CC BY
13
Для створення трав'яного покриву перевагу слiд вщдавати видам, якi характеризуються: невисокою вибагливютю до грунтових умов, можливiстю росту на бщному грунтовому субстратi; швидким ростом коренево! системи; здатнiстю покращувати властивостi грунту за рахунок творення гумусу та збагачення азотом; тшьовитривалютю. Щодо введення цiнних видiв деревно-чагарниково! рослинностi, то необхiдним е пiдбiр видiв, якi характеризуються потужною, розгалуженою кореневою системою, що призведе до укршлен-ня схилiв парку та зменшення негативно! дй ерозiйних процесiв.
Важливою умовою оптимiзацй ландшафту парку е вжиття протиеро-зiйних грунтозахисних заходiв, оскiльки ерозшш процеси на схилах Замково! гори парку мають загрозливий характер та вщзначаються безперервною руйнацiею грунтового покриву. Щоб запоб^ти та обмежити подальшу згубну дiю ерозй, доцiльно також створити на схилах парку пдротехшчш споруди. Таю заходи призведуть до шдвищення родючостi грунтового покриву парку "Високий Замок" та сприятимуть формуванню естетично-щнного ландшафту комплексно! зелено! зони мюта Львова.
Лiтература
1. Дида А.П., Геник Я.В. Польов1 дослщження грунпв. - Льв1в : Вщродження, 1997. -
54 с.
2. Атлас почв Украинской ССР / под ред. Крупского Н.К., Полупана Н.И. - К. : Вид-во "Урожай", 1979. - 160 с.
3. Назаренко 1.1., Польчина С.М., Шкорич В.А. Грунтознавство. - Чершвщ : Вид-во "Червона рута", 2003. - 400 с.
4. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М. : Изд-во МГУ, 1970. - 487 с.
УДК 712.27:582.394 Доц. Л.П. 1щук, канд. бюл. наук; доц. Н.П. Голуб,
канд. бюл. наук - Уманський державный аграрный умверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЕКТУВАННЯ ПТЕРИДАР1Ю
На 0CH0Bi аналiзу л^ературних даних та юторико-стильових особливостей про-ектування моносадiв подано рекомендацп щодо проектування моносаду папоротей -птеридар^ у виглядi декiлькох мiкросадiв: ландшафтних листяного i хвойного маси-BiB, ландшафтного рокарiю, високогiрного альтнарш, водойми, болiтця, трясовини.
Ключов1 слова: птеридарш, моносад, альпiнарiй, водойма.
Assoc. prof. L.P. Ishchuk; assoc. prof. N.P. Golub -
Uman state agrarian university
Features of planning the Pteridary
On the basis of analysis of the literary information and history-style features of planning of the monogardens recommendations are given in relation to planning the monogarden of the pteridary's ferns as a few kinds of microgardens: landscape leafy and coniferous arrays, landscape rockery, alpine alpinery, boggy, quagmire.
Keywords: pteridary, monogarden, rock garden, reservoir.
Останшм часом у ландшафтнш арх1тектур1 з'явилась тенденщя 3i створення монокультурних сад1в: кошферетум1в, сирингарйв, розарйв, 1рида-
рив, птеридарпв. Кожен ландшафтний проект вщзначаеться певними особли-востями, однак лише окремi з них справляють незабутнi враження.
Для всебiчного дослiдження бiоекологiчних особливостей ие! чи ш-шо! групи рослин у боташчних садах i парках, зазвичай, намагаються виса-джувати !х родовими комплексами. Пiд час формування моносадiв створю-ють умови, близью до природних мюцезростань дослщжуваних видiв, а есте-тичному вигляду саду при цьому не придшяють надежно! уваги.
Традицшна кдасифiкацiя форм i напрямюв ландшафтного дизайну шдпорядкована змiнам основних часових епох, повторюючи широко вiдому стильову градацiю в арх^ектур^ образотворчому мистецтвi та скульптурi (класицизм, бароко, рококо, модерн та ш.). Характеризуючи сучаснi тенден-цп декорування моносадiв, варто вiдзначити, що сьогоднi актуальним е вщ-сутшсть будь-якого стилю. Пiд час формування моносадiв досить часто поеднують протилежш стильовi напрямки. Для цього на однш дiлянцi ство-рюють декшька мiкросадiв, формуючи кожен iз них в окремому стил^ кла-сичному, пейзажному чи змшаному.
Об'ектом наших дослщжень були представники вiддiлу папоротепо-дiбнi (Polypodiophyta). Вони е досить перспективною групою для формування моносадiв, оскiльки папоротi добре пристосоваш до рiзниx екологiчниx умов i трапляються в найрiзноманiтнiшиx природних ландшафтах.
Папоротеподiбнi широко використовують шд час формування групо-вих i сол^ерних посадок, деякi з них вирощують як грунтопокривш рослини. Високодекоративш листки папоротей iдеадьно поеднуються з квггково-деко-ративними рослинами, утворюючи для них досить ефектний фон. Гарний вигляд папорот мають у поеднанш з представниками родини Poaceae. Бшь-шiсть видiв папоротеподiбниx зберiгають декоративш ознаки протягом веге-тацiйного перюду. Особливу зацiкавленiсть у садово-парковому будiвництвi викликають вiчнозеленi види, якi придатш для вирощування у помiрному ^мать Переважна бiльшiсть папоротей довговiчна i може рости на одному мющ до декшькох десяткiв рокiв, не вимагаючи особливого догляду.
У природнш флорi Украши поширено 52 види папоротей [1]. У бота-шчному саду iм. О.В. Фомiна Кшвського нацiонадьного унiверситету зiбрана колекцiя папоротей, яка нараховуе близько 120 таксошв [2, 3].
Шд час проектування моносаду папоротей - птеридарш - на територи УДАУ використовували методичш рекомендаци В.П. Кучерявого [4], 1.О. Бо-гово!, Л.М. Фурсово! [5] та Л.П. Лунца [6]. Проект базуеться на еколого-ти-полопчному, фггоценотичному, систематичному i декоративному принципах. Догляд за рослинами пропонуемо здшснювати зпдно з агротеxнiчними вимо-гами на пiдставi загальноприйнятих методик.
Пiд час формування мжросаду з листяними породами у ландшафтному CT^i ми пропонуемо висаджувати види, з якими папорот зростають у природних умовах: Fagus sylvatica L., Quercus robur L., Carpinus betulus L., Tilia cordata L., Acer platanoides L. Повнота у такому насадженнi мае стано-вити 0,5-0,7, оскiльки лiсовi папоротi - тiньовитривадi рослини, як краще ростуть у напiвзатiнку. Для формування такого мжросаду бажано використо-
158
Збiрник науково-технiчних праць
вувати Phyllitis scolopendrium (L.) Newm. та його садовi форми 'Serratifolium', 'Angustifolium', 'Edwardsii', 'Crispa', 'Cristata', 'Ramosa', 'Marginata', 'Undulata', Athyrium filix-femina (L.) Roth., Cornopteris crenulatoserrulata (Makino) Nakai, Ophioglossun vulgatum L., Coniogramma japonica (Thunb.) Diels., Pteridium aq-uilinum (L.) Kuhn., Dryopteris austriaca Woynar ex Schinz. et Thell., D. goldiana (Hooker) A. Gray, D. pseudomas (Wollaston) Holub et Pouzar, D. filix-mas (L.) Schott. Шд час формування птеридарда необхщно враховувати висоту папоротей та 1'хню здатшсть до розмноження. Види, яю вщзначаються високою вщтворювальною здатнiстю, наприклад, Pteridium aquilinum, доцшьшше ви-саджувати поодиноко на задньому плат мшросаду або ж обмежувати 1'х кур-тини по периметру дорiжками.
1ншу дiлянку мжросаду можна представити хвойними породами: Picea abies (L.) Karst., P. pungens Engeln., Pinus sylvestris L., P. pallasiana Pall., Larix decidua Mill., Abies nordmanniana (Stev.) Spach, Taxus baccata L. У цш частит саду доцшьно висадити таю види папоротей та 1'хш садовi форми: Adiantum pedatum L. 'Imbricatum', 'Aleuticum', Athyrium nipponicum Hance 'Me-talicum', A. distentifolium Tausch. ех Opiz., Cystopteris bulbifera (L.) Bernh., Diplazium sibiricum (Turcz. ех G. Kunze) Kurata, Dryopteris laeta (Kom.) C. Ch., D. carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs., Gimnocarpion dryopteris (L.) Newm., Polystic-hum braunii (Spenn.) Fee, P. tripteron (G. Kunze) C. Presl., P. setiferum (Forssk.) Moore ex Woynar.
Наступну частину моносаду можна спроектувати в класичному er^i у виглядi деюлькох мшророкарив, зокрема, ландшафтного та альпшського ро-карив, болiтця, трясовини, водойми.
Сучасним стилем кам'янистого саду е ландшафтний рокарiй. Вiн здат-ний об'еднати елементи рiзних гiрських утворень в едину композищю, врахо-вуючи особливост рельефу мiсцeвостi. Такий рокарiй ми пропонуемо проек-тувати на велиюй площi i недалеко вiд природного схилу, осюльки пiд ним можна створити прсью луки, а сам схил оформити терасами або виходами скель. На дшянках невеликих розмiрiв можна обмежитися створенням лише одного з елеменпв прського ландшафту. На кам'янистих ландшафтах ми пропонуемо сформувати композицп у виглядi килимових заростей, груповi та поодинокi посадки з Phyllitis japonica Kom., Asplenium trichomanes L., Polypodium vulgare L., Athyrium spinulosum (Maxim.) Milde, A. yokoscence (Franch. Et Savat.) Christ., Cystopteris montana (Lam.) Desv., C. fragilis (L.) Bernh., Deparia pycnosora (Crist.) M. Kato, Woodsia intermedia Tagawa, Gimnocarpium roberti-anum (Hoffm.) Newm., Polystichum fortunei (J. Smith.) Nakai, P. tsus-simense (Hook.) J. Sm., P. aculeatum (L.) Roth.
У садово-парковому будiвництвi залишаеться актуальним створення альпшських прок (альшнарпв) - стилю, який був досить популярним у юнщ Х1Х - на початку XX ст. У такому рокари ми пропонуемо висаджувати Athyrium goeringianum (O. Kuntze) Moore, Cystopteris sudetica A. Br. et Milde, Deparia pterorachis (Crist.) M. Kato, Woodsia polystichoides Eaton., W. fragilis (Trev.) Moore, Phegopteris connectilis (Michx.) Watt., Dryopteris oreades Fomin, Polystichum acrostichoides (Michx.) Shott., P. lonchitis (L.) Roth., а поряд з ни-
ми прсью сланкi форми родiв L. Pinus, Picea A. Dietr., L. Thuja, Juniperus L. На кам'янистих прках високорослi папорот бажано висаджувати на задньому плат для створення зеленого фону квиковим рослинам - представ-никам poдiв L. Lilium, L. Rhododendron, Polygonatum Mill., Hosta Tratt. Низь-коро^ види папоротей краще висаджувати мiж кaмiнням, що дасть змогу пiдкpеслити красу кожно! окремо! рослини.
Оpигiнaльним прийомом шд час проектування птеpидapiю може бути формування на перезволоженш дiлянцi грунту ландшафтних кoмпoзицiй у виглядi болиця або трясовини, якi влаштовуються сшльно з poкapiями для посилення природност дiлянки. Ефектний вигляд буде мати композищя гор-бистого саду, що оточуе нaпiвзapoслу водойму або "вжонце трясовини". На пеpифеpiйнiй чaстинi болпця бажано насипати грунт i надати йому кoнтуpiв невисоких гopбiв. Навколо трясовини або болггця безпосередньо в берег не-oбхiднo вкопати граштш валуни piзних poзмipiв. Розташовують ïx або по-oдинцi, або невеликими групами, причому вкопувати ïx пoтpiбнo досить гли-боко, у деяких випадках на три чверт ïx висоти. Для забезпечення шдходу до композицп та мoжливoстi ïï огляду з piзниx частин птеpидapiю пoтpiбнo зап-роектувати мiстoчки або дopiжки з колод. Доречно в болпщ виглядатимуть кopчi дерев.
Для рокарив, що мають вигляд бoлiтця або трясовини, ми пропонуемо використовувати таю види папоротей: Athyrium rubripes (Kom.) Kom., Cystop-teris fragilis (L.) Bernh., Botrychium robustrum (Rupr.) Underw., Coniogramme intermedia Hieron., Onoclea sensibilis L., Matteuccia struthiopteris (L.) Tod., Oreopteris limbosperma (All.) Holub., Thelypteris palustris Schott., Osmunda regalis L., Osmundastrum asiaticum (Fern.) Tag., O. claytoniatum (L.) Tag., Dryop-teris buschiana Fomin., D. cristata (L.) A. Gray.
На перифершних дшянках "болггця", на горбистих берегах i мiж каме-нями ми пропонуемо висаджувати не тшьки пдрофшьш, а й мезофита види: Epilobium palustre L., Iris sibirica L., I. pseudacorus L., Alisma plantago-aquati-ca L., Inula helenium L., Butomus umbellatus L., Acorus calamus L. тощо. Для композицш, розташованих у затшку, бажано використовувати кapликoвi форми деревинних порщ - представниюв poдiв Picea, Pinus, Tsuga Carr.
Шд час формування рокарив необхщно враховувати, що це невщ'емна складова частина загального ландшафту моносаду, тому ix неoбxiднo поедну-вати з газонами, сполучати з водоймами piзниx тишв тощо. В iдеaлi гipкa повинна виглядати ефектно у будь-яку пору року, причому, не тшьки за раху-нок декоративних рослин, але й за рахунок красиво i природно укладених ка-мешв, piзнoмaнiтнoгo декоративного мощення, використання маркувального oсвiтлення тощо.
Знaчнoï пpивaбливoстi птеридарш надасть штучна водойма. Оскiльки моносад папоротей займае невелику площу, бажано закладати водойми iз жорсткою гiдpoiзoляцiею. Kpaï водойми дoцiльнo оформити каменем або декоративною плиткою так, щоб вони нависали над водою на п'ять сантимет-piв. Для озеленення водойм ми пропонуемо використовувати таю види папоротей: Salvinia natans (L.) All., Marsilea quadrifolia L., Dryopteris cristata, The-
160
Збiрник науково-техшчних праць
lypteris palustris. З метою уникнення "цвтння" водойми бажано використовувати високодекоративш види з плаваючими на поверхш листками, як ви-конують функцiю oксигенеpaтopiв (Nymphaea alba L., Persicaria amphibia (L.) Delarbre, Hydrocharis morsus-ranae L., Trapa natans L. s. l.) для створення ба-гатовидових композицш [7].
Представники вщдшу Polipodiophyta - бaгaтopiчнi трав'яш рослини, якi вщзначаються високими декоративними ознаками протягом вегетативного перюду i пpидaтнi для формування piзниx ландшафтних кoмпoзицiй.
Шд час формування декоративних композицш необхщно враховувати еколого-бюлопчш oсoбливoстi, вiдтвopювaльну здатшсть i загальний гaбiтус пaпopoтепoдiбниx. Для формування птеридарш доцшьно широко використовувати рщюст та зникaючi у регюш види папоротей з метою ïx охорони.
Лггература
1. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др. - К. : Наук. думка, 1987. - 548 с.
2. Стеценко Н.М. Папорот (1нтродукщя, розмноження, б1ох1м1я, господарське значен-ня, народна медицина). - К. : Фггосоцюцентр, 2001. - 140 с.
3. Ecoflora of Ukraine. Vol. 1. Didukh Ya., Plyuta P., Protopopova V., Ermolenko V., Ko-rotchenko I., Karkutsiev G., Burda R. / Editior in chif Ya.P. Didukh. - Kyiv : Phytosociocentre, 2000. - 284 p.
4. Кучерявий В.П. Озеленення населених мiсць : тдручник. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
5. Ландшафтное искусство / Боговая И.О., Фурсова Л.М. - М. : Изд-во АН Архитектуры, 1988. - 223 с.
6. Лунц Л.Б. Городское зелёное строительство. - М. : Изд-во лит-ры по строительству, 1966. - 220 с.
7. Голуб Н.П. Флора екосистем водойм i перезволожених територш Придншровсько'1 височини та перспективи ïï використання в озеленены. - Умань : Вид-во УВПП, 2006. - 140 с.
УДК504.06:632.9 П.Я. Чумак; С.М. Вигера;Л.С. Школьна; ЛаршДжамшiд-
Ботатчний сад iM. О.В. Фомта
Б1ОЦЕНОТИЧН1 АСПЕКТИ СТАЛОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ЛАНДШАФТНОГО ДИЗАЙНУ
Розглянуто питания вивчення видового складу шкщливих opram3MÎB кв^ково-декоративних рослин та окреслено концептуальш основи еколопзацп системи захис-ту рослин. Пвдбрано асортимент деревинних рослин, стiйких до шкщливих оргашз-мiв з метою використання 1'х для ландшафтного озеленення.
Ключов1 слова, ландшафтний дизайн, дерево, чагарники, еколопзащя.
P. Ya. Chumak; S.M. Vygera; L.S. Shkolna;
Larki Jumshid - Botanical garden named after O. V. Fomin
Biocenotic aspect of stable existence and development of landscape design
The question of study of specific composition of harmful organisms is considered floral-decorative plants and outlined conceptual bases of ecologization of the system of defence of plants. The assortment of woody plants resistant to injurious organisms with the purpose of using them for landscape greenery has been selected.
Keywords. landscape design, trees, bushes, ecologization.
