CC BY
18
УДК 630*622+118 Доц. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - УкрДЛТУ; 1.В. Фiзик1
роль ф1томел1оративних насаджень у формуванн1 еколог1чно ст1йких ландшафт1в в умовах горбистого рельсфу волинсько! височини
Наведено причини зменшення лiсиситостi Волинсько! височини. Запропонова-но модель оптимального стввщношення компонентiв агроландшафту. Обгрунтованi принципи рацюнального розташування та формування видового складу ф1томелюра-тивних насаджень.
Prof. L.I. Kopiy - USUFWT; I. V. Fizyk - Klevan SFF
The fitomeliorative stands vole in ecological form of firm landscapes in the
conditions Volyn hill
We can show you canses of forestry decrease of Volyn Hill. We propose the model of optimal correlation agrelandscapes components. Principals of rational arrangement and form combination fitomeliorative plants.
1сторичний анашз поширення лГсово! рослинност в Укра!ш вказуе на те, що територГя Волинсько! височини та бшьша частина люостепово! зони, яка на сьогодш штенсивно використовуеться у сгльськогосподарському ви-робництвГ, була вкрита лГсовими насадженнями за участю сосни, дуба, ясена, граба, липи, грушГ та шших деревних поргд. А основною причиною значного розвитку ерозшних процесГв, яроутворення в межах дано! зони е причини антропогенного характеру.
До них варто вщнести у першу чергу знищення лшв, випас худоби, розорювання ерозшно небезпечних дглянок. Зменшення л1систост1 Волинсько! височини i в цшому Укра!ни, умовно можна роздшити на чотири етапи. Перший етап був пов'язаний з незначним вирубуванням лiсiв у перюд з XI до XVI столггтя, коли деревина використовувалась для будiвництва житла, фор-тець, мостiв та як паливо. У XVI столiттi значно шдвищилась зацiкавленiсть до укра!нських лiсiв з боку захiдноевропейських ринкiв. В експортГ, на той час, головне мюце займали тесаний i круглий будiвельний лiс, клепка, попiл для виготовлення поташу, смола, дьоготь [4].
Значне винищення лiсiв i утворення великих безлiсих площ спричиня-лось виробництвом поташу. Воно на Укра!ш у кiнцi XVI та у XVII столгга було переважаючим промислом, особливо на Волинi, Чершпвщиш, Ки!вщинi та Подiллi [5]. Саме з цим перюдом пов'язаний початок другого етапу винищення лiсiв. Вгдомо, що у 60-х роках XVI столггтя поташ виробляли непода-лж м. Луцька, мГж рГчками Горинь i Случ, Горинь i Стир, охоплюючи великi люовГ масиви. У кшщ цього ж столптя на поташ розроблялися люи в райош Острога, Овруча по рГчщ Тетерiв. Поташ Гз хвойних порщ мав низьку яюсть i тому основним осередком поташного виробництва були райони поширення листяних лшв. У гонитвГ за придатними деревостанами вирубували i спалю-вали найцшшшГ твердолистяш люи в межах Волинсько! височини. Ь вико-ристанням деревини тюно були пов'язаш також виробництво скла, виноку-
1 директор Клеванського ДЛГ
1. Лiсова типологiя, екологiя та бюлопя лiсу
89
рiння, миловаршня, чинбарний i гончарний промисли, де застосовували дро-в'яне паливо. Потреби кожного з цих проми^в у деревиш були значно мен-шими нiж поташних i скляних заводiв, проте !х велика кiлькiсть сприяла ю-тотному зменшенню площi лiсiв.
Третiй етап винищення лiсiв пов'язаний з розвитком капiталiстичного виробництва та у перюд запровадження земельно! реформи 1861 року. Для цього етапу характерним стае штенсивне збшьшення плошд орних земель. До 1913 року у деяких районах Укра!ни площа орних земель сягае 80 %. Одшею з причин, яка сприяла розвитку ерозшних процешв, було надмiрне поширен-ня просапних культур, як займали великi плошi на шдвищеннях. Процес пе-ретворення лiсових площ у сшьськогосподарсью угiддя був характерним для центрально! та швшчно! частини Люостепу та прилеглих до цього району широколистяних лiсiв Полiсся. Це стосуеться насамперед найбшьш освоених на той час територш, якими були Ки!вщина, Чернiгiвшина, Подiлля, Галичи-на i Волинь. Бiльша частина цих земель до кiнця Х1Х столггтя перебувала пiд владою Польшi. Природш багатства та особливо лiси цих земель нещадно ек-сплуатувались. Зокрема, за цей перюд площа лiсiв зменшилась майже на тре-тину, а густонаселеш територi! й найбiльшi промисловi райони стали безлюи-ми. Саме в цей перюд сформувалась думка про переваги державно! власност на люи. 1де! державного управлшня лiсами багато уваги надавали М.В. Шел-гунов, А.К. Краузе, О.Ф. Рудзький та iншi прогресивнi представники лшвни-чо! науки. Державна власшсть на лiси протидiе винищенню лiсiв i перетво-рюе це багатство з джерела наживи люовласниюв i лiсопромисловцiв, на дже-рело добробуту всього народу. Вона вщкривае широк перспективи рацюна-льного використання та примноження люових ресурсiв, збереження !х кори-сних функцiй [12, 20].
Доцшьно видiлити також четвертий етап впливу на люи, пов'язаний з перюдом колективiзацi! та побудови сощалютичного устрою в Укра!нi. У цей час для потреб сощалютичного будiвництва проводилась вирубка лiсу на зна-чних площах, що сприяло посиленню негативних процесiв. Одночасно пiд час запровадження колективно! власностi на землю, проводилось формуван-ня великих сшьськогосподарських полiв на яких успiшно можна було б вико-ристовувати потужну сшьськогосподарську технiку та концентрувати рiзно-манiтнi господарськi заходи на отримання значних урожа!в сiльськогосподар-ських культур. Для цих цшей знищувались рiзноманiтнi форми мало! лiсово! рослинностi (га!, перелюки, поодиною дерева та кущд), вирiвнювалась повер-хня та контури полiв, iстотно збiльшувалась !х площа. Значна площа полiв, вiдсутнiсть природних меж, незначна люистють, сприяли штенсивному прояву водно! та вiтрово! ерози грунтiв, !х ушiльненню, пiдкисленню, змен-шення вмiсту в них оргашчних речовин, зниженню !х бiологiчно! активносл, що призвело до змiни видового складу, чисельнос^ i розподiлу флори та фауни в агроландшафть
Негативний вплив на земельш ресурси посилюе хiмiзацiя сiльськогос-подарського виробництва, постшне пiдвишення металоемкостi сiльськогос-подарських агрега^в. На початку 90-х рокiв внаслщок ерозi!, засолення та iн-
90
ЛМвницьш дослiдження в УкраТнi
ших негативних процесiв погiршилась якiсть бшьше 20 млн. га земель. На Укра!ш за останню четверть столбя площа орних земель збiльшилась на 26 % i досягла у середньому 1/3 сiльськогосподарських земель. Загальна площа сiльськогосподарських угiдь, як зазнали впливу водно! та вггрово! ерози сягае 16,4 млн. га, з яких понад 13,7 млн. га займае ршля. Щорiчнi втрати внаслiдок ерозiйних процесiв сягають майже 600 млн. тонн гумусу. З грунтом виноситься у 2-3 рази бшьше поживних речовин шж вноситься з оргашчними та мшеральними добривами. У цшому по Укра!ш внаслщок штенсифжаци сiльськогосподарського виробництва сформувався негативний баланс гумусу, його щорiчний дефщит становить 110 кг на 1 га, а шорiчнi втрати вщ еро-зi! сягають майже 3,5 млрд. грн. [3, 7, 8, 14, 17].
Одним iз найголовшших факторiв, якi сприяють зростанню штенсив-них ерозiйних процесiв е надмiрний вiдсоток розораностi сшьськогосподар-ських упдь. За цим показником Укра!на впевнено посiдае провiдне мiсце у свт. На даний час у кра!ш розорано понад 54 % сшьськогосподарських уп-дь, а в межах Волинсько! височини цей показник сягае понад 80 %. Для по-рiвняння можна вiдзначити, що у колишньому СРСР площа рiллi становила 37 %, у Шмеччиш - 48 %, Польшi - 46 %, Великобританi! - 28 %. Найбiльш складна ситуацiя склалась в лiсостеповiй зонi, де зосереджено 90 % площ по-сiвiв бурякiв i картоплi. Тут кожний другий гектар сшьськогосподарських упдь - просапний, тодi як у Шмеччиш кожний десятий [1, 16].
Щоб призупинити подальше поглиблення цих процеЫв потрiбнi новi неординарнi рiшення в боротьбi з ерозiею. Споконвiку нашi пращури боролись iз змивом грунту, ярами, добре знали грунтозахисну роль люу i трав, вмши застосовувати живi фiльтри, греблi iз живих вербових кiлкiв тощо.
Вщповщно до проведених нами дослiджень, встановлено, що штен-сивнiсть ерозiйних процеЫв на територi! Волинсько! височини значною мь рою залежить вiд грунтово-кшматичних умов та спiввiдношення земельних упдь. Як зазначалось ранiше, пiд впливом активно! господарсько! дiяльностi людини, яка супроводжувалась iнтенсивним збiльшенням плошi сшьськогосподарських упдь та рiзким зменшенням люових земель, значного прояву на-були такi негативнi процеси, як: ерозiя грунтiв, повенi, зсуви, тощо. Варто зазначити, що в межах Волинсько! височини сшьськогосподарсью упддя займають понад 66 %, значно менше тут зосереджено лiсiв - 16.9 %. Серед сшьгоспупдь регiону дослщжень найбiльшу площу займае рiлля - 80.8 %, на-багато менше пасовищ - 9.7 % та сшокошв - 8.8 %, що сприяе значному роз-витку рiзноманiтних негативних явищ. Складний рельеф мюцевост^ чергу-вання рiвнинних територiй з пагорбами висотою до 340 м н.р.м., значне по-ширення шрих лiсових грунтiв з рiзною стушнню опiдзоленостi, сприяють посиленню вищезазначених негативних процеЫв. Аналiз земельних ресурсiв Волинсько! височини вказуе на те, що вщсоток сшьськогосподарських земель тут коливаеться вщ 60.2 % у Дубшвському до 78.8 % в Гощанському районах. Варто зазначити, що показник сшьськогосподарсько! освоеносп вщ-рiзняеться в рiзних частинах височини. Зокрема для захщно! частини вiн де-що вищий i коливаеться в межах вiд 64.0 % у Володимир - Волинському до
1. Лкова типолопя, екологiя та бiологiя лку
91
75.0 % у Луцькому районах Волинсько! область Дещо нижчий цей показник для швшчно-схщно! частини Волинсько! височини. Так, у Рiвненському районi вiн сягае 62.1 %, а в Гощанському навiть перевищуе показник Луцько-го району i становить 78.8 %. Ще нижча сiльськогосподарська освоешсть шв-денно! частини, де цей показник коливаеться вiд 60.2 % у Дубшвському до
68.1 % в Радивилiвському районах (табл. 1).
Табл. 1. Структура земельнихугiдь ВолинськоИ височини, %
№ п/п Адмшстративний район Еродоват земл1 Л1сов1 насадження С.-г. упддя Ршля
1. Володимир -Волинський 21.1 22.4 64.0 75.0
2. Горох1вський 42.9 12.2 71.0 90.0
3. 1ванич1вський 25.2 15.2 71.0 80.0
4. Луцький 39.5 7.6 75.0 86.0
5. Локачинський 18.3 16.7 69.0 87.0
6. Гощанський 31.9 8.4 78.8 80.6
7. Дубтвський 21.0 27.2 60.2 76.2
8. Здолбутвський 18.2 28.9 60.5 85.1
9. Млитвський 34.4 12.2 74.4 90.8
10. Острозький 15.9 27.1 62.1 77.6
11. Ивненський 17.1 22.1 62.1 81.3
12. Радивил1вський 19.6 22.8 68.1 88.3
13. Радех1вський 9.2 34.1 61.0 69.0
14 Сокальський 12.8 25.8 63.2 68.7
1стотний вплив на розвиток ерозшних процеЫв у межах височини мае розорашсть сiльгоспугiдь, показник яко! коливаеться вiд 68.7 % у Сокальсь-кому до 90.8 % у Млишвському районах та люистють територи. Показник ль систост iстотно вiдрiзняеться не тiльки в межах окремих частин височини, але й у кожному адмшютративному райош. Так, у захiднiй частинi люислсть сягае дещо менших показникiв i коливаеться вiд 7.6 % у Луцькому до 22.4 % у Володимир-Волинському районах. Вищий цей показник у швшчно-схщнш частит, де вш сягае вщ 8.4 % у Гощанському до 22.1 % у Рiвненському адмь нiстративних районах. Найвищий показник лiсистостi характерний для шв-денно! частини. Тут вiн змшюеться вiд 22.8 % у Радивилiвському до 28.9 % у Здолбушвському районах. Саме показники сiльськогосподарсько! освоеност^ розораностi та лiсистостi мають кардинальний вплив на iнтенсивнiсть прояву ерозшних процеЫв i збiльшення площi еродованих земель. Варто зазначити, що найбшьша площа еродованих земель зосереджена в Горохiвському -48.1 тис. га (34.4 %) та Луцькому - 38.4 тис. га (39.5 %) районах, як розташо-ванi в рiзних частинах височини. Спостерiгаеться певна залежшсть площi еродованих земель вщ розораностi сiльгоспугiдь. Так, найбiльша площа еродованих земель характерна для райошв, що вiдрiзняються найвищою розора-нiстю. Зокрема у Горохiвському райош, де облжовано найбiльшу площу еродованих земель, найбшьший показник розораност^ який сягае 90 %. Подiбна залежнiсть спостерiгаеться i в шших адмiнiстративних районах.
З метою визначення характеру залежност iнтенсивностi ерозiйних про-цесiв вiд показникiв лiсистостi, плошд сiльськогосподарських земель та розо-
92
Лшвницьш дослiдження в УкраТш
раност сiльгоспугiдь, якi на нашу думку мають найбiльш iстотний вплив на розвиток ерозшних пpоцесiв, були використаш piвняння perpeciï таких типiв:
al
У1 = ao x ;
У2 = aoxa2-Exp(a2x).
Вiдповiдно до зaпpопоновaноï методики були виpaхувaнi коефщенти кореляцшних залежностей, проведено диспеpсiйний aнaлiз та визначено опти-мальний вapiaнт цих залежностей [2, 10]. У межах Волинсько1' височини нам
±0 1003
вдалось встановити тюну зворотну кореляцшну залежнють (R = -0.8691" ) плошд еродованих земель вiд плошд лiсiв, яка описуеться piвнянням регреси:
0 3882
y = 23.4-x Exp(-0.061x). Цю зaлежнiсть можна устшно використовувати при фоpмувaннi системи оргашзацшно-господарських зaходiв, направлених на послаблення прояву piзномaнiтних негативних явищ, якi характерш для лaндшaфтiв з незначною люистютю та високим вiдсотком Ыльськогосподарсь-ко1' освоеностi. Як зазначалось вище, структура земельних упдь в межах регюну дослщжень iстотно порушена. Внaслiдок штенсивного антропогенного ос-воення теpитоpiï, що супроводжувалось нaдмipним вирубуванням лiсiв та активного переведення лiсових земель у Ыльськогосподарсью угiддя, вiдбувся ю-тотний пеpеpозподiл компонентiв ландшафту на користь агроосвоених земель.
На пiдстaвi спiвстaвлення плошi еродованих земель в межах адмшь стративних paйонiв, як pозтaшовaнi в pегiонi дослiджень з показниками пло-шi сiльськогосподapських земель, вдалось встановити тюну пряму кореляцшну залежнють мiж цими показниками (R = 0.7833±°'°983), яка найкраще описуеться piвнянням pегpесiï y = 39.6-х0'1713. Варто зазначити, що вщповщно до розрахованих залежностей спостершаеться динамжа зростання плошi еродованих земель при збшьшенш сiльськогосподapськоï освоеност теpитоpiï в межах Волинсько!" височини. Найнижчий показник еродованосл грунпв ха-рактерний при сiльськогосподapськiй освоеностi до 60 %. Бшьш iнтенсивне зростання площд еродованих земель спостеpiгaеться при зростанш Ыльсько-господарсько1' освоеностi територи понад 63 %. Найвищий показник зростання площд еродованих земель характерний при Ыльськогосподарськш ос-военост бiльше 76 %. Так, збшьшення плошi сiльськогосподapських земель на 1.4 % сприяе зростанню площд еродованих земель на 5 %. Проведений aнaлiз дае змогу опрацювати вщповщну систему зaходiв, яка дасть змогу ю-тотно послабити iнтенсивнiсть прояву ерозшних процеЫв та шших негативних явищ, шляхом зменшення площд сiльськогосподapських земель в межах Волинсько1' височини. Показник сiльськогосподapськоï освоеностi це лише один з фaктоpiв, науково обгрунтоване регулювання якого, дасть змогу ютот-но покращити екологiчний стан середовища та пiдвишити ефективнiсть ве-дення сiльського та лiсового господарства.
Поряд з пpоaнaлiзовaними факторами, ютотний вплив на розвиток ерозшних пpоцесiв мае pозоpaнiсть сiльгоспугiдь. Частка pimi у стpуктуpi Ыльсь-когосподарських земель вщграе важливу роль в розвитку змивних процеЫв у весняний перюд тд час танення сшгу та протягом проходження зливних до-шiв, якi для дано1' територи е звичним явищем. Особливо негативний вплив у
1. Лкова типолопя, екологiя та бiологiя лiсу
93
цьому процес мае характер вiдкладання снiгу, що мае свою специфшу в межах регюну дослiджень. Для визначення особливостей залежност площi еро-дованих земель вщ розораностi сiльгоспугiдь, нами проведено ствставлення цих показникiв у межах Волинсько! височини. На пiдставi проведеного аналiзу було встановлено тюну пряму кореляцiйну залежнiсть (Я = 0.6649±00765), мiж площею еродованих земель та площею рiллi, яка найбшьш характерно опи-суеться рiвнянням регреси типу: у = 52.4-х0'142. Вщповщно до встановлених за-лежностей можна вщзначити, що зростання площi рiллi сприяе збiльшенню площi еродованих земель. На пiдставi проведених розрахункiв встановлено, що найменша площа еродованих земель характерна для адмшстративних районiв, де площа ршш серед сiльгоспугiдь не перевищуе 70 %, а бшьш штен-сивне зростання площi еродованих земель спостершаеться при пiдвищеннi вщ-сотку розораностi сiльгоспугiдь понад 80 %. Так, при збшьшенш площд рiллi бiльше 80 % на 2.8 %, сприяе зростанню площд еродованих земель на 5 %, в той час, коли шдвищення розораност сiльгоспугiдь понад 65.9 на 6.8 % також обумовлюе збшьшення площi еродованих земель на 5 %.
Аналiз взаемозв,язкiв площi еродованих земель вщ лiсистостi, сшьсь-когосподарсько! освоеностi та розораностi сiльгоспугiдь, дав змогу розраху-вати трифакторну модель залежност площi еродованих земель в межах Волинсько! височини вщ вищезазначених показниюв, яка описуеться рiвнянням регресi!' типу:
у = -2.56 - 0.7186х1 + 0.2015х2 + 0.3313х3
де: у - площа еродованих земель, %; х1 - площа лiсiв, %; х2 - площа сшьгос-пугiдь, %; х3 - площа рiллi, %.
Табл. 2. Залежшсть значень плош^ еродованих земель вiд л^истост^ стьськогосподарсько'1 освоeностi тарозораностi сiльгоспугiдь в межах _Волинсько! височини (л^ист^ть - 5 %)_
№ п/п Розора-тсть с.-г. угвдь, % Сшьськогосподарська освоетсть, %
60 62 64 66 68 70 72 74 76 78 80 82
1 66,0 27,8 28,2 28,6 29,0 29,4 29,8 30,2 30,6 31,0 31,4 31,8 32,2
2 68,0 28,5 28,9 29,3 29,7 30,1 30,5 30,9 31,3 31,7 32,1 32,5 32,9
3 70,0 29,1 29,5 29,9 30,3 30,7 31,1 31,5 31,9 32,3 32,8 33,2 33,6
4 72,0 29,8 30,2 30,6 31,0 31,4 31,8 32,2 32,6 33,0 33,4 33,8 34,2
5 74,0 30,4 30,9 31,3 31,7 32,1 32,5 32,9 33,3 33,7 34,1 34,5 34,9
6 76,0 31,1 31,5 31,9 32,3 32,7 33,1 33,5 33,9 34,3 34,7 35,1 35,5
7 78,0 31,8 32,2 32,6 33,0 33,4 33,8 34,2 34,6 35,0 35,4 35,8 36,2
8 80,0 32,4 32,8 33,2 33,6 34,0 34,5 34,9 35,3 35,7 36,1 36,5 36,9
9 82,0 33,1 33,5 33,9 34,3 34,7 35,1 35,5 35,9 36,3 36,7 37,1 37,5
10 84,0 33,8 34,2 34,6 35,0 35,4 35,8 36,2 36,6 37,0 37,4 37,8 38,2
11 86,0 34,4 34,8 35,2 35,6 36,0 36,4 36,8 37,2 37,6 38,1 38,5 38,9
12 88,0 35,1 35,5 35,9 36,3 36,7 37,1 37,5 37,9 38,3 38,7 39,1 39,5
13 90,0 35,7 36,2 36,6 37,0 37,4 37,8 38,2 38,6 39,0 39,4 39,8 40,2
14 92,0 36,4 36,8 37,2 37,6 38,0 38,4 38,8 39,2 39,6 40,0 40,4 40,8
94
.Исчвнмцмк дослвдження в УкраТш
Розрахована трифакторна модель вiдповiдaе попередньо встановле-ним зaкономipностям. А саме, шд час збiльшення показника лiсистостi, площа еродованих земель зменшуеться, а при зростанш покaзникiв сшьськогос-подарсько1' освоеностi та pозоpaностi сiльгоспугiдь, площа земель, пошкод-жених еpозiйними процесами, збшьшуеться (табл. 2).
Варто зазначити, що на зменшення плошi еродованих земель ютотно впливае зростання показника люистосп. Так, при стaбiльних показниках сшьськогосподарсько1' освоеностi теpитоpiï (70 %) та розораносл сшьгоспу-гiдь (80 %), збшьшуючи показник лiсистостi вщ 5 % до 40 %, можна зменши-ти площу еродованих земель з 34.5 до 9.3 % (рис. 1). Бшьш радикально на змшу площд еродованих земель можна вплинути регулюючи вЫ три показни-ки модел^ а саме показник люистосп, сiльськогосподapськоï освоеностi та розораносл. Так, при одночaснiй змш показника лiсистостi з 5 до 40 %, сшь-ськогосподарсько1' освоеносл з 70 до 60 % та розораносл сiльгоспугiдь з 80 до 66 %, можна обумовити послаблення штенсивносл ерозшних процеЫв i сприяти зменшенню площд еродованих земель з 34.5 до 2.6 %.
■ 40,0-45,0
□ 35,0-40,0
□ 30,0-35,0
□ 25,0-30,0
□ 20,0-25,0
□ 15,0-20,0
□ 10,0-15,0
□ 5,0-10,0
□ 0,0-5,0
Рис. 1. Залежшсть площi еродованих земель eid RÎcucmocmi, стьськогосподарсько1 oceoeHocmi таpo3opaHocmi сiльгоспугiдь в межах
Волинсько'1 височини, %
Як показали нaшi дослщження, найбшьш активно зменшити штенсив-шсть ерозшних процеЫв можна збшьшуючи люиспсть територи. Так, збшьшивши люистють сшьгоспупдь на 5 %, можна зменшити площу земель, як шддаються впливу ерозшних процеЫв на 4 %. Поряд з тим, зменшуючи показник сшьськогосподарсько1' освоеносл на 10 %, забезпечуеться зменшення площд земель, яю шддаються ерозшним процесам лише на 2.0 %. Дещо бшьш штенсившше можна впливати на зменшення ерозшних процеЫв, зменшуючи
1. Лкова типолопя, еколопя та бюлопя лicу
95
показник розораность Так, зменшуючи розоранiсть сiльгоспугiдь на 10 %, при сталих показниках люистосп та сiльськогосподарсько! освоеностi, обумо-влюеться зменшенням площi земель з проявом ерозшних процесiв на 2.6 %.
З метою ослаблення прояву негативних процешв в умовах складного рельефу Волинсько! височини передбачаеться створення системи фггоме-люративних насаджень на схилах рiзно! крутизни i у заплавах рж (прирусло-вi та полезахисш поперечнi смуги, кольматуючi насадження, смуги навколо водоймищ) та регулювання сшввщношення компонентiв ландшафту. Визна-чальним при створеннi вiдповiдних захисних насаджень, повинен бути водо-збiрний принцип. Пщ час проведення заходiв направлених на рацюнальне розташування фiтомелiоративних насаджень доцшьно враховувати особли-востi рельефу, ерозшну напруженiсть територi!, ерозiйну шддатливють грун-тiв, суму та характер опадiв, структуру угiдь, лiсистiсть, характер розмщення лiсiв та !х стан у межах елементарного водозбору [9].
У зв'язку з повсюдною еродовашстю земель, що мае мiсце в умовах Волинсько! височини, особливо важливого значення набувае рацiональна оргаш-зацiя територi!, що е основою протиерозшного захисту грунтiв. Кожне аграрне господарство повинно розробити проект внутршньогосподарського землекори-стування з протиерозiйною оргашзащею територi! iз залученням системи агро-технiчних, лiсомелiоративних та гiдротехнiчних заходав. Доцiльно ширше впро-ваджувати грунтозахисш та вологозберiгаючi технологi! обробiтку грунту, на схилах - суворо дотримуватись термшв висiвання грунтозахисних культур, а на непридатних для посiвiв дшянках - створювати лiсовi насадження. Особливо! уваги заслуговуе система грунтозахисного контурно-мелюративного землеробства у поеднаннi з люомелюративними заходами, яка забезпечуе пе-ренесення частини посiвних культур з рiвнинного землекористування на схи-ловi землi, а просапнi найбiльш ерозшно небезпечнi культури, навпаки, кон-центрують у рiвниннiй частинi на схилах крутизною до 3°. Протиерозшш заходи слщ здiйснювати по басейну загалом, а основу фiтомелiоративних насаджень повинш складати аборигеннi деревш породи з активним використан-ням чагарниюв. Лише за умови, коли земля не перевантажена техшкою, мше-ральними добривами та пестицидами, природна родючють не знижуватиме-ться, а зростатиме. I лише тодi агроландшафти будуть виконувати свою бага-тофункцюнальну роль, служитимуть не лише забезпеченню людини продуктами харчування, а й сприятимуть регенераци чисто! води i пов^ря, а також оздоровленню людей.
Значна крутизна схилiв сприяе штенсивному прояву ерозiйних проце-Ыв. Найбiльш iстотний змив грунтiв спостершаеться в нижнiй випуклiй час-тиш привододiльних схилiв, де крутизна понад 5°. Вщповщно до пропозицш окремих дослщниюв, у захiднiй частинi регюну дослщжень по бровцi берегiв гiдрографiчно! сiтки доцiльно розташовувати вiтроломну-водорегулюючу за-хисну смугу шириною до 15 м (3-5 рядну) у поеднанш з вггроломно-кольма-туючою смугою шириною до 10 м, що дасть змогу ютотно зменшити штенси-вшсть прояву ерозiйних процесiв i сприятиме додатковому залученню земель привододiльного фонду до бшьш ефективного сiльськогосподарського вико-
96
.Лювнмцмк дослiдження в УкраТнi
ристання [11, 13, 15]. Схили швденно1' та швденно-схщно1' експозици крутю-тю понад 15°, як бшьш еродоваш доцшьно вивести iз сiльськогосподapського користування i провести ïx зaлiсення, оскшьки сiльськогосподapський обро-бiток сприяе подальшш aктивiзaцiï еpозiйниx пpоцесiв та зниженню родю-чостi гpунтiв.
Як показали дослщження в умовах швшчно-схщно1' частини Волинсько:' височини, при створенш захисних лiсовиx насаджень у приводо-дiльнiй зонi доцiльно вщдавати перевагу у склaдi насаджень сосш звичaйнiй, яка характеризуеться меншою вибaгливiстю до багатства грунту i бшьш швидким ростом поpiвняно з шшими деревними породами. При умовi ство-рення захисних насаджень у середнш чaстинi пaгоpбiв, перевагу необxiдно вщдавати змiшaним насадженням за участю сосни звичайно!, дуба червоного та дуба звичайного. У нижнш чaстинi рельефу регюну дослiджень у склaдi захисних люових насаджень повиннi переважати дуб звичайний, бук люовий та iншi листянi породи, якi у даних умовах краще ростуть i розвиваються. Та-кi землi можна також використовувати для вирощування медоносних i ль карських рослин та оргашзаци pекpеaцiйниx зон. Схили iншиx експозицш крутизною 10-15° потpiбно вiдводити шд бaгaтоpiчнi трави, сади та залюен-ня, вилучивши ïx зi складу сшьгоспупдь, що економiчно та еколопчно е бiльш вигiдним. Вздовж сxилiв через 250 м доцiльно створювати 2-3-х рядш вiтpоломнi лiсовi смуги, що дасть змогу ефектившше пpотидiяти негативному впливу вiтpу, сприятиме piвномipному pозподiлу снiгу та зменшенню ш-тенсивностi еpозiйниx пpоцесiв. У схщнш чaстинi pегiону дослiджень, яка характеризуеться перевагою серед шдстилаючих материнських порщ сар-матських шщаниюв та бiльш сухого i континентального кшмату, доцiльно передбачити бiльш значну участь люових насаджень та менший вщсоток сiльськогосподapськиx угiдь. Тут необхщно сформувати ландшафти таким чином, щоб 65 % територи займали сшьгоспупддя, 15-20 % - луки, до 3 % -сади та 15-20 % - лiсовi насадження piзномaнiтного призначення.
Важливу роль у стабшзаци негативних процеЫв на територи Волин-сь^ височини мае люомелюративне облаштування piчковиx долин. На да-ний час береги piчковиx долин зайня^ пiд низькопpодуктивнi пасовища i шддаються штенсивному еpозiйному змиву. У межах piчковиx долин у безлюих дiлянкax шоpiчний поверхневий стж сягае 300-1400 м /га. Важливо вщзначи-ти, що до 80 % цiеï величини припадае на весняний перюд, що приводить до повеней. Отже, основним заходом, який дасть змогу послабити штенсивнють негативного впливу поверхневого стоку в межах piчковиx долин е регулюва-ння стоку по всьому водозбору, шляхом формування системи захисних люо-вих насаджень.
За бровкою коршних берепв необхщно створювати лiсовi смуги шириною 15-20 м, що дасть змогу забезпечити повне поглинання польового стоку. Залежно вщ стану, береги piчковиx долин можуть використовуватись шд залюення, у випадку штенсивного прояву ерозшних процеЫв, або бшьш полой схили можна використовувати для закладки сaдiв i грунтозахисних Ывоз-мш. На межi берега i пойми доцшьно створювати вузьку люову смугу, а дaлi
1. Лкова типологiя, екологiя та бюлопя лку
97
на схилi через 900-1200 м формувати 2-3 рядш лiсовi смуги, якi сприятимуть не тшьки послабленню ерозiйних процеЫв, але й забезпечать створення луго-вих клiток площею 14-20 га та забезпечать формування оптимальних мжро-клiматичних умов [6, 14, 19]. Вщповщно до вимог ефективного використання пойм рж, лiсомелiоративнi заходи повинш передбачати створення на обох берегах рж прируслових лiсових смуг, як сприятимуть закрiпленню берегiв i кольматажу твердих стоюв, а також поперечних люових смуг, якi пiд час по-веней будуть зменшувати швидюсть течi! рiки, кольматуватимуть твердий стж, попереджуватимуть концентрацiю потокiв i створюватимуть оптимальш мiкроклiматичнi умови.
Фiтомелiоративнi лiсовi насадження в межах регiону дослщжень роз-ташованi нерiвномiрно, що викликано надмiрною перевагою в ландшафтах сшьськогосподарських земель. Тому для формування оптимальних умов роз-витку продуктивних сил i забезпечення високо! продуктивностi сшьськогос-подарського виробництва необхiдно визначити при якш площi лiсових насаджень буде забезпечено не тшьки повний захист грунпв вщ ерозiй, а й стабь льний екологiчний стан навколишнього середовища. Поряд з вдосконален-ням сшьськогосподарського виробництва, важливе значення в оптимiзацi! використання агроландшаф™ мае рацiональний мiжгалузевий розподiл терито-рi! та впровадження оптимальних моделей землекористування [18, 21, 22].
Вщповщно до цих вимог необхщно передбачити поступове ослаблен-ня ерозiйних процеЫв шляхом зменшення розораностi сiльгоспугiдь, змен-шення площi сiльськогосподарських земель i збiльшення лiсистостi агро-ландшафтiв до 15 %, а загально! люистост з 16,7 до 25 %. Такий захiд потре-буе вилучення з сшьськогосподарського користування для потреб залюення та залуження 32,4 тис. га сильно та дуже сильноеродованих сшьськогосподарських земель. Одночасно при формуванш еколопчно стабiльних ландшафт, доцiльно вилучити для цих потреб частину середньоеродованих i слабоеродованих земель на площд 39,6 тис. га. Загальна площа земель в межах регюну дослщжень, на яких плануеться провести заходи щодо залюення та залуження, за нашими розрахунками сягае 72 тис. га. Частину цих земель необхщно вщвести шд залуження (близько 7 тис. га), що сприятиме змен-шенню показника розоранос^ сшьгоспупдь, а на 65 тис. га земель потрiбно створити, вщповщно до передбачених вимог, масивш та смуговi фiтомелiора-тивнi лiсовi насадження корiнного складу та рiзноманiтного функцiонального призначення. Виконання даного завдання необхщно здiйснювати поступово протягом певного перюду. Так, у перiод до 2010 року доцшьно провести заль сення в межах агроугiдь на площд 18 тис. га, використовуючи для цих потреб вилучеш з сшьськогосподарського користування сильно- та дуже сильноеро-доваш землi, що дасть змогу збшьшити лiсистiсть агроугiдь до 10 % а за-гальну лiсистiсть до 19.5 %. У перюд з 2010 до 2025 роюв передбачаеться збiльшити площу люових земель на 21.4 тис. га, в результат створення сму-гових та масивних люових насаджень. Цей захщ дасть змогу пiдвищити ль систiсть агроландшафтiв регiону дослiджень до 12 %, загальну лiсистiсть до 23,2 % i сприятиме зменшенню площi земель на яких проходять ерозшш про-
98
Л1с1внмцьк1 дослiдження в УкраТш
цеси на 4 %. У перюд заключного етапу розширення площi фггомелюратив-них та масивних лiсових насаджень дослщного perioHy, до 2040 року необ-хiдно збiльшити площу лiсiв на 24.1 тис. га (на 10,7 тис. га в агроландшафтах та на 13,4 тис. га у держшсфонд1) за рахунок залюення середньо - та сильно-еродованих земель.
Пюля завершення робiт по формуванню замкнуто! системи фггомелю-ративних люових насаджень, що пов'язано з залюенням та залуженням земель вилучених з сшьськогосподарського користування, доцшьно науково обгрунтувати та визначити межi регiонального природного парку в межах Волинсько! височини. Це дасть змогу не тшьки зберегти ушкальну природу, найбшьш цiннi за сво!ми функщями лiсовi насадження, високопродуктивнi сiльськогосподарськi упддя, сприятиме зменшенню iнтенсивностi прояву негативних процеЫв, забезпечить збереження природних ресурЫв, стабшзуе екологiчний стан навколишнього середовища, а й iстотно шдвищить потен-цiйнi можливостi розвитку люового та сiльськогосподарського виробництва в межах регюну дослщжень.
Л1тература
1. Атрохин В.Г., Ливанов П.П. Проблемы лесовосстановления в зарубежных странах. - М.: ЦНТИ, 1976. - 27 с.
2. Брагинская В.И. Подходы к разработке принципов моделирования, проектирования и оптимизация агроландшафта// Ландшафты Молдавии и их рациональное использование. - Кишинев: Штиинца, 1987. - С. 65-75.
3. Булотас Ю. Агрохимические и физические свойства эродированных почв: Сб. науч. Тр. - Вильнюс: ЛитНИИЗ, 1984, т. 22. - С. 122-130.
4. Генсирук С.А., Бондар В.М. Люов1 ресурси Укра!ни, !х охорона i використання. -К.: Наук. думка, 1973. - 528 с.
5. Генс1рук С. А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи Захщного регюну Укра!ни. - Львiв: Атлас, 1998. - 408 с.
6. Гудялис В., Тамошайтис Ю., Паулюкявичюс Г. Экологическая роль лесных насаждений на приозерных склонах. - Вильнюс: Изд-во АН Лит.ССР, 1981. - 190 с.
7. Коваль Я.В., Антоненко В.П. Лесные насаждения в охране земельных ресурсов// Труды респуб. Конф. "Проблемы землепользования на современном этапе перестройки". - К.: Наук. думка. - 1989. - С. 247-250.
8. Ковтун А.П. Водно-физические свойства смытых серых лесных почв на лёсе// Почвоведение. - 1969, № 9. - С. 51-57.
9. Копий Л.1. Теоретичш аспекти збшьшення люистосп захщного регюну Укра!ни// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 126-131.
10. Копш Л.1. Вплив структури земельних ресурав захщного регюну Укра!ни на еродованють земель// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. -1999, вип. 9.12. - С. 74-79.
11. Копш Л.1., Ф1зик 1.В. Оптимiзацiя люистосп в агроландшафтах твшчно-схщно! частини Волинсько! височини. - Львiв: Вид-во НТШ, 1999. - 141 с.
12. Милосердов Н.М. Влияние лесных полос на урожай зерновых культур в Степи Украины// Лесное хозяйство. - 1991, № 10. - С. 30-31.
13. Мельник А.С. Защитное лесоразведение на Волынской возвышенности: Авто-реф. Дис... канд. с.-х. наук: 06.03.01. - Львов, 1974. - 28 с.
14. Мельник А.С. К вопросу необходимой лесистости в условиях Западной Лесостепи// Лесное хозяйство, лесная, бумажная и деревообрабатывающая промышленность. - К.: Будивельник. - 1975. - С. 45-51.
15. Нагирна В.П., Язынина Р.А. Рациональное использование и охрана земельных ресурсов в региональных агропромышленных комплексах// Труды респуб. Конф. " Проблемы землепользования на современном этапе перестройки". - К.: Наук. думка. - 1989, вып. 2. - С. 6-10.
1. Лкова типолопя, еколопя та бюлопя лку
99
16. Пинчук Н.А. Размещение стокорегулирующих лесных полос в Молдавии// Земледелие. - 1988, № 2. - С. 27-28.
17. Пилипенко О.1. Оптимiзацiя зональних, люоаграрних екологiчних систем// Люо-вий журнал. - 1994, № 4. - С. 21-24.
18. Скородумов А.С. Эродированные почвы и продуктивность сельскохозяйственных культур. - К.: Урожай, 1973. - 272 с.
19. Соловш 1.П. Формування оптимально! люисгосп створенням люових культур в агро-ландшафтах Захщного Лсостепу: Атореф. Дис.. .канд. с. - г. наук: 06.03.01. - Львiв, 1992. - 18 с.
20. Харитонов Г.А. Водорегулирующая и противоэрозионная роль леса в условиях Лесостепи. - М.: Гослесбумиздат, 1963. - 255 с.
21. Jakubowski G. Lesistosc a problemy ochrony srodowiska// Post^py techniki w lesnictwie. - Warszawa: Swiat, 1994. - Nr. 55. - S. 65-71.
22. Gensirouk S., Kopiy L., Gorosko M. Perspective of ecological optimization of agricultural landscapes in Western region of Ukraine// Ecological management of landscape. - Warszawa, 1980. - P. 88-90. _
УДК 630.443 Я.М. Слободян, М.О. Срко, П.Я. Слободян,
Т.1. Полатайчук - УкрНДЫрлк M. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ
культурально-морфологшш ознаки та антагошстичш в1дносини з PLEUROTUS OSTREATUS
(FR. EX JACQ.) QUEL прикарпатського штаму ARMILLARIELLA MELLEA (FR. EX VAHL) KARST.
В умовах Прикарпаття видшено мiсцевий штам збудника кореневих гнилей хвойних та листяних порiд Armillariella mellea (Fr. ex Vahl) Karst, вивчено культу-рально-морфолопчш особливостi та взаемовплив його i3 Pleurotus ostreatus (Fr. ex Jacq.) Quel в умовах культури.
Ya. Slobodjan, M. Sirko, P. Slobodjan, T. Polatajchuk - UMFRI
The cultural morphologe peculiarity Prykarpathians strain Armillariella mellea (Fr. ex Vahl) Karst and antagonistics relations from Pleurotus ostreatus (Fr. ex Jacq.) Quel in conditions culture
The locals strain pathogens of roots rots coniferous and leaf trees Armillariella mellea (Fr. ex Vahl) Karst, in condition Prykarpattia selected, the cultural morphologe peculiarity and antagonistics relations from Pleurotus ostreatus (Fr. ex Jacq.) Quel in conditions culture studied.
Armillariella mellea (Fr. ex Vahl) Karst - один i3 найнебезпечшших сап-ропаразилв, який викликае бшу гниль корешв i окоренково! частини стовбура як листяних так i хвойних порщ [1]. Патоген е яскраво вираженим полiфагом, трапляеться на 236 видах рослин [2] i поширений у помiрному i субтротчному поясах. Гриб характеризуемся широким дiапазоном полiморфiзму. До 80-х ро-юв вважалось, що збудником захворювання е тшьки один вид. Armillariella mellea (Fr. ex. Vahl) Karst = Armillaria mellea (Vahl) Quel = Clitocybe mellea (Vahl) Ricken описаний вперше у 1790 рощ датським мжологом M. Vahl. Подальше вивчення гриба вщкрило значш морфолопчш та бюлопчш вщмшносп плодових тiл та ризоморф як у природ^ так i в штучнш культурi [3]. На цей час в Еврош в рамках вщомого виду A. mellea видшено п'ять iнтерстерильних форм [4], як характеризуються рiзною агресивнiстю до рослини-господаря.
100
.Исшиицмк дoслiджeння в УкраТш
