CC BY
97
HayKOBHH BicHHK M.IT > YKpaYHH. - 2012. - BHn. 22.4
Henyk Ya.V., Marutyak S.B. The lawn composition and structure in Lviv parks
Demonstrated systematic composition of flora of Lviv city parks grass covering. Defined coenotic structure of parterre, common garden-park, meadow and sports lawns in the park green plantations of the city. Made quantitative distribution of natural and synanthro-pic species in Lawn cover. Defined part of traditional and invasive species in the formation of lawns of Lviv city.
Keywords: flora of park lawns, coenotic structure, natural and synanthropic species, traditional and invasive species, parks of the city of Lviv.
yflK[581.9+712.03](477) Acnip. r.B. fleHucoea1 - Hmy ynpaiHu, m. Meie
ICTOPHHMI ACnEKTH ^OCI^EMb ŒIT0^M03IB ПА.АЦОBО-ПАPКОBHХ KOMn.EKCIB YKPAÏMH
BucBÎT^eHO icTopiro goc^ig^eHb na^a^Bo-napKoBHx KoMn^eKciB yKpaÏHH Ta po3-BHTKy napKOBOï (iTC^eHo^orn. BH3Ha^eHo ro^oBHi 3aBgaHHa gocmg^eHb poc^HHHHx yr-pynoBaHb Ta ochobhî noHaTTa (iTo^Ho^onï. OôrpymoBaHo Heo6xigHicTb bhbtohhs (i-to^HOTOTHOÏ cTpyKTypH g^a BigHoB^eHHa Ta рекoнстрyкцiï Hacag:œeHb CTapoBHHHHX na^a^Bo-napKoBHx KoMn^eKciB KpaÏHH.
Krwhosi cnoea: (iTC^eHoTH^Ha CTpyKTypa, poc^HHHe yrpynoBaHHa, nara^Bo-napKOBHH KoMn^eKc.
nana^Bo-napKoBi KOMnneKCH YKpaÏHH 3aBxgH npHBepTam go oe6e yBa-ry nncbMeHHHKÎB, xygoxHHKiB, Kpae3HaB^B, MHCTe^TBo3HaB^B, apxiTeKTopiB, icTopHKÎB, 6oTaHiKiB i geHgponoriB. HaËgaBHimi onncn naпaцoвo-napкoвнx aH-caM6niB BHCBiTneHo y npaцi O. nme3g3e^Koro "Podole, Wolyn, Ukraina. Obrazy miejsc i czasow" (Wilno, 1841) Ta y пpaцaх T. Стeцbкoro "Wolyn pod wzglçdem statystycznym" (T. 1., Lwow, 1864), "Z boku i stepu. Obrazy i pami^tki" (Krakow, 1880). BigoMocT npo nana^Bo-napKoBi KoMnneKcn HaBegeHi b iKoHorpa(inHHx po6oTax XVIII-XIX ct. H. OpgH, A. HaHre, B. PixTepa, M. ^6noHcbKoro, M. BinbHHHcbKoro Ta M. CTeHHHHcbKoro.
KapTorpa(inHe po3TamyBaHHa naпaцoвo-napкoвнx KoMnneKciB 3a(iKco-BaHo Ha KapTi O. (oh Mira (1779-1782 pp.), ge bohh Bigpi3HaroTbca Big iHmHx 6ygiBenb 6inbm onpa^oBaHoro nnaHyBanbHoro cTpyKTyporo, a TaKox Ha KapTi K. KyMMepc6epra (1855 p.), ge nana^Bo-napKoBi KoMnneKcn MaroTb yMoBHe no3HaneHHa. ApxiTeKTypHo-naHgma(THHH yKnag naпaцoвo-napкoвнx KoMnneK-ciB Bigo6paxaroTb KagacTpoBi KapTH HaceneHHx nyHKTiB, aKi bhkoh&m b MacmTa-6i 1:2880 y 1830-1860 pp. KpanoBa 3eMenbHo-nogaTKoBa KoMicia 3 MeToro Bno-pagKyBaHHa onogaTKyBaHHa 3eMenbHoï BnacHocri. Ha цпх KapTax 3a(iKcoBaHo 6ygiBni Ta cnopygu, BogoËMH Ta 3enem HacagxeHHa, Mexi noceneHHa oKpeMi bo-nogiHHa i xapaKTep BHKopncTaHHa 3eMni.
Han6mbm o6caxHHM 3i6paHHaM MaTepianiB npo nana^Bi KoMnneKcn Ta ïx cKnagoBi eneMeHTH e gecaTHToMHe BHgaHHa P. A(TaHa3i "MaTepiam go icTo-piï peзнgeнцiн", y aKoMy HaBegeHo ïx icTopHHHy, apxiTeKTypHy, KynbTyponorin-Hy Ta napKo3HaBHy oцiнкy, BHKopucTaHo 6araTHH inrocTpaTHBHHH MaTepian i
1 HayK. KepiBHHK: gou. ^.B. reHHK, KaHg. c.-r. HayK
1. .icoBe Ta cagoBO-napKOBe rocnogapcTBO
33
спогади нащадюв родин - власникiв садиб. Дендролопчну характеристику та дослiдження розвитку композицш палацово-паркових комплексiв наведено у працях О. Липи, А.П. Вергунова, В. А. Горохова. Результати експедицшних дослiджень 30-40-х роюв ХХ ст. О. Липи е неоцiненним матерiалом для по-рiвняльного аналiзу та монiторингу результапв штродукцп деревно-чагарни-кових рослин [15].
Рiзнобiчний аналiз садибного будiвництва та садово-паркового мис-тецтва Укра1ни вперше здiйснили 1.Д. Родiчкiн та О.1. Родiчкiна у науковому iлюстрованому виданш "Старовиннi маетки Укра1ни" [24]. Окремi аспекти дослiджень палацово-паркових комплексiв розглянуто у працях вiтчизняних i зарубiжних учених: Д.С. Лiхачова, В.А. Горохова, Л.1. Рубцова. Iсторичнi етапи розвитку садово-паркового мистецтва Укра!ни, архiтектурнi та лан-дшафтнi аспекти деяких збережених палацово-паркових комплекшв Хмель-ниччини розглянув у сво1й монографп 1.О. Косаревський [11]. Ретельне дос-лiдження палацово-паркових комплекшв Подiлля i Волинi здшснив О.М. Па-жимський [21] та О.Л. Михайлишин [18].
Стильовi особливосп й архiтектурно-ландшафтний уклад садибно-паркових комплекив Галичини розглянуто у дисертацшних дослiдженнях Н.Я. Левкович [14] та Н.С. Сосново! [26]. Проблеми вщновлення i сучасного використання палацово-паркових ансамблiв Укра!ни були предметом досль дження Ю.Ю. Нельговського [19]. Вивченням дендролопчних багатств пала-цово-паркових комплексiв на територп Укра!ни займались Ю.О. Клименко, С.1. Кузнецов, В.М. Черняк, О.В. Клименко, Л.П. Казiмiрова [8, 9, 12, 27].
Для бшьшосп палацово-паркових комплекшв актуальним е питання реконструкцп насаджень, спрямовано! на збагачення видового складу, вщ-новлення первинних ландшафпв, повернення дом^ючо! ролi тим видам, яю становили основу парку тд час його закладання. Пiдхiд до вщновлення фгго-ценозiв палацово-паркових комплекив мае бути науково обгрунтованим i ба-зуватись на вивченнi фггоценотично! структури !х насаджень.
1дея зв'язку фггоценологп та садово-паркового будiвництва зародилась ще на початку ХХ ст. i розвивалася у роботах 1.К. Пачоського, С.1. Коржинсь-кого, П.Н. Крилова, Ю.П. Бялловича, Л.1. Рубцова, О.О. Нщенко, Н.Д. Ус-пенсько!, В.П. Кучерявого. З 80-х роюв ХХ ст. видано низку праць Ю.О. Кли-менка з дослщження парюв та iнших об'ектiв садово-паркового будiвництва. Саме йому належить щея щодо формування нового науково-практичного напряму пiд назвою "геоботанiчне паркознавство".
Необхщшсть геоботанiчних дослiджень штучно створених ценозiв висвiтлено у працi Ю.П. Бялловича "Вступ до культурфггоценологп". Вiн визначав культурфггоценоз як сукупнiсть рослин, котра характеризуеться !х певними взаеминами мiж собою та середовищем, на яю впливають ландшафт i комплексна дiяльнiсть людини, спрямована на формування рослинносп. Серед особливостей культурфiтоценозiв автор видшив антропогеннiсть, ашзот-ропнiсть та юторичшсть. Порiвняльне осмислення ознак i властивостей при-родно та антропно сформовано! рослинност дало можливiсть Ю.П. Бяллови-чу обгрунтувати поняття "культурфггоценоз" i започаткувати розвиток куль-турфиоценологп [2].
Становлення культурфиоценологп як особливо! галузi науки значною мiрою обумовлене iдеями, традицiями, програмами штучного люорозведен-ня, особливо в степовш зонi. Значного поширення набули агрономiчний i ль совий напрями культурфггоценологп, а паркова фiтоценологiя проходить етап свого становлення.
Фиоценотичну сутнiсть рослинних угруповань, створюваних люди-ною, визнавали чи ставили тд сумнiв багато вчених майже одночасно з роз-витком фггоценологп. Деякi автори (В.Н. Сукачов, 1.Х. Блюменталь, А.П. Шеннiков) висловлювалися, що термiн "фiтоценоз" можна застосовува-ти до всякого рослинного покриву незалежно вщ природного чи штучного його походження, адже розвиток паркових i природних фiтоценозiв вщбу-ваеться вщповщно до природних законiв i закономiрностей. Головна вщмш-нiсть паркового фггоценозу вiд природного полягае в антропогенному похо-дженнi та специфiцi його розвитку. На думку Б.М. Мiркiна [16], природний фиоценоз е "шдикатором вихiдного абiотичного комплексу умов середови-ща", а склад i структуру паркового фиоценозу визначае людина. Як зазначае Л.Г. Раменський [23], вщмшнють мiж природною рослиннiстю i штучними насадженнями рiзко проявляеться тiльки у тому випадку, якщо штучнi угру-повання забезпечуються регулярним доглядом, а вплив саморегуляцп дуже ослаблений. Важко також встановити вщмшнють мiж природними i штучними угрупованнями. За першими проводять систематичний догляд i угрупо-вання ще! категорп Л.Г. Раменський визначав як натвкультурш.
Деяю науковцi (П.Н. Овчиннiков, Н.Я. Кац, Н.А. Прозоровський, Б.Я. Келлер) заперечували те, що культурш угруповання рослин е фиоцено-зами, та пропонували вживати цей термiн лише до природно! рослинностг Проти вiднесення штучних угруповань рослин до фiтоценозiв висловлювався i А.Я. Вага, який у статп "Про культурнi фiтоценози" пише, що квикова клумба е справою рук садiвника i предметом його невпинного тклування та не е об'ектом фиоценотичного вивчення.
На сучасному етапi в Укра!ш розвитком парково! фггоценологп як на-уково! дисциплши займаються науковцi державних ботанiчних садiв, дендро-логiчних парков "Софпвка" та " Олександрiя". Вивчення фiтоценозiв здшсню-ють вченi НД1 та ушверситепв, зокрема: 1нституту ботанiки iм. Н.Г. Холодного, 1нституту екологil Карпат НАН, Днiпропетровського державного унi-верситету та Нацюнального лiсотехнiчного унiверситету Укра!ни. Науковцi кра!ни створили вчення про морфолопю рослинних угруповань i розробили класифiкацiю рослинностi - вiд найвищих таксонiв (тип рослинностi) до найнижчих (асощацп), склали характеристики рослинного покриву Укра!ни, розробили методики вивчення та картування фiтоценозiв, висвiтлили iсто-ричш та екологiчнi методи вивчення рослинних угруповань. Тривалi стацi-онарнi дослщження дали змогу виявити закономiрностi динамжи розвитку, розмiщення та розподiлу фiтоценозiв.
З наукових дослiджень стосовно паркових культурфiтоценозiв необ-хiдно вiдзначити пращ О.О. Нщенка, В.П. Кучерявого, Т.Г. Ларшо! та А.А. Аненкова, Н.А. 1мшенецько!, Р.Б. Дудина [6, 7, 13, 20]. Зокрема в працях
В.П. Кучерявого найчпташе подано визначення садово-паркового фггоценозу ("це рослиннi угруповання, створенi штучним шляхом на основi засад садово-паркового мистецтва на лiсових i нелiсових площах") та видiлено дев'ять груп садово-паркових фiтоценозiв: сiльвоценози (тсовГ), фрутоценози (чагар-ников^, помологоценози (садов1), вiтоценози (виноградш), флороценози (кштники), пратоценози (луки, газони), агроценози (поля iз зерновими та про-сапними культурами), стрипоценози (захисш смуги), акваценози (декоратив-нi ставки та басейни з рослиннютю) [13].
Бiльшiсть авторiв [4, 13] зазначають, що фiтоценоз насамперед характеризуюсь такi ознаки, як: флористичний (видовий) склад, екологiчний склад, популяцшний склад, ряснiсть виду, проективне покриття (просторова структура), ярусшсть i зовнiшнiсть. Суперечливим на сьогодш е питання про пло-щу вияву фiтоценозу. Б.А. Биков вважае ценозом найменшу за площею дшян-ку, дiаметр яко! становить п'ять середшх висот домiнантних видiв. На думку М.Д. Ярошенка, площа фиоценозу повинна бути не меншою шж 2000 м2. В.П. Кучерявий стверджуе, що фiтоценозом можна вважати невелику декора-тивну бiогрупу, яка характеризуеться специфiчним середовищем (фггокшма-том), конкретною синузiальною будовою i взаемним впливом рослин [13].
Важливим показником, що розкривае складнють фггоценозу, е його видова насиченють. М.В. Марков вважае, що видова насиченють фiтоценозу вщображае екологiчну повноту мiсцезростання. Як зазначае А.Г. Воронов, виявлення флористичного складу, тобто списку видiв, яю утворюють фгтоце-ноз, - основа фиоценотичних дослiджень. На основi вжово! структури паркового фггоценозу Т. А. Работнов пропонуе розрiзняти популяцп iнвазiйнi, нор-мальнi та регресивнi [13]. В.П. Кучерявий зазначае, що дерева у насадженнях подшяють на класи панування: панiвнi, супутнi й пiдлеглi.
Раменський Л.Г. запропонував термiн "фiтоценотип" для рослин, яю мають рiзну ценотичну значущiсть, та роздiлив види за характером !х цено-тично! ролi на три основнi фiтоценотипи: вюленти, патiенти, експлеренти [23]. Встановлення цих категорш Грунтуеться на якостi та характерi взаемо-вiдносин мiж видами. С.Я. Соколов розрiзняв види прогресивш, регресивнi та стiйкi, а М.В. Дилю, поряд iз вивченням вертикально! структури паркових фiтоценозiв, пропонував бшьше уваги придiляти !х горизонтальнiй чи парце-лярнiй структурi.
Значну увагу питанням безперервностi рослинного покриву, нечигосп меж фiтоценозiв i поступовостi переходiв мiж ними надавали вченi О. О. Нь ценко, В.Д. Александрова, Л.Г. Раменський, А.Г. Долуханов, А.П. Шеншков, Х.Х. Трасс [1, 20]. Зокрема, Л.Г. Раменський розрiзняв екологiчну, фггоцено-тичну та епiзодичну моза!чнють [23]. Значний цикл праць про моза!чнють фь тоценозiв провiв К. Кершоу, який зробив висновки про юнування юлькох iерархiчних форм горизонтально! внутршньоценотично! диференщацп.
Кузнецов С.1., розглядаючи питання стшкосл паркових угруповань, пропонував враховувати бюеколопчний, фiтоценотичний та антропогенний аспекти [12]. Для оцшки юльюсно! характеристики динамiчноl стiйкостi паркових культурфiтоценозiв Г.О. Миронова запропонувала шкалу, яка враховуе
походження деревостану та грунтового покриву, просторове розмщення, довговiчнiсть, самовщновлення, життевiсть едифжаторно! породи, стшюсть до несприятливих факторiв i впливу людини. За сумою отриманих батв той чи iнший фггоценоз можна вiднести до одше! з чотирьох груп стiйкостi - ду-же стiйкi, стiйкi, вiдносно стшю, нестiйкi [17].
Значну увагу науковщ придiляють вивченню добово!, сезонно!, рiзно-сезонно! та стадшно! динамiки фiтоценозiв. Особливо важливе значення для парково! фиоценологп мае вивчення стадшно! (паркових сукцесш) та сезонно! динамжи рослинних угруповань. Використовуючи знання про парковi сукцеси, на наукових засадах можна проводити реконструктивш та реставра-цiйнi роботи у старовинних палацово-паркових комплексах. Заслуговують уваги питання конструювання паркових фiтоценозiв за фiзiономiчними типами, яю запропонував Л.1. Рубцов [25]. Основним у моделюванш паркових фь тоценозiв е суворе дотримання гармоншно! еколопчно! та бюлопчно! еднос-тей рослин, яю компонують рослинш угруповання. Загалом окремi автори видшяють п'ять принципiв пiдбору рослин для формування паркових фиоце-нозiв: еколопчний, типологiчний, фiтоценотичний, систематичний, декора-тивний [13, 25].
Моделюючи структуру паркового фггоценозу для конкретних умов мюцезростання, необхщно вивчати структуру корiнного для ще! мiсцевостi типу лiсу та еколого-ценотичну стратегiю впроваджуваних у культуру екзо-тiв. Тiльки такий тдхщ, на думку М.Г. Гродзинського, дасть змогу змоделю-вати культурфiтоценоз, близький до щеального [5].
Пiдхiд до вщновлення старовинних паркiв, як вщзначають С.1. Кузнецов та Ю.О. Клименко, мае бути науково обгрунтованим i базува-тись на бiологiчнiй основ^ зокрема на культурфиоценологл, яка повинна враховувати сощальну зумовленiсть походження парюв (цiльову спрямова-нiсть, звича!, смаки та традицп фундаторiв). Таким чином, важливою умовою науково обгрунтованого вщновлення насаджень палацово-паркових комплек-сiв е вивчення !х фiтоценотичноl структури. Фггоценотичний пiдхiд дасть змогу розглядати палацово-парковi ландшафти як сформованi фiтоценотичнi угруповання, що створеш людиною та тдпорядковуються законам природного розвитку.
Л1тература
1. Александрова В. Д. Классификация растительности. Обзор принципов классификации и классификационных систем в разных геоботанических школах / В.Д. Александрова. - Л. : Изд-во "Наука", 1969. - 275 с.
2. Бяллович Ю.П. К теории фитокультурных ландшафтов / Ю.П. Бяллович // Известия Государственного географического общества. - 1939. - № 4-5. - С. 559-587.
3. Вага А.Я. О культурных фитоценозах / А.Я. Вага // Ботанический журнал. - 1951. -Вип. 36, № 6. - С. 29-33.
4. Григора 1.М. Основи фгшценологи / 1.М. Григора, В.А. Соломаха. - К. : Вид-во "Фгш-соцюцентр", 2000. - 240 с.
5. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно! екологи / М.Д. Гродзинський. - К. : Вид-во "Либщь", 1993. - 224 с.
6. Дудин Р.Б. Фгшценотична структура старовинних парив та шляхи II регулювання (на приклад! парив Заходу Укра!ни) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Люов! культури та фгшмелюращя" / Р.Б. Дудин. - Льв1в, 2009. - 20 с.
7. 1мшенецька Н.А. Ф1тоценотична структура паркових насаджень Льв1вщини та шляхи 11 вдосконалення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 -"Люов1 культури, селекщя, насшництво" / Н.А. 1мшенецька. - Льв1в, 2000. - 18 с.
8. Каз1м1рова Л.П. Парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва Хмельницько! област / Л.П. Каз1м1рова. - Кам'янець-Подшьський : ПП В.С. Мошинський, 2006. - 228 с.
9. Клименко Ю.О. Старовинш парки Укра!ни загальнодержавного значення. - Частина
I. Полюся та Люостеп / Ю.О. Клименко, С.1. Кузнецов, В.М. Черняк. - Тернотль : Вид-во "Мандр1вець", 1996. - 106 с.
10. Клименко Ю.О. Тенденци змши деревно! рослинносп старовинних парив Полюся та Люостепу Укра!ни / Ю.О. Клименко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Сер.: Мюьга сади 1 парки: минуле, сучасне 1 майбутне. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2001. - Вип.
II.5. - С. 68-71.
11. Косаревский И.А. Искусство паркового пейзажа / И.А. Косаревский. - М. : Стройтздат, 1977. - 246 с.
12. Кузнецов С.1. Бюеколопчш засади садово-паркового буд1вництва: минуле, сучасне, майбутне / С.1. Кузнецов // 1нтродукщя рослин, збереження та збагачення бюр1зномашття в боташчних садах 1 дендропарках : матер. М1жнар. наук. конф. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2010. - С. 71-73.
13. Кучерявий В.П. Еколопя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2000. - 500 с.
14. Левкович Н.Я. Стильов1 особливосп палацових та садибно-паркових ансамбл1в Га-личини юнця XVIII - першо! половини XIX ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архгтектури: спец. 18.00.01 - "Теор1я архгтектури, реставращя пам'яток архгтектури" / Н.Я. Левкович. - К., 2004. - 16 с.
15. Липа О. Л. Визначш сади 1 парки Укра!ни та !х охорона / О. Л. Липа. - К. : Вид-во Ки-!в. ун-ту, 1960. - 176 с.
16. Миркин Б.М. Теоретические основы современной фитоценологии / Б.М. Миркин. -М. : Изд-во "Наука", 1985. - 136 с.
17. Миронова Г.А. К вопросу устойчивости парковых культурфитоценозов / Г.А. Миронова // Интродукция и акклиматизация растений. - 1992. - Вып. 17. - С. 68-71.
18. Михайлишин О.Л. Палацово-парков1 ансамбл1 Волиш 2-1 половини XVIII-XIX сто-лгть / О. Л. Михайлишин. - К. : Вид-во "Л1бра", 2000. - 236 с.
19. Нельговский Ю.Ю. Опыт проектирования восстановления исторических парков в Украинской ССР: Обзорная информация / Ю.Ю. Нельговский. - М. : Изд-во "Линокс", 1983. -Вып. 6. - 45 с.
20. Ниценко А. А. Сады и парки как обьекты геоботанического исследования / А. А. Ни-ценко // Вестник ЛГУ. - Сер.: Биологическая. - 1969. - Вып. 3, № 15. - С. 35-41.
21. Пажимський О.М. Садибш ансамбл1 Подшьсько! Волиш / О.М. Пажимський. - Сам-чики-Хмельницький. - 1997. - 215 с.
22. Работнов Т.А. История фитоценологии : учебн. пособ. / Т.А. Работнов. - М. : Агрус, 1995. - 158 с.
23. Раменский Л.Г. Проблемы и методы изучения растительного покрова : избр. работы / Л.Г. Раменский. - Л. : Изд-во "Наука", 1971. - 334 с.
24. Род1чкш 1.Д. Старовинш маетки Укра!ни: маеток як синтез мистецтв. Архгтектура сад1в 1 парив. Поетика старовинно! садиби: книга-альбом / 1.Д. Род1чкш, О.1. Род1чкша. - К. : Вид-во "Мистецтво", 2005. - 384 с.
25. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков / Л.И. Рубцов. - М. : Стройиздат, 1979. - 184 с.
26. Соснова Н.С. Архгтектурно-ландшафтний уклад садибно-паркових комплекав Гали-чини (юнця XVIII - початку XX стол1ть) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. арх> тектури: спец. 18.00.01 - "Теор1я архгтектури, реставращя пам'яток арх1тектури" / Н.С. Соснова. - Льв1в, 2003. - 21 с.
27. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспактиви и викорис-тання та збагачення / В.М. Черняк. - Терношль : Вид-во ТНПУ, 2004. - 264 с.
Денисова Г.В. Исторические аспекты исследований фитоценозов дворцово-парковых комплексов Украины
Рассмотрена история исследований дворцово-парковых комплексов Украины и развития парковой фитоценологии. Определены главные задачи исследований расти-
тельных сообществ и основные понятия фитоценологии. Обоснована необходимость изучения фитоценотической структуры для восстановления и реконструкции насаждений старинных дворцово-парковых комплексов страны.
Ключевые слова: фитоценотическая структура, растительные сообщества, дворцово-парковый комплекс.
Denysova G.V. The Historical study aspects of plant communities of palace and park complexes of Ukraine
The history research of palace and park complexes and the development of park's phytocenology are clarified.The mein objectives of the plant groups study and the basic concepts of phytocenology are determined. The necessity of study of phytocenotic structure is proved for restoring and reconstruction plantations of old palace and park complexes of the country.
Keywords: phytocenotic structure, plant communities, palace and park complex.
УДК 630*23:504 Асист. В.В. Омелянчук; асист. А.В. Вишневський -
Житомирський нащональний агроекологiчний утверситет
ШТУЧНЕ Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В В УМОВАХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщження люотехшчних показнигав роботи культива-TopiB рiзних конструкцш для тдготовки Грунту шд штучне люовщновлення сосно-вих деревосташв. Лiсовi культури, створеш експериментальним плугом ПЛД-2.0, пе-реважають за морфометричними показниками культури, створеш плугом ПКЛ-70, в середньому на 71,9 %. Це зумовлено тим, що в разi суцшьного оброб^ку Грунту дис-ковими органами експериментального агрегату ПЛД-2.0, культури садять в родючий шар Грунту, а в разi частково! посадки культур - у нижнш малородючий шар, що негативно впливае на !х приживлюванiсть, рiст i розвиток.
Ключовг слова: лiсовi культури, лiсовiдновлення, сосна звичайна.
Для виршення проблеми безперервного i невиснажливого люокорис-тування, вирощування високопродуктивних люових насаджень вщповщно до типу люорослинних умов, одержання максимального л1с1вничого ефекту за мшмальних затрат першорядне значення мае вщтворення люових ресуршв шляхом створення люових культур. Навпъ у багатьох типах люу, де природ-не вщновлення порщ вщбуваеться добре, щоб запоб1гти замш головних по-рщ другорядними, доцшьно вдатися до штучного люовщновлення. Саме люо-в1 культури мають збагатити породний склад л1ив, не допустити його збщ-нення. Склад штучного насадження мае вщповщати конкретному типу люу, шакше знижуеться продуктившсть, цшнють культур, попршуеться !х саш-тарний стан. Кр1м того, треба брати до уваги складш взаемозв'язки м1ж де-ревними породами: цшш породи з меншою конкурентоспроможнютю мо-жуть випадати з1 складу насадження або рости погано. Природне вщновлення на соснових зрубах вщбуваеться незадовшьно, в недостатнш кшькост або зовшм вщсутне. Здебшьшого спостер1гаеться змша сосни м'яколистяними породами [1, 2].
Оскшьки, ще недостатньо дослщжеш важлив1 аспекти формування високопродуктивних штучних i природних насаджень сосни, особливо в сучас-них умовах негативних змш навколишнього середовища i зростання антропо-
