CC BY
53
Л1НГВОДИДАКТИКА
УДК 372.881
К. В. КОЛЕСНИК
ЗАСТОСУВАННЯ Л1НГВОКУЛЬТУРОЛОГ1ЧНОГО П1ДХОДУ В НАВЧАНН1 НОВОГРЕЦЬКО1 МОВИ У ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
УКРА1НИ
Показано, що рiдною мовою для греюв Украши визначена новогрецька, осюльки румейський та урумський diuneKmu не введет у систему освти. Для лiквiдацii рекомендуешься застосовувати ттегроване вивчення мови та культури. Навчання новогрецьког мови на основi лiнгвокульшурологiчного тдходу передбачае навчити учтв сприймати мову не як чисту граматичну схему, а як феномен фтософп, iсшорii та культури Грецп i греюв Украши.
Ключовi слова: грецька нащональна меншина, румейський i урумський дiалекши, новогрецька мова, лiнгвокульшурологiчний пiдхiд, лiнгвокульшурологiчна компетен^я, кульшурологiчний текст.
К. В. КОЛЕСНИК
ПРИМЕНЕНИЕ ЛИНГВОКУЛЬТУРОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДА В ОБУЧЕНИИ НОВОГРЕЧЕСКОГО ЯЗЫКА В ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ УКРАИНЫ
Родным языком для греков Украины является новогреческий, поскольку румейский и урумский диалекты не введены в систему образования. Для ликвидации рекомендуется применять интегрированное изучение языка и культуры. Обучение новогреческому языку на основе лингвокультурологического подхода предполагает научить учащихся воспринимать язык не как чистую грамматическую схему, а как феноменальность философии, истории и культуры Греции и греков Украины.
Ключевые слова: греческае национальное меньшинство, румейский и урумский диалекты, новогреческий язык, лингвокультурологический подход, лингвокультурологическая компетенция, культурологический текст.
K. V. KOLESNYK
USE OF LINGUISTIC AND CULTURAL APPROACH IN TEACHING MODERN GREEK AT SECONDARY SCHOOLS OF UKRAINE
Ключовi слова: грецька нащональна меншина, румейський i урумський дiалекши, новогрецька мова, лiнгвокульшурологiчний пiдхiд, лiнгвокульшурологiчна компетен^я, кульшурологiчний текст.
The mother tongue of the Greeks of Ukraine is Modern Greek, since Rumaiic and Urum dialects are not introduced into the education system. To eliminate this situation, it is recommended to apply the integrated study of language and culture. Learning Modern Greek on the basis of linguistic and cultural approach presupposes teaching students to perceive the language not as a purely grammatical scheme, but as a phenomenon of philosophy, history and culture of Greece and the Greeks of Ukraine.
Keywords: Greek ethnic minority, Rumaiic and Urum dialects, Modern Greek, linguistic and cultural approach, linguistic and cultural competence, cultural studies text.
HayKOBi записки. Серiя: педагогжа. - 2014. - № 1
93
У розбудовi укра!нсько! державност зростае увага до проблем етнополiтики, до сучасного стану освгги надюнальних меншин Укра!ни, до особливостей 1хнього духовного-культурного розвитку. Прiоритетним напрямком у нацюнальному вiдродженнi будь-якого народу е вивчення рвдно! мови [13, с. 2]. Для гремв Укра!ни такою мовою стала новогрецька, яка визнана мовою стлкування мгж греками всього св^ i вивчаеться у загальноосвiтнiх навчальних закладах нашо! держави. На жаль, для греюв, як i для багатьох iнших етнос1в Укра!ни, освггня складова етнокультурного розвитку й доа зводиться лише до вивчення мови [2, с. 121].
Методика навчання мовам нацюнальних меншин розроблена недостатньо. Усввдомлення необхiдностi включения грецько! культури в процес навчання мови виражаеться лише у введеннi деяких фрагменпв кра!нознавчо! шформацп на заняттях iз новогрецько! мови. Крiм того, кра!нознавча iнформацiя, зазвичай, стосуеться власне Грецп, а не греков Укра!ни. Вiдтак учнi часто стикаються з труднощами лiнгвокультурологiчного характеру. Для !х ткшдацл на уроках новогрецько! мови необхвдно застосовувати iнтегроване вивчення мови та культури, де мова розумiеться як матерiальна й духовна цiннiсть народу. Саме тому в сучаснш педагопщ все частiше пропонуеться реалiзовувати лшгвокультуролопчний пiдхiд, згiдно з яким мова та культура розглядаються в тюному взаемозв'язку (вивчення мови у культурi й культури в мовi), а людина, з одного боку, е творцем культури, а з шшого - користувачем, який вливае на розвиток ще! культури [12, с. 6].
Метою статп е висвилення реалiзацil мовно-освiтнiх запитiв грецько! нацюнально! меншини на сучасному етапi, до^дження необхiдностi навчання новогрецько! мови на основi лiнгвокультурологiчного пiдходу, обгрунтування потреби формування в учнiв середньо! школи лiнгвокультурологiчно! компетенцi! за допомогою текслв культурологiчного характеру.
Завдання дослiджения: вивчити сучасний стан середньо! освiти грешв Укра!ни; розглянути формування лiнгвокультурологiчно! компетентносп в рамках лiнгвокультурологiчного пiдходу; навести практичш приклади для формування лшгвокультурологшно! компетентностi на уроках новогрецько! мови.
1сторш грецького шк1льництва на територп Укра!ни вивчають сучаснi вiтчизиянi юторики-еллшюти Н. Терентьева, Н. Бацак, Л. Якубова. Стан нацюнально! освии висвилено у монографiях К. Балабанова та С. Пахоменка, О. Проценко-Шчаджг Теоретичному осмисленню рiзних аспекпв проблеми включення культури в процес викладання мови були присвячет дослiдження С. Верещагша, В. Воробйова, В. Костомарова, В. Красних, В. Маслово!, Ю. Степанова, В. Телiя та iн.
Виховання громадянина Укра!на - патрiота свое! держави i водночас свiдомо! щодо власного етнiчного походження особистостi, передбачае створення тако! освiтньо! iнфраструктури для етшчних меншин, яка б не обмежувалася суто мовними елементами, а передбачала вивчення юторп та культури етносу, залучення учнiв до культурних традицiй i надбань [13, с. 4]. Укра!нське законодавство гарантуе меншинам i так1 можливостi. Однак для багатьох етноив Укра!ни освiтня складова етнокультурного розвитку, процес формування нацюнально! сввдомосп учшв зводиться лише до опанування нацiонально! мови у рамках вивчення !! як предмета чи факультативно.
Щодо гремв, то навiть у мовному питанш iснують проблеми, як спричиненi етномовними особливостями греков Укра!ни. За мовними ознаками грецька меншина Укра!ни роздiлена на двi групи: руме! (румейська дiалект, що мае грецьку основу) та уруми (урумський дiалект тюрського походження, близький до кримськотатарсько! мови). Через побутування цих мов переважно в усному стлкування, вони лишилися безписемними, а бшьшють мовознавщв так1 мови iменують дiалектами. Румейський та урумський дiалекти так i не були введенi у систему освии через !хню дiалектну роздрiбненiсть, лексичну обмеженiсть, невирiшенiсть проблеми графiчно! писемносл (використання кирилицi, пристосування класично! грецько! абетки), часткове вживання русизмiв, а також через вщсутшсть учителiв, як1 б володiли одним iз вищезгаданих дiалектiв, i навчально! лiтератури.
У 1926 р. на нарадi в Ростовi, де обговорювалися питання використання грецько! мови для грецьких громад радянського Союзу, було виршено проголосити димотику (новогрецьку мову) единою офщшною, письмовою та розмовною мовою уих греков СРСР [1, с. 62], хоча
94
Науков1 записки. Сер1я: педагопка. - 2014. - № 1.
вoнa iстoтнo вiдpiзиялaся вiд мoви гpeкiв Укpaïни, як й шшж гpeкiв кoлишньoгo СРСР, i ш бyлa для ниx piднoю.
Зaзнaчимo, щo в тoй час, толи для paдянськиx гpeкiв нoвoгpeцькa мoвa бyлa «пpизнaчeнa» лiтepaтypнoю та poзмoвнoю, y сaмiй Гpeцiï pyx за визнання димoтики oфiцiйнoю мoвoю тшьки зapoджyвaвся (такий стaтyс y Tpe^ï вoнa oтpимaлa y 197б p.). Для мювдвж гpeкiв димoтикa бyлa нeзpoзyмiлoю, а впpoвaджeния ïï в oсвiтy спpичинилo пpиpoднi тpyднoщi ^и вивчeннi. Ця тeндeнцiя спoстepiгaeться i сьoгoднi, значна частина дiтeй rpe^Roï нaцioнaльнoстi навчаються y шкoлax з poсiйськoю aбo yкpaïнськoю мoвaми навчання. Щoдo ypyмiв (гpeкo-тaтap), тo ïx «кopeнiзaцiя» мае фopмy «тaтapизaцiï» i вивчeння кpимськoтaтapськoï мoви як p^roi'.
Дo 2007 p. вaжливoю мeтoдичнoю пpoблeмoю вивчeния нoвoгpeцькoï мoви бyлa вiдсyтнiсть eдинoï' пpoгpaми. Дoсi ш poзpoблeнi eдинi для всix навчальнж зaклaдiв пiдpyчники з нoвoгpeцькoï мoви, iстopiï, кyльтypи Гpeцiï та Tpe^ У^аши [2, с. 121]. ^му вивчeния iстopiï та кyльтypи мoжливe лишe на ypoкax iз нoвoгpeцькoï мoви.
Heo6xÍAro тaкoж вiдзнaчити, щo систeмa нaщoнaльнoï' oсвiти ^e^raf мeншини дeмoнстpye фyнкцioнyвaння пepeвaжиo oднieï' ïï склaдoвoï' - вивчeння нoвoгpeцькoï' мoви. Вивчeння ^TOpif, кyльтypи ^e^f, ^erne У^аши здiйсиюeться за власним бажанням yчитeля, за нaявнoстi чaсy для ^oro i вiдпoвiднo дo властого бaчeння викладання цж кypсiв. Дoсi нe iснye eдинoï', зaтвepджeнoï Мiнiстepствoм oсвiти i нayки Укpaïни, пpoгpaми з iстopiï' i кyльтypи ^rib У^аши. Haслiдкoм цьoгo е пoдeкyди нeвисoкий piвeнь вiдпoвiдeй на oлiмпiaдax з нoвoгpeцькoï' мoви, кyльтypи й ^ropu Гpeцiï' та гpeкiв У^аши. Учнi плyтaють пepeсeлeння гpeкiв з ^иму дo Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я з дaвньoгpeцькoю кoлoнiзaцieю, мiсцeм нapoджeння митpoпoлитa 1гнат1я - oatoto з iнiцiaтopiв пepeсeлeння з Кpимy називають Мapiyпoль та iн. [2, с. 123].
Обмeжeння oсвiтнix зaxoдiв пepeвaжиo фaкyльтaтивним вивчeнням нoвoгpeцькoï мoви, вiдсyтнiсть систeмaтичнoгo вивчeния iстopiï та кyльтypи Tpe^ Укpaïни пoтpeбyють пoшyкy нoвиx ^инцитв i пiдxoдiв дo навчання нoвoгpeцькoï мoви y зaгaльнooсвiтнix нaвчaльниx зaклaдax. Таким нoвим пpинципoм мае бути пpинцип «вивчeния мoви та кyльтypи», зaстoсyвaнню якoгo в сyчaснiй ^дагог^ спpияють oб'eктивнi змiни y свт, зoкpeмa, вiднoсин мiж piзними датами, бiльш глибoкe poзyмiння пoлiкyльтypнoстi св^ i цiннoстi кoжнoï eтнoкyльтypи, а тагаж iнтeнсивнe вивчeния «дiaлoгy кyльтyp», фopмyвaния нoвиx (мiждисциплiнapниx) нayкoвиx нaпpямiв, нaпpиклaд, тaкиx, як мiжкyльтypнa ^муши^я, лiнгвoкyльтypoлoгiя.
Оснoвним пiдxoдoм мае стати лiнгвoкyльтypoлoгiчний пiдxiд. Цe шв^ата, пepeдyсiм з тим, щo сьoгoднi oдним з oснoвниx завдань ^и нaвчaннi нoвoгpeцькiй мoвi мае бути тдготовка дo мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï. ^му з'являеться нeoбxiднiсть фopмyвaния на зaняттяx з нoвoгpeцькoï мoви лiнгвoкyльтypoлoгiчнoï кoмпeтeнцiï - систeми знань пpo кyльтypy та сyкyпнoстi вмiнь i нaвичoк oпepyвaти цими знаннями в yмoвax кoнкpeтнoï мoвнoï ситуацп. Ефeктивнiсть стлкування, кpiм знання мoви, зaлeжить i ввд iншиx фaктopiв: yмoв та кyльтypи спiлкyвaния, пpaвил eтикeтy, знання нeвepбaльниx фopм виpaжeння, сoцiaльниx нopм мoвнoï та нeвepбaльнoï пoвeдiнки, наявшсп глибoкиx фoнoвиx знань. Пoдoлaния мoвнoгo бap'epy нeдoстaтньo для зaбeзпeчeния eфeктивнoстi спiлкyвaния. Для цьoгo нeoбxiднo пoдoлaти кyльтypний бap'ep [5, с. 8].
У зв'язку з цим фopмyвaння лiнгвoкyльтypoлoгiчнoï кoмпeтeнцiï мае бути oднieю з oбoв'язкoвиx yмoв навчання нoвoгpeцькoï мoви, oскiльки вoнa пepeдбaчae «навчити спpиймaти мoвy нe як чисту гpaмaтичнy сxeмy, aлe як фeнoмeнaльнiсть фiлoсoфiï, iстopiï, дyxoвнoï' кyльтypи rnpo^ в цiлoмy» [7, с. 29].
Для oсвoeння лiнгвoкyльтypoлoгiчнoï кoмпeтeнцiï в учшв тpeбa фopмyвaти:
- лiнгвoкyльтypoлoгiчнi знання як yзaгaльнeний дoсвiд, вiдoбpaжeння у свiдoмoстi в мoвнiй фopмi (у фopмi oкpeмиx сл1в, слoвoспoлyчeнь, фpaзeoлoгiзмiв, пpислiв'ïв, пpикaзoк, xyдoжиix i ^аезнавч^ тeкстiв). Дo лiнгвoкyльтypoлoгiчниx знань ввдтосяться: знання iстopiï' ^аши, тpaдицiй, звичшв нapoдy, oсoбливoстeй poзмoвнoï' мoви житeлiв, пoбyтoвoгo життя людeй;
- лiнгвoкyльтypoлoгiчнi вмiния як здaтнiсть учня викopистoвyвaти oтpимaнi ним тeopeтичнi знання i в^шв^и навички, нaпpиклaд: вмшня aнaлiзyвaти лiнгвoкyльтypoлoгiчний
Hayкoвi записки. Сepiя: пeдaгoгiкa. - 2014. - № 1
95
шформацш, укладену в мовних знаках; вмшня творчо використовувати лшгвокультуролопчш знання [12, с. 8].
У педагопщ пропонуеться два типи навчання: навчання у мовному середовищi i навчання у поза мовному середовища Звичайно ж, на уроках з новогрецько! мови можливе використання лише другого типу навчання. Це легко досягаеться за допомогою тексту. Текст належить до класу тих мовних феномешв, як завжди шддавалися пильнiй yвазi лiнгвiстiв. Багатофyнкцiональнiсть тексту е особливо значуща для практично! методики викладання мов.
Як1сно новий пiдхiд до змютовного наповнення тексту як одинищ мови знаходимо в книзi Ю. Прохорова [8, с. 67]. Автор розyмiе текст як явище мовно! та екстралiнгвiстичноï дiйсностi, що е складним феноменом: це i зааб комушкацп, i спосiб збереження та передачi iнформацiï, вiдображення психологiчного життя iндивiда, продукт певноï iсторичноï епохи й форма юнування культури, а також ввдображення певноï нацiональноï культури, традицш. Таке широке розyмiння функцюнальносл та змiстовноï емностi тексту дае нам можливють стверджувати, що в текст лею чи iншою мiрою вiдображаються всi значyщi складовi лшгвокультурной дiйсностi.
Тексти, якi використовуються на уроках новогрецько!' мови повинт ввдповвдати завданням розвитку лiнгвольтyтyрологiчноï компетентностi, а саме:
• сприймання учнями мови як форми ввдображення культури народу;
• розумшня й сшвставлення новогрецькоï мови з грецькими дiалектими та ввдмшшсть i подiбнiсть культур;
• усввдомлення приналежность до своеï культури i вмшня пояснити це новогрецькою мовою;
• знання нацюнально-специфiчноï лексики новогрецькоï мови, мовного етикету, культури мiжмовного спiлкyвання, вмiння застосовувати щ знання на практицi.
Однак самого тексту явно недостатньо для створення рiзнобiчноï лiнгвокyльтyрологiчноï компетенцп. Тому варто створювати ефекти мовного середовища за допомогою орипнальних пyблiцистичних й художшх текстiв, документальних й хyдожнiх фiльмiв, iнтернет-матерiалiв тощо. Урок з використанням навчальних фрагментiв мовного середовища у ходi пiдготовки потребуе вiд учителя набагато бшьше зусиль, нiж зазвичай. Однак лiнгвокyльтyрологiчнi категорп, як показуе досввд, засвоенi в умовах, наближених до природних, з опорою на вс види сприйняття i пам'ят1, закрiплюються у свiдомостi учня бшьш мiцно й довготривало. Правильно розставлеш акценти при демонстрацп практичного функцюнування лiнгвокyльтyрних явищ у комyнiкативномy полi сприяють рiзнобiчномy розвитку мовноï особистосп учня, тобто формуванню його лiнгвокyльтyрологiчноï компетенцп.
Реалiзацiя соцiокyльтyрноï змiстовоï лши, складовою якоï е лiнгвокyльтyрологiчна, можлива за умови вiдборy кyльтyрологiчних текспв. Саме за допомогою використання таких текспв на уроках новогрецькоï мови учш зможуть засвоювати новi знання з культури Грецп та грешв Украши. Кyльтyрологiчний текст - це насамперед кyльтyрно-значенневi тексти, як1 вщображають «юторико-культурш цшносп» народу, його духовшсть; естетичнi за своïм змiстом, формою, структурою i лексичним наповненням тексти; тексти, що описують (штерпретують й коментують) об'екти культури, артефакти, мовш феномени, традиц^ народу, релiгiйнi ритуали, побyтовi обряди, свята, бiографiю дiячiв культури, важливi iсторичнi под^ чи явища природи, як1 впливають на читача (слухача), викликаючи у нього ввдповвдт почуття добра, справедливостi [11, с. 81]. До них належать художш тексти, твори yсноï народноï творчостi, фразеологiзми, прислiв'я та приказки, що вiдображають нацiональнy специфiкy культури. У таких текстах варто звертати увагу на культурно-цшшсш поняття, осшльки саме вони мiстять культурну й комуткативну iнформацiю.
Робота з вивчення культурно-цшшсних понять, як1 мiстять тексти, реалiзyються за допомогою таких прийомiв:
• читання, або слухання текспв, як1 мiстять iнформацiю про культурно-цшшсш поняття;
• виконання вправ спрямованих на розвиток комyнiкативноï компетентностi учнями, що активiзyють iнформацiю кyльтyрно-цiннiсних понять;
• виявлення ознак кyльтyрно-цiннiсних понять;
• вживання кyльтyрно-цiннiсних понять у рiзних мовних ситyацiях.
96
Наyковi записки. Серiя: педагогiка. - 2014. - № 1.
Тематика культуролопчних TeKCTiB мае узгоджуватися Í3 особистiсною, публiчною i освиньою сферами навчально! програми, а саме: я, моя ам'я, мо! друз! (n eOviKÓxnxa, eí^ai OuKpavó^/E^^nva?, oi oiKoyéviá цои, о а5ерф0^/^а5ерф0^, n Y^óooa), одяг, !жа, напо! (цои náex/цои xaipiá^ei/Sev цои náei, napa5ooiaKé<¡ evSu^aoíe^, о ^ouoaKÓ^, то iZai^íKi), вiдпочинок i дозвiлля (Ta naixvíSia, n SiaKoné;), природа (Kávei крш/^еотп, Ppéxex/xlovíZel/фuoáel, то nepipállov), подорож (n OuKpavía, n ElláSa, n екброц^, то Ta^íSi, то ^ouoeío), свята i традицп (о по^тго^о;, n e0viK^ уюрт^, n napaSo^, n Meya Гюрт^, n napela^, о xopó;, n eпaváoтaan, n eliá), шшльне життя (то ^áOn^a, то Siállei^a).
Прикладом можуть слугувати фрагменти роботи над розвитком культуролопчно! компетентносп в процесi навчання новогрецькш мовi у 5-х класах загальноосвiтнiх навчальних закладiв Укра!ни. Тематика кyльтyрологiчного тексту визначена ввдповвдно до особистiсноi' сфери стлкування i вiдповiдае тематицi ситуативного стлкування. Так, розглядаючи тему «Пори року», учням можна запропонувати опрацювати текст кyльтyрологiчного характеру «О ци0о; yia тnv A^^pa Kai Пepaeфóvn» - один з давньогрецьких мiфiв, в якому описуються змiни тр року з точки зору бачення давнiх греков. Це допоможе збагатити знання учшв про Грецiю на урощ мови, а також буде мотивувати !х до подальшого вивчення шших мiфiв Давньо! Грецп.
Для розвитку культуролошчно! компетентностi, крiм тексту, треба опрацьовувати фразеологiзми, сталi вирази, прислiв'я та приказки, як! мютяться у текстi або можуть мати ввдношення до нього. Наприклад, один ¡з геро!в м!Фу. Плутон мешкае у пiдземномy царствi (о KáTO К0оцо^). Учням можна запропонувати ознайомитися ¡з сталими виразами, як! часто вживаються у новогрецькш мов1 si словом Когтю:_
a. О Kára Kóo^o; О A5n;
Р. Дev то pá^ra гатш Eívai SúokoIo, allá 0a то Kávra
Y. Kára тa xépia Mnv aKou^ná;
S. Ето гатш гатш Tellкá
е. návra гатш nepínou
Також, шляхом виконання учнями вправ на розумшня тексту, вчитель може перевiрити, насшльки школярами усввдомлюють значення сталих виразiв з! словом Kára:
a. О Шоит^ск; eívai Paoxliá; o Дía; Pp^Ke lúan
P. H Aq^pa Sev ^nopeí va Ppeí тnv Kópn тп;, allá гатш тa xépia aou anó тnv Kópn цои!
Y. H Aq^pa léei aтov nloforava návra гатш e£i ^ve; ото aкoтelvó Paaílexo Kai é£i ^ve; návra отп yn
S. Ето гатш гатш тои Kára К0оцои
e. H Пepоeфóvn ^évei Sev то pá^ei гатш
Повторюючи з учнями назви мюящв, з метою розвитку культуролопчних знань варто акцентувати увагу на грецьких святах i важливих под!ях кожного мюяця, наприклад:
1. То Mápra ylopтáZouv ^v eлaváaтaan rav ell^vrav.
2. Tov Anpílio páфouv auyá Kai уюрта^ош то náaxa.
3. То Máio ^a^eúouv louloúSia Kai фтláxvouv отеф^ш.
4. О Ioúvio; eívai o ^va; nou ^a^eúouv то atrápi.
5. Tov Ioúlio Kávouv ^návio отп Oálaooa.
6. Tov Аиуоиото ^a^eúouv тa aтaфúlla.
7. То ЕелтецРрю avoíyouv тa oxoleía.
8. Tov ОктгаРрю apxíZouv тa npraTOPpóxia.
9. То Noé^Ppio yxopтáZouv то лoluтexveю.
10. То ДекецРрю отоИ^ош то xplотouyevvláтlкo Sévтpo.
11. ^v Iavouápio фтláxvouv xiováv0prano.
12. То ФePpouápю éxouv anÓKpie;.
У цьому разi зручно звернутися i до народно! творчосп та вивчити з учнями деяк при^в'я i приказки, як стосуються погоди i змш тр року:
1. Тои ДeкéцPpn n ^épa - Kaln^épa - Kalncrcépa.
2. Xióvi тои ДекецРрюи - xpuaáфl тои KaloKaipioú.
Наyковi записки. Серiя: педагогiка. - 2014. - № 1
97
3. О Ф^eßápnç Ki av фА^ше^ KaloKaípi 0a ^upíoei, ki á^a nóli ^aç Оицгаоег ^eç ото xióvi 0a ^aç xáoei.
4. E' óоouç ^rçveç ехооте «ро», ^na^OT це ^еото vepó.
5. О Mâprnç éxei то óvoцa Kai о Anpi^nç тa ^ои^оибш.
6. Апо Аиуоиото xeiM-áva, ki an» Máртn коЛо^р^
Такий пiдxiд дoпoмoжe учням здoбyвати oднoчaснo знання з мoви i культ^и Гpeцiï, бyдe пiдтpимyвaти ïxню увагу i зaцiкaвлeнiсть пpeдмeтoм.
Cyчaснe сyспiльствo xapaктepизyeться poзшиpeнням масштабу мiжкyльтypнoï взaeмoдiï, якe пpизвoдить нe тiльки дo пoзитивнoгo спiвpoбiтництвa, а й дo виникнeния мiжкyльтypнoгo нepoзyмiния. У зв'язку з цим пepeд сyчaснoю oсвiтoю ставляться завдання ввeсти oсoбистiсть у сви зaгaльнoлюдськoï' кyльтypи та виxoвaти гoтoвнiсть дo спiвпpaцi, тoлepaнтнiсть та швагу дo iншиx нaцioнaльниx кyльтyp, щo у нaвчaннi пepeдбaчae вoлoдiння кoмyнiкaтивнoю та лiнгвoкyльтypoлoгiчнoю кoмпeтeнцieю, яка в мiжкyльтypнoмy вимipi включае знання oсoбливoстeй нaцioнaльнoï та свiтoвoï кyльтypи, кyльтypoлoгiчниx oснoв сoцiaльниx явищ i тpaдицiй.
Cистeмa нaцioнaльнoï oсвiти гpeцькoï мeншини дeмoнстpye фyнкцioнyвaния пepeвaжнo oднieï ïï склaдoвoï - вивчeния нoвoгpeцькoï мoви. Biдсyтнiсть систeмaтичнoгo вивчeння ^TOpn та кyльтypи Гpeцiï i ^e^ Укpaïни пoтpeбyють пoшyкy нoвиx пpинципiв i пiдxoдiв дo навчання нoвoгpeцькoï мoви у зaгaльнooсвiтнix нaвчaльниx зaклaдax нaшoï кpaïни. Таким нoвим ^инцитом мае бути пpинцип «вивчeния мoви та кyльтypи». А oснoвним пiдxoдoм пoвинeн стати лiнгвoкyльтypoлoгiчний пiдxiд.
Застосування цьoгo пiдxoдy в poбoтi над лiнгвoкyльтypoлoгiчним мaтepiaлoм спpиятимe вдoскoнaлeнню кoмyнiкaтивнoï та лiнгвoкyльтypoлoгiчнoï кoмпeтeнцiй yчнiв, якщo oвoлoдiния нoвoгpeцькoю мoвoю opгaнiзoвaнo як peтeльнe та yвaжиe дoслiджeния учнями кyльтypи iieï чи iншoï ^аши. 1з зaпpoпoнoвaниx типiв навчання (навчання у мoвнoмy сepeдoвищi й навчання у пoзaмoвнoмy сepeдoвищi), звичaйнo ж, на yporax з нoвoгpeцькoï' мoви мoжливe викopистaния лишe дpyгoгo типу. Ц лeгкo дoсягaeться за дoпoмoгoю тeкстy, oскiльки в ньoмy вiдoбpaжeнi всi знaчyщi склaдoвi лiнгвoкyльтypoлoгiчнoï дшсшсп кpaïни дoслiджyвaнoï мoви. Пpoтe сaмoгo тeкстy нeдoстaтньo для ствopeния piзнoбiчнoï лiнгвoкyльтypoлoгiчнoï кoмпeтeнцiï. Toмy пoтpiбнo ствopювaти eфeкти мoвнoгo сepeдoвищa за дoпoмoгoю opигiнaльниx пyблiцистичниx й xyдoжиix тeкстiв, дoкyмeнтaльниx i xyдoжиix фiльмiв, iнтepнeт-мaтepiaлiв тoщo.
Отжe, навчання нoвoгpeцькoï мoви на oснoвi лiнгвoкyльтypoлoгiчнoгo пiдxoдy пepeдбaчae навчити учня спpиймaти мoвy ш як чисту гpaмaтичнy сxeмy, а як фeнoмeнaльнiсть ф^^фи, ^TOpif, дyxoвнoï кyльтypи Гpeцiï i гpeкiв Укpaïни. Такий пiдxiд дoпoмoжe у виxoвaннi гpoмaдянинa Укpaïнa - пaтpioтa свoeï дepжaви й свiдoмoï щoдo власшго eтнiчнoгo пoxoджeння oсoбистoстi, а тагаж дo пeвнoï мipи мoжe зупинити rapex^ дiтeй гpeцькoгo пoxoджeння дo iншиx шкiл.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балабажш К. В. Haцioнaльнo-кyльтypнe i гpoмaдянськe життя гpeкiв Укpaïни у II ж^вини XX ст. - на жчатку XXI ст. / К. В. Балабажш, С. П. naxoiwemo. - Mapiyпoль: ТОВ Дpyкapня «Hoвий свiт», 200б. - 239 с.
2. Дoбpa Е. Истopия и пpoблeмы сoвpeмeннoгo нaциoнaльнoгo oбpaзoвaния гpeкoв Пpиaзoвья / E.Дoбpa // Mapиyпoль: истopия и пepспeктивы: Cбopник тpyдoв науч. пpaкт. кoнфeнции. -Map^rnrnB, 2002. - С. 121-123.
3. Кoстoмapoв В. Г. Об oднoй из eдиниц oписaния тeкстa в a^ercre диaлoгa кyльтyp / В. Г. Кoстoмapoв, H. Д. Бypвикoвa // Инoстpaнныe языки в шкoлe. - 2000. - № 5. - С. 3-б.
4. Кypaч Л. I. Кoнцeптyaльнi засади лiнгвoкyльтypoлoгiчнoгo пiдxoдy дo навчання poсiйськoï мoви в зaгaльнooсвiтнix шкoлax Укpaïни // Учeныe записки Taвpичeскoгo нaциoнaльнoгo yнивepситeтa им. В. И. Bepнaдскoгo. Cepra «Филoлoгия. Coциaльныe кoммyникaции». - Т. 25 (б4). - № 1. -Ч. № 2. - С. 294-298.
5. Лингвoкyльтypoлoгичeский пoдxoд в oбyчeнии инoстpaнным языкам на мaтepиaлe фpaнцyзскoгo языка [Элeктpoнный peсypс]. - Peжим дoстyпa: http://gendocs.ru/v22345/?cc=S
6. MeTC^mm peкoмeндaцiï щoдo вивчeння iнoзeмниx мoв у 2013-2014 н.p. // Лист Miнiстepствa oсвiти i науки У^аши вiд 24.05.2013 №1/9-3б8. - Дoдaтoк 1.
98
Hayкoвi записки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 2014. - № 1.
7. Орехова И. Я. Формирование лингвокультурологической компетенции в процессе обучения иностранному языку / И. Я. Орехова // Иностранные языки в школе. - 2004. - № 5. - С. 28-30.
8. Прохоров Ю. Е. Русское коммуникативное поведение / Ю. Е. Прохоров, И. А. Стернин. - М., 2002. - 150 с.
9. Солдатенко М. В. Мотивация обучения иностранному языку и способы ее повышения / М. В. Солдатенко // Педагогическое образование и наука. - 2008. - № 3. - С. 97-102.
10. Терентьева Н. О. Греки в Украш: кторш та сучасшсть: навч. поЫбник для вищих навч. закладiв / Н. О. Терентьева, К. В. Балабанов. - К.: Аквшон-Плюс, 2007. - Т. 1. - 352 с.
11. Ходякова Л. А. Методика интерпритации текста как феномена культури / Л. А. Ходякова // Ярославский педагогический весник. - 2011. - № 2. - Т. 2. Психолого-педагогические науки. -С.76-81.
12. Хомаева А. В. Лшгвокультуролопчна компетенщя як компонент сучасного навчання англшсько! мови / А. В. Хомаева // IX всеукрашська науково-методична конференщя студенлв i молодих науковщв «Прикладна лшгвктика 2013: проблеми та ршення». [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://conference.nuos.edu.ua/catalog//lectureDetail?conferenceId=19967&lectureId=21798
13. Шайхатдшов А. З. Проблеми створення освггньо! шфраструктури греюв Приазов'я: кторична ретроспектива та сучасшсть / А. З. Шайхатдшов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Iipd/2008_3_4/chajxatdinov.htm
14. Маироушруо? Г. Екла15еита«а ка1 бйаакаМа. Гш рла Агп(-паХп)- Протаап. - А9^а: Екбоаег? «Ебухро^ sкпаí5suаn», 1992. - Е. 35-63.
15. Е%е5ша^6? ^аб^ато?, бш^рюп та^л? ка1 бгбаакаНа теааари^ бе^ютлти^. Дшброце? атп бйаакаМа тп? vsа? еМ/пмжгл? уХюааа? http://eleaming.greek-language.gr/enrol/index.php?id=2
УДК 378.147:811.111
I. П. ЗАДОРОЖНА
КОНТРОЛЬ РЕЗУЛЬТАТ1В САМОСТШНО1 РОБОТИ МАЙБУТН1Х
УЧИТЕЛ1В З ОВОЛОД1ННЯ 1НШОМОВНОЮ КОМУН1КАТИВНОЮ
КОМПЕТЕНТН1СТЮ
Визначено види контролю, ят доцтьно використовувати в оргатзацп самосттноI роботи майбуттх учителiв тоземних мов: систематичний поточний контроль, самоконтроль, взаемоконтроль результатiв самосттноI роботи студентiв, а також вхiдний, рубiжний i тдсумковий контроль рiвня сформованостi в студентiв тшомовноI комуткативноI компетентностi. Запропоновано критерп оцтювання рiвня володтня майбуттми учителями компонентами тшомовноI комуткативноI компетентностi.
Ключовi слова: контроль, самосттна робота, тшомовна комуткативна компетенттсть, майбутт вчителi, самоконтроль.
И. П. ЗАДОРОЖНАЯ
КОНТРОЛЬ РЕЗУЛЬТАТОВ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ПО ОВЛАДЕНИЮ ИНОЯЗЫЧНОЙ КОММУНИКАТИВНОЙ
КОМПЕТЕНТНОСТЬЮ
Определены виды контроля, которые целесообразно использовать в организации самостоятельной работы будущих учителей иностранных языков: систематический текущий контроль, самоконтроль, взаимоконтроль результатов самостоятельной работы студентов, а также входящий, рубежный и итоговый контроль уровня сформированности у студентов иноязычной коммуникативной компетентности. Автором предложены критерии оценки уровня владения будущими учителями компонентами иноязычной коммуникативной компетентности.
Науков1 записки. Сер1я: педагогжа. - 2014. - № 1
99
