CC BY
40
УДК 630*284 (075.8) Л.С. Осадчук - УкрДЛТУ
ВПЛИВ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1 НА ПРИР1СТ ЗА Д1АМЕТРОМ ПРИ П1ДСОЧЦ1 СОСНИ ЗВИЧАЙН01 В УМОВАХ МАЛОГО
ПОЛ1ССЯ
Визначено вплив тдсочки сосни на npnpicT за д1аметром у дерев pi3H0i смолопро-дуктивносп. Встановлено, що чим вища смолопродуктившсть дерева, тим ¡нтенсившше в них знижуеться прирют деревини у перюд експлуатацп.
L.S. Osadchuk - USUFWT
Effect resin productivity on increase of a diameter at resin tapping of a pine usual in conditions of Male Polissja
Is definite influence resin tapping of pine-tree on increase diameter in trees diverse resin productivity. Established, that by higher resin productivity of tree, that less intensive in them increase diameter in exploitation period.
Смолопродуктившсть сосни значною Miporo залежить в1д д1аметра стов-бура, про що св1дчать дат багатьох дослщниюв [1, 3-5]. Зв'язок виходу живищ з д1аметром стовбура пояснюеться тим, що товщина стовбура вщображае ряд важ-ливих таксацшних показниюв (в1к, повнота, боштет тощо), а також стутнь розви-тку крони i коренево! системи. KpiM того, ¿з збшьшенням д1аметра тдвищуеться загальний об'ем д1яльно! частини дерева - заболош. Це, у свою черту, призводить до збшьшення кшькосл i емност1 смоляних ход1в, що беруть участь в утворенш живищ. Водночас, при шдсочщ сосна втрачае значну частина оргашчних речовин, яю добуваються з дерева у вигляд1 живищ. Оскшьки для побудови елеменлв деревини i на утворення живищ витрачаються одш i Ti ж продукта метабол1зму, можна зробити висновок, що i Mipa впливу тдсочки на npnpicT деревини у дерев pi3H0i смолопродуктивноста буде неоднаковою.
Для вивчення впливу смолопродуктивност1 сосни на npnpicT деревини в Буському ДЛГ у 1996 р. було закладено дв1 пробш площг Пробна площа N1 характеризувалась такими даними: тип л1сорослинних умов - С2, тип л1су -С2ГСД, склад насадження - 10С+Д, середнш д1аметр - 32,4 см, середня висота -25,7 м, повнота - 0,7. Пробна площа N2 характеризувалась наступними показни-ками: тип л1сорослинних умов - С3, тип люу - С3ГСД, склад насадження - 10С, середнш д1аметр - 31,5 см, середня висота - 24,3 м, повнота - 0,8. На даних пробних площах тдсочку проводили за типовою технолопчною схемою №1, 7 роюв - зви-чайна шдсочка, 3 останш роки - шдсочка з використанням 60 % шрчано! кислоти.
Вплив тдсочки сосни на прирют деревини вивчали на деревах ¿з р1зною смо-лопродуктившстю та приростом деревини по д1аметру у доексплуатацшний перюд. За цими показниками дерева на пробнш площ1 роздшили на три групи (табл.): висо-космолопродуктивт - вихщ живищ був 121 % i бшьше вщ середнього у насаджент, середньор1чний прирют яких у доексплуатацшний перюд на 1/2 висоти стовбура становив 1,26-1,57 мм; середньосмолопродуктивт - вихщ живищ та npnpicT за д1а-метром вщповщно становили 81-120 % та 1,07-1,25 мм i низькосмолопродуктивш -41-80 % та 0,71-0,96 мм. Необхщно зазначити, що окрем1 дерева з великим приростом не вщзначались високою смолопродуктивтстю.
Укра'шський державний лкотехшчний ушверситет
Табл. npupicm деревини за diaMempoM у дерев pinioi смолопродуктивностг
Категор1я молопродуктивност:
Вид тдсо-чки
Середньор1чний npnpicT деревини на 1/2 висоти стовбура, мм
Зниження приросту
доексплуатац1инии перюд
експлуатацшнии перюд
%
Висока
1.54 1.48-1.57
0.64 0.56-0.72
0.76 0.72-0.82
0.90 0.85-0.96
0.77 0.72-0.80
58.7
50.5
Середня
1.14 1.07-1.25
0.63 0.58-0.66
0.66 0.63-0.61
0.51 0.47-0.54
0.48 0.44-0.54
45.7
42.2
Низька
0.82 0.71-0.90
0.59 0.51-0.68
0.57 0.48-0.61
0.29 0.20-0.28
0.25 0.23-0.29
30.2
32.2
Примьтка: У чисельнику - середш значения, знаменнику - д1апазон коливань. Зв. -звичайна шдсочка; хм. - шдсочка з використанням xiMi4Horo стимулятора смоловидшення.
Характерно, що штенсившсть зростання виходу живищ спостер1гаеться лише до д1аметра 44 см. Подальше збшьшення д1аметра ¿стотно не впливае на зростання виходу живищ. KpiM того, в межах одного д1аметра смолопродуктив-HicTb мае ¿стотну вар1абельшсть. Зокрема, окрем1 дерева менших д1аметр1в мають смолопродуктившсть вищу пор1вняно з бшьш товстими рослинами. Даш спос-тереження сшвпадають ¿з дослщженнями Е.Е. Шкапо [5].
3 даних табл. видно, що при сучасних методах шдсочки найбшьша величина зниження приросту деревини у перюд експлуатацп за межами зони кар спо-стершаеться у дерев ¿з високою смолопродуктившстю на 57,8 % при звичайнш шдсочщ, та 50,5 % при шдсочщ з використанням х1м1чного стимулятора. У низь-космолопродуктивних дерев прирют за перюд експлуатацп при звичайнш шдсоч-щ знизився на 30,2 %,а при шдсочщ з використанням ирчано! кислоти - на 32,1 %. Таким чином, високопродуктивш дерева знизили npnpicT деревини за д1а-метром пор1вняно з деревами низько! смолопродуктивносп при звичайнш шдсоч-щ в 1,9 рази, при х1м1чнш - у 1,6 рази.
Шдсочка з використанням стимулятора смоловидшення меншою Miporo знижуе npnpicT деревини, оскшьки у даному випадку виршальну роль на житте-д1яльшсть дерев здшснили технолопчш параметри шдсочки (пауза м1ж шдновка-ми, крок шдновки, висота закладання кар), яю пор1вняно 3i звичайною шдсочкою е менш штенсивними. До аналопчного висновку прийшов A.A. Висоцкий, який встановив, що величина зниження приросту залежить не вщ стимулятор1в смоловидшення, а вщ ступеня штенсивносп шдсочки [2].
Таким чином, ¿з збшьшенням д1аметра зростае вихщ живищ. Однак, чим вища смолопродуктившсть дерев, тим штенсившше в них знижуеться npnpicT деревини у перюд експлуатацп. Проте, маючи високий р1вень життедшльност1, висо-космолопродуктивноста дерева протягом всього терм1ну шдсочки можуть штенси-вно продукувати живицю.
80
.Шавницькз дослщження в Укра'лш (VI-i Погребнякзвськз читання)
Лггература
1. Бауманис И.И. Селекция сосны обыкновенной в Латвийской ССР на повышение быстроты роста и смолопродуктивности: Автореф. дис... канд. с.-х. наук. - Рига, 1977. - 21 с.
2. Высоцкий A.A. Влияние подсочки на жизнедеятельность сосны. - М.: Лесн. пром-сть, 1970. - 64 с.
3. Мочалов Л.В. Некоторые вопросы смолопродуктивности сосны обыкновенной в условиях Пермской области// Тр. Пермского е.- х. ин-та. - 1967, вып. 42. - С. 96-99.
4. Рябчук В.П., Фурдичко O.I., Максим Я.В. Рекомендаци для вщбору дерев сосни зви-чайно! шдвищено! смолопродуктивностт - Льв1в: УкрДЛТУ, 1996. - 13 с.
5. Шкапо Е.Е. Некоторые придержки для определения смолопродуктивности сосен по внешним признакам// Лесной журнал. - 1966, №1. - С. 24-26.
УДК 630*114,52 О.Г. Полякова, к.с.-г.н. - ВО "Укрдержлжпроект", м. 1ртнь
ВПЛИВ 1НТЕНСИВНОГО Л1СОКОРИСТУВАННЯ НА РОДЮЧ1СТБ CIPHX Л1СОВИХ ГРУНТ1В ГОЛОСПВСЬКОГО Л1СУ
Висв1тлеш питания виносу поживних речовин з люових бюценоз1в, яке вщбуваеться при рубках люу i вивезенш деревини. Люокористування й наступне люовирощування при-зводить до зниження родючосп люових Грунпв. Пропонуеться компенсувати винос еле-менпв живлення внесениям вщповщно! юлькосп добрив.
O.G. Polyakova -
The influence of timber cutting on gray forest soils fertility in Holosiyiv Forest
It was shown the question nutrients carry out from the forest biocoeosis which take place with forest cutting and timber take out. Timber cutting and further regeneration decrease forest soil fertility. There was proposed to compensate the nutrients carry out by fertilizations.
Лтси, як вщомо, належать до бюлопчно вщтворювальних pecypciB бюсфе-ри. Проте вщтворюватись на тому ж piBHi вони можуть лише за умови, що родю-ч1сть л1сових Грунт1в не попршуватиметься з часом. 3 кожним обертом рубання без компенсацп втрачених Грунтом елеменлв живлення продуктившеть л1шв зни-жуватиметься. Як в1дзначав академж М.А. Голубець, майбутне бюсфери залежить вщ того, наскшьки передбачуваним буде вплив будь-яких форм сусшльно! д1яль-HOCTi на И структурно-функцюнальну оргашзащю [7].
Мета нашо! роботи - ощнити вплив л1согосподарських заход1в, зокрема рубання головного користування i подальшого л1совирощування на ф1зико-х1м1чш властивоста cipnx л1сових Грунлв урочища "Голоспвський nic", що знаходиться у межах MicTa Кшв.
Для доелвдв ми пщбрали дв1 дшянки: природний грабово-дубовий дере-востан (склад - 5 Дуб звичайний 5 Граб звичайний; в1к - близько 200 роюв; пов-нота - 0.6; середня висота - 26 м; середнш д1аметр дуба -1.2 м, граба - 28 см; тип л1сорослинних умов - св1жий груд), який слугуе контролем, i 65-pi4Hi культури бука л1сового, яю були створеш теля сущльного вирубування природного дере-востану. Обидв1 дшянки знаходяться поруч. На контрольнш дшянщ проводяться виб1рков1 сан1тарн1 рубання i очищения л1су вщ захаращення, а у культурах бука -доглядов1 рубання. Безперечно, найкращим деревостаном для контролю був би грабово-дубовий прал1с без господарського втручання взагал1, проте, на жаль, у MicTi Киев1 та його околицях таких деревосташв не збереглося.
