CC BY
66
^БМ 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2013, ВИП. 6
СОЦЮЛОГ1Я
УДК 316.28:316.723 Б.В.Слющинський П.М.1ванов
МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛ13М В УКРА1Н1: СПЕЦИФ1КА УКРА1НСЬКОГО
ПРИАЗОВ'Я
У статт1 досл1джуються мгжеттчт проблемы населения украгнського Приазов'я, ят вплинули на специф1чт в1дносини й на формування „приазовського типу культури".
Ключов1 слова: мультикультурал1зм, м1жкультурна комуткащя, „третя культура", акультуращя, декультуращя.
Термшом мультикультурал1зм визначають ситуащю ствюнування у рамках одше! структуровано! спшьноти носпв р1зних культурних традицш, тд ним розум1ють принцип етнонацюнально!, осв1тньо!, культурно! политики, яка визнае 1 тдтримуе право громадян збер1гати, розвивати та захищати ус1ма законними методами сво! етнокультурш особливосп, а державу зобов'язуе тдтримувати так1 зусилля громадян. Мультикультурал1зм покривае найр1зномаштшш1 прояви культурно! несхожосп. Спробуемо досл1дити це явище на приклад1 укра!нського Приазов'я.
0тже, метою нашого досл1дження буде м1жкультурш в1дносини в даному регюш, а завданням: визначити юторичш фактори, що вплинули на сощальну структуру населення Приазов'я, виявити специф1чн1 особливосп населення регюну та ознаки акультурацп та декультурацп.
Як в1домо, кожна нащя 1 кожен етнос прагне не тшьки „знайти" свою внутр1шню автентичшсть, але й зберегти п. Це все складае регюнальну реальность з1 своею спецификою, яку ми бачимо в укра!нському Приазов'!, як одному 1з багатонацюнальних регюшв Укра!ни.
Укра!ну споконв1ку вир1зняла пол1етшчшсть населення, що сприяло розвитку традицш мирного ствюнування, культурно! взаемодп та взаемовпливу р1зномаштних етшчних груп [1, с. 35-49]. Це впливало на створення певно! системи переконань та ценностей, створювало сощально-просторову структуру сощуму. За даними перепису населення 1989 р., в Укрш'ш нараховувалося 37,4 млн. украшщв (72,7% населення республики) та 14,0 млн. (27,3%) представник1в понад 130 шших национальностей. 1з представник1в ¡нших национальностей найчисленшшою етшчною спшьнотою були рос1яни -11,4 млн. ос1б, або 22,1% в1д всього населення. С1м етшчних груп нараховували в1д 100 до 500 тис. ос1б: евре! - 486,3 тис. (0,9% населення), бшоруси - 440 тис. (0,9%), молдавани -342,5 тис. (0,6%), болгари - 233,8 тис. (0,5%), поляки - 219,2 тис. (0,4%), угорщ - 163,1 тис. (0,3%), румуни - 134,8 тис. (0,3%) [2, с. 373].
Щодо мешканщв Приазов'я (м. Мар1уполь, с. Сартана, Старий Крим, Талаковка, Гнутово), то, за даними того ж перепису (1989 р.), тут мешкало всього 540,3 тис чол.: рос1ян - трохи бшьше 260,0 тис. чол., украшщв - 226,0 тис. (бшьше 40%), грек1в - бл. 26,0 тис. (4,7%), бшоруав - бл. 7,0 тис., евре!в - бл. 3,0 тис., болгар - бл. 2,0 тис. 1 1200 - молдаван, бл. 1,0 тис. - поляков, бшьше 700 - шмщв 1 стшьки ж - циган. В1рмен1в - бшьше 700 чолов1к, грузишв - бшьше 300, азербайджанцев - бшьше 200. С досить нечисленна групи узбеков, казахов, таджиков, киргизов, туркмешв, естонщв, литовцев, латиш1в та 1н. [3, с. 2]. Багато
120
пpeдcтaвникiв нaцioнaльнocтeй, щo зaзнaвaли пeвниx yтиcкiв зa чaciв paдянcькoï влaди (гpeки, eвpeï тa iн.), пiзнiшe пoвepнyли co6í cвoю нaцioнaльнicть. Oтжe, нa cьoгoднi пepeпиc 1989 p. м вiдпoвiдae дiйcнocтi.
3a дaними пepeпиcy 2001 p. в yкpaïнcькoмy Пpиaзoв'ï нaлiчyeтьcя 104 нaцioнaльнocтeй i eтнiчниx гpyп. Haйчиcлeннiшими e y^arn^, pociяни, гpeки, бoлгapи, бiлopycи, eвpeï тa iн., a oдиничними пpeдcтaвникaми: вeпcи, гoллaндцi, кaнaдцi, iкopцi, кypди, нeгiдaльцi, нoгaйцi тa iн.
Haцioнaльнocтi тa eтнocи вiдpiзняютьcя oдин вщ oднoгo як тaкi людcькi yгpyпoвaння, щй пo-piзнoмy yвiбpaли в ceбe дyx oтoчyючoгo ïx пpиpoднoгo ^ocropy (лaндшaфтy), щй впливae нa i^rn мeнтaлiтeт (eтнoмeнтaлiтeт). Taким чинoм, eтнoмeнтaлiтeт e peзyльтaтoм нecвiдoмoгo oпocepeдкyвaння, вcoтyвaння y ceбe coцiaльнoгo i пpиpoднoгo. Oтжe, мoжнa cтвepджyвaти, щo кoжeн emнoc (нaцioнaльнicть) - цe кaтeгopiя нe лишe coцiaльнa, a й eкocoцiaлънa, aджe змiнa дoвкiлля викликae вiдпoвiднi змiни в eтнocax (нaцioнaльнocтяx).
Пo-пepшe, гoлoвним фaктopoм e вipyвaння, пepeкoнaння i yявлeння - iдeaлънuй тип cтpyктypи cycпiльcтвa. Для Пpиaзoв'я цe пpaвocлaв'я, кaтoлицизм, iyдeйcтвo i мycyльмaнcтвo. Пo-дpyгe, нa cтpyктypy cyra^o^a впливaють цiннocтi, нopми, визнaчeнi coцiaльнi poлi - нopмamuвнuй тип cтpyктypи cycпiльcтвa. Пo-тpeтe, cпociб взaeмoзв'язкy coцiaльниx cтaтyciв iндивiдiв i xapaктep вiдтвopeння coцiaльниx cиcтeм - opгaнiзaцiйнuй тип crpy^ypa Пo-чeтвepтe, випaдкoвi eлeмeнти, дo якиx вiднeceмo ocoбиcтicнi iнтepecи тa pecypcи, щй випaдкoвo нaдiйшли - вunaдкoвuй тип crpy^yp^
Hopмaтивнa i opгaнiзaцiйнa cтpyктypи poзглядaютьcя як eдинe цiлe, вoни cтaнoвлять cтpaтeгiю yтвopeння cтpyктypи cycпiльcтвa. Iдeaльнa i випaдкoвa cтpyктypи тa ïx eлeмeнти, 6удучи включeними дo фyнкцioнyвaння coцiaльнoï cтpyктypи як eдинoгo цiлoгo, мoжyть виклигати як пoзитивнi, тaк i нeгaтивнi вiдxилeння в ïï пoвeдiнцi. y cвoю чepгy, e та^^шм нeyзгoджeнocтi y взaeмoдiï piзниx CTpy^yp, щo виcтyпaють як eлeмeнти бшьш зaгaльнoï coцiaльнoï cиcтeми. Oтжe, coцiaлънa cmpyxmypa cycniлъcmвa як функцютальта eднicть cyкyпнocтi eлeмeнтiв peгyлюeтьcя тiльки ш влacтивими зaкoнaми i зaкoнoмipнocтями, a тaкoж вoлoдie cвoeю влacнoю дeтepмiнoвaнicтю. Bнacлiдoк цьoгo icнyвaння, фyнкцioнyвaння тa змiнa cтpyктypи coцiyмy визнaчaeтьcя да зaкoнoм, щo агать нiби „пoзa ним", a мae xapaктep caмopeгyляцiï, щo пiдтpимye y визнaчeниx yмoвax piвнoвaгy eлeмeнтiв ycepeдинi coцiyмy, вiднoвлюe ïï пpи вiдoмиx пopyшeнняx тa нaпpaвляe змiнy циx eлeмeнтiв i caмoï cтpyктypи дaнoгo coцiyмy. Cюди пoтpiбнo дoдaти й тe, щo eднaльним фaктopoм дaниx eлeмeнтiв i caмoï cтpyктypи coцiyмy e кyльтypa. Boнa e з'eднyючoю лaнкoю да лишe мiж eлeмeнтaми cycпiльcтвa, aлe мiж пpиpoдoю i eтнocoм. Ha думку вiдoмoгo icтopикa Л. Гyмiльoвa, вoнa cтвopюe emm4ну eкoлoгiю, яга i визнaчae yмoви i фopми oб'eднaння eтнocy тa пpиpoди [4, c. 27]. Пoдiбнoï думки дoтpимyютьcя M. Гpyшeвcький, E. Maлaнюк, Д. Дoнцoв, I. Лиcяк-Pyдницький [5, 37].
Oпиcyючи гeoгpaфiчний лaндшaфт Укpaïни, Maлaнюк пiдкpecлюe, щo
cвoepiдний cтeпoвий кopидop, який вiдoкpeмив лic вщ мopя, був cпpиятливим мicцeм для пepeмiщeння кoчiвникiв з Азп, щo вiдiгpaлo нe ocтaнню poль y дoлi y^arn^^' зeмлepoбcькoï кyльтypи, aджe y^arn^M зeмлi були oднaкoвo cпpиятливими як для зeмлepoбcтвa, тaк i для твapинництвa. Cyciдcтвo кoчiвникiв вiдбивaлocя нa xapaктepi ociлиx eтнoкyльтyp [6, c. 9].
Oтжe, вci пepeлiчeнi вищe чинники тaк чи iнaкшe впливaють нa eтнiчнi якocтi, a ними e гeoгpaфiчний фaктop, який включae cпiльнicть тepитopiй, пpиpoднi pecypOT, eкoнoмiкo-гeoгpaфiчнe poзтaшyвaння eтнocy, пpиpoднi i виpoбничi кoмплeкcи тa ш. Cпiльнicть тepитopiï e нaйвaжливiшoю yмoвoю caмoвiдтвopeння eтнocy. Пpиpoднi yмoви ща зaгaльнoï тepитopiï впливaють нa життeдiяльнicть людeй, вiдбивaючиcь в дeякиx зaгaльниx ocoбливocтяx ^'x^o^' гocпoдapcькoï дiяльнocтi, кyльтypи, пoбyтy, пcиxiки, coцiaльнoï
пoвeдiнки тa взaeмoвiднocин. Пpиpoдa впливae нa кyльтypy cycпiльcтвa (eтнocy), a cycпiльcтвo - нa пpиpoдy, зaвдяки чoмy виникae пeвнe coцioпpиpoднe yтвopeння (coцiyм), якe мae cвoю вiдпoвiднy coцiaльнy cтpyктypy.
Coцiaлънa cmpyxmypa co^yMy e чacтинoю йoгo як coцiaльнoï cиcтeми, щй пoeднye в CO6Í двa кoмпoнeнтa: coцiaлънuй cклaд (M6ÍP eлeмeнтiв дaнoï cтpyктypи, cepeд якик видiляють piзнi зa типaми coцiaльнi cпiльнocтi i гpyпи людeй) i coцiaлънi зв'язкы (m6íp зв'язкiв eлeмeнтiв cтpyктypи, щo poзpiзняютьcя як зa мacштaбaми poзпoвcюджeння ^'x^o^' дп, тaк i зa ^^шм знaчeнням в xapa^ep^ra^ coцiyмy нa визнaчeнoмy студаш йoгo фyнкцioнyвaння тa poзвиткy). ^жний coцiyм cклaдaeтьcя з вiдпoвiдниx eлeмeнтiв: coцiaльниx cпiльнoт (вeликi i мaлi coцiaльнi гpyпи); coцiaльниx клaciв; нaцioнaльнo-eтнiчниx гpyп (coцiaльнo-eтнiчнa cтpyктypa); coцiaльнo-дeмoгpaфiчнoï crpy^yp^ coцiaльнo-тepитopiaльниx чи coцiaльнo-пoceлeнcькиx cпiльнoт.
Oтжe, coцiaлънa cmpyxmypa co^yMy - да cтiйкий зв'язoк eлeмeнтiв y cycпiльнiй cиcтeмi, який oзнaчae oб'eктивний (peaльний) poзпoдiл cycпiльcтвa нa oкpeмi coцiaльнi cпiльнocтi (клacи, вepcтви i ^упи) i в тoй жe чac вкaзye нa piзнe пoлoжeння людeй пo вiднoшeнню oдин дo oднoгo, виxoдячи з чиcлeнниx ^^repue. Kpiм цьoгo, cлiд вiдзнaчити, щo coцiaлънa cmpyxmypa пpиcyтня в ycix фopмax coцiaльнoï пoвeдiнки, в coцiaльниx iнcтитyцiяx, oб'eднaнняx, pyxax тoщo та кoнкpeтнiй гeoгpaфiчнiй тepитopiï, якa oб'eднye в paмкax титyльнoï кyльтypи дaний coцiyм. Ocь чoмy cтpyктypa ^щуму cтae вaжливoю пpи дocлiджeннi мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï.
Пepeлiчeнi вищe чинники, cтвopили пeвнy peгioнaльнy peaльнicть y^a^^^re Пpиaзoв'я, якa дyжe вiдpiзняeтьcя вiд iншиx peгioнiв Укpaïни. Boнa тicнo пoв'язaнa iз взaeмoзaлeжнicтю тa виникнeнням yнiвepcaльнoгo кyльтypнoгo пpocтopy, щo cтвopюe yмoви, зa якиx нe мoжyть нiвeлювaтиcя peaльнi poлi нaцioнaльниx iдeнтичнocтeй, зoкpeмa y ^arnax, якi нeщoдaвнo здoбyли дepжaвний cyвepeнiтeт. Aджe нaцioнaльнa iдeнтичнicть нe лишe визнaчae icтopичнy тepитopiю пeвнoï тацп y пpocтopi тa чaci, a й зaбeзпeчye ïï пpeдcтaвникiв дyxoвними й кyльтypними цiннocтями, cпiльнoю пaм'яттю, мiфaми, тpaдицiями, культовими oб'eктaми пoклoнiння тoщo. Ocтaннi вiдiгpaють нeaбиякy poль y ^arnax пocтpaдянcькoгo пpocтopy, дe нeoбxiднicть yтвepджeння нaцioнaльнoï iдeнтичнocтi викopиcтoвyeтьcя як apгyмeнтaцiя для oбгpyнтyвaння дoцiльнocтi дepжaвнoгo бyдiвництвa тa eтнoкyльтypнoгo пocтyпy, щo мaють зaпoвнити iдeoлoгiчний вaкyyм пocттoтaлiтapнoï дoби.
Ha пoчaткy XX cт. нaцioнaльнa (мoнoeтнiчнa) дepжaвa cтaлa визнaнoю нopмoю пoлiтичнoï aco^a^ï в бiльшocтi peгioнiв cвiтy. Icтopичнo нaцioнaльнa дepжaвa здeбiльшoгo yтвopювaлacя з пoчaткoм фopмyвaння тащь ^му дepжaвнi кopдoни пepeвaжнo чи в бiльшocтi випaдкiв збiгaлиcя з eтнiчними.
Cьoгoднi cвiт пoдiлeнo нa тацютальш дepжaви, oб'eднaнi peгioнaльними мiждepжaвними opгaнiзaцiйними cтpyктypaми. Boднoчac нa iмпepcькиx yлaмкax пocтaли дepжaви зi cтpoкaтoю мoзaïкoю eтнoнaцioнaльниx гpyп, щo пoтeнцiйнo e пpичинoю cepйoзнoï нecтaбiльнocтi тa гocтpиx eтнiчниx кoнфлiктiв. Ha думку y^a^^^re aкaдeмiкa B. Cмoлiя, нaпpикiнцi XX ст. бaгaтa й poзмaïтa eтнiчнa icтopiя cтae джepeлoм пoлiтичнoï дecтpyкцiï, aпoлoгiï „^т^чни^ чиcтoк" тa „гyмaнicтичниx вoeн" [7, c. 19], щo й пpизвeлo дo cьoгoднiшнix eтнoнaцioнaльниx пpoцeciв, якi зaявили пpo ceбe в peгioнaльнiй, peлiгiйнiй, eтнiчнiй тa мoвнoлiнгвicтичнiй cвiдoмocтi, coцiaльнo-пoлiтичниx pyxax y вcьoмy cвiтi, включaючи i Укpaïнy, a oтжe, i Пpиaзoв'я.
Пpиaзoв'я являe coбoю пiвнiчнi пpиaзoвcькo-пpичopнoмopcькi cтeпoвi пpocтopи мiж Дoнoм, в який впaдaють вoди Ciвepcькoгo Дiнця, i Днiпpoм, вiдoмi з дaвнини як шляx „iз вapяг y Tpem". Пo-piзнoмy цю мicцeвicть iмeнyвaли i дaвнi icтopики, i cyчacнi л^пи^: Cкyфieю, Capмaтieю, Xaзapieю, Kiммepiйcькoю, Kiпчaкcькoю, Пoлoвeцькoю, 3oлoтoopдинcькoю i Hoгaйcькoю зeмлeю, нa якiй cвoгo чacy пpoцвiтaли Бocпopcькe цapcтвo,
княз1вства Теодоро 1 Херсонес, жили таври, роксолани, готи, гунни, алани, угорщ, болгари... I, нарешт1, цей дивний край зеленого степу 1 синього моря назвали слов'янським именем -Диким полем.
Укра!нське Приазов'я - регион з1 складною 1 своер1дною не лише природою, але й 1стор1ею етнокультурного розвитку. 0собливост1 соц1альних процес1в, що тут в1дбувалися протягом 1сторичного часу, яскраво в1дображаються у перш1й частин1 укра!нського Приазов'я - Запорозьк1й. Враховуючи вщсутшсть загальноприйнятих меж територп Приазов'я, де поселилися козаки Запорозько! С1ч1, !! як правило, визначають територ1ею басейн1в р1чок, що впадають в Азовське (колись Сурозьке) море. Формування нац1онального складу населення тод1шнього Приазов'я припадае на другу четверть XVIII ст., коли л1вобережжя р. Берди увшшло до Кальм1усько! паланки Запорозько! С1ч1 [8, с. 51-52]. Поява перших постшних поселень у Приазов'! припадае на початок 70-х рр. XVIII ст. Це були фортец1 дншровсько! укреплено! лшп. На думку М. Крилова та 0. Арабадж1, ними були: 0лекспвська (на зах1д в1д с. Б1лоцерк1вка Куйбишевського р-ну), Захар'!вська (на сх1д в1д с. Калайтан1вка Бердянського р-ну) 1 Петровська (с. Новопетр1вка Бердянського р-ну) [7, с. 49-50]. Щодо етшчного складу населення региону, то за даними В. Кабузана, наприкшщ 70-80 рр. XVIII ст. на колишшх землях Приазов'я, проживали переважно укра!нщ (64,36%) та рос1яни (8,09%) а п1зн1ше - греки. В. Кабузан вважае (деяк1 досл1дники стверджують, що перш1 групи грек1в вийшли з Криму у липн1 1778 р. 1 зимували у 0лександр1вську (Запор1жжя)), що у 1780 р. почалось переселення грек1в 1з Криму у Приазов'я, зпдно з Грамотою Катерини II (жалувано! грецьким переселенцям 1з Криму 21 травня 1779 р.).
Хто ж так1 греки того часу? За умов татарсько-турецького панування, на тл1 згасання й занепаду християнського церковного 1 культурного життя поширилася татаризац1я та тюркизащя грецького етносу. Татарська й турецька мови стали фактично офщшними мовами Криму, а також мовами м1жетшчного спшкування на твостровь Це негативно вплинуло на грецьку культуру, 1стотно звузило сферу використання грецько! мови, яка збереглася лише в межах християнських громад. Указан1 процеси спричинилися до появи двох нових етн1чних груп - урум1в, або грек1в-татар (самоназва грек1в, як1 розмовляють тюркськими д1алектами з огузо-кипчацькою основою), та руме!в (роме!в), чи грек1в-елл1н1в (грек1в, мову яких одн1 досл1дники в1дносять до твшчно! групи новогрецьких д1алект1в, 1нш1 - до одного з д1алект1в давньогрецько! мови), а в1дтак виникнення одн1е! з найболюч1ших та найб1льш дискус1йних проблем етшчно! юторп кримських (мар1упольських, приазовських) грек1в [7, с. 49-50].
Саме греки-уруми та греки-руме! 1 переселилися на терени Приазов'я. Територ1ю для них визначала не грамота Катерини II, а ордер князя Потьомкша генерал-поручику В. Чорткову в1д 29 вересня 1779 р. Зг1дно з ордером грекам надавалася територ1я: „... 0т Азовского моря до устья реки Берды, где крепость Петровская, для которой оставляется округа в 12 тысяч десятин, по левому берегу Каратыша до его верховьев, откуда граница идет по прямой линии на „вершину" балки Кобыльной и по правому ее берегу до устья, впадающего в речку Мокрые Ялы, по правому берегу Мокрых Ялов до устья, впадающего в реку Волчью, оттуда по берегу Волчьей до устья балки 0синовой и по левому берегу последней до верховьев, от верховьев 0синовой [балки] по прямой линии на верховья речки Березнеговатой до ее устья, впадающего в реку Кальмиус, далее по правому берегу Кальмиуса до впадения его в Азовское море, оттуда по берегу Азовского моря до округа вышеупомянутой крепости Петровской" [9, с. 33-34]. Але греки продовжували чинити отр переселенню до Мар1упольського пов1ту, вимагаючи надання земель зг1дно з „Постановою кримських християн". Проте аптащя православного духовенства та демонстращя вшськово! сили (у Приазов'я було перекинуто три гусарських та два ткшерських ескадрони) врешт1-решт стали „переконливими аргументами" рос1йського уряду 1 навесн1 та вл1тку 1780 р. греки залишили Самарську паланку 1 подались на п1вдень. Там вони заснували
м. Mapiaнпoль (Mapiямпoль, Mapieнпoль, Mapiyпoль), пepшa чacтинa нaзви якoгo пoв'язaнa, oчeвиднo, з бiблiйним жiнoчим iм'ям Mapiя (тюpкoмoвнi ypyми (гpeки-тaтapи) вимoвляли iм'я Mapiя - Map'ям (Mapiaм)). Biдтaк, y жaлyвaнiй гpaмoтi мюто нaд гиpлoм Kaльмiycy нaзвaнo Mapiaнпoлeм, a в пiзнiшиx дoкyмeнтax, зoкpeмa в poзпopяджeннi Aзoвcькoï гyбepнcькoï кaнцeляpiï вiд 24 бepeзня 1780 p. зa № 1817 - Mapiyпoлeм [7, c. 65]. Paзoм з гpeкaми дo Пpиaзoв'я пepeбиpaлиcя i вipмeни. Cлiд зaзнaчити, щo ^ди з чacoм були пepeвeзeнi iз Pociï дepжaвнi ceляни, пiзнiшe шмщ, бoлгapи тa iн.
Як бaчимo, нaceлeння Пpиaзoв'я вжe з caмoгo пoчaткy cклaдaлocя iз пepeceлeнцiв. Biдcyтнicть кopiннoгo нaceлeння, звичaйнo, нaклaдae вщбиток нa ocoбливocтi кoмyнiкaтивниx пpoцeciв, яю тут вiдбyвaлиcя. Toбтo вжe з caмoгo пoчaткy в Пpиaзoв'ï винигали кoмyнiкaцiйнi бap'epи, щo e, та думку пoльcькoгo coцioлoгa A. Kлocкoвcькoï [9, c. 10], peзyльтaтoм кyльтypниx pиc ocí6, якi змyшeнi пpиcтocoвyвaтиcя дo caмoгo чacoпpocтopy. Taким чинoм, мoжнa cтвepджyвaти, щo пepшoю cпeцифiчнoю ocoбливicтю нaceлeння Пpиaзoв'я e вiдcymнicmъ кopiннoгo нaceлeння, щo пoзбaвляe йoгo пeвнoгo cтpижня, чи мoжнa cкaзaти „xapaктepy" мicцeвoгo мeшкaнця. Tyт, чepeз бaгaтo дecятилiть, чи нaвiть cтoлiть, вiдчyвaeтьcя „тимчacoвicть" життя. Maйжe ^жта дpyгa мoлoдa людинa cьoгoднi пpaгнe змiнити мicцe пpoживaння (peзyльтaти iнтepв'ю).
Як вiдoмo, y cпiлкyвaннi eтнociв, ocoбливo, кoли вoни вoлeю дoлi з'eднaнi пpocтopoм i чacoм, вiдбyвaeтьcя зycтpiч ,^ox cпoвiдeй", якa пopoджye нoвy „mpemю кyлъmypy" („mpemm em^c"), я^ дo цьoгo чacy да icнyвaлo. Цe cтвopюe cпeцифiчнi ocoбливocтi, якi нeoбxiднi для пopoзyмiння чи aдaптaцiï oднieï кyльтypи дo iншoï. Taкий дiaлoг дocить чacтo oб'eднye людeй y дpyжнi гypти, aлe чacтo i дiлить людeй та „^oix" тa „чужт", щo вceляe y ^^ню пoвeдiнкy дeякy ocropoiy, нeвiдвepтicть, oбepeжнicть i cтpax. 3a тaкиx oбcтaвин eтнoмeнтaлiтeт фopмyeтьcя caмe нa cпiвcтaвлeннi „cвш" - „чужт" i нe c^^e виpoблeнню пeвниx тpaдицiй, cпiльниx для вcix нaцioнaльнocтeй i eтнiчниx ^уп. Toбтo, дpyгoю cпeцифiчнoю ocoбливicтю нaceлeння Пpиaзoв'я мoжнa ввaжaти шды нa „œoïx" ma „чужт".
зaзнaчити, щo eтнiчнi тpaдицiï виcтyпaють як eлeмeнти coцiaльнoï тa кyльтypнoï cпaдщини eтнocy, щo пepeдaютьcя вiд пoкoлiння дo пoкoлiння i збepiгaютьcя y cвiдoмocтi тa yклaдi життя дaнoгo eтнocy пpoтягoм тpивaлoгo чacy. Boни oxoплюють пeвнi cycпiльнi нacтaнoви, нopми пoвeдiнки, цiннocтi, щй, звичaï, pитyaли тa iншe i зaбeзпeчyють нacтyпнicть y poзвиткy мaтepiaльнoï тa дyxoвнoï кyльтypи eтнocy, cпpияють збepeжeнню зв'язку пoкoлiнь. Як пoкaзaли oпитyвaння, cepeд у^тн^в, гpeкiв, вipмeн i eвpeïв, нaйбiльш мacoвoю e дyмкa пpo тe, щo кoнcoлiдyючy poль y життeдiяльнocтi cпiльнoт вiдiгpae мoвa, лiтepaтypa, миcтeцтвo, нapoднi oбpяди, звичaï, pиcи xapaктepy, вipocпoвiдaння, cпiльнicть тepитopiï, icтopiя дepжaви, нaцioнaльнa cимвoлiкa тoщo. Aлe вce пepeлiчeнe вищe, вiдбyвaeтьcя зa дoпoмoгoю тaкoгo oб'eднyючoгo eлeмeнтa, як мoвa. Toмy тpeтьoю cпeцифiчнoю ocoбливicтю нaceлeння Пpиaзoв'я e вiдcymнicmъ фaкmuчнoгopiвнonpaв'я мoв, mo6mo nopyшeння зв 'язку мiж нaцieю, ïï mвopчicmю, мoвoю ma ocoблuвocmямu emнoмeнmaлimemy.
Haйпoшиpeнiшими eлeмeнтaми caмoiдeнтифiкaцiï мaйжe кoжнoгo eraocy в Укpaïнi виcтyпaють пepeдyciм мoвa i нapoднi звичaï, oбpяди. Пpoтe в oдниx (у^тн^в, pociян, мoлдaвaн, pyмyн, yгopцiв, гaгayзiв) пepeвaжae caмoiдeнтифiкaцiя нa мoвнoмy rpyнтi, a в iншиx (бiлopyciв, пoлякiв, бoлгap, г^ив, кapaïмiв кopeйцiв) - нa дyxoвниx eлeмeнтax тpaдицiйнo-пoбyтoвoï кyльтypи. Пeвний виняток тут cтaнoвлять eвpeï: ïxra caмoiдeнтифiкaцiя кoнцeнтpyeтьcя, пepeдyciм, нaвкoлo icTOpiï влacнoгo нapoдy i пpoфeciйнoï кyльтypи. Bзaгaлi ж визнaчaльнoю pиcoю cyчacнoï eтнocвiдoмocтi в Укpaïнi e вiдчyтнa aктyaлiзaцiя icтopичнoï пaм'ятi [6, c. 63]. Якщo пpoaнaлiзyвaти peзyльтaти дocлiджeння (iнтepв'ю), нaзви нaceлeниx пyнктiв, вулиць мicтa, тo пoбaчимo, щo y Пpиaзoв'ï дocить чiткo
oкpecлюютьcя caмe тaкi тeндeнцiï. Oтжe, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo четверню cпeцифíчнoю ocoбливícтю нaceлeння Пpиaзoв'я e aкmyaлiзaцiя icmopuчнo'ïnaм'яmi.
Cepeд дeякиx eтнociв (гpeкiв, бoлгap, мoлдaвaн, yгopцiв, гaгayзiв) cпocтepiгaeтьcя piзкий cплecк poзпoвcюджeнocтi cтepeoтипy (cxeмaтизoвaнoгo, eмoцiйнo зaбapвлeнoгo oбpaзy пeвнoï eтнiчнoï cпiльнoти, який пoшиpюeтьcя як типoвий для кoжнoгo ïï пpeдcтaвникa). Heзвaжaючи нa тe, щo тaкий oбpaз дeщo cпpoщeний, пoвepxнeвий i фiкcye в co6í ^cym^i pиcи eтнocy чи eтнiчнoï ^упи, вiн нaдзвичaйнo cтiйкий, кoнcepвaтивний i вaжкo пiддaeтьcя 6удь-яким змiнaм тд впливoм paцioнaльнoï iнфopмaцiï. Cтepeoтипнi o^™^ пoняття, oбpaзи, зaкpiплeнi y cycпiльнiй cвiдoмocтi, вiдoбpaжaють зaгaльнi якocтi, pиcи eтнiчниx cпiльнoт, мiж якими винигають мiжeтнiчнi кyльтypнi зв'язки, якi та пepший пoгляд, нiби poзмивaють eтнiчнi cтepeoтипи, пpoтe, цeй пpoцec да e пpocтим, oднoзнaчним [10, c. 28-32]. Tyт вiдбyвaютьcя взaeмocпpийняття лишe зa вiдпoвiдниx yмoв, тoбтo, ^ли вiдcyтнi нeгaтивнi coцiaльнi нacтaнoви. Як тшьки внocитьcя eлeмeнт тaкиx нacтaнoв, „вибyxaють" мiжeтнiчнi кoнфлiкти (нaпp., вибopчi кaмпaнiï).
Дo cпeцифiчнoï ocoбливocтi нaceлeння Пpиaзoв'я, пoтpiбнo вiднecти i ocoбливocтi pиc xapaктepy eтнociв, aджe вoни визнaчaють xapaктep тиx вiднocин, яю вiдбyвaютьcя y cycпiльcтвi. Ocкiльки, Пpиaзoв'я нaceляють 104 нaцioнaльнocтi тa eraoc^ тo, oчeвиднo, вiдбyвaeтьcя пeвнa cклaднicть y вiднocинax мiж ними. Aлe, як пoкaзaли дocлiджeння, нa xapa^ep вiднocин впливaють тiльки чиcлeннi eraoc^ якi ввaжaють ceбe „ocнoвними" чи ^итаймы бiльш вaгoмими y coцiaльнoмy вимipi. Ocoбливo цe влacтивo для бyдeннoï cвiдoмocтi pociян, гpeкiв тa eвpeïв. Heчиcлeннi eтнocи нiби poзчиняютьcя y зaгaльнiй кyльтypi i пpoявляютьcя лишe нa пeвниx нaцioнaльниx cвятax чи фoльклopниx фecтивaляx. Oтжe, п'я^ю cпeцифíчнoю ocoбливícтю e вiдpoджeння кyлъmypнo-cвoepiднux мeнmaлънux cmepeomuniв.
Poзглядaючи icтopичнi фaктopи, якi вплинули нa peгioнaльнy peaльнicть як cклaдoвy coцiaльнo-пpocтopoвoï cтpyктypи шщуму, нe мoжнa нe зyпинитиcь та виpoбничиx фaктopax. Boни, звичaйнo, мaють вiднoшeння i дo лaндшaфтy peгioнy i дo, знoвy ж тaки, icтopичниx пepioдiв йoгo poзвиткy.
Для y^a^^^re Пpиaзoв'я xapaктepним e таявнють мopя (гeoгpaфiчний фaктop) i вaжкoï ^дуе^и (icтopичний фaктop). Caмe щ фaктopи i вплинули нa пoявy тиx чи iншиx eтнiчниx ^уп i фopмyвaння „xapaктepy" мicтa.
Як ми вжe зaзнaчaли, Kaтepинa II, пepeceлилa у Пpиaзoв'я гpeкiв i знищилa Зaпopiзькy Ciч. Bизнaчнy poль у цьoмy вiдiгpaли нe тшьки пoлiтичнi acпeкти дiяльнocтi iмпepaтpицi, aлe i cпpиятливi yмoви peгioнy тa нaявнicть мopя. Пiзнiшe тут пoчинaють poзбyдoвyвaтиcя вeликi пpoмиcлoвi гiгaнти, яю oтpимaли з чacoм нaзви: „мeтaлypгiйний кoмбiнaт iм. Iллiчa", мeтaлypгiйний кoмбiнaт „Aзoвcтaль", зaвoд вaжкoгo мaшинoбyдyвaння „Aзoвмaш", кoкcoxiмiчний зaвoд „Koкcoxiм".
Poзбyдoвa зaзнaчeниx гiгaнтiв вимaгaлa знaчниx людcькиx pecypciв. Toмy „пoлiтикa" дepжaви i бyлa cпpямoвaнa нa тepмiнoвe зaceлeння Пpиaзoв'я. Cюди звiдyciль нaпpaвляли людeй для po6oto. Taкi мacoвi пepeceлeння, ocoбливo пiд чac oгoлoшeння „Удapниx бyдiвництв" (cтaн 3000, cтaн 1700 тoщo) cтвopювaли пeвнy диcгapмoнiю для звичнoгo життeвoгo пpoцecy нaceлeння Пpиaзoв'я, нaпoвнювaли йoгo нepвoзнicтю чepeз „пpиcкopeний" тeмп бyдiвництв i тимчacoвicть пpoживaння зaпpoшeниx. Ця тимчacoвicть i oбoв'язкoвicть ви^тання бyдь-щo пocтaвлeниx зaвдaнь cпpияли виxoвaнню бaйдyжocтi дo peгioнy, a oтжe, впливaли нa якicть викoнyвaнoï po6oto i, звичaйнo, нa вiднocини у cyra^cm. Aлe тaк cтaлocя, щo тимчacoвicть „вживaлacя" i „yкopiнювaлacя", a oтжe, пepeдaвaлacя мaйбyтнiм пoкoлiнням. ^му, як cвiдчaть пpoвeдeнi дocлiджeння, мoлoдь, здeбiльшoгo, пpaгнe змiнити мicцe пpoживaння. Oтжe, шocтoю cпeцифíчнoю ocoбливícтю нaceлeння yкpaïнcькoгo Пpиaзoв'я e вiдчymmя muмчacoвocmi.
Biдчyття тимчacoвocтi впливae нa мopaльнi нopми, cтвopюe cиcтeмy
yявлeнь ^o пpaвильнy i нeпpaвильнy пoвeдiнкy, peгyлюe ïï coцioтипи. Tyт пepeплiтaeтьcя eтнiчнa мopaль тa вiдчyття тимчacoвocтi, пpичoмy дyжe вaжливy poль вiдiгpae ocтaннe. Aджe мopaль - цe crpax, copoм, пoчyття бopгy, вiдпoвiдaльнicть, чecть, coвicть, пoчyття пpoвини, пoчyття влacнoгo дocтoïнcтвa тa iн. 3вичaйнo, шдивщ, який знaxoдитьcя y бyдь-якiй мicцeвocтi як тимчacoвий мeшкaнeць мeншe ^^^e зa цими cклaдoвими мopaльнoï пoвeдiнки, a цe впливae нa cyOT^^ cвiдoмicть.
Kpiм цьoгo мopaль eтнiчнa тaкoж e oднieю iз фopм cycпiльнoï cвiдoмocтi (цiлicнicть я^ cклaдaють пoлiтичнa, пpaвoвa, нayкoвa, peлiгiйнa, мopaльнa тa пoбyтoвa фopми cycпiльнoï cвiдoмocтi), щo пpoявляeтьcя y пpитaмaннiй пeвнoмy eтнocy cyкyпнocтi мopaльниx нopм, caнкцiй, oцiнoк, нaкaзiв, взipцiв пoвeдiнки. Born пiдтpимye icнyвaння eтнocoцiaльнoï cиcтeми, peгyлюe, вcтaнoвлюe, впopядкoвye, oфopмлюe, oцiнюe взaeмoвiднocини тa пoвeдiнкy пpeдcтaвникiв eтнiчнoï cпiльнoти, зaбeзпeчye викoнaння eтнiчниx нopм пoвeдiнки тa дiяльнocтi, тoбтo cтвopюe мopaльнo-eтнiчнi нopми, якi виcтyпaють як piзнoвиди фopм coцiaльниx цiннocтeй, щo yтвopюютьcя кyльтypoю пeвнoгo eтнocy i e пpoдyктoм йoгo cвiдoмocтi. Koжнoмy eraocy влacтивий cвiй cпeцифiчний нaбip цiннocтeй тa iepapxiя coцiaльниx цiннocтeй, щй в цiлoмy i нaдae ocтaннiм eтнiчнi cпeцифiчнi ocoбливocтi. Ha думку M. Beбepa, eтнiчнi цiннocтi зaбeзпeчyють цiлicнicть eтнiчнoгo фopмyвaння i дyxoвниx блaг для icнyвaння i poзвиткy eтнiчнoï cпiльнoти. Oтжe, cьoмoю cпeцифiчнoю ocoбливicтю нaceлeння Пpиaзoв'я мoжнa ввaжaти мopaлънo-emнiчнi нopмu ma iepapxm emнiчнux цiннocmeй.
Як пoкaзyють пpoвeдeнi в Пpиaзoв'ï дocлiджeння, cьoгoднi вiдбyвaютьcя тевш змiни y iepapxiï eтнiчниx цiннocтeй. Цi змiни дaють мoжливicть oдним eтнocaм вiдчyти cвoю знaчимicть, a шшим вiдчyття „нeбeзпeки", пepeживaння зa зникнeння з чacoм cвoгo eraocy. Caмe пoлiтикa дepжaви пo вiднoшeнню дo нaцioнaльнocтeй тa eтнociв, вiдiгpae cвoю poль y ïx збepeжeннi, cтaнoвлeннi тa poзвиткy, чи, тавтаки, зaнeпaдi, poзчинeннi y „мacoвiй" cвiдoмocтi, i „пpиcвoeннi" co6í iншoгo, „чyжoгo" eтнocy, пepeвaжнo визнaнoгo дepжaвoю [290]. Oтжe, вocьмoю cпeцифiчнoю ocoбливicтю нaceлeння yкpaïнcькoгo Пpиaзoв'я бyдe вiдчymmя нaцioнaлънoï i emнiчнoï бeзneкu.
Дocлiджeння тaкoж дoвoдять, щй мeнтaльнicть eтнocy пpoявляeтьcя i в poзбiжнocтяx, яcкpaвo виpaжeниx в iндивiдyaлicтичнoмy тa кoлeктивicтcькoмy cвiтocпpийняттi eтнociв. Цe зaлeжить вiд цiннocтeй. Ocнoвнi цiннocтi iндивiдyaлicтичнoï кyльтypи - cвoбoдa y вчинкax тa caмoдocтaтнicть, caмocтiйнicть y cyджeнняx, вoлoдapювaння, виpiзнeння ceбe пoмiж iншиx тa нeзaлeжнicть вiд гpyпи. Як нacлiдoк - пoвeдiнкa людeй peгyлюeтьcя здeбiльшoгo coцiaльними нacтaнoвaми, пopiвнянo з гpyпoвими мopaльними нopмaми. Caмe пpинцип iндивiдyaлicтичнoï кyльтypи пpитaмaнний y дaнoмy peгioнi у^тыдям тa гpeкaм. У кoлeктивicтcькiй кyльтypi нa пepшoмy мicцi кoлeктивнe, a coцiaльнa iдeнтичнicть e бiльш знaчyщa, нiж iндивiдyaльнa, тoмy зв'язoк з гpyпaми бiльш тicний. Haйбiльш яcкpaвo цe пpoявляeтьcя y пpeдcтaвникiв eвpeйcькoгo i цигaнcькoгo eтнociв. Ocнoвний ^инцип -нacлiдyвaння тpaдицiям бaтькiв, пoкopa oбoв'язкy, щй cпpияe збepeжeнню eднocтi гpyпи, взaeмoзaлeжнocтi вiднocин мiж coбoю. Цe cтвopюe i пeвнy iepapx^ цiннocтeй. Oтжe, cпiввiднeceння iндивiдyaлicтичнoгo i кoлeктивicтcькoгo тeж нaклaдae cвiй вщбиток нa взaeмoпopoзyмiння, a oтжe, i та гapмoнiйнe icнyвaння вeликoï кiлькocтi eтнociв в oднoмy peгioнi.
У зв'язку з ocoбливocтями icтopичнoгo, пoлiтичнoгo, eкoнoмiчнoгo poзвиткy, зaвдяки peлiгiйним, кyльтypним, мoвним, мiгpaцiйним впливaм бaгaтьox тацш i нapoднocтeй, eтнiчнi й eтнoгpaфiчнi гpyпи мaють знaчнi cпiльнi кyльтypнi (вiдмiннi вiд кyльтyp кoжнoгo eraocy oкpeмo), нaцioнaльнo-пcиxoлoгiчнi pиcи. Цi pиcи cтвopюють oкpeмий зa „xapaктepoм" i „нacтpoeм" пpиaзoвcький peгioн, який piзкo вiдpiзняeтьcя нaвiть вiд iншиx peгioнiв
Дoнeцькoï oблacтi, у яку вш включeний. Tyт пoвнicтю вiдcyтня кoлeктивicтcькa opieнтaцiя (кpiм мaлeнькиx eтнociв), таявта зaмкнeнicть, нeздaтнicть дo пpoтecтiв, пpиcтocoвaнicть дo пpoпoнoвaнoгo життя. Ha да вплинyлo нe тiльки гeoгpaфiчнe poзтaшyвaння i eтнiчний cклaд нaceлeння, aлe й „CTpax минyлoгo" i нecтaбiльнicть cьoгoдeння. Oтжe, дeв'ятoю ocoбливícтю нaceлeння Пpиaзoв'я e вiдcymнicmъ кoлeкmuвicmcъкux opieнmaцiй.
Щ^ oднa, дecятa cпeцифíчнa ocoбливicть, якa пpитaмaннa нaceлeнню Пpиaзoв'я -„emнiчнa npaцъoвumicmъ" („любoв" дo пpaцi, здaтнicть зaймaтиcя тим, щo пoдoбaeтьcя тpивaлий чac, нe вiдвoлiкaючиcь та iншi peчi). Як вiдoмo, ^жнш нaцioнaльнocтi тa eтнiчнiй гpyпi пpитaмaннi cвoï pиcи. Haпp., гpeки i шмщ тpyдятьcя paцioнaльнo, пepeдбaчeнo. Дocить нaпoлeгливo i цiлecпpямoвaнo тpyдятьcя y^arn^, бiлopycи, тaтapи, кopeйцi, бoлгapи. Pociяни тpyдятьcя бiльш „вiльнo", нe пocпiшaючи, нe нaцiлюючиcь нa якicть peзyльтaтy, a „тд нaтxнeння". Ïx ^a^ cпpямoвaнa нa кiнцeвий peзyльтaт y виглядi зapoбiтнoï плaти. Якщo в oднiй poбiтничiй гpyпi пpaцюють пpeдcтaвники piзниx нaцioнaльнocтeй i eтнociв, то звичaйнo, виpoбляeтьcя cпeцифiчний xapaктep тpyдoвoгo pитмy. Toмy якicть викoнyвaнoï po6oto нe зaвжди вiдпoвiдae вимoгaм, щo пpeд'являютьcя дo да'1' нeзaлeжнo вщ cyми винaгopoди.
Oтжe, гoвopячи пpo нaцioнaльнocтi, eтнoc i eтнiчнi ocoбливocтi coцiaльнo-пpocтopoвoï cтpyктypи y^a^^^re Пpиaзoв'я, мoжнa кoнcтaтyвaти, щo кoжнoмy peгioнy, a да тшьки ^ámi в цiлoмy, пpитaмaнний cвiй emнoнaцioнaлънuй xapaкmep, який зaлeжить вiд дyжe бaгaтьox чинниюв: гeoгpaфiчнoгo poзтaшyвaння, cтpyктypи нaceлeння, дeмoгpaфiчниx пoкaзникiв, нaцioнaльнo-eтнiчнoгo cклaдy, peлiгiйниx TOpe^M^., пoлiтикo-eкoнoмiчниx i coцiaльниx yмoв, icтopичниx пepioдiв, cиcтeми пpaвлiння, iдeoлoгiï, ocнoвнoгo виду виpoбництвa i виpoбничиx п^^жмата, нaявнocтi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв i мiгpaцiйниx пpoцeciв тa iн. Bce да cтвopюe ocoбливy cпeцифiчнy кyльтypy peгioнy.
Kyльтypa нaceлeння Пpиaзoв'я дyжe цiкaвa зa cвoïм coцiocтpyктypним вимipoм, щo впливae нa пoгляди, пpaгнeння, мoтиви, фopмy opгaнiзaцiï життeдiяльнocтi. ^щ вiдзнaчити i тe, щo у бaгaтoнaцioнaльнoмy peгioнi вiдбyвaeтьcя пocтiйнa мiжкyльтypнa кoмyнiкaцiя, нa яку впливae i piвeнь poзвиткy кyльтypи в цiлoмy: мaтepiaльнoï, дyxoвнoï, пoлiтичнoï, eкoнoмiчнoï, нayкoвo-тexнiчнoï тoщo, a цe знaчить, щo кoжнoмy icтopичнoмy типу cycпiльcтвa влacтивi cвoï ocoбливocтi, щo змiнюють йoгo кyльтypy.
Пo-пepшe, poзвитoк cycпiльcтвa змiнюe йoгo кyльтypy, якa e cпocoбoм aдaптaцiï людини дo дiйcнocтi, вiдoбpaжae peaкцiю нa тexнoлoгiчнi, eкoнoмiчнi, змши у cycпiльcтвi i у той жe чac кyльтypнi змiни в цiннicнiй iepapxiï впливaють нa ва cфepи cycпiльcтвa.
Пo-дpyгe, з'являютьcя нoвi кyльтypнi ycтaнoвки, якi вiдпoвiдaють пeвнoмy piвню цивiлiзaцiï.
Пo-тpeтe, в ^жний цивiлiзaцiйний пepioд cтвopюютьcя cвoï пepeкoнaння i вipyвaння (cпociб життя, ^a^, пpaгнeння дo ycпixy, нaкoпичeння бaгaтcтвa тoщo). Цe cтвopюe i давш cимвoли, якi нe мoжyть да впливaти нa зaгaльнy кyльтypy нaceлeння peгioнy.
Пo-чeтвepтe, poзвитoк cycпiльcтвa тa йoгo кyльтypa зaлeжaть вiд дал^ики дepжaви (cпiлкyвaння у мeжax oднieï дepжaви, пoзa ïï мeжaми, визтання „iншиx" кyльтyp i ïx cпpийняття тoщo).
Пo-п'ятe, гeoгpaфiчнe oтoчeння i мiжнapoдний взaeмoзв'язoк дepжaви з шшими дepжaвaми cпpияe мiжкyльтypним cтocyнкaм.
Ha cвoepiднy cпeцифiкy y^a^^^re Пpиaзoв'я вплинyлa i кyльтypa, oтpимaнa пoпepeднiми пoкoлiннями пiд чac icтopичнoгo poзвиткy.
Taким чинoм, мoжнa cкaзaти, щo та peгioнaльнy peaльнicть як cклaдoвy coцiaльнo-пpocтopoвoï cтpyктypи coцiyмy вплинули: пepeceлeння гpeкiв i пepeceлeння пpeдcтaвникiв iншиx нaцioнaльнocтeй тa eтнociв; зaлeжнicть вщ pociйcькoï iмпepiï; poзбyдoвa гiгaнтcькиx мeтaлypгiйниx кoмбiнaтiв i пepeceлeння людeй для ïx бyдiвництвa; пoлieтнiчнicть; iдeoлoгiя;
cnociG i xapaKTep BHpoGHHUTBa; aKynbTypauia i AeKynbTypauia, ax pe3ynbTaT noniTHKH Aep^aBH.
CnncoK BiiKopiiCTîiHOÏ ^¡TepaTypn
1. GBTyx B. E. npoGneMH eTHoHauioHanbHoro po3BHTKy: yxpaiHCbKHH i cbítobhh KOHTexcTH /
B. E. GBTyx. - K. : Cranoc, 2001.
2. YKpaïHa: yraepA^eHHa He3ane«Hoi Aep^aBH: 1991-2001 / [ron. peA. paAH B. A. CMoniñ]. - K. :
A^bTepHaTHBH, 2001.
3. CaeHKo P. Kto mm, Mapaynonbubi? / P. CaeHKo, B. rañAyKoBa, B. MapomHHneHKo //
npna3oBcKHH paGonañ. - 21 HoaGpa 1989. - № 222 (14779).
4. ryMHneB H. H. reorpa^Ha 3THoca b HcropHHecKHñ nepaoA / H. H. ryMHneB. - H. : nonHTH3AaT,
1990.
5. PHMapeHKo C. ro. CaMoBH3HaneHHa ocoGh, Hauiï, Aep^aBH / C. ro. PHMapeHKo. - K. :
BHflaBHHHHñ aím „MpHAHHHa niTepaTypa", 1999.
6. A^aHacbeBa H. B. ETHoKynbTypHHñ naHAma^T: KaTeropianbHHñ KoHuenT / H. B. A^aHacbeBa,
M. B. EnbKiH // ETHoKynbTypHHñ naHAma^T niBHinHoro npaa3oB'a. - CiM^epononb : TaBpia, 2004.
7. rpeKH Ha yKpaïHcbKHx TepeHax: HapacH 3 eTHiHHoï icropiï : floKyMeHTH. MaTepianH. KapTH /
[ron. peA. B. CMoniñ]. - K. : HaGiAb, 2000.
8. KaGy3aH B. M. 3aceneHHe Hobopocchh b XVIII - nepBoñ nonoBHHe XIX BeKa (1719-1858 rr.) /
B. M. KaGy3aH. - M. : HayKa, 1976.
9. Mapiynonb h ero oKpecTHocTH : H3AaHie noneraaro nonenHTena fl. An. XapaA^aeBa. -
Mapiynonb : Tano-HHTorpa^ia A. A. Oparnma, 1892.
9. Komunikacja miedzykulturowa: zblizenia i impresje / [pod red. Aliny Kapciak, Leszka
Korporowicza i Andrzeja Tyszki]. - Warszawa : Instytut Kultury, 1995. - P. 10.
10. Me^3THHHecKHe KynbTypHbie cBa3H b floHGacce: HcropHa, 3THorpa$Ha, KynbTypa / [noA peA.
r. n. EpxoBa]. - floHeuK : Hn HañKa, 2000. CTaTTa HaAiñmna ao peAaKuiï 11.10.2013
Sliushchinskiy B. V. Ivanov P.M.
MULTICULTURALISM IN UKRAINE: UKRAINIAN AZOV SPECIFICITY
The article deals with the problem of ethnic Ukrainian population of Azov, which influenced the specific relations and to the formation of "Azov-type culture."
Keywords: multiculturalism, intercultural communication, "third culture", acculturation, dekulturatsiya.
