CC BY
34
Vitenko V.A. Ontogeny of Morus alba L. and its ornamental forms in the conditions of the National dendrological park "Sofiyivka" NAS Ukraine
The author researched ontogeny phases of Morus alba L. and its ornamental forms M. a. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Mac-rophylla", M. a. "Tatarica". It is established that engrafted ornamental forms of Morus alba L. pass two ontogeny phases: reproductive age and senility.
Keywords: ontogeny, Morus alba L., ornamental forms, phases of juvenile, virginity, maturity. _
УДК 630*27: 630*235.6 Асист. Р.Б. Дудин, канд. с.-г. наук;
астр. Г.В. Денисова - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ПРОБЛЕМИ РЕКОНСТРУКЦП ТА В1ДНОВЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ ОБРОШИНСЬКОГО ДЕНДРОПАРКУ
Досдщжено юторш створення та розвитку палацово-паркового комплексу, його стильовi особливост та сучасний стан насаджень. На основi результат досль джень запропоновано методи оптимiзащi сучасно! ф^оценотично! структури парку: реконструкщя насаджень, реставращя палацово-паркового комплексу та консерващя його окремих елеменпв.
Ключов1 слова: палацово-парковий комплекс, насадження, реконструкщя, реставращя, консерващя.
Дендропарк загальнодержавного значения "Оброшинський", площею 5,0 га розташований у с. Оброшино Пустомит1вського р-ну Льв1всько! обл., на територи 1нституту землеробства 1 тваринництва захщного регюну Укра-шсько! академи аграрних наук. Оголошений об'ектом природно-заповщного фонду постановою Ради М1шстр1в УРСР № 311 вщ 22 липня 1983 р. [4].
Палацово-парковий комплекс складаеться з палацу, збудованого у 1730 р. за проектом архитектора Ю. Фонтана, службових примщень, огорож1 з воротами 1 парку (рис. 1).
Цей палац 1з мальовничою в'!зною брамою був влаштований як л1тня резиденщя льв1вського римо-католицького арх1епископа. Бшьшють опоря-джувальних робгт \ оздоблення цегляного палацу припало на 60-т роки XVIII ст. за арх1епископа Миколая 1гнат1я Вижицького. Оздоблювальш роботи три-вали { за наступного душпастиря - Вацлава Сераковського, тод1 ж навколо палацу розбитий парк, з'явилися чудов1 оранжере! з екзотичними рослинами, система ставюв. Фердинанд Кщкш проявив найбшьш1 старання з упорядку-вання парку, який протягом довгих чаЫв був гордютю палацу { зараз ще ста-новить його витончену оздобу.
У 1967 р. в Оброшинському дендропарку було вщкрито зоопарк [3].
Перший вщомий план парку, датований 1849 р., знаходимо в планах земельних дшянок с. Оброшино, складених крайовою земельно-податковою комшею (фонд № 186, опис 1, справа 3570, с. 133-147), що збер1гаються у фондах Центрального державного юторичного арх1ву УРСР у Львовь
Для цього палацово-паркового комплексу характеры вс риси, прита-манш стилю гталшського бароко в садово-парковому мистещв [5]: компози-щя мае осьову побудову; палац - домшанта композици; змша вщкритих { зак-
ритих просторiв; широке використання алейних посадок. У 2008 р. ми вико-нали подеревну iнвентаризацiю паркових насаджень. Зпдно з швентариза-цiйними вiдомостями, а також описами, у яких облжовувалися трав'яш рос-лини, у дендропарку "Оброшинський" зростае 127 видiв рослин [1].
Рис. 1. Опорний план Оброшинського дендропарку
Трав'яна рослиншсть нашчуе 57 видiв, що належать до 51 роду та 23 родин, з яких найбшьш поширеш родини складноцв^их (ЛБ1егасеае) -7 видiв, бобових (БаЬасеае) - 7 та злакових (Роасеае) - 6 видiв.
Деревно-чагарниковi рослини представленi у парку 70 видами, з яких 71,4 % (50 видiв) - дерева, а 28,6 % (20 видiв) - чагарники.
Загалом у парку зростае 792 дерева. Серед них найбшьше виявлено особин липи серцелисто! (129), ясена звичайного (108), ялини звичайно! (83), яблуш домашньо! (60), ту! захщно! рiзних форм (55), пркокаштана звичайного (45), клена гостролистого (31). Таке поширення згаданих видiв можна по-яснити !х здатшстю до iнтенсивного природного поновлення насшневим способом, окремi з них е коршними для ще! мюцевость
Аналiз вшово! структури свiдчить про максимальне поширення у на-садженнях дендропарку дерев у вщ 21-40 роюв (191шт.) та 41-60 роюв (135 шт.). Найбiльшою кiлькiстю довгожителiв (дерева у вiцi понад 100 ро-кiв) характеризуються такi види, як липа серцелиста (52), ясен звичайний (22), окремi екземпляри горiха грецького (7), робши звичайно! (6), пркокаштана звичайного (5), тополi чорно! (5), клена гостролистого (4).
Викликае занепокоення стан окремих дерев, що знаходяться у вщ ста-рiння i потребують консерваторських заходiв. Незадовiльний вигляд у парку мають живоплоти та зеленi стiни, як через недостатнiсть догляду втратили
первюну форму i призначення. В окремих мюцях спостерiгаються прогалини, якi нeобхiдно доповнити молодими екземплярами.
Серед негативних фактоpiв, що впливають на структуру та декоратив-нiсть насаджень, е ландшафтна i таксономiчна деградацп, якi проявляються у змiнах зовнiшнього вигляду дшянок дендропарку та зменшенш кiлькостi так-сонiв поpiвняно з тiею, яка була на момент його розквггу. Одшею з причин руйнування палацово-паркового комплексу е вщсутшсть впорядковано1 до-piжково-стeжковоï мepeжi, яка подекуди мае стихшний характер. Мeшканцi с. Оброшино використовують тepитоpiю дендропарку для транзитного руху, що, своею чергою, спричиняе попршення стану насаджень.
Особливоï уваги потребуе бyдiвля палацу, який спершу був домшан-тою цього комплексу. Потребують ремонту фасад, сходи, внутршш примь щення, а скульптура та елементи декору - реставрацп. Практично немае на цш тepитоpiï квггкового оформлення та газонiв, натомiсть значного поширен-ня набувае рудеральна рослиншсть, яка заповнюе вiльнi, освiтлeнi дшянки, за-мiшyе кyльтypнi рослини, а подекуди закривае окpeмi пeйзажi i створюе за-pостi. Навeдeнi матepiали свiдчать про нагальну потребу вживання вщновлю-вальних заходiв, спрямованих на реконструкщю насаджень, peставpацiю па-лацово-паркового комплексу загалом та консepвацiю окремих його елеменпв.
Для пiдвищeння eстeтичноï цiнностi паркових насаджень, яка була втрачена через ïx стихiйнe формування, на основi композицiйного аналiзy та швентаризаци дepeвно-чагаpниковоï pослинностi рекомендуемо таю заходи з ландшафтноï peконстpyкцiï:
1. Саттарт рубання iß видаленням сухостшних i хворих дерев.
2. Ландшафтт рубання з метою усунення випадкових дерев, поява яких по-рушуе пepвiсний задум, закривае перспективу або невдало pоздiляе простер, та формування контрастних пpостоpiв (закритих, натввщкритих) i видових точок. Наприклад, на паpтepi бiля пiвдeнного фасаду палацу зростають насадження з piзниx видiв деревних рослин, що створюють надмipнy стpокатiсть та нeвиpазнiсть. Дерева розмщет хаотично i пору-шують симетрто композицiï. Тут рекомендуемо здiйснити ландшафтне рубання дерев iз дотриманням симетричност композицiï - залишаемо дерева з обох боюв головноï осi.
3. Реконструктивт рубання iз видаленням малощнних дерев у паркових масивах та замша ïx бiльш довговiчними i високодекоративними. Виру-буемо також дерева, як з'явилися внаслiдок самосiвy.
4. Збагачення видового piзноманiття деревних i чагарникових рослин шляхом садшня нових видiв на yзлiссяx та мюцях, звiльнeниx пiсля рубання. Асортимент рослин, який пропонуемо ввести до складу наявних насаджень, передбачае як мiсцeвi породи, так i екзоти, що ютотно покращить видову структуру та загальну декоратившсть насаджень. Насамперед пропонуемо розширити таксономiчний склад деревно-чагарникових рослин за ра-хунок видiв, втрачених за останш чверть столiття (за даними швентаризаци насаджень 1984 i 2008 pp.), а також ввести у насадження новi декоративш ви-ди. Реставращю pослинностi парку рекомендуемо проводити з урахуванням змшносп поpiд i бюлопчного стану насаджень. Особливу увагу при рестав-
раци доцшьно придiляти формуванню крон у насадженнях. Це стосуеться як регулярних, так i пейзажних дiлянок парку.
Опираючись на план 1849 р., фотоматерiали 20-30-х та 80-х рокiв ХХ ст., у цьому парку доцшьно вщновити насадження регулярно! частини, зокрема шпалерш посадки граба звичайного на центральны ось Таким чином буде вщкрита перспектива вздовж грабово! шпалери, водно! поверхнi каналiв до озера, розташованого за межами парку. Стрижет форми в регулярны частит створять чiткiсть усiе!' композицп, шдкреслять !! симетрiю вiдносно го-ловно! композицiйно! осi.
Пропонуемо також вщновити алейну посадку липи межею кабше^в та бордюри iз бирючини звичайно! у парадному дворi та на швденнш терасi. Для збереження деревно! рослинностi дендрарiю у задовiльному сташ реко-мендують такi консерваторськi заходи [2]:
• вирiзування сухих гшок, вершин, сучшв, а також видалення омели та плодо-вих тш грибiв iз подальшим обробленням ран антисептичними речовинами;
• оброблення трiщин, дупел та механiчних пошкоджень вiдповiдно до сучас-них технологш;
• оброблення насаджень отрутохiмiкатами для знищення шкщливих комах (обов'язково у погоджент з ентомослужбами);
• вибiрка дерев, яю загрожують падшням та iз запущеними формами захворювань.
Запропоноваш заходи допоможуть пристосувати дендропарк до вико-нання нових функцш у систем! озеленення населеного пункту, сформувати стшю, довгов1чш та високодекоративш насадження i зберегти цю пам'ятку садово-паркового мистецтва для користування в майбутньому.
Лггература
1. Дудин Р.Б. Дендрарш у с. Оброшино (Льв1вська обл.) - проблеми та перспективи розвитку / Р.Б. Дудин, Г.В. Смелянець // Вщновлення порушених природних екосистем : матер. Третьо! Мжнар. наук. конф. (Донецьк, 7-9 жовтня 2008 р.). - Донецьк, 2008. - С. 174-180.
2. Дудин Р.Б. Консерваторська д1яльнють в юторичних парках / Р.Б. Дудин // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Ландшафтна арх1тектура в контекст ста-лого розвитку. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.12. - С. 180-183.
3. Замки та храми Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.castels. com.ua/galicia.html.
4. Заповщш територи Льв1вщини / Стойко С.М., Матолич Б.М., Шемелинець 1.Л. та ш. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ, 2008. - 128 с.
5. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
Дудин Р.Б., Денисова Г.В. Проблемы реконструкции и возобновления насаждений Оброшинского дендропарка
Исследована история создания и развития дворцово-паркового комплекса, его стилевые особенности и современное состояние насаждений. На основе результатов исследований предложены методы оптимизации современной фитоценотической структуры парка: реконструкция насаждений, реставрация дворцово-паркового комплекса и консервирование его отдельных элементов.
Ключевые слова: дворцово-парковый комплекс, насаждение, реконструкция, реставрация, консервирование.
Dudyn R.B., Denysova G. V. Problems of reconstruction and restavrati-on of plantations in Obroshin dendropark
The history of creation and development of palace-park complex, its style peculiarity and present plantations' condition is investigated. The optimization methods of the park present phytocenotical structure: plantations' reconstruction, palace-park complex restoration, and conservation of its individual elements are proposed, based on the results of the investigation.
Keywords: palace-park complex, plantations, reconstruction, restavration, conservation.
УДК 581.141:582.632.1(477) Acnip. А.С. Жила;
проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. nbsis
ПОТЕНЦ1АЛ НАС1ННО1 БАЗИ Л1ЩИНИ ДЕРЕВОВИДНО1 НА ТЕРИТОР11 Л1СОСТЕПОВО1 ЗОНИ УКРА1НИ
Наведено результати експериментальних дослщжень потенщалу насшно! бази лщини деревовидно! на територп Люостепово! зони Укра!ни. Встановлено основш осередки насшненосних насаджень виду та об'еми !х плодоношення. Проаналiзовано можливостi масового використання насiння дослщжувано! деревно! породи для от-римання садивного матерiалу та ядра горiхiв.
Ключовi слова: лiщина деревовидна, плодоношення, врожай, насшня, ядро.
1стор1я штродукцп лщини деревовидно! Corylus colurna L. на територп люостепово! зони Укра!ни сягае близько 200 роюв. Перша згадка про ш-тродукщю виду датована перiодом з 1806 по 1809 рр., коли C. colurna L. була штродукована на територда Правобережно! Укра!ни у Кременецькому бота-нiчному саду [7]. Проте цих дерев на сьогодш немае [4, 11]. Найстаршими виявленими деревами цього виду в Укра!ш е три екземпляри, що були поса-джеш 1845 р. у Маювському парку на Хмельниччинi [5]. Ц дерева зберегли-ся дотепер [3]. Дещо молодшими е чотири дерева, що ростуть у дендра-рш В.В. Пашкевича з 1889-1891 рр. (Англшський парк, частина Нацюналь-ного дендропарку НАН Укра!ни "Софпвка" у м. Умань Черкасько! обл.) [8]. Ще однiею з перших спроб е штродукщя трьох дерев, висаджених у 1911 р. у дендропарку "Устимiвський" (с. Устимiвка Глобинського р-ну Полтавсько! обл.) [1]. У Львовi зростае дерево описуваного виду, вш якого сягае 95 рокiв, тобто приблизна дата садшня 1915 р. Решта наявних насаджень характери-зуеться значно молодшим вшом.
Iнтродукцiя цього виду на початку ХХ ст. мала випадковий характер, а порода використовувалась з науковою метою для озеленення тощо. З юнця 30-х роюв минулого столггтя вивчення ще! породи дещо штенсифжувалося, а на початку 1950-х роюв розширюеться створення насаджень з !! використан-ням. У той час найбшьшою насшневою базою лiщини деревовидно! для Ук-ра!нського науково-дослiдного iнституту лiсового господарства, фахiвцi якого займалися промисловою iнтродукцiею виду, були найстарiшi дерева у Маювському парку Хмельницько! обл. [6]. У 1955-1970 рр. Г.Г. Тулупш на базi тепершнього дендропарку "Софi!вка" вивчав особливостi введення у культуру C. colurna L. [10]. Саме завдяки робот^ яку вш започаткував з 1950 р., у 1984 р. у парку та мюьких насадженнях Умаш вже налiчувалося близько 3000 плодоносних екземплярiв [3, 12].
На сьогодш лщина деревовидна представлена в Укра!ш вже непооди-нокими деревами, а цшими групами i масивами, не лише в дендропарках i бо-
