CC BY
13
5. Неспляк О.С. Еколопчш особливостi формування флори i рослинностi золошлаковщ-валiв Бурштинсько! теплово! електростанцп та !х використання в рекультивацп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.16 - Еколопя / О.С. Неспляк. - Дншро-петровськ, 2011. - С.
6. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Изд-во "Фитосоциоцентр", 1999. - 548 с.
7. Промiжний звгг про науково-дослщну роботу. Вивчення можливостей озеленення i закрiплення огороджувальних дамб золошлакових вщвашв Бурштинсько! ДРЕС багатс^чни-ми травами, деревними i чагарниковими породами. - Дубляни : Вид-во Львiв. с.-г. ш-ту, 1993. - 23 с.
8. Уманова Н.Е. Особенности самозарастания золоотвала Рефтинской ГРЭС / Н.Е. Ума-нова, Е.И. Филимонова, А.К. Махнев // Биологическая рекультивация и мониторинг нарушенных земель : матер. Междунар. науч. конф. (Екатеринбург, 4-8 июня 2007 г.) - Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2007. - С. 649-664.
Парпан В.И., Неспляк О.С. Принцип создания экологически эффективных культурфитоценозов на золошлакоотвалах Бурштынской теплоэлектростанции
Охарактеризована и предложена технология создания экологически эффективных культурфитоценозов на золошлакоотвалах Бурштинской теплоэлектростанции.
Ключевые слова: флора, культурфитоценозы, золошлакоотвалы.
Parpan V.I., Nesplyak O.S. For creating eco-efficient plant communities cultures of the asheslag dumps of Burshtynska TEPS
The creation of eco-efficient technology for communities cultures of the asheslag dumps of Burshtynska power plants were characterizes and suggested.
Keywords: flora, communities cultures, asheslag dumps.
УДК502.5+504.05 Проф. Л.1. Коти, д-р с.-г. наук;
наук. ствроб. О.1. Котй - НЛТУ Украши, м. Львiв
ПЛАНУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЛАНДШАФТ1В ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Проаналiзовано етапи антропогенного освоення прських ландшаф™. Досл> джено критерп оцшки негативного впливу на сшьськогосподарсьга ландшафта. Виз-начено параметри планування ландшаф™ та встановлено окремi показники 1х оптимального сшввщношення.
Забезпечення сталого розвитку господарства чи регюну можливе зав-дяки проведенню довготривалого використання природних ресуршв 1з мшь мал1защею при цьому негативного антропогенного впливу на стан навко-лишнього середовища. Особливу роль у виконанш цього завдання виконуе еколопя ландшафту, яка покликана, на тдстав1 вивчення взаемодп складових частин природних комплекшв 1 антропогенного впливу внаслщок анал1зу балансу речовини й енергп, обгрунтувати систему заход1в, як мають забезпечи-ти оптимальний вар1ант природокористування. При цьому необхщно врахо-вувати комплекснють 1 системнють взаемовщношень м1ж природними компонентами ландшафту та факторами антропогенного впливу. На тдстав1 цього положення, забезпечення сталого функцюнування окремого компонента природного середовища без забезпечення сталого функцюнування бшьш складних цшюних територ1альних одиниць не мае жодного сенсу [1, 2].
Поступове освоення людством середовища свого iснування призвело не тшьки до порушення рiвноваги у великих природних територiальних комплексах, але й iстотно змшило середовище навколо себе, сформувавши знач-ну кiлькiсть антропогенно перетворених природно-територiальних комплек-сiв, якi вiдрiзняються не тшьки природними умовами, а й ступенем антропогенного освоення, структурою земельних угадь, функцюнальним призначен-ням. Розроблення заходiв iз регулювання природних i антропогенних проце-сiв можливе за умови отримання конкретних вадомостей про 1х динамiку та штенсивнють. Стале функцiонування геосистем досягаеться стабЫзащею кругообiгу речовин, основу яко1 становлять Грунти. Саме за умови збережен-ня умов постiйного стабiльного обмшу речовин i енергп з атмосферою, ниж-чими i вищими рослинами та тваринами, Грунти здатш забезпечити тривале функцюнування бiогеоценозiв i ютотно посилити 1х саморегулюючi власти-вост (водопоглинання, сорбцiйну емнiсть, бiологiчну активнють тощо).
Внаслiдок значного вирубування лiсiв та збiльшення площi сшьгоспу-гадь сформувались умови для активного розвитку ерозiйних процесiв i швид-кого руйнування Грунлв (рис. 1). Особливу роль у тдтриманш еколопчно1 стабшьносп агроландшафтiв вiдiграе природна рослиннiсть (люова, болот-на). Встановлення критичних параметрiв iснування екологiчно стiйкого ландшафту дае змогу вiдзначити конкретнi межi руйнiвних (вiдсоток розоранос-тi, сшьськогосподарська освоенiсть територп) та стабiлiзуючих (мшмальна лiсистiсть, особливостi розташування лiсових дшянок, наявнiсть неосушених болiт та шших компонентiв природного середовища) чинникiв, яю визнача-ють умови сталого функцюнування екосистем. Вадомо, що найбiльш стабшь-ними е агроландшафти, якi максимально насичеш природними фiтоценозами.
Активний розвиток суспшьних вiдносин на територп Укра1ни протя-гом декшькох столiть, що супроводжувався iнтенсивним освоенням i вико-ристанням природних ресурсiв, зумовив ютотш змiни в 1х структурi та спри-яв значному погiршенню еколопчного стану середовища. Складнi iсторичнi процеси призвели до ютотного розвитку окремих негативних тенденцш i про-цешв (винищення лiсiв, розвиток ерозiйних процешв, повенi зсуви). Так, з XVI по XX ст. в Укра1ш значно (у 3,5 раза) зменшилась площа лiсiв, збшьши-лась сшьськогосподарська освоенють територп, зросла розоранiсть сшьгоспу-гiдь та еродованiсть земель [2, 4].
Як видно з наших досладжень, найбшьш iстотно на стан земельних ре-сурсiв регiону, поряд iз сiльськогосподарською освоенiстю, впливае 1х розо-ранiсть. Найiнтенсивнiшi ерозiйнi процеси Грунпв вiдбуваються на орних землях у весняний перюд до появи рослинност та в осiннiй - тсля збирання урожаю. Цей показник ютотно змшюеться в межах окремих адмшютратив-них областей та райошв. Найбiльша частка рiллi серед сшьгоспугадь спосте-рiгаеться в лiсостеповiй зош, в окремих районах Прикарпаття та Закарпаття.
Значною еродованютю орних земель вадзначаються гiрськi райони Карпат (до 40 %). 1нтенсивний розвиток водно1 ерозп спричиняе, поряд iз природними факторами (велика кшькють опадiв, значна крутизна схилiв, низька протиерозiйна стшкють гiрських Грунтiв), особливо активна госпо-
дарська дiяльшсть у надто складних екологiчних умовах (надмiрне розорю-вання гiрських схилiв, недотримання протиерозiйних заходiв, розташування сшьгоспупдь на ерозiйно небезпечних дiлянках).
Проведет нами дослщження щодо прояву негативних процеив у Кар-патському регюш дали змогу вщзначити, що в умовах району Прикарпаття та Закарпаття найбшьш ютотний негативний вплив на стан земельних упдь мае розоранють сiльгоспугiдь [3]. Умовно райони ми об'еднали в единий район, внаслщок того, що особливостi розташування вщносно пасма гiр, сшьсько-господарське використання, люистють, розоранiсть i сiльськогосподарська освоешсть е досить подiбними i потребують подiбних заходiв щодо послаб-лення прояву негативних процешв. Серед факторiв, якi iстотно впливають на послаблення ерозшних процесiв в умовах району, варто вщзначити також площу пасовищ [5]. Саме цi чинники було використано для проведення дво-факторного аналiзу залежностi площi еродованих земель в райош Прикарпаття та Закарпаття вщ розораностi сiльгоспугiдь та площi пасовищ (табл. 1, рис. 2).
Рис. 1. Ретроспективний аналгз вирубування лгсгв за перюд 1855-1960 рр. у межах Розточчя
Зютавлення залежносп площi еродованих земель вщ зазначених вище факторiв дало змогу встановити и параметри й описати рiвнянням регресп типу:
у = 3 04 • х-0,34 . х0,14 _ е0,14-х1+0,06-х2+0,06-Л12-0,02хгх2.
де: у - еродоваш земл^ %; х1 - розоранiсть сшьгоспупдь, %; х2- пасовища, %.
Вiдповiдно до встановлених особливостей, чггко простежуеться за-лежнiсть зменшення площi еродованих земель вщ зниження розораностi сшьгоспупдь в межах аналiзованого регiону.
Специфiчнi особливостi прояву ерозiйних процесiв формуються у районi Карпат. Район характеризуеться перешчним рельефом, значною чут-ливютю до антропогенного впливу на структуру ландшафту, особливо до змь ни люистосп. Рiзкi змiни площi лiсiв i сiльськогосподарських угiдь, якi вщбу-вались у перiод штенсивно1 заготiвлi деревини в Карпатах, зниження верхньо1 межi лiсу, супроводжувались iстотним попршенням екологiчного стану середовища (посилення ерозшних процесiв, прояв зсувних явищ та зростання частоти катастрофiчних повеней). Аналiз iнтенсивностi ерозiйних процесiв вiд люистосп, сшьськогосподарсько1 освоеностi та розораностi в райош Карпат свiдчить про найбшьш вiдчутну залежнiсть цього показника вщ лiсистостi та сшьськогосподарсько1 освоеностi. Як виявилося з наших дослщжень, в умовах району спостер^аеться найбiльш ютотна пряма кореля-цiйна залежнiсть зростання площi еродованих земель внаслiдок збшьшення сшьськогосподарсько1 освоеностi територп та розораност сiльгоспугiдь. На противагу зазначеним вище факторам, лiсистiсть територп району найбшьш ютотно протидiе збiльшенню площi еродованих земель. На пiдставi проведе-них дослщжень, внаслiдок побудови двофакторно1 моделi залежностi площi еродованих земель району вщ найважливiших факторiв, у чи^ змiнних фак-торiв було використано люистють та сiльськогосподарську освоенiсть територп. Внаслiдок порiвняння суми квадратичних вщхилень запропонованих рiвнянь регресп та вщповщносп основаних тенденцiй взаемозалежно1 змши факторiв, пiдiбрано вiдповiдне рiвняння регресп, яке найчiткiше описуе за-лежнють площi еродованих земель в межах району Карпат вщ лiсистостi та сшьськогосподарсько! освоеностi територп (табл. 2, 3, рис. 3).
Табл. 1. Залежшсть значень площ еродованих земель в'д розораност1 сiльгоспугiдь та площi пасовищ в райош Прикарпаття та Закарпаття, %
№
з/п
Пасовища, %
10
15
20
Розоратсть сшьгоспугщь.
%
25
30
35
40
45
50
55
60
65
2,7
3,2
4,7
5,9
7,5
9,5
12,2
15,7
20,2
26,2
34,0
10
2,7
3,1
4,6
7,3
9,3
12,0
15,4
19,8
25,7
33,3
15
2,5
2,9
3,5
4,4
5,5
6,9
11,2
14,5
18,7
24,1
31,3
20
2,3
2,7
3,3
4,0
5,0
6,4
10,4
13,4
17,2
22,3
28,9
25
2,1
2,5
3,0
3,7
4,6
7,4
9,5
12,2
15,8
20,4
26,5
30
1,9
2,3
2,7
3,4
4,2
5,3
6,8
11,1
14,4
18,6
24,1
35
2,0
2,5
3,0
4,8
6,1
7,9
10,1
13,0
16,9
21,9
40
1,6
2,2
2,8
3,4
4,4
5,5
7,1
9,1
11,8
15,2
9
10
45
1,4
1,7
2,0
2,5
3,1
3,9
5,0
6,4
8,2
10,6
50
1,3
1,5
2,2
2,8
3,5
4,5
7,4
11 12
13
14
55
1,2
1,3
1,6
2,0
2,5
3,2
4,1
5,2
60
1,0
1,2
1,5
2,3
2,9
3,6
65
0,9
1,1
1,3
1,6
2,0
2,6
70
0,8
1,0
1,2
1,5
5
г
35. 30. 25 2С 1! 11
ОРС
10
Х1
■ 30.0-35.0
□ 25,0-30.0
■ 20,0-25,0
□ 15,0-20,0
□ 10.0-15,0
■ 5,0-10.0
□ 0,0-5,0
Рис. 2. Залежшсть площ1 еродованих земель в1д розораност с1льгоспуг1дь та площ1 пасовищ у райот Прикарпаття та Закарпаття, %
Зютавлення вщповщних залежностей, характерних для цього району, дало змогу встановити, що вони найкраще описуються рiвнянням регресп:
де: у - еродоваш землi, %; х1 - лiсистiсть, %; х2 - сiльськогосподарська ос-воeнiсть територп, %.
Вiдповiдно до встановлених залежностей в умовах цього району необ-хщно забезпечити зменшення площi сшьськогосподарських угiдь та збшь-шення люистосп (табл. 3). Особливу увагу необхщно придiлити формуванню оптимально1 вжово1 структури лiсiв Карпат i визначенню прюритетного нап-ряму господарювання у межах видшеного господарського району.
Табл. 2. Залежтсть значень площ1 еродованих земель в1д лгсистостг та сгльськогосподарськоТ освоеност1 в райот Карпат, %
№ з/п С/г освое-шсть, % Лгсислсть, %
32,5 37,5 42,5 47,5 52,5 57,5 62,5 67,5 72,5 77,5 82,5 87,5
1 15 3,4 3,0 2,7 2,4 2,2 2,0 1,9 1,8 1,6 1,5 1,5
2 20 5,2 4,6 4,1 3,7 3,4 3,1 2,9 2,7 2,5 2,3
3 25 7,2 6,3 5,6 5,1 4,6 4,3 3,9 3,7 3,4
4 30 9,4 8,2 7,3 6,6 6,0 5,5 5,1 4,8
5 35 11,7 10,2 9,1 8,2 7,5 6,9 6,4
6 40 14,1 12,4 11,0 10,0 9,1 8,4
7 45 16,8 14,7 13,1 11,8 10,8
8 50 19,5 17,1 15,2 13,7
9 55 22,4 19,6 17,5
10 60 25,4 22,2
11 65 28,5
14 80
У = 1,73 • х1
0,92 • х244
Рис. 2. Залежшсть площi еродованих земель вiд тсистостг та альськогосподарськоГ освоеност1 в район Карпат, %
Табл. 3. Розрахунок параметрiв компонентiв ландшафту
Фактичш показники Розраховаш показники
№ з/п Назва адмшютративного люис- сшьсько-госпо- еродова- 5 о не 3 & люис- стьсько-госпо- еродова-
району псть дарська ш земл1 К ^ псть дарська н1 земл1
освоенють освоенють
1 Скол1вський 54,0 23,1 7,4 57,5 20,0 3,1
2 Старо-Самб1рський 34,3 43,0 20,5 37,5 40,0 12,4
3 Турювський 41,6 33,4 14,1 47,5 30,0 6,6
4 Богородчанський 54,3 32,4 5,2 57,5 25,0 4,3
5 Верховинський 59,6 23,0 0,7 62,5 20,0 2,9
6 Долинський 78,5 17,6 2,4 78,5 15,0 1,5
7 Надв1рнянський 74,8 20,1 2,1 ч 74,8 15,0 1,6
8 Рожняивський 72,5 17,6 4,2 72,5 15,0 1,6
9 В. Березнянський 64,4 22,3 1,0 ¿X 64,4 20,0 2,9
10 Воловецький 57,5 30,5 3,3 со 57,5 20,0 3,1
11 Мжпрський 73,0 25,4 6,5 73,0 25,0 3,4
12 Рах1вський 74,3 20,2 2,0 II Л 74,3 20,0 2,5
13 Тяч1вський 61,1 25,3 0,3 62,5 25,0 3,9
14 Глибоцький 34,0 54,7 17,4 37,5 45,0 14,7
15 Сторожинецький 52,1 41,9 10,3 57,5 40,0 8,4
16 Вижницький 64,7 29,5 2,9 64,7 20,0 2,9
17 Путильський 85,1 27,1 0,6 85,1 25,0 0,6
У перспективi необхвдно ютотно збшьшити площу люових насаджень, призначених для рекреацшних цшей та для посилення 1х Грунтозахисних i во-дорегулюючих функцш. Вiдповiдно до цих принцитв, невщкладним завдан-ням в умовах Карпат повинно стати ютотне зменшення площi низькопродук-тивних насаджень, залiсення дшянок, вкритих чагарниками, зменшення пло-щi низькопродуктивних лук i пасовищ, що ютотно зменшить небезпеку про-яву таких негативних явищ, як зсуви та катастрофiчнi повеш.
Дуже важливим завданням у межах цього господарського району е ви-лучення зi сшьськогосподарського користування земель, розташованих на ерозшно небезпечних дiлянках, а також сильно еродованих Грунпв та пасо-вищ. Необхiдно провести 1х покращення, залуження та залiсення шляхом створення коршних високопродуктивних деревостанiв за участю головних ль соутворювальних деревних порщ та характерних клiматичних домiшок за-лежно вiд висоти н.р.м. З метою зменшення iнтенсивностi ерозiйних процешв у межах iснуючих сiльськогосподарських угадь, потрiбно передбачити нарiз-ку сшьськогосподарських полiв незначно1 площi (до 45 га) з обов'язковим 1х оконтуренням захисними люовими смугами.
Доцiльно передбачити також створення культурних пасовищ, оточе-них захисними лiсовими насадженнями. За нашими досладженнями, в межах району Карпат, найбшьш iнтенсивнi ерозiйнi процеси характерш для адмшю-тративних райошв, ciльськогосподарська освоенiсть яких сягае понад 30 %. Висновки:
1. Планування ландшафтав у прських умовах, внасладок комплексного зас-тосування агротехшчних, луко-л1сомелюративних, агромелюративних, гадротехшчних, агрох1м1чних, протиерозшних заход1в, мае визначальне значення для охорони земельних ресурмв вад руйнування та у забезпе-ченш сталого розвитку регюну.
2. Необхадно передбачити виведення низькопродуктивних силових орних земель на тимчасову (10-15 роюв) консерващю шляхом залуження бага-тор1чними бобово-злаковими травосумшами, забезпечивши зменшення площ1 сшьськогосподарських земель та величини !х розораностг
3. Створити на низькопродуктивних луках культурш пасовища внасладок вишву високопродуктивних травосумшей.
4. З метою ютотного послаблення ерозшних процемв на сшьгоспугаддях анатзованого регюну обмежити максимальну площу орного поля до 45 га, передбачити обов'язкове його оконтурення люовими смугами, або чагарниками, активно протид1яти розмщенню довшо! сторони поля вздовж схилу.
5. Надавати особливу увагу вадтворенню високопродуктивних коршних де-ревосташв, реконструкцп низькопродуктивних та еколопчно ослаблених насаджень, що сприятиме покращенню еколопчного стану навко-лишнього природного середовища.
Л1тература
1. Генсирук С. А. Экологические проблемы при оптимизации агроландшафтов Западного региона УССР / С.А. Генсирук, Л.И. Копий, И.П. Соловий // Проблемы землепользования на современном этапе перестройки : матер. респ. науч. конф. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1989. - Вип. 3. - С. 77-81.
2. Экологическая оптимизация ландшафта. - М. : Изд-во "Наука", 1987. - 240 с.
3. Копш Л.1. Проблеми ошташзаци ландшаф™ захщного регюну УРСР / Л.1. Копш // Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1991. - Вип. 22. - С. 30-33.
4. Копш Л.1. Вплив структури земельних ресурав захщного регюну Укра1ни на еродова-нють земель / Л.1. Копш // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.12. - С. 157-161.
5. Копш Л.1. Роль люових насаджень у стабшзаци еколопчно! ситуаци в умовах Во-линсько! височини / Л.1. Копш // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.3. - С. 40-43.
6. Копш Л.1. Екологiчнi принципи ошташзаци лiсистостi в районi Карпат / Л.1. Копiй // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 31-39.
Копий Л.И., Копий О.И. Планирование сельскохозяйственных ландшафтов как основа устойчивого развития
Проведен анализ этапов освоения горных ландшафтов. Исследованы критерии оценки негативного влияния на сельскохозяйственные ландшафты. Определены параметры планирования ландшафтов и установлены отдельные показатели их оптимального соотношения.
Kopij L.I., Kopij O.I. Planning of agricultural landscapes as mortgage of steady development
The analysis of the stages anthropogenic mastering of mountain landscapes is conducted. The criteria of estimation of negative influence are investigational on agricultural landscapes. The parameters of planning landscapes are certain and separate indexes are set them optimal correlation.
УДК 581.[9+527] Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук -
НЛТУ УкраТни, м. Льв1в
СТРУКТУРЫ ЕЛЕМЕНТИ Г1РСЬКИХ КОМПЛЕКС1В РОСЛИННОСТ1 НА РОЗТОЧЧ1
На основ! швентаризацп флори та рослинносп здшснено аналiз поширення та диференщаци елеменпв монтанно! рослинносп на височиш Розточчя. Серед струк-турних елеменпв рослинного вкриття регюну виявлено 164 монтанних види рослин та 11 асощацш рослинносп, щентифжованих методом Браун-Бланке, до складу яких входять прсьга види.
Ключовг слова: Розточчя, монтанш види, рослиншсть, метод Браун-Бланке, осферний резерват "Розточчя".
Горбопрна система природного регюну Розточчя - одна iз найяскравь ших боташчних меж Свропи, яка розмежовуе рiзнi флористичш обласп - По-дшля, Полюся та Карпати. Типово височинний характер регюну та великий перепад висот (190 м на 180 км загально! довжини основного хребта) е важ-ливими чинниками висотно! диференщаци рослинносп та запорукою багато-вжового юнування оселищ гiрських видiв рослин [4]. Географiчне положення регiону е одним iз детермiнуючих чинниюв формування оригшально! флори Розточчя, яка налiчуе 1564 види iз 568 родiв 122 родин i структурно вщповь дае флорi середньоевропейського лiсового регiону. Аналiз системи геогра-фiчних елементiв флори з використанням зонально! концепци географiчного елемента дав змогу видiлити у нш 8 географiчних елементiв: альпшський -2 види (0,1 %), аркто-альпiйський - 9 (0,6 %), бореальний - 460 (29,4 %), не-моральний - 549 (35,3 %) монтанний - 164 (10,5 %), аридний - 217 (13,8 %), азональний - 112 (7,1 %), адвентивний - 51 (3,2 %). Великий вщсоток монтанних видiв у флорi пов'язаний iз фiтоiсторичними подiями. Монтанний еле-мент флори Розточчя складений 164 видами, поширеними у люовому, су-бальпшському та альпiйському поясах гiр помiрноl областi Голарктики. Структура цього елемента засвщчуе його майже повнiстю европейське похо-дження (табл.).
