CC BY
27
мiсцевi житет, що вигулюють собак. Недолiками сучасного функцюнального зонування е використання периферп одночасно спортсменами та людьми з собаками, а також недостатня зона для вщпочинку батьюв iз диъми. Жителi навколишнiх будинкiв дуже бояться втратити сквер, тому влаштовують мь тинги протесту, якi перешкоджають навиь проведенню санiтарних рубань. Тому на територп е старi, недекоративнi, аваршш дерева. Ставлення мюце-вих жителiв е суб'ективним фактором, який обов'язково потрiбно враховува-ти пiд час розроблення проекту та його реатзацп.
Щорiчнi "суботники", пiд час яких без будь-якого плану на територп висаджували рослини призвели до втрати змюту рослинних композицш. За-гущешсть насаджень та затiнення поверхнi стали причиною загибелi живоп-лотiв, яю колись проходили вздовж дорiжок, а також незадовшьного стану газонiв, яю на багатьох дiлянках повнiстю вщсутш. Сучасний план скверу представлено на рис. 1 (на плат показано тшьки крони дерев першого ярусу), зведену вiдомiсть дерев - у табл. 1, зведену вщомють кущiв - у табл. 2.
Табл. 1. Зведена вiдомiсть дерев скверу "Павлгвський"
№ Вид К1льк1сть рослин д1аметром см, шт. Всього
< 24 26-48 50-74 >76
1 Алича 1 1
2 Береза повисла 14 2 16
3 В'яз шорсткий 2 1 3
4 Пркокаштан звичайний 1 69 20 90
5 Горобина звичайна 1 1
6 Горобина пром1жна 10 10
7 Груша лгсова 1 1
8 Дуб звичайний 3 5 2 10
9 Катальпа овальна 2 2
10 Клен гостролистий 4 7 11
11 Клен-яв1р 1 3 1 5
12 Клен цукристий 1 2 2 5
13 Клен яв1р 2 2 4
14 Клен ясенолистий 7 11 2 20
15 Липа серцелиста 2 2
16 Липа широколиста 10 15 3 28
17 Робшя звичайна 3 3 2 8
18 Слива звичайна 1 1
19 Слива Шссарда 2 2
20 Тополя 1тал1йська 1 1
21 Тополя канадська 1 1
22 Тополя ирувата 3 1 1 5
23 Тополя чорна 1 1
24 Туя зах1дна 5 5
25 Шовковиця б1ла 3 1 4
26 Яблуня Недзведського 1 1
27 Ялина звичайна 3 3
28 Ясен звичайний 1 5 2 8
Всього 79 128 36 6 249
Рис. 1. Сучасний план скверу: Табл. 2. Зведена в1дом1сть кущ1в скверу "Павл1вський "
№
Вид
Кшьккть
Бирючина звичайна
10
Бузок звичайний
16
Бузина чорна
Глщ м'якуватий
Глш одноматочковий
Жимолость татарська
Калина звичайна
10
Пухироплiдник калинолистий
46
11
Таволга Вангутта
28
12
Форзищя звисаюча
37
13
Садовий жасмин звичайний
24
Всього
178
1
2
3
1
4
6
5
8
8
1
9
1
Табл. 3. Склад особливо цтнихрослин скверу "Павл'шський "
№ Вид Кшьккть, шт. Частка кшькосп особливо щнних рослин, %
1 Пркокаштан звичайний 89 54
2 Липа широколиста 23 14
4 Дуб звичайний 10 6
5 Береза повисла 9 5,5
6 Клен гостролистий 7 5
7 Ясен звичайний 7 4,2
8 Клен-явiр 5 3,5
9 Клен цукристий 4 2,4
10 В'яз шорсткий 3 1,8
11 Катальпа овальна 2 1,2
12 Робшя звичайна 2 1,2
13 Груша лшова 1 0,6
14 Тополя чорна 1 0,6
Всього 165 100
Насадження скверу складаються з 249 дерева та 178 кушдв. Особливо цшних рослин у скверi 163 (68 %), цiнних рослин - 12 (5 %), малоцiнних рос-лин - 59 (25 %) та рослин, що потребують видалення - 5 (2 %). Склад рослин, що були визнаш "особливо цiннимим наведено у табл. 3.
У скверi багато старих клешв ясенолистих, бшьшють з них хвора, час-тина - у аваршному станi, майже вс вже втратили декоративний вигляд. До малоцшних насаджень ввiйшли вс кушi скверу (залишки живоплотiв, як вже багато рокiв не формувалися) та молодi рослини, висадженi у затшених мю-цях. Аналiз балансу вщкритих, закритих та напiвзакритих просторiв дае тд-ставу для висновку, що у скверi зiмкненiсть крон значно перевищуе норму.
Проект реконструкцй передбачае демонтаж залiзобетонноl конструк-цй. Завдяки цьому звiльнюеться площа, на якiй з'являеться можливiсть орга-тзацй нового дитячого майданчика. Оскiльки поруч зi сквером з Х1Х ст. зна-ходився центр астрономiчних дослщжень, майданчик буде називатися "Ас-трономiчне мiстечком, його обладнання включатиме в себе сташзовану об-серваторiю, телескоп та iншi об'екти космiчноl тематики. Дшянки активного дитячого вiдпочинку замощеш спецiальним гумовим покриттям для дитячих та спортивних майданчиюв, дорiжки, що пов'язують мiж собою елементи мютечка, замошенi ФЕМом (рис. 2).
Поруч з дитячим майданчиком утворюеться спортивна зона. На не! переносять спортивш снаряди (тренажери). Дшянка також замощена спець альним гумовим покриттям. У закутку, на твденному заходi об'екта ство-рюеться зона для вигулу собак. Територiя засипана пiском, огороджена вщ решти територil, устаткована автоматами для видачi одноразових рукавичок та контейнерами для смггтя. На територй зони вигулу собак росте цшне дерево - тополя чорна ^аметр 11 стовбура сягае 130 см). Щоб рослина не пос-траждала вiд безпосередньо! близькостi собак, 11 запропоновано огородити.
Особливу увагу було придшено розробленню центру скверу - тут бу-ло запроектовано дещо подiбний за формою до сердця майданчик з грашт-
ним покриттям та так званi мсухi фонтани" (рис. 3). 1х особливiстю е непомгг-нi водоприймачi, якими вода, що випала, повертаеться у шдземний резервуар пiд фонтаном. Завдяки такш конструкци замiсть чашi фонтану маемо майдан-чик, по якому вiдвiдувачi можуть ходити поруч з пульсуючими струменями, або навiть серед них.
Рис. 3. Центральна частина скверу: 1) живоплт \з бирючини звичайног, 2) вишня звичайна 'Умбракул1фера' на штамб1, 3) таволгаяпонська Лтл Пртцес', 4) таволга японська 'Антош Ватерер'
Лши дорiжок були запроектоваш плавними та округлими, така конфь гуращя зручшша для користування. За проектом, дорiжки мають спецiальнi "кишеш" - напiвкруглi розширення для встановлення лав. Такий прийом до-поможе розосередити вiдвiдувачiв по всiй територй скверу, уникнути скуп-чення 1х в одному мiсцi.
Для збшьшення площi вiдкритих просторiв, зi скверу плануеться вида-лити малоцiннi та т^ що пiдлягають видаленню, дерева. В таких умовах сквер нас^зь проглядатиметься з одного кшця в шший. Для забезпечення комфортного перебування вiдвiдувачiв, передбачаеться вiдновити живоплоти, як зникли зi скверу через недостатнш догляд та надмiрне затшення територи. Живоплоти дадуть змогу створити в^уття затишку у вiдвiдувачiв тд час тихого вiдпочинку на лавах. Для створення живопло^в пропонуемо викорис-тати стiйкi, невибагливi, тiньовитривалi декоративш кущi: бирючину зви-чайну, смородину альпшську, снiжноягiдник бiлий та сшжнояпдник округ-лий ,Меджiк Беррi,, таволгу Вангутта i таволгу японську 'Ентош Ватерер'. Та-кож у насадження скверу вводять таю хвойш рослини як ялина колюча 'Сиза', ялина звичайна та и культивари '1нверса' та 'Олендорфа', ялиця одноколiрна. З хвойних кушдв вводять ялiвцi: козацький, середнш 'Олд Голд' та середнш 'Мiнт Джулеп'.
Висновки:
1. Реконструкщя скверу передбачае видалення значно! кiлькостi дерев, перед виконанням цих робiт необхiдно у засобах масово! шформацп (радiо, MicbKi газети) повщомити про проведення зазначеного заходу та довести його необхщшсть;
2. Функцюнальне зонування враховуе iнтереси основних категорш вщв^-вачiв: батькiв з дтьми дошкiльного вiку, людей похилого вiку, спортсме-нiв, мiсцевих жителiв, що вигулюють собак;
3. Запроектоваш дорiжки мають у планi вигляд плавних кривих лiнiй, але нова дорожня мережа створюеться шляхом вдосконалення старо!, що дае змогу зберегти iснуючi цiннi дерева;
4. Найефектшшим способом покращення скверу е використання новiтнiх малих архiтектурних форм ("Астрономiчне мiстечко", "сухi фонтани" то-що) та сучасних матерiалiв покриттiв дорiжок (гранiт, спецiальнi гумовi покриття тощо);
5. Збiльшення площi вiдкритих просторiв надае змогу для створення яюс-них газонiв, вiдновлення живоплотiв;
6. Використання нових для Укра!ни або малопоширених сортiв декоратив-них рослин (вишш звичайно! 'Умбракулiфера' на штамбу таволги японсько! 'Лiтл Прiнцес', ялини звичайно! '1нверса', ялини звичайно! 'Олендорфа' та iнших) надае скверу сучасного вигляду; ширше застосу-вання хвойних дае змогу пiдвищити декоративнiсть насаджень, особливо у зимовий перюд.
Безпалая Д.В., Клименко ЮА. Реконструкция сквера "Павловский" в Киеве
Приведена история создания сквера "Павловский" в Киеве, проанализировано современное состояние дорожных покрытий, малых архитектурных форм и насаждений. Показано, что в результате недостаточного ухода и отсутствия реконструктивного вмешательства, сквер не отвечает современным требованиям к озеленению городских территорий (мест краткосрочного отдыха). На примере проекта реконструкции сквера "Павловский" изложены приемы, которые могут представлять интерес для разработчиков проектов реконструкции других подобных объектов, а именно: использование современных малых архитектурных форм и дорожных покрытий, прореживание загущенных насаждений, использование новых сортов хвойных и кра-сивоцветущих кустарниковых растений.
Ключевые слова: сквер, реконструкция, дорожные покрытия, малые архитектурные формы, насаждения.
Bezpala D.V., Klimenko Yu.A. Reconstruction of the Pavlivsky Park
The history of the Pavlivsky Park creation in Kyiv has been brought up, current state of pavements, small architectural forms and plantings has been analyzed. It has been shown that as a result of insufficient care and lack of reconstructive intervention the park does not meet modern requirements of urban territories landscaping (places of short-term relaxation). On the Pavlivsky Park (Kyiv) reconstruction project example there have been shown techniques that may be of interest to developers of other similar reconstruction projects, those techniques are: modern small architectural forms and pavements usage, thinning of dense plantings, new sorts of coniferous and flowering shrubs usage.
Keywords: park, reconstruction, pavements, small architectural forms, plantings.
УДК 7.047(477)"18/19" Ст. викл. С.О. Бжетов - Державна академш
керiвних кадрм культури i мистецтв, м Кшв
ФОРМУВАННЯ ПЕЙЗАЖ1В Б1ЛЯ ВОДОЙМ У ПЕЙЗАЖНИХ ПАРКАХ ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСТИНИ УКРА1НИ К1НЦЯ ХУШ-Х1Х СТОЛ1ТЬ
Наведено основнi принципи у формуваннi берегових пейзажiв бiля водойм. Ви-явлено певнi ознаки шд час формування пейзажiв бшя водойм залежно вiд часу !х створення. Надано рекомендаци щодо реконструкци паркiв, якi мiстять водойми, а також основш принципи оформлення територш довкола водойми залежно вiд при-родних умов.
Ключовг слова: зелеш кулiси, галявини, вiсти, берегова лiнiя, масиви, групи.
Як вщомо, основу об'емно-просторово! структури пейзажних парюв становлять насадження. Внаслщок цього, а також з урахуванням попередшх дослщжень за щею тематикою вичизняних науковщв таких, як Косаревсь-кий 1.О., Рубцов Л.1., Кл1менко Ю.О. Николаевська З.А. та шших, як в сво!х працях розглянули вплив природних умов на утворення водойм, !х роль в ар-хиектурно-планувальнш будов! парку, роль зелених насаджень у створенш композицш бшя водойм та шш1 питання, було визначено методи вщновлення пейзаж1в бшя водойм з врахуванням специфжи деградацп тишв насаджень для конкретного паркового ландшафту.
Шд час обстеження багатьох пейзажних парюв, створених у юнщ XVIII - XIX ст., 1 розташованих на сучаснш територп центрально! частини Укра!ни було виявлено серйозш змши в об'емно-просторовш структур! насаджень бшя водойм. Причиною цього стало, по-перше, змша водного горизонту внаслщок неправильного ведення господарчо! дтяльносп, по-друге, трива-лий час не було вщповщного догляду за насадженнями, по-трете, змша фун-кцюнального використання територп садиби 1 парку, що до не! належав 1, по-четверте, вжова динамжа старшня насаджень. За деякими показниками Ю.О. Клименко, у бшьшосп парков сучасш насадження (яю були загалом створенш самошвом), яю мають вж до 60 роюв переважають у процентному сшввщношенш насадження, яю були висадженш тд час створення парку [2]. Власне, вс щ проблеми стали причиною до розгляду ще! теми.
Архггектурно-планувальна будова пейзажних парюв часто е нерозрив-но пов'язана з основною темою композицп водних елеменпв ландшафту. Во-дойма, яка е одною з частин простору пейзажного парку, оргашчно входить в його структуру 1 створюе з ним одне цше. Це характерно для бшьшосп пейзажних парюв з великими водоймами 1 зумовлено високими декоративни-ми якостями простору, де е водойма.
По-перше, водойми мають велик! вдарил поверхш, завдяки яким стае можливим роздивлятись з р!зних вщстаней берегов! пейзаж!; по-друге, вони дають змогу чергувати замкнен! пейзажн! картини з глибокими ! багатопла-новими перспективами; по-трете, вдарита поверхня водойм дае змогу компо-зиц!йно поеднати архггектурш споруди, пейзаж! ! рельеф шляхом !х розкрит-тя кр!зь водне дзеркало [4].
Для влаштування водойм у русл! струмка, в яру або долин! невеличко! р!чки споруджувалась запруда - це, зазвичай, була плотина з глинястого Грун-
ту з обдернованими вщкосами або укршленими каменем вщкосами. При цьому будiвничим з мшмальними втратами з невеликих природних водних джерел вдалося створити цiкавi великi штучнi водойми. Вони оргашчно впи-сувались в оточуючий 1х ландшафт, збагачуючи його. Власне, цей спошб бу-дiвництва був характерний для пейзажних парюв кiнця XVIII i XIX ст. Таким чином, були створеш ставки у Тростянецькому, Весело-Боковеньювському, Згурiвському та iнших парках. Якщо проаналiзувати вплив водних устро1в на характер об'емно-просторово1 структури пейзажних парюв юнця XVIII - початку XIX ст., можна прийти до висновку, що для парюв сентиментатзму i романтизму, таких як Александрiя Браницьких, Софпвка Потоцьких, Качашв-ка Тарновських, Корсунь-Шевченкове Понятовських - Лопухших та iнших садибних комплекшв, було характерне домiнування природних мотивiв на ос-новi водних елеменлв. Власне, це надавало паркам доби романтизму i сенти-менталiзму то1 чарiвноl загадковостi i неповторностi, що стало своерщним на-цiональним надбанням не тшьки спiльноти того перюду, але i тих, хто жив тзшше. Просторовi i декоративнi властивосп водойм виявляються ще сильш-шими шляхом створення на 1х берегах основних композицшних вузлiв i архь тектурних акцентiв. Ландшафт з водоймою формуеться як розвиток системи паркових пейзажiв, пов'язаних з "темою води". Поступове або раптове вщ-криття пейзажiв залежить вiд збiльшення або зменшення дзеркала води, вiд збшьшення або зменшення його затемнення, а також вщ характеру i групуван-ня (розмiщення) по береговiй смузi насаджень. А тому, залежно вщ вибраних композицiйних прийомiв, якщо прийняти водне дзеркало за основну домшан-ту простору, можливо отримати найрiзноманiтнiшу планувальну побудову пейзажних паркiв на макрорiвнi. Одним iз таких прийомiв е розгалуження водно1 поверхнi на деюлька водойм, котрi, як правило, пов'язаш мiж собою на одному рiвнi. За таким принципом виршена система водойм у парку Качашв-ка Чершпвсько! обл. Основу композицп парку утворюе система водойм пло-щею близько 99 га, яка охоплюе Майорський став площею бшя 33 га, розта-шованого на твшчно-захщнш частинi територп, Великий став площею 60 га, розташований на заходi i утворюючий потужну домшанту вiдкритого простору, Котлунiвський ставок, ланцюжки з шести i п'яти ставюв в урочищах Суди-но i Манжала. Найбiльш цiкавим е поступове розкриття прибережних пейза-жiв з протилежно1 сторони Майорського ставку. Власне ця обставина з ураху-ванням рельефних особливостей стали тими вщправними особливостями для оргашзацп об'емно-просторово! структури парку Качанiвка.
1нший композицшний прийом дае змогу використовувати водойми як основно! вiсi архiтектурно-планувального ршення парка. При цьому терито-рто парку може перетинати одна або деюлька водойм витягнуто! форми, яю утворюють ланцюг будь-якого окреслення. Власне за таким принципом було створено ланцюг з водойми у Тростянецького парку на Чершпвщиш, яю були зорово об'еднанi мiж собою i мали певну просторову скерованють. На мю-цi заболоченого струмка Тростянець шляхом розчистки i заглиблення балок у мюцях !х стику створюються ставки: Великий, Лебединий, Куцихи i 1вюно! затоки. Найкращi пейзажi Тростянця розташованi в райош Великого ставку.
Розмщення водойм на головнш композищйшй ос1
2> \
За головною та другорядними осями Тростянець: шловна вюь -Великий став; друшрядш оа - Лебединий став, Куциха, 1вкин яр Пщ кутом до 0СН0ВН01 оа Сокиринщ
&
Перпендикулярно до оа Качашвка: головна вюь проходить перпендикулярно до Майорського ставка За головною вюсю Софивка. Головна вюь починаеться вщ входу вздовж р1чки \ зактн-чуеться Верхшм ставом
На головшй ос!. Сулим1вка. Водоима е центром композицп \ створюе основну домшанту паоку. Головна вюь вздовж р. Боковеньки Весел! Боковеньки. Включения в композищю водойм основних пейзаяав
Розм1щення водойм на другоряднш композищйшй оа
ч 1;
ГПд кутом до 0СН0ВН01 ос1 Кагарлик. Викопний став з остр1вцем посередиш Найкраид краевиди на водойму пщ кутом до головно! оа Верх1вня. Водойма не включена в структуру парковоТ територи.
Рис. 1. Прийоми просторовог органЬаци парковог територи з урахуванням водних елементiв
На береговш смузi ставкiв розмiщуються рiзноманiтнi за формою, структурою i забарвленням деревньо-чагарниковi насадження, якi створюють найкращi мальовничi пейзажi не тiльки при змш сезонно! динамiки але i впродовж дня, залежно вiд освiтлення [5].
На рис. 1 наведено, яким чином водш поверхш включенi в просторову структуру парково! територп.
Як видно з рис. 1, для бшьшосп пейзажних парюв цетрально! частини Укра!ни центральна композицiйна вюь направлена на головну домiнанту простору, а саме, водну поверхню. Ц особливостi характернi для бiльшостi пейзажних парюв юнця XVIII - XIX ст.
Дослщженням насаджень бiля водойм у пейзажних парках, розташо-ваних на теренах Центрально! частини Укра!ни, було зафжсовано характернi особливостi в оргашзацп типiв ландшафтiв берегово! смуги i характерних прийомiв розмiщення насаджень з урахуванням специфiчних умов дзеркала водойм, бiля яких вони розмщенш. Залежно вiд композицп насаджень пот-рiбно видiлити три основних типа берегових ландшафпв:
1) Закритий тип ландшафту;
2) Вщкритий тип ландшафту;
3) Нашввщкритий тип ландшафту (перехщний простар, який включае в себе !х чергування) (рис. 2).
]
Рис. 2. Просторове розмщення насаджень бЬя водойм
Прийом побудови закритого типу ландшафту вздовж берегово! смуги складаеться зi створення масивiв насаджень, яю впритул тдходять до водного дзеркала. А використання цього прийому на водоймах з крутими схилами ще бшьш тдкреслюе враження замкненостi пейзажiв, яю розмщенш на цих схилах. Створення багатоярусних рiзновiкових насаджень з включенням в !х структуру шпилькових однорiдни х груп з темним забарвленням крони, таких як ялина, ялиця, тсуга та шших в масив з листяних порщ чи навпаки, утворю-ють мальовничi контрастнi композицп, яю оживляють пейзажi бiля водойм. У Тростянецькому парку вiдкритi ландшафти водно! поверхн ставюв станов-лять контраст вщносно iнших ландшафтiв, таких як закрит ландшафти доли-ни Швейцарп, ландшафти Iвкiного яру та шших балок. Уздовж Великого
ставка пейзажi загалом мають замкнений характер. Тому для створення бшь-шого рiзноманiття велике значення набувае включення в просторову структуру вщкритих пейзажiв, якi утворюють серiю акцентних берегових панорам. За таким принципом були побудоваш пейзажi у Бiлого мосту, на початку до-лини Швейцарiя, бшя Вершинного мосту i бшя заливу Iвкiн яр. Цi пейзажi своею композицiйною побудовою видiляються на тлi берегових ландшафтiв шляхом включення в !х структуру найкращих за декоративними ознаками i принципом розташування мальовничих груп дерев i чагарниюв. Досить ютот-ним фактором тд час оргашзацп цих пейзажiв е поверхня водойми, яка займае переднш план i слугуе основним декоративним елементом простору. Для збагачення цього простору на другому плат парко будiвничi використо-вували вiдкритi дшянки берегово! смуги (невеликi галявини) з мальовничим узлiссям (рис. 3).
Головним чином для побудови вщкритих пейзажiв бiля водойми вико-ристовували асиметричне угрупування i розмiщення насаджень. 1ншим прийомом розмiщення насаджень бiля водойми е осьовi композицп вiдкритих пейзажiв. Елементами вiдкритого ландшафту можуть бути покритий газоном схил берегу, як в Качашвщ галявина бiля павшьйону Глинки (рис. 4); вiдкоси берегових терас, як в райош Нижнього ставку у парщ Софпвка; глибока долина чи вщкрита дшянка мiсцевостi, як бiля Великого ставку в Тростянецько-му дендропарку (фото 1). Рiзноманiття вiдкритих пейзажiв досягаеться галя-винами рiзноl величини, пропорщй i конф^рацп а також з використанням акценту (архитектурного елементу). Прикладом такого вщкритого простору е галявина Глинки в Качашвщ. Основним фокусом галявини е павшьйон Глинки, який росташований на самш верхнш частит схилу галявини на гроп. Для створення бшьшо! глибини простору i зв'язку з водним дзеркалом Майорсь-
Рис. 3. План рош1щення насаджень па диянц! б'мя Б ¡л ого моста. Дендропйрк Тростянецъ
(за дан ими З.А. ¡ИколасвськоУ)
кого ставку парко будiвничими було влаштовано розширення галявини у бе-регово! смуги. Цей прийом був використаний для тдсилення архiтектурного акценту (рис. 5).
1ншим рiзновидом вiдкритого ландшафту е розриви в масивах наса-джень. Для утворення таких пейзажiв масиви насаджень прорiзають довгими смугами, вздовж яких в обидвох напрямах вщкриваються глибокi перспекти-ви. Прикладом побудови таких пейзажiв е п'ять вют Весело-Боковеньювсько-го парку. Кожна з цих перспектив мае характерш аспекти в побудовi пейзаж-них просторiв. Перша перспектива мае довжину близько километра i орiенто-вана на масив зi сосни австршсько! i тополi срiблястоl, друга - на водну по-верхню дзеркала ставка i на украшсью хати, яю розташованi на протилежно-му берез^ створюючи нацiональний колорит пейзажу, третя - на згин рiчки Боковеньки, яка надае цьому пейзажу дещо iнтимного характеру. З центрально! площi у захiдному напрямi вiдкриваеться четверта найбiльш декоративна вюта на широкий лук, на якому розмiщено штучно створене озеро Кт, i на Дубовий гай за ним. Остання п'ята перспектива вщкриваеться на пiвнiчний
Фото 1. Вiдкритий простер. Примикання галявини до Великого ставку. Фоном слугують: Берези, сосни ялини. Дендропарк Тростянець
Умовш пот пачки 1сну юч1 насадження насадження, що проектуються павшьйон Глшки
Рис. 5. Качатвка, П. чан ре кон струкцп утл кся галявини Глинки
