CC BY
49
УДК 630*27 Acnip. У.Б. Башуцька - УкрДЛТУ
ФЛОРОЦЕНОТИП1ЧНА СТРУКТУРА ФЛОРИ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧО-ПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Проведено флороценотитчний аналiз флори породних вiдвалiв. Видiлено вь ciM флороценотипiв флори з подшом на флороценосвiти. Виявлено провщну роль у розвитку флори девастованих ландшафтiв лучного, синантропного та неморальноль сового комплекciв.
Bashutska U.B. - USUFWT
Geographycal structure of the coal-mining dumps flora in Chervonograd
industrial-mining region
Flora-centypical analysis of the coal-mining dumps flora has been performed. The eight flora-cenotypes of the flora with separation of florocenosuits have been outlined. Major role of the meadow, synanthropic and nemoralforest complexes in devasted landscapes flora development.
Розподш ценоелеменпв флори на загальному моза1чному фот рос-линност найлегше простежуеться у вигляд1 розподшу крупних об'еднань за основними типами рослинност [4, 7]. Тому видшення флороценотишв - груп формацш тих чи шших титв рослинносп, як характеризуються певними зо-нальними, еколого-едаф1чними та типолопчними особливостями - дае змогу проанашзувати характер участ вид1в у формуванш рослинного вкриття реп-ону. Оскшьки флороценотипи е видшеннями крупнооб'емними, то вони роз-членовуються на бшьш др1бн1 групи - флороценосвгти, як представляють собою сукупшсть ценоелеменпв, властивих окремим формащям чи нав1ть гру-пам асощацш. Для флороценотишчного анал1зу користуемося класифша-щею Б.В. Заверухи [4] для флори Волино-Подшля, зпдно з якою видшяемо для породних вщвашв 8 флороценотитв (табл. 1).
Боровий флороценотип нараховуе 10 вид1в, включаючи поширеш у соснових та, частково, м1шаних люах рослини: Larix decidua Mill., Hypocho-eris radicata L., Solidago virgaurea L., Thymus serpyllum L., Veronica officinalis L., Vicia hirsuta (L.) S.F. Gray, Oxalis acetosella L., Pinus sylvestris L., Scle-ranthus perennis L., Genista tinctoria L. Переважна бшьшють вiрних видiв (тi, що зростають лише у соснових лicах) належить рекультивованим вiдвалам, де проективне вкриття сосни е незначним. Чистих соснових фiтоценозiв на породних вщвалах небагато, вони належать породним субстратам нерекуль-тивованих вiдвалiв, намет 1х ще не зiмкнений, до 1х складу домшуються оси-ка i береза. Це призводить до деякого швелювання флористичного складу борового флороценотипу.
Флороценотип неморально! рослинност налiчуе 36 видiв (13,6 %), значна частина яких зростае у дубово-грабових люах Малого Полюся. До цього флороценотипу належать деревш породи, як панують на нерекульти-вованих вiдвалах - Betula pendula Roth i Populus tremula L. На вщвалах, що оточенi люом, або примикають до нього, спостер^аемо поселення i задовшь-ний розвиток особин Quercus robur L. Еколопчш умови рекультивованих вщ-
Науковий ¡¡¡сник, 2003, вип. 13.1
валiв пiдходять зростанню Pyrus communis L., Malus sylvestris Mill., Ulmus la-evis Pall., Swida sanguinea (L.) Opiz, Lonicera xylosteum L., Populus nigra L., Tilia platyphyllos Scop., Fraxinus excelsior L., Cerasus avium (L.) Moench та íh. Неморальнолiсовi трави Lathyrus sylvestris L., Polygonatum multiflorum (L.) All., Dryopteris filix-mas (L.) Schott, Poa nemoralis L., Stellaria holostea L., Alli-aria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande, Campanula trachelium L., Scrophularia nodosa L., Moehringia trinervia (L.) Clairv., Astragalus glycyphyllos L., Pulmonaria obscura Dum ort, Dipsacus sylvestris Huds. e складниками фiтоценозiв рекуль-тивованих вiдвалiв, лише Pimpinella major (L.) Huds., Lapsana communis L., Humulus lupulus L., Fragaria vesca L. ростуть у нижнiх частинах схилiв швшч-hoi експозици та тдшжжях нерекультивованих вiдвалiв.
Табл. 1. Флороценотитчна структура флори породних вiдвалiв
Флороценотипи та флороценосвгги Кшьшсть вид1в %
1 Боровий 10 3,8
2 Неморальнолшовий 36 13,6
3 Лучний 85 32,0
а) суходшьнолучна 56 21,1
б) заплавнолучна 29 10,9
4 Лучно-степовий 8 3,0
5 Кальцепетрофшьний 14 5,3
6 Псаммофшьний 15 5,7
7 Пдрофшьний 18 6,8
а) прибережно-водна 18 6,8
8 Синантропний 79 29,8
а) сегетальна 22 8,3
б) рудеральна 57 21,5
Лучний флороценотип породних B^BaniB складений суходшьнолуч-ною та заплавнолучною свтами i мiстить нaйбiльшу кiлькiсть видiв - 85 (32 %), як поширюються на обидва типи вiдвaлiв, що пояснюеться еколопч-ною пластичшстю деяких лучних видiв. У трав'яному вкриттi вiдвaлiв домь нують види суходшьнолучно! свiти, що зумовлено специфшою екотопiв вщ-вaлiв (ксеротермiчними умовами зокрема). На породних субстратах пошире-ними е Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Poa pratensis L., Crepis biennis L., Hypericum perforatum L., Chamerion angustifolium (L.) Holub, Achillea millefolium L., Leucanthemum vulgare Lam., Inula salicina L., Cerastium holosteoides Fries, Salix caprea L.; на насипних грунтосумшах створюють популяци Arrhe-natherum elatius (L.) J. et C. Presl, Medicago lupulina L., M. falcata L., Odontites vulgaris Moench, Holcus lanatus L., Trifolium repens L., Vicia cracca L., Lotus ar-vensis Pers. та ш. Види заплавнолучно! свгги хaрaктернi насипним субстратам i мжроакваценозам рекультивованих вiдвaлiв, хоча види Sanquisorba officinalis L., Arabis planisiligua (Pers) Reichenb., Rumex confertus Willb., R. thyrsiflo-rus Fingerh., Carex acutiformis Ehrh., Festuca rubra L., Betula pubescens Ehrh., Salix cinerea L., S. aurita L. беруть участь у сaмозaростaннi породних вiдвaлiв.
До складу лучно-степового флороценотипу входить 8 видiв: Coronilla varia L., Elytrigia intermedia (Host) Nevski, Daucus carota L., Verbascum blatta-ria L., Erigeron acris L., Artemisia austriaca Jacg., Tragopogon major Jacg., Alyssum calicinum L. Це ксеротермофiльнi рослини, тому в умовах породних B^BaniB вони добре ростуть i розмножуються, освоюючи новi дiлянки.
Кaльцепетрофiтон представлений 14 видами (5,3 %): Erysimum durum J. et C. Presl, E. diffusum Ehrh., Prunus sрinosa L., Rosa canina L., Rubus ca-esius L., R. plicatus Weihe et Nees, R. nessensis W. Hall., Grataegus monogyna Jacg., C. ucrainica Pojarc, Poa compressa L., Hieracium cymosum L., Ligustrum vulgare L., Reseda lutea L., Geranium robertianun L., серед яких немае жодного вологолюбного. Це види вщкритих мiсцезростaнь обох типiв вiдвaлiв району. Нaйбiльше виражена спiльнiсть кальцепетрофшьного флороценотипу i3 луч-но-степовим i псaммофiльним комплексами.
Флороценотип псаммофшьно! рослинност представлений 15 видами (5,7 %), угруповання яких прив'язаш до шщаних дiлянок обох типiв вiдвaлiв. Псаммофшьний флороценотип мае у своему склaдi переважно термо- та ксе-рофшьт види, що зумовлюе його подiбнiсть до лучно-степового та кальцепетрофшьного флороценотипiв. До цього комплексу вщнесет види породних субстрaтiв - Herniaria glabra L., Spergularia rubra (L.) J. et C., Verbascum thap-sus L., Hieracium pilosella L., H. cymigerum Reichenb., H. umbellatum L., Ani-santha tectorum (L.) Nevski, Coryneforus canescens (L.) Beauv., Rumex acetosel-la L., Senecio viscosus L.; i види шщаних грунтосумшей рекультивованих вщ-вaлiв - Hippophae rhamnoides L., Helichrysum arenarium (L.) Moench., Cardami-nopsis arenosa (L.) Hajek, Trifolium arvense L., Potentilla norvegica L.
У флороценотип пдрофшьно! рослинностi породних вiдвaлiв видь ляемо прибережно-водну свiту, яка нaлiчуе 18 видiв (6,8 %). З деревно-чагар-никових порiд зростають Salix alba L., S. viminalis L., S. acutifolia Willd., Frangula alnus Mill., хоча поодинокi !х екземпляри трапляються на пологих схи-лах, у мiкропониженнях нерекультивованих вiдвaлiв; у мiкроaквaценозaх ростуть Myosoton aquaticum (L.) Moench., Typha angustifolia L., Alisma planta-go-aquatica L., Juncus bufonius L., Epilobium roseum Schreb., E. parviflorum Schreb.; у нижшх частинах схилiв та пiднiжжях нерекультивованих вiдвaлiв -Polygonum persicaria L., Solanum dulcamara L., Cucubalus baccifer L., Phragmi-tes australis (Cav.) Trin. ex Steud, Lysimachia vulgaris L., Eupatorium cannabi-num L., Lycopus europaeus L., Bidens tripartita L.
Досить багатий видовий склад у синантропного флороценотипу -79 видiв (29,8 %). Це пов'язано i3 загальними зaкономiрностями флорогенезу регiону дослiджень, представленого антропогенно трансформованими еко-системами. Флороценотип синантропно! рослинностi складений сегетальною та рудеральною флороценосвiтaми.
Сегетaльнi види Galium aparine L., Galeopsis ladanum L., Erigeron canadensis L., Galinsoga parviflora Cav., Sonchus arvensis L., Cirsium setosum (Willd.) Bess., Echinochloa crusgalli (L.) Beauv., Digitaria sanguinalis (L.) Scop., Setaria glauca (L.) Beauv., Scleranthus annuus L. беруть участь у процесах самозарос-тання породних вiдвaлiв. Нaйбiльш сприятливi умови для розвитку вони зна-ходять у затшених вологих пiднiжжях вiдвaлiв, де трапляються найчастше.
Науковий тсиик, 2GG3, вип. 13.1
Рудeрaльнa флoрoцeнoсвiтa мiстить 57 видiв (21,5 %). Дo нeï нaлeжaть Robinia pseudoacacia L., Caragana arborescens Lam., як панують у ствoрeниx з нж лiсoвиx культурax на рeкультивoвaниx вiдвaлax, ane прирoднi прoцeси ïx пoширeння на нoвi тeритoрiï вщбуваються пoвiльнiшe, нiж зoнaльниx л^ут-вoрювaчiв (сoсни, тoпoлi, бeрeзи). Cлiд вщзначити рoль у прoцeсax сaмoзa-рoстaння пoрoдниx вiдвaлiв рудeрaльниx видiв Oenothera biennis L., Echium vulgare L., Stenactis annua Ness, Artemisia absinthium L., A. vulgaris L., Crepis tectorum L., Euphorbia cyparissias L., Arenaria brevifolia Gilib., Polygonum avi-culare L., Rumex crispus L.
За класифжащею Я. Кoрнaся [8], синaнтрoпнi рoслини пoдiляються на групи: aпoфiти та aнтрoпoфiти.
Апoфiти - синaнтрoпнi види мiсцeвoгo пoxoджeння, якиx на пoрoдниx вiдвaлax нaлiчуeться 30. Сюди нaлeжaть 3 лiсoвi ашф^и - Plantago major L., Chelidonium majus L., Glechoma hederacea L.; 6 зaплaвнoлучниx - Tussilago farfara L., Artemisia vulgaris L., Galium aparine L., Galeopsis speciosa Mill., Fra-xinus lanceolata Borkn., Urtica dioica L.; 7 лучнж - Prunella vulgaris L., Elytri-gia repens (L.) Nevski, Crepis tectorum L., Melandrium album L., Poa annua L., Rumex crispus L., Equisetum arvense L.; 3 тщанж - Oenothera biennis L., Arenaria brevifolia Gilib, Scleranthus annuus L.; 2 прибeрeжнo-вoдниx - Chenopodi-um album L., C. polyspermum L.; 8 чaгaрникoвиx - Arctium lappa L., Linaria vulgaris Mill., Cirsium arvense (L.) Scop., Potentilla argentea L., Polygonum du-metorum L., Euphorbia cyparissias L., Geranium pusillum L., Saponaria officinalis L.; oдин сoлoнчaкoвий - Puccinellia distans (Jacg.) Parl.
Антрoпoфiти - види, пoширeння якиx пoв,язaнe з дiяльнiстю людини. Ця група шдшяеться на двi пiдгрупи.
Арxeoфiти - види, шр прoникли на тeритoрiю рeгioну у кiнцi XV ст. прирoдним шляxoм внaслiдoк рoзсeлeння дiaспoр, тoбтo були зaнeсeнi тесвь дoмo. Тaкиx видiв нaлiчуeться 26. Найбшьш пoширeними на вiдвaлax e: Echi-nochloa crusgalli, Digitaria sanguinalis (L.) Scop., Setaria glauca (L.) Beauv., Sonchus arvensis L., Artemisia absinthium L., Cichorium intybus L., Echium vulgare L., Convolvulus arvensis L., Matricaria perforata Merat, Descurainia sophia (L.) Webb et Prantl., Lactuca serriola Torner.
Кeнoфiти - види, за^^ш в нoвiтнiй час, шчинаючи з XVI ст. ïx e 23. Дo ниx нaлeжaть види трьox кaтeгoрiй: 1 - агрюфгги, зaнeсeнi дикoрoстучi види, як нaтурaлiзувaлись на прирoдниx стaцiяx: Impatiens parviflora DC., Medicago sativa L., Robinia pseudoacacia L., Solidago canadensis L., Polygonum aviculare L., Cirsium setosum (Willd.) Bess., Stenactis annua Nees, Malva excisa Reichenb.; 2 - eпeкoфiти, дикoрoстучi види, нeсвiдoмo за^^ш людишю на синaнтрoпнi стацп: Berteroa incana (L.) DC., Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen, Amaranthus retroflexus L., Erigeron canadensis L., Galinsoga parviflora Cav.; 3 - eргaзioфiти, здичaвiлi види, шo штрапили у прирoднe сeрeдoвишe з куль-тури: Alcea rosea L., Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Cerasus vulgaris Mill., Prunus divaricata Ledeb., Lactuca sativa L., Caragana arborescens Lam., Quercus borealis Michx., Vitis vinifera L., Phytolacca americana L., Armoracia rusticana Gaertn., Mey. et Scherb. Видшяють щe тдгрупу eфeмeрoфiтiв, aлe та-киx на пoрoдниx вiдвaлax нe виявлeнo.
Табл.2. Географ1чна структура флороценотитв породных eideanie
\ Географ1чм1 елементи Флороценотипи та флороценосв1ти Кшыасть в ид i в Бореальний Неморальний Монтанний Аридний Азональний Адвснтивний
Боровий 10 5 2 - 2 - 1
: Неморальнолюовий 36 6 28 2 — - —
Лучний, в т.ч.: 85 38 33 1 4 4 -
суходшьнолучна 56 23 24 1 4 4 —
заплавнолучна 29 15 9 — - 4 1
Лучно-степовий 8 - 5 — 3 — —
Кальцептрофшьний 14 1 8 — 4 - 1
Псаммофкпьний 15 5 3 — 5 1 1
ПдрофшЬНИЙ 18 X X X X X X
прибережно-водна 18 6 7 — — 5 —
Синантропний, в т.ч.: 79 9 17 — 16 15 22
сегетальна 22 1 4 — 5 3 9
рудеральна 57 8 13 - И 12 13
Науковий вкник, 2РРЗ, вип. 1З.1
За стужам нaтурaлiзaцiï синaнтрoпнi види xaрaктeризуються пeвними oсoбливoстями: aгрioфiти мають найвищий стутнь нaтурaлiзaцiï на рeкульти-вoвaниx вiдвaлax; eпeкoфiти нaйбiльшe пoширeнi у пщанж зaтiнeниx шдшж-жяx нeрeкультивoвaниx вiдвaлiв; eргaзioфiти (за виняткoм карагани дeрeвo-виднoï) e нaймeнш пристoсoвaними дo iснувaння в умoвax пoрoдниx вiдвaлiв.
Зaкoнoмiрнoстi фoрмувaння флoрoцeнoтипiв та флoрoцeнoсвiт пoрoд-ниx вiдвaлiв мoжнa виявити при рoзпoдiлi видiв мiж гeoгрaфiчними eлeмeн-тами (табл. 2). Пoмiтнo, шo бiльшiсть флoристичниx кoмплeксiв мають ядрo видiв, шo натежать oднoму гeoгрaфiчнoму eлeмeнту, тoбтo у фoрмувaннi тев-нoгo флoрoцeнoтипу прoвiднa рoль нaлeжить видам oднoгo eлeмeнтa. Так, бoрoвий флoрoцeнoтип склaдeний бoрeaльними видами. Присутнiсть у ньoму нeмoрaльнoлiсoвиx видiв пoкaзуe, шo на того фoрмувaння знaчнo впливають види нeмoрaльнoлiсoвoгo кoмплeксу, xaрaктeрнoгo для зoни ширoкoлистяниx лiсiв. Heзнaчнoю e участь видiв мoнтaннoгo eлeмeнтa у фoрмувaннi рoслин-нoгo вкриття пoрoдниx вiдвaлiв. Cуxoдiльнoлучнa свiтa мae у свoeму склaдi мaйжe oднaкoву кiлькiсть видiв бoрeaльнoгo i нeмoрaльнoгo eлeмeнтiв, тoдi як заплавшлучна свiтa сфoрмoвaнa бoрeaльними видами. Лучнo-стeпoвий флoрoцeнoтип нe oбoв,язкoвo склaдeний видами aриднoгo гeoгрaфiчнoгo eлe-мeнту. В умoвax вiдвaлiв вiн прeдстaвлeний нaймeншoю кiлькiстю видiв, рoз-пoдiлeниx приблизнo oднaкoвo мiж аридним i нeмoрaльним eлeмeнтaми, шo свiдчить ^o пeвний вплив oстaнньoгo на фoрмувaння дaнoгo кoмплeксу. Ця ж риса притаманна тагаж кaльцeпeтрoфiтoну, тoдi як у псaммoфiтoнi рoзпo-дiл видiв вiдбувaeться мiж аридними та бoрeaльними видами. Heмoрaльнi та бoрeaльнi види складають oснoву флoрoцeнoнaсeлeння прибeрeжнo-вoднoï свгги гiдрoфiльнoгo кoмплeксу. Pудeрaльнa рoслиннiсть мae у свoeму склaдi значну частку нeмoрaльниx (за рaxунoк aпoфiтiв) i aдвeнтивниx видiв, а та-гаж приблизнo oднaкoву кiлькiсть видiв aзoнaльнoгo, aриднoгo та бoрeaльнo-гo eлeмeнтiв. У сeгeтaльнiй свiтi дoмiнують види aдвeнтивнoгo eлeмeнту. От-жe, у гeoгрaфiчнiй структурi флoрoцeнoтипiв пoрoдниx вщвашв вирaзнo ^o-являeться вплив нeмoрaльнoгo та бoрeaльнoгo eлeмeнтiв на фoрмувaння рoс-линниx кoмплeксiв дoслiджувaнoï тeритoрiï.
Прoвeдeний aнaлiз флoрoцeнoтипiв та флoрoцeнoсвiт пoрoдниx вщва-лiв пoкaзaв прoвiдну рoль у рoзвитку флoри дeвaстoвaниx лaндшaфтiв лучто-гo, синaнтрoпнoгo та нeмoрaльнoлiсoвoгo кoмплeксiв. Участь у фoрмувaннi флoри рeгioну гiдрoфiльнoгo, псaммoфiльнoгo, кaльцeпeтрoфiльнoгo, бoрoвo-гo та лучнo-стeпoвoгo флoрoцeнoтипiв вкaзуe на ïï гeнeзис як зoнaльнoï.
Лiтeратyра
1. Башуцька У.Б. Гeoгрaфiчнa структура флoри пoрoдниx вщвашв шaxт Чeрвoнoг-рaдськoгo гiрничoпрoмислoвoгo радону// Haукoвий вiсник УкрДЛТУ. - Львiв, 2002, вип. 12.3. - C. 23-26.
2. Башуцька У.Б. Cинaнтрoпнa рoслиннiсть пoрoдниx вiдвaлiв шaxт Чeрвoнoгрaдсь-кoгo гiрничoпрoмислoвoгo рaйoну// Haукoвий вюник УкрДЛТУ. - Львiв, 2002, вип. 12.4. -C. 202-204.
3. Екофлора УкраУни. ^м 1/ A^x ЯП,, Плюта П.Г., Прoтoпoпoвa В.В, €рмoлeн-кo В.М., Koрoтчeнкo I.A., Kaркуцieв Г.М., Бурда P.I./ За рeд. Я.П. Дiдуx. - К.: Фiтoсoцioцeнтр, 2000. - 284 с.
4. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис. - К.: Наук. думка, 1985. - 192 с.
5. Кучерявий В.П. Еколопя. - Льв1в: Свгг, 2000. - 500 с.
6. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Часть П. Фитоме-лиорация. - М.: Информация, 1991. - 288 с.
7. Сорока М.1. Флора судинних рослин Украшського Розточчя. - Льв1в: Препринт, 2002. - 154 с.
8. Kornas J. Geograficzno-historyczna klasyfikacja roslin synantropizacja szaty roslinnei/ Mat. Sympozjum w Nowogrodzie. Mat. Zakl. Fitosoc. Stos. - Warszawa, Bialowiera, 1968. № 25. - S. 33-41.
9. Fijalkowski D. Synantropy roslinne Lubelszczyzny. - Warszawa - Lodz: Panstwowe wydawnictwo naukowe, 1978. - 260 s.
УДК 630*587.5 Доц. М.П. Горошко, канд. с-г наук; доц. С.1. Миклуш,
канд. с-г наук; О.Г. Часковський, канд. с-г наук - УкрДЛТУ
ДИСТАНЦ1ЙН1 СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА Г1РСЬКИМИ ТЕРИТОР1ЯМИ БАСЕЙНУ ВЕРХНЬО1 ТИСИ
Описано метод застосування дистанцшних методiв спостережень для мошторин-гу регiону Карпат. Виявлеш оcобливоcтi лicового вкриття cхилiв Карпат та наведено оcновнi елементи моделювання прсько! територи на оcновi супутникових знiмкiв.
M.P Horoshko, S.I. Mylklush, O.H. Chaskovskyy - USUFWT Remote sensing of the territory of Upper Tysa river
Described a method of application of remote sensing of supervision for monitoring region of Carpathians. The revealed features of wood shelter of slopes of Carpathians also are given basic elements of modeling of mountain territory on the basis of satellite snapshots.
Глобальш проблеми сьогодення вимагають нових пiдходiв для оцшки навколишнього середовища. Звичайна числова оцшка не завжди може правильно описувати реальну ситуащю. Вимагае нових пiдходiв виршення проблеми отримання доcтовiрноi шформаци про стан лicових насаджень. Ви-рубування лiciв на схилах Карпат без урахування особливостей мюцевост i породного складу насаджень призводить до зниження водорегулюючих фун-кцiй лicових маcивiв. Захиcнi i водорегулюючi влаcтивоcтi лiciв можуть бути оцшеш на оcновi детального аналiзу просторового розмiщення лiciв, 1х кшь-кicного та якicного складу, характеру рельефу й штенсивносл люогоспо-дарсько! дiяльноcтi.
Об'ектом доcлiджень е прсью територii, якi частково належать до Кар-патського природного заповiдника. Постшне спостереження за великими те-риторiями, заповiдними зокрема, потребуе застосування матерiалiв дистан-цiйного спостереження. Перспективними для спостережень за великими те-риторiями е cупутниковi знiмки, якi вдосконалюються i покращуеться 1хня просторова i спектральна роздiльна здатнicть.
При оцшщ ландшафтiв гiрcьких територiй за матерiалами дистан-цiйних доcлiджень важливе значення мае попередне опрацювання зшмюв. Геометричне коригування за полiномом нижчих порядюв, здебiльшого, не дае бажано! точност^ а коригування за полiномом 3-го i вищих порядкiв при-
