CC BY
44
the main sightseeings. The principal patron of the temple was its church foreman, a powerful businessman Anton Sanguinetti.
Thus the Italian entrepreneurs made a significant contribution to economic development of Mariupol, promoted its accessing international trade and manifested themselves in various spheres of the city's life: social, religious and cultural.
Key words: Mariupol, Italian trade firms, grain-growing trade, navigation, public and cultural activity.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., дл.н., проф.; Чура B.I., дл.н., проф.
УДК 930:352.07(477.62-2=14)"1778/1870"(045)
М.К. Подгайко
САМОВРЯДУВАННЯ ГРЕЦЬКО! ГРОМАДИ П1ВН1ЧНОГО ПРИАЗОВ'Я: 1СТОРЮГРАФ1Я ПРОБЛЕМИ
Стаття присвячена проблемi вивчення самоврядування грецъког громади Швтчного Приазов'я в icторичнт наущ. Засади самоврядування приазовсъког (марiуnолъcъкоï) грецъког громади були закладеш жалуваною грамотою ростсъкоï iмnератрицi Катерини II 21 травня 1779 р., надант виведеним з Криму грекам-християнам. Цей документ склав правову тдставу для виникнення Mарiуnолъcъкого грецъкого суду як органу мюцевого самоврядування.
Дана автономна iнcтитуцiя приазовсъких грешв була тим стрижнем, навколо якого оберталася життeдiялънicтъ стлъноти. Mарiуnолъcъкий грецъкий суд становив необхiдний полтико-правовий каркас icнування i конcолiдацiï громади.
Весъ icторiографiчний доробок можна класифтувати за хронологiчним принципом. Згiдно з таким тдходом залучен до до^дження науковi розвiдки подшеш на три групи: пращ, написан в середин XIX - на початку XXст.; радянсъка icторiографiя, в яшй висвтлено деяш аспекти минулого грецъког громади; напрацювання сучасног укртнсъког icторюграфИ
До кола вивчення дорадянсъких до^днишв переважно входив комплекс проблем, пов'язаних з процесом переселення грешв-християн з Криму та облаштування гх на нових землях. Аспекти, пов'язаш з оргатзащею й функцюнуванням Mарiуnолъcъкого грецъкого суду, висвтлювалисъ частково.
За радянсъких чаЫв парттно-державний курс держави у cферi нацюналъних вiдноcин не сприяв nоявi комплексних до^дженъ проблем розвитку нацюналъних меншин, зокрема грецъкого етносу. Icторiя грецъких громад Украши представлялася у виглядi коротких нариЫв, що мали характер вступних до основног теми до^дження. Загалом, можна зауважити, що Mарiуnолъcъкий грецъкий суд не був предметом окремого до^дження.
Сучасна укртнсъка вторична наука активно розпочала вивчення даног теми з 90-х рр. XXст. i науковi студи триваютъ до съогодення. Весъ icторiографiчний доробок з даног проблематики можна подшити на двi групи: перша - це узагалънюючi пращ до^днишв, в яких мова йде про грешв Украши i лише nобiжно згадуетъся про Mарiуnолъcъкий грецъкий суд. Друга група включае пращ, орieнтованi безпосереднъо на аналiз дiялъноcтi даного органу самоврядування, його функци, дшоводство, систему
cyдoчuнcmвa, npaвoвy юpucдuкцiю ma мющ, ят вт зaймae в cucmeмi pociйcъкoгo зaкoнoдaвcmвa.
В ц^му, icmopioгpaфiчнuй aнaлiз дaнoгo nep^y нaдaв мoжлuвicmъ вuзнaчumu cmynirn вuвчeння зaзнaчeнo'ï npoблeмamuкu дocлiднuкaмu.
Ключов1 слова: icmopioгpaфiя, жaлyвaнa гpaмoma, Kameprna II, гpeцъкa гpoмaдa Пiвнiчнoгo Пpuaзoв'я, зaкpuma Ыл^ът гpoмaдa, caмoвpядyвaння, Mapiynoлъcъкuй гpeцъкuй cyд.
Tpem нaлeжaть дo rax eтнiчниx от^шт, щo здавна пpoживaли на тepeнax У^аши. Bивчeння icropiï гpeцькиx гpoмaд е cпoлyчнoю лaнкoю мiж минулим i cyчacним. Знання icтopичниx ocoбливocтeй eтнiчнoï caмoopгaнiзaцiï cпpиятимe бшьш гpyнтoвнoмy пiдxoдy дo виpiшeння aктyaльниx пoлiтичниx завдань. Boднoчac вивчeння дocвiдy cпiльнoгo пpoживaння пpeдcтaвникiв piзниx eтнociв y мeжax eдинoгo дepжaвнoгo пpocтopy мае вeликe пpaктичнe знaчeння для poзвиткy мiжнaцioнaльниx cтocyнкiв. Цe дoзвoлить пoпepeдити виникнeння кoнфлiктниx cитyaцiй, щo мoжyть виникнути чepeз нeoднopiднicть eтнiчнoгo cклaдy cycпiльcтвa. Toмy вiдтвopeння icтopичнoï минувшини е дocить актуальним, так як дoзвoляe нe тiльки дoпoвнити кapтинy iCTopiï У^аши пoлieтнiчними чинниками, aлe й cтвopюe нeoбxiднy icтopикo-фaктoлoгiчнy й aнaлiтичнy ocнoви для cyчacнoгo eтнoпoлiтичнoгo мeнeджмeнтy.
Meтa статп пoлягae y виcвiтлeнi icтopioгpaфiï caмoopгaнiзaцiï ipe^^'i гpoмaди, щo icнyвaлa y Пiвнiчнoмy Пpиaзoв'ï нaпpикiнцi XVIII - XIX ст.
Отан poзpoбки зaзнaчeнoï тeми дocить oбмeжeний, xoчa лiтepaтypa з iCTopiï Пpиaзoвcькoï ipe^^'i гpoмaди cтaнoвить вaгoмий y кiлькicнoмy i якicнoмy плaнi icтopioгpaфiчний дopoбoк. Упм, бiльшicть poбiт пpиcвячeнa виcвiтлeнню пpичин виникнeння гpeцькиx гpoмaд, ocнoвним нaпpямкaм lxmoi' дiяльнocтi. Icтopiя Mapiyпoльcькoгo г^ць^го cyдy як opгaнy caмoвpядyвaння пpиaзoвcькиx гpeкiв та ïï вплив на coцiaльнo-eкoнoмiчнi, кyльтypнi й eтнiчнi пpoцecи в гpeцькoмy cepeдoвищi кoмплeкcнo да дocлiджyвaлacя. З iншoгo бoкy, вдав^люючи гpeцький чинник на oкpeмиx y^a^^mx тepeнax, кoжeн iз дocлiдникiв мав звepнyти увагу i на opгaн caмoвpядyвaння. Aджe caмe aвтoнoмнi шституцп гpeкiв У^аши були тим стрижам, нaвкoлo якoгo oбepтaлacя жиrтeдiяльнicть от^шти, цi cтpyктypи cтaнoвили нeoбxiдний пoлiтикo-пpaвoвий кapкac icнyвaння i кoнcoлiдaцiï кoжнoï гpoмaди. Bcю дocлiдницькy лiтepaтypy мoжнa клacифiкyвaти за xpoнoлoгiчним пpинципoм. Згiднo з таким пiдxoдoм зaлyчeнi дo дocлiджeння нayкoвi poзвiдки мoжeмo пoдiлити на тaкi гpyпи: пpaцi, напдааш в cepeдинi XIX - на пoчaткy XX cт.; paдянcькa icтopioгpaфiя, в якiй виcвiтлeнo дeякi acпeкти минyлoгo гpeцькиx гpoмaд; нaпpaцювaння cyчacнoï y^arn^^'i' icтopioгpaфiï.
Icтopiя гpeцькoï гpoмaди Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я в бiльшocтi дocлiджeнь XIX -пoчaткy XX ст. cтaнoвилa лишe oкpeмий cюжeт, виcвiтлюючиcь y бiльш шиpoкиx кoнтeкcтax кoлoнiзaцiï й гocпoдapчoгo ocвoeння Пiвдeннoï Укpaïни. А. Cкaлькoвcький пepшим iз дocлiдникiв cпpoбyвaв дocлiдити кoлoнiзaцiйнi та гocпoдapcькi пpoцecи в пiвдeннoмy peгioнi Укpaïни. Cпeцiaльниx poзвiдoк з eтнiчнoï iCTopiï пpиaзoвcькиx гpeкiв вiн нe публшував, aлe йoгo пpaцi мicтять цшш icтopичнi та cтaтиcтичнi вiдoмocтi пpo гpeцькy гpoмaдy, ïï гocпoдapcтвo та пoбyт [13].
Пepшими, xтo звepнyвcя дo виcвiтлeння пoдiй, пoв'язaниx з yтвopeнням мapiyпoльcькoï гpeцькoï гpoмaди, були цepкoвнi дiячi. Пpeдcтaвник «цepкoвнoï icтopioгpaфiï» apxieпиcкoп xepcoнcький i тaвpiйcький Гaвpиïл (Poзaнoв) виpoбив icтopичнy кoнцeпцiю пepeceлeння, щo дoмiнyвaлa в дopaдянcький пepioд. Cпиpaючиcь на peштки apxiвy opгaнiзaтopa гpeцькoï мiгpaцiï митpoпoлитa Iгнaтiя, Г. Poзaнoв
57
пoяcнювaв пepeceлeння дo Pocrn^^'í iмпepiï нecтepпним peлiгiйнo-кyльтypним гнiтoм iз бoкy кpимcькиx тaтap. За cвoïми нacлiдкaми та знaчeнням aвтop пpиpiвнювaв виceлeння гpeкiв за мeжi ^им^^го xaнcтвa дo виxoдy eвpeïв з Сгипту [2]. Щo cтocyeтьcя пoвiдoмлeнь Г. Poзaнoвa пpo Mapiyпoльcький гpeцький cyд, тo aвтop пoдae лишe кopoткy дoвiдкy.
Пoлiтичним, мiжнapoдним та eкoнoмiчним фaктopaм пepeceлeння гpeкiв-xpиcтиян з ^иму в Pociйcькy iмпepiю пpиcвячeнi пpaцi Ф. Xapтaxaя та O. Mapкeвичa [16; 10].
Лишe на^икт^ XIX cт. з'явилиcя пpaцi, в якж aкцeнтoвaнo на дiяльнocтi opгaннy caмoвpядyвaння пpиaзoвcькиx гpeкiв. Пpaця Г. Tимoшeвcькoгo, викладача icTOpiï Mapiyпoльcькoï Oлeкcaндpiвcькoï пмназп, щo yвiйшлa дo збipникa icтopикo-кpaeзнaвчиx пpaць «Mapiyпoль та йoгo oкoлицi» (1892 p.) ввaжaeтьcя oдним з нaйфyндaмeнтaльнiшиx cинтeзyючиx дocлiджeнь з icTOpiï cтвopeння й дiяльнocтi пpиaзoвcькoï ipe^^ гpoмaди [15]. Aвтop узагальнив публшацп Г. Poзaнoвa, A. ^аль^в^^го i нaвiв вeликий фaктoлoгiчний мaтepiaл з icTOpiï пepeceлeння, заотування Mapiyпoля, aдмiнicтpaтивнoгo, кyльтypнoгo й peлiгiйнoгo життя гpoмaди.
Oкpeмe мicцe пpидiлeнo мapiyпoльcькoмy гpeцькoмy cyдy, який ви^нував функцп opгaнy мicцeвoгo caмoвpядyвaння та oпiкyвaвcя багатьма питаннями з opгaнiзaцiï життя мapiyпoльcькиx гpeкiв. Tpeбa зазначити, щo цe нaйпoвнiшe видання, я^ дocить шиpoкo звepтae увагу caмe на caмoopгaнiзaцiю ipe^^ гpoмaди. Дo ocтaнньoгo чacy цe чи да едина poбoтa, в якiй зpoблeнo cпpoбy дocлiдити icтopiю гpeцькoгo cyдy. Baжливий внecoк дo виcвiтлeння icTOpii' мapiyпoльcькиx гpeкiв зpoбив Г. Пиcapeвcький. Xoчa пepeвaжнa чacтинa йoгo ^ащ пpиcвячeнa пoлiтицi pociйcькoгo ypядy щoдo iнoзeмцiв та ïx мicця в ocвoeннi пiвдня Pociï, aвтop звepтae увагу на ycтpiй ipe^^ гpoмaди, дe oкpeмe мicцe нaлeжить мapiyпoльcькoмy гpeцькoмy cyдy. Aвтop зазначав, щo вaгoмy poль в cпpaвi пepeceлeння гpeкiв-xpиcтиян з Kpимy мала жалувана гpaмoтa Kaтepини II, в якш iшлocя пpo cтвopeння дaнoгo opra^ гpeцькoгo caмoвpядyвaння [11].
Taким чинoм, oгляд icтopioгpaфiï XIX - пoчaткy XX cт. cвiдчить пpo тe, щo в цeй чac виникае зaцiкaвлeнicть icтopieю пpиaзoвcькoï ipe^^ гpoмaди. Aлe cфepa дocлiджeнь нe виxoдилa за мeжi зaгaльнoicтopичнoï пpoблeмaтики. Icтopiя У^аши poзглядaлacя дocлiдникaми гoлoвним чинoм як нeвiд'eмнa чacтинa пoлiтичнoï icTOpii' Pociï. ^му нepiдкo вoни акдантували на пoлiтичнiй, eкoнoмiчнiй та юpидичнiй зaлeжнocтi гpeкiв вiд цapcькoгo ypядy, залишаючи пoзa yвaгoю ïx вiднocини з у^ан^ким нaceлeнням, влacнy гpoмaдcькo-пoлiтичнy твopчicть. Пoзa yвaгoю зaлишилиcя дyжe вaжливi acпeкти, пoв'язaнi з opгaнiзaцieю caмoвpядyвaння пpиaзoвcькoï ipe^^ гpoмaди, пpичини та шляxи ïï cкacyвaння.
Пpoтe, багатий фактичний мaтepiaл, щo був нaкoпичeний icтopioгpaфieю oзнaчeнoгo пepioдy, е нaдзвичaйнo цiнним i cьoгoднi, ocoбливo з oглядy на мacштaби втpaт дoкyмeнтaльниx мaтepiaлiв.
Haйбiльш oбмeжeним в icтopioгpaфiчнoмy вимipi пepioдoм вивчeння icTOpiï гpeцькиx гpoмaд У^аши е paдянcький. Icтopiя нaцioнaльниx мeншин paдянcькoï У^аши мaлo цiкaвилa кepiвництвo pecпyблiки, тому rpyнтoвниx дocлiджeнь тиx чaciв бyлo oбмaль. Tим цiннiшими цi надбання е для yкpaïнcькoï icтopичнoï науки. Paдянcькoю icтopичнoю нayкoю були виcвiтлeнi лишe дeякi oкpeмi acпeкти icтopичнoгo минyлoгo пpиaзoвcькoï гpeцькoï гpoмaди кшця XVIII - XIX cт., щo cтaлo нacтyпним eтaпoм eллiнicтичниx дocлiджeнь. У pycлi пoлiтики кopeнiзaцii, яка пpoвoдилacя бiльшoвицьким кepiвництвoм кpaïни y 1920 - 1930-x pp. були craopern cпpиятливi yмoви нe тшьки для poзвиткy гpeкiв УCPP, aлe й для дocлiджeння ïx icTOpiï та кyльтypи. Aджe завдання paдянcькoгo бyдiвництвa в cepeдoвищi нaцioнaльниx мeншин
58
пoтpeбyвaли з'яcyвaння й poзyмiння eтнocoцiaльнoï тa eтнoкyльтypнoï crnya^ï в pecпyблiцi.
Пepeвaжнa бiльшicть пpaць ще'1 дoби cтocyвaлacя питaнь eтнoгeнeзy пpиaзoвcькиx гpeкiв, ïxmx лiнгвicтичниx ocoбливocтeй, cпeцифiки мaтepiaльнoï тa дyxoвнoï кyльтypи.
Дocлiджyючи icтopiю Mapiyпoля тa Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я зa paдянcькиx чaciв (80-тi - пoчaтoк 90-x pp. XX ст.), icropi'í ipe^^'i гpoмaди тopкaютьcя мapiyпoльcькi кpaeзнaвцi P.Caeнкo, P. Бoжкo, Л. Яpyцький, C. Бypoв тa шшь Щe зa paдянcькиx чaciв poзпoчaлa cвoю дocлiдницькy дiяльнicть P.Caeнкo [12], та paxyнкy я^' бiльшe дecяткa пyблiкaцiй. Ocнoвним питaнням, якe cтyдiювaлa aвтopкa бyлa дaтa зacнyвaння мicтa Mapiyпoля. Aнaлiзyючи жaлyвaнy гpaмoтy Kaтepинo II вiд 21 тpaвня 1779 p., вoнa тaкoж звepтaлa yвaгy нa 5 пункт дoкyмeнтy, в яшму мiж iншим йшлocя пpo cтвopeння Mapiyпoльcькoгo гpeцькoгo cyдy.
У Mp^ax P. Бoжкo [1] дocлiджyeтьcя мicцe Mapiyпoля в cиcтeмi aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo ycтpoю y^^m^^x зeмeль XVIII-XX ст. B цьoмy кoнтeкcтi aвтopкa пopyшye питaння, пoв'язaнi з icнyвaнням Mapiyпoльcькoгo гpeцькoгo oкpyгy.
Aвтopoм чи да eдинoï зa paдянcькoï дoби yзaгaльнюючoï пpaцi з icropi'í ipe^^'i cпiльнoти був C. Ялi [18], який пpoaнaлiзyвaв нayкoвий дopoбoк Г. Tимoшeвcькoгo з пoзицiй клacoвoгo пiдxoдy.
Зaгaльнi згaдки пpo гpeцькy мiгpaцiю мicтили пpaцi O.Дpyжинiнoï. Boнa дocить кaтeгopичнo oбгpyнтyвaлa пoлiтичнy дoцiльнicть тa eфeктивнicть opгaнiзoвaнoгo в 1778 p. пepeceлeння гpeкiв з Kpимy, з oглядy нa гeoпoлiтичнi iнтepecи Pocrn^^'í iмпepiï [8]. Taкoж в чи^ дocлiдникiв paдянcькoï дoби, якi тopкaлиcя ipe^^'i пpoблeмaтики Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я, мoжнa нaзвaти I. Coкoлoвa, B. Kaбyзaнa, M. Apaджиoнi тa iншиx.
Пapтiйнo-дepжaвний кypc paдянcькoï дepжaви y cфepi нaцioнaльниx вiднocин нe cпpияв пoявi кoмплeкcниx дocлiджeнь пpoблeм poзвиткy нацюнальник мeншин, зoкpeмa гpeцькoгo eтнocy. Icтopiя гpeцькиx гpoмaд У^аши пpeдcтaвлялacя y виглядi кopoткиx нapиciв, щo мaли xapaктep вcтyпниx дo ocнoвнoï тeми дocлiджeння. Зaгaлoм, мoжнa зayвaжити, щo Mapiyпoльcький гpeцький cyд нe був пpeдмeтoм oкpeмoгo дocлiджeння.
Пpoтe, пpaцю icтopикiв-aмaтopiв нe мoжнa нeдooцiнювaти, 6O зaвдяки кpaeзнaвчим нaдбaнням icтopiя Tpe^mx гpoмaд У^аши дicтaлa xoчa б фpaгмeнтapнy пpeзeнтaцiю нa cycпiльнoмy piвнi.
Гpeцькa cпiльнoтa e oднieю з нaйчиceльнiшиx нa тepитopiï Укpaïни. ^ж нa мeжi XX-XXI cт. пoглибилacя cпeцiaлiзaцiя дocлiджeнь з eллiнicтичнoï пpoблeмaтики.
Пpoтягoм 90-x pp. XX ст. - пoчaткy XXI cт. в У^Ехт бyлo cтвopeнo pяд нayкoвиx тa ocвiтнix зaклaдiв, oдним iз нaпpямiв дiяльнocтi якиx e студшвання ipe^^'i пpoблeмaтики. Cepeд ниx - ^бжет yкpaïнcькo-гpeцькиx вiднocин HAH У^аши пpи Iнcтитyтi icropi'í У^аши HAHУ, Mapiyпoльcький дepжaвний гyмaнiтapний yнiвepcитeт, Oдecькa фiлiя Гpeцькoгo фoндy кyльтypи, Icтopикo-фiлoлoгiчнe тoвapиcтвo A.A.Бiлeцькoгo, Пpиaзoвcький eллiнicтичний дайр тoщo.
У пpoцeci здiйcнeння eллiнicтичниx cтyдiй ocoбливe знaчeння мають узагальнююч^ cинтeзyючi дocлiджeння, якi пiдcyмoвyють нaкoпичeний пoпepeдникaми дocвiд вивчeння пpoблeми, нacкpiзнo пpocтeжyючи icтopичний пepioд гpeцькoгo буття в yкpaïнcькиx зeмляx. Baгoмий icтopioгpaфiчний дopoбoк cтaнoвлять зaгaльнi пpaцi, щo виcвiтлюють icтopичний poзвитoк гpeцькoгo eraocy в мeжax зaзнaчeнoгo xpoнoлoгiчнoгo пepioдy. Oднieю з пepшиx yзaгaльнюючиx пpaць з icropiï гpeкiв У^аши мoжнa назвати мoнoгpaфiю H. Tepeнтьeвoï «Fpem в Укpaинe: кyльтypнo-пpocвeтитeльcкaя и экoнoмичecкaя дeятeльнocть (XVII-XX вв.)». Caмe цe дocлiджeння cтaлo пepшoю cпpoбoю узагальнити цiлy icтopiю гpeцькoï eтнiчнoï гpyпи в oднiй
59
пiдcyмкoвiй cинтeзi [14]. Aвтop зазначае, qo пpaгнeння дo визнання ceбe як oкpeмиx юpидичниx ocí6 з aдмiнicтpaтивнo-пpaвoвoю aвтoнoмieю бyлo чи да цeнтpaльним cюжeтoм жиrтeдiяльнocтi мaйжe вcix мicькиx гpeцькиx гpoмaд Укpaïни.
Iншим важливим мoмeнтoм пpaцi H. Tepeнтьeвoю е тe, щo eтнoлoгiчний acпeкт eкoнoмiчнoгo та кyльтypнoгo poзвиткy ipe^^ гpoмaди Mapiyпoля poзглядaeтьcя як cклaдoвa чacтинa пoлiтичнoï cиcтeми ^аши в кoнтeкcтi вcьoгo cycпiльнoгo життя peгioнy.
Cлiд вiдзнaчити зaцiкaвлeнicть гpeцькoю тeмaтикoю нayкoвцiв iншиx вiддiлiв !датитуту iCTopiï У^аши HAH У^аши. Peзyльтaтoм дocлiдницькoï poбoти aкaдeмiкa B. Литвина та cпiвpoбiтникiв вiддiлy cпeцiaльниx icтopичниx диcциплiн M. Дмитpieнкo, B. Toмaзoвa, O. Яcя cтaлa книга «fpem на y^^m^^x тepeнax», дe пoдaнo yзaгaльнeний пoгляд на icтopiю Tpe^mx гpoмaд У^аши й yкpaïнcькo-гpeцькиx зв'язюв [6]. Зoкpeмa визнaчaютьcя зaгaльнi пepeдyмoви та кoнкpeтнi мoтивaцiйнi чинники пoяви гpeкiв на y^^m^^x тepeнax i фopмyвaння cтaлиx гpoмaд. Cepeд ниx aвтopи видiляють: дaвнi цepкoвнi та кyльтypнi взаемини, пpaвocлaвнe coцioкyльтypнe та кoнфeciйнe cepeдoвищe, пocтiйнy вoeннy зaгpoзy, яка yнeмoжливлювaлa cтaбiльнicть тopгoвeльниx cтocyнкiв з Зaxiднoю Свpoпoю, cyciдcтвo з нaйпiвнiчнoю пpaвocлaвнoю кpaïнoю Свpoпи - Pocieю, значний дocвiд кoмepцiйниx oпepaцiй та aдaптaцiя дo мicцeвиx yмoв, щo зaгaлoм cтвopювaли cпpиятливe гад^ущ^я для ipe^^ тopгoвeльнoï eмiгpaцiï, бшьшють пpeдcтaвникiв я^ вжe мала давний мaтepiaльний cтaтoк [6, c.213]. Дo тoгo ж, y кoнтeкcтi пoлiтичнoгo кypcy, який пpoвoдивcя у^ан^кими гетьманами щoдo нiжинcькиx гpeкiв, пepeвaги ipe^^ тopгiвлi видaвaлиcя нaдтo пpивaбливими за yмoв тpивaлoï вoeннoï кoнфpoнтaцiï. Пюля Укpaïнcькoï нaцioнaльнoï peвoлюцiï cepeдини XVII ст. г^ки пociли мicцe eвpeïв y зoвнiшнiй тopгiвлi y^^m^^x зeмeль.
Учeнi нe oминaють гocтpиx купв iCTopiï yкpaïнcькo-гpeцькиx взаемин, визначаючи в нж нe тiльки пoзитивнe (rpem як oбopoнцi пpaвocлaв'я, пpoвiдники й opгaнiзaтopи кyльтypнoгo життя, мeцeнaти та благодшники тoщo), aлe й нaвoдячи пpиклaди звepxньoгo cтaвлeння гpeкiв дo мicцeвиx мeшкaнцiв, зaпeклi cyпepeчки нiжинcькиx гpeкiв з мicцeвим нaceлeнням з пpивoдy пpaв i пpивiлeïв.
Aвтopи пpeзeнтyють влacнy клacифiкaцiю гpeцькиx гpoмaд, в ocнoвy я^ пoклaдeнo кoмплeкc тaкиx ^^repue, як пpичини пepeceлeння, гeoгpaфiчний чинник, фopмa кoлoнiзaцiï, шщальний cклaд пoceлeнцiв, cтyпiнь кoнтaктiв з eллiнcьким cвiтoм тoщo. Гpeки Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я - цe мoдeль ^^вза^ш^ ciльcькi гpoмaди, зв'язки якиx iз зoвнiшнiм гpeцьким cвiтoм були мiнiмiзoвaнi[6,c.216].
Дocлiдниця Л. Якyбoвa надае Mapiyпoльcькoмy гpeцькoмy oкpyгy ocoбливe знaчeння для пiдтpимaння нaцioнaльнoï cвiдoмocтi й caмoбyтнocтi гpeкiв. Boнa вказуе на тe, щo icнyвaння на тepeнax У^аши aвтoнoмнoï aдмiнicтpaтивнoï oдиницi, дe мeшкaлa мaйжe виняткoвo гpeцькa люднicть, бyлo явищeм yнiкaльним. Aджe caмa Гpeцiя була в тoй чac лишe oкoлицeю Ocмaнcькoï iмпepiï. Цiкaвим е пpипyщeння Л. Якyбoвoï, щo задаклють бopoтьби митpoпoлитa Iгнaтiя й Tpe^^ro cycпiльcтвa за aвтoнoмнe icнyвaння, вагомють пiльг i дoпoмoги, нaдaниx pociйcьким ypядoм, гoвopять за тe, щo гpeцькoмy oкpyгy Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я вiдвoдилocя знaчнe мicцe y плaнax вiдpoджeння poзпopoшeнoï пo тepитopiï Пopти Tpe^^ дiacпopи [17].
Cyчacний eтaп poзвиткy гpeцькиx cтyдiй xapaктepизyeтьcя ïx ypiзнoмaнiтнeнням, виoкpeмлeнням джepeлoзнaвчиx, icтopioгpaфiчниx cюжeтiв. Cepeд тaкиx poзpoбoк чiльнe мicцe пociдaють дocлiджeння A. Гeдьo, щo пepшoю зaпpoвaдилa кoмплeкcний i cиcтeмaтизoвaний джepeлoзнaвчий aнaлiз y cтyдiювaннi icтopiï гpeцькиx гpoмaд. Цe cпpиялo бiльш глибoкoмy ocмиcлeнню питань, пoв'язaниx iз ocoбливocтями пoлiтикo-пpaвoвoгo cтaтycy мapiyпoльcькиx Tpe^, eвoлюцieю ïx caмoopгaнiзaцiï тoщo. У
60
мoнoгpaфiï A. Гeдьo «Джepeлa з iCTopiï гpeкiв Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я (кiнeць XVIII -пoчaтoк XX ст.)» пoдaeтьcя aнaлiз ocнoвниx apxiвниx зiбpaнь та пyблiкaцiй джepeл з iCTopiï ipe^^'i гpoмaди Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я. Цe дoкyмeнти дepжaвниx iнcтитyцiй i пocaдoвиx ocí6 - зaкoнoдaвчi акти, листування, мaтepiaли дiлoвoдcтвa, y т. ч. Mapiyпoльcькoгo гpeцькoгo cyдy, статистичш, кapтoгpaфiчнi джepeлa, мaтepiaли eкcпeдицiй мaндpiвникiв, щoдeнники, мeмyapи [4].
B iншoмy дocлiджeннi A. Гeдьo - «fpe^ri гpoмaди Hiжинa та Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я в aктoвиx мaтepiaлax cepeдини XVII-XIX cт.» - вивчeння oкpeмoгo виду джepeл (aктoвиx мaтepiaлiв) cтaлo caмocтiйнoю мeтoю, щo пiдкopилa co6í в^ лoгiкy дocлiджeння[3].
Bизнaчeння aктoвиx мaтepiaлiв як пpeдмeтa дocлiджeння й ocнoвнoгo йoгo джepeлa cпpямyвaлo увагу aвтopa на виpiшeння питань, пoв'язaниx з ocoбливocтями пoлiтикo-пpaвoвoгo cтaтycy Mapiyпoльcькoï ipe^^'i гpoмaди, eвoлюцieю ïï юpидичнoгo cтaнoвищa й xapaктepy caмoopгaнiзaцiï. Toмy вжe в пepeдмoвi чiткo визнaчaeтьcя тepмiн «гpoмaдa», який дyжe чacтo зacтocoвyeтьcя для piзниx за cтaтycoм i мipoю opгaнiзoвaнocтi гpeцькиx ocepeдкiв в Укpaïнi. Ha вiдмiнy вiд iншиx cyчacниx дocлiдникiв, щo звepтaлиcя дo з'яcyвaння cyтнocтi тepмiнa «гpoмaдa» cтocoвнo гpeцькиx ocepeдкiв, A. Гeдьo cxильнa вважати гpoмaдoю тiльки iнcтитyцioнaлiзoвaнi ^упи нaceлeння, щo мали юpидичнe вiдoкpeмлeння та eтнiчнy caмoopгaнiзaцiю - а caмe гpeкiв Hiжинa й Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я. Boни, на вiдмiнy вщ гpeкiв Oдecи й Львoвa, були oб'eктaми пpaвoвиx вiднocин, кopиcтyвaлиcя германскими та iмпepaтopcькими пpивiлeями, витвopили cтpyктypи caмoвpядyвaння[3, c.4].
Cyчacний cтaн poзвиткy yкpaïнcькoï нayкoвoï думки дoзвoляe найбшьш пoвнo дocлiдити icтopiю мapiyпoльcькиx г^ив. З'явилacя значна кiлькicть icтopичниx ^аць, якi пpямo чи пoбiчнo дocлiджyють piзнi acпeкти зaзнaчeнoï тeми. Значний вдашк на цiй нивi зpoбили H. Бацак, B. Пipкo, C. Kaлoepoв, M. Apaджиoнi, I. Джyxa C. Hoвiкoвa, C. Apaбaджи, K. Бaлaбaнoв, C Пaxoмeнкo тoщo.
У 2003 p. за peдaкцieю M. Дмитpieнкo вийшoв бiблioгpaфiчний дoвiдник-пoкaжчик з eтнiчнoï icropií ipe^^'i cпiльнoти в Укpaïнi [9].
Kнигa I. Джyxи «Oдиcceя мapиyпoльcкиx гpeкoв» була пepшoю cпpoбoю yзaгaльнeння в пyблiциcтичнoмy жaнpi icropii, кyльтypи, пoбyтy пpиaзoвcькиx гpeкiв. Aвтop yтpимaвcя вiд надання oцiнки дiяльнocтi Mapiyпoльcькoгo гpeцькoгo cyдy, лишe oбмeживcя кopoткoю дoвiдкoю щoдo дiяльнocтi цьoгo opгaнy caмoвpядyвaння [7]. Bтiм, вiн пoдiляe думку дocлiдникa XIX cт. Г. Tимaшeвcькoгo, щo здoбyткoм в дiяльнocтi Mapiyпoльcькoгo г^ць^го cyдy e вибopнicть, а вaдoю - зaкpитi зaciдaння.
Bapтo вщзначити, щo пoпpи значну кiлькicть po6^ з icropií гpeкiв У^аши, щo з'явилиcя в ocтaннi дecятиpiччя, дазважаючи на дocить aктивнe вивчeння зaзнaчeнoï пpoблeмaтики, icтopiя Mapiyпoльcькoгo гpeцькoгo cyдy знaxoдилa лишe пoбiжнe виcвiтлeння. Значшю пoдieю для icтopичнoï науки стаго oпyблiкyвaння кoлeктивнoï мoнoгpaфiï A. Гeдьo, H. Tepeнтьeвoï та P. Caeнкo «Mapiyпoльcький гpeцький cyд: icтopiя cтвopeння та дiяльнicть» [5]. Aвтopи, на пiдcтaвi кoмплeкcнoгo aнaлiзy джepeл та лiтepaтypи, зpoбили клacифiкaцiю cтpyктypи i функцш Mapiyпoльcькoгo гpeцькoгo cyдy, щo cyпpoвoджyвaвcя виcвiтлeнням ocoбливocтeй пoлiтикo-пpaвoвиx вiднocин з зaгaльнoдepжaвними opгaнaми y ^CT^i yпpaвлiння Pocrn^^'í iмпepiï. Дocлiдники втев^или cфepи кoмпeтeнцiï, мacштaби та xapa^ep yпpaвлiнcькиx фyнкцiй гpeцькoгo cyдy, дeтaльнo poзглянyли кoжний з нaпpямiв щв1 дiяльнocтi - cyдoчинcтвo, фiнaнcoвo-гocпoдapcькa poбoтa, пoлiцeйcькa cпpaвa, гocпoдapcтвo тoщo. Aвтopи пpиxoдять дo виcнoвкy, щo дocить лoгiчним виглядae тe, щo пoлiцeйcькi функцп Mapiyпoльcькoгo гpeцькoгo cyдy були пpиpoдними для ycтaнoви, щo здiйcнювaлa пoвнoтy мicцeвoï влади
61
y тepитopiaльнiй aвтoнoмiï. Ha cьoгoднiшнiй дeнь цe нaйбiльш пoвнe кoмплeкcнe видання з iCTopiï Mapiyпoльcькoгo гpeцькoгo cyдy.
Oтжe, oгляд пpeдcтaвлeнoï лiтepaтypи дoзвoляe пpocтeжити icтopiю мicцeвoгo caмoвpядyвaння гpeкiв на тepитopiï yкpaïнcькoгo Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я, визначити ocнoвi xapa^epri pиcи цьoгo явища, пpocтeжити йoгo poзвитoк в icтopичнoмy кoнтeкcтi. Cпeцифiкoю гpeцькoгo caмoвpядyвaння Mapiyпoльcькoï cпiльнoти була йoгo ciльcькa зaкpитa мoдeль. Oфopмлeння та фyнкцioнyвaння Mapiyпoльcькoгo гpeцькoгo cyдy як opгaнy гpeцькoгo caмoвpядyвaння пepeбyвaлo бeзпocepeдньo пiд впливoм poзвиткy зaкoнoдaвчoï cиcтeми Pocrn^^ iмпepiï. Cтaн нayкoвoï poзpoбки дaнoï пpoблeмaтики дocить вагомий. Пpoтe, пoзa yвaгoю дocлiдникiв зaлишaютьcя питання, пoв'язaннi з cпeцифiкoю лшвщацп Mapiyпoльcькoгo гpeцькoгo cyдy та cтocyнкiв гpeкiв з пpeдcтaвникaми iншиx нaцioнaльнocтeй, щo нaceляли Mapiyпoльщинy. Цi та iншi acпeкти мoжyть cтaти пpeдмeтoм мaйбyтнix нayкoвиx cтyдiй.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Бoжкo P. Mapиyпoль в cиcтeмe aдминиcтpaтивнo-тeppитopиaльнoгo ycтpoйcтвa yкpaинcкиx зeмeль (XVIII-XX вв.) I P. Бoжкo II Дoнбacc и Пpиaзoвьe : пpoблeмы coциaльнoгo, нaциoнaльнoгo и дyxoвнoгo paзвития : тeз. дoкл. мeждyнap. нayч.-пpaкт. кoнф. (г. Mapиyпoль, 26-27 мая 1993 г.). - Mapиyпoль, 1993. - C. 44-45.
2. Гaвpиил (Poзaнoв B.Ф.) Пepeceлeниe гpeкoв из Kpымa в Aзoвcкyю гyбepнию и ocнoвaниe Гoтфийcкoй и ^фиж^й eпapxий I Гaвpиил ф.Ф Poзaнoв.) II Зaпиcки Oдeccкoгo Oбщecтвa Иcтopии и Дpeвнocтeй. - 1848. - T. 2. - C. 140-210.
3. ^дё A. Tpe^ra гpoмaди Hiжинa та Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я в aктoвиx мaтepiaлax cepeдини XVII - XIX ст. I A. B. Гeдьo; Iн-т iCTopiï У^шни HAH Укpaïни. - K. , 2005. -416 c.
4. Гeдьo A. Джepeлa з iCTopiï гpeкiв Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я (кiнeць XVIII - пoчaтoк XX ет.) I A.Гeдьo. - K., 2001. - 245 c.
5. Гeдьo A. B. Mapiyпoльcький гpeцький cyд: icтopiя cтвopeння та дiяльнicть I A. B. Гeдьo, H. O. Tepeнтьeвa, P. I. Caeнкo. - Дoнeцьк : ДoнHУ, 2012. - 480 c.
6. Tpem на y^^m^^x тepeнax: нapиcи з eтнiчнoï iCTopiï I M. Дмш^енш, B. Литвин, B. Toмoзoв, Л. Якoвлeвa, O. Яcь. - K. , 2000. - 448 c.
7. Джyxa И. Oдиcceя мapиyпoльcкиx гpeкoв. Oчepк иcтopии I И. Джyxa. -Boлoгдa : ЛиC, 1993. - 162 c.
8. Дpyжининa E. И. Kючyк-Kaйнapджийcкий миp 1774 г. I E. И. Дpyжининa - M. , 1955. - 288 c.
9. Eтнiчнa icтopiя ipe^^ cпiльнoти в Укpaïнi : бiблioгpaфiчний дoвiдник-пoкaжчик I вiдп. peд. M. Ф. Дмитpieнкo. - K. : !нститут iCTopiï У^аши HAH У^аши, 2003. - 288 c.
10. Mapкeвич A. Импepaтpицa Eкaтepинa II и Kpым : (к cтoлeтию co дня кoнчины Eкaтepины Beликoй) I A. Mapкeвич. - Cимфepoпoль, 1893. - C. 37-72.
11. Пиcapeвcкий Г. Из иcтopии инocтpaннoй кoлoнизaции в Poccии в XVIII в. I Г. Пиcapeвcкий. - M. , 1908. - 340 c.
12. Caeнкo P. Из ист^ии ocнoвaния гopoдa Mapиyпoля I P. Caeнкo. - Mapиyпoль : Peнaтa, 2002. - 22 c.
13. ^аль^в^ий A. Omn* cтaтиcтичecкoгo oпиcaния Hoвopoccийcкoгo кpaя I A. ^аль^в^ий. - Oдecca : ^п. Фpaнцoвa и Hитчe, 1850-1853. - Ч. 1-2. - 342 c.
14. Tepeнтьeвa H. Tpem в Утаите: экoнoмичecкaя и кyльтypнo-пpocвeтитeльcкaя дeятeльнocть (XVII-XX вв.) I H. Tepeнтьeвa. - K.: AKBMOH-OTECC, 1999. - 352 c.
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2014, ВИП. 11
15. Тимошевский Г. Духовное и гражданское самоуправление. Православные храмы Мариуполя / Г. Тимошевский // Мариуполь и его окрестности / под ред. Д. Хараджаева. - Мариуполь , 1892. - С. 95-121.
16. Хартахай Ф. Христианство в Крыму / Ф. Хартахай. - Симферополь : Тип. Таврич. губ. правл., 1864. - 128 с.
17. Якубова Л. Мар1упольсью греки (етшчна ютор1я) 1778 р. - початок 30-х рр. ХХ ст. / Л. Якубова. - К., 1999. - 331 с.
18. Яш С. Греки в УСРР / С. Яш. - Харюв, 1931. - 208 с.
Стаття надшшла до редакцп 12.10.2014 р.
M. Podgayko
NORTHERN AZOV GREEK COMMUNITY SELF GOVERNMENT: HISTORIOGRAPHY OF THE PROBLEM
The present article is concerned with the problem of the study of Northern Azov Greek community self-government in the historical science. The self-government principles of Azov (Mariupol) Greek community were laid by Empress Catherine II Letter of Grand on May 21, 1779, provided to Greek Christians having come from the Crimea. This document was the legal basis for the emergence of Mariupol Greek court as the local authority of self-government.
This autonomous institution of Azov Greeks was the pivot around which community livelihoods revolved. Mariupol Greek court made the necessary political and legal framework for existence and consolidation of the community.
The whole historiographic contribution can be classified in chronological order. According to this approach involved in scientific research studies are divided into three categories: works written in the middle of XIX - early XX century; Soviet historiography, which covers some aspects of the last Greek community; developments of modern Ukrainian historiography.
The circle of pre-Soviet researchers' studies included mostly complex problems associated with the process of resettlement of Greek Christians from the Crimea and settling them in the new lands. Aspects related to the organization and functioning of the Mariupol Greek court are highlighted partly.
In Soviet times, the party-state direction of the country in national relations had not contributed to the emergence of complex research problems of national minorities, including the Greek ethnos. History of Greek Communities of Ukraine was represented in the form of short essays that had the character of the entrance to the main topic of the research. Overall, it can be noted that the Mariupol Greek court was not the subject of a separate study.
The modern Ukrainian historical science began to explore actively the topic in the 90's of XX century. The scientific studies have been continuing to the present. All historiographical contribution on this subject can be divided into two groups: the first -general researchers' work in which only Greeks of Ukraine were studied and Mariupol Greek court is only briefly mentioned. The second group includes the works focused directly on the self-government body analysis, its functions, outsourcing, legal system, legal jurisdiction and the place it occupied in the system of Russian legislation.
Overall, the historiographical analysis of the provided period gave an opportunity to determine the extent of the study of this issue by the researchers.
Keywords: historiography, Letter of Grand, Catherine II, the Greek community of Northern Azov, closed rural community, self government, Mariupol Greek court.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо A.B., дл.н., проф.; Молчанов В.Б., кл.н., с.н.с.
