CC BY
34
6. ОСВ1ТЯ11СЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 712.253:719(477.42) Доц. 1.О. Сидоренко, канд. бюл. наук;
магктрант В.М. Денисенко - НУ бюресурав i природокористування
УкраОни, м. КиОв
КУЛЬТУРНО-1СТОРИЧНА ОЦ1НКА ТЕРИТОРИ ПАРКУ-ПАМ ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА "КОРОСТИШШСЬКИЙ" ЖИТОМИРСЬКО1 ОБЛАСТ1
Надано культурно-iсторичну оцiнку територи парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва ХУШ-Х1Х ст. "Коростишiвський" Житомирсько! областi. Проаналiзовано основш етапи розвитку парково! територи, встановлено стилютику та визначено ю-торико-художню цiннiсть елементiв парково! композици.
Ключовг слова: культурно-юторична оцiнка, парк-пам'ятка, арх^ектурш сим-воли, романтичний стиль, оргашзащя парково! територi!, iсторичнi компоненти, ком-позицiя насаджень.
Через розвиток буд1вництва мют та !х реконструкци за останш роки проблеми збереження та використання парюв-пам'яток набули особливо! актуальность Науково обгрунтоваш р1шення мютобуд1вельних завдань тюно пов'язаш 1з завданнями збереження й вщновлення юторично цшних паркових територш, тому потребують уваги юторико-художш особливост територи, що тдлягае реконструкци [1].
Актуальн1сть теми полягае у необхщносп збереження та вщновлен-ня культурно-юторично! цшност парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Коростиш1вський" як об'екта культурно! спадщини Укра!ни.
Об'ект дослщжень - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва ХУШ-Х1Х ст. "Коростиш1вський" Житомирсько! область
Предмет дослщжень - культурно-юторична оцшка територи парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Коростиш1вський".
Метою дослщжень е загальна культурно-юторична оцшка парку-пам'ятки "Коростиш1вський" та юторичний анал1з арх1тектурно-плануваль-них елеменпв для подальшого збереження та вщновлення юторично! композици парково! територи.
Методика дослщжень грунтуеться на використанш системного подходу, зокрема натурного обстеження, юторичного, факторного, компози-цшного анал1зу.
Результати досл1джень. На основ! проведених дослщжень встановлено основш етапи формування територи парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Коростиш1вський" 1з визначенням основних зон юторичного пла-нування р1зних перюд1в та проанал1зовано композицшш прийоми й елемен-ти, використаш тд час формування територи.
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва мюцевого значення "Ко-ростиш1вський" (рис. 1) знаходиться в межах м. Коростиш1в, Житомирсько!
областi й входить до складу природно-заповщного фонду Украши, який зако-нодавством охороняеться як нацiональне надбання. М1ський парк ниш пере-бувае на баланс державного пiдприемства КП мКоростишiвський комуналь-ник". Паркова територiя площею 9,0 га займае лiвий берег рiчки Тетерiв - уз-довж лши мiста, на схiднiй околицi й знаходиться неподалш вiд центру мюта по вул. Дарбиняна. Сьогоднi парк за функщональним призначенням е парком культури та вщпочинку прогулянкового типу [5].
1сторичний анал1зу роз-витку територи дав змогу видь лити основнi етапи формування парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва ХУШ-Х1Х ст. "Ко-ростишiвський". Коростишiвсь-кий парк було закладено у 1820 р. у романтичному сташ й е результатом спшьно! пра-цi Г.П. Олiзара (1798-1865 рр.) -вщомого полiтичного й державного дiяча XIX ст., i видатного садiвника Свропи першо! поло-вини XIX ст. Дюшся Мiклера (1762-1853 рр.) [7].
4 гг; I 1 Житомирськт областг
Активний перюд формування парково! територи припадае на момент повернення Густава Олiзара з Ггалп в 1836 р., який почав облаштування парку за участю ландшафтного арх^ектора Д. Мiклера, що тривало 20 наступ-них рокiв. У цей перюд вщбуваеться формування композици насаджень та насамперед планування верхньо! частини парково! територи, в яюй безпосе-редньо розташовувався маеток графа [9].
Кшець XVIII ст. був перюдом жвавих зв,язкiв мiж европейськими кра-!нами в галузi садово-паркового мистецтва. У парковому будiвництвi Украши в нинi патвне становище займае пейзажний стиль. На перших етапах розвитку парюв ландшафтного типу природа сильно iдеалiзуеться i природ-ний ландшафт у садах i парках вiдображаеться через призму видатних творiв кращих майстрiв живопису епохи романтизму. Характерними рисами е бага-тозначшсть, використання пейзажних, скульптурних, арх^ектурних симво-лiв, романтична спрямоватсть, у композици переважае вiльне розпланування паркових дорш i галявин, обриЫв водойм [8].
Поява палацових та присадибних парюв i садiв, новий характер !х формування пов,язанi з iменем одного з найвiдомiших майс^в пейзажного парку Дiонiсiем Мiклером, якого вважають одним iз послiдовникiв Рептона. Вш упорядкував понад 50 парюв, частина яких збереглася дониш [8]. Бшь-шiсть паркiв Дiонiсiя М1клера е парками-ровесниками i мають багато спшь-них рис у планувальнш структурi та в композицiйних ршеннях iз романтич-ним парком у м. Коростишевь Одним iз прикладiв е мальовничий парк у Мь
Рис. 1. План-схема розташування територи парку-пам 'ятки
"Копостишгвський "
зочi над рiчкою Стублою та, певною мiрою, парк у Заборолi, реконструйова-ний у романтичному душ [8].
Оселившись у своему спадковому маегку в Коростишевi, романтич-ний за характером граф Густав Олiзар задумав щкаву програму оргашзаци парку, яка мала поеднувати минуле й тепершне, нагадувати йому людей i поди, далек кра1ни, масонськi символи. Ус парковi задуми яскраво вписували-ся в чудовий ландшафт високого й низького берепв Тетерева з 1х кам'яними валунами, гранiтними скелями, старими могутшми дубами, ялинами, соснами, залишками замкових споруд XVI ст. [7].
У плануванш Коростишiвського парку передбачалось кiлька компози-цшних зон. Перша композицiйна зона, шби ядро, розташована на височинi, безпосередньо бшя маетку графа, де знаходиться декоративний басейн iз гра-штною аркою на територи дбайливо упорядкованого партеру. Друга - внизу, з перепадом висот 20 м. У нш - вузенью й кривi алейки, система озер "кiльце тополь", вхщ до пiдземних лабiринтiв, граштш брили з поглибленнями, якi слугували жертовниками слов'янським язичникам. Сдшсть iз архiтектурою нижнього парку створювала гребля на рiчцi та вiтряк на нш. Тут також були розташоваш затишнi альтанки. Шум i рух води навтвали почуття смутку та мршливосп. Третя - найвiддаленiша зона - розташовувалася на правому бе-резi рiчки. II було засаджено могутшми ялинами, як потiм тд час будiвниц-тва вирубали. Цю зону парку характеризувала передусiм оргашчна еднiсть дерев i скель. Краса ще! зони й досi зачаровуе сво1ми деревами, скелями з на-писами, системою джерел, колодязiв [4].
Досить вдало в парку було виршено питання щодо водно! системи. Незважаючи на близькiсть рiчки, водоймища, своерiднi озерця були утворенi й на верхнш, середнiй та нижнш терасах (рис 2, 3, 4). Каскади квтв обплгга-ли сходинки i спускались до води. Граштш виступи скель були увшчаш рщ-кiсними, характерними для кам'янистих ландшафпв, рослинами та килимами лiкарських трав [3, 4]. Дюшсш Мiклеру як художнику властиве романтичне бачення природи. Використовуючи юнуючий ландшафт, художник продума-ними акцентами надавав йому запрограмованого змiсту. У системi плануван-ня яскраво видшяються окремi елементи й композицшш прийоми, що форму-ють неповторнiсть i самобутнiсть композици цього парку.
Рис. 2. Озеро в нижнш частит парку Рис. 3. Купальш на р. Temepie поблизу (фото 1914 р.) парку (фото 1785р.)
М
Рис. 4. Став поблизу фортечноЧ середньов1чно1 стгни (фото 1918 р.)
"Гра" з каменем у компо-зищях парку викликала загальне захоплення вшх його вщвщува-чiв. У парку було кшька озер (рис. 2). Посередиш одного було штучно створено острiв iз бесщ-кою. Поряд iз новим будинком Олiзар зводить у стилi швей-царських шале, зовшм не типо-вих для Полюся, кiлька службо-вих примщень.
Середньовiковий павiльйон-башту з маленькими вжнами й товстими стiнами на високому скелястому березi рiчки господар переобладнуе пiд ар-хiв i бiблiотеку. I! похмурий вигляд i вщлюдшсть вдало зливалися з архiтек-турою парку, створюючи типовий романтичний пейзаж [3]. Серед дерев у парку було надано перевагу лiсовим видам: дубу, ялиш, грабу, клену та топо-лi. Старшi люди ще пам'ятають багатовiковi, у кiлька обхвапв дерева, якi прикрашали парк, але з часом не витримали натиску буревж>. Проте й зараз тут е кшька велетшв, що навiвають думки про далеке минуле. Росло тут й чи-мало рщюсних порiд дерев, привезених iз Криму, 1талп, Францп, Нiмеччини.
Там, де р. Тетерiв роздiлялися на декшька рукавiв, утворюючи остро-ви, з'явилась "Краша Амазонiя". На верхнiй тераш, де ранiше стояв замок, ви-сочiв партер (рис. 5), у центрi якого були декоративний басейн та граштна арка iз зображенням масонських символiв. Партер був оточений галереею якiсних копiй з античних скульптур, а бшя будинку стояли майстерно зробле-нi фiгури сфшкшв [4].
а) - '
Рис. 5. Партер на верхшй тераск а) фото початку ХХст.; б) сучасний стан
Газонш боскети чико! форми були окантоваш бордюром iз низькорос-лих квтв. По кутах височiли двометровi зелеш пiрамiди з ту!, а вздовж бор-дюрiв - зеленi кулi iз самшиту. У боскетах на фош смарагдового газону стояли бЫ мармуровi скульптури та вази з квггами (рис. 5). Параднють партеру пiдкреслював килим дбайливо впорядкованого газону. Разом iз парковими скульптурами, фонтанами, симетричними алеями i клумбами вш становив единий ансамбль, вщкритий для огляду i залитий сонцем. У глибиш маетку,
бшя невеликого двоповерхового будинку, росли берлiнськi топол^ якi з часом утворили справжню тополину "залу". Службовi будови вдало вписували-ся в горбисту мюцевють [3, 4]. У процеш культурно-iсторичного оцiнювання встановлювали загальну культурно-юторичну цiннiсть парку, архiтектурних споруд та виокремлювали зони рiзних перiодiв планування (рис. 6).
Пн
Рис. 6. Схема культурно-кторичноЧоцтки парку-пам'ятки "Коростишiвський"
У тслявоенш роки паркова територiя зазнала значних змш у плану-вальнiй структурi, особливо у верхнш частинi (1922-1965 рр.). У плануванш з'явилися Алея Геро!в (10 пам'ятниюв), група братських могил, такi новi еле-менти, як обелiск, меморiальна плита. Iсторiя парку 1965-1968 рр. вщзна-чаеться активним втручанням радянсько! влади в загальну композицiю паркового комплексу. Парк набув статусу "Парк культури i вiдпочинку", внасль док чого з'явились такi новi елементи, як примiщення лгтньо! естради та тан-цювальний майданчик, спортивш майданчики, сходи, видовий майданчик у нижнш частинi парку.
Протягом 1975-1987 рр. на територп парку юнував також дитячий майданчик та площадка з гойдалками. Невдовзi, пiсля 1991 р., озеро в нижнш частит парку висохло, давня пдросистема зруйнувалась i спроби наповнити озеро водою були безустшними. Зникли бiльшiсть елеменлв радянських ча-сiв, а маеток Г. Олiзара було знесено [6]. Лише протягом 2001-2008 рр. час-тково почали вщновлювати парк у нижнш частит: вщновлено озеро (2004 р.), проведено саттарт рубки, рубки догляду за насадженнями та чистку ставка в центральны частит поблизу фортечно! стши. У 2001 р. поблизу паркового джерела були встановлет граттт скульптури мiсцевого скульптора В. Рожика; у 2003 р. в кшщ Але! геро!в на пагорбi над Тетеревом у верхнш частит парку встановлено скульптуру 1суса Христа, автором яко! був В. Рожик [2].
1з цшних будiвель у стилi швейцарських шале на верхнш Tepaci парку збереглося одне i3 службових пpимiщeнь Г. Олiзapa - нинi пpимiщeння районно! apхiтeктуpи. Важливу icтоpичну цiннicть мають залишки середньо-Bi4H0i фортечно! кам'яно! стши, яка виконуе роль тдтрно! cтiни вздовж схи-лу поблизу озера на центральнш площi парку, басейн та граштна арка i3 зоб-раженням масонських cимволiв та колони, яю залишилися вiд маетку Г. Оль зара [4].
Висновки:
1. Парк у м. Коpоcтишeвi за часом виникнення та формування - старовинний (поч. XIX ст.); за характеристикою архггектурно-планувального piшeння -пейзажний; за складом основних компоненлв паркового ландшафту - при-родно-ландшафтний, побудований на оcновi природних форм iз незнач-ною кiлькicтю об'еклв apхiтeктуpи; за ступенем збepeжeноcтi основних ic-торичних компонeнтiв вiдноcитьcя до погано збережених.
2. Анaлiз юторичних даних та лiтepaтуpних джерел показав, що для парко-вих територш кiнця XVIII - початку Х1Х ст. в Украш, до яких вщно-сяться роботи Дiонiciя Miraepa, мають тaкi хapaктepнi ознаки: багатоз-нaчнicть, використання пейзажних, скульптурних, архгтектурних симво-лiв, романтична cпpямовaнicть; змют парково! територп розкривався як ряд послщовно змiнювaних картин, що формувалися вiдкpитими та зак-ритими просторами; композицп мали масштабний характер i розкривали велич природного ландшафту.
3. Композицiя парково! територп задумана як система узпр'!в, оглядових майданчиюв, алей, системи посадок деревних рослин i квiтiв. Озера, га!, струмки, оранжерея для рщюсних та екзотичних рослин, пapковi мaлi ар-хiтeктуpнi форми, пiдзeмeлля, cкeлi, альтанки, човни на бepeзi, кiльцe тополь у центр^ cфiнкcи, залишки cepeдньовiчно! фортечно! cтiни створю-вали единий неповторний, емоцшний ансамбль, притаманний романтичному стилю.
4. Внаслщок проведеного aнaлiзу piзних пepiодiв планування парково! те-pитоpi! варто зазначити: 1820-1865 pp. як перюд закладання й початок pозквiту парку; 1922-1965 pp. - змши у планувальнш cтpуктуpi верхньо! частини парку, а саме створення Але! геро!в, груп братських могил; 1965-1987 pp. - змши у планувальнш cтpуктуpi нижньо! частини парку, побудова примщення лгшьо! естради, танцювального майданчика, дитя-чого та спортивного майданчиюв, оглядових майданчиюв; 2001-2008 pp. - перюд робгт iз часткового вщновлення нижньо! частини парково! територп, а саме вщновлення первюного вигляду водойми, рубки догляду за юнуючими насадженнями.
5. Анaлiзуючи цiннi apхiтeктуpнi об'екти та шженерш споруди, потpiбно вiдзнaчити наявшсть на тepитоpi! об'екта службового примщення у сти-лi швейцарського шале, колон вщ маетку графа Г. Олiзapa, купaльнi, фортечно! cтiни перюду Сepeдньовiччя.
Л1тература
1. Бондарь Ю.А. Восстановление старинних ландшафтних парков / Ю.А. Бондарь, А.К. Салатин, Я. Л. Садовенко. - К. : Вид-во "Наука", 1974. - 84 с.
2. Сркульова Р.О. I знову - про парк / Р.О. Сркульова // Коростиш1вська газета. -12 кв!тня. - 2003. - № 26. - С. 5.
3. Сркульова Р.О. Вщрод1мо свою маленьку "Швейцар1ю" / Р.О. Сркульова // Корости-ш1вська газета. - 15 квгтня. - 2002. - № 15. - С. 4.
4. Сршов В.О. Парк наш вжопомний / В.О. Сршов. - Коростиш1в : Вид-во "Лешнським шляхом". - 1986. - 22 квгтня. - № 48. - 126 с.
5. Ильинская Н.А. Восстановление исторических объектов ландшафтной архитектуры / Н.А. Ильинская. - Л. : Стройиздат, Ленингр. отд-ние, 1984. - 151 с.
6. Маркевич Т.М. Що вщбуваеться у парку? / Т.М. Маркевич // Коростиш1вська газета. -2004. - 13 березня. - № 3. - С. 3.
7. Род1чкша О.1. Майстер садово-паркового мистецтва. Життя та творчють Дюнгая Мж-лера в Укра!ш / О.1. Род1чкша, 1.Д. Род1чк1н "Архитектура Укра!ни". - 1992. - № 3 (травень -червень). - С. 38.
8. Род1чкш 1.Д. Старовинш маетки Укра!ни : книга-альбом / 1.Д. Род1чк1н, О.1. Род1чк1на. - К. : Вид-во "Мистецтво", 2005. - 384 с.
9. Род1чк1на О.1. Я - не князь, не магнат... / О.1. Родiчкiнa, 1.Д. Род1чк1н // Коростиш1всь-ка газета. - 1999. - 6 травня. - № 4. - С. 5.
Сидоренко И А., Денисенко В.М. Культурно-историческая оценка территории парка-памятки садово-паркового искусства "Коросты-шевський" Житомирской области
Представлена культурно-историческая оценка территории парка-памятки садово-паркового искусства XVIII-XIX в. "Коростышевський" Житомирской области. Проанализированы основные этапы развития парковой территории, определена стилистика, историко-художественная ценность элементов парковой композиции.
Ключевые слова: культурно-историческая оценка, парк-памятка, архитектурные символы, романтический стиль, организация парковой территории, исторические компоненты, композиция насаждений
Sidorenko IA., Denysenko V.M. Cultural аnd historic-ul а^с^тсП of the territory lrndsdpe аг! рагк-monument "Korostishevskаyа" Zhytomyr region
Cultural-historical evaluation of the park area of landscape art XVIII-XIX century "Korostishevskaya" Zhytomyr region are presented. The main stages of the development of park areas are analized. The style and historical and artistic value items park composition are established.
Keywords: cultural-historical assessment, park-monument, architectural symbols, romantic style, organization parkland, historic components, the composition of plantations.
УДК 330.8(477.83) Здобувач Р.Р. Августин1 - Львiвська КА
ЕКОНОМ1ЧНИЙ ПЕРСОНАЛ1ЗМ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО
Окреслено засади економ1чного пepcонaлiзму у cоцiaльно-eкономiчнiй доктри-ш митрополита Андрея Шептицького. Стверджуеться, що екож^чна модель митрополита, яка Грунтувалася на засадах християнського пepcонaлiзму, була ушкальною для свого часу. Основу цього феномена становили сощальний каттал та людина. Показано шляхи практично! peaлiзaцi! ще! доктрини на пpиклaдi творення iнcтитутiв укра!нського пiдпpиемництвa.
Ключовг слова: eкономiчний пepcонaлiзм, cоцiaльний кaпiтaл, укра!нське пiд-приемництво.
Вступ. Термш "cоцiaльний кaпiтaл" тiльки недавно увшшов у науковий обт Сьогоднi його активно використовують у piзних наукових сощаль-
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
