CC BY
19
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.4
На основ1 6araTopi4Horo досвiду вирощування Gentiana asclepiadea L., Gentiana cruciata L., Gentiana lutea L. в Ботсаду зроблено TaKi висновки:
• описан види належать до феноритмотипiв рослин, вегетуючий повний веге-тaцiйний перюд;
• в умовах культури рослини регулярно цвiтуть i плодоносять;
• основним видом розмноження тирличiв е насшневий з пiдзимовим висiвом насшня у посiвнi ящики, з подальшим висаджуванням на постiйнi дiлянки, виключаючи пiклувaння;
• нaведенi вище види служать не тiльки цiнною лшарською сировиною, а i ма-ють декоративт якост!
Висловлюемо щиру подяку Сапоженковш Тамар1 Володимир1вш за допомогу в роботь
Лiтература
1. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука,
1975.
2. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений Подмосковья. - М.: Наука, 1973. - 234 с.
3. Работнов Т.А. Определение возрастного состава популяций вида в сообществе.// Полевая геоботаника. - М.-Л.: АН СССР, Т.3, 1964. - С. 132-145.
4. Овчаров К.Е. Физиологические основы всхожести семян. - М.: Наука, 1969. - 279 с.
5. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - М.: Наука, 1985. - 346 с.
6. Вайнагий И.В. Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых высокогорных растений Карпат// Бот. журн. - 1974, т.59, № 10. - С. 1439-1451.
УДК582.37/39:635.917 (477.43) Доц. Л.П. Ka3ÎMÎpoea, канд. бюл. наук;
acnip. Н.М. Гесаль - Хмельницький нацюнальний умверситет
POLYPODIOPHYTA У ПРИРОДН1Й ФЛОР1 ХМЕЛЬНИЦЬКШ ОБЛАСТ1: СИСТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА, РАРИТЕТНА
СКЛАДОВА, ПЕРСПЕКТИВИ РЕШТРОДУКЦП У ПАРКОВ1
КУЛЬТУРФГГОЦЕНОЗИ
Представлено загальний флористичний список рослин вщд^ Polypodiophyta природно'1 флори Хмельницько'1 обласп; на його основi здшснено систематичний аналiз, подано родинний та родовий спектри Папоротеподiбних. Вказано природо-охоронне, етноботашчне, естетичне значення представниюв вщдшу i необхщшсть дослщження ïx штродукцп та рештродукцп в природнi i культурнi ф^оценози.
Ключов1 слова: Polypodiophyta, систематичний аналiз, раритетна бiота, штро-дукцiя, рештродукщя.
Doc. L.P. Kazimirova; doctorate N.M. Gesal - Khmelnytsky national University
Polipodiophyta in the Khmelnytsky region natural flora: systematic strukture, rarytate component perspective of the reintroduction to the park culturephitocenosus
In the work is presented the general flora list of the Polypodiophyta plants section of the Khmelnytsky region natural flora. In the base of it is created the systematic analysis and the family and generic spectrum. In the article is indicated the natural protection, ethno
botanic and aesthetic value the section representatives and the necessity of the investigation of their introduction and reintroduction during natural and cultural phitocenosus.
Keywords: Polypodiophyta, systematic analysis, rarity biota, introduction, reintroduction.
Polypodiophyta e одшею з найстародавшших груп вищих рослин. За фшогенетичним вжом поступаються тiльки Рiнiофiтам та Плаунам i мають приблизно один BiK 3i Хвощами. Рiнiофiти - це вимерла група рослин, Пла-уни i Хвошд в сучасному рослинному TO^mi Землi Хвощi вщграють дуже скромну роль, а Папорот на сьогоднi продовжують процвiтати. Сучасш бота-нiки нараховують близько 300 родiв i бiльше 10 000 видiв папоротей. Цi рос-лини поширеш, фактично по всiй земнш кулi, i трапляються в найрiзноманiт-нiших мiсцях, починаючи з пустель i закшчуючи болотами, озерами, рисови-ми полями i солонуватими водами. Найбшьша ïx рiзноманiтнiсть спостерь гаеться в тропiчниx лiсаx [3].
Проте флора Украши не вiдзначаeться багатством папоротеподiбниx. Украïнськi ботанiки свiдчать про зростання на тереш Украïни 55 представни-кiв цього вiддiлу [10]. Тому е зрозумшою ïx наукова та природоохоронна щн-нiсть. К^м того, важко переоцiнити еколого-культурний, етнографiчний по-тенцiал папоротей, ïxнe мюце в духовному життi народу Украши i значення як боташчних символiв.
Велика кiлькiсть вiрувань, в т.ч. дохристиянських, перек^в, легенд гармонiйно вплели папороть у вшок народних рослин Украши. Не випадково саме папороть було обрано М.В. Гоголем для вщкриття свiтовi Украши як поетичного краю невичерпних легенд, чарiвниx жшок, безстрашних чоловь кiв, мальовничо1' природи. Мютичнш таeмничостi папоротей чимало сприяла, непояснена на той час, вщсутшсть квiтiв i насiння. Папороть надшяли мапч-ними властивостями. Добре вщома легенда про квiтку папоротi, що розпус-каеться в нiч на 1вана Купала [9].
Ми узагальнили данi сучасних украïнськиx ботаншв, як працюють на Хмельниччинi (Т.М. Андрieнко, Л.Г. Любiнська, О.О. Кагало, Л.С. Юглiчек, I.B. Ковтун [1, 2, 4, 6, 7, 14-19]). Загальний флористичний список папоротеподiб-них области мiстить 27 видав, що належать до 16 родiв, 10 родин та 3 порядюв. Вщдш Polypodiophyta - Папоротеподiбнi Клас Polipodiopsida - Папоротевидш Порядок Ophioglossales - Вужачки Родина Ophioglossaceae - Вужачк^ Ophioglossum vulgatum L. - Вужачка звичайна Botrychium lunaria (L.) Sw. - Гронянка пiвмiсяцева (ключ-трава) B. virginianum (L.) Sw. - Г. вiргiнська Порядок Polypodiales - Багатошжки Родина Onocleaceae - Оноклеeвi
Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. - Страусове перо звичайне
Родина Athyriaceae - Безщитинковi
Athyrium filix-femina (L.) Roth - Безщитиник жiночий
Cystopteris fragilis (L.) Bernh. - Пухирник ламкий
Родина Aspidiaceae - Щитинковi
Dryopteris filix-mas (L.) Schott - Щитник чоловiчий
D. cristata (L.) A. Gray - Щ. гребенястий
D. carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs - Щ. шартрський
D. dilatata (Hoffm.) A. Grаy - Щ. розставлений, австрiйський
Науковий вк'мик, 2GG6, вип. 16.4
Polystichum aculeatum (L.) Roth - Багаторядник шипуватий P. braunii (Spenn.) Fee - Б. Брауна
Gymnocarpium dryopteris (L.) Newm. - Голокучник дубовий
G. robertianum (Hoffm.) Newm - Голокучник Робертсв
Родина Thelypteridaceae - Телiптерисовi
phegopteris connectilis (Michx.) Watt - Фегоптерис з^еднуючий
Thelypteris palustris Schott - Телштерис болотяний
Родина Aspleniaceae - AcoremeBi
Asplenium adianthum-nigrum L. - Aспленiй чорний
A. х alternifolium Wulfen - Аспленш черговолистий
A. ruta - muraria L. - Аспленш пристшний
A. septentrionale (L.) Hoffm. - Аспленш твшчний
A. trichomanes L. - Аспленш волосовидний
Phyllitis scolopendrium (L.) Newm. - Листовик сколопендровий
Родина Blechnaceae - Блехнумовi
Blechnum spicant (L.) Roth - Блехнум колосистий
Родина Hypolepidaceae - Невиразнолусковi
Pteridium aquilinum (L.) Kuhn - Орляк звичайний
Родина Polipodaceae - Багатонiжковi
Polipodium interjectum Shivas - Багатошжка промiжна
P. vulgare (L.s.l.) - Б. звичайна
Порядок Salviniales - Сальвшп
Родина Salviniaceae - Сальвшieвi
Salvinia natans (L.) All. - СальвЫя плаваюча
Систематичний спектр флори папоротепод1бних Хмельницько1 обл. представлений трьома порядками (табл. 1), причому переважна бшьшють -23 види (85,2 % вщ загально1 кшькосп вид1в) належать до порядку Polypodi-ales, порядок Ophioglossales представлений трьома видами (11,1 %о), порядок Salviniales - тшьки одним видом - Salvinia natans (L.) All.
Табл. 1. Ктьтсний розподт maKCOHOMi4Hux одиниць вiддiлу _Polypodiophyta флори Хмельницько'1 областi_
№ з/п Порядок Родини Роди Види
кшь-кiсть % ввд за-гальноï кiлькостi кшь-кiсть % ввд за-гальноï кiлькостi кшь-кiсть % ввд за-гальноï кiлькостi
1. Polypodiales 8 80,0 13 80,0 23 85,2
2. Ophioglossales 1 10,0 2 13,3 3 11,1
3. Salviniales 1 10,0 1 6,7 1 3,7
Всього 1G 1GG,G 16 1GG,G 21 1GG,G
За кшьюстю видiв найбшьш представлеш родини Aspidiaceae (8 ви-дiв), Aspleniaceae (6 видiв) та Ophioglossaceae (3 види). Athyriacea, Polipodaceae та Thelypteridaceae мютять по 2 види. Найбшьшим видовим pÍ3HOMaHÍT-тям характеризуються роди - Asplenium L. (5 видiв), Dryopteris Adans. (4 види), по 2 види мютять роди Botrychium sw., Gymnocarpium Newm., Polipodium L., Polystichum Roth, решта родiв представлеш одним видом (табл. 2 та 3).
До Червоно! книги Украши занесено 3 рослини з вщдшу Папоротепо-дiбних Хмельниччини: Botrychium lunaria (L.) Sw., Asplenium adianthum-nig-rum L. та Salvinia natans (L.) All., а остання включена до видiв Додатку II Бернсько! конвенци. До Перелiку видiв рослин, що потребують охорони у Хмельницькiй обласп, занесено 11 папоротей: Botrychium virginianum (L.) Sw.,
Gymnocarpium dryopteris (L.) Newm., G. robertianum (Hoffm.) Newm., Matteuc-cia struthiopteris (L.) Tod., Phegopteris connectilis (Michx.) Watt, Phyllitis scolo-pendrium (L.) Newm., Polipodium interjectum Shivas, P. vulgare (L.s.l.), Polystic-hum aculeatum (L.) Roth, P. braunii (Spenn.) Fee, Thelypteris palustris Schott. До останньо! редакци цього перелжу, запропонованого для затвердження черго-вою сеЫею Хмельницько! обласно! ради, включено Blechnum spicant (L.) Roth. Тобто, 15 видiв Polypodiophyta, а це 55,6 % вщ загально! кiлькостi, е рщюсними та зникаючими рослинами у вврош, в Укра!ни та у Хмельницькш областi [4-6, 20].
Табл. 2. Родинний спектр Polypodiophyta флори ХмельницькоИобласт'1
№ з/п Родина Роди Види
кшь-шсть % вщ загально! кшькост! кшь-шсть % вщ загально! кшькост!
1 Aspidiaceae 3 19,0 8 29,7
2 Aspleniaceae 2 12,5 6 22,2
3 Ophioglossaceae 2 12,5 3 11,1
4 Athyriaceae 2 12,5 2 7,4
5 Polipodaceae 1 6,2 2 7,4
6 Thelypteridaceae 2 12,5 2 7,4
7 Blechnaceae 1 6,2 1 3,7
8 Hypolepodaceae 1 6,2 1 3,7
9 Onocleaceae 1 6,2 1 3,7
10 Salviniaceae 1 6,2 1 3,7
Всього 16 100,0 27 100,0
Табл. 3. Родовий спектр Polypodiophyta флори ХмельницькоХ областi
№ з/п Роди Кшьшсть вид1в % вщ загально! кшькост1
1. Asplenium L. 5 18,5
2. Dryopteris Adans. 4 14.9
3. Botrychium sw. 2 7,4
4. Gymnocarpium Newm. 2 7,4
5. Polipodium L. 2 7,4
6. Polystichum Roth 2 7,4
7. Thelypteris Schmidel 1 3,7
8. Athyrium Roth 1 3,7
9. Blechnum L. 1 3,7
10. Cystopteris Bernh. 1 3,7
11. Matteuccia Tod. 1 3,7
12. Ophioglossum L. 1 3.7
13. Phegopteris Fee 1 3,7
14. Phyllitis hill 1 3,7
15. Pteridium scop. 1 3,7
16. Salvinia sequier 1 3,7
Всього 27 100,0
Найбшьшими осередками збереження рщюсних та зникаючих видiв папоротей у Хмельницькш обл. е НПП "Подшьсью Товтри" та регiональний ландшафтний парк "Мальованка".
Науковий вкник, 2006, вип. 16.4
Важливою формою збереження рослин е введення 'х в культуру (ex situ). Про прюритетну роль у збереженш ex situ вразливих видiв, в т.ч. папоро-тей, в Укра'ш говорить багато вчених [8, 21, 22]. 1нтродукцшш дослiдження папоротеподiбниx нададуть змогу повнiше вивчити ix адаптацшш можливос-тi, поглибити знання про еколопчш i бiологiчнi особливосл, розробити за-гальнодоступнi методи вирощування.
В Укра'ш е вже певний досвщ з вирощування дикорослих папоротей, зокрема, в експозици папоротей вщкритого грунту Ботанiчного саду Ки'всь-кого нацюнального унiверситету iM. Т.Г. Шевченка нараховуеться понад 115 таксономiчниx одиниць рiзниx еколого-географiчниx регiонiв. Багато ви-дiв добре адаптувалися в умовах культури i за оцiнкою усшшност штродук-ци ix зараховують до групи перспективних i дуже перспективних [9, 11-13].
Важко переощнити великий естетичний ефект, який додають щ древнi рослини лiсовим та парковим фггоценозам, тому широке введення 'х в культуру збагатить останш не тiльки кiлькiсно, але й яюсно, а збереження рослин ex sity стане дiевою формою охорони раритетно'' бюти.
Л1тератара
1. Бюр1зномашття Кам'янця-Подшьського. Попереднш критичний швентаризацшний конспект рослин, гриб1в i тварин/ За ред. О.О. Кагала, М.В. Шевери, А.А. Леванця. - Льв1в: ■Шга-Прес, 2004. - 220 с.
2. Екофлора УкраТни. Том 1. Я П. Д1дух, П.Г. Плюта, В.В. Протопопова, В.М. Ермоленко, I.A. Коротченко, Г.М. Каркущев, Р.П. Бурда/ Вщпов. ред. Я.П. Двдух. - К.: Фггосощ-оцентр, 2000. - 107-181 с.
3. Жизнь растений/ Под ред. акад. АН СССР А. Л. Тахтаджяна, т. 4, 1981. - 447 с.
4. Заповщш мпсця Хмельниччини/ Пщ ред, т. Л. Андр1енко. - Хмельницький: 1нтрада, 2005. - 180 с.
5. КазЬпрова Л.П. Червона книга Украши: рослини Хмельниччини/ Сер1я "Terra incognita: Хмельниччина". - Кам'янець-Подшьський: ПП Мошинський, 2005. - 32 с.
6. КазЬпрова Л.П., Бшик Р.Г., Матвеев М.Д., Новак Н.Г. Види рослин та тварин, що охороняються у Хмельницькш обласп/ Еколопчна осв1та на Хмельниччиш: Навчально-мето-дичний поабник/ Л.П. Каз1м1рова, Л.С. Югшчек, Р.Г. Бшик. - Вид. 2-е, випр., допов. -Кам'янець-Подшьський: Абетка, 2001. - С. 156-169.
7. Ковтун 1.В. Флора Кам'янецького Приднютров'я: Дис... канд. бюл. наук: 03.00.05/ НАН Украши; 1н-т боташки 1м. - М.: Г. Холодного. - К.: Освгга, 2004. - 336 арк. - Рукопис.
8. Музичук Г.М. Сучасна роль та потенцшт можливосп боташчних сад1в як осередкiв збереження та вщновлення вразливих компоненпв бюр1зноматття/ Збереження i невиснажливе використання бюр1зноматтта Украши: стан та перспективи. - К.: Х1мджест, 2003. - С. 197-216.
9. Нечитайло В.А., Стеценко Н.М., Руденко В.Ф., Подобайло А.В. Охрана и культивирование растений - символов Украины/ Под ред. В.Е Борейко. -/ Серия: Охрана дикой природы, вып. 9. - К.: Освгга, 1998. - С. 66-76.
10. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 28-37 с.
11. Стеценко Н.М. Интродукция папоротников в Ботаническом саду Киевского государственного университета// Бюл. Гл. Ботан. Сада АН СССР, 1979, вып. 112. - С. 12-17.
12. Стеценко Н.М. Способ спорового размножения папоротников для озеленения// Информационый листок о передовом производственно-техническом опыте, 1989, № 89-0103, Киев, 3 с.
13. Стеценко Н.М., Фещенко Н.Д., Студенникова Н.И. Методические рекомендации по технологии промышленного выращивания различных видов папоротников. Киев, МЖКХ, 1986 РД 204 УССР. - 13 с.
14. Югл1чек Л.С. Люова рослиннють регионального ландшафтного парку "Мальован-ка"// Мат-ли Всеукра'нсько' науково-практично'' конференцп "Садово-паркове мистецтво на меж тисячолпъ". - Хмельницький: Самчики, 2001. - С. 26-29.
15. Югл1чек Л.С. Нарис рослинност схщно! частини Малого Полюся// Науков1 записки Тернопшьського державного педагогичного ун-ту iM. В. Гнатюка. Сер1я: Бюлопя, 2002, № 2 (17). - С. 30-36.
16. Югл1чек Л.С. Hrni мюцезнаходження рiдкiсних гiгрофiтних видiв у схщнш частинi Малого Полiсся// Укр. ботан. журн, 2001, т.58., № 1. - С. 40-47.
17. Югл1чек Л.С. Раритетна компонента флори схщно! частини Малого Полюся// Зб. праць Всеукра!нська науково - практична конференщя "Ландшафтне та бiологiчне рiзнома-шття Хмельниччини: дослiдження, збереження та вщтворення". 16-17 грудня 2003 року. -Кам'янець - Подшьський, 2003. - С. 143-150.
18. Югл1чек Л.С. Рослиннють гiдрологiчного заказника "Теребiжi"// Нацюнальш при-роднi парки в еколопчнш мережi Укра!ни: Мат-ли Всеукра!нсько! науково-практ. конф. -Хмельницький-Славута, 2001. - С. 21-23.
19. Югл1чек Л.С. Рослиннють схщно! частини Малого Полюся: Дис... канд. бiол. наук: 03.00.05/ 1н-т ботанiки iм. М.Г. Холодного НАН Укра!ни. - К.: Освгга, 2003. -201 арк. - Рукопис.
20. Червона книга УкраТни. Рослинний св^/ Редкол.: Ю.Р. Шеляг-Сосонко (вiдп. ред.) та iн. - К.: Укра!нська енциклопедiя iм. - М.: П. Бажана, 1996. - С. 26.
21. Черевченко Т.М., Мороз П.А. Збереження бюлопчно! рiзноманiтностi рослин -найважливше завдання боташчних садiв i денропаркiв Укра!ни// Вюник Ки!вського ун-ту iм. Тараса Шевченка. - К.: Вид. центр "Кшвський унiверситет", 1999, вип. 1. - С. 6-8.
22. Черевченко Т.М., Мороз ПА., Кузнецов С.1., Музичук Г.М. Проблеми збереження рiзноманiтностi рослин ex situ// !нтродукщя рослин. - К.: Наук. думка, 1999, № 1. - С. 7-13.
УДК 630.27:712.3 Асист. О.1. Каспрук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
ДЕКОРАТИВШСТЬ АСОРТИМЕНТУ ДЕРЕВ I ЧАГАРНИК1В У СТАРОВИННИХ ПАРКАХ М. ЛЬВОВА
Проаналiзовано основш принципи пщбору асортименту в паркових фггоцено-зах i3 врахуванням декоративних якостей дерев та чагарниюв. Розглянуто питання щодо особливостей стану садово-паркових насаджень КЗЗ м. Львова. Висв^лено важливi проблеми благоустрою i озеленення старовинних парив мюта.
Ключов1 слова: парк, пейзаж, ландшафт, декоративнють, асортимент, фггоце-ноз, садово-парковi насадження.
Assistant O.I. Kaspruk - NUFWT of Ukraine An assortment decorativity of treesand bushes in Lviv ancient parks
It has been analyzed the main principles of an assortment selection with taking into consideration the decorative features of trees and bushes. It were considered the state peculiarities of park-orchard plantings of the Lviv Complex Green Zone. It has been elucidated the important problems of city improvement and planting in ancient Lviv parks.
Keywords: park, landscape, landscape, decorativeness, assortment, phytocenosis, garden-park plantings.
Старовинш парки i сади is плином часу змшюють свое обличчя i 1х функцюнування в бшьшосл випадюв передбачити просто неможливо. Парк -це не тшьки вшшр мистецтва, а й специфiчний ландшафт, сформований мис-тецтвом "Творця" i "Природою". Власне рослиннють оргашзовуе прослр парку, розчленовуе i визначае об'емно-просторову структуру композицп. Зви-чайно, можна методами реконструкцп вщтворити парк, але його "первюний" зовшшнш вигляд буде загублено назавжди.
Природш чинники не завжди впливають на змшу живих картин парку. Наявшсть вiдвiдувачiв, змiна будень i свят, день, вечiр чи ранок, зима чи ль
