CC BY
10
Досл1дження показали, що основна кшыасть дерев у насадженш належить до категорп зниженоУ i середньоУ смолопродуктивносп, середне значения яких становить вщповщно 27,5 % i 38,8 %, дерева пщвищеноУ смолопродуктивно<гп становлять 20,5 %, а високоУ смолопродуктивносп - 7,9 %, найменша юльмсть дерев низькоУ смолопродуктивносп - 5,2 %. Структура насадження за смолопро-дуктивжстю показуе, що бшьчпсть дерев е нижчоУ за середню смолопродуктив-HicTb (63 %), а максимальна смолопродуктившсть дерев перевищуе середню тшь-ки в 2,6 рази.
Литература
1. Высоцкий Aj\. Селекщ1я смолопродуктивных форм сосны. Обзорная информация ЦБНТИлесхоз. - М„ 1979, вып. 3. -34 с.
2. Высоцкий А.А. Рекомендации по использованию у лесохозяйственном производстве высокосмолопродуктивной формы сосны обыкновенной. - Воронеж, ЦНИИЛГИС, 1983. - 34 с.
3. Киров A.M. Пути повышения эффективности подсочного производства Среднего Урала//Лесохимия и подсочка (обзор), - М., 1973. - 43 с.
4. Рябчук B.1I., Фурдичко O.I., Максим Я.В. Рекомендаци для выбору дерев сосни зви-чайно! шдвищеноТ смолопродуктивносп. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1996. - 13 с.
5. Суханов В.И., Яру мои А.Я., Петрик В.В., Федяев АЛ. Технологические и лесово-дственные методы интенсификации подсочки сосновых насаждений. - Архангельск: АИЛХ, 1991. -31 с.
УДК 630*622 Доц. Л.1. Коп tit, K.C.-ZH. - УкрДЛТУ
OCHOBHI ЗАВДАННЯ ОПТИМ13АЦП Л1СИСТОСТ1 ЗАХ1ДНОГО
РЕГЮНУ УКРА1НИ
Анал1зуються основш причини змши стввишошення компонентов ландшафте за-хщного perioHy Украши. Встановлено етапи зменшення люистосп та описано п вплив на стан навколишнього середовища. Обгрунтовано основш завдання оптим1зац11 люистосп.
Doc. L Kopiy - USUFWT Fundamental optimization tasks of forestry in Western region of Ukraine
Analysis the most fundamental causes change of comparison landscape components in Western region of Ukraine. We confirm some periods forestry decrease and it influence on environment. We observe the fundamental tasks of forestry optimization.
Змши сощально-економ1чних вщносин на територи захщного репону УкраУни, зумовили icroTHi вщмшносп у сгпввщношенш компоненте ландшафту. У перюд ¡нтенсивного розвитку мануфактурного виробництва (XVI-XVIII ст.), яке супроводжувалось використанням велико!" кшькосп деревини, люи по-хижацьки вирубувались. Поступовий розвиток сшьського господарства теж ¡стот-но вплинув на зменшення площ1 люових насаджень. У цей перюд надзвичайноУ гостроти набули таю явища як водна та вггрова ерозк rpyHTie, повеш, зсуви. Зна-чно попршився видовий склад деревосташв, на великих площах з'явились насадження, як1 вщзначались не типьки низькою продуктивною, але й недостатньою стшюстю. Особливо загострився стан середовища у люостеповш 30Hi репону, яка характеризуется поширенням високопродуктивних та нестшких до ерозшних процеав грунт1в, де набуло надм!рного розвитку ситьськогосподарське виробниц-тво II]. Тут, шд впливом господарськоУ д1яльност1 людини ¡стотно зменшилась
20 36ipHitK науково-техтчних праць
Науковий isiciiiiK, 2002, вип. 12.2
площа л1с1в i íctotho 3pic вщсоток сшьськогосподарських упдь. Збшьшення плоои агроупдь вщбувалося у деюлька еташв. У перюд розвитку мануфактурного виро-бництва бшя мануфактур формувапись hobí поселения, що супроводжувалось сшьськогосподарським освоениям вщповщних територш. Наступний етап значно-го збшьшення плоий сшьськогосподарських земель та зменшення вщсотка лю!в пов'язаний з розвитком цукроваршня, буд!вництва i функщонування зашзниць в УкраУш. ГПслявоенш роки - перюд, який доцшьно вщнести до третього етапу зменшення люистосп та збшьшення arp00CB0EH0CTÍ репону, супроводжувався значною ¡нтенсиф1кащею сшьського господарства та не завжди виправданим 36i-льшенням ruioiyi пол1в. У цей час принципи сшьськогосподарськоУ полггики пе-редбачали вир1внювання контур1в та збшьшення ruioiui сшьськогосподарських пол1в за рахунок вирубування гаТв, перелююв, поодиноких дерев, куццв, висушу-вання бол1Т. Це сприяло повсюдному розвитку ерозшних процеЫв, зсув1в та ¡н-ших негативних явищ. 1нтенсифжащя сшьського господарства у 70-90-х роках минулого столптя супроводжувалась запровадженням ¡нтенсивних технолопй вирощування сшьськогосподарськоУ продукцп, що передбачапо використання важкоУ сшьськогосподарськоУ технжи для оброб1тку грунту, мшеральних добрив для пщвищення врожайно(гп сшьськогосподарських культур, гербщид1в i пести-цид1в для боротьби з бур'янами та шкщниками. Все це спонукапо до значного за-бруднення навколишнього середовища залишками xím¡4hhx речовин внаслщок Тх вимивання з мшеральних добрив i отрутох1мжат1в, евтрофжащУ водоймищ, yiui-льнення та пщкислення грунтов, зниження ix бюлопчноУ активносто, зменшення кшькосто оргашчноУ речовини, а також збщнення видового складу флори i фауни в агроландшафтах.
Активна антропогенна трансформащя ландшафте захщного perioHy Укра-Уни íctotho змшила сшввщношення Ух компонентов. Так, найбшьшу площу у peri-ohí (понад 53 %) займають сшьгоспупддя, сягаючи найвищого показника (65,7 %) у люостеповш зош, понижуючись до 34,0 % на noriicci та до 27,5 % у зош Карпат. JIícobí насадження у perioHi займають 31,2 % з яких майже 24 % це люи колишшх колгосшв i радгосшв, яю вщзначаються низькою продуктившстю, незначною по-внотою та пониженою стойк1стю. .Шсостани у межах репону розташоваш HepiB-номфно, що послаблюе Ух позитивний вплив на навколишне середовище. Най-бшьш л1систими е Карпати (59,9 %), дещо нижча люистость на Flonicci (44,8 %) i найменш зашсеною е територ1я Jlicocreny (18,1 %), де понад 26 % лю1в належить агрооб'еднанням та афоспшкам, що мае ютотний негативний вплив на еколопч-ний стан навколишнього середовища. Саме в JlicocTeny репону найвщчутшший вплив на стан навколишнього середовища мае сшввщношення компоненте ландшафту. Тут зосереджена найбшьша площа еродованих земель (понад 1,5 млн. га), чому сприяе низька люистость територп, складний рельеф, значне поширення високопродуктивних та ерозшнонестшких фунтов, ослаблешсть люових наса-джень через значний вщсоток низькопродуктивних i низькоповнотних лícíb коле-ктивних сшлок та порушеноУ bíkobo'í структури насаджень держлюофонду, а також вщсутжсть замкнутоУ системи захисних л1сових насаджень у межах даноУ територп [2|.
Багаточисельш досл!дження в1тчизняних та заруб1жних вчених вказують на особливу роль у пщтримаш еколопчноУ стабшьносто афоландшафтов, природ-ноУ рослинносто, зокрема л ¡cobo i. Вплив люовоУ рослинносто на стабшзащю еко-лопчного стану навколишнього середовища визначаеться не тшьки типолопчною
1. Л ico ве та садово-паркове господарство 2 1
вщповщшстю, морфолопчною характеристикою конкретного насадження, але й його вертикальною будовою та нагромадженою фггомасою 1 м просторовим роз-ташуванням. Вщповщно до цих особливостей вплив люових екосистем на стабш-защю еколопчного стану середовища може пщсилюватись, або послаблюватись [3]. Варто зазначити, що л1сов1 насадження вшграють важливу роль у боротьб1 з1 шмдниками сшьськогосподарських культур, створюючи притулок та оптимальш умови для життя та розмноження ентомофапв, птах1в, корисноТ дикоТ фауни (Ужаки, ласки, лисиц! та ¡нил). Одночасно, л1сова рослиншсть - це також надзвичайно активш бюгеох1м1чш бар'ери на шляху м1грацн шкщливих хш1чних речовин. Л1-сов! бюценози одночасно виконують значну м1кроюпматичну та репродуктивну функщТ, формуючи комфортш умови для вирощування альськогосподарських культур на сумшних сшьгоспугщдях, очищаючи воду, повпря, грунта вщ шюд-ливих дом1шок та вщновлюючи Тх продуктившсть. Р1зномаштш експериментальш дослщження вказують на те, що вщ млькосп збережених природних фггоценозш залежить еколопчна стабшьшсть 1 продуктившсть агроландшафт1в. Серед факто-р1В, яю визначають еколопчну стабйльшсть певного ландшафту, на чшьне мюце доцшьно поставити показник люистосгп. Найбшыи позитивний вплив л^сових на-саджень на навколишне середовище спостер1гаеться у випадку р1вном1рного Тх розташування по площи При цьому доцшьно встановити допустим! параметри плоцц люостажв та вщстан! М1ж ними, за яких ¡снуватиме стшкий та стабшьний ландшафт. Одночасно необхщно визначити оптимальш розм1ри сшьськогоспо-дарського поля у межах кожноТ ф1зико-географ1чноТ зони репону, що сприятиме послаблению прояву рЬномаштних негативних явищ.
Вщповщно до цих вимог доцшьно збшьшити люиспсть агроландшафт1в репону шляхом створення захисних л1сових смуг по контуру оптимального поля та ув'язати Тх у сдину систему з ¡снуючими люостанами, а також зал ¡сити ¡сную1н низькопродуктивш земл1 та крутосхили. Регулюючи в1кову структуру ¡снуючих люових насаджень держлюфонду до оптимальних параметр1в, можна посилити Тх позитивний вплив на еколопчний стан навколишнього середовища.
Р1зка змша прюритет1в вщносно рол1 люу у свт, вимагае перегляду осно-вних напрямюв господарськоТ д1яльносгп людини. Зокрема, необхщно забезпечити перехщ вщ споживацького ставлення до л$сових насаджень на принципи неви-снажливого, неруйшвного та сталого л1сокористування, що знайшло свое вщо-браження як у р1шеннях Конференцп ООН, що вщбулась в л ¡тку 1992 р. у Рю-де-Жанейро, так ! у резолющях м!жнародних конференщй, як1 вщбулися у Страсбур-з1 (1990) та ГельЫню (1993).
В останш десятир!Ччя ¡стотно змшились принципи люовоТ полЬики бшь-шосп краТн €вропи. За вщповщними ршеннями парламенте краТн СвропейськоТ дев'ятки плануеться ¡стотне збшьшення плоцц л1с1в (до 2050 року) за рахунок земель, що вийшли з-шд с1пьськогосподарського користування. Под1бна тенденщя спостер1гасться у краТнах сх1ДноТ Свропи (Польша, Словаччина, Угорщина). Вщповщно до прийнятих зобов'язань, як! передбачають проведения взаемоузгодже-них заход1в, спрямованих на стабшзащю люистосп, збереження бюр1зноманптя та впровадження науково обгрунтованих л1согосподарських заход1в, УкраТна повинна сприяти шдвищенню люистост1, зменшенню розораносгп та послаблению штенсивносп ерозшних процеав на своТй територп |4|.
22 Зб|р||ик н ау коно- т ехтчннх праць
Науковий вк иик. 2002, вип. 12.2
Вщповщно до сформованих принцишв оптимвацп люистосто в умовах захщного репону УкраУни, потр1бно передбачити дотримання таких положень:
• люогосподарсьм засади щодо оптим1зацн люистосп захщного регюну УкраТни повинш бути спрямоваш на посилення еколого-захисних, стабшзуючих та вшно-влюючих фуикшй л^су 1 зобов'язаш вщповщати принципам невиснажливого, ста-лого люокористування;
• збшьшення плоил л1сових насаджень необхщно проводити шляхом рацюнапьного освоения еродованих земель, яю вийшли з-шд сшьськогосподарського користу-вання вщповщно з вимогами ведения л1сового господарства у межах елементар-ного водозбору;
• оптим1защя люистосп повинна забезпечуватись на принципах рацюнального роз-ташування захисних люових насаджень у межах елементарного ландшафту та по-еднання Ух в едину систему з масивними люоетанами;
• формування системи захисних лкових насаджень необхщно проводити у межах видшених господарських райошв;
• принципи оптимпашТ люистосп у межах репону та запропоноваш л1согосподар-сью заходи повинш узгоджуватись ¡3 загальнодержавними принципами природо-користування та охорони природи.
Заходи щодо оптим1зацц лкистосто захщного регюну УкраУни передбача-ють посилення позитивного впливу люових насаджень (масивних, смугових та др1бномасивних) на навколишне середовище 1 сприятимуть послаблению прояву негативних явищ (ероз!я грунтов, катастроф^чш повеш, зеуви, забруднення вод, Грунту, повпря) |5|. Формування оптимапьноУ люистосто у межах репону вимагае одночасного проведения люогосподарських заход ¡в у двох напрямках. По-перше, плануеться проведения системи заход1в, спрямованих на посилення позитивного впливу л1сових насаджень, на навколишне середовище шляхом зменшення плоцц похщних деревосташв, послабления ¡нтенсивносп доглядових рубань у середньо-вжових 1 пристигаючих деревостанах та вир;внювання вшово? структури насаджень, шляхом збшьшення площ1 найменш представлених груп за рахунок заш-сення низькопродуктивних та еродованих земель. По-друге, необхщно розпочати роботи щодо формування системи захисних л1сових насаджень у межах видшених господарських райошв регюну, ям б сприяли забезпеченню виконання р1зномаш-тних захисних функцш в агроландшафтах та були б4 об'еднаш в едину еколопчну систему з великими л1совими масивами. Оптим1защя люистосто захщного репону УкраУни дозволить ¡стотно посилити люов1, сшьськогосподарськ1, еколопчш та сощальш функц11'л1с1в 1 захисних насаджень репону.
.Штература
1. Генарук СЛ., Нижиик М.С., Кошй Л.1. Л ¡си Захщного репону Украпш. - Льв1в: Атлас, 1998.-408 с.
2. Копт Л.1. Вшпш структури земельних ресурав захщного репону Украши на еродова-шеть земель//Науковий вюник. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.12. - С. 74-79.
3. Кошй Л.1. Запорука еколопчжн стабишносп// Люовий 1 мисливський журнал. - 2000. -№2.-С. 18.
4. Генарук С.А., Кошй Л.1., 1вапш1ький С.М. Збережсния бюрвиомашття л1сових ско-сисгем шляхом формування оптимально! люисгосп в агроландшафтах Украши// Науковий вюник. -Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 10.1. - С. 53-56.
5. Копи! Л.1. Еколого-економ1чш передумови збшьшення плоиц л1ав зах иного репону У крайни// Науковий вгашк. -Львш: УкрДЛТУ.-2001, вип. 11.3,- С. 76-79.
1. Л ¡сове та садово-паркове господа рство 23
