CC BY
12
4. Логгинов В.Б. Древесные интродуценты в гослесфонде Правобережной Лесостепи Украины// Интродукция и акклиматизация растений. - К.: Урожай, 1984. - Вып.2. -С. 17-21.
5. Маслова Р.В. Культуры лиственницы в центральном районе подзоны хвойных лесов с липой и дубом: Автореф. дис... канд. с. - х. наук: 560/ Брянск. технолог. ин-т. - Брянск, 1970. - 27 с.
6. Мауринь А.М. Опыт интродукции древесных растений в Латвийской ССР. - Рига: Зинатне, 1970. - 258 с.
7. Шкггш К.£. Модрина як швидкоростуча i цшна порода на Укрщш// Наук. пр. УС-ГА. - К., 1971. - № 47. - С. 54-59.
8. Олейник И.Я. Лиственница японская в лесных насаждениях западных районов УССР: Автореф. дис. канд. с. - х. наук: 06.03.03/ Харьков. с. - х. ин-т им. В.В. Докучаева. -Харьков, 1977. - 21 с.
9. Олшник 1.Я. Рекомендаци по створенню i вирощуванню промислових культур модрини японсько! плантацшного типу на Львшщиш// Зелена хвиля. - Золочiв, 1994. - № 5-6.
- С. 3-6.
10. Олейник И.Я. Эколого-экономические аспекты выращивания разновозрастных культур с участием лиственницы японской// Лесн. хоз-во, лесн., бум. и деревобраб. пром-сть.
- К.: Будивельник, 1990. - Вып. 21. - С. 108-111.
11. Олшник 1.Я., Онищук М.В. Тишга помилки при введены модрини в лiсовi культури// Матерiали трепх Погребняювських читань. - Львш: УкрДЛТУ, 1995. - С. 61-64.
12. Олейник И.Я., Шляхта И.М. Повышение качественных показателей древесины дугласии зеленой и лиственницы японской// Лесн. хоз-во, лесн., бум. и деревообраб. пром-сть. - К.: Будiвельник, 1982. - Вып.13. - С. 39-42.
13. Пешко В.С. Лиственница в культурах западных областей Украинской ССР: Автореф. дис. канд. с. - х. наук/ Харьков. с. - х. ин-т. - Харьков, 1965. - 24 с.
14. Саутин В.И., Райко П.Н. Лиственница сибирская и ее разведение в лесах Белоруссии// Сб. ботан. работ Белорус. отдел. Всесоюз. Ботан. общ-ва. - Минск: Изд-во АН БССР, 1961. - Вып.3. - С. 122-126.
15. Смаглюк К.К. 1нтродуковаш хвойш люоутворювач^ - Ужгород: Карпати, 1976.
- 94 с.
16. Щепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А. Разведение быстрорастущих древесных пород.
- М.: Лесн. пром-сть, 1975. - 232 с.
17. Янушко А.Д. Ход роста культур лиственницы европейской в БССР// Сб. науч. работ по лесн. хоз-ву Белорус. лесотехн. ин-та. - Минск, 1959. - Вып.12. - С. 62-68.
18. Яцик Р.М., Бродович Р.1. Досвщ штродукцц цшних деревних порщ// Лс. журн.
- 1995. - № 2. - С. 12-13.
19. Dengler A., Röhrig E. Waldbau auf ökologischer Grundlage. - Hamburg und Berlin: Verlag Paul Parey, 1980. - Bd.1. - 172-174 s.
20. Haasemann W. Untersuchungen zur Ökologie der Europaerlärche, Japanerlärche und ihrer Hybriden im Na-Trockenfeld// Beitr. Forstwirtsch. 1986. Bd.20. № 4. S. 184-188.
21. Liebold E. Die Lärche als Mischholzart im Lächsischen Mittelgebirge und Mittelgebirgsvorland// Archiv für Forstwesen. 1963. Bd.12. Hf.3. S. 290-314.
22. Schober R. Die Japanlärche in ihrer Heimat// Allg. Forstz. 1987. № 26. S. 661-662.
УДК 630 *622 Доц. Л.1. Котй, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРИНЦИПИ ОПТИМ1ЗАЦ11 Л1СИСТОСТ1 В РАЙОН1 КАРПАТ
Характеризуються особливост сформовано! структури земельних ресурсов Карпат в захщному регюш Украши. Аналiзуeться вшив компоненпв ландшафту на прояв ерозшних процеив. Пропонуються еколопчш принципи оптимiзацil лiсистостi району Карпат.
L. Kopiy - USUFWT Ecologycal principals of forestry optimization in Carpathian Mountains
We characterise peculiavity formed structure of soil resourses in western region of Ukraine. Exept this, we analysis some influence of landscape on erosion processes. We proposes ecological principals of forestry optimization in Carpathians region.
Посилення антропогенно!' трансформацп ландшафпв захщного регюну Украши сприяе зростанню еколопчно1 ролi лiсiв в стабiлiзацií навко-лишнього середовища, що, в свою чергу, зумовлюе потребу у збереженш ic-нуючих i cтвореннi нових лicових насаджень. Особливу роль у шдтриманш належного екологiчного стану середовища ввдграють маcивнi, високопро-дуктивнi, високоповнотш, корiннi деревостани, яш поряд з штенсивним наг-ромаджують органiчноí речовини шдтримують воднicть рiк, iнтенcивно очи-щають повiтря, воду, грунти, активно продукують кисень, захищають грунти вщ руйнування, пом'якшують мiкроклiмат, накопичують вологу, протиддать вiтру, тощо.
В результата значного антропогенного освоения територп регюну, площа масивних лicових насаджень суттево зменшилась i на даний час займае понад 4.1 млн. га, в тому чи^ 3.1 млн. га - це лки державного лко-вого фонду, якi характеризуються високою продуктивнктю, нерiвномiрним поширенням та порушеною вжовою структурою. Найбшьш пошириними серед насаджень держлicфоиду е cередньовiковi деревостани (34,7 %). В свою чергу, молодняки II класу вiку займають тут 28,5 % лкопокрито1 площi, мо-лодняки I класу - 20,7 %, приcтигаючi - 9,6 %, а crarai i переcтiйнi лише -6,5 % територп, що суттево впливае на штенсивнкть !'х комплексного еколо-гiчного впливу в межах регюну.
Враховуючи icнуючi об'ективнi умови, першочерговим завданням посилення еколого-захисних та шших функцiй лicових насаджень держлкфон-ду регiону повинно бути регулювання !'х вiковоí структури, шляхом збшьше-ння площi насадження найменш представлених вiкових груп за рахунок заль сення неугiдь, низькопродуктивних земель, крутоcхилiв, тощо. Для цих потреб необидно провести вилучення iз сшьськогосподарського користування сильноеродованих та низькопродуктивних земель для створення на них ма-сивних лicових насаджень, що дозволить збшьшити площу вiдповiдних вшо-вих груп i частково в^егулювати вiкову структуру лiciв регiону. Вилучення вщповщних площ i !х залкення необхiдно проводити в межах видалених нами господарських районiв, враховуючи породний склад насаджень, передба-чивши видiления для цих потреб вiдповiдних бюджетних асигнувань [1].
Одним з варiантiв оптимiзацií вiковоí структури лiciв державного ль сового фонду регюну може бути часткове, або повне переведення лкових насаджень колишшх колгоcпiв i радгоcпiв у держлкфонд з подальшою 1х реконструкцию. Одночасно з оптимiзацiею вiковоí структури деревосташв необхiдно формувати оптимальну лкисткть агроландшафтiв, створюючи за-хиcнi лicовi насадження вiдповiдно до розрахованих потреб. Так, стосовно
наших розрахунтв для рiвнинних агроландшафпв регiону лiсистiсть повинна сягати до 8 %, а в умовах горбопрного рельефу - 8-12 %.
Надзвичайно важливу роль у визначенш прiоритетного напрямку ре-органiзацií ландшафту ввдграе функщонально-господарське призначення конкретного господарського району. У випадку лкового типу функщональ-но-господарського призначення конкретного району, перевага надаеться фор-муванню масивних лiсових насаджень i створенню захисних лiсових насад-жень на невеликих площах в межах окремих агроландшафтш. До такого типу функцiонального призначення вщнесено район Карпат, для якого характерна незначна, порiвняно з шшими частинами регiону, сiльськогосподарська ос-военкть, значно вища лiсистiсть, а найбшьш поширеним видом ерозiйних процесiв е водна ерозк. Район характеризуеться переачним рельефом, знач-ною чутливiстю до антропогенного впливу на структуру ландшафту, особливо до змши лкистост! Рiзкi змiни площi лiсiв i сiльськогосподарських угiдь, якi вiдбувались в перiод iнтенсивноí заготiвлi деревини в Карпатах, понижен-ня верхньо!' межi лiсу, супроводжувались iстотним загостренням еколопчно!' ситуацií (посилення ерозiйних процесiв, прояв зсувних явищ та зростання частоти катастрофiчних повеней).
З метою вивчення впливу окремих показникiв структури земельних ресурсiв на ерозiйнi процеси в зош Карпат, нами був проведений аналiз впливу лiсистостi, сшьськогосподарсько!' освоеностi, розораностi сiльгоспугiдь на штенсивнкть ерозiйних процесiв в межах адмшктративних райошв цього ре-гiону. В результата обробки вихiдних даних була вирахувана величина коре-ляцiйних коефщкнпв, проведено динамiчний аналiз взаемозалежних змш аналiзованих параметрiв i визначено найбшьш оптимальний варiант цих за-лежностей. Аналiз залежностi iнтенсивностi ерозiйних процеав вiд лкистос-тi, сiльськогосподарськоí освоеносп та розораностi в районi Карпат вказуе на найбшьш вдаутний вплив на величину цього показника, лкистосп i сшьськогосподарсько!' освоеностi [2].
Для визначення форми зв'язку використан ршняння регресií таких тишв:
1 У1 =* (х)=ао + а1х; 2. у2 = ао + а1х+а2х2;
4. У4 = a0xai;
5 ai a^x
. У5 = a0x 1e 2 .
В результата порiвняння площi еродованих та лкових земель в межах адмшктративних райошв, якi входять до району Карпат, було встановлено ткну зворотню кореляцшну залежнiсть мiж цими параметрами (R = -
0.8317+0.0627), рiвняння регресп y = 621 -163'x + 0011'x2. Виявлено також пряму залежнiсть площ еродованих земель вiд сiльськогосподарськоí ос-воeностi (R = 0.8045+0.0703) та розораносп сiльгоспугiдь
(Я = 0.7366+0.0938). Параметри регресiйних моделей зв'язку плошд еродова-них земель ввд лiсистостi представленi в таблицi 1,2, а графiчне зображення цieí залежносп подаеться на рис. 1.
Табл. 1. Параметрирегресшнихмоделей зв'язку плош^ еродованихземель _вiд лiсистостi в райош Карпат, %_
Фактичш показники Теоретичт показники
№ п/п Лкис- Еродоват У1 У2 Уз У4 У5
псть, % земл^ %
1 34,0 17,4 15,20 19,34 18,43 16,62 19,39
2 34,3 20,5 15,10 19,07 18,16 16,34 19,10
3 41,6 14,1 12,59 13,28 12,77 11,29 12,84
4 52,1 10,3 8,98 7,01 7,65 7,34 6,91
5 54,0 7,4 8,32 6,13 6,93 6,85 6,15
6 54,3 5,2 8,22 6,00 6,82 6,78 6,04
7 57,5 3,3 7,12 4,73 5,74 6,08 4,95
8 59,6 0,7 6,40 4,02 5,08 5,67 4,33
9 61,1 0,3 5,88 3,58 4,65 5,41 3,94
10 64,4 1,0 4,74 2,77 3,75 4,89 3,19
11 64,7 2,9 4,64 2,70 3,68 4,85 3,13
12 72,5 4,2 1,96 1,80 1,91 3,90 1,88
13 73,0 6,5 1,79 1,79 1,81 3,85 1,82
14 74,3 2,0 1,34 1,79 1,55 3,72 1,67
15 74,8 2,1 1,17 1,79 1,45 3,67 1,61
16 78,5 2,4 -0,11 2,02 0,78 3,35 1,26
17 85,1 0,6 -2,38 3,19 -0,27 2,87 0,81
Сума квадраив 186,9057 81,451 101,7145 133,4113 84,2881
вщхилень
Коефщенти а0 26,901043 62,096981 -12,89728 14232,895 10,994451
рiвнянь -0,344048 -1,6339568 1080,464 -1,914948 0,9198379
регресп а2 0,0110664 -520,2224 -0,078708
Табл. 2. Залежшсть значень плошi еродованих земель вiд лiсистостi в район
Карпат, %
№ п/п Фактичт показники Теоретичт показники
У1 У2 Уз У4 У5
1 34 15,2 19,3 18,4 16,6 19,4
2 39 13,5 15,2 14,5 12,8 14,8
3 44 11,8 11,6 11,4 10,1 11,2
4 49 10,0 8,6 8,9 8,3 8,3
5 54 8,3 6,1 6,9 6,9 6,1
6 59 6,6 4,2 5,3 5,8 4,5
7 64 4,9 2,9 3,9 4,9 3,3
8 69 3,2 2,0 2,7 4,3 2,4
9 74 1,4 1,8 1,6 3,7 1,7
10 79 -0,3 2,1 0,7 3,3 1,2
11 84 -2,0 2,9 -0,1 2,9 0,9
12 89 -3,7 4,3 -0,8 2,6 0,6
13 94 -5,4 6,3 -1,5 2,4 0,4
Як видно з отриманих результатiв в умовах Карпат спостеркаеться найбiльш чггка залежнiсть площi еродованих земель вщ лiсистостi. У даних умовах, навиъ незначне зменшення площi лiсiв сприятиме iстотному збшьшенню ерозiйних процесiв, а також женсивному прояву таких негатив-них явищ як ероз1я, зсуви, та повеш. Вiдповiдно, збшьшення показниюв сшьськогосподарсько1 освоеностi та розораностi сшьгоспупдь також супро-воджуватиметься подiбними негативними наслiдками, що пiдтверджуеться визначеними залежностями.
На шдсташ проведених дослiджень, при побудовi двофакторно!' моде-лi залежностi площi еродованих земель району ввд найбiльш важливих факто-рiв, у числi змшних факторiв були використанi лiсистiсть та сшьськогоспо-дарська освоенiсть територií. В результата поршняння суми квадратичних ввд-хилень запропонованих рiвнянь регресií та вiдповiдностi основних тенденцiй взаемозалежно1 змши фактор1в, пiдiбрано вiдповiдне р1вняння регресп, яке найбiльш чiтко описуе залежшсть площi еродованих земель в межах району Карпат вщ лiсистостi та сшьськогосподарсько1 освоеностi територií (табл. 3). Сшвставлення вiдповiдних залежностей, характерних для даного району, дозволило встановити, що вони найкраще описуються рiвнянням регресií типу:
у = 1,73. х-0,92 . х2,44,
де: у - еродоваш землi, %; хх - лiсистiсть, %; х2 - сiльськогосподарська ос-военiсть територп, %.
Значення площi еродованих земель, залежно вiд згаданих вище показ-ник1в в районi Карпат представлеш в табл. 4. Встановлене ствввдношення за-лежностi корелюючих ознак в даному райош зображено графiчно на рис. 2.
Табл. 3. Параметри регресшних моделей зв 'язку плош^ еродованих земель вiд
№ п/п Фактичт показники Теоретичт показники
Лкис- псть, % Сшьсько-господар-ська ос-воетсть, % Еродо- ваш земл^ % У1 У2 Уз У4 У5
1 34,0 54,7 0,3 18,9 18,7 13,7 21,3 18,4
2 34,3 43,0 0,6 14,3 20,0 11,8 14,9 20,0
3 41,6 33,4 0,7 9,7 13,0 9,2 8,7 13,4
4 52,1 41,9 1,0 12,0 6,9 11,5 9,8 6,8
5 54,0 23,1 2,0 4,4 4,5 4,1 4,0 5,9
6 54,3 32,4 2,1 8,0 6,6 8,8 6,5 6,1
7 57,5 30,5 2,4 6,9 5,3 8,1 5,7 5,0
8 59,6 23,0 2,9 3,8 3,4 4,0 3,6 4,2
9 61,1 25,3 3,3 4,5 3,7 5,5 4,1 3,9
10 64,4 22,3 4,2 3,0 2,6 3,5 3,2 3,1
11 64,7 29,5 5,2 5,8 3,3 7,7 4,8 3,2
12 72,5 17,6 6,5 0,3 1,6 -1,1 2,1 1,7
13 73,0 25,4 7,4 3,3 2,3 5,6 3,5 1,8
14 74,3 20,2 10,3 1,1 2,2 1,7 2,5 1,6
15 74,8 20,1 14,1 1,0 2,3 1,6 2,4 1,5
16 78,5 17,6 17,4 -0,4 2,5 -1,1 1,9 1,2
17 85,1 27,1 20,5 2,7 2,1 6,5 3,3 0,9
Сума квадрапв вщхилень 1744,83 1757,66 1411,3 1590,5 1881,17
Коефщенти рiвнянь регресп а0 0,95731 -10,472 20,6048 1,73347 10,26288
-0,1049 -0,3946 1,85446 -0,922 0,20886
а2 0,39366 2,33023 -382,88 1,43922 0,89909
а3 0,00589 -0,06608
а4 -0,0201 -0,02753
а5 -0,0181 1
Табл. 4. Залежшсть значень nлошi еродованих земель вiд лiсистостi та альськогосподарсько/ освоeностi в райош Карпат, %
№ п/п С/г ос-воешс- ть, % Люистють, %
32,5 37,5 42,5 47,5 52,5 57,5 62,5 67,5 72,5 77,5 82,5 87,5
1 15 3,4 3,0 2,7 2,4 2,2 2,0 1,9 1,8 1,6 1,5 1,5
2 20 5,2 4,6 4,1 3,7 3,4 3,1 2,9 2,7 2,5 2,3
3 25 7,2 6,3 5,6 5,1 4,6 4,3 3,9 3,7 3,4
4 30 9,4 8,2 7,3 6,6 6,0 5,5 5,1 4,8
5 35 11,7 10,2 9,1 8,2 7,5 6,9 6,4
6 40 14,1 12,4 11,0 10,0 9,1 8,4
7 45 16,8 14,7 13,1 11,8 10,8
8 50 19,5 17,1 15,2 13,7
9 55 22,4 19,6 17,5
10 60 25,4 22,2
11 65 28,5
12 70
13 75
14 80
3С 2: 2
□ 25,С-3С,С
□ 2С,С-25,С
□ 1 5, С-2С, С
□ 1 С, С-15, С
□ 5,С-1 С,С
□ С,С-5,С
Рис. 2 Залежшсть площщ еродованих земель вiд лiсистостi та сЫьськогосподарськоЧ освоeностi в райот Карпат, %
Розраховаш показники плошд еродованих земель залежно вщ конкрет-них факторш, дозволяють визначити параметри змiнних факторш, якi сприятимуть зменшенню площi еродованих земель. Вiдповiдно до встановле-них залежностей в умовах даного району необидно забезпечити зменшення площд сшьськогосподарських угiдь та збшьшення лiсистостi. Розрахунок па-раметрiв спiввiдношення компонентов ландшафту Карпат наведено в табл. 5.
Розрахована нами модель вщображае лише кшьккш змiни взаемоза-лежних показникш i не враховуе яккш змiни середовища, якi важко описати вщповвдними залежностями. Хоча окремi параметри цих залежностей суттево впливають на покращення мiкроклiматичних характеристик в межах агроупдь, на пiдвищення врожайносп сiльськогосподарських культур та iншi позитивш змiни.
Наявнiсть велико1 кiлькостi змшних ускладнюе здатнiсть встановлен-ня чиких залежностей окремих параметр1в. Внаслiдок чого нами були вико-ристанi найбшьш характернi показники, змiна яких викликала б вiдповiдну змiну iнших.
Особливу увагу необх1дно приддлити формуванню оптимально1 вiко-во1 структури лiсiв Карпат i визначенню прiоритетного напрямку господарю-вання в межах видiленого господарського району. У перспективi необхiдно суттево збшьшити площу лiсових насаджень, призначених для рекреацiйних цiлей та для посилення 1х грунтозахисних i водорегулюючих функций. Вiдпо-вiдно до цих принцишв першочерговим завданням в умовах Карпат повинно стати суттеве зменшення площд низькопродуктивних насаджень, залiсення дь лянок, вкритих кущовою рослиннiстю, зменшення площд низькопродуктивних лук i пасовищ, що суттево зменшить небезпеку прояву таких негативних явищ як зсуви та катастрофiчнi повенi. Шд час створення лiсових насаджень необхщно враховувати особливостi поширення лiсовоí рослинносп вiдповiд-но до вертикально1 зональносп Карпат [3].
и) 00
Таб. 5. Розрахунок параметрЬв компонентов ландшафту в межах району Карпат, %
Фактичш показники } Розраховаш показники
№ п/п Назва адмш1стративного району люиепсть альськогос-подарська освоешсть еродоваш земл1 Р1внянн регреа люиепсть альськогос-подарська освоешсть еродоват земш
1 Сксшвський 54,0 23,1 7,4 57,5 20,0 3,1
2 Старо-Самб1рський 34,3 43,0 20,5 37,5 40,0 12,4
3 Турювський 41,6 33,4 14,1 47,5 30,0 6,6
4 Богородчанський 54,3 32,4 5,2 57,5 25,0 4,3
5 Верховинський 59,6 23,0 0,7 62,5 20,0 2,9
6 Долинський 78,5 17,6 2,4 78,5 15,0 1,5
7 Надв1рнянський 74,8 20,1 2,1 X 74,8 15,0 1,6
8 Рожня-пвський 72,5 17,6 4,2 о 72,5 15,0 1,6
9 В.Березнянський 64,4 22,3 1,0 *г 64,4 20,0 2,9
10 Воловецький 57,5 30,5 3,3 го 57,5 20,0 3,1
11 1УПжпрський 73,0 25,4 6,5 г 73,0 25,0 3,4
12 Рах1вський 74,3 20,2 2,0 II >> 74,3 20,0 2,5
13 Тяч1вський 61,1 25,3 0,3 62,5 25,0 3,9
14 Глибоцький 34,0 54,7 17,4 37,5 45,0 14,7
15 Сторожинецький 52,1 41,9 10,3 57,5 40,0 8,4
16 Вижницький 64,7 29,5 2,9 64,7 20,0 2,9
17 Путильський 85,1 27,1 0,6 85,1 25,0 0,6
Дуже важливим завданням в межах даного господарського району е вилучення з сшьськогосподарського користування земель, розташованих на ерозiйно-небезпечних дшянках, а також сильноеродованих фунтш та пасо-вищ [4]. Необхщно провести !х залкення шляхом створення корiнних дерево-сташв за участю головних лкоутворюючих деревних порiд та характерних клшатичних домшок залежно вiд висоти н.р.м. З метою зменшення штенси-вностi ерозiйних процесш в межах iснуючих сшьськогосподарських угiдь, потрiбно передбачити нарiзку сшьськогосподарських полш та культурных па-совищ незначно!' площi до 40 га з обов'язковим !х оконтуренням захисними лiсовими смугами. Як показали нашi дослiдження в межах району Карпат, найбшьш iнтенсивнi ерозiйнi процеси характерш для адмiнiстративних ра-йонiв, сшьськогосподарська освоенiсть яких сягае бiльше 30 %. Вiдповiдно до запропоновано! модел^ найбшьш вiдчутно можна вплинути на послабления прояву ерозiйних процесш шляхом зменшення сшьськогосподарсько! ос-военосп i збiльшения лiсистостi району Карпат.
Лггература
1. Кошй Л.1. Теоретичш аспекти збшьшення лiсистостi захiдного регюну Украхни// Науковий вiсник. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1996. - Вип. 5. - С. 126-131.
2. Кошй Л.1. Вплив структури земельних ресурив захiдного регiону Украхни на еро-дован1сть земель// Науковий вюник. - Льв]в: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.12. - С. 74-79.
3. Генсирук С.А. Комплексное лесное хозяйство в горных условиях. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 248 с.
4. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно! екологй. - К.: Либщь, 1993. - 224 с.
УДК632.651 М.П. Козловський - 1нститут екологи Карпат НАН Украти
ВИДОВА РГЗНОМАШТШСТЬ РОСЛИНО1ДНИХ НЕМАТОД УКРАШСЬКИХ КАРПАТ I ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Наведено результати дослщжень видового складу рослинощних нематод у рос-линних поясах Карпат i Передкарпаття.
Ключовi слова: рослино'л'дш нематоди, видова рiзноманiтнiсть, Карпати.
M. Kozlovsky
Species diversity of phytonematods in the Ukrainian Carpathians and Forecarpathians
Investigation results of phytonematod species composition in plant zones of the Ukrainian Carpathians and Forecarpathians are presented.
Key words: phytonematods, species diversity, Carpathians.
Особлива увага до вивчення ф1тонематод у наземних екосистемах зу-мовлена тим, що вони е однieю з найчисленшших груп серед безхребетних тварин Грунту. Численшсть фiтонематод перебувае в межах ввд 1,8-120 млнм2 [1], а ix маса в екосистемах Карпатського регюну може пере-вищувати 100 кг на 1 га.
