CC BY
22
кого ставку парко будiвничими було влаштовано розширення галявини у бе-регово! смуги. Цей прийом був використаний для тдсилення архiтектурного акценту (рис. 5).
1ншим рiзновидом вiдкритого ландшафту е розриви в масивах наса-джень. Для утворення таких пейзажiв масиви насаджень прорiзають довгими смугами, вздовж яких в обидвох напрямах вщкриваються глибокi перспекти-ви. Прикладом побудови таких пейзажiв е п'ять вют Весело-Боковеньювсько-го парку. Кожна з цих перспектив мае характерш аспекти в побудовi пейзаж-них просторiв. Перша перспектива мае довжину близько километра i орiенто-вана на масив зi сосни австршсько! i тополi срiблястоl, друга - на водну по-верхню дзеркала ставка i на украшсью хати, яю розташованi на протилежно-му берез^ створюючи нацiональний колорит пейзажу, третя - на згин рiчки Боковеньки, яка надае цьому пейзажу дещо iнтимного характеру. З центрально! площi у захiдному напрямi вiдкриваеться четверта найбiльш декоративна вюта на широкий лук, на якому розмiщено штучно створене озеро Кт, i на Дубовий гай за ним. Остання п'ята перспектива вщкриваеться на пiвнiчний
Фото 1. Вiдкритий простер. Примикання галявини до Великого ставку. Фоном слугують: Берези, сосни ялини. Дендропарк Тростянець
Умовш позначки 1сну юч1 насадження насадження, що проектуються павшьйон Глшки
Рис. 5. Качатвка, П. чан ре кон струкциузл кся галявини Глинки
захiд. Вона орieнтована на протилежний схил яру Скотоватого, вкритого чистим сосновим бором [1]. Розриви у насадженнях можуть бути з невеликими перспективами. Так, у Тростянецькому парку на твшчно-схщному березi ставка масив насаджень мае невеликий розрив бшя виступу берегу, на кромщ якого в ролi кулiс ростуть двi верби. Крiзь "арку", яка була утворена внасль док зростання !х крон, можна побачити поодиноко зростаючу колючу ялинку гарно! форми. Незважаючи на невелик розмiри, цей пейзаж видшяеться на загальному тлi берегово! панорами. Головна видова дшянка, з яко! можна найкраще розглядати цей кадр, знаходиться на протилежному березi (рис. 6).
Для тдсилення великих масштабiв i збiльшення виразностi в об'емно-просторовiй композицп пейзажних паркiв парко будiвничi застосовували та-кож прийом побудови зiмкнутих груп, якi мають у сво!й структурi один вид насаджень. Такий прийом оргашзацп простору було застосовано у парку Ка-чашвка. Зiмкнута група з ялин звичайних розташована на галявинi берегового схилу терасних ставюв. Цей схил врiзаеться у ставок у виглядi широкого мису. Галявина зi всiх сторiн обмежена масивом з листяних видiв дерев з перевагою берези пухнасто!. Сама група ялин охоплюе шiстнадцять дерев, яю розташованi на вiдстанi вiд 4 до 7 м одна вщ одно! i утворюють в плат коло дiаметром шiстнадцять метрiв (рис. 7). Особливий ефект цього вщкритого простору побудований на контрастному протиставленш темного забарвлення ялин, яскраво-зеленого фону газону на галявиш i свггло-зеленого фону заднього плану з листяного масиву. Вщбиття у водi тдсилюе ефект цього пейзажу. Рiзноманiття вражень досягаеться також змшою фаз дня i сезонно! динамiки. Темний силует групи ялин на фонi навколишшх масивiв з перевагою свгтлого забарвлення листя добре виявляе глибину простору пейзажу [2]. У побудовi вiдкритих пейзажiв окремi поодинокi дерева використовуються як декоративний акцент. З щею метою окреме дерево мае декшька прийомiв розмiщення на галявиш бшя водойми. Один з них - це окремо стояче дерево помщають в центр галявини i воно стае центром композицп (рис. 6). В шшо-му, випадку окремо стоячi дерева розташовують бшя само! кромки водойми, яю утворюють обрамлення пейзажу, що знаходиться за ними, i крiм того, ви-користовують посадку окремих екземплярiв дерев у виглядi вкраплень в уз-лiсся або як доповнення до головного композицшного елементу пейзажу -архиектурно! споруди або скульптури.
Рис. 6. Парк Тростянець. Приклад побудови компактноЧ галявини. Вид на галявину з протилежного берегу. Кулгсне обрамлення з верб
Рис. 7. Парк Качатвка. Компактна група з одного виду дерев. Приклад побудови вiдкритого пейзажу на березi водойми
Рис. 8. Парк Сулимiвка. Приклад побудови вiдкритого пейзажу на березi ставка. Розмщення вздовж береговоТ кромки насаджень у букетнш посадщ з одного виду
Декоративш властивосп деревно-чагарникових насаджень визначають 1х певне призначення i мюце в садово-паркових композищях бшя водойм. Вони сприяють кольоровому i просторовому об'еднанню пейзажiв. У пейзажах Нижнього ставка у парку Софпвка основними акцентами е ялина звичайна, яка розмiщена в основних композицшних вузлах простору водойми. 1х силу-ети видiляються на фош рiзноманiтних пейзажiв: бiля павшьйону Венери, у глибинi долини Звериниць, поряд з обелiском на верхнш дiлянцi тераси Муз, на майдаш Зборiв i в долинi Пганпв. Висота, характерний силует, темне за-барвлення хво1, яке не змшяються протягом вегетативного сезону, всi щ якостi дають змогу поеднати проспр в одну композицiйну структуру. Пейза-жi великих водойм, таких як Великий ставок в Софпвщ, ставок Лебедячий в Тростянщ та в шших парках центрально1 частини Укра1ни сво1м загальним
свiтлим колоритом зобов'язаш вербам з блакитно-срiблястим забарвленням листя, яю вкрапленi в насадження берегово! смуги цих водойм. Це надае пейзажам цих водойм м'якого свгглого колориту [5]. Цжавим прийомом вирь шення вiдкритих пейзажiв невеликих водойм е пейзажi бiля ставка в Сули-мiвському парку (рис. 8). Вздовж твшчно-схщного берегу ставка розмщеш липи в букетних посадках. На фош галявини i соснового бору щ дерева утво-рюють на передньому планi однотипнi за формою i кольором крони, створю-ючи певний характер простору, який добре запам'ятовуеться.
Висновки. Пiдводячи тдсумки, можна зазначити, що воднi елементи пейзажних парюв, створених у кiнцi XVIII - XIX ст. були одним з найважли-вших компонентiв паркового простору на вище означенiй територп. Для вщ-новлення паркових насаджень, розташованих бiля водойм, необхiдно насам-перед враховувати:
1. Рельефш особливост м1сцевосл, на яюй розташована водойма:
2. Вплив умов зростання на рослини;
3. Сучасш еколопчш особливост навколо водойми;
4. Композицшш принципи, яю були закладеш паркобуд1вничими для на-дання водному простору високих декоративних якостей;
Було виявлено, що тд час формування пейзажiв бiля водойм:
1. Потр1бно враховувати контраст у виршеш сусщшх дшянок (парк Кача-швка, група ялин). Деревш насадження у вигляд! гаю чи масиву можуть забезпечити необхщний декоративний ефект тшьки якщо площа водойм буде досягати 10-15 га, а парку - не менше 200-250 га. З1 зменшенням площ1 водойм буде складшше виявити кольорове сшввщношення [ силу-ет насаджень (Парки Качашвка, Згур1вка, Софпвка та шш!);
2. Насадження потр1бно розм1щувати вздовж берегово! смуги у вигляд! га!в чи масив1в з одного виду, щоб кшьюсть дерев не перевищувала 100150 екземпляр1в (це характерно для витягнутих водойм);
Велику композицiйну роль грають галявини чи Луки тд час формування вiдкритих просторiв бiля водойм;
1. Вплив розташування га!в, масив1в та великих груп на характер в1ст [ гли-бину перспективи;
2. Характер розмщення поодиноких дерев [ малих груп на галявинах чи луках та !х ув'язка з фоном (узл1ссям) масиву:
3. Вплив ор1ентацп продольно! ос пейзажу [ характер освгтлення насаджень берегово! смуги. Рослини, яю розташоваш на швшчному берез!, будуть бшьше осв^леш, шж на твденному. На твшчнш береговш сму-з1, залежно вщ розм1ру водойми, доцшьно розм1щувати насадження гру-пами з одного виду або гаями, яю мають характерш декоративш якостц
4. В узл1сся на галявинах потр1бно вводити в об'емно-просторову компози-цю гарно квпуч! дерева третьо! величини [ чагарники таю, як глщ, дерен, черемху, горобину, калину, бузок, жимолость та шш! види;
5. Пейзаж! сх!дного берега потр!бно вир!шувати чергуванням в!дкритих ! закритих простор!в ¿з вкрапленням невеликих компактних чистих груп, а для пейзаж!в зах!дного берега найб!льш ефектним будуть окремо стояч! переважно з ажурною формою крони дерева. Для компактних водойм пейзаж!, як! мають природш мотиви, повинн! бути виршеш в м'як!й гам-
м1. З метою тдсилення найбшьш гарних вид1в, у пейзаж1 бшя водойм стд вводити окремо стояч1 дерева з плакучою або колоновидною формою крони.
6. Для зменшення поля зору [ акцентування на певний елемент пейзажу в просторову композищю потр1бно вводити кулюи з насаджень з щшьною кроною, яю слщ розташовувати бшя кромки водойми. Також було виявлено характернi ознаки у формуваннi пейзажiв бiля водойм з врахування часу !х створення:
1. Для бшьшост пейзажних парюв, яю були створет в перюд з юнця XVIII до початку 30-х роюв XIX ст. на теренах центрально! частини Укра!ни характерними ознаками в оргашзацп об'емно-просторово! структури стала ор1ентащя палацу на водне дзеркало з урахуванням певних особливос-тей рельефу м1сцевост1 (парк Качашвка, де захщний фасад палацу ор1ентований на дзеркало Майорського ставка);
2. Виршення пейзаж1в бшя водойм шляхом з1ставлення вщкритих [ закри-тих простор1в [ збшьшення штервал1в !х чергування (парк Софпвка в Умаш, парк Александр1я у м. Бша Церква);
3. Дом1нування природних мотив1в пейзаж1в на основ1 теми води;
4. Для парюв, створених тсля 30-х роюв XIX ст. аж до початку XX ст. Характерними прийомами побудови пейзаж1в бшя водойм було:
a. Включення у вщкритий простар (галявини, луки) поодиноких дерев [ невеликих груп екзотав (парки Тростянець, Весел1 Боковеньки);
b. Включення в узл1сся декоративних екзотичних форм чагарниюв (парк Тростянець);
c. Пщвищення р1зномашття насаджень бшя водойм шляхом збшьшення асортименту декоративних насаджень.
Л1тература
1. Давидов М.Л. Нарис Весело-Боковеньювського дендропарку / М.Л. Давидов // Труди в люовш дослщнш справ1 на Укра!ш : додаток. - Харюв, 1928. - С. 1-39.
2. Клименко Ю.А. Рекомендации по изучению и восстановлению насаждений памятников истории и культуры / Ю.А. Клименко, С.И. Кузнецов, АН УССР. Центральный республиканский бот. сад. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1977. - 448 с.
3. Косаревский И.А. Композиция городского парка / И.А. Косаревский. - К. : Вид-во "Буд1вельник", 1971. - 152 с.
4. Мисник Г.Е. Ландшафты Тростянецкого парка / Г.Е. Мисник. - К. : Изд-во "Наук. думка". - 1967. - 374 с.
5. Николаевская З.А. Водоемы в ландшафте парка / З.А. Николаевская. - М. : Государственное издательство литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1963. - 396 с.
6. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре : справочник / Л.И. Рубцов. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1977. - 426 с.
Бикетов С.О. Формирование пейзажей около водоемов в пейзажных парках центральной части Украины конца ХУШ-Х1Х веков
Приведены основные принципы формирования береговых пейзажей около водоемов. Выявлены определенные признаки при формировании пейзажей около водоемов в зависимости от времени их создания. Даны рекомендации по реконструкции парков, содержащие водоемы, а также основные принципы оформления территорий вокруг водоема в зависимости от природных условий.
Ключевые слова: зеленые кулисы, лужайки, висты, береговая линия, массивы, группы.
Biketov S.O. Formation of landscapes near ponds in landscape parks of the central part of the end of XVIII-XIX centuries
Is adduced guiding principles at the formation of coastal landscapes beside water body Is indicated certain attributes at formation. The recommendations for the reconstruction of parks that include water and basic principles of design areas around the reservoir, depending on environmental conditions.
Keywords: Green backstage, meadow Vista, coastline, array, groups.
УДК 712.23 Ст. викл. Н.К. Бут -
Нацюнальний авгацшний утверситет, м. КиТв
ПРИНЦИПИ АРХ1ТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНО1 ОРГАШЗАЦН НАБЕРЕЖНИХ УЖГОРОДА
Проведено анал1з та визначено м!стобуд1вний потенщал набережних мюьких територш. Дослщжено св1тову та в1тчизняну оргашзащю мюького середовища з ура-хуванням наявност набережних. Визначено принциповi шдходи арх1тектурно-лан-дшафтно! оргашзаци мюького до середовища набережних мют. Сформовано принци-пи архiтектурно-ландшафтноi органiзацii мюького середовища набережних мiста Ужгорода.
Ключовг слова: мiстобудiвний потенцiал, набережнi, ландшафт мюта, арх1тек-турно-ландшафтна органiзацiя мюького середовища.
У сучасному укра1нському сусп!льств!, де в!дбуваеться стр!мкий роз-виток обласних м!ст, важливу роль в!д!грае орган!зац!я м!ського простору як середовища !снування людини. Важливе м!сце пос!дае м!ське середовище набережних, де виконуеться безл!ч функц!й, важливих для життед!яльност! на-селення: транзитна, культурна, торговельна, розважальна, рекреац!йна тощо. М!ський прост!р, який формуеться на меж! водойми та м!ста, не т!льки надае прост!р для роботи цих функц!й, а одночасно формуе зовн!шн!й вигляд насе-леного пункту, прибережного ландшафту. Отже, п!д час формування набережних потр!бно враховувати вс! арх!тектурн!, ландшафтн! аспекти, включа-ючи як функц!ональну д!яльн!сть, так 1 стил!стичну едн!сть панорам м!ста.
Виникае необх!дн!сть створення ч!тко! арх!тектурно-ландшафтно! оргашзаци, яка б обслуговувала вс! необх!дн! процеси та одночасно заповнюва-ла естетичн!сть середовища. Правильно орган!зоване середовище набережних дасть змогу тдвищити культурну та рекреац!йну ц!нн!сть м!ста, зб!льшити туристичний попит, розширити спектр функц!онально1 д!яльност! м!ста.
В обласному центр! - Ужгород!, !снуе чотири, !сторично сформованих набережних, що мають попит у в!дв!дувач!в через зв'язок м!ж м!стом та славет-ною р!чкою Уж. За оф!ц!йними даними, липова алея, яка огинае правий берег Ужу (набережн! Незалежност! та Студентська), - найдовша в Сврош, закладена в 1928 р. Тут ростуть р!зн! види декоративно-кв!тучих дерев, тому майже м!-сяць кв!тне вся набережна Незалежност!. Велика к!льк!сть процес!в, що в!дбу-ваються п!д час взаемод!1 цих двох важливих ланок, потребуе актуально! арх!-тектурно-ландшафтно! орган!зац!1, що виконувала б вс! необх!дн! функц!!.
На жаль, б!льш!сть набережних Ужгорода не в!дпов!дають вимогам, поставленим сусп!льством щодо до мюького в!дкритого простору поруч з во-
