CC BY
13
2S0 260
240 220
и
U200 Ш
160
у = 167,2х
♦ ♦
у = 23,403Ln(x) + 158,32
Ю 12 14 16 18 20 22 24 26 А, роки
Рис. 8. Ovis атоп
Встановлено, що середне значения ошнки трофейних якостей ропв оленя благородного за ocTaniii 200 роюв зросло на 11,6%, а максимальне - на 12,2%. Р!зниця М1Ж мЫмальною та максимальною величинами балышх оцшок ропв оленя благородного становить 32 %. За цим показником перше Micue посщае олень нлямистий у якого максимальне значения оцшки ропв п 2,8 рази перевищи-ло мипмальне. На другому mícuí козуля европейська - 73,6 %, за нею сл!дуютт.: лось - 55,4 %, свипя дика - 30,4 %, лань - 28,0 %, зубр - 19,4 % i муфлон - 18,2 %. Значне перевищення mí>k мЫмальним та максимальним значениями ouíhok ропв оленя плямистого може свщчити про потребу вдосконалення шкали CIC з вра-хуванням pÍ3HOMaH¡THHX тдвщпв. ГТобудопаш математичш м одел i дають шдставу судити про бюлопчну стратепю вид1в парнокопитних мисливських тварин.
Як видно з наведених графдав, у найближч! десятил1ття можна оч*1кувати нових чемпюшв виставок в ycix восьми вид i в парнокопитних мисливських тварин. Виявлена стшка тенденщя зростання якост1 мисливських трофеТв може слу-жити переконливнм доказом bhcokoí ефективност! мисливського господарства у сфер i охорони й збереження генетичного фонду парнокопитних тварин.
ЛИтература
1. Пондаренко В.Д., Делеган I.B., Мазепа В.Г., Рулишин М.П. Мисливськ! трофеУ. - К.: ГЗМН, 1996. -104 с.
2. Hromas J., Lochman J., Macnurek J. Lovecke trofeje ceskych zemi. Praha, Statni zemedel-ske nakladatelstvi. 1974,-274 s.
3. Hromas J. Die Stärksten Trophäen der Welt (nach CIC). Pisek. Matice lesnicka. 1998. - 260 s.
4. Szechenyi Z. Trofeaim bemutatkoznak. Budapest Mezögazdagi Klado Kft. 1990. - 200 s.
УДК 630*116.64 Докторант ПЛ. Котй, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
РОЛЬ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У ФОРМУВАНН1 ЗАХИСНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ В АГРОЛАНДШАФТАХ ЗАХ1ДНОГО РЕГЮНУ
УКРА1НИ
Лнашзуються основт причини збщьшення еродованнх земель в злхушому рет 10111 УкраТни. Пропонуються оснонн! заходи шодо покращегшя еколопчноТ ситуацм шляхом розширення площ захисних лшових насаджень за учаспо дуба звичайпого.
До 125-р1ччн УкрДЛТУ
L Kopiy - USUFWT I lie oak's role in formation forestry protection in the agrolandshaft western
region of Ukraine
Analv sis the most principal problems of increase the lands in the Western region of Ukraine. Proposes the principal efforts of stability ecological situation, dilation flat ground forestry with the partnership the oak tree.
IiirenctiBimft розвиток сусгпльпого виробництва в perioni сприяв штепсиф)-Kaiti'i впливу па земельт ресурси, шо в свою чергу обумовило Ух певне виснажен-ня i дегрлдашю. Масове винищеппя Jiicin, яке cnocrepirnnoch п перюд з XVI до XX спипття в УкраУт, сприяло появ1 велико! Kijn.KOCTi nycTHpin, дефльопаних пгеюв в IloJiicbKiit зош, ¡статному зростаншо плоил сшьгоспупдь i, як наслщок, ¡нтенси-(jiiKauiV ерознших процеав в Jlicocreny, Прикарпатп, Карпатах та Закарпатп. 1 [ротягом останнього тисячолггтя природш умови захцшого periony Укра'ши, зок-рема грунти i юпмат, ¡стотно не змнповалися, а люиспсть, як показали nami до-елдаення, пщ впливом господарськоУ д1яльпост! людипи змепшилась в 2-3 рази. Везпосередия залежтсть м1ж зменшенпям fliciB та актив1зашск> ерознших проце-ciB шдтверджуеться багатьма иауковими дослцдоеннями i л!тературними даними. Значив зростання с1льськогоснодарських земель сприяло активному прояву таких негативних явищ, як ероз1я груттв, зеуви, замулення р1чок та in. Пайбгпьш ¡нтен-сивний розвиток отримали ерозппн пронеси в JlicocrenoBifi 30ni periony, чому сприяли складпий рельеф мюцевосп, наявшеть ерозшно нестшкнх лесових порщ та значна юлмметь р!чок. Нколопчиа стабшыйсть лаидшафтш значною wipofo за-лежить в1д стпввщношення земельпих упдь, зокрема люопокритих i альськогое-подарських земель. Як показали nami дослщження, в захщному perioni Укра'ши с i л ьс ь когоеподарськi упддя займаготь майже 7.0 млн. га, що становить 53.3 % те-риторп. Показнпк сшьськогосподарськоУ освоеносл icTOTito коливаеться в межах окремих областей, а також райошв. Так, пайвшций показник сшьськогосподарськоУ ocBociiocTi вщзначено у Хмелышцькш (76.6%), дещо нижчий в Тернотль-ськш (70.8 %) i пайнижчий в Закарпатськш (34.2 %) областях. Вщповшго в районах ХмельпицькоУ облает! цей показник коливаеться вщ 91.3 % в Теофшольсько-му до 61.0 % в Шеиетшському районах, а в Закарпатсьюй обласп в1д 20.2 % п Ра-х1вському до 68.0% в Береппському районах. Показник сшьськогосподарськоУ ocBoenocTi ¡стотно впливае на продуктившеть земельпих pecypciB periony, а також па еколопчний стан територп. Як показали nami багатор1чт лосл1джепня, ¡стот-ний вплив на стан земельпих yt i;ib та Ух продукт ивгпсть мае розорашеть альсько-господарських упдь та Bcici територп. Цей показник ¡стотно коливаеться як в межах областей так i в межах райошв. Пайвишого значения розорашеть сягае в Тер-пошльськш облает! (90.5 %), дещо нижча вопа в Хмелышцькш (88.1 %) i Черш-веиькш (71.8 %) i найнижча в Закарпатськш (37.1 %) областях. Особливо високою розора]йстю бшыле 90% характеризуються сип.госнупддя бшыиост! райошв ТерношльськоУ области зокрема Коз(вський (94.1 %), Чортювський (93.8%), Гу-сятинський (93.9%) та Старокостяитшпвськнй (93.0%), Волочиський (92.4%), (.'таросинявеький (92.2%) ХмельпицькоУ облаем. Найвища частка piллi серед elльгоспупдь спостер1гасться в JlicocTenoBifi 3oni, яка розгашована в нентральшй частит захшгого periony УкраУни, а також в межах ВолинськоУ височини i в
I. Л|сове та ся;1опо-паркппе юсплларпвп | 9
окремих районах Прикарпаття та Закарпаття. Аиалп динам!ки структури земель-них упдь репону, проведений нами за перюд з 1955 по 1995 р!к, засвщчив про не-значш змши у Ух стввишошетп I плоии. Вщповщно до проведених дослщжень дещо збшьшився вщсоток альгоспупдь у Закарпатськш, 1вано-Фрашивськш, Льв1всъкш, Тернотльськж, Хмельницькш та Черн1вецькж областях. У б1льшосл областей репону залиишлась стабшьною плоша ршлй лише в Терномш.сьюй та Чертвецькш областях вона зб1льишлась на деюлька десятих вщсотка. Найб^лын вщчутно (на 4.9 %) зросла площа ршл1 в Хмельницьки'1 облает^ в цш же ж обласп майже на 2.3 % збшьшилась лкиспстъ. Лкистють збшьшилась також у вах ¡нших областях репону (табл. 1).
Табл. 1. Диналика земельных \vidb захгдного регюну Укршни
Область Рж Всього с/г упдь 3 них .Шеи Захнсш лпеопл-саджеиня
ршля анокоси пасовища
Волинська 1955 61,9 37,8 14,9 9,2 26.9 0,1
1975 50,7 31,2 9,8 9,7 33.1 3,4
1989 49,4 31,2 8,6 9,6 32,3 0,8
1995 49,0 31,0 8,5 9,6 32.6 0,5
Закарпатська 1955 39,1 17,2 10.3 11,6 52,1 0,1
1975 31,5 12,5 7,6 11,4 51.9 0.3
1989 31.5 12,7 7,2 11,6 51,9 0.4
1995 34,2 12,7 7,2 11,6 53,4 5,7
Твано-Франкзвська 1955 50,2 33,5 7,9 8,8 41.7 0,0
1975 38,7 25.3 5,2 8.2 43.0 0.3
1989 37,4 24,4 4,3 8.7 43.0 0.5
1995 38,2 24,5 4,4 8,6 43,0 0,7
Львшсг.ка 1955 64,0 42,3 12,0 9,7 28,4 0,1
1975 54,2 34,5 8,7 11,0 29,0 0,1
1989 52,8 35,3 6,8 10,7 28,0 1,4
1995 53,9 35,3 7,4 10,9 28,2 0,5
Р1вненська 1955 49,0 31,6 10,4 7,0 35,6 0,1
1975 43,8 28,7 8,2 6,9 38,5 2.6
1989 43,3 30,3 6,5 6,5 36.4 0,8
1995 43,0 30,3 6,5 6,5 41.0 0,4
Тернопшьська 1955 79,7 73,1 3,0 3,6 12,3 0,0
1975 70,6 64.4 1.9 4.3 13,6 1,8
1989 70,3 64,0 1,8 4,5 12.8 0.8
1995 70,8 64,3 1.8 4,5 13,7 0,6
Хмельницька 1955 75,5 69,1 4.7 1,7 12,2 0.6
1975 68,8 62,6 4,0 2,2 12,8 1.0
1989 68,9 62,4 3,9 2,6 11,7 0,8
1995 76,6 67,5 3,4 2.6 13,0 2.4
Черншецька 1955 60,8 46,6 6,0 8.2 29.5 0,3
1975 51,2 38,2 4,5 8.5 31,0 0,9
1989 49,9 36,9 4,8 8,2 28,7 1.2
1995 52,3 37,5 4,5 8,1 31,0 3,2
В цшому по репону 1955 60,7 44,3 9,1 7.3 28,9 0,2
1975 51,9 37,8 6,5 7.6 30,7 1,5
1989 51,2 37,9 5.6 7.7 29,7 0,9
1995 53,3 38,8 5,7 7,7 31,3 1,4
20 До П5-|пЧ'|Я УкрДЛТУ
ЛмалЬ загальноУ люисюсп Jiicociетютзо'г' зоим periony показав, що попа тут сягас 18.1 %, понижуючись до 13.0% у Хмельпиш.к1й та досягаючи найвищого значения 24.8 % у Льв!вськш областях. Дослщжепня, проведеш нами в агролаидшафтах зони. засв'|дчили, ию показник люистосп тут не перепишуг 1-3 %.
Як видно з табл. 1 в структур! земельпих упдь захщного periony УкраУпи вщбуваються nenni пегативш змши. Почииаючи з 1975 року, в perioni cnocTepira-гп.ся поступове зростання плопн альгоспупдь у Закарпатськш, 1йано-Франк!в-сг.кш, Льшвськ1Й, Терношльськш, Хмелышцькш та Чершпецькш областях, зрос-тас гакож в!дсоток Vx po3opanocri. ию призводить до подальпюго загострення еко-jioiтчно'У ситуапп та iнтенсиф1 KaniT ерозшних nponecin. Курс на штенсиф1'кац1ю сшьськогосподарськоУ д1ялыюсп переважпо ексгепсивпими методами (роз-ширення nocinunx плот), який був характерной в першд колективиоУ реформи землеволодпшя, сприяв пе лише знижепню темшв захисною люорозведення, а й Л1К1Мдацп ранние створепих полезахиспих л!сових смуг. Темни робгг п захисиого лшорозведення суттсво знизились в Kinni 80-х па початку 90-х рок1в. У 90-х роках у Терношльськш i Хмелышцькш областях щор1чно створювалось близько 300 га, JlbRiBCbKiii - 250 га, ('¡вненськш - 400 га, Закарпатськш - 100 га захисних люових иасаджеиь. В той час як в кшщ 70-х па початку 80-х в Терношльськш обласп що-piniio створювалось в середньому 1770 га захисних лковнх насаджень, в Хмель-iniHbKiii - 940 га, а у Льв!вськш - 720 га. В перюд з 1956 по 1961 роки лише у Во-линськш обласп силами держлкгосшв було створено 27.9 тис га захисних лшо-впх насаджень на низькопродуктивних землях i nicKax.
Рпке зменшення темшв захисного лкорозведення п захщному perioHi УкраУпи протягом осташпх рок1в пояснюеться багатьма причинами, одпак шяк не вщсутшстю люомелюративного фонду. Впаслщок в!дсутност! в осташп роки фь нансувапня на проведения лшомел'юративних посадок на низькопродуктивних i покинутих землях, роботи по створеншо захисних л1сопих насаджень майже приютились. Спостер1гасгься також тенденщя до зменшення плот захисних лкових насаджень внаслщок несвоечасного проведения оглядових рубань, застосування надм^рно високоУУх штенсивност! або вщсутност! догляду, що призводить до роз-ладнання насаджень та Ух загибелг Варто зазначити, що особливо мало уваги при-дУляеться створеншо захисних л1сових насаджень серед агроупдь, породний склад таких посадок, як правило, пе пишовщаг лкорослинним умовам, а ефектнвшсть Ух впливу па мжроюпмат сшьгоспупдь суттсво послаблюеться. Так, у склад1 пере-важноУ бшмпосп полезахисних, грунтозахисних, придорожних та шших захисних л1сових насаджень переважають акашя бша, тополя канадська, береза повисла, клен ясеполистий, ссика, дуб бореалышй, верба, граб звнчайний, що свщчить про залишковий принцип Ух створення. Педоошнка типолопчних вимог пщ час ство-рення захисних люових насаджень суптво понижуе ninnicTb таких насаджень. Такий стан справ вимагае вшювщних заход1в, спрямованих на реконструкшю ic-нуючих Manouiminx насаджень та створенпя нових за участю в склад! головних лкоутворюючих деревнях пор!д, серед яких в умовах JlicocTeny periony чшьне Micue повинен займати дуб звичайпий. За участю даноУ породи в умовах лшосте-ПОВОУ ЗОНИ формуЮТЬСЯ ДОВНШЧШ, високопродуктивш лкостани, як! в!др!зняють-ся швидким ростом, доброю рекультивацию потнкоджепих rpyiiTin та хорошим мжроынматичним впливом на сум!жш' сшмоспупддя.
1. .'licnne та садово-пяркове юсполарство 2 1
1сторично сформована структура земельиих упдь репону дослщжень обу-мовила значну ¡нтенсивжсть ерозжних пропеав на сшьськогосподарських упд-дях. Варто зазначити, що природн! умови обумовлюють певний тип ерозшних процессе. Так, у зош Полкся переважас в1трова ероз;я, а в Лкостеиу злачно по-ширена водна ероия. В межах областей репону еродовашсть сшьськогосподарсь-ких упдь е рпноманпною за ступенем на територп адмЫстративних район'ш. Найбшьша кшьюсть райошв з значною часткою середньо- та сильноеродованих земель характерна для ХмельницькоУ обласп 1 окремих районов ВолинськоТ та 14-вненськоУ областей, якч розташоваш на територп ВолинськоУ височини. В шлому найвища частка цих земель характерна для люостеповоТ зони репону. Значка еродовашсть цих земель обумовлена високою часткою сшьськогосподарськнх упдь, великою Тх розорашстю, низькою л!сист!стю агроландшафт1в, неефективним про-сторовим розташуванням Л1сових насаджень, лук та сшьгоспупдь за елементами рельефу. Вщповщно до проведених розрахунюв було встановлено, що для комплексного покращення еколопчноУ ситуашУ в умовах агроландгшфш Захщного Ль состепу, необхУдно п'щвищити Ух люиспсть до 8-10%. В межах иш зони в регюн! нараховуеться понад 5069 тис. га сшьгоспупдь 5 збшьшення частки люових насаджень майже на 7 % дозволило б розширити площу захисних люових насаджень майже на 350 тис.га. Бшылу частину цих земель становитимуть середньо- та си-льноеродоваш. як] в датй зош займають понад 660 тис.га 1 лише незначна частка слабоеродованих та незайманих еро-мгю грунт!в буде використана для створення захисних насаджень. В переважнш бшыпосп насаджень (до 80 %), з тих що бу-дуть створюватись в цих умовах, у склад1 деревостану повинен домшувати дуб звичайний. як головна лкоутворююча деревна порода лкостеповоУ зони, поруч з грабом звичайним, липою, кленом, черешнею та шшими деревннми породами. Отже, лише в межах агроландшафт1в Захщного Лкостепу площу деревостатпв за участю дуба звнчайного можна збшьшити майже на 280 тис.га, що дозволить не тшьки суттево покращити м1кроюпматичш та еколопчш умови в шй зош, а й зна-чно збшьшити а загальну Л1систкть 1 розширити в перспектив) л'шосировинну базу репону. При створенш захисних люових насаджень в даних умовах слщ широко використовувати 1 кущов1 породи, в тому числ1 I гор1хоплщш, що сприятиме розширенню сировинноУ бази харчовоУ промнсловост\.
Створення захисних лкових насаджень на цих землях доцшьно проводити силами Л1Согосподарських пщприемств, яю достатньо м1рою забезпечеш садивним матер1алом \ мають достатш потужност1 для збшылення його юлькосп, оснащеш спешалпопалою техшкою для проведения цих роб1т в екстремальних умовах та мають великий доевщ створення люових насаджень на типолопчшй основ] та догляду за ними. Доцшьно передати у шдпорядкування лшогосподарських гпдпри-емств вс1* ¡снукт л1сов1 масиви, смуги, пере;пски з видшенням централпованих кошт1В для проведения всього комплексу роб>т по реконструкшУ, догляду та створення нових захисних насаджень у видшених м'юцях, в1дпошдно до встановлених еколопчних норм. Необхщно передбачити розробку вщповшшх законодавчих ак-•пв, яю б дозволяли проводити вилучення еродованих земель для проведения люо-мелюративних роб1т, атакож передбачали б видшення вшповщних коплтв з державного бюджету. Лише так можна суттг.во покращити стан справ по створенню захисних лкових насаджень, покращити Ух породний склад, тдвшцити яюсть роб1т та стабшзувати еколопчну ситуацию в межах захщного региону УкраУни.
22 Д" 125-Р1ЧЧЯ УкрДЛТУ
Лпература
1. Норшевскнй ПЛ., Дяпмлшппп K.M. Пути обеспечения -жологической и ipoiiionHon безопасности атроландшафгов // Bicmnc ai papnoi' науки. - 1992. -№l. - С. 76-81.
2. Лрапшскап В.И. Подходы к разработке принципов моделирования, проектирования н ошимизапия at ролпмдшафш // Ландшафты Молдаппи и и.\ рацшшаньнос использование,- Кишинев: Штншша, 1987. - С. 65-75.
3. Koniii Л.1. Теоретичш аспектзбшыпення .niciicrocu захишого pcriony УкраТнп//Науковий iiicHHK. Лювниш.ю дослигжепня в У крапп,- JIr.nin: УкрДЛ1У.~ 1996. - Пип. 5. - С. 126-131.
УДК 630*181.522 Ст. вик и В.Я. Заячук, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
ДО МЕТОДИКИ НРОГНОЗУВАИНЯ УРОЖАЙНОСТ1 ДИКОРОСЛИХ
ПЛОДОВИХ РОСЛИ»
В основу методики прогнозупання урожайнос-п иоклалсио юльюсний облж kbi'tok. зав'язей. зелепих i стиглих плод in на rijmi (стовбурт). рослит. пробшй imoini i па 1 гекта-pi досл!Джуваннх дщянок. Оппжу фактичного урожаю стиглих плодив дикорослих росли» проведено: за шдрахунком юлькосл кптж: за гпдрахупком кщькосл щитюв i числа плодив в них; шляхом супшьного збору i зважуваиня плодив. Нстановлено ржпянпя для ripo-i позування запасу плоД1В за кшьюстю квггок.
V.Ja. Zajachuk - USUFWT To a technique of forecasting of wild growing fruit plants
In a basis of a technique of forecasting of productivity the quantitative account of flowers, green i ripened fruits on branch, plant, trial site i on I hectare of research sites is assigned. The equation for forecasting a stock of fruits behind quantity (amount) (lowers is established.
У зв'язку 3i збишшенням об'ем1в загопвл1 плод1в дикорослих рослин вини-кае необхщшсть робгг но обл1ку сировиипих pecypciB дикорослих чагаршшв i пропюзуванню Ух урожаУв (1,2). Виявлеиня законом1рностей формування урожаю плодив дикорослих чагарниюв иротягом вегеташйного перюду проводять шляхом кшькюиого облжу kb'itok, зав'язей, зелеиих i стиглих штод1в.
В основу методики прогнозупання урожайносп покладено кшьюсний обл(к кппок, зав'язей, зелеиих i стиглих плодш на плш (стовбурш), рослиш, пробшй плони i на 1 га дослшжуваних дшянок (5). 3 шло метою весною в перюд масового нптння ча нробних площах проводять перелк стовбурщв но кущах з вдапткою балу цвтння i шдрахунок cyunin, що у бип.шосп куиив дикорослих чагарниюв легко здтсниги. I 1<>пм вшбирають npo6iii куmi в кшькост) 5-10 штук на кожшй пробшй rutouii, в межах яких на окремих стовбурцях ждраховують юльюсть шит-KiB птд час цвтння, зав'язей i плод1в рпних фаз росту i дозр!вання.
При повному дозр1'вашп шкшп проводять Ух перелж шляхом cynijibitoro збору. ГПд час перелжу на кожному пробному стовбурш визначають середню Ki-льюсть KBiTOK, зав'язей, зелеиих i стиглих плодш в одному шитку. Перелж проводять на щитках в середшй частиш крони. 3 кожного стовбурня вщбирають по 5-10 щитюв. Показники можливого урожаю визначають множенням кшькост! квггок, зав'язей, зелеиих i стиглих плод in на середню масу стнглого плоду, встановлепого зважуватшям 1000 штук стиглих плод1в (3, 4).
Вихщною умовою настаиня штснсивного плодоношения дикорослих чагаршшв с закладання i нормальной розвиток квпкових бруньок. Прогнозування
I. .1Н'ШЧ11я сялово-иаркове rocmmnpetno 23
