CC BY
17
дослiдження передадаптацiй та адаптацiй деревних рослин i штродукци ïx у насадження III-IV ЕФП.
Л1тература
1. Голубец М.А. Урбанизация - важнейший чинник преобразования биогеоценотичес-кого покрова// Биогеоценотические исследования на Украине: Тез. докл. - Львов, 1984.- С.6-8.
2. Горышина Т.К. Растение в городе. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1991.- 150с.
3. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Львiв: Свгг, 1999.- 360с.
4. Lukasiewicz A. Drzewa w srodowisku miejsko-przemyslowym// Zycie drzew skazonym srod.- Warszawa, Poznan, 1989.- S.49-85.
5. Машинский Л.О. Город и природа.- М.: Стройиздат, 1973. -228с.
6. Impens P. Le deperissement des arbers urbains, causes physiologiques et dignostic// Ann.Gembloux. - 1990.- № 1. -P.48-53.
7. Жеребцова Г.П. Пути повышения жизнеспособности ослабленных деревьев у городе. Обзорная информация// Озеленение населенных мест, ISSN 0135-6445, вып.3(48)- М.: ЦБНТИ Минжилкомхоза РСФСР, 1986.- 64с.
8. Зукопп Г., Эльверс Г., Маттес Г. Изучение экологии урбанизированных территорий: На примере Зап.Берлина// Экология, 1981, №.2.- С. 15-20.
9. Лунц Л.Б. Городское зеленое строительство. - М.: Стройиздат, 1966.- 247 с.
10. Zimny H. Ekologia drzew w miesce// Rozwoj i ochrona drzewostanu w warunkach mi-eskich: Konferenc. nauk. - tech. Szczecin, 1978.- S. 11-12.
УДК 630*27 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
доц. С.1. Миклуш, канд. с.-г. наук; астр. У.Б. Башуцька - УкрДЛТУ
Б1ОМЕТРИЧНИЙ АНАЛ1З ПОКАЗНИК1В РОСТУ НАСАДЖЕНЬ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧО-ПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Проведено бюметричний аналiз показниюв росту штучних i природних насад-жень породних вiдвалiв. Виявлено вплив еколопчних умов вiдвалiв на особливосп росту i формування насаджень та статистик рядiв розподiлу кiлькостi дерев за основ-ними таксацiйними показниками ^аметром стовбура, висотою стовбура, дiаметром крони дерева).
Prof. V.P. Kucheryaviy, doc. S.I. Myklush, doctorate U.B. Bashutska - USUFWT
The biometric analysis of the coal-mining dumps plants indices in Chervonograd industrial-mining region
The biometric analysis of the coal-mining dumps synthetic and natural plants has been performed. The dumps ecological conditions influense on growth features on formation of the plants and the distribution static rows of trees quantify due to taxation indices (tree trunk diameter, trunk hightnees, tree crown diameter) have been determined.
Формування люового середовища у специф1чних умовах породних вщвашв обумовлюеться комплексом чинниюв: багатством грунту, характером мжрокшмату, особливостями залюнення.
Результати дослщжень формування люонасаджень i вивчення 1х бюмет-ричних показниюв на порушених землях зустр1чаються в роботах А.1. Лук'янця [8], Н.В. Васильево! та Т.1. 1жевсько! [4], Г.А. Зайцева, Л.В. Моторшо! та В.М. Данько [6], Ф.М. Бровко [2, 3], Л.С. Киричок [7], Geyer Wayne A. [10] та ш. Так, за даними Ф.М. Бровко [3], у 19-р1чних культурах облшихи крушино-
3. Ф^омелшращя
311
видно! на вщваш Стрижiвського буровугiльного розрiзу на суглинках, вкритих 20-см шаром зональних грунтiв, висота стовбура i його дiаметр бiля коренево!
1 1 п±0,37 г п±0,36 • о ¿±0,05 с о±0,19
шийки становить 11,9 м та 6,9 см та вщповщно 2,6 м i 5,8 см на си-лових вуглистих породах. Для 21-рiчного робшевого насадження на териконi шахти "Артем-1", розташованого в нижнiй половинi захiдного схилу вiдвалу на рекультивацiйному шар^ середня висота становить 9,2 м при середньому дь аметрi 8,6 см [7]. Зарубiжний досвiд [10] св^ить, що вiдвали для люово! ре-культиваци недоцiльно розрiвнювати, оскшьки лiсовi культури розрiвняних вщ-вашв не показали кращого росту, шж аналогiчнi насадження на горбистих вщ-валах. Навпаки, в умовах спекотного лггнього перiоду рослини нерозрiзнених вiдвалiв краще виживали спеку за рахунок конденсацй вiдвалами вологи у шч-ний час. Це, особливо, помггно на пiвнiчному схилi, а саме у нижнш його частини де спостерiгався найкращий рiст шянщв деревних порiд. Про бiльш сприят-ливi умови схилiв швшчно! та захщно! (чи схщно!, враховуючи напрям ди пере-важаючих вiтрiв) експозицiй вiдвалiв для росту деревно! рослинносп, особливо !х середнiх та нижшх частин, про роль мiкрорельефу говорить С.М. Кондратюк iз спiвавторами [9].
На окремих породних вщвалах шахт холдингу "Львiввугiлля" були проведет рекультивацшт роботи в результатi яких створено лiсовi культури на насипних шарах грунтосумшей (штучнi фiтоценози), на шших породних вiдвалах спостерiгаемо дшянки самозаростання деревно-чагарниковою рос-линнiстю (природш фiтоценози).
Штучнi та природнi фггоценози, характеризуючись певними особли-востями, сформували своерiдне фiтомелiоративне середовище. Лшвничо-таксацшно-бюметрична оцiнка цих насаджень е актуальною з науково! та практично! сторiн.
Особливостi росту i формування насаджень на вщвалах вивчались за вщомою лiсiвничо-таксацiйною методикою [10] iз закладанням тимчасових пробних площ, на яких проводилось картування дерев у Декартовш системi координат, замiрялась товщина кожного стовбура на висот 1,3 м, загальна висота, параметри крони. З метою ощнки особливостей формування структу-ри природних i штучних люонасаджень, пробнi площi закладенi на породних i рекультивованих вiдвалах рiзних експозицi! та частини схилу (табл. 1).
За матерiалами польових дослiджень, проведено бюметричний аналiз показникiв росту - дiаметру, висоти i дiаметру крони (табл. 2).
Найвишд середнi значення дiаметра стовбура, його висоти i дiаметру крони у штучних насадженнях спостер^аемо на схилi пiвнiчно! експозицй. На пiвденному схилi цi показники в аналопчних робiнiевих культур е дещо нижчими, що зумовлено нижчою вологоемшстю насипного рекультивацшно-го шару та вщносною вологiстю повiтря у приземному шарь У дшянок природного самозаростання, як складенi двома-трьома деревними породами, се-редне значення основних таксацшних ознак е вищими у деревних рослин природних фiтоценозiв нижньо! частини пологого схилу швшчно! експозици порiвняно з дiлянкою самозаростання, розташованою на верхньому плато породного вщвалу, де сильнiшою е дiя дефляцiйних процесiв. Точнiсть дослщ-
312
Проблеми урбоекологi■i та фггомелюраци
ження вщносно всiх таксацiйних ознак люових культур лежить в межах допустимо!. У природних фггоценозах цей показник е вищим, нiж у штучних фiтоценозах та перевищуе 5 %-й рiвень за усiма дослщжуваними ознаками. Це обумовлено незначною кшьюстю екземплярiв порiд, що формують при-роднi фiтоценози, рiзним перiодом !х появи, що iстотно позначаеться на точ-ностi визначення аналiзованих показниюв.
Табл. 1. Л'ш'кшичо-таксацшпа характеристика насаджень вiдвалiв
№ п/п Субстрат Ек-спо-зищя Ярус Тип л1со-ввднов-лення Порода Вк, р Д- аметр, см Висо- та, м Д1аметр крони, м
1 Насипний шар грунто-сумшей Пн сере дина Штучний Робь тя 21 5,8±0'13 4,9±0,08 2,2±0'5
2 Насипний шар грунто-сумшей Пд Сере дина Штучний Робь тя 21 4,9±0'12 4 2±0,08 1,8±0'04
порода - Верхне плато Природ-ний Бере за Р1з-новь кове 3,2±0'22 2,8±0'12 1,3±0>07
3 порода - Верхне плато Природ-ний Сосна Р1з-новь кове 3,2±0'15 2 7±0,09 2,0±0'08
порода Пн Ниж-нш Природ-ний Береза 25 5,2±0'39 4,0±0'19 1,9±0'10
4 порода Пн Ниж-нш Природ-ний Сосна 25 3,9±0'20 3,20±0'10 2,2±0'08
порода Пн Ниж-нш Природ-ний Осика 25 2 7±0,38 3,1±0'20 1,5±0'16
Вщомо, що в насадженнях на непорушених землях формуеться так званий "нормальний" розподiл кшькосл дерев за вiдповiдними групами, тоб-то, в центральних групах зосереджено найбшьше стовбурiв, кiлькiсть яких поступово спадае iз збiльшенням чи зменшенням вiдносно середнього зна-чення дослщжуваного показника.
У всiх дослiджуваних насадженнях спостершаеться тенденцiя до вщ-паду маломiрних неконкурентноспроможних рослин, якi внаслщок малос-приятливих грунтових умов породних вiдвалiв, не вiдзначаються штенсив-ним ростом. Це характеризуе показник асиметрй, який для обох тишв ф^оце-нозiв за всiма таксацiйними ознаками е додатним i лежить в межах вщ 0,135 (розподiл кшькосл дерев за висотою) до 2,670 (розподш кiлькостi дерев за дь аметром). На пiвденному схилi у штучному фiтоценозi розподiл дерев за ступенями товщини е бшьш рiвномiрним, нiж на пiвнiчному, де спостершаеться значна концентрацiя значень дiаметрiв навколо середнього. Про це свщчить характер розподiлу рядiв за дiаметром, висотою та дiаметрами крон, що наведено на рис. 1-3.
Бшьш штенсивним ростом у висоту характеризуются лiсовi культури пiвнiчного схилу, робiнiевi насадження пiвденного схилу вщстають на 8,6 %. Оскiльки забезпечешсть свiтлом е задовiльною i майже однаковою у рiзних
3. Ф^омелшращя
313
частинах вщвалу, iмовiрно, ця незначна рiзниця зумовлена едафотопом, який залежить вiд ярусност вiдвалу та експозици схилiв. Розвиток крон у дерев штучних насаджень на швшчному схилi е бшьш рiвномiрним i поступовим, нiж на швденному.
п,%
80«
75« 70« 65« 60« 55« 50 45« 40« 35« 30« 25« 20« 15« 10 5 0
♦ Робмя псевдоакащя (1111 1)
— -■ — Робшя псевдоакацiя (ПП 2)
— -А — Береза повисла (ПП 3)
—□-Сосна звичайна (ПП 3)
—Ж— Береза повисла (ПП 4) —> Сосна звичайна (ПП 4)
\-Осика тремтяча (ПП 4)
Б, см
Рис. 1. Розподт ктькость дерев за ступенями товщини
п,% 100«
90«
80«
70«
60«
50«
40«
30«
20«
10
0®
0
♦ Роб1шя псевдоакащя (ПП 1
— -■- - Роб1шя псевдоакащя (ПП 2
— -А — Береза повисла (ПП 3) —□— Сосна звичайна (ПП 3) —Ж— Береза повисла (ПП 4) —•— Сосна звичайна (ПП 4) -1-Осика тремтяча (ПП 4)
12 3 4
10
11
12
Н,см
5
Рис. 2. Розподт к1лькост1 дерев за висотою
У природних ф^оценозах (ПП3 i ПП4), на вщмшу вщ штучних (ПП1 i ПП2), основш таксацшш показники бшьше залежать вщ фiзико-хiмiчних властивостей субстра^в рiзних частин вщвалу, нiж експозици схилу. Про це свiдчить також значна гостровершиншсть ексцесу рядiв розподшу кiлькостi дерев за дiаметром для берези повисло! та сосни звичайно! (6,140 i 1,060 вщ-повщно) дiлянки самозаростання, розташовано! на верхньому плато вщвалу, де за кращо! освiтленостi сухiшими е повiтря i субстрат, кiлькiсть доступних елементiв мшерального живлення е нижчою, посилений вггровий режим та iн.; тобто бшьш жорсткими е умови мюцезростання.
314
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Табл. 2. Статистичш показники рядiв розподту к1лькост1 дерев
№ п/п Порода Середне значення, x±mx Аси- MeTpÏH, А Ексцес, E Середне квадратичне вщхи-лення, а Коефь щент варь аци, V, % Точ-тсть дослвду, Т, %
За диаметром стовбу ра
1 Robinia pseudoacacia 5,8±0'13 0,550 0,210 2,500 43,1 2,3
2 Robinia pseudoacacia 4,9±0'12 0,460 -0,190 2,270 46,2 2,4
3 Betula pendula 3,2±0'22 2,340 6,140 2,190 68,7 6,7
3 Pinus sylvestris 3,2±0'15 1,270 1,060 1,720 52,8 4,5
4 Betula pendula 5,2±0'39 1,180 0,800 3,950 76,5 7,6
4 Pinus sylvestris 3,9±0'20 0,960 0,660 2,090 52,9 5,0
4 Populus tremula 2 7±0,38 2,670 5,940 1,970 72,0 13,8
За висотою стовбура
1 Robinia pseudoacacia 4,9±0,08 0,135 -0,292 1,517 31,2 1,7
2 Robinia pseudoacacia 4 2±0,08 0,303 -0,330 1,508 36,4 1,9
3 Betula pendula 2,8±0'12 0,660 -0,210 1,260 45,5 4,8
3 Pinus sylvestris 2 7±0,09 0,610 -0,120 1,110 41,7 3,6
4 Betula pendula 4,0±0'019 0,882 1,156 1,909 47,3 4,7
4 Pinus sylvestris 3,2±0'10 0,410 -0,520 1,020 32,0 3,0
4 Populus tremula 3,1±0'20 1,390 1,750 1,040 33,3 6,5
За диаметром крони
1 Robinia pseudoacacia 2,2±0'05 0,670 0,540 0,850 38,3 2,1
2 Robinia pseudoacacia 1,8±0'04 1,290 3,250 0,710 40,3 2,1
3 Betula pendula 1,3±0'0/ 1,450 1,940 0,730 54,3 5,3
3 Pinus sylvestris 2,0±0'08 0,580 0,000 0,960 47,1 4,0
4 Betula pendula 1,9±0'10 0,900 0,180 1,050 55,4 5,5
4 Pinus sylvestris 2 2±0'08 0,850 0,080 0,890 40,9 3,9
4 Populus tremula 1,5±0'16 2,110 4,550 0,850 58,0 11,2
Розвиток природного фггоценозу верхнього плато е бiльш рiвномiрш-шим за висотою стовбурiв, шж за 1х дiаметрами, що зумовлено, iмовiрно, сильнiшою дiею вiтру на верхньому плато вщвалу. У насадженш пiднiжжя вiдвалу крони дерев розвиваються приблизно однаково, тодi, як з шдняттям до вершини вiдвалу спостер^аеться зростання концентраци дiаметрiв крон навколо середнього значення.
Формування природного ф^оценозу нижньо! частини пiвнiчного схи-лу породного вщвалу проходить подiбно до аналопчних процесiв формування штучних насаджень схилiв швшчно! та твденно! експозицiй, про що свщ-чать також середне квадратичне вiдхилення i коефiцiент варiацil, що показуе 1х значну мiнливiсть у дослiджуваних насадженнях. За дiаметром стовбурiв мiнливiсть е найвищою i коливаеться в межах 43,1-76,5 %%, тобто е високою [4]. У насадженнях, створених штучним шляхом на рекультивацшному шарi насипних грунтосумшей, мiнливiсть основних таксацшних показникiв е
нижчою, причому для люових культур схилу швшчно! експозици коефщент варiаци е нижчим порiвняно з показниками пiвденного схилу, що зумов-люеться мiкроклiматичними умовами.
п,%
45 «
40« 35« 30« 25« 20« 15« 10« 5« 0
Ф Робшш псевдоакащя (ПП 1)
— ■■— - Робшш псевдоакащя (ПП 2)
— -А — Береза повисла (ПП 3)
-О-Сосна звичайна (ПП 3)
-Ж-Береза повисла (ПП 4)
Ф Сосна звичайна (ПП 4) ■I-Осика тремтяча (ПП 4)
5,5
Б кг., м
Рис. 3. Розподт кiлькостi дерев за Ыаметрами крон
Результатами дослщжень встановлено, що статистики рядiв розподшу кшькосп дерев за основними таксацшними показниками вщображають особ-ливост формування люового фiтоценозу-мелiоранта. Рекультивацiйнi шари насипних грунтосумшей створюють сприятливi лiсорослиннi умови для формування насаджень, забезпечуючи 1х рiвномiрний рiст i розвиток в умовах породних вщвашв. Для природних фiтоценозiв нерекультивованих вiдвалiв найбiльш сприятливими для формування структури насаджень е нижш части-ни пологих схилiв твшчно! експозици, де умови мюцезростання е сприятли-вiшими, нiж на верхшх плато. Розподiл основних таксацшних показникiв штучних насаджень, що зростають на рекультивацiйному шарi грунтосумь шей, i природних насаджень на породних поверхнях залежить вiд фiзико-хi-мiчних властивостей едафотопу; а також вщ мiкроклiматичних особливостей вiдвалiв, що необхщно враховувати при розробцi технологи фггомелюрацп породних вiдвалiв шахт Червоноградського прничо-промислового району.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 512 с.
2. Бровко Ф.М. Люов1 культури на вщвалах Стрижашвського буровугшьного родо-вища// Наук. вюник НАУ, № 17. К., 1999. - С. 229 - 236.
3. Бровко Ф.М. Селективне формування вщвал1в як зааб пщвищення ефективност техногенних ландшафт1в// Наук. вюник НАУ, № 25. К., 2000. - С. 282-293.
4. Васильева Н.П., Ижевская Т.И. Некоторые закономерности роста сосны и развития травянистой растительности в лесокультурах разного возраста на отвалах открытых разработок/Рекультивация земель, нарушенных при добыче полезных ископаемых. - Тарту, 1975. - С. 93 - 99.
5. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Практикум з люово! бюметри. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1999. - 108 с.
6. Зайцев Г. А., Моторина Л.В., Данько В.Н. Лесная рекультивация. - М.: Лесная пром-ть, 1977. - 128 с.
7. Киричок Л.С. Лшвнич1 особливосп захисно-декоративних люосташв на терико-нах антрацитових шахт Донбасу// Наук. вюник НАУ, № 17. К., 1999. - С. 200-207.
316
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
8. Лукьянец А.И. Естественное возобновление древесных растений на отвалах открытых разработок Карпинско-Волчанского буроугольного бассейна/Растения и прмышлен-ная среда. Свердловск: УрГУ, 1984. - С. 138 - 157.
9. Промышленная ботаника/Кондратюк Е.Н., Тарабрин В.П., Бакланов В.И., Бурда Р.И., Хархота А.И. - К.: Наук. думка, 1980. - 260 с.
10. Geyer Wayne A. Early tree growth on "strike-off" graded coal-mined spoils in southeastern Kansas// Transaction Kansas Academy of Sciense, 1978, № 81. P. 251 - 256.
УДК 634.017:712.4 C.I. Кузнецов, Ю. О. Клименко - Нац. бот. сад
¿м. М.М. Гришка НАН Украти
Б1ОЕКОЛОГ1ЧН1 ТА Ф1ТОМЕЛ1ОРАТИВН1 ЗАСАДИ
ПАРКОЗНАВСТВА
Сформульовано основш положення бюеколопчних та ф^оценотичних засад паркознавства, подано обгрунтування головних напрямiв подальшого розвитку пар-кознавства.
S.I. Kuznetsov, Yu. O. Klimenko - M.M. Grishko National Botanical Gardens,
National Academy of Science of Ukraine
Bioecological and phytoameliorative fundamentals of park science
The key concepts of bioecological and phytoameliorative fundamentals of park science have been formulated, the mainstreams of park science further development have been presented.
Украша волод1е величезною садово-парковою скарбницею: на и тери-торп нашчуеться 88 парюв загально-державного значення, площею 5,9 тис. га (у т.ч. 68 старовинних парюв площею 4675 га) та 414 - мюцевого значення, площею 7,1 тис. га. Кр1м того, до складу природно-заповщного фонду Укра-1ни входять 34 дендропарки, 24 боташчш сади, 27 регюнальних ландшафтних парюв. Як вщомо, перш1 велию парки в Укра1ш почали з'являтися вже у дру-гш половит XVII ст., але найбшьшого розвитку вони досягли в Х1Х - на початку XX ст. Зпдно з даними О.Л. Липи, у цей перюд 1х нараховувалося близько 250. Сьогодш бшьшють з них перебувае на р1зних стад1ях деградаци; вимагають заход1в з реконструкций реставраци та консерваци, осюльки проблема 1хнього вщновлення мае юторичний, бюлопчний ландшафтний та соць альний аспекти. Проте питання наближення нишшнього ландшафтного виг-ляду цих парюв до 1х первюного стану досить складне. Арх1тектурний прос-т1р парюв, яю вщновлюються, мае базуватись на бюлопчнш основу точшше на мщному фундамент бюлопчних дисциплш, зокрема культурф1тоценоло-ги, яка мае враховувати сощальну зумовлешсть походження парюв (цшьова спрямовашсть, звича!', смаки та традици фундатор1в).
Вивчення паркових фггоценоз1в починаеться 1з дослщження видово! структури угрупувань, передуЫм дендролопчного складу. Старовинним паркам завжди була притаманна шдив1дуальшсть, яка на сьогодш багато в чому втрачена. II вщновлення повинно вщбуватися за рахунок встановлення пер-винного задуму творшв парюв, зокрема реставращя рослинних композицш [1]. Особливу увагу необхщно звернути на повернення 1м сво1х вид1в - едифжато-
