CC BY
42
Emphasis is put on the use of the styling elements in novel, which are represented by special chronicle beginnings, which are typical for the Cossack chronicles, and by various plug-genres that keep their genre and linguistic originality. These include historical documents (officials' letters and their fragments). Using the styling elements is motivated by the authors of this article as a writer's desire to synthesize creatively documentary basis and fiction. «Alien Language» thus serves as the indicator of «old flavor» and identifies the competence of the author as an expert of historical facts and possibilities of their modern interpretation.
Studying the era of Hetman Mazepa, the authors of the article point to the debate in the contents of the novel, where there is put the author's artistic and folklore reception of image of the national leader Paly. The author presents Paly as a victim, and Mazepa - as a national hero. Through the modeling of historical features of the period of Hetman Mazepa and the state processes, which mostly reveal his national character, the distinct Leonid Poltava's worldview is determined. It allowed him to create a historically accurate fiction version of Ivan Mazepa's Hetman work, to determine his dominant qualities - intelligence, patriotism, spiritual aristocracy, to emphasize the special historic mission of the statesman - to be a leader and impersonation of the state idea.
Analysis of the historical novel will complement a holistic picture of the research perception of L. Poltava's heritage and will determine new boundaries in the historical and literary discourse of Ukrainian depictions of Mazepa.
Key words: historical novel, stylization, literary discourse, fiction, story lines.
УДК82.09(477.62=14)(045)
Ю. Б. Кутна
КОРПУС ТВОР1В РУМЕЙСЬКО1 Л1ТЕРАТУРИ ТА ФОЛЬКЛОРУ
У cmammi зроблено огляд опублтованих meopie румейськог лтератури та фольклору, пpoаналiзoванo oсoбливoсmi розвитку румейськог лтератури за перюдами, pi3Hi способи письмовог фтсаци румейськог мови; розглянуто жанровий склад румейськог лтератури та фольклору. Автор привертае увагу до проблеми жиmmeздаmнoсmi румейськог лтератури та фольклору в майбутньому.
Клю^о^^ слова: румейська лтература, румейський фольклор, румейський дiалекm новогрецьког мови/румейська мова, корпус mвopiв, перюдизащя, жанр.
Румейська лтература - це лтература греюв-руме!в Укра!ни, написана румейським дiалектом новогрецько! мови (за шшими мовознавцями - румейською мовою). Формування та розвиток румейсько! лтератури вщбулися впродовж короткого перюду друго! половини Х1Х - початку ХХ1 стшття. Вона тюно пов'язана з румейською фольклорною традищею, що ввiбрала в себе ознаки тих культур, з якими греки-руме! контактували спочатку в Криму (кримсько-татарська), а тсля переселення 1778 року - в Приазов'! (укра!нська, росшська). Мета дано! розвщки - окреслити корпус опублшованих творiв румейсько! лтератури та фольклору. Реалiзацiя поставлено! мети передбачае розв'язання таких завдань: аналiз цього корпусу на предмет перюдизацп та жанрового складу, а також огляд останшх публшацш творiв румейських лiтераторiв.
Актуальшсть нашого дослiдження зумовлена необхщшстю осмислення основних тенденцiй розвитку л^ературно! та фольклорно! творчостi мало! етшчно! групи, що мае менш шж сторiчну писемну традицiю й мае протистояти тенденщям згасання проявiв нащонального на тлi унiфiкацiйних тенденцiй глобалiзащi.
Останнiм часом з'являлися поодинокi дослщження, в яких частково висвiтлювалася iсторiя розвитку румейсько! лiтератури та фольклору, але в цих роботах йшлося або про окремi й перюди, або про окремi жанри. Отже, зробивши огляд наразi опублiкованих творiв румейсько! лiтератури та фольклору, 'хнього жанрового складу, ми окреслимо загальш тенденцй розвитку румейсько! словесностi, а також зробимо певний внесок у розв'язання питання про особливосп розвитку л^ератури малих народiв у новий час.
У монографй К. Балабанова та С. Пахоменка розглянуто л^ературну творчють грекiв Приазов'я перiоду друго! половини ХХ - перших п'яти рокiв ХХ1 столiття у свiтлi основних тенденцiй нацiонально-культурного та громадського життя зазначено! спiльноти [1]. В дослщженш К. Сардярян висвiтлено особливосп поетично! творчостi грекiв Донецького Приазов'я в контекст украшсько1 лiтератури ХХ стшття. Ю. Кутна проаналiзувала жанр румейсько! казки щодо й походження та зв'язюв iз загальногрецькою казковою традицiею [6], а також висв^лила особливостi румейсько! перекладно! лiтератури [7]. Цшним бiблiографiчним джерелом е праця С. Калоерова, в якш, зокрема, мютяться вiдомостi про рiдкiснi видання творiв румейсько! лiтератури [3].
На наш погляд, у румейськiй лiтературi можна видiлити такi перiоди:
1) друга половинаХ1Х столiття - 20-т роки ХХ столiття;
2) 30-т роки ХХ столiття (до 1937 року);
3) 60-т - 80-т роки ХХ столiття;
4) Кшець 80-х рокiв ХХ столiття - дотепер.
Перший перюд е етапом формування румейсько! лiтератури, вiн представлений переважно творчютю народних румейських рапсодiв, якi були популярнi в кшщ Х1Х -на початку ХХ столбя - Леонтiя Хонагбея, Дем'яна Богадищ, а також поетiв Христофора Папуша, Василя Шанона, Фросi Зурнадж та Iлсiвет Хараман. iхнi твори передавалися переважно в усно-тсеннш форм^ оскiльки руме! втратили свою писемшсть ще за кримських часiв, до переселення в Приазов'я. За таких умов неощненним е внесок у справу збереження та популяризацй усно! л^ератури румейських грекiв Кассандри Костан [4; 5]. Дослщниця частково опублшувала твори народних румейських рапсодiв тсля мовних реформ 1926-1928 рр., коли в межах пол^ики коренiзацй нащональних меншин Украши грекам-румеям Приазов'я було запропоновано використовувати спрощене фонетичне письмо на основi грецько! абетки.
Не маючи писемностi до друго! половини 20-х роюв ХХ столiття, греки Приазов'я виявляли сво! таланти у фольклор^ що е виключно цiнним для тзнання 1хшх свiтоглядних настанов, юторй, психологй тощо. Першi дослiдники румейського фольклору К. Костан, а тзшше Т. Чернишова та Е. Хаджинов були його збирачами, вони публшували сво! науковi розвiдки, наводячи фольклорш твори як iлюстрацй до теоретичних положень. Окремi пiснi та казки з'являлися на шпальтах грецько! газети «Коллехтивютис» та альманахiв «Флогомштресспитес» та «Неотта», що виходили в 1930-х роках в м. М^уполь
Другий перюд розвитку румейсько! лiтератури пов'язаний з iм'ям Георгiя Костоправа, який вважаеться засновником румейсько! радянсько! л^ератури, та представникiв л^ературно! групи, яку вш очолював. Г. Костоправ походить з
румейського селища Мала Яшсоль, робить першi кроки в поезп, послуговуючись росiйською мовою, а рiдною румейською починае писати з 1931 року. За життя поета виходить лише три збiрки його вiршiв. «Та прота вiмата» (1933) - перша костоправiвська збiрка i перша збiрка вiршiв румейською (грецькою) мовою. Друга книжка автора - поема «Леонтш Хонагбей» (1934), третя й остання - поетична збiрка «Калiмера, зiсiмо!». Окремi твори Г. Костоправа румейською регулярно з'являються на сторiнках марiупольських грецьких газет та альманахiв у перюд 1933-1937 рр. Бiльшiсть поезш Г. Костоправа румейською ввiйшла до збiрки, що И пiдготувало Володарське районне товариство греюв до 110^ччя вiд дня народження видатного земляка (2012). Слщ зазначити також, що Г. Костоправ перекладав румейською твори класиюв украшсько'1 та росшсько! л^ератури, розширюючи виражальнi можливостi рщно! мови.
Вщомо, що до л^ературно'! групи Г. Костоправа входило спочатку дев'ять оаб, а в 1937 рощ "х було вже бiльше тридцяти. Молодi поети писали сво! твори, переважно поетичш, малоянiсольською або сартанською говiркою румейського дiалекту й публшувалися на лiтературних сторiнках зазначено'! вище газети та альманахiв марiупольських греюв, а також у дитячому журналi «Пiонерос». На жаль, друкована преса тих роюв майже не збер^лася до нашого часу, тому наразi маемо окремi зразки творчостi таких поетв цього перiоду, як Василь Галла, Олександр Дiамантопуло та Данило Теленч^ якi виконали переклад на румейську вибраних творiв О. С. Пушкша, що вийшли окремою збiркою перекладiв творiв росiйського класика, на новогрецьку та румейську (1937). Наприкшщ 1930-х рокiв Г. Костоправа та бшьшють членiв його лiтературного гуртка було репресовано, i румейський л^ературний процес перервався.
Третiй перiод румейсько'! лiтератури розпочинаеться пiсля реабштацп Г. Костоправа в 1962 рощ, тсля чого його твори знов публшуються окремими збiрками, але лише в перекладах росшською (1963), а згодом i укра'нською мовою (1969). В середовищi грецько! штел^енци пробуджуеться нащональна свiдомiсть, румейськi лiтератори звертаються до оригшальних творiв Г. Костоправа та знаходять у них натхнення для власно'! поетично'! творчостi. Оскiльки офщшна радянська полiтика цього часу не передбачала особливих проявiв нащонально-культурно' самобутносп з боку творчо'! штел^енцп, про популяризащю лiтератури румейською мовою на державному рiвнi не йшлося, натомють румейськi лiтератори готувати самвидавiвськi збiрки, яких у перiод з 1964 до 1986 вийшло дванадцять. Першим офщшно виданим зразком румейсько'! лггератури цього перiоду стала поетична збiрка «Ленiн живе» (1973), до яко'! ввiйшли вiршi реабiлiтованого Г. Костоправа, а також поетв нового часу: Г. Данченка, Л. Юр'якова та А. Шапурми з паралельними перекладами укра'нською мовою вiдомих поетiв: М. Бажана, I. Драча, Д. Демердж^ В. Коротича, С. Летюка, М. Синга'вського та В. Сосюри. Але на той час публшащя тако'! збiрки була скорiш виключенням i стала можливою лише завдяки особистим клопотанням видатного еллшюта Андрiя Бшецького [1, с. 41]. Починаючи з ще" збiрки, румейськi лiтератори користуються кириличною абеткою. У статп, присвяченш проблемi мови й писемностi грецьких дiалектiв пiвденно-схiдноi частини Укра'ни, професор А. Бшецький запропонував фонологiчний алфав^ на основi росiйськоi й украшсько' графiк з додаванням двох грецьких л^ер ЛЬ та &в. Проте цей алфав^ було видозмiнено, i в бiльшостi сучасно'! румейсько'! друковано'! лiтератури замiсть грецьких лiтер використовуються вщповщно буквосполучення дъ та тъ, а графiка переважно росiйська, без використання укра'нських лiтер.
Прийняття до лав члешв Спiлки письменникiв УРСР румейських поетв Антона Шапурми (1970) та Леошия Кiр'якова (1978) зробило можливим публiкацiю iхнiх
творiв, але знов таки, в росшських чи украшських перекладах. Обидва поети належали до когорти Г. Костоправа й у зазначений перюд уже мали тривалий досвщ л^ературно! творчосп й вагомий творчий доробок, який дозволив 1м згрупувати навколо себе молодих лiтераторiв, твори яких побачили свгг уже в кшщ 80-х на початку 90-х роюв. За умов «легального тдтлля» [1, с. 42] вони не мають особливого простору для створення власного творчого методу. В цьому контекст стае зрозумшою активна перекладацька дiяльнiсть румейських поетв, що спрямована передуам на збереження та розвиток румейського дiалекту новогрецько! мови, збагачення ресурав рщно! мови та розвиток 11 художньо-зображальних можливостей [7, с. 91]. Показово, що десять з дванадцяти рукописних збiрок румейсько! поези цього перюду складаються з перекладiв творiв класикiв украшсько!, росшсько!, грузинсько! л^ератури тощо.
Четвертий перiод в юторп румейсько! лiтератури пов'язаний з процесами лiбералiзацii суспiльно-полiтичного життя радянсько! Украши, що 1х принесла перебудова. Першим румейським поетом, якому пощастило видати персональну збiрку поетичних творiв рщною мовою був Антон Шапурма. Книжка «Кардъако-м ту Приазовье» («Рiдне мое Приазов'я») побачила свiт 1986 року, в нш подано попередне слово А. Бшецького, який зазначае, що публшащя творiв А. Шапурми мовою оригиналу мае велике значення для розвитку культури румейсько! народностi на Укрш'ш [2, с. 11]. У наступному рощ виходить виконаний Леошием Юр'яковим румейський переклад «Слова про Iгорiв похiд» - «Лого пас ту 1гор ту стратыю». У 1988 рощ румейською видано одразу кшька книжок: авторська збiрка Л. Юр'якова «Амфора» та впорядкований Л. Юр'яковим перший випуск альманаху «Пирнэшу астру» («Ранкова зiрка»). До 2002 року вийшло п'ять випускiв альманаху, в яких публшуються зразки фольклорних творiв, поезiя представникiв поколiння Г. Костоправа, оригинальна творчiсть нових авторiв - Василя Бахтарiса, Доната Патрiчi, Дмитра Пенеза, Федора Шебанця, Дмитра Папуша, Григорiя Меотiса, Сергiя Бикова, Анатшя Нейфельда, Миколи Хороша, Георпя Левченка, Наталi Харакоз та шших, а також румейськi переклади. Автор передмови до другого випуску альманаху «Пирнэшу астру», голова Всесоюзного товариства радянських греюв, народний депутат СРСР, професор Гаврил Попов зазначае таке: «Сьогодш ми дбаемо про розкв^ нащонального не для утвердження себе на основi вiддiлення та вщособлення, а як спосiб вiдродити i зберегти щось дуже цiнне i для себе, i для вах» [8, с. 8].Традицп видання л^ературного альманаху продовжено в антологл художньо! лiтератури грекiв Приазов'я «Кардъако логу» («Рщне слово») (2005), до яко! ввiйшло багато оригiнальних творiв румейських лiтераторiв. Цiкаво також, що вс згаданi вище колективнi збiрки мютять також творчiсть урумських лiтераторiв, i хоча урумська мова неспорiднена з румейською, представники красного письменства вщ обох етшчних груп марiупольських греюв представляють свою творчiсть единим масивом, об'еднану единою нащональною свiдомiстю п творцiв i соцiокультурними умовами за яких вона створювалася.
Отже, з кшця 1980-х рокiв починаеться активiзацiя лiтературного процесу в середовищi румейських лiтераторiв. У цей перiод вийшло багато збiрок з оригiнальними творами румейською мовою. Серед них багатий лггературний доробок Л. Юр'якова, що включае, ^м зазначених вище, таю збiрки: «Арiон» («Найкращий») (1992), «Ас ато марея ас та трия ялус» («За три моря») (1993) та двотомник «Калусин» («Доброта») (1997). Вже тсля смерт А. Шапурми видано збiрку його творiв «Го палы ирта ст' Сартана» («Я знов прийшов до Сартани») (2006). Д. Патрiча опублiкував збiрки «Азмоныта стратеис» («Незабутнi мiсця») (1992), «Ан иревс хаханыст, ан иревс клапси» («Хоч смiйся, хоч плач») (1994), «Дъикомту астру» («Моя зiрка») (1997), «Пииты ту графи» («Доля поета») (2001). З-тд пера В. Бахатарюа вийшли книжки
«Пигадъ» («Джерело») (1991) та «Зиси, Бугас!» («Живи, Бугас!») (1997). Д. Папуш -автор збiрок «Кардъако-м уджах» («Рiдне вогнище») (1993), «Чир па тун пату» («Слщ на землЬ») (2008); Ф. Шебанiц - «С ксерс та ризис така-с» («Знай свое коршня») (1994) та «Клыюмену утэя» («Плакуча верба») (2001); Г. Левченко - «Е' бгкоц' тошкооцои» («Моему народовi») (2008), «Аспру каравi» («Бiлий корабель») (2009); Г. Меотю -«Хриси му Меотидъа» («Моя золота Меотида») (1996), «Тримонтан» (2001); М. Хорош - «Ялита» («Ялта») (1998); Д. Пенез - «Калка» (1997); Г. Патрiча - «О михио» («Заповiтне») (1994). А. Балдж опублiкував румейською повiсть «Пикрозарзалудъ» («Гiркий абрикос») (1994). До 110^ччя вiд дня народження Г. Костоправа вийшла збiрка творiв засновника румейсько'1 лiтератури (2012). Усi зазначенi книжки видано з використанням кириличного письма, ^м одше'1 збiрки Г. Левченка, в якш вiн експериментуе з грецьким шрифтом.
Серед видано'! перекладно'1 румейсько'1 лiтератури цього перюду слiд вiдзначити колективну збiрку «Кобзар» (1993) та збiрку перекладiв Л. Юр'якова «Паныч, нду иксириты сис...» («Якби ви знали, паничь..») (1994).
Як будь-яка молодописемна л^ература, румейська представлена переважно поезiею. Аналiзуючи жанровий склад оригшальних поетичних творiв румейських лiтераторiв та оминаючи увагою твори, присвячеш уславленню партп, 11 керманичiв тощо, зазначаемо доволi широке розма'ття: це лiричнi твори (переважна бшьшють поетiв), поеми (Л. Кiр'яков, А. Шапурма, Д. Пенез), балади (Л. Юр'яков), гуморески та бувальщини (Д. Патрiча, Л. Кiр'яков, Ф. Шебанщ), частiвки (Л. Хонагбей, Д. Богадиця, Г. Костоправ), тости (А. Шапурма), етграми (Л. Хонагбей), авторсью казки (Г. Костоправ, Л. Юр'яков, А. Шапурма, О. Ксенофонтова-Петренко), фiлософська поезiя (В. Бахтарiс, Г. Меотiс, Г. Левченко). Румейська проза представлена поодинокими спробами освоення жанрiв оповщання (Л. Юр'яков, Н. Харакоз, Д. Папуш, Г. Меотю, А. Нейфельд), повют (А. Балдж1), новели (Н. Харакоз), замальовки (Н. Харакоз). Найменше представлена румейська драма (Г. Костоправ, Л. Юр'яков).
Останнiй перiод позначений також виходом у св^ варiантiв друкованих фольклорних творiв. Крiм альманаху, що мютив зразки румейського фольклору в кожному випуску, окремими виданнями виходять румейсью народнi пiснi: «Козмуку пигадъ» (1994); казки: «Казки греюв Приазов'я» (1993) та «Греческие сказки села Большая Каракуба» (2004); паремп: «Эна шилядьа маргаритариа» («Тисяча перлин») (1993). До збiрки «Малятам-дошкiльнятам» (1996) включено народш пiснi, казки, лiчилки та загадки. А видана в Грецп грецькою абеткою збiрка «Та МарюшюХтка: трауоибга, ларацибга каг xopoí тюу ЕХХ^уюу ппр А^офгк^р» (1999) мютить румейськi нaроднi пiснi та казки. Укладачi зазначених збiрок - Л. Юряков, Д. Патрiча, Р. Харабадот та О. Ашла проявили себе як справжш подвижники. Втм, попри позитивш зрушення в спрaвi публiкaцii фольклорно!" спадщини грекiв-румеiв, слщ констатувати, що бшьша частина зiбрaних фольклористами-аматорами зaписiв румейсько'1 народнопоетично'1 творчосп лишаеться невиданою.
Отже, бачимо, що за трохи менший шж стштнш час iснувaння писемно'1 румейсько'1 л^ератури можна видiлити два перiоди п активного розвитку: 1930-тi роки та 1990-т - перше десятилiття ХХ1 столiття. Попри низку об'ективних перешкод, таких як дiaлектнa роздрiбненiсть румейсько!" мови, порушення тяглостi поколiнь румейських письменниюв внaслiдок стaлiнських репресiй, вщсутнють едино!" думки щодо способу фшсацп румейсько'1 писемностi тощо ця л^ература дотепер демонструвала помiтний поступ. Проте життездатнють румейсько'1 лiтерaтури у нов^нш час залишаеться пiд сумнiвом через постшне зменшення кiлькостi носiiв грецько'1 (румейсько'1) мови в
Укра!ш та процеси, що свiдчать про занепад само! мови. За цих умов надзвичайно важливою вбачаеться справа популяризацп румейсько! л^ератури та фольклору серед приазовських греюв-руме!в.
До перспектив подальших розвiдок у напрямку дослщження румейсько! лiтератури слщ вiднести вивчення творчостi окремих !! представникiв, яку ще не було висв^лено, а також аналiз еволюцп засобiв художньо! виразностi в творах румейських лiтераторiв рiзних часiв.
Список використано1 л1тератури
1. Балабанов К. В. Нацiонально-культурне та громадське життя грекiв Укра!ни в другiй половиш ХХ - на початку ХХ1 столiття / К. В. Балабанов, С. П. Пахоменко. -М^уполь, 2006. - 260 с.
2. Бшецький А. О Передне слово / А. О. Бшецький // Кардъаколого. Анадылин лафа. Слово рщне: антологiя художньо! лiтератури грекiв Приазов'я: поезiя та проза. -Донецьк: Донбас, 2005. - С. 5-11.
3. Калоеров С. Греки Приазовья : Аннотир. библиогр. указ. / С. Калоеров ; Донец. гос.ун-т, Донец. гос. обл. универс. науч. б-ка им. Н. К. Крупской, Приазов. эллинист. центр. - Донецк, 1997. - 196 с.
4. Костан К. З л^ературно! творчосп марiупольських греюв / К. Костан // Схщний свт - 1928. - № 3-4. - С. 229-247.
5. Костан К. З л^ератури Мар^пшьських греюв / Зiбрав й перекл. К. Костан. -Харюв : Рух, 1932. - 165 с.
6. Кутна Ю.Б. Наративш та стилютичш структури в казках греюв Приазов'я : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.14 / Ю.Б. Кутна ; Ки!в. нац. ун-т iм. Т. Шевченка. - К., 2011. - 20 с.
7. Кутна Ю. Б. Перекладна румейська л^ература / Ю. Б. Кутна // Лiтературознавчi студи / Ки!в. нац. ун-т iм. Т. Шевченка. - К. : ВПЦ «Ки!вський ушверситет», 2013. -Вип. 39, ч. 2. - С. 86-91.
8. Попов Г. Мюце в спшьному домi / Г. Попов // Пирнешу астру : стихя, пиимата, дъиигмата, хурато, паримия, айнигмата / схиматыстыс Л. Н. Кирьяковс. - Донецк : Донбас, 1989. - С. 6-7.
9. Сардарян К. Г. Поетична творчють греюв донецького Приазов'я в контексп укра'!нсько! л^ератури ХХ стшття: Монографiя / К. Г. Сардарян. - Донецьк : Ноулщж, 2012. - 219 с.
Стаття надшшла до редакцп 30.10.2014
Y. B. Kulna
THE CORPUS OF WORKS OF RUMAIIC LITERATURE AND FOLKLORE
The article highlights published works of Rumaiic literature whose written tradition only extends back about 100 years, as well as published works of Rumaiic folklore. The author distinguishes four periods of Rumaiic literature and describes publishing activities of Rumaiic writers during each period. The author also dwells upon such issues as different ways of the recording Rumaiic Greek dialect implemented during different periods, general sociocultural and political background that shaped Rumaiic literature process, generic variety of Rumaiic literature. The analyses of the processes of Rumaiic literature genesis and development allows the author to point out its brightest periods: the first one is the 1930s and the second one is the period from the late 1980s to the first decade of the 21 century with the
publishing activity to reach its peak in the 1990s. Thus, the richest literary heritage we have in Rumaiic is by such writers as G. Kostoprav, A. Shapurma, L. Kyrjakov, D. Patrycha,
D. Papush, T. Shebanits, V. Bakxtaris, G. Meotisand G. Levtchenko. The author also emphasizes the role of linguists and literary critics K. Kostan, T. Tchernishova and
E. Khadzhinov, who collected Rumaiic folklore, as well as Rumaiic poets and enthusiasts L. Kyrjakov, O. Xenofontova-Petrenko and D. Patrycha in popularization of the folklore.
The author draws the conclusion that despite unfavorable conditions Rumaiic written literature has made progress within less than hundred years of its existence and expresses concernas for its continuity in the circumstances of the decrease of Rumaiic-speaking population and decline in Rumaiic Greek dialect. Special emphasis is placed on the need for the popularization of Rumaiic literature and folklore among Rumey Greeks.
Key words: Rumaiic literature, Rumaiic folklore, the Rumaiic Greek dialect / Rumeika, corpus of works, periodization, genres.
УДК 81'42:141.311:112.2
М. О. Марченко
ФОРМУВАННЯ ПОЕТИЧНО1 ТЕОРП ПРЕДСТАВНИКАМИ ФОРМАЛЬНО! ШКОЛИ ТА СТРУКТУРАЛ1ЗМУ
У сmаmmi poзгяянуmi oсoбливoсmi теоретичног парадигми поетики формальног школи та сmpукmуpалiзму, як вплинули на розвиток сучасног фыологгг, зокрема лшгвопоетики, та описан oсoбливoсmi до^дження поетичного мовлення, проблеми до^дження iндивiдуальнoсmi поетичного мовлення на засадах поетичног теорп формальног школи та сmpукmуpалiзму.
Ключовi слова: поетика, лтгвопоетика, поетичне мовлення, мова, поетична творч^ть, естетична функщя, форма, структура.
Мета ще! статп - аналiз поетично! теорп представниюв формально! школи та структуралiзму, оскшьки саме вони заклали тдгрунтя для подальшого формування та становлення лшгвопоетики.
Завданням е описати та визначити основш засади поетично! теорп формально! школи та структуралiзму, яю вплинули на становлення теоретично! парадигми лшгвопоетики.
Актуальшсть зазначено! теми зумовлена тим, що представники формально! школи та структуралiзму здшснили значний вплив на становлення та розвиток сучасно! теоретично! парадигми лшгвопоетики. Взагалi фшолопчш розвщки друго! половини ХХ та початку ХХ1 ст. у галузi поетики зосереджуються в основному на мереолопчних моделях поетично! теорп попередшх стшть [4, с. 3]. Протягом юторичного розвитку поетики як галузi фшологп змшювалися та удосконалювалися методи та тдходи у дослщженш поетичного мовлення, формувався термшолопчний апарат. Фшологи рiзних поколшь намагалися осягнути в межах фшософських та фшолопчних вчень свое! доби предмет поетики та !! мюце у паради^ гумаштарних наук. Поетична теорiя першо! половини ХХ ст. розвивалась тд впливом лiтератури та мистецтва, художньо! свiдомостi митця та переосмислення людиною дiйсностi.
Поетична теорiя, яка грунтувалась на наукових здобутках антично! та класично! поетики, була розвинута та удосконалена Р. Бартом, В. В. Виноградовим,
