CC BY
84
1СТОРИЧН1 НАУКИ
УДК 392(477.62=14):82-34(045) С.С. Арабаджи
В1ДОБРАЖЕННЯ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ ПРИАЗОВСЬКИХ ГРЕК1В У
ФОЛЬКЛОРНИХ ДЖЕРЕЛАХ
У статт1 розглядаютъся фолъклорш джерела як носи тформаци про повсякденне життя грецъкого населення Приазов'я, анал1зуютъся гх тформативт можливост1. Уст джерела класифтовано на прозов1 та поетичт. До прозових твор1в в1днесено казки, замовляння, приказки, присл1в'я, загадки. Поетичш фолъклорш джерела представлено р1зними видами тсенъ. Визначено, що фолъклор розкривае питання масовог св1домост1 грекгв, деят аспекти повсякденних практик, норм й аномалт гх життя та зазначено, як1 в1домост1 можна отримати тсля опрацювання цих джерел.
Ключов1 слова: джерела, фолъклор, греки Приазов'я, повсякденне життя.
Об'ективне вщтворення ¡сторп грецько! спшьноти Приазов'я можливе лише за умови виявлення 1 критичного опрацювання вс1е! сукупносп джерел. До нашого часу в ¡сторюграфп грецьких громад Укра!ни домшуе тенденция зосередження уваги переважно на соц1ально-економ1чних аспектах !х розвитку та питаннях релшйного та культурного життя, натомють повсякденшсть грецького населення так 1 не стало предметом специального дослщження. У зв'язку з цим, набувае особливо! актуальности грунтовне джерелознавче вивчення порушено! проблеми, проведення якого дасть змогу створити необхщне тдгрунтя для подальших конкретно-1сторичних студ1й. Одним з вид1в джерел е фольклорш пам'ятки, як1 е невщдшьш в1д побуту, в1рувань, життевих настанов 1 поглядев населення. Необхщшсть системного, комплексного огляду фольклорних джерел з повсякденного життя приазовських грек1в стало мотивацшним чинником дано! розв1дки.
Досл1дженням урумського фольклору займався О. Гаркавцем. У сво!й монографп в1н визначив складов1 частини усно! народно! творчост1 грек1в-тюркофошв: 1) древн1 загальнотюркськ1 казки про тварин; 2) середньов1чш загальнотюркськ1 казки-масали; 3) прозов1 казки сходного походження; 4) казки разного походження, засвоеш пор1вняно нещодавно; 5) стар1 анекдоти, що розповсюджеш серед народов Криму, Кавказу та Мало! Азп [1]. Урумськ1 п1сн1 досл1дник класиф1кував по тематищ: масали та велика група ¡сторичних, солдатських, побутово-хроникальних, л1ричних, розважальних та вес1льних п1сень. На жаль, О. Гаркавець зовс1м не торкнувся фольклору грек1в-руме!в. Вс1 з1браш матер1али автор надрукував у сво!й монограф!!, единий !"! недол1к -фольклор наведений на мов1 оригиналу без перекладу, що значно ускладнюе його вивчення, оскшьки людей, як1 волод1ють мовою урум1в, залишилось дуже мало. На основа польових досл1джень певш питання фольклору грек1в Приазов'я висв1тлили у допов1дях I. Джола [3], Ю. Кутна [5], Н.Хорош [9].
Враховуючи недостатню вивчен1сть проблеми, метою статт1 е джерелознавче досл1дження фольклорних джерел та визначення !х 1нформативного потенц1алу для реконструкц1! повсякденного життя грецького населення Приазов' я. Мета передбачае розв' язання таких завдань: класиф1кувати усн1 джерела; досл1дити !х специф1ку;
7
охарактеризувати 'х значения та щншсть для досшдження повсякденносп приазовських греюв.
Усш джерела, що вщображають св1тогляд грецького населення Приазов'я, 'х повсякденшсть та естетичш й етичш ¿деали, м1стять ¿нформащю у вигляд1 усно'' традищ', що передаеться ¿з потшння в потшння. Ц джерела е пам'ятками усно'1 народно'' творчосп, одним ¿з клас1в словесних (вербальних) джерел.
Фольклор е важливою ¿ нев¿д'емною частиною культурно!' спадщини греюв. У творах усно'1 творчост¿ глибоко в¿дображен¿ найважлив¿ш¿ особливост¿ реально'! д¿йсност¿, життев¿ погляди народу, його ментал¿тет, норми звичаевого права та багато ¿ншого. Вс¿ усн¿ джерела умовно можна под¿лити на прозов¿ й поетичш. До прозових твор¿в в¿дносяться казки, замовляння, приказки, присл¿в'я, загадки. Поетичний масив фольклорних джерел греюв Приазов'я складаеться з р¿зного виду тсень.
Усну народну творч¿сть грецьких переселенц¿в протягом останнього стол¿ття активно збирали й досшджували вчен¿ ¿сторики, ф¿лологи та етнографи. Результатом !'х прац¿ е видання значно'' юлькосп фольклорних зб¿рник¿в, ¿ в набагато менш¿й м¿р¿ наукових роб¿т.
Першим зд¿йснив наукову експедиц¿ю на земл¿ приазовських грек¿в з метою пошуку писемних пам'яток ¿ заф¿ксованих усних народних твор¿в професор Одеського ушверситету В. Григорович. Ним були виявленш дек¿лька грецьких та тюркських рукопис¿в, серед яких, кр¿м церковних, е св¿тський кодекс ¿з життеписом Езопа, байками та ¿ншими текстами (загальний обсяг 78 арк.). Цей рукопис перейшов у власшсть тод¿шнього н¿мецького генерального консула в Одес¿, сходознавця Отто Блау, котрий незабаром опубл¿кував уривки з цього зб¿рника [1, с. 23].
Першим публ¿катором фольклору грек¿в Приазов'я можна вважати С. Маркова, який шляхом проведення експедищ' з¿брав досить значну юльюсть приставив, обрядових та ¿нших вид¿в п¿сень, що були надруковаш в «Заметках о быте греков г. Мариуполя» у зб¿рнику «Мариуполь и его окрестности» [6].
В середовищ¿ грецького населення Приазов'я казки е популярним жанром усно'' народно'' творчосп. Переходячи ¿з покол¿ння до покол¿ння, вони мало зм¿нювались ¿ виступали своер¿дними символами та образами людських моральних ц¿нностей, що отримувала у спадок кожна наступна генеращя греюв. Казки мають сощальне й виховне навантаження, що дае нам змогу розглядати 'х як прояв конкретного ¿сторичного св¿тогляду, вираженого у властив¿й для свого часу образшй форм¿.
Казки грецьких переселенщв умовно можна под¿лити на три групи: казки про тварин, чар¿вн¿ казки та соц¿ально-побутов¿ казки. Кожш з них мають свою специф¿ку та джерельн¿ особливост¿.
В казках про тварин («Кульгава миша», «Теля й козеня» тощо) обстоюеться сила й мудр¿сть слабких, в¿дкинутих ¿ приречених, 'хня ст¿йк¿сть ¿ витривал¿сть, що грунтуються на в¿р¿ в добро, на взаемшй п¿дтримц¿ й дружб¿ [1, с. 16].
В чар¿вних казках зазвичай розпов¿даеться про незвичайш, дивн¿, ¿нод¿ таемнич¿ ¿ страшн¿ под¿!', а д¿йство мае пригодницький характер. Позитивний герой, долаючи важю перешкоди, завжди досягае свое'' мети або завдяки сво'й самов¿ддан¿й прац¿ отримуе заслужену винагороду. Казка завжди мае щасливий юнець. В шй зображуються вигадан¿ под¿!' та особи, що подаш то реал¿стично, то з¿ значним в¿дступом в¿д правди. Але не дивлячись на значну роль фантастики, в казках в особлив¿й форм¿ в¿дображаеться д¿йсн¿сть ¿ розкриваються народн¿ спод¿вання.
В чар¿вних казках е багато мотив¿в, що м¿стять у соб¿ в¿ру в ¿снування «потойб¿чного св¿ту» ¿ повернення зв¿дти - казки «Ют вусатий», «1ван - овечий син» тощо. В казковому фольклор¿ яскраво простежуються покарання, яю на думку греюв,
8
oтpимyвaлa людинa нa тому cвiтi зa гpixи cвoï: Житти тoбi y cмoлi нa тому cвiтi i нe вpятye тeбe нixтo, нaвiть бiдний Лaзap, щй жaлie ycix, нe пoдacть to6í i кoвткa вoдицi» («Maчyxa») [4, c. 68-73]. Bipили гpeки, qo e нa cвiтi дeмoни й вiдьми, якi втpyчaлиcя i впливaли нa життя людeй. Boни дocить чacтo виcтyпaють пepcoнaжaми чapiвниx кaзoк.
Дocлiджeння кaзoк як oднoгo з видiв джepeл yc^'í icTOpiï cвiдчить, щo гpeки Пpиaзoв'я вipили в дoлю i ввaжaли, щo пpизнaчeнe дoлeю зaвжди cпpaвдитьcя. Haпpиклaд, y кaзцi «Aшик-гapиб» нaвiть шax Ф^т змиpивcя з тим, щo да бути йoмy чoлoвiкoм Axчa Хизь (кoxaнoï Aшик-гapибa). Згiднo тeкcтy кaзки, кoли зipвaлocя вeciлля шaxa Фiлeтa, з йoгo ycт пpoлyнaли уступы cлoвa: «Щo пpигoтyвaлa тoбi дoля, тe й oтpимaeш» [4, c. 23]. У кaзкoвoмy фoльклopi мoлoдшoмy пoкoлiнню дaютьcя нacтaнoви - пoвaжaти бaтькiв i вiдвiдyвaти мoгили пoмepлиx.
Bивчaючи кaзки гpeкiв Пpиaзoв'я, мoжнa пoбaчити, щo жiнкa зaвжди i в ycьoмy пoвиннa бyлa пiдкopятиcя чoлoвiкoвi, який був гoлoвoю poдини. Biн нaвiть мaв пpaвo пoбити дpyжинy, a вoнa нe тшьки нe мoглa cкapжитиcь нa ^oro, a й нaвiть cyпepeчити йoмy. Haпpиклaд, y кaзцi «Чaбaн» для того, щoб жiнкa пepecтaлa пpoявляти цiкaвicть щoдo чoлoвiчoï тaeмницi, пiвeнь пopaдив йoмy: «A ти пpийди дoдoмy, нaмoтaй вoлoccя жiнки та oднy pyкy, a y дpyгy вiзьми xaнчy й вiдлyпцюй жшку. Taк i зpoбив чaбaн. I пpoйшлa вcя цiкaвicть y жшки. I cтaли вoни жити в любoвi тa paдocтi» [7, c. 264].
Cepeд кaзoк гpeцькoгo нaceлeння видiляютьcя coцiaльнo-пoбyтoвi, в якиx e poзмaïття cюжeтниx лiнiй, нecпoдiвaнi opигiнaльнi poзв'язки («Пacтyx i бaгaтiй», «Двi габлучки», «Юxим тa €лизaвeтa» тoщo). Caмe coцiaльнo-пoбyтoвi кaзки дaють yявлeння пpo тe, як жили rpem, чим зaймaлиcя в пoвcякдeннoмy житп, якi зaняття ввaжaлиcь бiльш пpиcтoйними тoщo.
Для пpиклaдy нaвeдeмo кaзкy «Юxим тa €лизaвeтa», щo poзпoвiдae, якi oбoв'язки ввaжaлиcь cyтo чoлoвiчими, a якi жiнoчими. Гoлoвний гepoй ща кaзки дiд Юxим звaжив, щo дoмaшня poбoтa, яку викoнyвaлa йoгo жiнкa Gлизaвeтa нe зaбиpae бaгaтo cил i чacy, тому в^шив пoмiнятиcя oбoв'язкaми. Бaбця пoïxaлa пpaцювaти в пoлe, a y дда нa oдин дeнь бyлo cпpaв нe мeншe, нiж тальщв нa oднiй pyцi, йoмy нeoбxiднo бyлo нaпeкти xлiбa, збити зi cмeтaни мacлa, пoпpaти бiлизнy й пopoзвiшyвaти ïï нa линву, тa пильнyвaти, щoб кypчaт кiт да зЧ'в. Aлe виявилocь, щo дщ нe змiг впopaтиcь з жoднoю cпpaвoю i Юxим зpoзyмiв, щo жiнoчa cпpaвa зoвciм нeлeгкa.
Зi змicтy кaзки, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo гpeки з пoвaгoю cтaвилиcя дo xaтньoï poбoти жiнки, яга нiкoли нe зaкiнчyвaлacь. В тeкcтi нaвiть нaвeдeний тaкий виcлiв: «Heдapмa ж мyдpi люди кaжyть, щo paнiшe caм cкiнчишcя, нiж poбoтa дoмaшня» [4, c. 108].
Чepвoнoю ниткoю y кaзкax гpeкiв пpoxoдить тeмa ocyджeння нecтpимнoгo пoтягy дo бaгaтcтвa, здoбyття гpoшeй бyдь-якoю цiнoю, бaжaння poзкoшyвaти зa paxyнoк чyжoï пpaцi, зaздpocтi й жaдiбнocтi, i виcлaвляютьcя пpaцeлюбнicть, пpaвдa, бaжaння твopити дoбpo, любoв, пoвaгa дo бaтькiв.
Дo пpoзoвиx ycниx джepeл вiднocятьcя зaмoвляння, зaклинaння тa aпoкpифiчнi мoлитви, яким y минyлoмy пpипиcyвaлacя чyдoдiйнa cилa впливу нa людину i дoвкoлишнiй cвiт. Зaмoвляння й зaклинaння, як i iншi пpoзoвi джepeлa, вiдбивaють мiфoлoгiчний cвiтoгляд гpeкiв, ïx cвiтocпpийняття, i e нeвiд'eмними джepeлaми з пoвcякдeннoгo життя гpeцькoгo нaceлeння.
Пiд чac пepeбyвaння в Mapiyпoльcькoмy пoвiтi в 1874 p. В. Гpигopoвич пpидбaв y гpeцькoгo знaxapя pyкoпиcний збipник мoлитoв, щo зapaз збepiгaeтьcя y вiддiлi pyкoпиciв Pocrn^^'í дepжaвнoï бiблioтeки [2, c. 12].
Bикликae знaчний iнтepec збipник «Гpeчecкиe мoлитвы, зaклинaния и зaгoвopы из Бoльшoй Kapaкyбы», який poзкpивae peлiгiйнi вipyвaння й пoгляди гpeкiв Пpиaзoв'я.
9
Цей рукопис належить Р. Харабадот, з !! сл1в останньою власницею рукопису була мешканка с.Велика Каракуба А. Шелтик, яка й передала !й зб1рник у 1950-х рр. [2, с. 12]. У 2005 р. цей зб1рник було опубликовано, кр1м повного оригинального тексту древнього рукопису, в ньому наведено росшський коментований переклад.
Рукопис написано на папер1 рос1йського виробництва, який випускали на початку XIX ст., але досл1дники припускають, що сам текст рукопису було створено наприкшщ XVII ст. або на початку XVIII ст., а пот1м було просто переписано [2, с. 14]. Рукопис двомовний: б1льша частина написана грецькою мовою, менша - на тюркському д1алект1.
Зб1рник м1стить значну кшькють неканон1чних або апокриф1чних молитов, як1 направлен! на зв1льнення в1д хвороб, заклинання в1д нечисто! сили в р1зних !! подобах, а також р1зномаштш л1кувальн1 замовляння. П1сля опрацювання текстов цього зб1рника можна зробити висновок, що в повсякденному житт1 греки досить часто використовували обереги. Ними слугували невелик! аркуш1 паперу, на яких записували в р1вн1й м1р1 й молитви, 1 закляття, 1 замовляння, як1 пот1м помещали в спец1альний маленький ковчег 1 носили на грудях [2, с. 21].
Зг1дно текстов зб1рника, греки в1рили, що на свт 1снуе багато 1стот 1 нечистих дух1в, як1 !м завдавали шкоди. Майже вс1 негативна надприродш сили представлена ж1ночими образами. Це Авра, Матка, Стршгла, Власниця г1р, Мигрень, Геллу тощо. Користувач1 зб1рника уявляли, що людин1 загрожували: Диявол (в1н же Сатана), зл1 духи, хвороби, чаклуни й чаклунки, 1 нарешт1 просто лих1 люди, що зверталися за допомогою до вс1х вище перел1чених або т1, що сам1 мали зд1бност1 зурочити. З текстов видно, що греки дуже боялися чужо! заздрост1 й пов'язано! з нею порчею та зуроченням. Досить значна кшьюсть молитов призначеш для пород1ль: щоб полегшити пологи, уберегти новонароджених малюк1в в1д смерт1 тощо.
Представлен1 у зб1рнику тексти молитов, заклинань та замовлянь дають уявленн1 про св1тогляд грек1в, 1 спрямован1 проти нечисто! сили, в якому б образ1 вона не виступала. Найдовше в народному грецькому побут1 збереглися л1кувальш замовляння, частина з яких сходить до найдавн1ших словесних л1кувальних формул, що направлен1 на зц1лення хворого.
До комплексу усних джерел можна в1днести парем1ограф1ю - цикл найкоротших нел1ричних жанр1в, якому властив1 стисл1сть 1 простота. До парем1йного фонду грек1в Приазов'я в1дносяться приказки 1 присл1в'я, як1 вир1зняються значною зм1стовн1стю, мають ч1тке судження, ясне вираження певно! думки, висновки з життевих спостережень 1 в1дбивають сусп1льн1 та родинн1 взаемини переселенц1в.
Приказки та присл1в'я виконують у сустльсга незам1нн1 соц1альн1 та культурна функц1!, саме в них знаходять свое в1дображення особливост1 побутового поводження населення. У приказках 1 присл1в'ях вщображеш основи виховання д1тей в грецьких родинах, деяк1 аспекти взаемин чолов1ка з дружиною, засуджуються недол1ки родинних в1дносин. Присл1в'я грек1в виховують позитивш 1деали: см1лив1сть, чесн1сть, почуття дружби, ставлять за приклад високоморальну повед1нку. Повчання й поради часто подаються у вигляд1 висм1ювання негативних рис у людей: «Онун юзне тукрюйлер, а о дый ягмур ягай» - Йому в обличчя плюють, а в1н каже, що йде дощ (про безсов1сну людину), «Сенын юзне копеклер сычай» - На твое обличчя гадять собаки, а ти не в1дчуваеш (про безсоромну особу) [7, с. 234].
У присл1в'ях та приказках червоною ниткою проходить офщшна точка зору грек1в, що засуджуе багатство, яке д1сталося нечесно, в багатьох з них тдкреслюеться, що матер1альне благополуччя мае сенс т1льки тод1, коли одержано чесною працею.
Також у присл¿в'ях знайшла в¿дображення тема основно'' щоденно'' пращ грецького чолов¿чого населення - землеробства.
Характерна особлив¿сть приставив грек¿в - 'х алегоричн¿сть. В них пряме значення поеднуеться з переносним, ^¿м того, багато з них розкривають особлив¿сть розпод¿лу прац¿ м¿ж чолов¿ками та ж¿нками, наприклад, «Эрадамын туфеки 40 (хырх тере) патлай, а харынын 1 (бир тере) патлай» - У чолов¿к¿в рушниця с^ляе сорок раз¿в, а у ж¿нок - один раз (тобто те, що робить чолов¿к - жшщ не п¿д силу) [7, с. 234].
Присшв'я грек¿в служать ясним вираженням певних суджень про реальну д¿йсн¿сть, в яких щось стверджуеться або заперечуеться, розкриваються властивосп предмет¿в ¿ явищ, тим самим прищеплюють характерш погляди на ц¿ предмети та явища. При цьому б¿льш¿сть приатв''в не наказують людин¿ жорстко, як потр¿бно себе вести, а дають 'й описи вар¿ант¿в повед¿нки. Закр¿плюючи звичай, присл¿в'я та приказки виконують три сустльно значущ¿ функщ": ¿нституц¿йну (м¿стять норми та правила, яю оптим¿зують повед¿нку ¿ сприяють виробленню п стереотип¿в), соц¿ального контролю (виховують сощально схвалювану повед¿нку), психолопчну (свою багатозначн¿стю вт¿шають в складних життевих ситуац¿ях) [8].
До поетичних усних джерел в¿дносяться календарно-обрядов¿ тсш: колядки, веснянки, п¿сн¿ викликання дощу, купальсью, вес¿льн¿. Окреме м¿сце серед цих тсень займають вес¿льн¿, в яких в¿дображен¿ звича" грек¿в та обрядов¿сть, пов'язан¿ з вес¿ллям: «Наречена, хна твоя розтерта ...», «... Вона повинна плакати в таю дш!».
Л¿ричн¿ п¿сн¿ грек¿в наповнеш значною ¿нформац¿ею щодо повсякденност¿ переселенщв, вони в¿дображають 'х життя, психологию ¿ св¿тогляд. Умовно 'х можна розмежувати на наступш тематичн¿ групи: тсш про кохання, про родинне життя й тсш л¿тературного походження.
Головними героями тсень про любов е молод¿ люди, хлопщ й д¿вчата. Основний зм¿ст цих тсень складають стосунки молодих м¿ж собою, "хш думки, почуття та переживання. С тсш, в яких йдеться про сердечш й н¿жн¿ в¿дносини юнака до д¿вчини. Для вираження любов¿ й н¿жност¿ в цих тснях широко вживаються р¿зн¿ емощйш еп¿тети. Але значно повн¿ше в тснях зображет любовн¿ переживання д¿вчини. Ц¿ п¿сн¿ показують, що любов просто'' грекиш дуже н¿жна, сором'язлива ¿ глибока. У деяких тснях в¿дображено ¿нтимн¿ бажання гречанки:
Якби роздягнутися ¿ притиснутися до твого т¿ла
Невже це неможливо?
Будуть обговорювати, що це сором
Але якщо б роздягнутися ¿ притиснутися до твого т1ла....
Багато тсень проникнут¿ великим сумом, в них йдеться про розлуку д¿вчини з милим. С у греюв ¿ ж¿ноч¿ п¿сн¿ про с¿мейне життя. Деяю з них проникнут¿ глибокою печаллю ¿ невт¿шним горем, осюльки до початку ХХ ст. д¿вчат видавали зам¿ж не по любов¿, а виходячи з матер¿ально!' вигоди. Це явище знайшло в¿дображення в «Ист про горбатого чолов¿ка»:
Увечер¿ прийде горбун ¿ приляже на подушки. Душа моя об¿ллеться кров'ю
1ншим вечором прийде горбун ¿ зал¿зе в мою пост¿ль. Чому м¿й батько в¿ддав мене за горбатого в¿слюка? Нехай тебе, проклятий горбун, забере нечиста сила I нехай тебе забере чума (пронос) ¿ знищить тебе [7, с. 242].
В тснях про родинне життя висв¿тлюеться негативне ставлення зятя до тещ¿, озвучуються проблеми, як додавала в повсякденне життя мати ж¿нки. Наприклад, у тсш «Хайнана» стваеться:
ISSN 2226-2830 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ICTOPIЯ. ПOЛITOЛOГIЯ, 2013, Bm. 7-8
Bcюди, вcюди твoя py^ I язик, щo cie cвapки. Koлиcь тeбe, тeщa, Змiя вкушть зa язик. Щo мeнi po6h™ з тeщeю? Зi cxoдинoк ïï cкинyти. З яким гpoxoтoм вoнa пaдaти бyдe. Oт би пoбaчити цe [7, c. 243].
Bвeдeння Biйcькoвoгo cтaтyтy 1874 p., згiднo з яким бyлa лiквiдoвaнa peкpyтcькa пoвиннicть i ввeдeнa зaгaльнa вiйcькoвa пoвиннicть, вiдбилocя нa дoлi г^ив. Укaзoм вiд 15 бepeзня 1874 p. cкacoвyвaлacя пiльгa, згiднo з яшю гpeки нe пpизивaлиcя дo apмiï. З цьoгo мoмeнтy y фoльклopi гpeкiв з'явилиcя пicнi ^o нeлeгкy coлдaтcькy cлyжбy. Bci coлдaтcькi пicнi пpoникнyтi пeчaллю i cмyткoм: «He йди, мiй cинy, да йди, мiй бiдний, нe змушуй нac плaкaти ...», «... мaмa, якщo в циx кpaяx пoмpy я, xтo oмиe мeнe?»
Cepeд фoльклopниx джepeл щoдo пoвcякдeннoгo життя гpeкiв Пpиaзoв'я cлiд видiлити чacтiвки - кopoткi pимoвaнi лipичнi т^ньки, якi cтвopювaлиcя й викoнyвaлиcя як живий вщгук нa piзнoмaнiтнi житщ^ явищa, i виcлoвлювaли пoзитивнy aбo нeгaтивнy oцiнкy ïx. Boни e точним iндикaтopoм ceлянcькиx ^c^oie. Для чacтiвoк xapaктepнe викoнaння бaгaтьox тeкcтiв нa oдин нacпiв. Чимaлo з ник - пpo любoв, aлe нe вci вoни вeceлi, вeликa чacтинa чacтiвoк мae cyмний змют.
Taким чинoм, фoльклopнi джepeлa вiддзepкaлюють бyдeннicть пepeceлeнцiв. Koжeн з видiв yraoï нapoднoï твopчocтi мicтить piзнy зa oб'eмoм iнфopмaцiю тa вiдoбpaжae пeвнi cтopoни життя гpeкiв. Дocлiджyючи ycнi джepeлa нeoбxiднo дoтpимyвaтиcя зaгaльниx зacaд джepeлoзнaвчoï кpитики, вoднoчac ypaxoвyючи ïx cпeцифiкy.
Kaзкaм гpeцькoгo нaceлeння пpитaмaннa пeвнa eтнiчнa cвoepiднicть. ^и дocлiджeннi пoвcякдeннocтi з кoжнoï ^упи кaзoк мoжнa пoчepпнyти вaжливy iнфopмaцiю пoбyтoвoгo, пcиxoлoгiчнoгo чи eтичнoгo ona^, в ниx вiдoбpaзилиcь дeякi acпeкти пoвcякдeнниx пpaктик, нopм, aнoмaлiй тa пpeдcтaвлeнo cтaвлeння дo ниx г^ив. Aнaлiз кaзoк гpeцькoгo нaceлeння Пpиaзoв'я cвiдчить, щo гpeки вipили в дoлю й icнyвaння пoтoйбiчнoгo cвiтy, a тaкoж були впeвнeнi, щo зa cвoï гpixи людинa oбoв'язкoвo бyдe пoкapaнa.
Ocoбливy цiннicть для дocлiджeння пoвcякдeннocтi гpeкiв cтaнoвлять пpoзoвi ycнi джepeлa - зaмoвляння, зaклинaння тa aпoкpифiчнi мoлитви. Цi ycrn джepeлa poзкpивaють питaння мacoвoï cвiдoмocтi й пoвcякдeннoï пoвeдiнки гpeкiв. Пpoaнaлiзyвaвши знaчнy кiлькicть aпoкpифiчниx мoлитoв мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo бiльшicть з ни^ нaпpaвлeнa нa звiльнeння вщ xвopoб тa впливу нeчиcтoï отли, a тaкoж пpизнaчeнi для дoпoмoги пopoдiллям i зaxиcтy нeмoвлят вщ пpeдcтaвникiв пoтoйбiчнoгo cвiтy.
У пpиcлiв'яx i пpикaзкax гpeкiв Пpиaзoв'я вiдoбpaжaeтьcя вeличeзнa кiлькicть cтepeoтипiв пoвeдiнки, звичoк i нaвичoк, щo викликaють «aвтoмaтичнi» pea^i'i людeй нa життeвi crnya^ï. Boни дoзвoляють peкoнcтpyювaти нaбip житт^и^ цiннocтeй гpeцькoгo нaceлeння, вiдoбpaжaють paцioнaльнi пoвeдiнкoвi ycтaнoвки гpeкiв, нaпpиклaд, жити зa кoштaми, зacyджyють бaгaтcтвo, щo дicтaлocя нeчecнo тoщo. Пpикaзки тa пpиcлiв'я нapoджyвaлиcь зa пeвниx oбcтaвин, вiддзepкaлюючи пcиxoлoгiчнi пoгляди гpeцькoгo нaceлeння. Boни зaклaдaли eтичний фyндaмeнт, щo пepeдaвaвcя з пoкoлiння в пoкoлiння й був ocнoвoю для виxoвaння. Ocoбливa цiннicть
приказок та приставив обумовлена тим, що вони розкривають стереотипи та щеали свщомосп грецького населення Приазов'я.
nicHi грецького населення мають смислове наповнення й чуттеве вщлуння часу, в якому вони були створенш. Пicнi про кохання та родинне життя розкривають емоцшно-чуш^ та штимш переживання грекiв, вiдображають ix радоcтi та страждання, мри та нади, сприяють розумiнню духовно'1' складово'1' повсякденного життя.
Список використано¥ лггератури
1. Гаркавець О.М. Уруми Надазов'я: Icторiя, мова, казки, тсш, загадки, приств'я, писемш пам'ятки / О.М. Гаркавець. - Алма-Ата : Украшський культурний центр, 1999. - 624 с.
2. Греческие молитвы, заклинания и заговоры из Большой Каракубы / вступ. ст., пер., ист.-филол. коммент. и подгот. текста Е. Чернухин. - Донецк : Норд-Пресс, 2005. -167 с.
3. Джола I. Пюенний фольклор греюв Марiупольщини: традици i сучасшсть / I. Джола // Украша-Грещя. Icторiя та сучасшсть : матер. II мiжнар. наук. конф., м. Кшв, 22-24 лют. 1995 р. - К., 1995. - С. 140-141.
4. Казки греюв Приазов'я. Румейською та украшською мовами / упор. Л. Н. Юр'яков, перекл. А. Д. Андеева. - Донецьк: Донбас, 2007. - 280 с.
5. Кутна Ю. Казки греюв-руме'1'в у контекст загально'1' казково'1' традици / Ю. Кутна // Розвиток еллшзму в Укрш'ш у XVIII-XXI ст. : матер. мiжнар. наук.-практ. конф., м. Марiуполь, 21-23 трав. 2007 р. - Марiуполь, 2007. - С. 176-178.
6. Марков И. С. Заметки о быте греков г. Мариуполя / И. С. Марков // Мариуполь и его
окрестности. - Мариуполь: Типо-Литография А.А. Франтова, 1892. - С. 406-438.
7. Романцов В. Старый Крым: история и современность. Историко-этнографическое исследование / В. Романцов, Г. Наметченюк, С. Арабаджи. - Мариуполь: ПАО «ММК имени Ильича», 2010. - 328 с.
8. Ростовцева Л. И. Поведение потребителей в пословицах и поговорках [Электронный
ресурс] / Л. И. Ростовцева // Социологические исследования. - 2004. - № 4. - С. 9193. - Режим доступу: http://ecsocman.hse.ru/data/367/786/1219/013.ROSTOVTSEVA.pdf
9. Хорош Н. Обрядные песни («колядки») в фольклоре греков Приазовья / Н. Хорош //
Украша-Грещя. Icторiя та сучасшсть : матер. II мiжнар. наук. конф., м. Кшв, 22-24 лют. 1995 р. - К., 1995. - С. 162-164. Стаття надшшла до редакци 10.10.2013 р. S. Arabadzhy
REPRESENTATION OF THE GREEKS OF AZOV EVERYDAY LIFE IN
FOLKLORE SOURCES
The article reviews folklore sources as medium of information on Azov Greek population's everyday life and analyzes their informative capacity. Verbal sources representing Azov Greeks' world-view, their aesthetic and ethic ideals contain information in the form of verbal tradition handed down from generation to generation. These sources are the artifacts of folklore, they are one of the classes of verbal sources.
It has been determined that folklore is a significant and integral part of the Greeks' cultural heritage. The folklore works vividly depict the most significant features of the realities of life, ethnic outlooks on life, folk mentality, rules of traditional law and many others. All the verbal sources may be conditionally divided into prosaic and poetic ones. Fairy-tales, charms, sayings, proverbs and puzzles refer to prosaic works. The poetic body of Azov Greeks folklore sources is made up of songs of various kinds.
13
The fairy-tales of the Greek migrants can be conditionally divided into three groups: fairy-tales about animals, wonder stories and social fairy-tales. All these have their distinguishing features and source distinctions. As the analysis of fairy-tales indicates, the Greeks of Azov believed in fate and considered that everything destined was to happen. While examining fairy-tales one may see that a woman always and in everything ought to be obedient to a man who was the head of the family. Social fairy-tales give an idea of the Greeks' life, their everyday activities, of which activities considered to be more respectable and so forth.
The prosaic verbal sources that are charms, spells and apocryphal prayers are of major value for Greeks' everyday life analysis. They throw light on the issues of public consciousness and everyday behavior of the Greeks. On analyzing a number of apocryphal prayers we can draw the conclusion that the majority of them aim at abolition of illnesses and evil spirits influence and are intended for lying-in women assistance and as well as for protecting infants against afterworld representatives.
The Greeks of Azov's proverbs and sayings image a great number of behavioral stereotypes, customs and skills that cause "automatic" responses of people to real-life situations. They allow modelling the set of life values of the Greek population and represent Greeks' rational behavioral mindsets. Proverbs and sayings reflecting psychological views of Greek population came into being under certain circumstances. They laid the ethic foundation handed down from generation to generation which became the basis for upbringing. The major value of proverbs and sayings is determined by the fact they throw light on the stereotypes and ideals of consciousness of Azov Greek population.
Greek songs are sense bearing and contain sensual echo of the time they were composed. The songs of love and family life reveal emotional-sensual and intimate feelings of the Greeks, represent their joy and sorrow, dreams and hopes, facilitate comprehension of everyday life spiritual constituent.
Key words: sources, folklore, Greeks of Azov, everyday life.
УДК 94:323.11(477.6)"1943/1982"
I.I. Баликш
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЦЮНАЛЬНОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕНИЯ ДОНБАСУ (1943-1982 pp.)
Стаття присвячена характеристик етнонацюналъного складу Донбасу протягом 1943-1982 рр. Автор досл1див нащоналъний склад населення Лугансъког та Донецъког областей, кглъкгснг та якгснг змгни в нъому, виокремив показники Донбасу в контекст1 УРСР та СРСР. Автор доводитъ, що полтика створення «радянсъкого народу», через русифтацт населення усъого СРСР була щлком устшною.
Ключов1 слова: нацгоналъний склад населення, Донбас, нацгоналъна полтика радянсъког влади.
Важливу роль у характеристик суспшьства займають демограф1чш та етносощальш процеси. Донбас завжди був багатонацюнальним регюном. Тому вивчення динамши чисельносп населення, його етшчного складу е важливими для усвщомлення специфши реал1зацп нацюнально! пол1тики у цьому регюш.
