CC BY
16
Науковий isiciiiik. 2002, вип. 12.2
УДК630*284 Проф. В.П. Рябчук, д.с.-г.н.; доц. Л.С. Осадчук, к.с.-г.н.;
асист. Т.В. Юсъкевич, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
КЛАСИФ1КАЦ1Я ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙН01 ЗА СМОЛОПРОДУКТИВН1СТЮ
Обгрунтовано метода визначення смолопродуктивносп сосни звичайнсн. Дооидже-но смолопродуктившсть сосни звичайно'1 та критерп для класифжацп дерев за смолопро-дуктившетю. Наведено розподш дерев за смолопродуктившстю у соснових насадженнях.
Prof. V.P. Ryabchuk, doc. L.S. Osadchuk, Т. V. Yuskevych - USUFWT
Classification oftrees of a pinus sylvestris 1. are resin productivity
In the article the methods of definition resin productivity of a Pinus sylvestris L. ordinary are pointed. It is investigated of a pine and criterions for a classification of trees on resin productivity. The distribution of trees on investigated resin productivity in pine standings is pointed.
Значения живищ та обсяги Vi використання зумовлюють необхщшеть по-дальшого розвитку та штенсиф1кацп гпдеочного виробництва. В умовах висна-ження та яюсного попршення сировинноУ бази гпдеочки шдвищення УУ ефектив-HOCTi повинно досягатись удосконапенням i широким впровадженням ращонапь-ноУ технолопУ шдсочки, застосуванням високоефективних стимулятор!в смолови-дшення, л1с1вничих методш гпдвищення смолопродуктивносп соснових наса-джень. Смолопродуктившсть дерев визначаеться р1внем i'x життед1яльносп, пара-метричною будовою, штенсившстю ф1зюлопчних процеав та ¡н. Значною Mipoio вихщ живищ залежить вщ мшроюиматичних умов довкитя, як1, змшюючись впродов^с сезону шдсочки, впливають на смолопродуктившсть [5].
Абсолютна кьпькють живищ, що вид1ляеться, поряд з генетичною обумов-лешетю uie'i ознаки, значною Mipoio визначаеться еколопчними умовами вирос-тання дерев та штенсившстю технолопчних параметр1в, що застосовуються шд час добування живищ. При селекцП' сосни на смолопродуктившсть необхщно знати бюлопчну cyTHicTb явища, тобто величину спадковоУ обумовленосгп uie'i ознаки, виключивши вплив еколопчних фактора i технолопчних параметр1в добування живищ [11.
Об'ектами дослщжень були насадження сосни звичайноУ в Мапьовансько-му люництв1 UieneTiBCbKoro держлюгоспу. ЛЫвничо-таксацшна характеристика насаджень наведена у таблищ.
Табл. ЛШвничо-таксацшна характеристика пробных площ
Показники Пробна площа
1 2
Квартал/видш 111/10 113/5
Площа, га 6,3 16,0
В ¡к, роки 77 71
Склад насадження 10С+Д 10С+Б, Д, Ос
Середшй д1аметр, см 28,7 28,0
Висота насадження, м 24,0 23,5
Тип nicy с,где С,ДС
Повнота 0,72 0,67
Боштет I I
1. Лгсове та садово-паркове господарство 1 7
У насадженнях, де за кладет пробш плоим, проводилась промислова тдсочка вщповщно з 1991 р. та з 1998 р. висхшним способом з використанням сульф1тно-спиртовоТ барди за такими технолопчними параметрами: кшьюсть обход1в за сезон - 32 шт., кшыйсть кар на дерев1 - 2 шт., пауза здимки - 3,5 дшв, крок шднов-ки - 20 мм.
Вщповщно до дшчих правил I норм пщсочки, чим бшьший д1аметр дерева, тим на ньому бшьшого розмфу наноситься поранення (пщновки). Це визначае не-однаковий вихщ живищ з каропщновки на деревах разного д!аметра. Вихщ же живищ з кари, кр!м того, визначаеться тривашстю вегетативного перюду I загаль-ною кшьмстю нанесених поранень (пщновок). Тому вихщ живищ з каропщновки (г)! з кари (г), встановлеш ГОСТом 16812-71 як одинищ вим1ру смолопродуктив-носп, вщображають тшьки технолопчну сторону пщсочки 1 не характеризуют бюлопчноТ сутносп явища.
Показником, що об'ективно характеризуе бюлопчну смолопродуктившсть дерева у межах насадження, е коефщкнт смолопродуктивносп (КС), який визначаеться вщношенням кшькосгп живищ, що видшилася з одинищ поранення, до д1-аметра стовбура на висот1 грудей при однаковш на вах деревах штенсивносп за-стосовуваних технолопчних параметр1в добування живищ [2, 3|.
При визначенш млькосп живищ, що видшилася, ! вщбор1 високосмолоп-родуктивноТ форми сосни у запщсочених насадженнях, як одиницю поранення можна прийняти карошдновку при умовнш шириш кари 10 см, а у неексплуата-цшних насадженнях - округле поранення з д1аметром вщ 0,5 до 1,5-2,0 см I гли-биною 4-5 мм по деревиж. Обов'язковою умовою при цьому е однаков1 на вах деревах розм1р 1 форма поранень.
Однак, нанесення однакових за формою 1 розм1ром поранень на р1зних за д1аметром деревах являс собою неоднакове технолопчне навантаження на кожне з них. Тому для отримання об'ективно'Г характеристики бюлопчноТ смолопродукти-вно1 здатносп дерев р1зного д1аметра при нанесенш однакових за формою 1 розмь ром поранень необхщно фактичний вихщ живищ привести до середнього для насадження навантаження дерев.
Таким чином, одиницею вим1ру бюлопчноТ смолопродуктивносп дерев сосни е коефодент смолопродуктивност1 (КС), що е вщношенням кшькосп живицу що видшилася з одинищ поранення, до д1аметра стовбура на висот1 1,3 м (Д) при середньому для даного насадження навантаження
£N=4,
А
де: А - кшьюсть живищ, що видшилася з каропщновки при ширин! кари 10 см, г чи см3; Д - д1аметр стовбура на 1,3 м, см; Нсер - середне для насадження навантаження дерев поранениями, в %; Нфакх -фактичне навантаження дерева, %.
Для визначення бюлопчноТ смолопродуктивносгп дерев в експлуатованих пщсочкою соснових насадженнях закладали пpoбнi плоил, на яких маркувальною крейдою робили нумеращю дерев 1 суцшьний перелж Тх за д1аметром, визначали ширину кар, кшьюсть обход1в 1 кшьюсть живищ, видшеноТ кожним деревом.
Збфник науково-техшчних праць
Науковий вкник, 2002, вип. 12.2
МЫмальний перюд смолопродуктивносп мае мати не менше 24 годин, впродовж яких, незалежно вщ смолопродуктивносгп дерев, видшяеться 90-95 % живищ з нанесеного поранення.
Визначення юлькосп живищ шляхом зважування приймач1в -непродуктивна та важко здшснювана у польових умовах операщя. У зв'язку з тим, що при селекци сосни за шею господарською ознакою необхщно знати вщносну смолопродуктившсть дерев пор1вняно ¡з середньою для насадження, а питома маса живищ наближена до одинищ, допускаеться визначення кшькосп живищ, що видшилася, в об'емних показниках (см3). Тому до виходу у лю за допомогою м1рного цшйндру проводили тарування застосовуваного на шдсочщ приймапьника шляхом заповнення його водою з визначенням об'ему через 0,5 см за висотою чи за його тв1рною поверхнею. Складали перевщну таблицю 1 виготовляли вим1рювальну лшшку, для приймача живищ об'емом 600 см3. Кшьюсть живищ, що нагромадилася у приймач!, у польових умовах визначали за допомогою вставленоТ у приймач мфноТ" лшшки прямим (вщ нижнього краю приймача до р1вня живищ) чи шляхом в1зування р1вня живищ на прикладену зовш приймача (по його тв1рнш поверхш) м1рну лЫйку. За отриманими у польових умовах даними, використовуючи перевщну таблицю, визначали млыисть живиц! у приймачах в об'емних (см3) або вагових (г) показниках.
За отриманими на пробнш пло1щ даними визначали середнш д1аметр насадження 1 середне навантаження дерев карами. Для кожного дерева 1 на пробнш пло1Щ у щлому розраховували середнш вихщ живищ з каропщновки при умовшй шириш кари 10 см. Коефщюнт смолопродуктивносп дерев визначали за формулою, наведеною вище.
За визначеними коефщ1ентами смолопродуктивносп дерева у насадженш подшено на 5 категорш: низькоТ смолопродуктивносп - вихщ живищ не переви-щуе 40 % середньоТ для даного насадження; зниженоТ - 41-80 %; середньоТ - 81120%; шдвищеноУ- 121-160%; високоТ- 161 1 бшьше [4].
Смолопродуктипшсть, % до серсдньо'1 Оп.п. Оп.п.
п! 1,1 ■ _,
40 80 120 160 200 240 Рис. Розподт дереву насадженш сосни звичайноХза смолопродуктившстю
Розподш дерев за смолопродуктившстю у сосновому насадженш наведений на рис. Вщомо, що при шдсочщ сосни добуваеться значна частина оргашчних речовин, як1 утворюються у деревк Оскшьки для побудови елеметчв деревини 1 на утворення живищ витрачаються одш 1 -п ж продукта фотосинтезу, можна зро-бити висновок, що шдсочка може змшити розподш дерев за смолопродуктившстю. Як видно з рисунку, кшьюсть дерев ¡з середньою та шдвищеною смолопродуктившстю зростае за рахунок зменшення категорш дерев з високою та низькою смолопродуктившстю.
1. Лкове та садово-паркове господарство 19
40
35
Я 30
8 25 п
л 20 Ь 15
X
л 10 й 5 0
Дослщження показали, що основна кшымсть дерев у насадженш належить до категорп зниженоУ i середньоУ смолопродуктивносп, середне значения яких становить вщповщно 27,5 % i 38,8 %, дерева пщвищеноУ смолопродуктивно<гп становлять 20,5 %, а високоУ смолопродуктивносп - 7,9 %, найменша юльмсть дерев низькоУ смолопродуктивносп - 5,2 %. Структура насадження за смолопро-дуктивжстю показуе, що бшьнпсть дерев е нижчоУ за середню смолопродуктив-HicTb (63 %), а максимальна смолопродуктившсть дерев перевищуе середню тшь-ки в 2,6 рази.
Лггература
1. Высоцкий Aj\. Селекщ1я смолопродуктивнъгс форм сосны. Обзорная информация ЦБНТИлесхоз. - М„ 1979, вып. 3. -34 с.
2. Высоцкий А.А. Рекомендации по использованию у лесохозяйственном производстве высокосмолопродуктивной формы сосны обыкновенной. - Воронеж, ЦНИИЛГИС, 1983. - 34 с.
3. Киров A.M. Пути повышения эффективности подсочного производства Среднего Урала//Лесохимия и подсочка (обзор), - М., 1973. - 43 с.
4. Рябчук B.1I., Фурдичко O.I., Максим Я.В. Рекомендаци для выбору дерев сосни зви-чайпо! шдвищеноТ смолопродуктивносп. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1996. - 13 с.
5. Суханов В.И., Яру мои А.Я., Петрик В.В., Федиев АЛ. Технологические и лесово-дственные методы интенсификации подсочки сосновых насаждений. - Архангельск: АИЛХ, 1991. -31 с.
УДК 630*622 Доц. Л.1. Коп tit, K.C.-ZH. - УкрДЛТУ
OCHOBHI ЗАВДАННЯ ОПТИМ13АЦП Л1СИСТОСТ1 ЗАХ1ДНОГО
РЕГЮНУ УКРА1НИ
Анал1зуються основш причини змши стввишошення компоненте ландшафте за-хщного perioHy Украши. Встановлено етаци зменшення люистосп та описано п вплив на стан навколишнього середовища. Обгрунтовано основш завдання оптим1зац11 люистосп.
Doc. L Kopiy - USUFWT Fundamental optimization tasks of forestry in Western region of Ukraine
Analysis the most fundamental causes change of comparison landscape components in Western region of Ukraine. We confirm some periods forestry decrease and it influence on environment. We observe the fundamental tasks of forestry optimization.
Змши сощально-економ1чних вщносин на територи захщного репону УкраУни, зумовили icroTHi вщмшносп у сшввщношенш компоненте ландшафту. У перюд ¡нтенсивного розвитку мануфактурного виробництва (XVI-XVIII ст.), яке супроводжувалось використанням великоУ кшькосп деревини, люи по-хижацьки вирубувались. Поступовий розвиток сшьського господарства теж ¡стот-но вплинув на зменшення площ1 люових насаджень. У цей перюд надзвичайноУ гостроти набули таю явища як водна та вггрова ероз!я грунт1в, повеш, зсуви. Зна-чно попршився видовий склад деревосташв, на великих площах з'явились насадження, як1 вщзначались не типьки низькою продуктивною, але й недостатньою стшюстю. Особливо загострився стан середовища у люостеповш 30Hi репону, яка характеризуемся поширенням високопродуктивних та нестшких до ерозшних npouecie грунт1в, де набуло надм!рного розвитку ситьськогосподарське виробниц-тво II]. Тут, шд впливом господарськоУ д1яльност1 людини ¡стотно зменшилась
20 36ipHitK науково-техтчних праць
