CC BY
55
Л1тература
1. Выработка приоритетов: новый поход к сохранению биоразнообразия в Крыму // Оценка необходимости сохранения биоразнообразия в Крыму : результаты программы. - Вашингтон, США : BSP, 1999. - 258 с.
2. Ена В.Г. Заповедные ландшафты Крыма : справочник. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.] / В.Г. Ена. - Симферополь : Изд-во "Таврия", 1989. - 136 с.
3. Коржик В.П. Збереження ландшафтного рiзноманiття i природно-заповщна справа / В.П. Коржик // Еколопчш проблеми Буковини : навч. поабн. / за ред. В.П. Коржика. - Чершв-щ: Зелена Буковина, 2002. - С. 145-159.
4. Ощнка i напрямки зменшення загроз бiорiзноманiттю Укра1ни / вщп. ред. О.В. Дуд-кш. - К. : Вид-во "Жмджест", 2003. - 400 с.
5. Плугатар Ю.В. 1з лгав Криму : монографiя / Ю.В. Плугатар. - Харюв : Вид-во "Нове слово", 2008. - 462 с.
6. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Оценка угроз биоразнообразию Крыма / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дидух, В.Г. Ена, В.С. Тарасенко // Природа. - Симферополь, 1998. - N° 1-2. - С. 2-4.
7. Stein B.A. States of the Union: Ranking America's Biodiversity. - Arlington, Virginia : Nature Serve, 2002. - 27 p.
8. Millenium Ecosystem Assesment. - Washington : Island Press, 2005. - 160 p.
Блинкова Е.И. Оценка экологических угроз экосистемам и биотическим комплексам Крыма
Определены и оценены основные экологические угрозы экосистемам и биотическим комплексам Крыма, рассчитан общий индекс опасности угроз, классифицированы экологические факторы по классам опасности и усовершенствована методология относительно критериев их оценки. В результате исследования были определены факторы, которые имеют наиболее негативное влияние на биоразнообразие региона и являются первоочередными для урегулирования.
Ключевые слова: экологическая угроза, общий индекс влияния угроз, основные группы факторов экологических угроз, экосистема, биотическое и ландшафтное разнообразие, антропогенное воздействие.
Blinkova O.I. Assessment of environmental threats to ecosystems and biotic complexes of Crimea
Identified and assessed major environmental threats to ecosystems and biotic complexes Crimea, calculated overall index of hazard of threats, environmental threats classified by hazard classes and improved methodology of criteria for their evaluation. The research identified the factors that have the most negative impact on the biodiversity of the region and is a priority for settlement.
Keywords: ecological threat, overall index exposure threats, the main factors of environmental threats, ecosystem, biotic and landscape diversity, anthropogenic impact.
УДК 630*165:181 Магктрант М.Ю. Дебринюк;
доц. Р.Б. Дудин, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
САН1ТАРНИЙ СТАН ДЕРЕВ ЛЕВАНД1ВСЬКОГО ПАРКУ М1СТА ЛЬВОВА
Вивчено саштарний стан паркових насаджень у зв'язку з досягненням вжу стиглост окремими деревними видами та значним антропогенним навантаженням на парковi об'екти. 1з обстежених 1424 особин лише 942 дерева (66,1 %) можна класи-фжувати як абсолютно здоровг Наведено види ушкодження дерев, рекомендовано заходи щодо шдвищення стшкост паркових фiтоценозiв.
Льв1в вважають одним 1з найбшьш озеленених мют Украши. Поряд з такими вщомими парками як Стрийський, 1м. 1вана Франка, Погулянка фун-
кщонуе цша низка районних парюв, якi е важливими об'ектами озеленення та беруть на себе значний обсяг рекреацшних навантажень мюта [5, 6].
Левандiвський парк - садово-парковий об'ект, розташований в районi вулиць Повгтряна, Олесницького, Машишспв та Кузнярiвка у Залiзничному районi м. Львова. За свщченнями очевидщв, закладання парку вiдбувалося у 1952-53 роках на мющ рiвнинноl дшянки, на якiй знаходилося футбольне поле. Площа парку - 9,3 га, з яких значну площу займають насадження дерев i кущiв, а також мережа алей i дорiжок. Основним компонентом парку, який визначае його статус як рекреацшного об'екта, е деревш рослини, як займають понад 80 %% його територп та е складовими солiтерiв, пейзажних груп, живоплопв, алей. Левандiвський парк розташований серед житлово! забудо-ви i активно використовуеться мюцевими жителями для вщпочинку. У парку влаштована розгалужена мережа дорiжок iз м'яким вкриттям, дитячий майданчик, альтанка.
Сучаснi парковi фiтоценози, зокрема i насадження Левандiвського парку, впродовж тривалого перiоду часу перебувають пiд постшним сильним рекреацiйним навантаженням, що пов'язано iз постiйним збiльшенням юль-косп вiдвiдувачiв, !х неадекватною поведiнкою щодо рослин, ущiльненням Грунту рекреантами, забрудненням довюлля, вiдсутнiстю належного догляду за самим парком та його насадженнями. Все це загалом призводить до нега-тивних наслщюв - попршення санiтарного стану паркових насаджень, пос-лаблення !х життевого стану [1].
Оскшьки з часу закладання Левандiвського парку минуло понад 50 ро-кiв, виникае потреба у визначенш заходiв, спрямованих на пiдтримання паркових елеменпв у вiдповiдному сташ, передусiм - забезпечення стiйкостi, декоративности рiзноманiтностi видового складу та довговiчностi деревних насаджень. О^м вивчення сучасного видового складу деревних рослин, яю ростуть у Левандiвському парку, метою роботи було також встановити !х са-нiтарний стан, оскшьки через значне антропогенне навантаження частина деревних рослин - як дерев, так i чагарниюв всихають.
Видовий склад вищих рослин дослщжуваного об'екта встановлювали вiдповiдно до вггчизняно! номенклатури назв [4, 8]. Щд час дослiдження паркових фiтоценозiв користувались методичними положеннями, викладеними у попереднiх роботах [1-3]. Загалом на дослщжуванш територп парку ми обль кували 1424 дерев та 269 чагарниюв. Загалом таксономiчний склад дендроф-лори Левандiвського парку охоплюе 53 види та 12 декоративних форм, яю належать до 18 родин i 47 родiв. Серед них голонасшш представленi 7 таксонами, зокрема трьома декоративними формами, а покритонасшш - 46 таксонами, зокрема вюьмома формами. За походженням деревш види розподшено на автохтонш, яю становлять 37 таксошв, та iнтродукованi - 16 таксошв. Серед них дерева становлять 36 видiв i форм, кущi - 17 таксонiв [7].
Варто зазначити, що склад деревно! рослинносп та !хня кiлькiсть змь нюеться щороку, як внаслiдок зрубування частини дерев, що засохли; приби-рання повалених вiтром дерев, так i внаслiдок створення нових посадок, голов-ним чином стихiйних, самими жителями мжрорайону. Новi посадки з'явля-
ються на мющ видалених дерев. Бiльшiсть з них знаходяться в доброму сташ Певна кiлькiсть швидкорослих i скоростиглих дерев у Левандiвському парку (тополя чорна, бша акацiя) вже досягли в^ старшня, з чим пов'язана 1х схиль-нiсть до рiзноманiтних уражень хворобами та шкiдниками. О^м того, части-на деревних рослин зростають у несприятливих екологiчних умовах, що зни-жуе рiвень 1хньо1 життeвостi та робить бiльш уразливими до фггопатогешв та пошкоджень ентомошюдниками. Частина деревних рослин серйозно пошко-джена хворобами i шкодниками, становлячи потенцшну небезпеку для людей.
Упродовж 2009-2010 рр. у Левандiвському парку проведено значш ро-боти з оздоровлення насаджень. Прибрано повален дерева, зрiзано сухi та всихаючi i пошкодженi екземпляри (переважно - тополi чорно1), зрубанi за-сохлi чагарники. Оздоровлення насаджень парку шляхом зрубування натвза-сохлих дерев, зокрема i тополi чорно1, було продовжено i в 2011 р. Внаслщок таких оперативних дiй санiтарний стан насаджень Левандiвського парку ю-тотно полшшився.
Поряд з цим, у парку ще залишилась значна кшьюсть дерев, якi мають рiзноманiтнi пошкодження. Загалом, у Левандiвському парку ми виявили значне ураження дерев омелою бшою (Viscum album L.), серцевинною гнил-лю, рiзними трутовиками, раковими хворобами. У багатьох дерев наявш сухi гiлки, дупла, механiчнi ушкодження, оголене корiння, суховерхiсть.
Найбiльш поширеними ушкодженнями дерев, виявленими в ходi ш-вентаризацiйних робiт з дослщження стану паркових насаджень, проведеними впродовж лгшьо-осшнього перiоду 2011 р., е мехашчш пошкодження (24), ураження омелою (24), грибами (9), сухi гшки (48 особин), дупла (8), суховер-хiсть (16). Характерно, що окремi дерева можуть бути одночасно пошкоджеш механiчно, мати суховершиннiсть, дупла, а також уражеш омелою. Дерева з сухими гшками переважно одночасно уражеш омелою та патогенними грибами. Також облжовано вiсiм всихаючих та чотири всохлих дерева (табл.).
Табл. Сап 'шшрпий стан дерев у Левандiвському парку
Об'екти дослвджень Кiлькiсть дерев, штук
Загальна кiлькiсть обстежених дерев 1424
Кiлькiсть абсолютно здорових дерев 942
Всохлi дерева 4
Всихаючi дерева 8
Аваршш дерева 14
Виявлено пошкоджених та уражених дерев:
з механiчними пошкодженнями 24
з оголеним коргнням 38
з сухими гшками 48
з дуплами 8
з сухими вершинами 16
уражених омелою 24
уражених грибами 9
з непрямими ознаками ураження (ослаблений рют, р^а крона, дрiбне листя тощо) 344
Кшьюсть дерев, рекомендованих до рубання 26
Отже, на цей час до рубання можна рекомендувати 26 дерев - 4 всох-лих, 8 сильно всихаючих та 14 аваршних. Аваршш дерева розташоваш вздовж житлово! забудови на вщсташ кiлькох метрiв. Це - дерева пркокаш-тана звичайного, бшо! акацп та тополi чорно!, яю досягли висоти бiльше нiж 20 м i мають одночасно кшька пошкоджень - ураження омелою, наявнють дупел, суховерхiсть. Сильнi вiтри або мокрий сшг можуть призвести до па-дiння цих дерев, зокрема i на житлову прибудову.
О^м перелiчених пошкоджень, в окремих дерев ялини та тополi спостерiгаeгься оголене коршня. Такий стан зумовлений стихшним прокла-данням пiшохiдних стежок посередиш окремих груп насаджень. Перiодичнi зливи спричиняють ще сильнiше оголення коршня, вимиваючи Грунт з-пiд дерев. Найчаспше рiзноманiтними пошкодженнями уражаються такi деревш види, як тополя чорна, робшя звичайна (бiла акацiя), гiркокаштан звичайний, алича, ясен звичайний.
Найбшьшою кiлькiстю екземплярiв у насадженнях парку представлена тополя чорна, висаджена у виглядi рядових посадок. Оскшьки тополя до-сягла критичного в^ (понад 60 рокiв), велика кшьюсть екземплярiв цього виду знаходяться у незадовшьному станi. I такий стан особин тополi iснуe на цей час, незважаючи на проведену вже згадану реконструкцiю насаджень. Окремi дерева продовжують iнтенсивно всихати i надалi.
Незадовiльним санiтарним станом (серцевинна гниль, дупла) вщзнача-ються окремi екземпляри бшо! акацп. Деякi дерева досягли значних розмiрiв (близько 25 м), ростуть поблизу житлових будинюв i становлять потенцiйну небезпеку для забудов i проживаючих у них людей. З-помiж них всихаючих е три екземпляри, iз сухими гшками - дев'ять особин. У семи особин виявлеш також механiчнi пошкодження та морозобiйнi трiщини. Замiнi тдлягають всихаючi дерева, а також т особини, якi досягли значних розмiрiв i ростуть безпосередньо бiля житлових будинюв
Пркокаштан звичайний, окрiм загально поширено! каштаново! стро-като! мол^ яка трапляеться практично на вшх екземплярах каштанiв мiста, потерпае також вщ iнших ушкоджень: у семи особин виявлено сухi гiлки, у двох - мехашчш пошкодження, чотири дерева мають серцевинну гниль та грибковi захворювання. До рубання можна рекомендувати два дерева iз обов'язковою замшою !х на iнший деревний вид - пркокаштан червоний.
У незадовшьному саштарному сташ е алича. У зв'язку iз тим, що бшь-шiсть особин цього виду свого часу були висаджеш разом iз високорослими деревами, тепер алича опинилась шд наметом деревостану, позбавлена дос-татньо! кiлькостi свiтла, у не! вщзначаеться значна кшьюсть сухих гшок (16 екземплярiв). До рубання можна рекомендувати п'ять особин iз замшою !х на тiньовитривалi чагарники, яю можуть добре рости тд наметом деревно-го ярусу. На окремих екземплярах клена ясенелистого виявлено сухi гшки, трутовики, серцевинну гниль, обламаш гiлки. Рубанню пiдлягае щонайменше два дерева iз замiною на клен гостролистий, який устшно росте у Леван-дiвському парку, хоча i е певною мiрою "агресивним" видом. У ясена звичайного виявлено сухi гiлки (22), омелу (3), мехашчш пошкодження (9), серцевинну гниль (2). Замш тдлягають щонайменше вiсiм дерев.
Ми також виявили 344 дерева з непрямими ознаками ушкоджень, тоб-то вiзуально на них не виявлено плодових тш трутовиюв, омели, дупел, сухих гшок або iнших прямих ознак ураження. Однак щ дерева мають зниже-ний життевий потенщал росту, що виявляеться у зрщженш кронi, дрiбному листi та передчасному його засиханнi, ослабленому ростi особин. Ймовiрно, такi дерева ураженi серцевинною гниллю, мають порушений режим живлен-ня, що позначаеться на ïхньому бiологiчному станi.
Враховуючи загалом невеликий вж деревних насаджень парку, ïхнiй санiтарний стан можна вважати задовшьним. Однак, як вже було зазначено, через негативш антропогеннi впливи (ущшьнення Грунту рекреантами, заб-руднення оточуючого середовища, механiчнi пошкодження), а також досяг-нення критичного вiку низкою деревних видiв, певна частина дерев i чагар-никiв знаходяться у незадовшьному санiтарному станi.
Отже, зпдно з проведеним санiтарним обстеженням дерев, на нишш-нiй час замш тдлягають 26 особин. На ïх мiсцi потрiбно висадити велико-мiрнi екземпляри декоративних деревних видiв, яю е стiйкими в умовах мю-та. 1з обстежених 1424 особин дерев 942 дерева (66,1 %) ми класифжуемо як абсолютно здоровг Отже, проведенi реконструктивнi заходи з оздоровлення насаджень Левандiвського парку дали своï позитивнi результати.
Для покращення стану насаджень, створення оптимального середовища для юнування деревних рослин необхщно впроваджувати заходи, спрямо-ваш на полiпшення умов ïх росту i розвитку - обрiзку сухих гшок, видалення омели, цементування дупел. В окремих випадках доцшьно вносити стимуля-тори росту або мшоризну землю для тдтримання на високому рiвнi життево-го стану окремих видiв, зокрема - ялини европейськог
Варто запровадити iн'екцiï в стовбури пркокаштана звичайного проти каштановоï молi з метою збереження його учасп у паркових фiтоценозах або замшити його на iнший, бiльш стшких вид - гiркокаштан червоний.
Л1тература
1. Дудин Р.Б. Консерваторська д1яльнють в юторичних парках / Р.Б. Дудин // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.2. - С. 180-183.
2. Дудин Р.Б. Старовинш парки Льв1вщини - осередки культурно!' дендрофлори / Р.Б. Дудин // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши.
- 2010. - Вип. 152. - Ч. 1. - С. 186-189.
3. Дудин Р.Б. Шляхи регулювання фггоценотично1 структури старовинних парив / Р.Б. Дудин // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.6. - С. 18-23.
4. Заячук В.Я. Дендролопя : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ, 2008. - 656 с.
5. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова : навч. пошбн. [для студ. ВНЗ] / В.П. Кучерявий.
- Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. - 340 с.
6. Кучерявый В.А. Зеленая зона города / В.А. Кучерявый. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.
7. Мельник Ю.А. Стан дендрофлори Леванд1вського парку мюта Львова / Ю.А. Мельник, Г.Г. Гриник, А.С. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 12.1. - С. 53-59.
8. Словник таксоном1чних назв деревних рослин (украшською, латинською, росшсь-кою, англшською, шмецькою мовами) / А.1. 1вченко, М.Й. Мазепа, Ю.А. Мельник та ш. / за ред. проф. В.П. Кучерявого. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2001. - 148 с.
Дебринюк М.Ю., Дудын Р.Б. Санитарное состояние насаждений Левандовского парка города Львова
Изучено санитарное состояние парковых насаждений в связи с достижением возраста спелости отдельными древесными видами и значительными антропогенными нагрузками на парковые объекты. Из обследованных 1424 особей лишь 942 дерева (66,1%) можно классифицировать как абсолютно здоровые. Приведены виды повреждения деревьев, рекомендованы мероприятия по повышению устойчивости парковых фитоценозов.
Debrinyuk M. Yu., Dudyn R.B. The sanitary state of planting of Levan-divka Park in Lviv
The sanitary state of parklands is studied in connection with achievement of age of ripeness by separate trees breeds and considerable anthropogenic loading on park objects. From the inspected 1424 individuals only 942 trees (66,1 %) can be classified as absolutely healthy. The types of damage of trees are resulted, measures are made to order on the increase of firmness of park phytocenosis._
УДК 631.4:581.55 Докторант Н.Г. Мiронова, канд. техн. наук, доц. -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ФОРМУВАННЯ ЗАПАС1В РОСЛИННО1 РЕЧОВИНИ ТА ПОЧАТКОВЕ ГРУНТОУТВОРЕННЯ В ЕКОТОНАХ ТЕХНОГЕННИХ ОЗЕР МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто процеси формування р1чно! продукци оргашчно! речовини угрупо-вань вищо! водно! та прибережно-водно! рослинностг Визначено вплив р1зних рос-линних угруповань макрофтв на р1вень нагромадження у Грунтосумшах екотошв техногенних озер гумусу та елеменпв живлення.
Ключовг слова: екотон, рослинний покрив, продукщя, первинне Грунтоутво-рення, техногенш озера, Мале Полюся.
Вступ. Порушення Грунтово-рослинного покриву належить до найдав-шших форм негативного впливу людини на природу. Найбшьш згубними е наслщки функцюнування прничодобувного комплексу. Вщкритий кар'ерний спошб видобування нерудних корисних копалин призводить до утворення сухих кар'ерних ви!мок (сухий споиб видобування) та обводнених кар'ерiв ("мокре видобування"). Останнш спошб поширений на територп схщно! час-тини Малого Полюся пiд час видобування тску й обумовлюе утворення тех-ногенних водойм (озер).
Наслщками кар'ерних розробок е порушення континуальних зв'язкiв екотонiв, природного розвитку бiогеоценозiв, структури рослинних угруповань, характеру Грунтотворних процесiв. Регенерацiя Грунтово-рослинного покриву в посттехногенних екосистемах здшснюеться тд час рекультивацп або у процеш природного заростання порушених дiлянок [1]. Вщновлення рослинностi iнiцiюе розвиток Грунтових процесiв у нових умовах, яю визна-чають параметри самого фггоценозу, швидкiсть i напрям педогенезу. На сьогодш проводять дослiдження з проблем вщновлення та динамiки рослин-носп, а також !! впливу на процеси Грунтоутворення у сухих кар'ерних виро-бiтках iз рiзними комбшащями лiтологiчних та бiоклiматичних умов [2-4]. Водночас, дат про зазначеш процеси для обводнених кар'ерiв майже вщсут-нi, що обумовлюе актуальнiсть дослщжень.
2. Екологiя довкiлля
97
