CC BY
17
УДК630*27 Acnip. У.Б. Башуцька - УкрДЛТУ
Б1ОМОРФОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Проведено бюморфолопчний аналiз флори породних вщвалгв на 0CH0Bi класи-фжацшно!' схеми 1.Г. Серебрякова.
Doctorate U.B. Bashutska - USUFWT
Biomorfologycal structure of the coal-mining dumps flora in Chervonograd industrial-mining region
The biomorfologycal structure of the coal-mining dumps flora in Chervonograd industrial-mining region has been performed on the basis of Serebryakov classification scheme.
Складн взаемовдаосини виду та умов середовища знаходять свое адек-ватне вiдображення у життевш формi рослини - своерiдному зовшшньому виг-ляда, який виникае в онтогенезi в результат! росту i розвитку рослини у певному середовишд. Бiоморфологiчний аналiз вид1в, що поселяються на вщвалах, дае бiльш повне уявлення про екологiчнi умови териконв. В основу бюморфолопч-ного ан^зу покладено класифкащйну схему 1.Г. Серебрякова [6].
У складi природного рослинного покриву породних вiдвалiв де-рев'янисп рослини (дерева, чагарники, нашвчагарники i натвчагарнички) ма-ють велике значения, хоча за юлькктю вид1в у флорi вiдвалiв (54 види, 20,4 %) вони поступаються трав'янистим рослинам, що свiдчить про поширення лко-во1 рослинностi в регiонi, розташованому у зонi широколистяних лiсiв (табл.).
Табл. Бiоморфологiчна структура флори породних (¡'¡двал'ш шахт
№
Життeвi форми
Кшьюсть видiв, шт
%
Дерева, в т. ч.:
29
10,9
1.1
високостовбурш
23
8,6
1.2
низькостовбурш
2,3
Чагарники, в т. ч.:
20
7,6
2.1
прямостояч^ геоксильнi
18
6,8
2.2
лiаноподiбнi
0,8
Напiвчагарники i напiвчагарнички
1,9
Полiкарпiчнi трави, в т. ч.:
174
65,7
4.1
стрижнекореневi
100
37,7
4.2
довгокореневищш
19
7,2
4.3
пучкуватокореневi
15
5,7
4.4
короткокореневищш
10
3,8
4.5
дерновиннi
13
4,9
4.6
Столоннi й повзучi
17
6,4
Монокартчш трави Всього:
37 265
13,9 100
1
6
2
2
3
5
4
5
Для породних вiдвалiв шахт характерним е заростання спочатку де-ревно-чагарниковою рослиннiстю, тд наметом яко1 починають поселятися трави. Деякi автори [5] пов'язують це iз потужною глибокою i сильно розга-луженою кореневою системою деревно-чагарникових рослин, яка охоплюе
76
Зб1рник науково-техшчних праць
велит маси породи. Пюнерами териконiв е Betula pendula Roth, Populus tremula L., Pinus sylvestris L., поселения яких cnocTepiraeMO навиь на стадц окисления при високому вмкп токсичних для рослин речовин. На рекультивова-них вiдвaлaх Robinia pseudoacacia L. i Caragana arborescens Lam. ростуть ввд-носно добре (середшй рiчний прирiст у висоту до 0,3 м i 0,2 м вiдповiдно). На заселення субстратов деревними породами значно впливае природне оточен-ня: на вiдвaлaх, оточених лiсом, або примикаючих до нього, спостеркаеться на дiлянкaх самозаростання значно бшьша кiлькiсть особин Pinus sylvestris, Quercus robur L.
Серед рослин вда^в чагарничтв i нaпiвчaгaрничкiв дуже обмежена кiлькiсть видав - 5 (1,9 %) i роль 1х у зaростaннi породних вiдвaлiв невелика: на пологих схилах i верхтх плато нерекультивованих вiдвaлiв зустрiчaеться Genista tinctoria L., у рудеральних мкцях пiднiж - Phytolacca americana L., Solanum dulcamara L., на терасах рекультивованих вiдвaлiв - Thymus serpyllum L., T. pulegioides L.
Трав'янисп рослини предстaвленi полi- та монокартчними травами, яких у флорi вiдвaлiв нaлiчуеться 211 видiв (79,6 %). Серед полiкaрпiчних трав переважають стрижнекореневi види (37,7 %). Це, зокрема, Oenothera biennis L., Hypericum perforatum L., Artemisia absinthium L., Daucus carota L., Medicago falcata L., Spergularia rubra (L.) J. et C. Presl, Echium vulgare L., Reseda lutea L., Hieracium cymosum L., Senecio viscosus L., Scleranthus perennis L., Tragopogon major Jacg., Cerastium holosteoides Fries. Вони спочатку окремими особинами, попм невеличкими куртинками розташовуються по м^опони-женнях, вздовж ерозiйних лшш, вiдмежовуючись дшянками, зовсш незаселе-ними рослинами. 1х вплив на середовище незначний, а мiсце розташування може змiнювaтись через специфiчнiсть субстрату; видовий склад може роз-ширюватись або звужуватись залежно вiд умов.
Кореневищш рослини володдать максимально вираженою здатшстю до вегетативного розмноження i розселення. Вони потребують добре дренова-них i зволожених грунтов, тому переважна 1х бiльшiсть характерна для насип-них грунтосумтей рекультивованих вщвалш. На породних субстратах корене-вищш рослини знаходяться не в оптимальних умовах, але змушенi поселятися там, оскшьки в iнших умовах вони не витримують конкуренцй' iнших рослин.
Довгокореневищних видiв у флорi вiдвaлiв нaлiчуеться 9 (7,2 %). Серед них з фiтоценозiв рекультивованих вiдвaлiв види Veronica chamaedrys L., Cirsium arvense (L.) Scop., Elytrigia repens (L.) Nevski, E. intermedia (Host) Nevski, Echinops sphaerocephalus L., Equisetum arvense L., Lythrum salicaria L.; з мiкроaквaценозiв - Alisma plantago-aquatica L., Stachys palustris L., Mentha arvensis L.; з шдшж, рудеральних мiсць, нижнiх третин сх^в не рекультивованих вiдвaлiв - Tanacetum vulgare L., Coronilla varia L., Trifolium medium L., Cirsium setosum (Willd.) Bess., Vicia cracca L., Sonchus arvensis L., Linaria vulgaris Mill., Achillea millefolium L., Lysimachia vulgaris L.
Столонш та повзучi рослини займають трете мкце серед полiкaрпжкiв -17 видав (6,4 %). З них фггоценозам рекультивованих вiдвaлiв належать Prunella vulgaris L., Potentilla reptans L., Stellaria holostea L., Oxalis acetosella L., Fragaria vesca L., Veronica officinalis L.; мiкроaквaценозaм - Lotus uliginosus Schkuhr., Ca-
1. Лкове та садово-паркове господарство
77
rex acutiformis Ehrh., C. nigra (L.) Reichard, Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Ste-ud., Typha angustifolia L.; породним вiдвалам - Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Chamerion angustifolium (L.) Holub, Euphorbia cyparissias L., Inula salicina L., Convolvulus arvensis L., Trifolium repens L. У нижнш, iнколи у середнш частинi схилу вiдвалу можна зустрiти заросп Phragmites australis, що свiдчить про вкли-нювання ближче до поверхнi бшьш зволоженого шару породи.
Пучкуватокореневi рослини представляють собою форму, особливостi яко! пов'язанi з умовами мiсцезростання, частково з достатньо високою воло-пстю верхнiх горизонтов грунту. 1х у флорi породних вiдвалiв 15 видав (5,7 %). Це Poa annua L., P. compressa L., P. nemoralis L., Puccinellia distans (Jacg.) Parl., Hieracium pilosella L., Anthoxanthum odoratum L., Festuca rubra L., Arrenatherum elatius (L.) J. et C. Presl, Juncus articulatus L., Carex hirta L., Myosotis palustris (L.) L., якi найвище проективне покриття показують на терасах рекультивованих вiдвалiв; деякi з них зустрiчаються у мiкроакваценозах i найсприятливтих мiсцях породних вiдвалiв.
Дерновинних полжаршчних трав е 13 видав (4,9 %): Deschampsia caespi-tosa (L.) Beauv., Poa pratensis L., Coryneforus canescens (L.) Beauv., Juncus effus-sus L., J. inflexus L., Festuca pratensis Huds., Phleum pretense L., Dactylis glomera-ta L., Carex leporina L., Agrostis tenuis Sibth., Holcus lanatus L., Lolium perenne L., Bolboschoenus maritimus (L.) Palla. Види Poa pratensis, Coryneforus canescens, Holcus lanatus часто зустрчаються на нерекультивованих породних вiдвалах.
Короткокореневищних рослин серед полiкарпикiв найменше - 10 ви-дiв (3,8 %). Серед них 5 лiсових мегатрофiв фiтоценозiв рекультивованих ввд-валiв - Scrophularia nodosa L., Lathyrus sylvestris L., Pulmonaria obscura Du-mort., Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Polygonatum multiflorum (L.) All.; 3 rir-рофiтних види рекультивованих вiдвалiв - Epilobium parviflorum Schreb., E. Roseum Schreb., Myosoton aquaticum (L.) Moench; 2 рудеральних види обох тишв вiдвалiв - Ballota ruderalis Sw., Tussilago farfara L.
Вiдкритi освилеш екотопи породних вiдвалiв iз теплоемким субстратом зумовили появу значно! кiлькостi однорiчникiв - 37 видiв (13,9 %). У пе-реважнш бiльшостi це представники стадй' простих угруповань вiдвалiв, хоча всi однорiчники займають певну екологiчну нiшу i на рекультивованих вдаа-лах. Вони мають стрижневу кореневу систему i ввдграють значну роль у ш-онерному заселеннi породного субстрату. Серед них 13 сегетальних видов: Vicia angustifolia Reichard., Galeopsis ladanum L., G. speciosa Mill., Galium apa-rine L., Papaver rhoeas L., Raphanus raphanistrum L., Berteroa incana (L.) DC., Consolida regalis S.F. Gray, Echinochloa crusgalli (L.) Beauv., Digitaria sanguina-lis (L.) Scop, Setaria glauca (L.) Beauv., Amaranthus retroflexus L., Impatiens par-viflora DC.; 11 рудеральних - Polygonum aviculare L., P. dumetorum L., Ani-santha tectorum (L.) Nevski, Potentilla norvegica L., Chenopodium polysper-mum L., C. album L., Scleranthus annuus L., Descurainia sophia (L.) Webb et Prantl, Arenaria brevifolia Gilib., Camelina sativa (L.) Crantz, Galinsoga parviflo-ra Cav.; 6 лучних видов - Vicia hirsuta (L.) S.F. Gray, Geranium pusillum L., Trifolium dubium Sibth., T. arvense L., Melampyrum cristatum L., Odontites vulgaris Moench; 3 лкових види - Lapsana communis L., Herniaria glabra L., Geranium robertianum L.; 3 прибережно-водних види - Polygonum persicaria L., Juncus bufonius L., Bidens tripartite L.; 1 лучно-степовий вид - Alyssum calycinum L.
78
Збiрник науково-техшчних праць
У загальному, спектр життевих форм дослщжувано! територй' свiдчить про специфiчнiсть екотопв породних вiдвалiв, зокрема, наявнкть далянок i3 ксерофшьною та термофiльною рослиншстю, домшування стрижнекореневих полiкарпiчних трав, значну роль у процесах самозаростання фанерофтв та стрижнекореневих терофiтiв, появу у лкових фiтоценозах рекультивованих вщ-валiв пучкуватокореневих, дерновинних, коротко- та довгокореневищних гемж-риптофiтiв. Бiоморфологiчний аналiз тдтверджуе припущення про формування флори породних вiдвалiв, характерно!' для зони широколистяних лiсiв.
Лiтература
1. Башуцька У.Б. Озеленения породних вщвалш шахтарського Червонограда на Льв]вщиш// Науковий вiсник: - Львш: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - C. 297-301.
2. Башуцька У.Б. Характеристика флори породних вщвалш шахт Червоноградсько-го прничо-промислового району// Науковий вюник: - Льв]в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.2. - C. 84-86.
3. Кучерявий В.П. Екологш. - Львш: Свгг, 2000. - 500 с.
4. Кучерявый В. А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Часть II. Фитоме-лиорация. - М.: Информация, 1991. - 288 с.
5. Промышленная ботаника/ Кондратюк Е.Н., Тарабрин В.П., Бакланов В.И., Бурда Р.И., Хархота А.И. - К.: Наук. думка, 1980. - 260 с.
6. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. - М.: Высшая школа, 1962. - 379 с.
7. Сорока М.1. Флора судинних рослин Украшського Розточчя. - Льв]в: Препринт, 2002. - 154 с.
УДК630*27: 630*235.6 Асист Р.Б. Дудин - УкрДЛТУ
ВИДОВЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВОÏ РОСЛИННОСТ1 СТАРОВИННИХ ПАРК1В М. ЛЬВОВА
Представлено результати дослщження флористично'1 структури фтоцежшв старовинних паркiв м. Львова. Наведенi основш типи шпилькових та листяних фто-ценозiв (за едифiкаторною породою), вказана кiлькiсть родин, представлених у на-садженнях, а також родiв та видiв деревно-чагарниково'1 рослинностi. Враховано та-кож кiлькiсть видiв у природному поновленш парюв.
R.B. Dudyn - USUFWT
The species presentation of the tree and shrub vegetation of the old parks of Lviv
The examine investigation of the flora structure of the oldest parks of Lviv. Is present a fundamental typical plants of the coniferous and foliose fitocenoses. The indicate quantity of the familys which present of the plantation and races or species of the tree and shrub vegetation.
Насадження старовинних парюв, в яких проводилися дослщження, сфор-мувалися в умовах захщного дасостепу, тобто вони мктягь у своему склада як штродуковаш деревш та чагарников1 види степово!', лкостепово!' та лучно!' кль матичних зон, так i типов1 автохтонш у даному регюш види рослин [1, 2].
За переважаючими видами деревних рослин дослщжеш парков1 ф1то-ценози можна в1днести до шпилькових та листяних тишв. До шпилькових належать бюгрупи з перевагою в 1х склад1 Larix polonica (модрини польсько!'), Larix europaea, Pinus sylvestris, Pinus nigra (сосни чорно!'), Picea abies L., Pi-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
79
