CC BY
41
Найбiльш часто трапляються мiсцевi деревнi види. Зрвдка у природному по-новленнi зустрiчаються Padus avium Mill. (черемха звичайна), Populus tremula, Juglans cinerea L. (горiх срий), Cerasus avium L. (черешня), Aesculus hippo-castanum, Tilia cordata, Prunus spinosa L. (слива колюча). 1х проективне пок-риття рщко сягае 10 %. Найширше видове представництво пiдросту та його чисельшсть спостерiгаeться за умови зшкнутосп намету 0.5-0.3.
Серед чагарнитв у дослiджених парках найчаспше зустрiчаються Sambucus nigra L. (бузина чорна). Причому найвище проективне покриття цього виду спостеркаеться в насадженнях, де зшкнуткть крон становить 0.5-0.8. Також у шдлкку старовинних паркiв трапляються таю види: Cornus sanquinea L. (свидина криваво-червона), Ligustrum vulgare L. брючина звичайна), Symphoricarpus albus Blake (сшжнояпдник бший), Viburnum opulus L. (калина звичайна), Coryllus avellana (лщина звичайна), Syringa vulgaris L. (бузок звичайний), Rosa canina L. (шипшина собача), Philadelphus coronari-us L. (чубушник звичайний), Deutzia scabra Thunb. (дейщя шорстка), Rubus caesius L. (ожина сиза), Forsythia europaea Degen. (форзищя европейська), Phisocarpus opulifolius Max. (пухироплщник калинолистий). Проективне покриття цих видiв досить низьке - ввд 5 % до 20 %. Тшьки у виняткових випад-ках площа покриття чагарниками збшьшуеться, переважно за рахунок зрвд-ження деревного намету (наприклад, у Личакiвському парку серед соснового насадження зiмкнутiстю 0.3-0.4 виявлено значну кiлькiсть Symphoricarpus albus Blake, проективне покриття якого на дашй дшянщ близько 40 %). Проек-тивне покриття до 5 % у Berberis vulgaris L. (барбарис звичайний), Cornus alba L. (дерен бший), Spiraea salicifolia L., Spiraea media Schmidt (спрея вербо-листа та середня). Всього серед чагарникiв виявлено рослини 42 видiв, якi практично присутш у всiх дослiджених паркових угрупуваннях.
Таким чином, серед насаджень дослщжуваних старовинних парив пе-реважають, у бшьшосп випадюв, штучнi фiтоценози, за участю мiсцевих видш лiсовоí та лкостепово!' зони. 1нтродуценти в 1х складi представленi 68 видами.
Лггература
1. Деревья и кустарники запада УССР. Атлас. Бродович Т.М., Бродович М.М. -Львов: Вища школа, изд-во при Львов. ун-те, 1979. - 251 с.
2. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
УДК 130.2:712.253 Acnip. А.В. ШлапаК - УкрДЛТУ
УН1КАЛЬН1СТЬ ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФПВКА" ЯК ЗАПОРУКА ЕКОНОМ1ЧНО1 СТАБ1ЛЬНОСТ1
Дендролопчний парк "Софйвку" НАН Украши щорiчно вщвщуе бiльше 500 тисяч жителiв з уих куточкiв нашо! планети. Щорiчний фiнансовий обiг бюджетних та спещальних коштiв бiдя 3 мiльйонiв гривень. Дослiджено унiкальнiсть та приваб-ливють природно-заповiдного об'екту. Обгрунтовано актуальшсть теми.
1 Наук. кергвник: проф. М.В. Римар, д-р екон. наук - УкрДЛТУ
A. V. Shlapak - USUFWT
The unique feature of dendrological park "Sofievka" as a deposit of economical stability
Every year more than 500 thousand people from all over the world visit the dendrological park "Sofievka". Annual financial turnover of budget and special means is about 3 million gryvnyas. Peculiarity and attraction of nature-protected object are studied. The actuality of the theme is motivated.
Дендролопчний парк "Софпвка" Нацюнально! Академп наук Украши - науково-дослвдна установа Нацюнально! Академп Наук Украши загально-державного значения. Будiвництво парку розпочато у 1796 р., вдариття ввд-булося у травт 1802 року. У 1796-1832 рр. вш був власшстю Потоцьких, але у 1832 р. конфккований i переданий Кшвськш державнш палатi. У 1836 р. парк тдпорядковуеться управлшню вiйськових поселень, з 1859 р. Головному училищу садiвництва, переведеному в м. Умань з м. Одеси. У 1929 р. "Софпвка" оголошуеться заповiдником, !й надаеться статус самостiйноí оргашза-цií i до 1955 р. вона кшька разiв перепiдпорядковуеться рiзним вiдомствам i мiнiстерствам. У 1948 р. було затверджено генеральний план ii ввдновлення i розвитку. У вiданнi Национально! Академii наук Украши знаходиться з 1955 року зпдно з Постановою Ради Мiнiстрiв Укра!ни ввд 26.09.1955 р. № 1184.
Статус науково-дослвдно! установи наданий дендропарку Постановою Президп Академп наук Украши № 26 вщ 23.01.91 р.
Дендролопчний парк "Софпвка" - видатний пам'ятник садово-парково! архггектури кшпя XVIII i початку XIX столиь свiтового значення та пам'ятка мктобудування та архгектури Украши, занесена до державного реестру национального культурного надбання (схвалено рiшенням Колегл Держкоммкто-будування Укра!ни 23.12.93 р. № 12 на mдставi Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 12.08.92 р. № 466), музей природи i садово-паркового мистещва.
Дендрологiчний парк "Софпвка" визнаний в 1995 р. на Мжнародному щорiчному конкурсi, який проводить органiзацiя "Европа Ностра" разом з М1ж-народним iнститутом Замюв. Наш проект завоював усi три нагороди конкурсу: медаль, диплом i меморiальний знак. Медалi також отримали за проект вщнов-лення ушверситету Нью Льюiс в м. Рим (Iталiя), будинку сера Оцена Ушьямса в Нотiнгемi (Великобританiя), музично! Консерваторп в м. Турку (Фiиляидiя), "Аптеки" в м. Шателдош (Франция) i Римського центру в м. Таратена (кпатя).
Унiкальнiсть дендропарку "Софiíвка" полягае в тому, що вiн е най-бiльш вiдомим i оригшальним в арх1тектурно-ландшафтному вiдношеннi де-ндропарком Украши, який користуеться широкою популярнктю. Це одне з найбiльш видатних творiнь свiтового садово-паркового мистецтва i стоггь в одному ряду з кращими шедеврами паркобудшництва Европи, до яких вiдно-сяться сад Бальбi у Флоренцп (Iталiя), парк Сан-Сус у Потсдамi (Нмеччина) i палацовий парк у Версалi (Францiя). Цей ансамбль, початок якому було по-кладено в кiнцi XVIII ст., отримав подальший розвиток в середин минулого столiття i тепер стойъ на порозi наступного етапу будавництва, пов'язаного з
розширенням територц парку. Головна особливiсть парку - це живописный "кторико-романтичний" пейзаж, повнктю створений руками людини.
Однак при всш свош первиннiй незначущостi, скромносп цей дивний "дикий" пейзаж мав деяку мальовничкть, яка могла под1яти на уяву людей, що шукали "романтичш" мотиви в пейзажi. Береги Кам'янки, як би задали тон i загальному направлению ландшафтного характеру майбутнього парку.
На першому еташ будшництва було споруджено каскади та водоспа-ди, засаджено лiсом водороздши, проведено значнi обсяги земляних робт У першi 4 роки найбшьш iнтенсивно велось спорудження гiдротехнiчних влаш-тувань, будувались заставки, поглиблювалось ложе майбуттх водойм, ство-рювались шдземш шлюзи, гроти, фонтани, були перемщеш i установленi в необхiдному порядку кам'яш глиби. Потш розпочалися лкопосадки. Мiсцевi та чужоземнi рослини, серед яких були платан, гледичiя, сосна Веймутова, тюльпанне дерево, туя, каштани, висаджувались в долинах, на вершинах па-горбiв, на 1х схилах та вздовж водойм.
До 1805 р. вже був створений головний каскад, шдземна рiчка Стжс, шлюзи, кам'янi гроти, заповненi водою Верхшй i Нижнiй ставки.
Парк збагатився багаточисленними творiниями, в бшьшосп мармуро-вими копiями античних скульптур, обелкками, декоративними вазами. Бага-то куточив парку отримали символiчнi назви, пов'язаш зi стародавньою мь фолопею, мiсцевими легендами, подиями в амейному життi власникiв.
1сторична унiкальнiсть еташв становлення дендропарку "Софiíвка" полягае в тому, що будiвники парку проявили високу майстернкть в створен-ш гiдротехиiчних та формуваннi зелених насаджень, однак головною його достойнктю необидно визнати продумане використання всiх тих компози-цiйних можливостей, якi надае рельеф. Були уважно вивчеш як велит його форми - долину, балки, пагорби водороздши, так i дабш, аж до положення окремих кам'яних глиб, орiентацiю схилш зпдно зi сторiнами свiту, рiзницю у вертикальних вiдмiтках другорядних водостокiв-тальверiв, структуру фунтового шару на схилах рiзноí крутизни i т. д. Бшьше того, як водиi споруди "Софивки", так i рослинш композицií можуть бути зрозумiлими тшьки в зв'язку з рельефом. При цьому необхiдно мати на уваз^ що парк е прикладом не тшьки того, як оргатчно можливо "вписатися" в природний рельеф, але i того, як розвивати закладеш в ньому потенцiйнi можливостi. Дерева та кушд, камiния та газони, водш дзеркала та фонтани, скульптуру та архиектуру -все це доповнюе, художньо розкривае пересiчний рельеф берепв Кам'янки.
Долина рiчки стала головною просторовою вiссю парку, на яку оркн-туються майже во його архiтектурнi композицií (за допомогою дамб в парку та на шдходах до нього була створена складна система ставив - Вiйтiвський, Красноставський, Верхшй та Нижнш, яи знаходяться на рiзних рiвиях). Так, рiзниця в рiвиях води в Верхньому та Нижньому ставках перевишуе 10 м, як-що врахувати, що запас води в Верхньому ставку становить 80 тис. м3, то стае зрозумшим, чому потужш фонтани i каскади парку можуть працювати без спепдальних насосних пристрош.
З Верхнього ставка в Нижшй вода потрапляе в чотирьох напрямках: через грот Венери, блисейсью поля, Темпейську долину та долину пгаттв; через амстердамський шлюз, а далi по шдземному тунелю "Стiкс" i Мертвому озеру до Великого каскаду; по шдземних трубам в Громовий грот, а далi до фонтану " Зм1я" i, нарештi, також по трубах до фонтану у Фазаннику.
Дякуючи ефективному використанню рельефу мкцевосп та введению рiзномаштних пдротехшчних влаштувань вода в парку представлена у всь-ому спектрi И декоративних можливостей - у виглядi великих дзеркал став-кiв, бурхливих потокiв - водоспадiв, потужних вертикальний струменiв, зви-вистого кам'янистого струмка, суцiльноí тонко!' завiси (в гроп Венери), тихо журчачих джерел, в суворому архитектурному обрамленнi фонтанiв, басейшв i пiд вниз спадаючими гшками прибережних верб. Вода безперечно е одним з провiдних компонентiв, складових оригiнального архiтектурно-ландшафтно-го обличчя всього ансамблю парку.
1ншою особливiстю "Софпвки" е широке введення в композищю природного камiння, як дуже важливого декоративного матерiалу. Тут представ-ленi рiзноманiтнi прийоми його використання i обробiтку: висiченi в скелях гроти i печери, нагромадження пгантських камiнних глиб, кам'янистi розси-пи i т. п. Особливий художнiй ефект досягаеться тим, що бшьшкть архггек-турних деталей також виконаш з того ж мiсцевого матерiалу: гранiтнi схiдцi постаменти, пiдпiрнi стшки терас, обелiски i колони. При цьому камiния вис-тупае не тшьки як уособлений декоративний елемент, а за перевагою в зв'яз-ку з водою i рослинами, утворюе своерiднi i неповторнi за виразнктю лан-дшафтнi композицп.
Наприклад, в Левиному, або Громовому гроп важко розрiзнити те, що надано самою природою, вщ майстерно створених елементiв. Склепiния гроту шдтримуються масивним кам'яним стовпом, що мають невiрнi обриси, в глибинi внутртнього простору - гранiтний стал. Листя дерев пом'якшують достатньо похмуре враження вiд загального вигляду цiеí' композицп. Нареш-тi, особливу цiкавiсть надае цьому мкцю шумовий ефект ревучого десь за станами гроту потоку води, через що його назвали Громовим. Бшя виходу з похмурого гроту вражае яскрава зелень, наповнена насиченими блисками блисейських полiв.
Подiбш ефекти, розрахованi на блискавичний контраст, негадане враження, яке дк одночасно на зiр, слух та вщчуття, можна спостерiгати i в ш-ших композицiях - гротах Горшок, Венери, Страху та СумнЫв та ш.
Деякi каменi та скали привертають до себе загальну увагу сво!м незви-чайним виглядом i положенням, гiгантськими рослинами, бшьшкть з яких стали важливими композицшними елементами парку. На сх1дному березi Нижнього ставка пiдвищуеться, виходячи з води, велика граштна скеля, на верху яко!' створена видова площадка Бельвердер. З ще'' точки розкривалась багатостороння панорама Нижнього ставка, ефектний вид на Великий каскад.
З мiфами та легендами - переважно грецького походження - пов'язано багато композицш з каменя - долина Пганпв, Тарпейська скеля, Левкадська скеля та ш. Причому це власне композицп, тобто штучно створеш групи з
кам'яних глиб, а не просто природш достошства, як це може показатись не-досвiдченому оку. У цьому ввдношенш парк " Софiíвка" не знае собi рiвних в европейському та росшському паркобудiвництвi.
В цшому парк представляють тепер вiдвiдувачу, як природний лко-вий масив, однак вс його деревостани штучного походження, створен на вiдкритих схилах, в ярах та балках. Старi дерева, що уцшши, дають пiдставу для того, щоб мати уяву, яким був природний склад урочищ: Дубинка, Звiри-нець, Грибок. Схили балок, кам'яш обриви та оголенi та позбавлеш дерев па-горби майже суцшьно засаджувались переважно мiсцевими кущовими та де-ревними породами за методом лково!' культури. Головний фон насаджень створюе тепер дуб (збереглися дерева-велетш висотою до 25 м, свщки перших роив створення парку), граб, а також ясен, клен, липа, дика груша. Шд-лкок складаеться переважно з калини, шипшини та ш. кущових рослин. У пониженш мiсцевостi переважно ростуть верби, осини, тополi. Трапляються поодинокi екземпляри та групи ялин, сосен, ясетв вiком до 150-190 роюв.
Поляни створенi переважно у схвднш частинi парку, в район Грибок, за густою смугою деревно-кущово!' рослинностi вздовж берегу Кам'янки. Центральна поляна витягнута в меридiанному напрямку дещо зашироко, так, що й пейзажi нагадують природний лiсостеп. Контури поляни зрiзанi, висту-пи лку чергуються з галявинами, уособленими групами дерев. Кра1 окантова-нi акащею, бузком, калиною, бересклетом та iн.
У центральнiй частинi парку, бшя ставкiв та каскадiв зосередженi де-рева-екзоти, якi висаджувались з перших роюв iснування парку, серед них ш-рамiдальна тополя, платан, глщитя, туя, каштан, та iн. У парку нараховува-лось вже 377 видiв та садово-декоративних форм екзотично1 флори, багато з яких знаходились в межах Англiйського парку мiж Верхиiм ставком та оран-жереею, закладеного в 1889-1891 рр., вщомим росiйським садiвником В. В. Пашкевичем. Тут на площд всього 2 га, яка розсчена густою сггкою звивис-тих дорiжок, зосереджено багато рщккних чужоземних рослин, таких, як гш-кго, сафора японська, айлант та iн.
Щоб краще зрозумии та оцiнити просторову композиц1ю Софивки та значення арх1тектурних споруд, необидно уявити собi головний екскур-сшний маршрут, який починаеться б1ля головного, схндного, входу в парк. Вхщ пiдкреслюють двi великi сторожовi башти, чавунш ворота зi складним декоративним оформленням та ряд пiрамiдальних тополь. За ними починаеться головна алея парку - Каштанова, посаджена вздовж правого берега Кам'янки. За рiчкою, що мае характер кам'янистого струмка круто шдш-маеться берег де видно виходи граниу (Тарпейська скеля та ш.). Види, що ршшчно вiдкриваються на цей пейзаж, обрамляються стовбурами та звиса-ючим листям дерев на передньому плаш. Рух вздовж але1 оживлюеться також i й плавним згином перед виходом до Нижнього ставу. Саме тому, колонада павшьйону Флори з'являеться в полi зору не вщразу, а тiльки в кiнцi але", що пiдсилюе зоровий ефект появи водяно1 поверхиi, яка переливаеться на сонщ.
Свiтлий доричний портик цього павшьйону е початком центрально1 композицп парку, одночасно слугуе як дорiжка та видова площадка, крiм то-
го - е головним архнтектурним акцентом Нижнього ставу при погляда на ньо-го з пiвнiчноí' сторони. Необидно вiдмiтити надзвичайно точно знайдену ма-сштабнiсть цiеí' будови. Велит i простi форми павiльйоиу шдсилюють, акти-вiзують художню дда паркового пейзажу.
Далi протягом 400 м маршрут пролягае по березi Нижнього ставу. Уважний спостерiгач вiдмiчае тут цший ряд глибоких перспектив, щкавих видових зв'язкiв. Так, Китайська альтанка, поставлена в районi Дубинки, ввд-крита в напрямку до ставка. Цю вiзуальиу вiсь пiдхоплюе головний каскад на протилежному березi ставу, що утворюе поперечну по ввдношенню до ставка багатопланову перспективу глибиною коло 350 м.
1ншу осьову побудову простору можна бачити в швшчнш частиш парку, в район оранжерей, де згiдно з первинним задумом повинен був знахо-дитись палац. Витягнута в широкому напрямку оранжерея повернена до тера-сованого заглиблення, що нагадуе своею формою амфггеатр. Вiсь оранжере!' i "амфiтеатру" закрiплена прямою алеею, зi симетричним малюнком бокових спуск1в та фонтатв Семиструмiиь. Ймовiрно, в минулому ця вiсь була зв'яза-на з площею Зборiв, долиною Пгантав, Кавказькою гiркою i можливо з па-вшьйоном Флори. Пiсля складного шдйому вздовж Великого каскаду, шсля цiлоí' серп гострих просторових ефекпв, пов'язаних з проходженням на човш Мертвого озера, пiдземноí' рiчки Стшс довжиною 224 м та шлюзу, вда^ва-ча знову чекае сильний пейзажний контраст, що нагадуе вихвд з затiненоí' ка-штаново!' але!' до Нижнього ставу i навиъ ще бiльш вражаючi. З дамби перед ним ввдкриваеться широка панорама Верхнього озера.
У цiй картин центральним акцентом е Рожевий павшьйон на островi, що протягуеться до захвдного берега озера. Це восьмигранний в планi дво-ярусний призматичний об'ем, головнi декоративнi елементи якого слугують обрамленням входав та вшонних прорiзiв. Рожевий павiльйон - споруда знач-но бiльш цiкава за своши розмiрами та характером архтгектури, нiж па-в1льйон Флори. Вш бiльшою частиною пiдпорядкований, нiж протиставле-ний пейзажному оточенню, б1льш ткно зв'язаний з рослинним фоном. Шсля прогулянки до острова вiдвiдувачi повертають, як правило, на п1вдень i мина-ючи грот Венери вздовж русла Кам'янки до долини Пгаппв, плошд Збор1в i далi схндним берегом Нижнього ставу до виходу з парку або в перифершш його райони Грибок, Дубинка.
Значення i популярнiсть дендропарку "Софшка" також обумовленi великою науковою i економiчною цiинiстю колекцiй iитродукованих рослин.
Сьогодш деидрологiчний парк "Софй'вка" е найбшьшим центром iн-тродукц^' рослин у Правобережному Лкостепу Укра'ни. Його територда роз-ширено до 167,7 га. Тут росте понад 2 тис. видав, форм i сорив мкцевих та екзотичних рослин, зберкаеться 108 пам'яток арх1тектури i мистецтва. Заклад поправу, вважаеться перлиною садово-паркового мистецтва свггового зна-чення. Щороку його вiдвiдують до 300 тис. чоловш.
Основними напрямками дiяльностi дендропарку е:
• охорона та збереження дендрологiчного парку "Соф11вка"
• вивчення природно'1 та культурно!' флори Швденного Лiсостепу Укра1ни;
• збереження в штучних умовах у зот пiвденноí частини Правобережного Ль состепу Украши колекцiй живих рослин, в тому чист рiдкiсних i зникаючих видiв, а також насаджень i ландшафтних композицiй парку;
• проведения науково-дослщних робiт в галузi штродукцп та а^матизаци рослин i охорони рослинного свiту, а також розробка питань ландшафтного па-ркобудування на базi дендропарку;
• розробка технологи розмноження найбiльш цiнних видiв рослин i впровад-ження ix в господарство краши;
• проведення освиньо-педагопчно'1 i науково-просвиньо'1 роботи в галузi боташ-ки i охорони природи, декоративного садiвництва i ландшафтно'1 архиектури. Всього в дендропарку працюе 138 працшникш, з них 2 доктори наук
та 8 кандидатов наук, 6 молодим науковцям затверджеш теми кандидатсько! дисертацл, яю забезпечують наукову д1яльн1сть установи на сучасному ршш та впровадження досл1джень у виробництво.
Розробки науковц1в дендропарку з штродукци та селекци рослин вщзна-чеш 3 1менними прем1ями Президо Национально!' академй' наук Украши (шеш В. Я. Юр'ева) та свщоцтвами про нов1 способи посту насшня деревних культур.
Сшвробггники дендролопчного парку беруть активну участь у реаль зацй' "Програми перспективного розвитку заповщно! справи в УкраМ", зат-верджено! постановою Верховно!' Ради Украши вщ 22 вересня 1994 року № 177, зокрема, вивчають рвдккш i зникаюч1 рослини, старовинш парки Правобережного Лкостепу. Беруть активну участь у виконанш Державно!' науково-техшчно! програми "Збереження, збагачення та ращональне використання бь ологiчних ресурсiв Украши", затверджено! постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши ввд 13.05.1996 р.
Перспективним планом розвитку дендролопчного парку "Софйвка" пе-редбачено освоения ново! територй' в пониззi р. Кам'янку на плош 10,24 га, передано! рiшениям виконкому №231 вiд 13.05.1999 р. тд розширення дендропарку, де буде впроваджена пейзажна дорога з альтанками i видовими площадками на схилах р. Кам'янки, розширення дослщжень по збереженню бь орiзноманiття рослин, збшьшення колекцш красиво квiтучих деревних рослин.
Сьогодш дендрологiчний парк "Софйвка", безперечно, е нацiональним надбанням i за визначенням численних фахiвцiв - одним з найкращих ден-дропаркш свiту. Згiдно з класифiкацiею паркш по ЮНЕСКО вiн вiдиесений до природних паркiв, де лiсовий масив, гранiтнi виходи на поверхню земл^ вода та рукотворнi об'екти, втшеш в цей масив в образах поеми Гомерiвськоí "Одiссеí", створюють неповторне враження вiдвiдувачiв. Тому вивчення еко-номiчного стану та перспектив його покращення i, особливо, резервiв змен-шень використання державних коштав та збшьшення спецiальних надход-жень ввд власно! господарсько! дiяльностi становить значний науковий i практичний iнтерес. З ще! точки зору, вивчення фiнансово-економiчного ме-ханiзму використання та вщтворення природио-заповiдного фонду Украши на прикладi дендрологiчного парку " Софйвка" НАН Украши е актуальним i в теоретичному, i в практичному аспектах.
Лггература
1. Косенко 1.С., mïtïh В.В. Старовннш парки i проблеми ïx збереження. Тези доповь дей 2-го Мiжнародного симпозiуму, присвяченого 200-рiччю дендролопчного парку "Софйв-ка". - Умань: Вид. Л.М. Рибчинського, 1996. - C. 5-12.
2. Кучерявий В., Лук'янчук Н. Еколопчш основи гнтродукци лГсових трав'янистих рослин в шрковГ фiтоценози. Проблеми ландшафтно'1 архГгектури, урбоекологи та озеленення населених мГсць. Матерiали Першого мiжнародного семiнару, 25-27 червня 1997 р. ЛьвГв, 1998, т.2. - C. 62-64.
3. Паламарчук М., Хвесик М. ПрироднГ умови Украши. - К.: НАН Украши, 1999. -
C. 23-26.
УДК 630*5 Проф. ЗбШев Ciepomu, д-р лiсiвн. наук;
доц. Анджей Кольк, д-р лiсiвн. наук - НД1 ЛГ, Варшава
ПРО-ЕКОЛОГ1ЧН1 МЕТОДИ ЗАХИСТУ ГОСПОДАРЧИХ Л1С1В В ПОЛЬЩ1
При проведенш управлшня лГсами особлива увага на сучасному етапi придь ляеться еколопчним аспектам ведення лГсового господарства. Про-еколопчш методи при веденнi лГсового господарства являються сукупнГстю послГдовних дгй для покра-щення санГтарного стану лгав i пГдвищення еколопчно!' та економГчно!' ефективностГ проведения господарських заходГв. При плануванш та подальшому застосуваннГ про-екологГчних методГв використовуеться сучаснГ тенденци ведення лГсового господарства, вадповадшсть моделей до умов навколишнього середовища та можливГсть зас-тосування даних моделей на практицГ.
На основГ оцГнцГ сучасного санГтарного стану лгав i ïx загрози з боку кореневих патогешчних грибГв та комах-шюдниюв представлено основнГ принципи та моделГ, а також 1'х застосування в практицГ лГсового господарства ПольщГ.
Zbigniew Sierota, Andrzej Kolk - Forest Research Institute in Warsaw, Poland
Pro-ecological methods of protection in managed forests of Poland Health status of forests in Poland
Forests in Poland cover the area of 8800 thousand hectares, that making the country forest cover about 28 %. Stands are characterized by simplified age and species structure with the domination of conifers - 79 %, mainly Scots pine -about 71 % of total forested area. In State Forests production stands cover 53 % and protection (water, soil, recreation) forests - 47 % of forest area.
Intensive management practices that had been applied in the forestry since the second half of the 19th century resulted in forest ecosystem transformation from natural communities into artificial plantation-like forms with timber production as the most important goal of cultivation.
As a result, permanent changes in soil properties, site degradation, as well as simplification of species composition and age structure occurred. Plantations of low biological diversity and with decreased sustainability replaced the forests adjusted to the site and to local climate conditions. Additionally, in 1945-1996 3 million hectares of clear-cut areas were reforested and 1,2 million hectares of former agricultural soils were afforested.
