CC BY
26
НЛТУ
ы КРАЖИ
t ,
Hl/IUB
Науковий в!сн и к НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270414
Article received 25.04.2017 р. Article accepted 24.05.2017 р. УДК 631*466.232
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 EE3 Correspondence author I. O. Sydorenko [email protected]
В. В. Мтдер, I. О. Сидоренко
Нащональний ушверситет бюресур^в i природокористування Украши, м. Кшв, Украша
СИСТЕМА ВИДОВОГО РОЗКРИТТЯ ПАРКОВИХ ПЕЙЗАЖ1В У ЯРУЖНО-БАЛКОВИХ
УМОВАХ СКЛАДНОГО РЕЛЬЕФУ КИЕВА
Проаналiзовано систему видового розкриття паркових пейзашв у яружно-балкових умовах складного рельефу Голось Твського парку культури i вiдпочинку iм. М.Т. Рильського у Киевi. Закладено три дослiднi пiшохiднi маршрути загальною протяжнiстю 4490 м. Складено схеми чергувань рiзних типiв просторiв на обраних маршрутах з визначенням кшькосп змiн чергувань свiтла i тш. Проаналiзовано за кiлькiсним складом ввдкрип, напiввiдкритi та закрип простори. На шшохщних маршрутах обрано дев'ять видових точок та охарактеризовано Тх за горизонтальним кутом спостереження, глибинами прог-лядання паркових картин, наявнiстю композицшних елементiв, характером розкриття перспектив. Композицшш особливос-тi цiеT парковоТ територп, залежно вiд умов складного рельефу та наявних насацжень, характеризуються замкненою системою видового розкриття парковоТ композицй, бiльшiстю коротких i середшх глибин перспектив та вiдсутнiстю кругових ку-тiв огляду. З'ясовано, що на маршрутах переважають закритi типи просторiв. Встановлено, що система видового розкриття паркових пейзашв не мае певного ритму змши кадрiв. Наведено пропозицп щодо можливостей покращення парковоТ ком-позицiT iз обов'язковим збереженням наявних глибин та багатоплановостi паркових картин.
Клю^ое^ слова: паркова композищя; пейзажна картина; кут горизонтального огляду; глибина перспективи.
Вступ. Досить розчленований характер рельефу пра-вобережно! частини мкта Киева придав до використан-ня непридатних для буд1вництва дшянок в ролi системи озеленених територш загального користування. Нинi близько 80 % загально! площi паркiв Киева мктять складнi умови рельефу i локалiзованi у п'яти адмМс-тративних районах (Minder & Sidorenko, 2014).
Взаемозв'язок простору, площини i об'ему визна-чаеться об'емно-просторовою композицiею i виражае загальнi закономiрностi формування паркового середо-вища. Выявления особливостей та естетичних переваг ландшафту мiських паркових територш в умовах складного рельефу вимагае вивчення об'емно-просторово! структури насаджень. Особливо важливим у цих умовах е аналiз системи видового розкриття пейзажних картин парку, шдивщуальшсть та вiзуальнi взаемозв'яз-ки яких визначають рiзноманiтнi форми рельефу.
Вплив складних умов рельефу на структуру мкько-го парку вивчали О. М. Микулiна (1966), В. В. Баулша (1971, 1974), А. П. Вергунов (1980, 1991), З. А. Нко-лаевська (1989) та ш. Питання класифжацп просторово! структури парково! та лкопарково! територи, з розподь лом Ii на вщкрип, напiввiдкритi i закритi простори, вис-вiтленj у працях I. Д. Родiчкiна (1958), С. М. Пален-треер (1963), О. К. Блиновського (1971), I. О. Богово! (1988), Л. М. Фурсово! (1988). Формування та сприйняття паркового пейзажу дослвджували Ю. К. Ки-ричко (1969), I. О. Косаревський (1976, 1977).
Мета дослщження - проаналiзувати систему видового розкриття паркових пейзажiв в умовах складного рельефу.
Матерiали та методи дослвдження. Об'ектом досль дження була територiя Голосивського парку культури i вщпочинку (ПКiВ) iм. М. Т. Рильського мкта Киева, що розташована у яружно-балковш системi рiчки Горь хуватки. Ширина дна яру не перевищуе 80-100 м. Складний рельеф мае природний перепад висот до 69 м. Загальна площа дослiдного об'екта становить 140,9 га i характеризуеться лкопарковим типом насаджень.
Сучаснi насадження Голосивського ПКiВ 1м. М. Т. Рильського формують вiдкритi (14 %), напiввiдкритi (12 %) i закрип (74 %) простори (Kovalevsckyi, Sydoren-ko & Sobotovych, 2008).
Парк створено на базi природних дубово-грабових лкгв. На цей час дуб звичайний представлений т1льки на площi близько 15 % насаджень парку. На решп територи вiн утворюе перший ярус iз 200-300-лiтнiх екзем-плярiв i мае вкрай низьку зiмкненiсть або повшстю ви-пав. Тому, за запасом, переважае граб звичайний, знач-ною мiрою представлений насадженнями поросльового походження (Klymenko, 2011).
Для дослвдження територп об'екта використано методику, яка грунтуеться на системному пiдходi натурного обстеження, факторного i композицiйного аналiзу. В И основу покладено аналiз чергування рiзних титв просторiв за Ю. К. Киричком (Kirichek, 1969) та I. О. Боговою, Л. М. Фурсовою (Bogovaja & Fursova, 1988). Типи лкопаркових ландшафт1в визначено за кла-сифiкацiею I. Д. Родiчкiна (Rodichkin, 1958). Пейзажнi види вздовж маршруту охарактеризовано за горизон-тальним кутом спостереження (перспективний (до 30 о), секторний (до 60 о), дюрамний (до 120 о), панорамний (до 240 о), круговий (до 360 о) (Krogius, 1979)), за глиби-
Цитування за ДСТУ: Мшдер В. В., Сидоренко I. О. Система видового розкриття паркових пейзажiв у яружно-балкових умовах
складного рельефу Киева. Науковий вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(4). С. 66-70. Citation APA: Minder, V. V., & Sydorenko, I. O. (2017). System of Species Composition of Park Landscapes in the Ravine-Gully Locality of the Complex Relief of Kyiv. Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 66-70. https://doi.org/10.15421/40270414
ною перспективного розкриття пейзажш (коротк1 - до 50 м, середш - до 100 м 1 далек - понад 100 м (Bogova-]а & Fursova, 1988)). Проведено дослГдження трьох ос-новних шшохГдних маршрутiв загальною протяжшстю 4490 м (рис. 1). На кожному з маршрута обрано видов1 точки, з яких розкриваються характерн1 пейзаж1 парко-во! територй.
Обговорення отриманих результата. Централь-ний к1льцевий маршрут I (див. рис. 1) бере початок в1д центрального входу у парк й охоплюе плато, де розмь щен пам'ятник М. Рильському, фонтан та атракщони. Мае протяжн1сть 1580 м 1з загальним перепадом висот 20 м. У ход1 анал1зу маршруту встановлено, що з одного боку закритий прост1р займае 41 %, нап1вв1дкритий -27 %, в1дкритий - 32 %, з протилежного в1дпов1дно -69 %, 15 % та 16 %. Частота зм1ни св1тла 1 тЫ станови-ла 26 раз1в (рис. 2). Закрит1 простори маршруту I сфор-мован1 за рахунок штучно створеного м1шаного наса-дження з переважанням дуба червоного у верхшх час-
тинах маршруту, штучних грабово-кленових насаджень у поеднанн1 1з схилами твшчнох експозицп крутизною 10-20°. Досить замкненим мiсцем на маршрут е дорога, повз яко! лiворуч пролягае пiдпiрна стiна мiсцями зав-вишки 2 м, що стримуе схил схГдно! експозицп крутизною близько 20 о, закрiплений одноярусним грабовим насадженням. Праворуч дорогу обмежуе схил захГдно'! експозицп, для закршлення якого використано акац1ю 6Глу г тополю тремтячу - деревш види, що дають рясну кореневу поросль. НашввГдкрил простори представленГ низькоповнотними насадженнями: на початку маршруту - поодинокими екземплярами ту! захГдно!, формова-ними грабами звичайними та вГковими дубами; у сере-динГ - штучно створеним одноярусним насадженням сосни звичайно! повнотою 0,3-0,4, в якому розмщеш дитячГ майданчики та мотузковий парк; зрГдженим гра-бовим насадженням поросльвого походження протяж-нГстю 240 м, через яке проглядаеться звивисте русло р. ГорГхуватки.
Пн
пл. Голосивська
и
Маршрути:
I - юльцевий центральний
прогулянковий вздовж р. Гор1хуватка
транзитний
- видова точка
(напрям, глибина перспективи)
вугП^вОборони
Рис. 1. План-схема розташування видових точок на пiшохiдних маршрутах Голосивського ПКiВ 1м. М.Т. Рильського
ВГдкритГ простори на цьому маршрутГ представленГ майданчиками (пам'ятник М. Рильському, фонтан, атракщони), двома ставками витягнуто! форми та галяви-ною. Четвертий став, через вигини берегово! лшп, роз-криваеться поступово, пГд час поздовжнього руху.
На цьому маршрутГ видГлено чотири видовГ точки. Видова точка 1 (див. рис. 1, вид 1) розташована на центральному входГ у парк Г характеризуеться найширшим горизонтальним кутом панорамного типу (145°), проте мае коротку глибину проглядання - 40 м. Активним е переднш план перспективи, який охоплюе пам'ятник М. Рильському, на середньому плат - фонтан та ге-ометрнчш форми граба звичайного, ту! захГдно!, ялини звичайно!. Пейзажний вид точки 2 розкриваеться на
р. ГорГхуватку через натввГдкритий простГр Г характе-ризуеться секторним кутом огляду, що становить 40°, а також найкоротшою глибиною перспективи - 25 м. Видова точка 3 (див. рис. 1, вид 3) мае перспективний (25°) кут горизонтального огляду та далеку глибину проглядання (270 м). Цей вид - щкава багатопланова перспектива, де спостерГгаються мальовничГ береги во-дойми, береговГ схили з обох сторГн Г на задньому пла-нГ - екземпляри верби бГло!, на фонГ дубово-кленово-грабового насадження. Видова точка 4 вирГзняеться дь орамним (90 о) кутом огляду та короткою глибиною перспективи - до 30 м. Глибина проглядання обме-жуеться переважанням закритого простору та наявшс-тю ресторану.
Основна частина прогулянкового маршруту II (див. рис. 1) пролягае по тальвегу, вздовж русла р. ГорГхуват-ки. Його напрям повторюе окреслення берегово! лшл Г передбачае споглядання уск! системи штучно створе-них ставкГв. Загальна довжина обраного маршруту ста-новить 1960 м з перепадом висот 27 м. 3 одноого боку
Напрям руху маршруту I
маршруту (рис. 2) переважае закритий простГр (66 %), вщкритий простГр становить 22 %, а найменшим зафж-совано напГввГдкритий - 12 %. Iнший бГк вирГзняеться майже однаковим розподГлом типГв просторГв - близько 30 % кожний. Частота змши свГтла Г тГнГ на маршрутГ становила 26 разш.
М.Рипьському Фонтан Атракцюни Схил Мотузковий парк р. ГорЫуватка
40 3025 55 60 140 35 2530 240
V ■
100
Став 160
Скульптура Став Схил ведмедиця
Ресторан Фонтан
200 " 15 70 2020 55 35
55
155 2030 30 40 40 50 20
Схил Тешсш Дитячий Став корти майданчик
460
Схил
40
140 3510
Ресторан точка 3 "Бахчисарай"
305
Видова Схил точка 4
202530 35
Напрям руху маршруту II
Став-&дстшник
10 65 103030
Став 200
Став
145
200
100
Став 160
Штшй юнотеатр Схил
Став
80 ^^О^^О 130
Парк-Готель "Голоаево"
50
150 10
Атракцюни 200 100
Голосивська ппоща
80
202530 40
835
Видова
лючка 2 Схил
Напрям руху маршруту III ^
2030 80 70 20
Схил Вид
точка 3 *„
210 4010
50 150а ^ 20 60 30 80 80 10 50
Видова л.
точка 7 Пятой юнотеатр Став
40 **
а Видова Ресторан точка 3 "Бахчисарай"
Схип
470
г
420
Схип
230
Схил
20 70
180
Видова
р. ГорЫуватка лючка 7
80 1035 55 5515 40
180
Атракцюни Дитячий Причал ттка 8 Став майданчик Кафе
Вид 9
- вщкритии
- натввщкритии
- закрытии простф
Рис. 2. Схема чергування рiзних титв просторiв на тшохщних маршрутах (вщстань, м)
№ видо-во!точки Розшщення на маршрут! Горизонтальний кут спостереження Глибина проглядання, м Наявнють композицшних елемент!в (акцент1в та домшант) Перспектива
1 I 145° панорамний 40 коротка пам'ятник М. Рильському, фонтан багатопланова внутршньо-паркова
2 I, II 40° секторний 25 коротка р. Гор!хуватка двопланова внутршньо-паркова
3 I, II, III 25° перспективний 270 далека водойма багатопланова внутршньо-паркова
4 I 90° дюрамна 30 коротка ресторан двопланова внутршньо-паркова
5 II 95° дюрамний 100 середня водойма багатопланова внутршньо-паркова
6 II 20° перспективний 120 далека дорога, водойма багатопланова внутршньо-паркова
7 II, III 20° перспективний 50 коротка дорога однопланова внутршньо-паркова
8 II 20° перспективний 350 далека водойма багатопланова запозичена
9 III 15° перспективний 200 далека дорога двопланова внутршньо-паркова
Замкнеш простори сформоваш схилами швшчно! Г швшчно-захГдно! експозицш з крутизною 15-30 о, а та-кож кленово-грабовими насадженнями мкцями повно-тою до 0,7-0,8 Гз шдлкком, переважно Гз бузини чорно!
Уздовж маршруту напГввГдкритий тип простору спостерГгаеться бГля першого ставка-вщстшника, що за-рГс самосГвом верб ламко! Г бшоТ, ясена зеленого та клена ясенелистого, шдлкок - бузина чорна. ДалГ вздовж берегово! лшп третього ставу його формують поодино-кГ екзмепляри граба звичайного. У нижнГй частиш маршруту напГввГдкритий простГр формують з одного боку - штучно створеш культури дуба звичайного та з ш-шого - мГшане насадження з переважанням горГхГв грецького, сГрого та чорного.
ВГдкритГ простори на цьому маршрутГ представлен ставками, майданчиками бГля споруд, атракцюнами та дитячим майданчиком. Другий Г третш ставки мають захГдно-схГдну оркнтащю, а отже - водне дзеркало Г схил швденно! експозицГ! освплеш тут упродовж всьо-го дня. Затшеними е схили твшчно! експозицГ!, тому тут бажаним е введення видГв Гз свГтлою кроною.
На цьому маршрутГ закладено шГсть видових точок (див. рис. 1, 2, табл.), двГ з яких збГгаються Гз видовими точками на маршрутГ I (видова точка 2, 3), що вже опи-санГ Початок маршруту характеризуеться частою змь ною коротких картин, як не мають композицшних ак-центГв. ВидГлена видова точка 5 (див. рис. 1, вид 5) на другий став шириною 50-60 м мае дюрамний кут спос-
тереження 95 о, що по шириш обмежуеться дамбами з обох боюв ставу. Мае середнi перспективи 65-100 м, що обмежуються пагорбом iз штучними насадженнями дуба звичайного на протилежному березi водойми. Видова точка 6 (див. рис. 1, вид 6) спрямована на третю во-дойму, що за своею площею i конфiгурацiею подiбна до попередньо!. Через напiввiдкритий проспр пейзажнi види з ще1 точки характеризуются перспективними (20°) кутами огляду. З видово! точки 6 ввдкриваються далекi перспективи до 120 м завдяки включенню у пар-кову картину галявини на протилежному бощ ставу.
Кiнець маршруту II характеризуеться ввдкриттям нижнього найбiльшого за площею ставу (див. рис. 2, вид 8). За рахунок витягнуто! форми ставу, ввдзначено неширок кути огляду до 20° перспективного типу. Став розмщений iз пiвночi на твдень, тому його захвд-ний рiвнинний берег з невисокими спорудами добре освоений вранцi, а ввечерi сприймаеться темним силу-етом. Протилежний схвдний берег найефектнiше сприймаеться в години заходу сонця. Вiн мае схил iз значним перепадом висот (бшьше 50 м), п1дсилений штучно створеними насадженнями, переважно iз робь нн псевдоакацн. На п'ятий став вщкриваються найбшь-шi глибини перспектив парку - 350 м. Для уникнення монотонносп пряму лiнiю берега оформлено поодино-кими вербами бшими. Особливiстю ще1 пейзажно1 кар-тини е включения в не1 мкького пейзажу (площа Голо-сшська).
Маршрут III (див. рис. 1) е транзитним. Вш вирiз-няеться сво1м призначенням, тому е найкоротшим iз дослiджуваних (950 м) i найпрямшим за своею конфь гурацiею. Водночас, характеризуеться найбшьшим перепадом висот - 45 м, оскшьки майже перпендикулярно перерiзае яружно-балкову систему парку. З одного боку закрип простори становлять 75 %, напiввiдкритi - 5 %, вiдкритi - 20 %, з iншого боку вщповщно - 80 %, 9 % та 11 %. Частота змши свiтла i тiнi вiдбуваеться 10 разiв (рис. 2). Початок маршруту мае зв'язок iз мiстом завдяки вщкритому простору у виглядi галявини протяжшс-тю 50 м. Далi переважають закритi i нашвввдкрип простори. Середина маршруту ввдзначена вiдкритим простором четвертого ставу. Шсля водойми продовжуеться закритий проспр протяжнiстю з обох бокiв маршруту. Вш сформований зрiдженим першим ярусом вжових дуб1в зiмкненiстю 0,1 та стиглим кленово-грабовим на-садженням повнотою до 0,8 у другому яруа.
На маршрут III зафiксовано три видовi точки. Видова точка 7 закладена на початку маршруту i мае пер-спективний кут огляду (20°) та коротку 50 м глибину перспективи, що визначаеться закрипстю простору. Видова точка 9 (див. рис. 2, вид 9) характеризуе другу половину маршруту, яка вщзначаеться закритими просторами з обох боюв, що обмежують кут огляду до 15 о (перспективний тип). Дальшсть проглядання вздовж маршруту сягае 200 м. Цей маршрут потребуе збшь-шення акцент1в, що можливо завдяки ввдкриттю видiв на вiковi дуби, якi зростають вздовж маршруту, а також розкриття видiв на розташований нижче четвертий став, використовуючи можливосп складного рельефу, забезпечити споглядання територп зверху-вниз.
Висновки:
1. Складний яружно-балковий рельеф територп Голои-
Ивського ПКiВ iм. М. Т. Рильського зумовлюе замкнену
систему видового розкриття парково!' композицп, де найбшьшу увагу звернено на дно яру - штучно створе-ний каскад ставюв, що визначае основу пейзажного типу планування цього парку. Вiзуальна iзольованiсть внутрiшнього простору формуе локальну композицiю кожно!' парково!' водойми.
2. Кожен маршрут характеризуеться певним розподшом тишв просторiв. Маршрути I i II за цiею характеристикою е подiбними: закритий простар становить 40-60 %, напiввiдкритий - 15-30 % та вщкритий - 20-35 %. На маршрутi III закритий простiр становить до 80 %, а на два шших типи припадае тiльки 20 %. Змiна чергувань свiтла i тш на центральному кольцевому маршрутi становить 26 разiв на 1580 м, на прогулянковому маршрута - 26 разiв на 1960 м i на транзитному - 10 разiв на 950 м.
3. Система видового розкриття паркових пейзаж1в не мае певного ритму змши кадрiв, оскшьки ця територiя сформована на основi природного лкопаркового ландшафту. Замкненiсть територп спричинила формуван-ня здебiльшого коротких (25-50 м) i середнiх (до 100 м) глибин паркових пейзажiв на до^джуваних маршрутах. Найглибшi перспективи розкриваються вздовж четвертого (270 м) i п'ятого (350 м) ставюв. У цих умо-вах рельефу кути огляду переважно перспективы (1525°), секторш (40°) та дюрамш (90-95°). Панорамнi кути спостереження (145°) зафiксовано у центральнiй частиш парку. Кругових кутiв огляду в умовах яружно-балково!' системи парку не виявлено. Досить важливим у цих умовах е збереження наявних глибин та багатоп-лановостi паркових картин.
4. У дослщжуваному парку можливост рельефу викорис-тано недостатньо: через щшьну структуру насаджень вщсутня система споглядання з верхнiх частин схилу на дно яру. Затемнеш схили пiвнiчних експозицiй пот-ребують введення свiтлокронних видiв рослин. На транзитному маршрута можливе збiльшення акцентав завдяки розкриттю видiв на зростаючi вздовж маршрут вiковi дерева дуба звичайного.
Перелж використаних джерел
Bogovaja, I. O., & Fursova, L. M. (1988). Landshaftnoe iskusstvo.
Moskva: Agropromizdat. [in Russian]. Kirichek, Ju. K. (1969). Landshaftnye kompozicii dendroparka "Trostjanec". Gradostroitelstvo. Landshaftnaja arhitektura, 36-45. Kiev. [in Russian]. Klymenko, Yu. O. (2011). Otsinka stanu parkovykh nasadzhen ta roz-robka shliakhiv yikh optymizatsii (na prykladi Holosiivskoho parku im. M.T. Rylskoho u Kyievi). VisnykPoltavskoi derzhavnoi ahrar-noi akademii, 2, 39-44. Retrieved from: http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/visnyk/2011/02/39.pdf Kovalevsckyi, S. B., Sydorenko, I. O., & Sobotovych, A. L. (2008). Features of landscape planning structure in Golosiivsckyi park by the name of M.T. Rilsckyi. Scientific Bulletin of UNFU, 18(12), 37-44. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2008/18 12/37 Kowalewski 18 12.pdf. Krogius, V. R. (1979). Gorod i rel'ef. Moskva: Strojizdat. [in Russian].
Minder, V. V., & Sidorenko, I. O. (2014). The Territorial Distribution of Parks with Complex Relief in Kyiv. Scientific Bulletin of UNFU, 24(5), 41-46. Retrieved from: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2014/24_5/9.pdf. Rodichkin, I. D. (1958). Kompozicija lesoparkovogo landshafta. Kiev: Gosstrojizdat USSR. [in Ukrainian].
В. В. Миндер, И. А. Сидоренко
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
СИСТЕМА ВИДОВОГО РАСКРЫТИЯ ПАРКОВЫХ ПЕЙЗАЖЕЙ В ОВРАЖНО-БАЛОЧНЫХ
УСЛОВИЯХ СЛОЖНОГО РЕЛЬЕФА КИЕВА
Проанализирована система видового раскрытия парковых пейзажей в овражно-балочных условиях сложного рельефа Голосеевского парка культуры и отдыха им. М. Ф. Рыльского в Киеве. Заложены три опытных пешеходных маршрута общей протяженностью 4490 м. Составлены схемы чередования различных типов пространств на избранных маршрутах с определением количества изменений чередования света и тени. Проанализированы по количественному составу открытые, полуоткрытые и закрытые пространства. На пешеходных маршрутах избраны девять видовых точек и охарактеризованы по горизонтальным углам наблюдения, глубинам просматриваемости парковых картин, характеру раскрытия перспектив. Композиционные особенности данной парковой территории, в зависимости от условий сложного рельефа и существующих насаждений, характеризуются замкнутой системой видового раскрытия парковой композиции, большинством коротких и средних глубин перспектив и отсутствием круговых углов обзора. Преобладающими на маршрутах выявлено закрытые типы пространств. Установлено, что система видового раскрытия парковых пейзажей не имеет определенного ритма смены кадров. Приведены предложения по возможностям улучшения парковой композиции с обязательным сохранением существующих глубин и многоплановости парковых картин.
Ключевые слова: парковая композиция; пейзажная картина; угол горизонтального обзора; глубина перспективы.
V. V. Minder, I. O. Sydorenko
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
SYSTEM OF SPECIES COMPOSITION OF PARK LANDSCAPES IN THE RAVINE-GULLY LOCALITY OF
THE COMPLEX RELIEF OF KYIV
Identifying the features and benefits of the aesthetic landscape of urban park area in a complex terrain is especially important to analyze park landscapes. Based on the examination hiking trails scheme is drawn in different types of spaces. The definitions of quantitative indicators of specific points that are characterized by horizontal angle of observation, seeing the depth, and presence of composite elements were chosen. Consequently, the complex terrain ravine-gully was led research area to the closed system of specific disclosure park composition. Routes I and II concerning their characteristics are similar: a closed space is within 40-60 %, half exposed - 15-30 % and exposed - 20-35 %. On the route III closed space is 80 % and the other two types account for only 20 %. The most common change alternations of light and shade occur at the central circular route and is 26 times to 1580 m, to a lesser appeared to change on a walking route - 26 times at 1960 meters and the lowest - 10 times to 950 m transit route. System of specific disclosure park landscapes has a certain rhythm personnel changes, as this area is formed on the basis of natural forest park landscape. Isolation area caused the majority of the formation of short (25-50 m) and medium (100 m) depths park landscapes. The deepest prospects exposed along the fourth (270 m) and fifth (350 m) ponds. In these conditions, viewing angles relief in most perspective (15-25 о), sectoral (40 o) and dioramic (90-95 о). A panoramic observation angle (145 o) is recorded in the central part of the park. Quite important in these conditions is difficult topography and depth of existing conservation park enigma pictures. As a result, the authors have made some proposals for improving the park composition capabilities, including software systems viewing the bottom of the ravine on top of the slope, creating a composite accents by disclosure species growing along transit route by ancient trees and oak input darkened slopes of northern exposures light crown species.
Keywords: park composition; landscape picture; horizontal viewing angle; depth of perspective.
1нформащя про aBTopiB:
Мшдер Вiкторiя Володимиршна, здобувач, Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування Укра'ши, м. Ки'в, Украша. Email: [email protected]
Сидоренко 1рина Олександрiвна, канд. бюл. наук, доцент, Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування Укра'ши, м. Ки'в, Украша. Email: [email protected]
