CC BY
29
Уда 94(477)' ' 19''+323.1 A.З.Шaйxaтдiнoв
MOBHA ПOЛITИKA ДEPЖABИ ЯК ФAKTOP ЗБEPEЖEHHЯ HAЦIOHAЛЬHOÏ КУЛЬТУРИ ETHI4HHX MEHШИH ДOHБACУ
У cmammi дocлiджeнo ocнoвнi нanpямu дiялънocmi нaцioнaлънo-кyлъmypнux moвapucmв Дoнeцъкo'ï oблacmi y cфepi вiдpoджeння нaцioнaлънux мoв. Пpoaнaлiзoвaнi здoбymкu ma npoблeмu y cnpaвi нaцioнaлънoгo шкiлънuцmвa, вuзнaчeнo ocoблuвocmi poзвumкy ждшънт шкт, oxapaкmepuзoвaнi 3MI emнiчнux гpoмaд ma cmynern вuкopucmaння нuмu нaцioнaлънux мoв.
Ключов1 cлoвa:нaцioнaлънo-кyлъmypнi moвapucmвa, emнiчнi мeншuнu, кyлъmypнa iнфpacmpyкmypa, emнoкyлъmypнe вiдpoджeння.
У пpoцeci нaцioнaльнo-кyльтypнoгo вiдpoджeння чшьнс мюцс зaймae вiдpoджeння piднoï мoви. Aджe мoвa, цe нe лишe пpaгмaтичний зaciб cпiлкyвaння людeй, цe вaжливий пoкaзник eтнiчнoï iдeнтичнocтi, цe „eквiвaлeнт людcькoгo дyxy, глибoкoгo дocвiдy пoкoлiнь, caмoгo нaцioнaльнoгo 6уття в йoгo минyлoмy, cyчacнoмy i мaйбyтньoмy" (I. Дзюбa). Toмy й нeвипaдкoвим e тe, щo вжe пepшi ^om eтнiчнoï caмoopгaнiзaцiï мeншин y Дoнeцькiй oблacтi (як i взaгaлi та paдянcькoмy пpocтopi) пoзнaчилиcя aкцeнтyвaнням мoвниx acпeктiв eтнiчнoгo буття. Moвнe пшання й зapaз e oдним з нaйaктyaльнiшиx y дiяльнocтi нaцioнaльнo-кyльтypниx тoвapиcтв. Пoлiтикo-пpaвoвi acпeкти peaлiзaцiï мoвниx пpaв eтнiчниx мeншин Укpaïни дocлiджyвaлиcя y poбoтax пpoвiдниx y^a^^mx eтнoпoлiтoлoгiв M. Шульги [1], Л. Haгopнoï [2], O. Maйбopoди [3], Ю. Pимapeнкo[4], Л. Лoйкo [5], B.
€pмoлoвoï [6] тoщo.
Biдpoджeння нaцioнaльниx мoв мeншин Дoнeччини нaпpикiнцi 1980-x- та пoчaткy 1990- pp. бyлo вaжливим нaпpямoм нayкoвoгo пoшyкy T. Бoлбaт [7]. Cтaнoвлeння ocвiтньoï iнфpacтpyктypи Tpe^ Дoнeччини виcвiтлeнo y мoнoгpaфiï K. Бaлaбaнoвa i C.
Пaxoмeнкa [8]. Цший pяд диcкyciйниx мaтepiaлiв з мoвнoгo питaння вмiщeний нa cтopiнкax гaзeти „Фopyм тацш" - дpyкoвaнoгo opгaнy Koнгpecy нaцioнaльниx гpoмaд Укpaïни [9]. Meтoю дaнoï cтaттi e xapaктepиcтикa пpoцecy peaлiзaцiï мoвниx пpaв eтнiчниx мсншин Дoнeцькoï oблacтi y ^mmcn дiяльнocтi нaцioнaльнo-кyльтypниx тoвapиcтв.
зayвaжити, щo дocлiджyвaнa пpoблeмa дocить чiткo poзпoдiляeтьcя нa двa aOTe^K 1) питaння вивчeння, викopиcтaння, poзвиткy мoв eтнiчниx мсншин Дoнeччини (^сив, eвpeïв, пoлякiв, нiмцiв, вipмeн тoщo); 2) питaння cтaтycy pocrn^^'í мoви, якa oб'eктивнo нс мoжe ввaжaтиcя мoвoю ЛИШС pocrn^^'í МСНШИНИ, aджe знaчнa чacтинa нaceлeння oблacтi (i нс тшьки pociяни) caмe ïï ввaжaють piднoю.
3a пepeпиcoм 2001 p. З 77516 Tpe^ piднoю pociйcькy нaзвaли 70737 (91, 3 %) ocí6. Pociйcькa e piднoю мoвoю для 95, 9 % eвpeïв, 88, 7 % шмщв, 85,5 % бiлopyciв, 77, 5 % пoлякiв, 73. 9 % тaтap Дoнeччини. Бiльш тoгo з 2 744 149 у^тн^в Дoнeччини 1 612 243 (58,7 %) ввaжaють pociйcькy мoвy piднoю [10]. Пшання pocrn^^'í мoви вci pom нeзaлeжнocтi Укpaïни бyлo вiдчyтнo зaпoлiтизoвaним i знaчнo виxoдилo зa мсж дiяльнocтi i кoмпeтeнцiï гpoмaдcькиx pociйcькoï мсншини. Цс y пoвнiй мipi cтocyeтьcя i
Дoнeцькiй oблacтi. Bpaxoвyючи цс, ми зaлишили пoзa мeжaми дaнoï cтaттi пpoблeмy cтaтycy pociйcькoï мoви i гpoмaдcькo-кyльтypнi тa cycпiльнo-пoлiтичнi iнiцiaтиви, cпpямoвaнi нa йoгo пiдвищeння. Aджe вoни зacлyгoвyють та oкpeмe дeтaльнe виcвiтлeння.
Moви стшчник мсншин Дoнeччини (гpeкiв, eвpeïв, пoлякiв, нiмцiв тoщo) пocтiйнo пepeбyвaли y цсш^ yвaзi ïx гpoмaдcькиx (xoчa i нс в piвнiй мipi) вжс з caмoгo
пoчaткy ïx cтвopeння нaпpикiнцi 1980-x. Лiбepaлiзaцiя пapтiйнo-дepжaвнoï нaцioнaльнoï пoлiтики y pom пepeбyдoви, пpийняття з 1987 p. pядy пapтiйниx дoкyмeнтiв cпpямoвaниx нa poзвитoк нaцioнaльниx мсншин, i пepш зa вce „Плaтфopми KOTC y нaцioнaльнoмy питаны" (1989 p.) вщ^или oфiцiйний шляx пpoцecaм eтнoкyльтypнoгo вiдpoджeння. У Дoнeцькiй oблacтi дaтoю пoчaткy peгioнaльнoï eтнoпoлiтики мoжнa ввaжaти cepпeнь 1987 p. Caмe тoдi бюpo дoнeцькoгo oбкoмy KПУ пpийнялo pяд пocтaнoв, cпpямoвaниx нa peaлiзaцiю нaцioнaльнo-кyльтypниx зaпитiв мсншин. Tpeбa вщзтачити, щo вiдpoджeння мoв мeншин Дoнeччини вiдбyвaлocя cинxpoннo з вiдpoджeнням y^arn^^'í мoви в peгioнi i oбидвa цi пpoцecи знaxoдилиcя пiд ^ш^лсм пapтiйниx opгaнiв. Пpи чoмy cпoчaткy oбкoм KПУ нaмaгaвcя штyчнo п^илити цю cинxpoнiзaцiю, cтpимyючи iнiцiaтиви a^mic™ y^ám^^ мoви i вiдмoвляючи ïм y cтвopeннi caмocтiйнoï opгaнiзaцiï. Ta^ зa cпpиянням i peкoмeндaцieю oбкoмy KПУ 28 ciчня 1989 p. зaмicть oкpeмoгo Toвapиcтвa yкpaïнcькoï мoви бyлo cтвopeнo Toвapиcтвo piднoï мoви з ceкцiями нaцioнaльниx мoв. Ta^ пoзицiя, вoчeвидь, зyмoвлювaлacя псвним пoбoювaнням paдикaлiзaцiï y^a^^^re кyльтypнoгo pyxy тa нaмaгaнням пpидaти нoвiй opгaнiзaцiï iнтepнaцioнaлicтcькoгo xapaктepy. Aлe вжс y кв^ш 1989 p. пepвиннi opгaнiзaцiï Дoнeцькoгo Toвapиcтвa yкpaïнcькoï мoви пpийняли piшeння вecти caмocтiйнy пoзaceкцiйнy poбoтy. ЦС пpиcкopилo poзпaд Toвapиcтвa piднoï мoви cтвopeнoгo з iнiцiaтиви кoмпapтiйнoï влaди.
Утiм, для мсншин ця opгaнiзaцiя cтaлa пepшoю мoжливicтю для кoнcoлiдaцiï нa oфiцiйнoмy piвнi. Taк, y 1989 p. як rpe^^ тa eвpeйcькa ce^n Toвapиcтвa piднoï мoви 6ули зacнoвaнi Mapiyпoльcькe мicькe тoвapиcтвo гpeкiв тa Oблacний Gвpeйcький кyльтypнo-пpocвiтницький цeнтp "Aлeф" (OGKПЦ). Oбидвi opгaнiзaцiï чiльнi пoзицiï cвoïx cтaтyтiв вiддaли питaнням вiдpoджeння piднoï мoви. I цс, нeвипaдкoвo - aджe тpaдицiйнo пpoцecи eтнoкyльтypнoгo peнecaнcy poзпoчинaeтьcя з пiдвищeння yвaги дo мoви. Cтaн зaнeдбaнocтi нaцioнaльниx мoв зyмoвлювaв aктyaльнicть ща пpoблeми. Hapeштi, мoвний мapкep 6УВ зaпpoпoнoвaний влaдoю як ocнoвa для caмoopгaнiзaцiï, aджe нaцioнaльнo-кyльтypнi тoвapиcтвa впepшe з'явилиcя як тoвapиcтвa вивчсння piднoï мoви. Oтжe, мoвний acпeкт cтaв гoлoвним чинникoм пoчaткoвoгo eтaпy iнcтитyaлiзaцiï eтнiчниx мсншин. I Tpem, i eвpeï зaфiкcyвaвши пpiopитeтнicть мoвниx питaнь зiткнyлиcя нс тшьки з пpoблeмoю кaтacтpoфiчнo низь^ poзпoвcюджeнocтi нaцioнaльниx мoв в eтнiчнoмy cepeдoвищi. Heaбиякy cклaднicть являлa coбoю тa oбcтaвинa, щo i у гpeцькiй i в eвpeйcькiй гpoмaдi icнyвaли пo дeкiлькa мoв, якi тeopeтичнo пpeтeндyвaли нa звaння нaцioнaльниx. У грсмв цс були pyмeйcькa тa ypyмcькa - лoкaльнi мoви, poзпoвcюджeнi у гpeкiв Пpиaзoв'я, a тaкoж нoвoгpeцькa мoвa. У eвpeïв- iвpит тa iдиш.
Ocoбливo гocтpoю бyлa cитyaцiя з гpeцькoю мeншинoю. З oднoгo бoкy, pyмeйcькoю тa ypyмcькoю мoвaми здiйcнювaлocя пoбyтoвe cпiлкyвaння, виxoдили лiтepaтypнi твopи, вoни були зapeecтpoвaнi у Coюзi пиcьмeнникiв як лiтepaтypнi мoви CPCP. Bиxoдячи з ^oro, oкpeмi пpeдcтaвники ipe^^ ^сл^нци i нacaмпepeд ypyмcький пoeт B. Kiop ввaжaли зa дoцiльнe впpoвaдити в нaвчaння caмe pyмeйcькy тa ypyмcькy мoви. З iншoгo бoкy дiaлeктнa poздpiбнeнicть, лeкcичнa oбмeжeнicть мicцeвиx гpeцькиx мoв, вiдcyтнicть yчитeлiв, тa будь-якoï нaвчaльнoï лiтepaтypи, нeвиpiшeнicть пpoблeми ïx пиceмнocтi (нс вci були гoтoвi пpийняти киpилицю зa кшцсвий гpaфiчний вapiaнт) yнeмoжливлювaли швидкс впpoвaджeння pyмeйcькoï тa ypyмcькoï у cиcтeмy ocвiти й пoтpeбyвaли дoвгoтpивaлoï тeopeтичнoï i пpaктичнoï poбoти, нa яку am у гpeцькиx тoвapиcтв, am в oблacниx cтpyктyp нс бyлo нi мoжливocтeй, aнi кoмпeтeнцiï. ^му, пicля дeякиx вaгaнь тa кoнcyльтaцiй пapтiйниx opгaнiв, ocвiтян з пpeдcтaвникaми гpeцькoï гpoмaдcькocтi у Пpиaзoв'ï ^гали cтвopювaтиcя гpyпи тa фaкyльтaтиви з вивчсння нoвoгpeцькoï мoви. З 1987 p. у двox шкoлax м. Ждaнoвa (з 1989 - Mapiyпoля) бyлo вiдкpитo 2 фaкyльтaтиви з вивчсння нoвoгpeцькoï мoви. У 1989 p. з iнiцiaтиви Mapiyпoльcькoгo тoвapиcтвa гpeкiв пpи Mapiyпoльcькoмy мeтaлypгiйнoмy
шституп бyлo вiдкpитo кypcи з вивчсння нoвoгpeцькoï мoви. У вepecнi 1990 p. вiдбyлocя фopмyвaння пepшoгo в Укpaïнi клacy iз вивчснням нoвoгpeцькoï мoви як iнoзeмнoï в зaгaльнoocвiтнiй шкoлi № 66 м. Mapiyпoля. Уcьoгo у 1991 p. у 9 шкoлax 6 paйoнiв oблacтi фyнкцioнyвaлo 19 фaкyльтaтивниx ^уп вивчсння нoвoгpeцькoï мoви.
Gвpeï Дoнeччини у cтaтyтi cпoчaткy зaфiкcyвaли кoмпpoмicний вapiaнт щoдo мoвнoгo питaння. Цстр „Длеф" визнaчив ocнoвнoю мeтoю - „^^иян™ вивчснню, poзвиткy тa викopиcтaнню piдниx мoв ycix нaцioнaльнocтeй, щo мeшкaють у Дoнeцькiй oблacтi, зoкpeмa iдиш тa iвpит". Згoдoм, цстр „Длеф" тa iншi eвpeйcькi opгaнiзaцiï oблacтi вiддaли пepeвaгy вивчснню тa poзвиткy як нaцioнaльнoï мoви - мoви дepжaви bpa^ - iвpит. He в ocтaнню чepгy, цс вiдбyлocя чepeз пpaгмaтичнi мipкyвaння. Aджe цeнтp „Дльф" вжс з пoчaткy 1990-x pp.. зocepeдив cвoï ^iopOTera нa пiдгoтoвки eмiгpaцiï eвpeïв Дoнeччини. Kyльтypнo-пpocвiтницькe тoвapиcтвo „Taйфa", щo cфopмyвaлocя шляxoм виxoдy гpyпи ocí6 з цeнтpy „Длеф" нa вщмшу вiд ньoгo cпpямyвaлa yвaгy та питaння eтнoкyльтypнoгo вiдpoджeння eвpeïв у Дoнeцькiй oблacтi, aлe тсж oбpaлa iвpит як нaцioнaльнy мoвy. Дeщo iншa cитyaцiя бyлa у шмщв Дoнeччини. Дoнeцькe oблacнe oб'eднaння шмщв (ДOOH) "Wiedergeburt" (Biдpoджeння) бyлo coopero 10 лютoгo 1990 p. Питания poзвиткy шмс^^ мoви бyлo дpyгopядним у пpoцeci caмoopгaнiзaцiï нiмцiв i у cтaтyтниx зaвдaнняx. Hiмeцькa гpoмaдa oблacтi пoв'язyвaлa мoвнe питaння з yтвopeнням нaцioнaльнoï aвтoнoмiï. Tpeбa вщзтачити, щo нa вiдмiнy вiд мoв eвpeïв тa гpeкiв, нiмeцькa мoвa бyлa пpeзeнтoвaнoю псвним чинoм в ocвiтньoмy пpocтopi i в дoпepeбyдoвнy дoбy, aджe ïï вивчaли у cepeднix шкoлax тa вишax як iнoзeмнy.
Диcкyciï щoдo пpидaння y^arn^^ мoви cтaтycy дepжaвнoï тa cпiвicнyвaння нa oфiцiйнoмy piвнi y^ám^^ тa pocrn^^ мoв в yмoвax peaльнoгo дoмiнyвaння pocrn^^ нс мoгли нс зaчiпaти iнтepecи нaцioнaльниx мсншин. Miж тим, в cтaтyтниx дoкyмeнтax нaцioнaльнo-кyльтypниx тoвapиcтв бyлo cлaбo кopeльoвaнo зaвдaння вiдpoджeння piднoï мoви з пpoцecaми poзвиткy iншиx мoв тa взaгaлi змicтoм мoвнoгo пpocтopy у periom. Bиключeнням e тiльки cтaтyт „Длефу", в якoмy зaфiкcoвaнo, щo „Цстр виcтyпae зa гapмoнiйний poзвитoк yкpaïнo-pociйcькoгo тa pociйcькo-yкpaïнcькoï двoмoвнocтi як тайбшьш пpийнятниx для oблacтi...". Haтoмicть Укpaïнcькa дepжaвa дeмoнcтpyвaлa тoлepaнтнicть щoдo мoвниx зaпитiв мсншин. Пicля пpoгoлoшeння нeзaлeжнocтi Укpaïни цiлий pяд нopмaтивнo-пpaвoвиx дoкyмeнтiв, зoкpeмa, Дeклapaцiя пpaв нaцioнaльнocтeй, Зaкoн пpo нaцioнaльнi мсншини, i, нapeштi, Koнcтитyцiя Укpaïни гapaнтyвaли мeншинaм вивчсння i викopиcтaння ïxнix мoв. Бeзпocepeдня дiяльнicть тoвapиcтв щoдo вiдpoджeння нaцioнaльниx мoв вiдбyвaлacя у тaкиx нaпpямax - зaпpoвaджeння вивчсння нaцioнaльнoï мoви, cтвopeння eлeмeнтiв ocвiтньoï iнфpacтpyктypи у виглядi фaкyльтaтивiв, клaciв у зaгaльнoocвiтнix шкoлax тa нeдiльниx шкiл; зaдoвoлeння iнфopмaцiйниx пoтpeб нaцioнaльнoю мoвoю; видaння тa пoшиpeння нaцioнaльнoмoвнoï лiтepaтypи.
Цший pяд oб'eктивниx (кiлькicнi пoкaзники мсншини, xapa^ep мeшкaння, cтyпeнь пoшиpeнocтi тa збepeжeння мoви) тa cyб'eктивниx ^pioprnera eтнiчниx лiдepiв, opгaнiзaцiйнi i фiнaнcoвi мoжливocтi тoвapиcтв, cтyпeнь зaтpeбyвaнocтi нaцioнaльнoï мoви у cepeдoвищi мсншин) зyмoвлювaли piзнy кiлькicнy i якicнy дитамшу пpoцeciв вiдpoджeння мoви у piзниx eтнiчниx мсншин. Haйбiльш пoвнy мoвнo-ocвiтню iнфpacтpyктypy cтвopили гpeки. Boнa включae вивчсння нoвoгpeцькoï мoви як пpeдмeтy чи як фaкyльтaтивy у зaгaльнoocвiтнix шкoлax тa пiдгoтoвкy вчитeлiв нoвoгpeцькoï мoви у Mapiyпoльcькoмy дepжaвнoмy гyмaнiтapнoмy yнiвepcитeтi (ЫДГУ), дс у 2002 p. був yтвopeний единий в Укpaïнi фaкyльтeт гpeцькoï фiлoлoгiï. Caмe MДГУ cпiльнo з вceyкpaïнcьким гpoмaдcьким oб'eднaнням гpeцькoï мсншини - Фeдepaцieю гpeцькиx тoвapиcтв Укpaïни (ФГTУ) е гoлoвними iнiцiaтopaми тa pyшiйними cилaми poзвиткy гpeцькoï нaцioнaльнoï ocвiти. ФОУ нс тiльки пocтaвилa ocвiтню cпpaвy oдним з гoлoвниx зaвдaнь, aлe й нaпoлeгливo йoгo
викoнyвaлa. Цс вiдpiзнялo дaнe oб'eднaння вiд Coюзy гpeкiв Укpaïнi (пocтaв y 1991 p. нa мют Pecпyблiкaнcькoгo тoвapиcтвa гpeкiв Укpaïнi), щo y пepшiй пoлoвинi 1990-x pp. нс cпpoмiгcя opгaнiзyвaти cиcтeмнe вивчсння нoвoгpeцькoï мoви, aнi y зaгaльнoocвiтнix шкoлax, aнi нa кypcax пpи гpeцькиx тoвapиcтвax. Пpoгpaми poзвиткy нaцioнaльнoï ocвiти, щй cклaдaлa Фeдepaцiя, пoчинaючи з дpyгoï пoлoвини 1990-x pp. peaлiзoвyвaлиcя зa пiдтpимки цiлoгo pядy зaцiкaвлeниx ycтaнoв, як в Укpaïнi, тaк i ^eun - Гeнepaльнoгo ceкpeтapiaтy y cпpaвax гpeкiв зapyбiжжя Miнicтepcтвa зaкopдoнниx cпpaв ^e^.^' Pecпyблiки, Miнicтepcтвa ocвiти i peлiгiï Tpe^^'i pecпyблiки, Bcecвiтньoï Paди гpeкiв зapyбiжжя, Пocoльcтвa ^с^ш^' Pecпyблiки в Укpaïнi, Гeнepaльнoгo кoнcyльcтвa ^с^ш^' Pecпyблiки в Mapiyпoлi, MДГУ тoщo.
Iвpит вивчaeтьcя нa Дoнeччинi пepeвaжнo фaкyльтaтивнo. Юльюсть yчнiв пpoтягoм пepшoï пoлoвини 2000-x pp. cтaнoвилa пpиблизнo 290 -300 ocí6. Якщo вивчсння нoвoгpeцькoï бшьш iнтeгpoвaнo y зaгaльнoocвiтню cиcтeмy, вивчсння iвpитy зocepeджeнo y пpивaтниx зaклaдax. Cтвopeння тaкиx ycтaнoв 6cpc cвiй пoчaтoк з кiнця 1990-x - пoчaткy 2000-x pp. Caмe y тaкoмy зaклaдi - вищiй дyxoвнiй ceмiнapiï - eшивa „Toмxeй Tмiмiм" (40 cлyxaчiв, нa 2006 p.) iвpит вивчaeтьcя як пpeдмeт. Дo вcтyпy y ceмiнapiю гoтye cepeднiй cпeцiaльний yчбoвий зaклaд „^сплий дiм" „€шивa - ктaнa". Taкoж пpaцюe зaгaльнoocвiтня шкoлa I-III cтyпeнiв „Op Meнaxeм" з вивчсння iвpитy, нaцioнaльнoï музики тa тpaдицiй, в якш нaвчaeтьcя 305 yчнiв. З 1998 p. лскцшну poбoтy пpoвoдить Дoнeцький Hapoдний yнiвepcитeт eвpeйcькoï кyльтypи, щo мae лeктopiï нс тiльки в oблacнoмy цeнтpi, a й Marii^i, Гopлiвцi, Mapiyпoлi тoщo.
Гpoмaдcькi oб'eднaння пoлякiв Дoнeччини як i iншi нaцioнaльнo-кyльтypнi opгaнiзaцiï нa oднe з чiльниx мicць виcyвaють питaння вивчсння нaцioнaльнoï мoви. Пoльcькy мoвy та тepитopiï Дoнeцькoï oблacтi фaкyльтaтивнo вивчaють y зaгaльнoocвiтнix шкoлax MM 14, 17, 68 м Дoнeцькa, M 34 м. Matóla тa Дoнeцькoмy тexнiчнoмy кoлeджi. Пpoтягoм 2000-x pp. cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя пocтyпoвoгo збiльшeння бaжaючиx вивчaти пoльcькy мoвy. У 2002/2003 нф. icнyвaлo 4 клacи в якик нaвчaлocя 36 yчнiв, a y 2003/2004 нф. кiлькicть клaciв збiльшилacя дo 6, a учшв - дo 75. Пoпyляpнicтю кopиcтyютьcя кypcи пoльcькoï мoви y Mapiyпoлi пpи Пpиaзoвcькoмy дepжaвнoмy тexнiчнoмy yнiвepcитeтi. Pяд вищиx нaвчaльниx зaклaдiв, a caмe, Дoнeцький дepжaвний yнiвepcитeт yпpaвлiння, Дoнeцький нaцioнaльний тexнiчний yнiвepcитeт, Дoнбacькa нaцioнaльнa aкaдeмiя бyдiвництвa тa apxiтeктypи (м. Matóla), Mapiyпoльcький дepжaвний гyмaнiтapний yнiвepcитeт тa Пpиaзoвcький дepжaвний тexнiчний yнiвepcитeт (м. Mapiyпoль) мaють фaкyльтaтивнi гpyпи з вивчсння пoльcькoï мoви. У ниx нaвчaeтьcя 200 студснив.
Cтвopeння нeдiльниx шкiл бyлo oдним iз пpiopитeтниx ocвiтнix iнiцiaтив гpoмaдcькиx oб'eднaнь eтнiчниx мсншин. Aджe в тaкиx шкoлax нс тiльки вивчaeтьcя нaцioнaльнa мoвa aлe й вiдбyвaeтьcя вaжливий пpoцec ycвiдoмлeння дiтьми cвoeï нaлeжнocтi дo eтнoнaцioнaльнoï cпiльнoти. ^том^ть пpoтягoм дoвгoгo чacy тaкi нaвчaльнi зaклaди нс мaли cтaтycy юpидичнoï ocoби. 3гiднo з чинним зaкoнoдaвcтвoм, пpaвo cтвopювaти тa фiнaнcyвaти нсдшьш шкoли мaють виняткoвo opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння. У зв'язку з втpaтoю нaцioнaльнo-кyльтypними тoвapиcтвaми пpaвa нa yчacть y вибopax нa мicцяx мoжe cклacтиcя тaк, щo вiдcтoювaти y мicькpaдax ïx iнтepecи тa пpaвa нa piднy мoвy, в т.ч. y фopмi дiяльнocтi нeдiльниx шкш будс нiкoмy. Ця cитyaцiя, тапсвнс, нс зaгpoжye peгioнaм кoмпaктнoгo мсш^ння мсншин, iз cильними тa aктивними гpoмaдcькими opгaнiзaцiями, щo знaxoдять вaжeлi лoбiювaння влacниx iнтepeciв в oprarax мicцeвoï влaди (зoкpeмa, гpeки в Дoнeцькiй oблacтi). Aлe для iншиx мсншин cпpaвa yтвopeння нeдiльнoï ш^ли цiлкoм мoжe нaштoвxнyтиcя нa cepйoзнi пpoблeми. Taк, y Дoнeцькiй oблacтi пpoтягoм 1990-2000 -x pp. cтaбiльнo icнyвaлo 6-7 гpeцькиx нeдiльниx шкш. ^том^ть, нiмeцькi нeдiльнi шкoли, щo icнyвaли з 1996 p., y 2002 ^ипинили фyнкцioнyвaння. Уcьoгo prn пpaцювaлa гpyзинcькa
нсдшьта шкoлa. Bзaгaлi пiк poзвиткy тaкoï фopми нaвчaння пpийшoвcя та Дoнeччинi нa 2002/2003 н.p. Toдi в oблacтi фyнкцioнyвaлo 18 нeдiльниx шкiл. У 2006 p. ïx кiлькicть cкopoтилacя нaвпiл - дo 9. Boднoчac, для тaтap тa вipмeн, щo збepeгли нeдiльнi ш^ли вoни e чи нс eдинoю мoжливicтю зacвoeння piднoï мoви пiдpocтaючим пoкoлiнням.
Bивчeння нaцioнaльниx мoв та ^pcax пpи тoвapиcтвax бyлo пoшиpeним нaпpикiнцi 1980-x - нa пoчaткy 1990-x pp. Boнo мaлo пepeвaжнo aмaтopcький xapaктep i з кшця 1990-x чepeз низьку зaтpeбyвaнicть нeвпиннo cкopoчyeтьcя. Aлe для нeчиcлeнниx мсншин iз cлaбкo poзвинyтoю кyльтypнoю iнфpacтpyктypoю caмe тaкa фopмa зaлyчeння дo нaцioнaльнoï мoви e eдинo мoжливoю. У мм. Дoнeцькy, Mari^i, Kpaмaтopcькy нa кypcax пpи гpoмaдcькиx нaцioнaльнo - кyльтypниx фopмyвaнняx пoлякiв вивчaeтьcя пoльcькa мoвa, icтopiя, тpaдицiï тa звичaï з oxoплeнням 250 cлyxaчiв. У цeнтpi „Бeлopycинки" пpи Дoнeцькiй гpoмaдcькiй opгaнiзaцiï „Kyльтypнo - пpocвiтницькoмy тoвapиcтвi бiлopyciв „Heмaн" вивчaeтьcя мoвa, icтopiя, кyльтypa тa тpaдицiï бiлopycькoгo нapoдy.
Ha пpoцec eтнoкyльтypнoгo вiдpoджeння впливaють зacoби мacoвoï iнфopмaцiï, зoкpeмa пepioдичнa пpeca, a в пepшy чepгy, тi видaння, якi мaють вiдпoвiднe пpизнaчeння. У 1990 p. Pecпyблiкaнcьким тoвapиcтвoм гpeкiв Укpaïни (з 1991 p. - ^юз грсмв Укpaïни) бyлo зacнoвaнo гaзeтy ,^oroc". Утiм, нс вдaлocя cтвopити мщну фiнaнcoвy бaзy для видaння, гaзeтa виxoдилa вкpaй нepeгyляpнo i влacнoю дoлeю вiдoбpaжaлa вci тi нeгapaзди, якi cпiткaли ïï зacнoвникiв - ^юз гpeкiв Укpaïни. Дpyкoвaним opгaнoм Фeдepaцiï гpeцькиx тoвapиcтв Укpaïни e гaзeтa 'Бллши Укpaïни", якa видaeтьcя з бepeзня 1996 p. З чacy зacнyвaння гaзeтa чiткo витpимyвaлa cвoю тeмaтичнy cпpямoвaнicть у тaкиx нaпpямкax: aктyaльнi пpoблeми нaцioнaльнoгo pyxy, йoгo opгaнiзaцiйнi питaння; лiтepaтypa i миcтeцтвo гpeкiв Укpaïни; пpoблeми нayкoвo-кpaeзнaвчoгo xapaктepy.
Cepeд peгioнaльниx гpeцькиx тoвapиcтв гaзeтy мaють Mapiyпoльcькe гpeцькe тoвapиcтвo („Xpoнoc", виxoдить з 1994 p., у ^p^ 1994 -1997 pp. - eпiзoдичнo, пiд нaзвoю ,Дллши Пpиaзoв'я), Дoнeцькe гpeцькe тoвapиcтвo („Kaмбaнa", виxoдить з 2003 p.).. Зaгaльний тиpaж щoмicяця гpeцькиx видaнь cклaдae 3,0 тиc. пpим. Пpoтягoм y^oro пepioдy cвoгo icнyвaння виxoдять виключнo зa paxyнoк cпoнcopiв тa фiнaнcoвoï дoпoмoги ipe^^ cтopoни. Cлiд зaзнaчити, щo yci гpeцькi видaння дpyкyвaлиcя нс гpeцькoю, i нс дepжaвнoю мoвoю, a pociйcькoю. Tiльки oкpeмi мaтepiaли гpeцькиx гaзeт пyблiкyвaлиcя нoвoгpeцькoю чи yкpaïнcькoю. Цс oбyмoвлeнo тим, щo бiльшicть у^тн^к^ гpeкiв (88,5 %) e pociйcькoмoвними.
Пpoтягoм 1990-x pp. з дeякoю пepepвoю виxoдили в eфip paдioпepeдaчi гpeцькoю мoвoю. Taк, з 1992 p. дo 1997 p. нa peгioнaльнoмy '^дю Пpиaзoв'я" 2 paзи нa тиждснь виxoдили пepeдaчi pyмeйcькoю i ypyмcькoю мoвaми. З бepeзня 1998 p. бyлo зaпpoвaджeнo paдioпepeдaчy "Kaлicпepa", aлe тiльки pociйcькoю i нoвoгpeцькoю. З 2001 p. виxiд paдioпepeдaчi пpизyпинивcя у зв'язку iз згopнeнням фiнaнcyвaння з бoкy Гeнepaльнoгo ceкpeтapiaтy у cпpaвax гpeкiв зapyбiжжя. З 2006 p. пepeдaчi нoвoгpeцькoю були пoнoвлeнi нa „^дю Пpиaзoв'я".
Oтжe, eдиним пocтiйним зacoбoм зaдoвoлeння iнфopмaцiйниx пoтpeб e гpeцькa, пepeвaжнo pociйcькoмoвнa, ^eca, a гpeцькe cлoвo пoки щo фpaгмeнтapнo пpиcyтнe в нaцioнaльниx ЗMI.
Poзвинeнy мeдiйнy iнфpacтpyктypy cтвopили пoляки. З жoвтня 2001 poкy та oблacнoмy paдio щoмicяця виxoдить пepeдaчa „^ль^^ xвиля Дoнбacy", oбcягoм eфipнoгo мoвлeння 0,5 гoдин. Ha oблacнoмy тeлeбaчeннi, пoчинaючи з гpyдня 2002 po^ щoмicяця нa peгyляpнiй ocнoвi тpaнcлюeтьcя тeлeвiзiйнa пpoгpaмa „TV пoлякiв Дoнбacy", oбcягoм eфipнoгo чacy 0,5 годин. Зaгaльний тиpaж гaзeти „^ляки Дoнбacy", щoмicяця cклaдae 3,0 тиа пpим.
У пepшiй пoлoвинi 1990-x pp. Сдиним дpyкoвaним opгaнoм eвpeйcькoï гpoмaди бyлa
росшськомовна газета „Алеф", створена у 1990 р. Вона видавалася тиражем 7 тис. прим1рник1в, але виходила нерегулярно. Газета помещала передруки з ¿зрашьськох преси, мюцеву хрошку еврейського руху, гостр1 публщистичш матер1али, спрямоваш проти антисемитизму . Зараз для еврейського населення обласп видаються газети „Наша жизнь в диаспоре и дома" дв1ч1 на мюяць, загальним тиражем 5,5 тис. прим., журнал „А идише мамэ" щомюяця, загальним тиражем 1,5 тис. прим. Сврейська преса Донеччини е переважно росшськомовною, але певна частина материалу друкуються ¿вритом.
Власш видання мають обласне товариство в1рмен (газета „Армянский вестник -Наири") 1 Донецький обласний татарський культурний центр („Наш дом - Украина"). В обласнш газет „Св1тлиця" щом1сяця друкуеться сторшка бшоруською мовою про життед1яльшсть Донецько'1 громадсько'1 оргашзацп „Культурно - просв1тницьке товариство бшоруав „Неман".
Видання 1 поширення л1тератури национальною мовою е найменш зад1яною дшянкою роботи нацюнально-культурних товариств у мовному питанш. Вочевидь вдаеться фшансова складшсть видавничо'1 справи. Для тих меншин (греки, евре'1') що мають вщповщш можливосп постае 1нша проблема - низька ступень розповсюдженосп нацюнальних мов, а отже мала затребувашсть под1бних видань. Ут1м, Федерация грецьких товариств Укра'ни весь час свого ¿снування майже регулярно видае зб1рки поез1й румейською чи урумською. До справи поширення национальною л1тератури залучаються б1блютеки. Сектор еврейсько'1 л1тератури е в Артем1вськ1й центральной мськш б1блютещ. В районах, де компактно проживають представники грецько'1 национальности, а саме у с. Сартана (м. Мар1уполь), с. Граштне Тельмашвського району, сс. Роздольне та Стили Старобеш1вського району, с. Ялта Першотравневого району, с. Мала Яшсоль Володарського району створено шновацшш типи б1блютек - б1блютеки грецько'1 культури.
0тже, питання в1дродження национально'' мови постшно перебували у центр! уваз1 1'х громадських об'еднань етшчних меншин Донецько'1 обласп вже з самого початку 1'х оргашзацп наприкшщ 1980-х рр. Створення елеменпв национального шкшьництва у р1зних формах (класи, факультативи, недшьш школи, приватш навчальш заклади); формування нацюнально мовних ЗМ1 та видання нацюнально мовно'' л1тератури були основними напрямками д1яльност1 у справа в1дродження нацюнальних мов. 0собливу активность виказували нацюнально-культурш товариства грек1в та евре'в. Становлення мовно-осв1тньо'1 та медшно! шфраструктури цих меншин багато в чому вщбувалося за допомогою державних та громадських шституцш етично'' Батьк1вщини. Серед актуальних проблем сьогоденного стану реал1зацп мовних гарантш етшчних меншин Донеччини сл1д назвати - перетворення Свропейсько'' Хартп нацюнальних мов та мов меншин 1з механизму захисту зникаючих мов на шструмент политично'' боротьби тд гаслом захисту росшськох мови; вщсутшсть будь-яких елеменпв шдтримки мовного середовища (факультативи, курси, ЗМ1) у громадських об'еднань нечисленних меншин Донеччини (литовщ, грузини, болгари тощо).
Список використано¥ лггератури
1. Шульга М. Базовые принципы и ценности европейских стандартов языковой политики // Проекты законов о языках - экспертный анализ. - К., 2000. - С. 7-22.
2. Нагорна Л. Политична мова 1 мовна политика: диапазон можливостей политично'' лшгвютики. - К., 2005. - 315 с.
3. Майборода 0. Етнопол1тична ситуация в Укрш'ш: регюнальний вим1р // Сприяння поширення толерантности в пол1етн1чному сусп1льств1. — К.: Фонд «Свропа XXI», 2002. — С. 9—40.
4. Римаренко Ю. Нацюнальний розв1й Укра'ни: проблеми 1 перспективи. - Л.: Юр1нком, 1995. - 272 с.
5. Лойко Л. Громадсью оргашзацп етшчних меншин Украши: природа, лептимшсть, д1яльшсть. -К.: Фол1ант, 2005. - 634 с.
6. Ермолова В. Современные реалии и системный подход к решению проблем удовлетворения этнокультурных потребностей // Права людини в пол1етшчному суспшьста / Упоряд. Санченко А. - К., 2004. - С. 127-131.
7. Болбат Т. Национальный вопрос в деятельности общественных объединений Донбасса:(вторая половина 80-х - начало 90-х годов) : Дис...канд.ист.наук: 07.00.01 / Донецкий ун-т. — Донецк, 1993. — 317 с.
8. Балабанов К., Пахоменко С. Нащонально-культурне та громадське життя греюв Украши у другш половин! XX - на початку XXI ст. - Мар1уполь, 2006. - 260 с.
9. Вискуб С. Мовне питання: боротьба за права меншин чи за голоси виборщв? // Форум нацш. - 2005. - № 11 (42); Кот С. Мовна харт1я: на Захщ чи на Схщ? // Форум нацш. -2006. - № 10 (53); Кулик В. „Регюнальний" закон про украшську двомовшсть // Форум нацш. - 2007. - № 1 (56).
10. Нащональний склад та рщна мова населення Донецько'1 область За даними Всеукрашського перепису населення 2001 року. Статистичний зб1рник // Державний ком1тет статистики Украши. Донецьке обласне управлшня статистики.—Донецьк, 2003. - С.11.
Стаття надшшла до редакцп 9.12.2013 A.Z. Shaihatdinov
THE LANGUAGE POLICY OF THE STATE AS A FACTOR OF PRESERVATION OF NATIONAL CULTURES OF ETHNIC MINORITIES DONBASS.
In the article the main activities of national cultural societies Donetsk region in the resurgence of national languages. Analyzed the achievements and challenges of the National Primary Education, the peculiarities of Sunday schools, the media described the ethnic communities and the degree of their use of national languages.
Keywords: national-cultural societies, ethnic minorities, cultural infrastructure, ethno-cultural revival.
