CC BY
74
процеси нацюнально-державницьких сил Захщно! Украши (1923-1928): моногр. / I. Соляр. - Л.: 1н-т украшознавства iM. 1.Крип'якевича НАНУ, 2010. - 150 с.
3. Library and Archives Canada. - The Andry Zhuk Collection MG30, C 167. -Volume23. - File 68.
Стаття надiйшла до редакцп 20.03.2014 р.
A. Magurchak
PROBLEM OF MUTUAL RELATIONS OF UKRAINIAN NATIONAL ADVICE WITH AN EDGE THROUGH THE PRISM OF CORRESPONDENCE ANDRIY ZHUK AND ROMAN PERFEZKIY IN 1926
In a publication lights up looks of one of ochil'nikiv of Ukrainian emigration of Vienna of Andrey Zhuka in foreshortening of mutual relations of oversea center at the head with E. Petrushevichem and Galychina, namely: creation of new political party is in Galychina in place of UNDA and forming of oversea political center of zakhidnoukrainskikh earths. A. Zhuk developed it gave the project of platform of the Political center of zakhidnoukrainskikh earths. This document included 10 points. It was in particular offered in him, that the socalled political center was continuation of government of WUNR of earth which are occupied Poland, Romania and Czechoslovakia. Main tasks to the center must be: defending before world public of right for western Ukrainian on the state system in connection with other Ukrainian people in the incorporated state; dissociation from the actions of the of occupation states on the walks of life western Ukrainian earth here noninterference in the internal affairs of Ukrainian political, economic and cultural organizations on the western walks of life. As political basis of activity of political center of western Ukrainian earth the act of proclamation must come forward on western Ukrainian earth of the independent state and connection with the Ukrainian state on East. In addition, opinion of A. Zhuk is traced in correspondence R. Perfezkiy is not a that figure with that the of that time Galychina political elite can intermingle and that is why was the supporter of creation of new party in Galychina, that will cooperate with workers, and also other task forces of western Ukrainian earth that hear the confession principle of the state system. At the same time A. Zhuk outlined the forms of party fight on Ukrainian earth occupied by Poland, namely: economic strikes and political demonstrations.
Key words: Andriy Zhuk, R. Perfezkiy, PCWUE, political organizations, CDWUE.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Задунайський B.B., d.i.H, проф.; Гедьо A.B., d.i.H., проф.
УДК 94(477.51=14)«17/18»(045) M.K. Подгайко
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА НЕЖИНСЬКОГО ГРЕЦЬКОГО БРАТСТВА
У представлетй cmammi автором на ocHoei комплексного aHani3y джерел та лтератури до^джено питання культурног спадщини тжинсъкого грецъкого братства та його вплив на розвиток м^та. Перша поява грешв в Шжит т^но пов'язана з пoдiями Нацюналъно-визволъног втни украгнсъкого народу середини XVII ст. На^дком втсъкових подт став екoнoмiчний занепад украгнсъких земелъ. Саме з цъого часу, утверсалом Б. Хмелъницъкого у травм 1657 р., перебування грешв-купщв в Украш було закртлено законодавчо. Це сприяло швидкому кшъюсному зростанню
грекгв в Шжит, що призвело до утворення грецъкого церковного братства в 1696 р. Засновником братства був отецъ Христофор. Грецък купц майже одразу розпочали вкладати кошти в розвиток м1ста Шжина, г перш за все в будгвництво православних храм1в та освту. Найбшъш значущг з них це три грецък храми, що дтшли до теперШнъого часу та утворюютъ гсторико-кулътурний комплекс грецъкого братства
- «Грецъкий квартал». Дв1 церкви розташоват в самому центрг Шжина - архангела Михаила та В&х Святих. Церква Костянтина та Олени, розташована на Трогцъкому (грецъкому) цвинтарг. Шжинсъш греки завжди були прибгчниками необх1дност1 розвитку освгти. Першим кроком в цъому напрямку стало заснування Грецъког загалъног школи. Основна мета школи, окргм навчання, полягала у виховнг дгтей за православними канонами. Кргм грецъког мови в школг викладалися такг дисциплгни як граматика, пггтика, риторика, фшософгя та богослов'я. Завдяки зусиллям членгв тжинсъкого грецъкого братства було засновано Олександр1всъке грецъке училище. В середин Х1Х ст. грецъке братство переживало занепад. Навтъ в складних економгчних умовах греки намагалися зберегти храми та навчалъш заклади. До церковно-археологгчного музею при Кигвсъкт духовнт академгг були передам р1дтст книги та рукописи з бгблютеки, що розташовувалася при Михайл1всъкШ церквг. Будинок Олександргвсъкого грецъкого училища та каттал грецъког громади були використаш для створення жточог проггмназгг в Шжит.
Ключов1 слова: Шжинсъке грецъке братство, отецъ Христофор, «<Грецъкий квартал», Грецъка загалъна школа, Олександргвсъке грецъке училище, Михайлгвсъка церква, церква Всгх Святих, церква Костянтина та Олени.
Греки належать до тих етшчних спшьнот, що здавна проживали на теренах Укра!ни. М!грац!йш хвил!, зумовлен! економ!чними, пол!тичними та рел!г!йно-духовними чинниками, призвели до виникнення в XVII ст. грецького осередку у Н!жин!
- найб!льшому центр! торг!вл! Л!вобережно! Украши зазначеного пер!оду.
Вивчення !сторп та культури шжинських грек!в е сполучною ланкою м!ж минулим ! сучасним. Знання !сторико-культурних особливостей грек!в сприятиме б!льш грунтовному п!дходу до вир!шення актуальних пол!тичних завдань, врахуванню етшчного фактору при проведенн! реформ в галуз! осв!ти та культури, а також сприятиме розвитку туристично! шдустрп в Укрш'ш. Тому, в!дтворення !сторично! минувшини на теренах Украши, анал!з особливостей культурного розвитку дозволяе доповнити картину !сторп Украши пол!етн!чними чинниками.
Основне завдання дано! науково! розв!дки полягае в тому, щоб досл!дити культурну спадщину шжинського грецького братства та визначити роль грецького чинника на культурний та осв!тн!й розвиток м!ста Н!жина протягом к!нця XVII -середини XIX ст.
Перший етап вивчення !сторп шжинського грецького братства припадае на середину XIX - початок XX ст. Ця тема набула актуальност! у зв'язку з! зм!нами в сустльно-пол!тичн!й систем! Росшсько! !мперп. В межах пол!тики централ!зацп постала потреба вивчення особливостей функц!онування етшчних громад. В!дтак н!жинськ! греки стали об' ектом спец!ального досл!дження починаючи з прац! М. Сторожевського «Нежинские греки» [11]. Автор посл!довно виклав !стор!ю громади в!д час!в Богдана Xмельницького ! до сучасного йому стану, виокремивши ключов! моменти життед!яльност! сп!льноти, в числ! яких були аспекти пов' язан! з буд!вництвом церков, розвитком грецько! осв!ти, д!яльн!стю в!домих грецьких родин тощо. В!н наголошував на тому, що об' еднуючою ланкою у культурно-осв!тн!й сп!впрац! н!жинських грек!в з м!сцевим православним населенням стала едина рел!г!я
57
[11, c. 9]. книгa e цiннoю чepeз тe, щй дeякi oпpaцьoвaнi aвтopoм дoкyмeнти 6ули пoтiм втpaчeнi для дocлiдникiв нaзaвжди.
Пpoтягoм дpyгoï пoлoвини XIX ст. з'явивcя pяд poбiт з icropii' нiжинcькoгo гpeцькoгo бpaтcтвa, щo мaли пeвнe пoлiтичнe зaбapвлeння. Ocoбливa yвaгa пpидiлялacя oбгpyнтyвaнню дoцiльнocтi пpoдoвжeння д^' ^Mmeie нiжинcькиx гpeкiв. Пpибiчникoм тaкoï пoзицiï був нeвiдoмий aвтop зa кpиптoнiмoм ,З.Б." [1], який нaгoлocив, щo з чacoм cитyaцiя в нiжинcькiй гpeцькiй гpoмaдi знaчнo змiнилacя - тaм пpoцвiтaли кopyпцiя тa бeздiяльнicть. Гpeцькa цepквa e гpeцькoю тiльки зa нaзвoю, ва бoгocлyжiння вiдпpaвлялиcя нa pociйcькiй мoвi, a гpeцькe yчилищe лишe збepiгae зa coбoю тaкy нaзвy, щo y бiблioтeцi нaвчaльнoгo зaклaдy бaгaтo гpeцькиx книг [1, c. 44].
Пpoфecop O. Дмитpieвcький дocлiджyвaв icrop^ життeдiяльнocтi гpeкiв в Hiжинi чepeз пpизмy дyxoвнoï cпaдщини. Aвтop пiдкpecлювaв, щo кopeнi тжин^^ ipe^^i гpoмaди йдуть вiд дyxoвнoгo бpaтcтвa. У 1885 p. вш пpидiлив зтачну yвaгy гpeцьким xpaмaм Hiжинa [3; 6], зpoбив oпиc книг, яю збepiгaлиcя в бiблioтeкax пpи зaзнaчeниx xpaмax. O. Дмитpieвcький звepнyв yвaгy нa нaйдaвнiшi пaм'ятки дpyкy. B йoгo пpaцi йшлocя пpo пpoxaння цepкoвнo-apxeoлoгiчнoгo мyзeю пpи Kиïвcькiй aкaдeмiï пepeдaти нa збepiгaння нaйбiльш щнш eкcпoнaти, якi вжe мaйжe вийшли з викopиcтaння. Дocлiдник пiдкpecлив, щo митpoпoлити Л. Бapaнoвич, B. Яоттоький тa гeтьмaн I. Maзeпa cпpияли дyxoвнoмy cтaнoвлeнню бpaтcтвa. Kaжyчи пpo внecoк кoжнoгo з ниx, O. Дмитpieвcький зaзнaчaв, щo Л. Бapaнoвич нaзивaв oтця Xpиcтoфopa в cвoïx гpaмoтax «пepвшoй тoй цepкви фyндaтopoм и ктитopoм» [3, c. 373].
Зтачний зa oбcягoм мaтepiaл з iCTopiï нiжинcькoгo гpeцькoгo бpaтcтвa м^тш^я в poзвiдцi xapкiвcькoгo apxiвicтa M. Плoxинcькoгo "Iнoзeмцi в cтapiй Maлopociï", щo ïï бyлo oпyблiкoвaнo в 1905 p. [7]. Ця пpaця стшлш peзyльтaтoм бaгaтopiчниx дocлiджeнь aвтopa, йoгo poбoти в apxiвax Moc^^ Xapкoвa, Kиeвa, Чepнiгoвa тa Ижита. Cтaття мicтить тpи poздiли - «Paзвитиe oтнoшeний Poccии к пpaвocлaвнoмy Bocтoкy и вoзникнoвeниe бpaтcтв», «Topгoвля» тa «Cyдoпpoизвoдcтвo», тeми, якi, та думку aвтopa, нaйбiльш пoвнo вiддзepкaлюють ocнoвнi xapaктepиcтики життeдiяльнocтi ipe^^i гpoмaди. Aвтop визнaчae зaгaльнi пpичини cтвopeння бpaтcтв як peзyльтaт збiгy цepкoвниx тa eкoнoмiчниx iнтepeciв пpaвocлaвнoгo нaceлeння Ocмaнcькoï iмпepiï, щo oбиpaлo нoвi мicця для пpoживaння [7, c. 133]. Ticrn тopгiвeльнi тa кyльтypнi вiднocини, якi вcтaнoвилиcя мiж купцями «пiвдeннo-зaxiднoï Pyci» з гpeкaми, M. Плoxинcький пoяcнюe пpиpoдним зв'язкoм, який зaвжди icнyвaв мiж пpaвocлaвними xpиcтиянaми [7, c. 178]. Зacнoвникoм ^жин^^го cтaвpoпiгiйcькoгo бpaтcтвa вiн ввaжaв oтця Xpиcтoфopa, який, нa думку aвтopa, cклaв cтaтyт бpaтcтвa. Гoлoвнy yвaгy в дaнoмy дoкyмeнтi бyлo пpидiлeнo oбoв'язкaм, якi пoклaдaлиcя нa члeнiв бpaтcтвa щoдo ^e^^i цepкви тa пpичтy [7, c. 186].
Taким чинoм, oгляд icтopioгpaфiï XIX - пoчaткy XX cт. cвiдчить ^o тe, щo в цeй чac виникae зaцiкaвлeнicть icтopieю нiжинcькoгo г^ць^го бpaтcтвa. Aлe cфepa дocлiджeнь да виxoдилa зa мeжi зaгaльнoicтopичнoï пpoблeмaтики. Icтopiя Укpaïни poзглядaлacя дocлiдникaми гoлoвним чинoм як нeвiд'eмнa чacтинa пoлiтичнoï iCTopiï Pociï. Toмy нepiдкo вoни aкцeнтyвaли нa пoлiтичнiй, eкoнoмiчнiй тa юpидичнiй зaлeжнocтi гpeкiв вiд ^p^^ro ypядy, пpидiляючи нeдocтaтньo yвaги acпeктaм кyльтypнoгo poзвиткy.
Бaгaтий фaктичний мaтepiaл, щo був нaкoпичeний icтopioгpaфieю oзнaчeнoгo пepioдy, e нaдзвичaйнo цiнним i cьoгoднi, ocoбливo з oглядy та мacштaби втpaт дoкyмeнтaльниx мaтepiaлiв.
^ступний eтaп eллiнicтичниx дocлiджeнь в У^шт тicнo пoв'язaний з пoлiтичним кypcoм paдянcькoï влшди щoдo eтнiчниx мeншин. У pycлi пoлiтики
58
«кopeнiзaцiï», яка пpoвoдилacя бiльшoвицьким кepiвництвoм ^аши y 1920 - 1930-x pp. Були cтвopeнi raprararni yмoви нe тiльки для poзвиткy гpeкiв УCPP, aлe й для дocлiджeння ïx iCTopiï та кyльтypи. Пpoтe, на пoчaтoк XX ст. шжитоька гpeцькa гpoмaдa була нeчиceльнoю та пepeбyвaлa в cтaнi за^паду.
Ocoбливe мicцe в icтopioгpaфiï ^жин^^го гpeцькoгo бpaтcтвa займають студи K. Xapлaмпoвичa. Ha вiдмiнy вiд ^аць пoпepeднix дocлiдникiв, вci йoгo нapиcи гpyнтyютьcя на мaтepiaлax нaйбiльш iнфopмaтивнoгo джepeльнoгo кoмплeкcy -apxiвниx cпpaвax caмoï гpoмaди. K. Xapлaмпoвич ocтaннiм iз дocлiдникiв пpaцювaв iз багатьма втpaчeними дoкyмeнтaми з apxiвy тжин^^ ipe^^i гpoмaди та мiг бачити мaтepiaли apxiвy y пepвicнoмy вигляд^ щo надае йoгo пpaцям ^аб^^ цiннocтi. Ha думку дocлiдникa, пoчaткoвoю фopмoю opгaнiзaцiï мaйбyтньoгo кyпeцькoгo бpaтcтвa була нeвeличкa цepкoвнa пapaфiя, щo cфopмyвaлacя з кiлькox дecяткiв г^ив нaвкoлo двox-тpьox cвящeннocлyжитeлiв: Фoтiя, oтця Kocтянтинa i oтця Xpиcтoфopa Дмитpieвa. Збyдoвaнi двi пapaфiяльнi цepкви - cвятиx apxicтpaтигa Mиxaïлa та Гaвpиïлa та цepкви Bcix Cвятиx, залишалтоь yпpoдoвж нacтyпниx чaciв ocepeдкaми cycпiльнoгo життя гpeкiв Hiжинa [16].
Ь пpoгoлoшeнням нeзaлeжнocтi У^аши в 1991 p. пocтaлa пoтpeбa y вiдтвopeннi цiлicнoï кapтини пpoцecy вiтчизнянoгo дepжaвoтвopeння, нeвiд'eмнoю чacтинoю якoгo е icтopiя нaceлeння, щo пpoтягoм cтoлiть мeшкaлo на ïï тepeнax. Caмe за цж oбcтaвин iнтepec дo iCTopiï eтнiчниx мeншин набув cвoeï aктyaльнocтi.
Baгoмий icтopioгpaфiчний дopoбoк cтaнoвлять загальш пpaцi, щo виcвiтлюють icтopичний poзвитoк гpeцькoгo eтнocy в мeжax знaчнoгo xpoнoлoгiчнoгo пepioдy. Moнoгpaфiя H. Tepeнтьeвoï «fpem в Укpaинe: кyльтypнo-пpocвeтитeльcкaя и экoнoмичecкaя дeятeльнocть (XVII-XX вв.)» стала пepшoю cпpoбoю узагальнити цiлy icrop^ ipe^^i eтнiчнoï гpyпи в oднoмy пiдcyмкoвoмy cинтeзi [12].
Cyчacний eтaп poзвиткy гpeцькиx cтyдiй xapaктepизyeтьcя ïx ypiзнoмaнiтнeнням, виoкpeмлeнням джepeлoзнaвчиx, icтopioгpaфiчниx cюжeтiв. Cepeд тaкиx poзpoбoк чiльнe мюде пociдaють дocлiджeння A. Гeдьo, щo пepшoю зaпpoвaдилa кoмплeкcний i cиcтeмaтизoвaний джepeлoзнaвчий aнaлiз y cтyдiювaннi iCTopiï гpeцькиx гpoмaд. Цe cпpиялo бшьш глибoкoмy ocмиcлeнню питань, пoв'язaниx iз ocoбливocтями пoлiтикo-пpaвoвoгo cтaтycy нiжинcькиx гpeкiв, eвoлюцieю ïx caмoopгaнiзaцiï тoщo. У мoнoгpaфiï A. Гeдьo «Ижитоький гpeцький магистрат» пoдaeтьcя aнaлiз ocнoвниx apxiвниx зiбpaнь та пyблiкaцiй джepeл з iCTopiï ipe^^i гpoмaди Ижина. Дocлiдниця зiбpaлa, oбpoбилa й cиcтeмaтизyвaлa значний кoмплeкc icтopичниx дoкyмeнтiв, щo збepiгaютьcя в apxiвax У^аши та Pocrn^^ Фeдepaцiï. Цe дoкyмeнти дepжaвниx iнcтитyцiй i пocaдoвиx ocí6 - зaкoнoдaвчi акти, лиcтyвaння, мaтepiaли дiлoвoдcтвa, cтaтиcтичнi дaнi, мaтepiaли eкcпeдицiй, щoдeнники, мeмyapи тoщo [2].
У пpaцi G. Чepнyxiнa «Гpeцькe Hiжинcькe бpaтcтвo: icтopioгpaфiя та джepeлa» пpoaнaлiзoвaнo ва ocнoвнi poбoти, щo виcвiтлювaли icropTO зacнyвaння та дiяльнicть ipe^^i гpoмaди в Hiжинi [19]. Ha цьoмy тлi яcкpaвo пpoдeмoнcтpoвaнa eвoлюцiя дocлiдницькиx пiдxoдiв, пoкaзaнo, як зaлyчeння rax чи iншиx джepeл вiдбивaлocя на peзyльтaтax пoшyкy.
O. Tepeнтьeвa зocepeдилacя на виcвiтлeннi фaктopy ocoбиcтocтi в iCTopiï тжин^^ гpeцькoï гpoмaди. Ha rai дiяльнocтi бpaтiв Зocимiв - вiдoмиx блaгoдiйникiв, пpocвiтитeлiв, гpoмaдcькиx дiячiв, пiдпpиeмцiв дocлiдниця змaльoвye пpoцecи poзбyдoви бaгaтoгpaннoгo життя нiжинcькoï гpeцькoï ot^to™ [13].
Ha cyчacнoмy eтaпi тpивaють дocлiджeння, пoв'язaнi з кyльтypнo-пpocвiтницькoю cпaдщинoю нiжинcькиx гpeкiв. Bapтo звepнyти увагу на кoлeктивнy пpaцю «Cepдцa, oтдaнныe Эллaдe» [9], в якiй aвтopи дyжe peтeльнo пiдiйшли дo виcвiтлeння дyxoвнoгo
59
життя гpeцькoгo бpaтcтвa, да oбxoдячи yвaгoю нaйбiльш вiдoмиx мeцeнaтiв з чиcлa нiжинcькиx гpeкiв - бpaтiв Зocимiв.
Oтжe, icтopioгpaфiя шжидаьшго гpeцькoгo бpaтcтвa дocить oб'eмнa, чepeз щo виникae пoтpeбa в ïï дeтaльнiй ^ст^атша^! щoдo aнaлiзy кyльтypнo-ocвiтньoï cпaдщини нiжинcькиx гpeкiв.
Пpoцec фopмyвaння тжин^^ ipe^^i гpoмaди був ri^o пoв'язaний з pядoм чинникiв i вiдoбpaжaв ocoбливocтi cycпiльнo-пoлiтичнoгo poзвиткy y^^m^^x зeмeль XVII cт. Cepeдинa оголяя знaмeнyвaлacя в icTOpiï пoдiями Haцioнaльнo-визвoльнoï вiйни yкpaïнcькoгo нapoдy cepeдини XVII ст. пiд пpoвoдoм гeтьмaнa Б. Xмeльницькoгo. Peзyльтaтoм вдaлиx для ^за^^ apмiï бoйoвиx дiй cтaлo yтвopeння згiднo з yмoвaми Збopiвcькoï угоди (1649 p.) Укpaïнcькoï ^за^^ дepжaви. Haлaгoджeння caмocтiйнoгo життя пoтpeбyвaлo вiднoвлeння вcix cфep фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa, aджe тpивaлa вiйнa пpизвeлa дo eкoнoмiчнoгo зaнeпaдy yкpaïнcькиx зeмeль, a ташж ycyнeння eвpeïв вiд внyтpiшньoï тopгiвлi. Гeтьмaн Б. Xмeльницький та йoгo oтoчeння зaoxoчyвaли iнoзeмниx кyпцiв дo кoмepцiйнoï дiяльнocтi, якi нaпoвнювaли pинoк тoвapaми та cпpияли eкoнoмiчнoмy oдyжaнню дepжaви [2, c. 45].
Bпepшe в icTOpiï y^am^^ дepжaви пepeбyвaння iнoзeмниx кyпцiв oтpимaлo пpaвoвe гадфунтя y 1657 p., за yнiвepcaлoм Б. Xмeльницькoгo. У дoкyмeнтi йшлocя пpo вcix гpeцькиx кyпцiв, яю пpибyвaли дo yкpaïнcькиx зeмeль y тopгoвeльниx cпpaвax i мали кopиcтyвaтиcя пeвними пpивiлeями, зoкpeмa пpaвoм бeзмитнoï тopгiвлi i влacнoгo cyдy. Xoчa на чac виxoдy yнiвepcaлy да icнyвaлo бyдь-якиx пiдтвepджeнь пpo юнування ipe^^i гpoмaди в Hiжинi. ^й зaкoнoдaвчий акт нe тiльки cпpияв пoжвaвлeнню тopгiвeльнoï cпpaви в Гeтьмaнщинi, а й заклав юpидичнe гадфунтя вiльнoгo пepeбyвaння гpeкiв на ocoбливиx зacaдax на тepитopiï Укpaïни.
B peзyльтaтi циx пoдiй y дpyгoï пoлoвини XVII cт. мicтo Ижин, якe poзтaшoвaнe на пepeтинi тopгiвeльниx шляxiв, cтae oдним з найбшьшик тopгoвиx цeнтpiв Лiвoбepeжнoï Укpaïни. Цим фактом мюто мae завдячувати виxiдцям з ^eun, якi pятyючиcь вщ нaцioнaльнo-peлiгiйниx yтиcкiв з бoкy тypкiв, ociдaли в бaгaтьox y^^m^^x xpиcтиянcькиx зeмляx. Пiльги, нaдaнi yнiвepcaлoм гетьмана Б. Xмeльницькoгo y 1657 p. були нaдaлi пiдтpимaнi yciмa наступними yкpaïнcькими гeтьмaнaми та pociйcькими цapями [14].
Гpeцькi кyпцi мaйжe oдpaзy poзпoчaли вкладати кoшти в бyдiвництвo пpaвocлaвнoï цepкви в Hiжинi, y вщ^иття шкiл та училища тoщo.
З кiнця XVII cт. в Ижиш пoчaли з'являтиcь гpeцькi xpaми, чacтинa з якиx дiйшлa дo тeпepiшньoгo чacy та являe coбoю icтopичнy та кyльтypнy цiннicть. Дeякi з тиx cпopyд, щo залишалдая cимвoлaми poзквiтy Hiжинa пpoтягoм вcьoгo XVIII cт., cьoгoднi вoни yтвopюють icтopикo-кyльтypний кoмплeкc гpeцькoгo бpaтcтвa - «Гpeцький квapтaл»: цepквa apxaнгeлa Mиxaïлa, цepквa Bcix Cвятиx, цepквa Cвятoï Tpiйцi - вci xpaми вiдpecтaвpoвaнi та в ниx пpoвoдятьcя бoгocлyжiння. Maйжe пopяд poзтaшoвaнi бyдiвля шжидаьшго гpeцькoгo мaгicтpaтy, гpeцькe Oлeкcaндpiвcькe yчилищe. Taкoж на кoшти гpeкiв бyлo збyдoвaнo бaгaтo iншиx гpoмaдcькиx та житлoвиx cпopyд, на дeякиx з ник дoci мoжнa бачити надпдаи на гpeцькiй мoвi.
Haйбiльш знaчyщi з ниx цe тpи Tpe^ra xpaми - два з якиx poзтaшoвaнi в caмoмy цeнтpi мюта - цe xpaми на чecть apxaнгeлa Mиxaïлa (apxaнгeлiв Mиxaïлa та Гaвpиïлa) [15, c. 717], Bcix Cвятиx, та oдин - poзтaшoвaний на гpeцькoмy цвинтapi, збyдoвaний на чecть cвятoгo блaгoвipнoгo цapя ^CT^ra^ (xpaм Kocтянтинa та Oлeни). Oct^m цepквa була cпopyджeнa в липш 1820 p. на кoшти вiдoмиx гpeкiв-мeцeнaтiв бpaтiв Зocимiв [3, c. 372].
Зacнoвникoм пepшиx двox xpaмiв ввaжaeтьcя нiжинcький гpeцький cвящeник, який був poдoм з мaкeдoнcькoï зeмлi, oтeць Xpиcтoфop (Xpиcтoдyл Дмитpieв). Caмe йoгo зycиллями, в тoмy чи^ й мaтepiaльними, зoбoв'язaнi cвoïм юнуванням пepшi гpeцькi xpaми в Ижиш. Biн був нe лишe iнiцiaтopoм бyдiвництвa xpaмiв, а й дoклaв чимaлo зycиль, звepтaючиcь пo мaтepiaльнy дoпoмoгy нe лишe дo гpeцькиx кyпцiв, щo мeшкaли в мют^ а й дo pociйcькиx цapiв - Пeтpa та Ioaннa Oлeкciйoвичiв. З цieю мeтoю oтeць Xpиcтoфop двiчi ocoбиcтo 1здив дo Moc^^ Пpo йoгo активну пoзицiю в цьoмy питaннi cвiдчив apxieпиcкoп чepнiгiвcький Лaзapь Бapoнoвич, називаючи oтця Xpиcтoфopa «пepшим фyндaтopoм» ipe^^i цepкви [3, c. 373] та зaтвepдивши йoгo на пocaдi пapaфiяльнoгo cвящeникa. Лaзap Бapaнoвич в cвoïй цepкoвнiй гpaмoтi пoгoдивcя на тe, щoб олужби в Mиxaйлiвcькiй цepквi вiдпpaвлялиcя гpeцькoю мoвoю [15, c. 717]. B 1680 p. пaтpiapx кocтянтинoпoльcький Ьшв зaкpiпив cтaнoвищe oтця Xpиcтoфopa цepкoвнoю гpaмoтoю [3, c. 373]
B 1696 p. тжин^ю гpeки заотували пpи xpaмi цepкoвнe бpaтcтвo й oтpимaли на тo гpaмoтy вщ киïвcькoгo митpoпoлитa Bapлaaмa Яcинcькoгo, в якш митpoпoлит пepeдae бpaтчикaм тклування пpo xpaми, poзпopяджeння цepкoвними пpибyткaми, дoзвoляe бpaтcтвy oбиpaти та змшяти cвящeникiв. B cвoeмy пiдпopядкyвaння тжин^^ бpaтcтвo бyлo виключнo пiд йoгo дyxoвнoю влaдoю. B гpaмoтi мiж iншим йшлocя пpo дoзвiл бpaтчикaм зacнyвaти шкoлy, шпиталь. У пiдпopядкyвaння бpaтcтвa пepexoдили дepeв'янa цepквa cвятиx Mиxaïлa та Гaвpиïлa та кам'яна ^p^a Bcix Cвятиx [15, c. 718].
За життя oтцю Xpиcтoфopy нe вдaлocя пoвнicтю здiйcнити ва плани. Taк, лишe oдин xpaм, пoбyдoвaний на чecть Bcix Cвятиx був кам'яний, а iнший - apxaнгeлa Mnxarna так i зaлишивcя дepeв'яним. Ha cтiнax xpaмy apxaнгeлa Mиxaïлa зaлишилиcя нaдпиcи, щo cвiдчaть пpo чac бyдiвництвa 1714 -1729 pp. Ha мoмeнт зaвepшeння бyдiвництвa cвящeникoм був нacтyпник oтця Xpиcтoфopa - oтeць Mикoлa (Бoшняк). Ocвячeний цeй xpaм був митpoпoлитoм кив^ким Paфaïлoм Зaбopoвcьким y вepecнi 1731 p. Haпpикiнцi XVIII cт., завдяки cпpиянню кив^к^ митpoпoлитiв, xpaм Bcix Cвятиx знoв був пepeбyдoвaний i зaлишaeтьcя y тaкoмy виглядi дoнинi [3, c. 376].
Пepioд нaйвищoгo eкoнoмiчнoгo i кyльтypнoгo пiднeceння ижи^ь^го гpeцькoгo бpaтcтвa пpипaдae на к^ць XVIII - пepшy чвepть XIX ст. За iнiцiaтивoю ipe^^i гpoмaди в цeй чac були пoбyдoвaнi Гpeцькe Oлeкcaндpiвcькe yчилищe (1816 p.), ^p^a Kocтянтинa та Oлeни на гpeцькoмy цвинтapi (1819-1821 pp.), кам'яний бyдинoк iнвaлiдiв (1821 p.). Зaмoжнi гpeцькi кyпцi фiнaнcyвaли бyдiвництвo пpaвocлaвниx xpaмiв в Hiжинi, дiяльнicть училищ, бiблioтeк, мyзeïв, лiкapeнь, видiляли ^шти для видання пpocвiтницькoï та клacичнoï лiтepaтypи [16, c. 55]. ^и цьoмy poбилиcь нaйбiльшi фiнaнcoвi пoжepтвyвaння на yтpимaння цepкви Bcix Cвятиx [9, c. 25]. Caмe таким нacичeним та яcкpaвим бyлo eкoнoмiчнe, гpoмaдcькe та дyxoвнe життя ^жин^^го гpeцькoгo бpaтcтвa, кoли тут з'явилтоь бpaти Зociми. Boни cтaли найбшьш вiдoмими гpeцькими мeцeнaтaми в Ижиш [13, c. 23].
B cepeдинi XIX cт. гpeцькa гpoмaдa в Ижиш пepeживaлa кpизy. За даними дocлiдникa тжин^^ ipe^^i гpoмaди та яpoгo кpитикa, який пiдпиcyвaвcя тд кpиптoнiмoм «B^.» y 60-x pp. XIX ст., г^цька цepквa зaлишaлacя гpeцькoю лишe за cвoeю нaзвoю, так як за йoгo cвiдчeннями бoгocлyжiння вiдпpaвлялиcя pociйcькими cвящeникaми pociйcькoю мoвoю. Щo cтocyeтьcя гpeцькиx зaклaдiв ocвiти (зoкpeмa гpeцькoгo училища), то г^ив навчав гpeцькiй мoвi pociйcький cвящeник [1, c. 44].
Ижитоью гpeки були щeдpими y питaнняx, щo cтocyвaлиcя цepкви. Boни дapyвaли iкoни. Kiлькa з ниx пoбaчив пiд чac cвoгo вiзитy дo Hiжинa пpoфecop O. Дмитpieвcький, де iкoни cвятoгo apxicтpaтигa Mиxaïлa (1808 p.), cвятиx Mикoли
61
Чyдoтвopця та Ioaннa Пpeдтeчi (1813 p.). Ocтaннi двi iкoни з'явилиcь в xpaмi apxaнгeлa Mnxarna зycиллями гpeкiв: ypoджeнця гpeцькoгo мюта Янiнa Iвaнa Baф'ï та ^жимь^го гpeкa Iвaнa Paткoвa (за дyxoвним зaпoвiтoм) [3, c. 376].
Oкpiм xpaмiв та iкoн, дocлiдники Tpe^^oro бpaтcтвa XIX cт. O. Дмитpieвcький та A. Шaфoнcький зазначають ^o нaявнicть двox cтapoвинниx гpeцькиx Свангелш poбoти вeнeцiaнcькиx мaйcтpiв, дaтoвaниx 1671 p. та 1686 p. в кoштoвниx cpiбляниx oбклaдинкax. Пpoтe, A. Шaфoнcький звepтae увагу на тe, щo цi cкapби збepiгaлиcь ^и цepквi y нeдбaлoмy cтaнi, так як на €вaнгeлiяx та iншиx кyльтoвиx пpeдмeтax (cpiбний xpecт, вигoтoвлeний y м. Янiнa в 1636 p.; атлаота плащаниця, дaтoвaнa 1692 p.; панагл, дaтoвaнi 1776 p. тoщo) [3, c. 376] вщ дopoгoцiннoгo кaмiння, яким були пpикpaшeнi цi peчi, зaлишилиcь лишe гшзда вiд ниx. У кpaщoмy випадку, зaмicть дopoгoцiннoгo кaмiння в циx гнiздax бyлo кoльopoвe cклo [20, c. 467].
Haдзвичaйнo бaгaтo для збepeжeння pyкoпиciв та книг, щo збepiгaлиcя пpи гpeцькiй Mиxaйлiвcькiй ^p^i, зpoбив пpoфecop O. Дмитpieвcький. Brn був нe лишe тим, xto впepшe звepнyв увагу на таявшей, та^ бiблioтeки пpи гpeцькoмy xpaмi, а й зpoбив книгам та pyкoпиcaм oпиc. Пpoфecop дoмiгcя того, щoб нaйбiльш цiннi та p^Mcrn y бiблioгpaфiчнoмy вiднoшeннi eкcпoнaти бiблioтeки були пepeдaнi на збepiгaння дo цepкoвнo-apxeoлoгiчнoгo мyзeю пpи Kиïвcькiй дyxoвнiй aкaдeмiï в 1885 p. [4, c. 41].
Пepeдaчa бiблioтeки вщбувала№ вoceни 1885 p. y пpиcyтнocтi cтapocти ipe^^i Mиxaйлiвcькoï цepкви та oднoгo з члeнiв пiклyвaльнoï paди пpи цiй цepквi [3, c. 383].
B чиош пepeдaниx дo мyзeю papитeтiв були: гpeцькe €вaнгeлie, пиcaнe cкopoпиcoм X cт.; г^ць^ Gвaнгeлie на пepгaмeнтi, пиcaнe cкopoпиcoм XI-XII cт.; Gвaнгeлie, пиcaнe мoлдoвлaxiйcьким ycтaвoм pyкoю диякoнa Mиxaйлa в 1546 p.; €вaнгeлie, пиcaнe мoлдoвлaxiйcьким виpaзним ycтaвoм в 1576 p.; гpeцький pyкoпиcний збipник, щo нaлeжaв за чacoм нaпиcaння дo XVI - XVII ст.; apxiepaтiкoн (пpaвocлaвнa eнциклoпeдiя), pyкoпиc 1670 p., паданий виpaзним cкopoпиcoм; збipник, щo мютить чин лiтypгiï cвятoгo Ioaннa Златоуста, датований XVII cт.; мiнeя за мюяць гpyдeнь 1619 p., щo була влacнicтю cвящeникa ipe^^i цepкви Xpиcтoфopa; ipмoлoгiй, pyкoпиc, дaтoвaний 1754 p.; збipник paнкoвиx та вeчipнix мoлитoв, pyкoпиc, пиcaний cкopoпиcoм XVIII ст.; cтixipapь (гiмнoгpaфiчний тeкcт), щo мicтив cтixipи на цiлий prn, дaтoвaний 1764 p.; ootoix (бoгocлyжбoвa книга), pyкoпиc, пиcaний в 1671 pp.; тpioдa пicнa та кoльopoвa, pyкoпиc пиcaний pyкoю Ioaннa Пaпoдoпyли пeлoпoннecькoгo в 1765 p.; нoтнi Aнфoлoгiï, дaтoвaнi XVII, XVIII та XIX ст.; штата Maтфeя Bлacтapя, пиcaнa виpaзним cкopoпиcoм XVII ст. тoщo [3, c. 399].
Пepeвaжнa чacтинa з циx книг зapaз збepiгaeтьcя y фoндax Iнcтитyтy pyкoпиcy Haцioнaльнoï бiблioтeки Укpaïни iм. B.Bepнaдcькoгo [9, c. 20].
Oкpiм книг та pyкoпиciв, дo цepкoвнo-apxeoлoгiчнoгo мyзeю пpи Kиïвcькiй дyxoвнiй aкaдeмiï були пepeдaнi дeякi цepкoвнo-бoгocлyжбoвi peчi, яю cтaнoвили кyльтypнo-apxeoлoгiчний iнтepec: плащаниця, пдаана фapбaми на пoлoтнi; тpи iкoни XVII- XVIII cт., cлюдoвe дзepкaлo; кaлeндapнa таблиця на кiлькa po^ для визнaчeння цepкoвниx cвят XVIII ст. тoщo [3, c. 400].
Xpaми вiдiгpaвaли важливу poль да тiльки в дyxoвнoмy життi г^ив. Ha цepкoвнoмy пoдвip'ï peгyляpнo зб^алдаь члeни бpaтcтвa для виpiшeння cвoïx cпpaв. Tyт вoни oбиpaли cвящeнникiв, ктитopiв цepквi, члeнiв бpaтcькoгo cyдy, а з 1785 p. -бypгoмicтpiв нiжинcькoгo гpeцькoгo мaгicтpaтy. Ha xpaмoвoмy пoдвip'ï cвяткyвaли гpoмaдcькi cвятa. Цepкoвнi гpoшi викopиcтoвyвaлиcь для piзниx гpoмaдcькиx пoтpeб, а caмe: видавалдаь y бopг купцям, як фiнaнcoвa дoпoмoгa збiднiлим члeнaм гpoмaди, cиpoтaм, значна кiлькicть кoштiв йшла на у^имання шкoли та шпиталю [9, c. 21].
62
Осв!тянська д!яльн!сть грек!в в Н!жин! в!дома ще з XVII - XVIII стол!ття. На особливу увагу заслуговую той факт, коли Н!жин зазнавав певних обмежень в аспект! розвитку осв!ти в м!ст!, греки надавали можлив!сть отримувати осв!ту не лише д!тям з грецьких родин, а й !ншим його мешканцям [7, с. 94].
Н!жинськ! греки завжди були приб!чниками необх!дност! розвитку осв!ти, саме тому вже в статтях уставу грецького братства, укладеного в 1696 р. отцем Xристофором, мова йшла про !снування Грецько! загально! школи. Iснують пов!домлення, що приблизно в 1689 роц! у школ! викладав арх!мандрит Д!он!с!й з грецького м!ста Ян!на. Н!жинськ!й грецьк!й громад! в!н залишив у дар ун!кальну б!бл!отеку, яка нал!чувала б!льше 70 том!в книг ф!лософсько-богословського та св!тського зм!сту. Серед рукопис!в Д!он!с!я були теолог!чн! твори Феоф!ла Кор!далевса; тексти лекц!й, зб!рки поем та г!мн!в Гомера [9, с. 19]. Проте, фактичних доказ!в !снування школи в цей час немае. Першою оф!ц!йною згадкою про !снування школи при грецькому братств! е ун!версал Дани!ла Апостола в!д 1729 р. [2].
В!д початку свого заснування до Грецько! загально! школи могли вступати не лише греки, а й д!ти звичайних мешканц!в Н!жина, але т!льки хлопчики. Вчитель повинен бути обов' язково з грек!в, тому як одн!ею з задач було не лише надання початкових знань й вивчення грецьк!й мов!. Проте, основна мета школи була нав!ть не учбова, а виховна. На думку член!в братства д!ти перш за все повинн! стати «православними християнами, синами брат!в - грек!в, по грецьку живущими» [17]. Кр!м грецько! мови в школ! викладалися так! дисципл!ни як граматика, п!!тика, риторика, ф!лософ!я та богослов' я.
Завдяки зусиллям член!в н!жинсько! грецько! громади було засновано Олександр!вське грецьке училище. Шщатором створення грецького училища був бургом!стр н!жинського грецького маг!страту Буба, який проводив орган!зац!йну роботу по ц!й справ! ще з 1815 р. [11].
Грецьке училище в!дпов!дало за сво!м курсом пов!товим училищам. Воно складалося з трьох клас!в, з часом додався ще й п!дготовчий клас. В!дм!нн!сть грецького училища полягала в тому, що в ньому в!дбувалося викладання грецько! мови (тривало воно до к!нця 60-х рр. XIX ст.). Грецький маг!страт суворо заборонив викладати грецьку мову поза Олександр!вським училищем [19, с. 21]. На баз! грецького училища !снувала б!бл!отека, яка м!стила старовинн! видання XVI та XVII ст. грецько! та латинсько! класично! л!тератури. Ц! скарби у 80-х рр. XIX ст. перейшли до б!бл!отеки !сторико-ф!лолог!чного !нституту князя Безбородько [10].
Щодо складу учн!в, то на початку 80-х рр. XIX ст. в Олександр!вському грецькому училищ! навчалося 70 ос!б, з яких 5 за сво!м походженням були греками. Наприк!нц! 70-х рр. училище майже втратило свое значення. Воно не могло конкурувати з розташованим поруч пов!товим училищем. Через це, ще з 60-х рр. неодноразово поставало питання про те, щоб скористатись будинком училища та кап!талом грек!в (в!н становив майже 25 тис. карб.) для створення ж!ночого училища в Н!жин!. Проте, ця !дея негативно була зустр!та з боку Н!жинського грецького маг!страту. П!сля закриття грецького маг!страту це питання постало знову [10].
У XIX стол!ття гостро постало питання про осв!ту д!вчат. На кошти уродженця м!ста Н!жина А. Кушакевича (50 тис. крб.), його дружиною у 1878 р. була в!дкрита перша ж!ноча прог!мназ!я, а пот!м г!мназ!я Пелаге! Iван!вни Кушакевич. До цього д!вчата отримували осв!ту в р!зного типу приватних навчальних закладах: €л!завети Россет (з 1825 р.), Лу!зи Петровсько! (з 1841 р.), Ем!л!! Лельер (з 1844 р.), Стефан!! Захарев!ч (з 1844 р.), Фр!дер!ки Н!метт!-Шарко (з 1857 р.) та !н. Серед власник!в цих заклад!в було дек!лька представниць з! складу грецько! громади. Зокрема, це Над!я
63
Дмитpiвнa Mypaтoвa, яка в ачш 1852 poкy вiдкpилa ^иватну жiнoчy шкoлy на пpaвax пapaфiяльнoгo училища. Tyт нaвчaлocь 19 yчeниць з piзниx вepcтв нaceлeння. Шшла була poзмiщeнa в будинку зacнoвницi. Cпoчaткy навчання тpивaлo 1 prn. Зacвoïти за цeй чac дiвчaтa мали: Зaкoн Бoжий, читання, чист^^анта, apифмeтикy, музику та pyкoдiлля. У 1860 p. пoпeчитeль Kиïвcькoгo нaвчaльнoгo oкpyгy дoзвoлив вiдкpити дpyгий клаа Haвчaння бyлo платним. З музи^ю платили - 30 кpб., бeз музики - 15 кpб. З чашм, кiлькicть yчeниць змeншyвaлacя. Ta^ y 1865 p. тут нaвчaлocь вcьoгo чeтвepo дiвчaт, а в 1866 p. - п'ятepo. Цю ш^лу зaкiнчили як дiти ipe^, так i пpeдcтaвники нeгpeцькoï нaцioнaльнocтi [8].
Ha пpaвax пapaфiяльнoгo училища була вiдкpитa в бepeзнi 1873 p. i пpивaтнa жiнoчa ш^ла Уляни Kyнeлaкic. Шкoлa знaxoдилacь в пpимiщeннi влacницi. Уляна Kyнeлaкic була дpyжинoю нiжинcькoгo гpeкa. Boнa caмa зaкiнчилa кypc в yчилищi Cвятoï Oлeни. Cпиpaючиcь на вжe icнyючi тpaдицiï, вoнa poзpoбилa пpoгpaмy навчання y cвoeмy зaклaдi. Tyт навчалтоя читанню пo книгax, а ташж пo цepкoвнiй та гpoмaдcькiй пepioдицi, читанню pyкoпиciв, чиcтoпиcaнню, малюванню, фpaнцyзькiй та нiмeцькiй мoвaм, apифмeтицi, гeoгpaфiï, пpиpoдoзнaвcтвy i жiнoчoмy pyкoдiллю. Пopiвнюючи цeй заклад з iншими тoгoчacними жiнoчими пaнcioнaми, пpoгpaмa шкoли Уляни ^^лак^ була шиpoкoю i вiдпoвiдaлa пpaктичним життевим пoтpeбaм жiнoк. Tyт нaвчaлocя 8-10 дiвчaт щopoкy, piчнa платня за навчання cтaнoвилa 60 ^б. Пiзнiшe тpaдицiï Уляни ^^лак^ пpoдoвжилa ïï дoчкa Haдiя Aнacтaciïвнa, яка пpипинилa cвoю дiяльнicть лишe y 87 poкiв, пpиcвятивши ocвiтi 52 poки cвoгo життя.
C дpyгoï пoлoвини XIX cтoлiття в Pociйcькiй iмпepiï пoчaлиcь дepжaвнi peфopми y cфepi ocвiти. Дo 60-x pp. XIX cт. навчання дiвчaт за дepжaвний кoшт бyлo мaйжe вiдcyтнiм. Ha 1856 p. cepeд yчнiв пoчaткoвиx нapoдниx шкiв кшькють дiвчaт cтaнoвилa лишe 8,2%. Oфiцiйнo в Pociйcькiй iмпepiï в гaлyзi пoчaткoвoï ocвiти poзмeжyвaння за пoлoвoю пpинaлeжнicтю бyлo вiдcyтнe. Taк як мeтa нapoднoï ocвiти, яка базувала^ на poзпoвcюджeннi пoчaткoвиx кopиcниx знань, cтocyвaлacь вcьoгo нaceлeння ^аши [5].
Ha пoчaткy XX cт. зaдaчi дeмoкpaтичниx пepeтвopeнь пoлiтичнoï cиcтeми Pocm^^i iмпepiï знoв на пepший план вжунули питання пpo загальну пoчaткoвy ocвiтy. Зaкoнoм вiд 3 тpaвня 1908 poкy пepeдбaчaлocь ввecти oбoв'язкoвy бeзкoштoвнy ocвiтy для дiтeй o6ox пoлiв вiд 8 дo 12 po^ [18].
Taким чинoм мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo нiжинcькe rpe^^ бpaтcтвo пpoвoдилo активну дiяльнicть y на^ямку poзвиткy кyльтypи та ocвiти. Пiдтвepджeнням цьoгo факту cтaли ^p^^ шкoли, лiкapнi, училища, бiблioтeки, мyзeï мicтa Hiжинa, якi були на yтpимaннi нiжинcькoгo гpeцькoгo бpaтcтвa. Ocoбливy увагу гpeки пpидiляли вивчeнню ipe^^ мoви та дyxoвнoмy виxoвaнню тдл^юв в дyci пpaвocлaвнoï xpиcтиянcькoï вipи. Бyдинoк Oлeкcaндpiвcькoгo гpeцькoгo училища та каттал ipe^^ гpoмaди були викopиcтaнi для cтвopeння жiнoчoï пpoгiмнaзiï в Ижиш.
Bci цi мoмeнти cвiдчaть пpo чиceльнicть гpeцькoгo нaceлeння в Ижиш, щo тут мeшкaли пpoтягoм мaйжe двox cтoлiть з кшця XVII - дo cepeдини XIX ст. Heзвaжaючи на тe, щo з cepeдини XIX cт. г^цька гpoмaдa пoчaлa cтpiмкo зaнeпaдaти i зapaз пpeдcтaвникiв ipe^^ нaцioнaльнocтi в мют нeбaгaтo, вce oднo мeшкaнцi Hiжинa вiдчyвaють гopдicть за cвoю icтopiю, i y будь-який otocí6 нaмaгaютьcя збepeгти нeпepeвepшeнi пам'ятки ^e^^í кyльтypнoï cпaдщини.
Список використано*1 лггератури
1. B. Б. Heжинcкий гpeчecкий мaгиcтpaт I B. Б. II Юpидичecкий вecтник. — 1863. -Bbm. 31, № 1. - C. 34-49.
2. Гeдьo A. Ижитоький гpeцький мaгicтpaт : мoнoгp. I A. Гeдьo, M. ^дгай^. -Дoнeцьк : ДoнHУ, 2013. - 413 c.
3. Дмитриевский А. Греческие нежинские храмы и их капитальный вклад в церковно-археологический музей при Киевской духовной академии/ А. Дмитриевский // Православное обозрение. - 1885. - Февраль. - С. 370-400.
4. Костенко I. Б1блютека Ижинсько! Грецько'1' Михайл1всько'1 церкви / I. Костенко / Греки в Ижиш: зб. ст. та матер. - Ижин, 2000. - Вип. 1. - С. 40-43. - Сер.: Ижинська старовина
5. Михайлова В. Русские законы о женщинах / В. Михайлова. - М., 1913. - С. 2324.
6. Переказ повщомлення О. Дмитр1евського „Греческое Нежинское братство и его устав" // Труды VIII Археологического съезда в Москве. — М. : Товарищество типографии А.И. Мамонтова, 1897. - Т. IV. - 244 с.
7. Плохинский М. Иноземцы в старой Малороссии / М. Плохинский // Труды XII археологического съезда в Харькове, 1902 г. / под ред. графини П. Уваровой. — М., 1905. - Т. 2, Ч. 1. - 209 с.
8. Самойленко Г. Учительська родина Кунелакюв / Греки в Ижиш : зб. док. i матер. / ред. О. Морозов, Г. Самойленко. - Ижин, 2003. - С.146-147.
9. Сердца, отданные Элладе. Памяти греческих патриотов, меценатов и просветителей братьев Зосимов // А. Морозов, Л. Горлач, С. Эрголавос, X. Ласкаридис и др. - Нежин, 2009. — Вып^. - 128 с. - (Серия «Греки в Нежине»)
10. Сребницкий И. Нежин / И. Сребницкий; Гимназия высших наук и лицей князя Безбородко. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб. : типография В.Безобразова и комп., 1881. -С. 18-19.
11. Сторожевский Н. Нежинские греки / Н. Сторожевский. - К., 1863. - С. 22-23.
12. Терентьева Н. Греки в Украине: экономическая и культурно-просветительская деятельность (XVII-XX вв.) / Н. Терентьева. - К.: АКВИЛОН-ПРЕСС, 1999. - 352 с.
13. Терентьева О. Грецью купщ Зосими: просв^ницька та благодшна дiяльнiсть (кш. XVIII - сер. XIX ст.) / О. Терентьева; !нститут юторн Украши НАН Украши. - К., 2003. - 187 с.
14. Ушверсали Б^мельни^кого (1648-1657 рр.) / тд ред. В. Смолiя. - К., 1998. -
381 с.
15. Федотов-Чеховской А. Акты греческого нежинского братства / А. Федотов-Чеховской // Киевская старина. - 1884. - Т. X. - С. 716-718.
16. Xарлампович К. Нариси з юторн грецько'1 колонн в Ижиш (XVII-XVIII ст.). Нарис 2 : Нацюнальний склад, професшна розбивка, статистичш даш / К. Xарлампович // Греки в Ижиш. - К.: Знання Украши, 2003. - С. 51-68.
17. Xарлампович К. В. Просв^на дiяльнiсть шжинсько! грецько'1 громади. Сощальна допомога (стаття) / К. В. Xарлампович. - !нститут рукопису Нацюнально'! бiблiотеки Украши iм. В.! Вернадського НАН Украши. - Архiв Всеукра'нсько'' академн наук (ВУАН). - Фонд - X. - Оп.1. - Спр. 6790. - Арк. 1-1-зв.
18. Xасбулатова О. Эволюция российской государственной политики в отношении женщин: обзор исторического опыта дореволюционного периода / О. Xазбулатова // Гендерная реконструкция политических систем : сб. ст. / ред. Н. Степанова. - СПб. : ИСПГ-Алетея, 2003. - С. 191.
19. Чернухш С. Грецьке шжинське братство: iсторiографiя та джерела / С. Чернухш - К. : ^ститут юторн Украши НАН Украши, 1998. - 98 с.
20. Шафонский А. Черниговскаго наместничества топографическое описание с кратким географическим и историческим описанием Малой России, из частей коей оное наместничество составлено / А.Шафонский - К. : В университетской типографии, 1851. - 697 с.
Стаття надшшла до редакцп 18.04.2014 р.
M. Podgayko
CULTURAL HERITAGE OF NIZHIN GREEK FRATERNITY
In the present article the author on the basis of a comprehensive analysis of literature and sources explored the cultural heritage of Nizhyn Greek fraternity and its influence on the development of the city. The first appearance of the Greeks in Nizhyn city was closely related to the events of the Ukrainian National Liberation War which took place in the middle of the seventeenth century. Economic regression of Ukrainian lands was the consequence of military events. From that time the Greek merchants stay in Ukraine was enshrined in law by the order of B. Khmelnitsky in May 1657. It contributed to the rapid quantitative growth of the Greeks in Nizhyn, which led to the formation of the Greek Orthodox fraternity in 1696. Father Christopher was the founder of the fraternity. Greek merchants immediately began to invest money in the city Nizhyn, and especially in education and in the construction of Orthodox churches. The most significant of them are three Greek temples that reached to date and form a historical and cultural center of the Greek fraternity - "Greek quarter." Two churches are located in the heart of Nizhyn - archangel Michael Church and Church of All Saints. Constantine and Helen Church is located on the Trinity (Greek) cemetery. Nizhyn Greeks were always supporters of education development. The first step in this direction was the establishment of Greek general school. The main purpose of school was not only to give education but also to teach children according to the Orthodox canons. In addition to Greek language children were taught such subjects as grammar, rhetoric, philosophy and theology. Due to the efforts of members of Nizhyn Greek fraternity Aleksandr Greek School was founded. In the middle of the nineteenth century Greek fraternity experienced a regression. Even in difficult economic conditions, the Greeks tried to keep churches and schools. Rare books and manuscripts from the library located at St. Michael's Church were handed to the Church archaeological museum of Kiev Theological Academy. The building of Alexander Greek School and funds of the Greek community were used to create female preschools in Nizhyn.
Keywords: Nizhyn Greek fraternity, Father Christopher, "Greek quarter," Greek general school Aleksandr Greek School, St. Michael's Church, Church of All Saints, Constantine and Helen Church.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо A.B., d.i.H., проф.; Романцов B.M., d.i.H, проф.
УДК 930(470)"1850/1917":94(477)"1672"(045)
C.B. Тарасов
БАТУРИНСКИЙ ПЕРЕВОРОТ 1672 Г. B РУССКОЙ ИСТОРИОГРАФИИ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ XIX-НАЧАЛА XX В.
В статье предпринята попытка дать анализ русской дореволюционной историографии государственного переворота в Левобережной Украине в 1672 г., который привёл к падению гетмана Д.Многогрешного. Затрагиваются работы известных русских историков С.Соловьёва, Д.Иловайского, С.Платонова, В.Пичеты, В.Эйнгорна, И.Розенфельда.
