CC BY
16
Широке практичне використання Taxus baccata базуеться на високш декоративностi виду i його форм, оскшьки вiн добре переносить сильну об-pi3Ky крони, що служить пiдставою для створення класичних бордюрiв, стри-жених огорож i ф^урних композицiй. Taxus baccata - найпоширешше деко-ративне дерево класичного англiйського саду. 3i стрижених видiв створюють живоплоти i рiзнi декоративш фiгури - кулi, куби i скульптури.
Завдяки декоративним якостям, стшкост до техногенного забруд-нення в м^ьких умовах та швидкому росл Sophora japónica L. заслуговуе бшьш широкого розповсюдження у виглядi солiтерiв, невеликих груп, що розмiщенi на передньому плат, в алейних та вуличних насадженнях.
Sophora japónica L. немае широкого впровадження в озелененш, у зв'язку з тим, що недостатньо повно висвгглеш науково-обгрунтоваш дат з вивчення Ii штродукци в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни. Тому, виникае необхщшсть проведення роботи, що полягае в узагальненш досвiду штродукци Sophora japonica L. в цьому регюш, визначеннi бiологiчних особ-ливостей росту, розвитку й розмноження. Це дасть змогу розробити заходи щодо бшьш широкого впровадження представниюв цього виду у культуру та визначити потенцшш можливосл ii iнтродукцii в УкраИш.
Л1тература
1. Аксьонов Е.С., Аксьонова Н.А. Декоративные растения т.1. (деревья и кустарники). Изд. 2-е. исправл. Энциклопедия природы России. - М.: АБФ/АВТ, 2000. - 560 с.
2. Грисюк Н.М., Царенко О.Н. Бобовые растения в защитном лесоразведении. - К.: Урожай, 1991.-168 с.
3. Згуровская Л.Н. Рассказы о деревьях Крыма: краеведческие очерки. - С1мферо-поль; Таврия. - 1984. - 224 с.
4. Дендрофлора Украши. Дикоросш та культивоваш дерева i кущ1. Голонасшш: До-ввдник/ М.А. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко та ш.; За ред. М.А. Кохна, С.1. Кузнецова; НАН Украши, Нац. бот. сад. 1м. М.М. Гришка. - К.: Вища шк., 2001. - 207 с.
5. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Голосеменные. Справочное пособие/ Кузнецов С.И., Чуприна П.Я., Подгорный Ю.К. И др. - Киев: Наук. думка, 1985. - 200 с.
6. Екофлора Украши. Том 1. Двдух ЯП., Плюта П.Г., Протопопова В.В., Ермоленко В.М., Коротченко I.A., Каркущев Г.М., Бурда Р.1 / Ввдпов. ред. ЯП. Двдух. - Кшв: Фггосо-цюцентр, 2000. - 284 с.
7. Крюссман Г. Хвойные породы/ Пер. с нем./ Ред. И предисловие канд. биол. наук Н.Б. Гроздовой. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 256 с.
УДК 630*622 Проф. Л.1. Koniü, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ОПТИМВАЦП Л1СИСТОСТ1 ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Анал1зуються теоретичш пвдходи щодо оптим1зацп люистосп. Обгрунтовують-ся методолопчш принципи оптимального насичення ландшафт1в люовими насадж-еннями. Пропонуеться перел1к основних фактор1в, як необхвдно враховувати пвд час оптим1зацп люистосп захвдного регюну Украши.
Prof. L.I. Kopiy - NUFWT of Ukraine Methodological basis of forestry optimization in Western region of Ukraine
Analyse theoretical approach of forestry optimization. We substantiate methodological principals in optimal satiation landscapes of forestry plantations. Propose enumeration the basic factors, what we have to take into account in forestry optimization in Western region of Ukraine.
У св^овш практищ юнуе деюлька напрямюв виршення проблеми оптимального сшввщношення люових i сшьськогосподарських земель. Масове винищення люово! роcлинноcтi у перюд XIII-XVI ст. на територи Центрально! i Захщно! Свропи сприяло iнтенcивномy прояву таких негативних явищ як: ерозiя грунпв; рiзке зменшення продyктивноcтi ciльcькогоcподарcьких yгiдь; повенi; зсуви; формування яруг; значне зростання плошд низькопро-дуктивних земель. Зокрема, про цей перюд згадуеться в лггописних джерелах багатьох кра!н Свропи, Ази, Швшчно! Америки. 1снування лicy у свщомост людей, як поcтiйного стшкого елементу ландшафту, сприяло однобiчнiй експлуатацп лiciв i перетворенню лicового ландшафту в аграрно-люовий, а в окремих випадках в аграрний [1, 3]. Рушшною силою цих перетворень були не тшьки харчовi потреби населення, яю сприяли icтотномy збiльшенню пло-шi рiллi, використання дров'яно! деревини для опалення житла, а й штенсив-не бyдiвництво мicт, фортифжацшних споруд, моcтiв, для чого у великих об-сягах використовувався бyдiвельний лic [9, 15]. У нищенш лiciв велику роль вiдiграли також пожежi та вiйни [16].
Дещо шзшше процес винищення лiciв розпочався в Укра!ш. Лише тс-ля XVI ст. тут спостер^аеться помггне зменшення лicиcтоcтi, що було тюно пов'язано зi швидким розвитком виробництва поташу, селггри, залiза, тощо. Особливо швидких темпiв зменшення плошi люових формацiй в Укра!ш на-було у XIX та на початку XX ст., коли було вирубано 3.5 млн. га люу [3].
Спостер^ались також зворотш процеси природного залюення сшьськогосподарських земель, яю не оброблялись селянами внаслщок зменшення густоти населення шсля воен та рiзноманiтних епiдемiй. Така пасивна рести-тyцiя лicy на бiдних грунтах борового типу може тривати протягом 140 роюв, з них майже 70 роюв припадае на фазу трав'яно! та чагарниково! рослинность На багатих грунтах формування багатовидового та рiзновiкового деревостану вщбуваеться протягом 350 роюв [17].
Здатшсть люово! формаци до вiдновлення свого складу i структури, а також вiдтворення за участю людини у процеci активно! реституци часто бу-вае дуже проблематичною. Таке явище часто спостер^аеться в тих випадках, коли вщбуваеться так зване стресове ослаблення грунпв, яке наступае внасль док багаторазового вирубування люу. Так, вирубування лiciв в Iрландi!, Бель-гi!, схщнш Канадi i перетворення цих територш у ciльcькогоcподарcькi упд-дя сприяло у подальшому тому, що навггь на покинyтi ciльcькогоcподарcькi землi люова роcлиннicть повертаеться досить довго.
У середиш XV ст. характерним для багатьох кра!н стае створення жи-воплотiв. У цей перiод таю штучш захиcнi насадження появляються у швшч-нiй Англi!, а у подальшому у Бельгп, Францi!, Ггали i до друго! половини
XIX ст. вони були поширеш переважно у Bcix крашах Захiдноï Свропи. Пер-шi спроби лiсорозведення в Укршт були ще у середньовiччi, про що CBÏfl4aTb лiтописнi джерела. У XVII-XVIII ст. лiсорозведення тут мае етзодичний характер, а бшьш грунтовш роботи 3i створення люових насаджень пов,язанi з iменами 1.Я. Данилевського, В.Я. Ломиковського, В.П. Скаржинського на початку XIX ст. У цей же ж перюд в Сврот запроваджуються цiлеспрямованi заходи щодо збiльшення площi лiсiв, значення яких ютотно зростало пiсля кожноï промисловоï, сiльськогосподарськоï кризи та м^раци населення [11].
1нтенсивне сiльськогосподарське освоення територи бшьшосп краïн Захiдноï Свропи обумовило прийняття вщповщних рiшень, спрямованих на посилення позитивного впливу люових формацш на навколишне середовище, перш за все на умови життя населення та на умови вирощування сшьськогос-подарсько1' продукцiï. Вiдповiдно до дослщжень, проведених Мiжнародним iнститутом системних дослщжень, передбачено можливiсть збiльшення плошд лiсiв в Свропi за перюд з 1980 по 2020 роки на 20 млн. га [18, 19]. З 1 грудня 1988 р. у крашах Свросоюзу вступило у дш ршення про вилучення з сшьсь-когосподарського користування 1 млн. га сшьгоспупдь. Вщповщно до даних ФАО за перюд з 1981 по 1990 рр. площа лiсiв в Сврот зросла майже на 2 млн. га [20]. Подальше зростання площд лiсiв проходить повшьшше порiвняно з тим, що передбачалось у прогнозi. Варто зазначити, що шляхи розв'язання проблеми люистосп i формування оптимального спiввiдношення компоненпв ландшафту (рiлля, лiс, луки) у крашах Захщно1' Свропи приймаються у поеднанш екстенсивних (заповiдання, вилучення з користування) та штенсив-них (залуження, залiсення, тощо) методiв, виходячи з кшматичних, госпо-дарських, економiчних та шших особливостей [21].
Вiдповiдно до запропонованих шляхiв вирiшення дано!" проблеми на-уковцями рiзноманiтних наукових шкш, простежуеться тенденцiя надання переваги штенсивним методам регулювання спiввiдношення компоненпв ландшафту [13]. Особлива увага придшяеться лiсовим насадженням, як найбшьш стiйкому, довготривалому, багатофункцiональному компоненту ландшафту, який поряд з вггроломною, сшгорозподшьною, грунтозахисною, стокорегулю-вальною i протиерозшною функцiями, виконуе важливу поглинаючу, мжрок-лiматичну, водорегулювальну, оздоровчу, естетичну, рекреацшну роль, служить сховищем для звiрiв i птахiв, джерелом деревини i недеревно1' сировини (гриби, ягоди, лжарська та технiчна сировина, тощо) [12].
За концептуальну основу методологи оптимiзацiï лiсистостi захiдного регiону Украши ми прийняли такi положення:
_ и __о • • I •
• природнии рослиннии покрив розглядаеться як ц1л1сне, взаемозв язане i ди-нам1чне природне утворення, яке характеризуеться певною стшшстю i мае здаттсть до саморегуляцiï у визначених межах;
• зростаюч! за величиною та штенсивтстю антропогеннi i техногеннi наванта-ження е основною причиною посилення динам!чних процешв у природних екосистемах, як1 ведуть до порушення 1х рiвноваги та руйнування;
• вс1 процеси у природних комплексах взаемозв'язат та взаемозумовленi. Великi масштаби антропогенних змш у бiогеоценотичному покрив1 не
лише окремих регюшв, але й цшо!' планети, погiршення довк1лля i потреба
забезпечити людиш сприятливi умови iснування, висувають на чiльне мiсце серед наукових i прикладних екологiчних проблем оптимiзацiю тих чи iнших природних систем, структурних блоюв цих систем i взаемовщносин мiж ними [4]. У складних взаемовщносинах складових довюлля доцiльно визначити один з найбшьш важливих чинникiв, послаблення, або посилення якого обу-мовлювало б ютотт змiни iнших структурних блокiв системи. У сучасних умовах таким найпотужшшим природним чинником, на думку багатьох вгг-чизняних та зарубiжних вчених, виступае лiс [7]. У процес розвитку i росту вш iстотно впливае на клiмат, грунти, вологу, повiтря. Численнi дослiдження, проведет в рiзних частинах свiту, вказують на те, що з рiзким зменшенням площi лiсiв тiсно пов'язаш не тiльки такi шкiдливi явища, як ерозiя грунтiв, яроутворення, формування зсувiв, селевих потокiв, катастрофiчних повеней, а й значне попршення еколопчного стану середовища [2].
Соцiально-економiчний розвиток захiдного регiону Укра!ни обумовив ютотне зменшення площi лiсiв. Винищення лiсiв у регiонi, яке вщбувалося поетапно пiд впливом розвитку виробничих вщносин протягом декiлькох столiть, сприяло ютотнш змiнi спiввiдношення компонентiв ландшафту (лю, луки, рiлля) та неращональному розташуванню сiльськогосподарських земель за елементами рельефу [5]. Необгрунтоване збшьшення площi сшьсько-господарських угiдь, яке вщбулося в цей перiод, сприяло штенсивному про-яву негативних процешв, зокрема ерози грунтiв. Найбiльш сильно вони проходили у зонах, яю характеризуются переважанням високопродуктивних земель. 1нтенсивна сiльськогосподарська дiяльнiсть зумовила рiзнi змiни природних ландшафлв, передусiм створення великих орних масивiв, що супро-воджувалось знищенням люово! рослинностi (га!в, перелiскiв, лiсових куртин). Це призвело до значного зниження люистост ландшафлв, особливо аг-роландшафтiв [10]. Агроландшафти значно переважають лiсовi площi майже у вЫх лiсорослинних зонах регiону (за винятком Карпат та окремих адмшю-тративних районiв Полiсся) [5]. Динамiчна стшюсть агроландшафтiв регiону, на вiдмiну вщ саморегульованих природних ландшафтiв, iстотно послаблена у зв'язку з повною чи частковою антропогенною змiною бiоти, порушенням водного та термiчного режимiв, процеЫв грунтоутворення, бiохiмiчного кру-гообiгу. В агроландшафтах iстотно змiнюються всi параметри мжрокшмату, особливо це стосуеться великих абсолютно знелюених дiлянок. Великi безль сi простори е базою для прояву пилових буревпв, посух та шших негативних явищ (дегресiя пасовищ, пересушення та порушення грунтово! структури, за-солонцювання, дефляцiя, водна ерозiя) [8].
Таке спiввiдношення коригуе специфжу господарських заходiв, спря-мованих на оптимiзацiю взаемовiдносин суспiльства i природи. Оптимiзувати сформованi ландшафти можна лише шляхом реалiзацil вибраного з багатьох можливих найдоцiльнiшого варiанту науково обгрунтованих заходiв, який за-безпечуе створення найкращих умов тривалого та стшкого використання едностi соцiально-економiчних, екологiчних i природоохоронних функцiй ге-ографiчного ландшафту. Таю умови можна створити, забезпечивши стшюсть i нормальний розвиток найбшьш важливого чинника природно! системи - ль
сових формацш, оптимiзувавши !х вшову структуру та вщсоткове сшввщно-шення з шшими компонентами ландшафту в межах визначених райошв. Вар-то зазначити, що сформоваш внаслiдок господарсько! дiяльностi людини аг-роландшафти не доцiльно розглядати вщокремлено, а лише в тюному поеднанш з iншими компонентами ландшафту. Обов'язковою умовою ращ-онального природокористування в регюш повинна бути оптимальна оргашза-цiя сiльськогосподарських територiй, в яких у достатньому сшввщношенш повинш брати участь i взаемодiяти сшьгоспупддя, лiси i штyчнi лiсовi на-садження, воднi ресурси, транспортнi шляхи, виробнич^ житлово-комyнальнi об'екти. По вщношенню до сiльгоспyгiдь (агроландшафтiв) основною метою !х еколопчно! оптимiзащ! необхiдно розглядати таке розташування рiллi, лук, люово! рослинностi (га!, перелiски, чагарники, захисш лiсовi насадження, ль совi масиви), за якого вихщ бютично! продукци буде максимальним, дешевим i тривалим, а ландшафт збереженим. Основш лiсовi масиви регiонy повинш сприяти формуванню стабшьно! еколопчно! ситуаци в цiломy у регь ош, а лiсовi насадження поблизу та серед агроупдь виконуватимуть важливу локальну фyнкцiю (протидiя ерозiйним процесам, забрудненню грунтових вод, мiкроклiматичний вплив, тощо) [3, 23].
Так, лiсовi насадження активно впливають на очищення повггря, що-рiчно вилучаючи з атмосфери поблизу промислових мют до 450-500 тонн са-жi та пилу на кожен квадратний кшометр плошд. Лiсове повiтря найбiльш на-сичене активними формами кисню та очищене вiд шкiдливих домiшок.
Лiси е важливим i найбiльш ефективним засобом закрiплення та охо-рони грунпв. Вони запобiгають змиванню та розмиванню грунту, сприяють збереженню та полшшенню його властивостей, закрiплюють рyхомi шски, протидiють утворенню яруг, сприяють шдвищенню родючостi грyнтiв. Вони поглинають рщкий i затримують твердий стоки з вище розташованих дiлянок, захищаючи вщ розмиву грунти днищ балок та берепв рiк. Недостатня люис-тють негативно впливае на формування рiчного стоку рiк [6]. Внаслщок ого-лення берегiв, знищення деревно-чагарниково! та лугово! рослинностi, осу-шення прилягаючих болiт i зростаючого споживання води прогресують про-цеси обмшння потокiв i стрyмкiв, численними е випадки пересихання малих рiчок, i не випадково за останнi роки рiзко впав рiвень води у великих рiчках регiонy. Нестачу питно! води вiдчyвають бiльшiсть мiст захщного регiонy Украши, знизився рiвень води у колодязях, погiршилась !! якiсть. 1з збiльшенням лiсистостi басейшв рiк на 10 % !х водний стiк пiдвищyеться на 10-15 мм за рiк, що значно покращуе енергетичний потенцiал рiчок. Прська лiсова рос-линнiсть сприяе накопиченню велико! кшькосл вологи у виглядi снiгy i забез-печуе рiвномiрне його сходження з гiр численними струмками у долини.
Велику роль вщшрають люи у створеннi ресуршв чисто! води. Ще В.1. Вернадський вщзначав, що вода, яка пройшла через лiсовий грунт, через люову пiдстилкy, настiльки чиста, що чистшо! неможливо одержати в будь - якш лабораторi!. Сьогоднi немае бшьш ефектившшого засобу охорони водних ресурЫв вiд забруднення агрохiмiкатами, нiж створення на водозбiр-нiй площi системи захисних люових насаджень. Як правило, при значнш ль
систост водозбiрно! площi та берегiв рiчок вода в них чиста. Очищення води лiсом залежить вiд величини поглинання ними поверхневого стоку. Завдяки кольмативнш здатност люово! пiдстилки, а також зменшенню швидкостi водного потоку шд впливом лiсу каламутнiсть води зменшуеться у середньо-му на 60-90 %. Водночас зi зниженням замуленост водойм зменшуеться ви-нос агрохiмiкатiв (особливо фосфору та отрутохiмiкатiв), якi осiдають у коль-матованому матерiалi [3].
Першочерговим етапом багатоцшьового завдання оптимiзацп люис-тостi захщного регiону Украши, на нашу думку, повинно стати науково обгрунтоване розчленування територи регюну на райони, при якому необхщ-но визначити тип !х функцiонального призначення (лiсовий, аграрно-люовий, лiсо-аграрний, аграрний) [10]. Оптимiзацiя використання природних ресурЫв передбачае вибiр такого варiанту, який би забезпечував задоволення потреб у сшьськогосподарських, лiсових та шших ресурсах, попереджуючи !х висна-ження, а також пiдтримання еколопчно! рiвноваги при загальному мiнiмумi затрат пращ. Необхщно при цьому враховувати як необхщшсть мiнiмiзацil шкiдливих антропогенних впливiв, полiпшення екологiчноl ситуаци, так i зростаючi потреби сiльськогосподарського виробництва, люового господар-ства та шших виробництв. Одним з визначальних напрямюв послаблення еко-логiчного напруження та забезпечення рацюнального природокористування в регюш, повинна бути оптимiзацiя лiсистостi в межах визначених райошв з од-ночасним визначенням параметрiв загально! та захисно! лiсистостi (лiсистостi агроландшафтiв). Ми вважаемо, що оптимiзацiя лiсистостi - це пошук найдос-коналiшого варiанту просторового розташування лiсових, лiсомелiоративних та аграрних земель залежно вiд особливостей ландшафту. Вона передбачае науково обгрунтоване збшьшення плошд масивних (для формування пропор-цiйного спiввiдношення вiкових груп лiсiв держлiсфонду), дрiбномасивних та смугових люових насаджень (з метою послаблення прояву негативних про-цесiв, покращення мжрокшмату агроугiдь, оздоровлення середовища в результат рiвномiрного насичення агроландшаф^в смуговими та дрiбномасив-ними захисними люовими насадженнями рiзноманiтного призначення до роз-рахованих норм i об'еднаних з iснуючими лiсостанами в едину систему) в межах видшених господарських райошв регюну, з врахуванням грунтово-кшма-тичних умов, антропогенно! трансформаци ландшаф^в, поширення лiсових насаджень, еколопчного стану середовища та рельефу мюцевосп, щоб сфор-мованi таким чином сшввщношення лiсових та iнших земель забезпечили не тшьки зростаючi потреби народного господарства у деревних i недеревних ресурсах, а й сприяли б максимальному прояву захисних властивостей люу.
Як показали результати наших дослщжень у формуванш юнуючого еколопчного стану захщного регiону Украши бере участь значна кшьюсть факторiв, якi за чисельнiстю взаемозалежних змш та рiзноманiтнiстю комбь нацiй можуть набувати безмежних значень. Оперування такою кшьюстю сшввщношень для визначення параметрiв оптимально! лiсистостi в межах дослщжуваного регiону досить проблематичне. З метою обмеження кшькост факторiв, якi впливають на формування оптимально! лiсистостi, доцшьно ви-дiлити найбiльш важливi з них.
Одним з таких факторiв е продyктивнiсть грунт1в, яка сприяла значно-му розвитку сшьськогосподарського виробництва, винищенню лiсiв i розши-ренню площi сiльськогосподарських упдь в регiонi. Наявнiсть значно! кшь-костi високопродуктивних земель у люостеповш зонi регiонy обумовила ю-тотне збшьшення площi сiльськогосподарських земель, як i в майбутньому будуть активно використовуватись у сшьськогосподарському виробництвi, а отже саме тут повинш зосереджуватись основш заходи щодо !х збереження i оптимального використання.
Ще одним з важливих факторiв оптимiзацi! лiсистостi виступае рельеф мюцевосл, який мае значний вплив на стан земельних упдь. З рельефом тюно пов'язана еродовашсть грyнтiв, яка також iстотно залежить вiд сшьсько-господарсько! освоеностi територи, розораностi сiльгоспyгiдь, лiсистостi, продyктивностi i стану лiсiв.
Важливу роль шд час розрахунку параметрiв оптимального сшввщно-шення компонентiв ландшафту (лiс, ршля, луки) в межах агроyгiдь регюну, вiдiграе дальнiсть позитивного мiкроклiматичного впливу люових насаджень рiзноманiтного призначення на сyмiжнi сiльгоспyгiддя.
Поряд зi зазначеними вище факторами, на параметри оптимального сшввщношення компоненлв ландшафту в рiзних частинах захiдного регiонy Укра!ни, ютотно впливае фyнкцiональне призначення районiв вщповщно до прийнятого зонування.
Iндексацiйна ощнка кожного зi встановлених факторiв, дае змогу виз-начити зони в межах адмшютративних районiв захiдного регюну Укра!ни, якi потребують збiльшення люистост та розрахувати площу лiсових насаджень, як необхiдно створити. У конкретному випадку кшьюсш i якiснi можливост трансформацi! лiсом основних абiотичних факторiв середовища i масштаби його середовищетвiрного впливу або прояву ними корисних функцш пов'яза-нi у першу чергу з люистютю територi!, концентращею в лiсових екосисте-мах живо! оргашчно! речовини i характером !! розподiлy у системi i в ландшафт в цiломy. Збшьшення площд лiсiв у визначених зонах дасть змогу оп-тимiзyвати люистють регiонy дослiджень.
Л1тература
1. Бондар В.С. Винищення л1с1в в перюд кап1тад1зму// Л1сов1 ресурси Укра!ни, !х охорона i використання. - К.: Наук. думка, 1973. - С. 65-75.
2. Бучинський И.Е. Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем. - К.: Наук. думка, 1963. - 308 с.
3. Генс1рук С. А., Нижник М.С., Копш Л.1. Лки Захвдного регюну Укра!ни. - Льв1в: Атлас, 1998. - 408 с.
4. Голубець М.А. Суть поняття моптимiзацiiм в еколоп!// Ойкумена. - К.: УЕВ. - 1994, № 1-2. - С. 153-159.
5. Гуцуляк Г.Д. Земельно-ресурсний потенщал Карпатского регюну. - Львiв: Св^, 1991. - 152 с.
6. Ефимова С.Ф. Влияние леса на годовой сток рек// Лесоведение. - 1970, № 5. - С. 64-77.
7. Калиниченко Н.П., Зыков И.Г. Противоэрозионная лесомелиорация. - М.: Аг-ропромиздат, 1986. - 279 с.
8. Козак И.И. Последствия антропогенной трансформации лесных экосистем горной части бассейна р. Прут (Украинские Карпаты)// Труды Межд. конф." Проблемы лесоведения и лесной экологии. - Часть 1. - М. - 1990. - С. 103-105.
9. Комаров Н.Ф. Этапы и факторы эволюции растительного покрова чорнозе мных степей. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1954. - 178 с.
10. Копш Л.1. Теоретичш аспекти збшьшення люистосп захщного регюну Укра!ни// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 126-131.
11. Моисеев Н.А. Основные тенденции использования и воспроизводства лесных ресурсов в зарубежных странах. - М.: Мысль, 1971. - 59 с.
12. Мольченко Л.Л. Почвозащитные свойства лесомелиоративных насаждений Западного Подолья: Дис... канд. с.-х. наук: 06.03.03. - К., 1971. - 259 с.
13. Цемко В.П., Новоторов А.С., Паламарчук И.К. Оптимизация использования и охраны земельных ресурсов. - К.: Наук. думка, 1989. - 292 с.
14. Швер Ц.А. Атмосферные осадки на территории СССР. - Л.: Гидрометеоиздат, 1976. - 302 с.
15. Jadczyk P. Przyczyny zniszczenia lasow w Gorach Izerskich i Karkonoszach// Sylwan. - 1994. - Nr. 12. - S. 39-48.
16. Plotkowski L. Glowne przyczyny zmniejszania sie powierzchni lasow swiata// Postepy techniki w lesnictwie. - Warszawa: Swiat, 1994. - Nr. 55. - S. 7-13.
17. Falinski J.B. Spontaniczny powrot lasu na nieuzytkach porolnych i polakowych za sprawa sukcesji wtornej// Dynamika naturalnych i polnaturalnych ekosystemow lesnych i ich zwiaz-ki z innymi ekosystemami w krajobrazie. - Warszawa, 1990. - Synteza nr 1. - S. 5-13.
18. Nilsson S. Okreslenie problemu dla "Policy Exercise". Rogow, 1993. - S. 3-31.
19. Skoupy J. Lesnictvi ve Velke Britanii// Lesnicka prace. - 1983. - nr 1. - S. 7-11.
20. Forestry Commission 72 nd Annual Report and Accounts for the year ended 31 March 1992. - London,1992. - S. 11-25.
21. Radziejowski J. Aktualne problemy ochrony i ksztaltowania krajobrazu// Rola plano-wania krajobrazu w nowej rzeczywistosci spoleczno-politycznej. - Kielce, 1991. - S. 81-91.
22. Ruziska M., Miklos L. Landscape - ekological planning (LANDEP) in the process of territorial planning// Ekologia. - 1982. - S. 297-312.
23. The forest resources of the temperate zones// General forest resource information. -New York, 1992. - S. 31-38. _
УДК581.543:634.0.16 Наук. ствроб. Я.Я. Бтик; ст. наук. ствроб.
Ю.Г. Гринюк1, канд. с.-г. наук - Cmpaöuiecbm ЛДС,
НЛТУ Украши
СЕЗОНН1 АСПЕКТИ ДЕНДРОФЛОРИ СТРАДЧ1ВСЬКОГО АРБОРЕТУМУ БОТСАДУ НЛТУ УКРАШИ
Представлено даш та первинний анализ фенолопчних спостережень деяких важливих у люовому й парковому господарста вид1в деревних порщ Страдч^вського арборетуму ботсаду НЛТУ Украши.
Ya. Ya. Bilyk; Yu. G. Grynyuk - Stradch Forest research station,
NUFWT of Ukraine
Seasonal aspects of dendroflora in the Stradch arboretum of NUFWT of
Ukraine botanical garden
There are presented of data and primary analysis of phonological supervision by some important in a wood and park management wood species in Stradch arboretum of NUFWT of Ukraine botanical garden.
Фенолопчш спостереження - це дуже важливий i плановий роздш екологи з широким д!апазоном наукового i практичного використання в озе-
1 заыдувач Страдавсько! люодослщно! станци (chief of Stradch Forest research station of NUFWT of Ukraine)
