Льв^в
ОСОБЛИВОСТ1 РЕНАТУРАЛВАЦП РОСЛИННОГО ПОКРИВУ НА ТЕРИТОР1ЯХ М1СЬКИХ НОВОБУДОВ
Дослщжено особливост заростання земельних дшянок, трансформованих внас-лщок буд1вництва в умовах Сих1вського району м. Львова.
Ключов1 слова: трансформоваш земельш дшянки, газони, едаф1чш чинники.
Post-graduate T.M. Pushkariova-NUFWTof Ukraine, L'viv
The peculiarities of renaturalizathion the vegetative covering of the areas of city new buildings
This article is devoted to studying of peculiarities of growthing the transformed ground areas owing to building in the conditions of Syhovsky district of Lviv city. Keywords: transformed ground areas, lavns, soil factors.
Метою цiеï роботи було виявити видовий склад та сучасне проекцшне вкриття рослин на рiзниx типах дшянок новобудов у перший та другий роки ïx заростання, рiвень трансформаци Ырих люових грунлв, а також визначити, зокрема, кислотшсть та вмют гумусу в грунтопородi та простежити значення рослин у процеЫ ренатуралiзацiï' грунту.
1 Наук. кер1вник: ст. наук. ствроб. П.Т. Ященко, канд. бюл. наук - 1нститут екологи Карпат НАН Украши
