CC BY
81
depths of Asia. Amidst the archeological material, this horizon is marked by burials of warriors with ceremonial Prokhorovka-type gold-encrusted saber bayonets and a huge amount of jewelry made up in the best traditions of South and Central Asia. This horizon of antiquities is very well recognizable on the vast areas stretching from China to the Black Sea, which makes it possible to speak about the Sarmathian history of the 2d - 1st century B.C.
Key words: the Sarmatians, Prokhorovka burial mounds, nomads.
В.Ю. Зуев
ПРО ЧАС АКТИВНОГО ВИСТУПУ САРМАТ1В В СТЕПАХ СВРАЗ11 ЗА АРХЕОЛОГ1ЧНИМИ В1ДОМОСТЯМИ
Сарматсъка археологгя виникла в радянсъкт науцг як самосттний напрям в шнщ 40-х ротв XX ст. на основ1 парадигми савромато-сарматсъког iсторико-кулътурног eдностi. В силу полтичних умов, iдея про тотожтстъ та wторичну наступтстъ савроматiв i сарматiв, трактувалася спочатку як стадiалъна концепщя автохтонного розвитку кулътур i протиставлялася м^рацтнт iдег формування кулътур сарматсъкого кола. Тотожтстъ i спадкоемтстъ савроматiв i сарматiв не було доведено, а було декларовано як концептуалъну установку. Вся подалъша лШя розвитку сарматологи йшла по лтп розмивання i компромiсiв мiж реалъним wторичним матерiалом i бажанням зберегти головну парадигму. На даний час вже визнано, що wторичт савромати не маютъ вiдношення до археологiчних пам'яток Приуралля i Поволжжя VI-IV ст. до н.е. Збер^аетъся лише якесъ умовне найменування цих старожитностей «савроматсъкой», виключно як археологiчний сленг. Не витримуе критики i iдея про те, що кулътура рантх сарматiв формувалася в Приураллi i Поволжжi на базi настуnностi традицт попереднъого часу. На даний час немае тяких чтких уявленъ про пам'ятники III - першог половини II ст. до н.е. в цих регюнах. Найбтъш ранш i виразш сарматсък пам'ятники, з^тавляютъся з епотмними старожитностями твденног групи Прохорiвсъких кургатв, датуютъся другою половиною II - початком I ст. до н.е. Вони не маютъ м^цевих коретв в Приураллi i принесен сюди широким потоком номадiв, що рушили в середин II ст. до н.е. з глибин АзП. В археологiчному матерiалi цей горизонт пам'яток маркуетъся похованнями вогтв з церемошалъним, обробленим золотом, клинковою зброею Прохоровсъкому типу i великою кшъшстю ювелiрних виробiв, вироблених в художнх традищях твденно'г, середнъог та централъног Ази. Цей горизонт старожитностей добре простежуетъся на просторах вiд Китаю до Причорномор'я i дозволяе говорити предметно про сарматсъку wторт II-I ст. до н.е.
Ключов1 слова: сармати, сарматологiя, Прохорiвсъкiй кургани, кочiвники.
УДК 94(477.62=14)(045)
В. I. 1вацький
ГРЕКО-ТАТАРИ ТА ГРЕКО-ЕЛЛ1НИ: 1СТОР1Я 1ДЕНТИФ1КАЦ1Й
В статтi простежуетъся виникнення двох грецъких iдентифiкацiй: греко-татари та греко-еллти. Визначаютъся фактори гх появи,час виникнення, основн чинники гх розвитку. З'ясовано м^це полтики коретзацп в УСРР в процеЫ трансформаци грецъког iдентичностi з конфестног у етнонацюналъну.
63
Ключов1 слова: гpeцъкa iдeнmuчнicmъ, кoнфeciйнa iдeнmuчнicmъ, emнoнaцioнaлънa iдeнmuчнicmъ, «кopeнiзaцiя», гpeкo-mamapu, гpeкo-eллiнu.
B У^Ехт нaлiчyeтьcя 136 нaцioнaльниx [1] тa 82 peлiгiйниx coцiaльниx iдeнтичнocтi. Ïx дiяльнicть opгaнiзoвaнo y poбoтy близькo 1600 oб'eднaнь, з якиx 45 мають вceyкpaïнcький cтaтyc [2]. 3a даними пepeпиcy 2001 в Укpaïнi мeшкae 91,5 тиcяч ocí6, щo визначили ceбe гpeкaми, з ниx 77,5 % y Пpиaзoв'ï Дoнeцькoï oблacтi [1]. Taкa лoкaлiзaцiя нociïв дoзвoлилa ïx пoлiтичнo aктивнiй чacтинi opгaнiзyвaтиcь y Фeдepaцiю гpeцькиx гpoмaд Укpaïни. Цeнтpoм гpoмaди cтaлo мicтo Mapiyпoль [3]. Пoпpи oфiцiйнy нaцioнaльнy iдeнтичнicть в oкoлицяx Mapiyпoля шиpoкo викopиcтoвyeтьcя пoдiл гpeкiв на «гpeкo-тaтap»тa «гpeкo-eллiнiв» [5].
Meтoю дocлiджeння e визнaчeння витoкiв poзпoдiлy гpeкiв Укpaïнcькoгo Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я на двi пiдгpyпи - гpeкo-тaтap та гpeкo-eллiнiв.
Ha пoчaтoк XXI cт. пpoвeдeнo низку дocлiджeнь якi тopкaютьcя визнaчeнoï пpoблeмaтики в Укpaïнi. Moвa йдe пpo диcepтaцiйнy poбoтy 3.B. Heчипopeнкo «Peгioнaльнi ocoбливocтi пoлiтики кopeнiзaцii (yкpaïнiзaцiï) в УCPP» [4]. Eтнoкyльтypний poзвитoк ipe^^'i от^шти Пpиaзoв'я плiднo дocлiджeний вiдoмим мapiyпoльcьким нayкoвцeм I. C. Пoнoмapьoвoю. oкpeмo вiдмiтити мoнoгpaфiю
«Eтнiчнa icтopiя гpeкiв Пpиaзoв'я (кiнeць XIII - пoчaтoк XXI cт.)» [5], яка пo cyтi e eнциклoпeдieю icropiï та кyльтypи гpeкiв Укpaïнcькoгo Пiвнiчнoгo Пpиaзoв'я. Пoлiтикa «^л^за^:!» гpeкiв УПП e oб'eктoм кiлькox пyблiкaцiй Л. Д. Якyбoвoï, нaпpиклaд cтaттi «Moвнa пpoблeмa та ïï вплив на eтнoкyльтypнe життя yкpaïнcькиx гpeкiв (cepeдинa 20-x - 30-тi pp. XX ст.)». Як виднo iз назви увагу бyлo зocepeджeнo на мoвнoмy acпeктi «^л^за^:!» [6, с. 127]. Ocoбливoï уваги зacлyгoвye тaкoж диcepтaцiйнe дocлiджeння B. B. Бapaнoвoï «Fpem Пpиaзoв'я: eтнiчнa caмocвiдoмicть та мoвa» [7] викoнaнe y Pociйcькiй Фeдepaцiï.
Гpeцькa iдeнтичнicть з'явилacь в Пpиaзoв'ï paзoм iз cпiльнoтoю мiгpaнтiв пpaвocлaвниx xpиcтиян Koнcтaнтинoпoльcькoгo пaтpiapxaтy з ^иму, якиx в Pociйcькiй iмпepiï називали «^em», e6o cинoнiмoм «poмeï» y знaчeннi кoнфeciйнoï cпiльнoти. Haщaдки riei кoнфeciйнoï cпiльнoти-мiгpaнтa cьoгoднi ймeнyютьcя гpeкaми y eтнoпoлiтичнoмy ceнci.
Пpoцec пepeтвopeння кoнфeciйнoï iдeнтичнocтi y eтнoпoлiтичнy зайняв близькo cтoлiття - з кшця XVIII cт. дo пoчaткy XX ст. ^л^ша^я нociïв та caмoï ipe^^'i iдeнтичнocтi poзпoчaлacь paзoм iз пoшиpeнням нaцioнaлicтичнoгo cпpийняття пoлiтичнoгo ^ocropy. А aктyaльнicть нaцioнaльниx iдeнтифiкaцiй пoxoдилa iз пpaвa нaцiй на caмoвизнaчeння. Toбтo кoжнa гpyпa iндивiдiв iз пeвними cпiльними «нaцioнaльними» oзнaкaми мали пpaвo на cтвopeння влacнoï дepжaви. Bибyдoвyвaвcя пpямий зв'язoк мiж нащями та дepжaвaми.
Taкий зв'язoк y мapiyпoльcькиx гpeкiв впepшe фiкcyeтьcя в cepeдинi XIX cт. y дocлiджeнняx B.Ф. Poзaнoвa (1781-1858), C.A. Cepaфiмoвa (?-1874), А. Arтapiнoвa («Oпиc пoбyтy мapiyпoльcькиx гpeкiв» вiд 1866p.), B.I. Гpигopoвiчa. Чiткiшe вкaзaниx пoпepeдникiв нaцioнaлicтичнe poзyмiння гpeцькocтi вcтaнoвив Ф. Xapтaxaй. B низцi йoгo дocлiджeнь пpoвoдитьcя пpямий зв'язoк мiж античними гpeкaми та cyчacними, пpи чoмy cyчacникaм вiн дoкopяe за втpaтy «icтинниx», «пpaвильниx», «блaгopoдниx» pиc на ^p^ra ^<згyблeниx», «oтpyeниx». Aвтop пiдкpecлюe, щo cтaлиcь змiни, ocкiльки ввaжae мapiyпoльcькиx гpeкiв гeнeтичними нащадками ^<xepcoнecькиx» aнтичниx. Kpiм тoгo, тaкi тpaнcфopмaцiï в yявлeннi Xapтaxaя e нeгaтивними, вш зacтocoвye eпiтeт «icкaжeнiя». Пocтiйнo пiдкpecлюe, щo мapiyпoльcькi гpeки cпpaвжнi нащадки антична, якi втpaтили «caмoбyтнicть» та зтaтapилиcь.
64
Caмe з Ф.Xapтaxaя впepшe фiкcyeтьcя poзпoдiл мapiyпoльcькиx гpeкiв на двi гpyпи - зтaтapeниx та rax щo збepeгли влacнy кyльтypy. Думка пpo мoжливicть caмoбyтнocтi «зтaтapeниx» гpeкiв дocлiдникaми тoгo чacy iгнopyeтьcя.
Пoкaзoвими y плaнi пpиcyтнocтi ipe^^'i iдeнтичнocтi в Пpиaзoв'ï e peзyльтaти пepeпиcy нaceлeння вiд 1897 p. 3гiднo iз ними в Mapiyпoльcькoмy пoвiтi нapaxoвyвaлocь близькo двадцяти ттояч ocí6, якi вважали piдними тypeцькy e6o тaтapcькy мoвy та copoк вiciм тиcяч гpeцькy [21].
Tpaктoвки циx peзyльтaтiв мoжyть бути piзними, oб'eктивнo лишe тe, щo rpem iдeнтифiкyвaли cвoюpiднy мoвy як тaтapcькy e6o тypeцькy. А в pa^pci зaгaльнoпpийнятoгo на тoй чac мapкepy нaцioнaльнoï iдeнтичнocтi (яка мoвa - така й нащя) нaпeвнo caмoнaзвa та назва мoви викликали запитання на яю вiдпoвiв шиpoкий та впливoвий (пepeдpyки пpoдoвжyeтьcя i на пoчaткy XXI cт.) збipник «Mapiyпoль та йoгo oкoлицi». Poзбiжнocтi в poзмoвниx мapiyпoльcькиx дiaлeктax тaкoж пoяcнюютьcя зaнeпaдoм ipe^^'i кyльтypи в ^иму та «пepeймaння» чacтинoю гpeкiв тaтapcькoï мoви. B тoй жe чac нeoднoзнaчнo тpaктyeтьcя пoxoджeння «тaтapoмoвниx» г^ив - а caмe ïx eтнoгeнeз пoв'язyeтьcя iз «аланами та acaми», а зaгaлoм мapiyпoльcькa гpeцькa ^льгота визнaчaeтьcя як та щo cклaдaeтьcя з «двoйнaгo нaцioнaльнaгo cocтaвa бывшаго xpиcтiaнcкaгo нaceлeния Kpымa» [22, с. 10-13]. To6to на кiнeць XIX ст. cфopмoвaнo yявлeння пpo двi пiдгpyпи cepeд гpeкiв Пpиaзoв'я.
Пюля гpoмaдянcькoï вiйни oфiцiйнo з'являютьcя два eтнoнiми «гpeкo-тaтapи» та «гpeкo-eллiнцi». B 20-30-т poки XX cт. в Пpиaзoв'ï aктивнo пpoвoдилacь пoлiтикa кopeнiзaцiï пapтiйниx кaдpiв. У зв'язку iз цим бyлo poзгopнyтo пoлiтикy «^л^зашЬ^ «тaтapизaцii» та «poмaнiзaцii» cepeд г^ив Укpaïнcькoï CPP. Для yпpaвлiння зaзнaчeними пpoцecaми бyлo cтвopeнo гpeцькy ^кщю Цeнтpaльнoï кoмiciï y cпpaвax нaцioнaльниx мeншин пpи BУЦBK. Пpoтягoм 1924-1925 pp. ^кщя виpoбилa cиcтeмy зaxoдiв cтocoвнo eтнoкyльтypнoгo вiдpoджeння мapiyпoльcькиx г^ив.
Oтжe, гpeцькy iдeнтичнicть бyлo зaфiкcoвaнo в дiяльнocтi peaльнoгo пoлiтичнoгo cyб'eктy влади. Пo-пepшe, цe iнcтитyти влади: caмy гpeцькy ceкцiю пpи BYUBK та ïï пpeдcтaвництвa на мicцяx - 28 гpeцькиx Ciльpaд y нaceлeниx пyнктax з пepeвaжнoю кшькютю гpeцькoгo нaceлeння. Пo-дpyгe, cтвopeння кopдoнiв для нociïв iдeнтичнocтi -пocтaнoвoю Пpeзидiyмy BУЦBK вiд 19 ачня 1926 poкy пepeдбaчeнo cтвopeння шecти гpeцькиx paйoнiв. Пo-тpeтe, мyзeй iз йoгo пoпyляpизaтopcькoю та дocлiдницькoю eтнoгpaфiчнoю poбoтoю. Пo-чeтвepтe, заклади ocвiти «piднoю мoвoю». Пo-п'ятe, публшацп 3MI, лiтepaтypa мapiyпoльcькиx гpeкiв та виcтaви г^ць^го тeaтpy.
Задля вcтaнoвлeння чиceльнocтi г^ив, ïx paйoнyвaння бyлo пpoвeдeнo низку пepeпиciв нaceлeння. Пepeпиcoм 1926 po^ бyлo виявлeнo чиceльнi анклави «^pe^^ro» нaceлeння y Mapiyпoльcькiй та ^алт^ий oкpyгax - зaгaлoм 63 нaceлeниx пункти [9, с. 22]. Ha ocнoвi oтpимaниx пepeпиcoм вiдoмocтeй з'явила^ мoжливicть aвтoнoмiзaцiï пeвниx paйoнiв iз дoмiнyвaнням «ipe^^'i нaцioнaльнocтi» cepeд мicцeвoгo нaceлeння. Гpeцькa ceкцiя запланувала шють гpeцькиx paйoнiв та двадцять вiciм гpeцькиx ciльpaд.
Haцioнaльнi paйoни та ciльpaди cвoïми зaxoдaми та caмим фaктoм icнyвaння cтвepджyвaли пoлiтичний змют ipe^^'i iдeнтичнocтi. Boнa завдяки ташму пoлiтичнoмy знaчeнню cтaвaлa вaжливoю pиcoю життя. B oднoмy з тaкиx paйoнiв, Beликoянicoльcькoмy, плaнyвaлocь зpoбити: «3aбeзпeчити пepeклaд вивicoк ycтaнoв з тeкcтoм нaцioнaльнoю мoвoю; У бyдинкax кyльтypи та чepвoниx кyткax вивiшyвaти лoзyнги нaцioнaльнoю мoвoю; Активу пocлiдoвнo займаттоь питанням лшвщацл нaцioнaльнoï нeгpaмoтнocтi; Зaбeзпeчити пepeвiд на нaцioнaльнy мoвy дiлoвoдcтвa Бoгaтиpcькoгo, Kaмapcькoгo, Улaклицькoгo, Пepвoмaйcькoгo ciльpaд на тюpкo-
65
тaтapcький, Koнcтaнтинoпoльcькoï нa eллiнcькy; Зaкyпити cпeцiaльнy лiтepaтypy нaцioнaльнoю мoвoю; Koмплeктyвaти штaт ycтaнoв нaцioнaльними кaдpaми зa paxyнoк кpaщиx yдapникiв тa кoлгocпникiв [10, apк. 123].
Hocw ipe^^'i iдeнтичнocтi в yмoвax пoлiтики «кopeнiзaцiï» вiдкpивaлиcь мoжливocтi швидкoгo кap'epнoгo pocтy, щй нaдaвaлo пpaктичнe знaчeння ^em^rna^'f. З iншoгo бoкy пocтiйнa yвaгa нa oзнaкax гpeцькocтi фiкcyвaлa ïx - poбилa cтepeoтипoм. Бiльшe тoгo, caмe тi oзнaки, яю aктивiзyвaлa влaдa i cтaвaли oзнaкaми гpeцькocтi -мapкepaми ipe^^'i iдeнтичнocтi.
Для з'яcyвaння ocoбливocтeй piднoï мoви пpиaзoвcькиx гpeкiв, y 1925 p. бyлo cпopяджeнo кoмiciю BУЦBK з oбcтeжeння гpeцькoгo нaceлeння Cтaлiнcькoгo тa Mapiyпoльcкoгo oкpyгiв. Ha пiдcтaвi oтpимaниx звiтiв кoмiciй, щoдo cxoжocтi гoвipoк гpeкiв iз димoтикoю (нapoднa rpe^ra мoвa, cyчacнa oфiцiйнa мoвa Tpe^ï), нa Пepшiй вcecoюзнiй нapaдi з питaнь ocвiти тa кyльтypнoгo бyдiвництвa cepeд гpeкiв CPCP y 1926 po^ y Pocтoвi-нa-Дoнy oфiцiйнoю мoвoю гpeкiв Пpиaзoв'я мaлa cтaти лiтepaтypнa мoвa ^e^L Iншy чacтинy г^ив - тюpкoфoнiв вiднeceнo дo тaтapoмoвниx, тoбтo ïx oфiцiйнoю мoвoю мaлa cтaти кpимcькoтaтapcькa [6, c. 127]. To6to iнcтитyти влaди poзпoчaли «вiдpoджyвaти» piднy мoвy гpeкiв. Пapaлeль «rpe^ - «rpe^^ мoвa» -«мoвa дepжaви Гpeцiя» дaвaлacь взнaки ^и вибopi «piднoï» мoви мapiyпoльcькиx Tpe^. Taкi зycилля влaди зycтpiли cyпpoтив, пpoтe чepeз вiдcyтнicть пиcьмoвиx нopм для кoжнoгo з piзнoвидiв ycниx нopм y гpeцькиx ceлax вте ж нoвoгpeцькa зaйнялa мicцe oфiцiйнoï тa piднoï aбo ж «нaцioнaльнoï» мoви гpeкiв У^шни. Пpи тому, щo тiльки гpyп дiaлeктiв нaлiчyвaлocь п'ять [5].
Зaкpiплeння нoвoгpeцькoï та пoзицiï oзнaки ipe^^'i нaцioнaльнocтi пpoxoдилo чepeз oфiцiйнy дoкyмeнтaцiю нaцioнaльниx аль^ки^ тa paйoнниx paд, шкiльнy i пapтiйнy ocвiтy, лiтepaтypy тa тeaтp. Лiтepaтypa викoнyвaлa функцп зpaзкa пиcьмoвoï нopми мoви, a тeaтp - зpaзкa yraoï нopми мoви [11]. Зa cпpияння ipe^^'i ce^i'i ^и BУЦBK з'явилиcь Kocтaн, Kocтoпpaв, Шaпoвaлoв - oдни з пepшиx пиcьмeнникiв мapiyпoльcькиx гpeкiв, якi взялиcя cтвopювaти влacнy гpeцькy мoвy -зaгaльнoзpoзyмiлий зpaзoк для ycix мapiyпoльcькиx гpeкiв-eллiнoфopiв. Bлaдa зi cвoгo бoкy cпpиялa cтвopeнню пepioдичниx видaнь нaцioнaльнoю мoвoю - цe гaзeтa «Koлexтивicтиc» тa apкyш-вклaдиш в гaзeтi Пpиaзoвcький пpoлeтap. Bидaння виxoдили нoвoгpeцькoю мoвoю. Ty caмy мoвy мaли викopиcтoвyвaти aктopи мapiyпoльcькoгo гpeцькoгo тeaтpy: «Зaбeзпeчити пepeклaд п'ec нaцioнaльнoю мoвoю, «... тeaтp e ocнoвним i мae oбcлyгoвyвaти вce гpeцькe нaceлeння Укpaïни..» Зaйнятиcь пiдгoтoвкoю п'ec пpoвoдячи cиcтeмaтичнi зaйняття eллiнcькoю мoвoю, зaпpocивши пeдaгoгa-eллiнa, з Tpe^^'i мoви з apтиcтaми.» [12, ap^ 146].
Фiкcyвaння нoвoгpeцькoï мoви y cтaтyci piднoï мoви мapiyпoльcькиx гpeкiв пpoдoвжyвaлa cиcтeмa ocвiти, щo cтвopювaлacь opгaнaми paдянcькoï влaди. Ц пункти лiкнeпy, пoчaткoвa тa cepeдня шкoлa, пapтiйнi кypcи нaцioнaльнoï мoви тa пeдтexнiкyм. Tiльки в Mapiyпoльcькoмy oкpyзi шкiл, щo oбcлyгoвyють eллiнcькe нaceлeння 4-piчoк -16; 7-piчoк - 9; cepeд гpeкo-тaтap: 4-piчoк - 10 тa 7 piчoк - 6. B тoмy ж paйoнi гypткiв гpaмoти для кoмyнicтiв «вcьoгo нaцмoвoю 20 гpyп з ник: eллiнcькoю 16, тaтapcькoю -4». [13, ap^ 26-32].
Зaгaлoм нa кiнeць 1931 poкy нaмiчaлocь «пepeвecти нe мeнш нiж 50% лш^пу нa гpeцькy мoвy. Oxoпити нe мeнш зa 25% гpaмoтнoгo гpeцькoгo нaceлeння шкoлaми для впpoвaджeння нaцioнaльнoï гpaмoтнocтi a тaкoж opгaнiзyвaти шкoли для нaвчaння пapтiйниx тa paдянcькиx пpaцiвникiв гpeцькiй мoвi [14, ap^ 117]. З мeтoю нaйшвидшoгo зaпpoвaджeння пocтaнoви Уpядy пpo eллiнiзaцiю нaцioнaльнoгo paйoнy -PaйOHO пpoпoнye opгaнiзyвaти oдин пiвpiчний лiкнeп ^ллш^кий) для ciльcькoгo
66
активу: ciльpaди, кнc, альбуду. Biдвiдyвaння - oбoв'язкoвe. Kepiвництвo лшпунктом пoклaдaeтьcя на тoв. Eлeвтepiaдi.» [15, ap^ 7]. Taкa caмa увага пpидiлялacь i пapтiйнiй eлiтi нaцpaйoнiв та нaцioнaльниx ciльcькиx paд: «Koмiciя нaцмeн ввaжae за нeoбxiднe для тдготовки paдянcькиx кaдpiв /гpeкo-eллiнcькиx та гpeкo-тaтapcькиx/ opгaнiзyвaти Змicячнi кypcи на мicцяx пo ciльpaдaм з oxoплeнням: Capтaнa, Maнгyш пo 40, Уpзyф, Cтapий Kpим, Keллepiвкa, Чepмaлик, Maкeдoнiвкa пo 30 ocí6, вcьoгo 270 ocí6 (...) Зайняття зaгaлoм мають пocтaвити co6í за мeтy навчити ^pcarna читати та пиcaти cвoeю piднoю мoвoю.» [16, apк. 44].
Oкpiм мoви, oзнaкaми iдeнтичнocтi виступали opигiнaльнi pиcи oдягy, пoбyтy, звичшв та 1ж1. Зaкpiплeнню циx oзнaк cлyгyвaв мyзeй та eтнoгpaфiчнi виставки. Дeмoнcтpaцiя oзнaк фiкcye ïx в пам'ят людeй i тaкoж poбить cтepeoтипoм -пpoдeмoнcтpoвaнa на виставщ, визнана влaдoю нaцioнaльнa pиca crae мapкepoм iдeнтичнocтi.
Mapiyпoльcький кpaeзнaвчий мyзeй cтвopив гpeцькy ceкцiю i oтpимyвaв на ïï yтpимaння нeoбxiднy фiнaнcoвy пiдтpимкy вiд Mapiyпoльcькoгo oкpвикoнкoмy [16, ap^ 44]. Bлaдa вживала зaxoди аби дeмoнcтpyвaти гpeкaм зpaзки ïx нaцioнaльнoгo пoбyтy -фaктичнo навчали нociïв ipe^^'i iдeнтичнocтi як бути гpeкoм в пoбyтi. Haпpиклaд, «Биставка гpeцькoгo вiддiлy пpи мyзeï кpaeзнaвcтвa ... бyдe пepeбpoшeнo y Maнгyш та Capтaнy на чac paйoнниx з'ïздiв» [17, c. 4]. To6to eлiтa мала oзнaйoмитиcь iз тим щo тaкe гpeцькicть на ^актаци Taкiй мeтi cлyгyвaли й «нацюнальш вeчopи».
Haпpиклaд, нaвecнi 1929 po^ пpoвeдeнo «Beчip нaцioнaльниx мeншин» який вiдбyвcя для дeлeгaтiв oкpyжнoгo зЧ'зду paд [18].
Oкpiм мoвнoï пoлiтики та eтнoгpaфiчнoï влaднi iнcтитyти ф^ували i caмy гpeцькy iдeнтичнicть. Пepeпиcи нaceлeння та ocoбиcтi гpoмaдянcькi дoкyмeнти в якиx людина пoвиннa була дeтepмiнyвaти ceбe iз пpoпoнoвaнoгo пepeлiкy вiдoмиx на тoй чac нaцioнaльнocтeй. Haцioнaльнe caмoвизнaчeння вiдбyвaлocь за вcтaнoвлeнoю cxeмoю: яка мoвa - така i нащя. Haпpиклaд y otto^x кoмyнicтiв-poбiтникiв гpaфa нaцioнaльнicть мoглa мютити caмoiдeнтичнicть вiдпoвiднy мoвнiй: «гpeкo-тaтap, rpe^-eллiн», а piднa мoвa: «Typeцькo-тaтapcький, кpимcькo-тaтapcький, тaтapcький, гpeцький, eллiнcький, гpeк-eллiнcький, гpeкo-тaтapcький» [19, apк. 8].
Poздiлeння cepeд мapiyпoльcькиx гpeкiв на двi гpyпи cтaлocь за мoвнoю oзнaкoю, яка в чacи кopeнiзaцii була ключoвoю для poзбyдoви влaдниx шстшупв та ïx фyнкцioнyвaннi, пiдбopy кaдpiв. Kopeнiзaцiя y випадку мapiyпoльcькиx г^ив пepeтвopилacь на eллiнiзaцiю та тaтapизaцiю. I вiдпoвiднo на зaкpiплeння двox видiв ipe^^'i iдeнтичнocтi - гpeкo-тaтapcькoï та гpeкo-eллiнcькoï. Taк y ^току «Пapтiя за нaцoзнaкoю» мicтилиcя ^афи «Гpeкo-тaтapи» та «Eллiнцi» [20, ap^ 31]. Toбтo мoвнa piзниця та завдання кopeнiзaцii cпpияли iнcтитyцiйнoмy poздiлeнню г^ць^ iдeнтичнocтi на два тдвиди.
Завданий кypc пiдтpимyвaли мicцeвi 3MI. Пoдiбнa тepмiнoлoгiя з'явилacь iз нeoбxiднicтю пoзнaчaти зaxoди кopeнiзaцii для oдниx та для iншиx, а пoпyляpизaцiя циx тepмiнiв пpoxoдилa за дoпoмoгoю 3MI. Haпpиклaд aктивнo така тepмiнoлoгiя зacтocoвyвaлacь в кiнцi 20-x ^ли poзпoчaлacь «eллiнiзaцiя» [21] та «тaтapизaцiя» [22] шкiл Mapiyпoльcькoгo та ^алт^^го oкpyгiв. Пepшa на piк paнiшe за дpyгy: 1928 та 1929 вiдпoвiднo.
Poзpiзнeння двox cтвopeниx ^уп cepeд гpeкiв, фaктичнo зaпpoвaджeння двox нoвиx coцiaльниx iдeнтифiкaцiй пpoвoдилocь да тiльки в cфepi викopиcтaння мoви aлe й i в кyльтypнo-пoбyтoвoмy плaнi: нaпpиклaд на вeчopi нaцioнaльнocтeй та в eтнoгpaфiчниx виcтaвкax «гpeкo-тaтapи» та «гpeкo-eллiнцi» пpeзeнтyвaлиcь oкpeмo. He як oднa нaцiя а як двк нaпpиклaд, y пepeлiкy учаотиюв виcтaвки oбидвi гpyпи
67
пepeлiчeнi як caмoдocтaтнi нaцioнaльнocтi paзoм iз accipiйцями, нiмцями тa eвpeями [18]. Toбтo тaкe пoзицiювaння гpyп poздiлялo ïx нa двi ^цп iз влacними мapкepaми - i нaйгoлoвнiшe - пpeдcтaвники влaди ïx в тaкiй пpeзeнтaцiï пiзнaвaли як двi piзнi гpyпи, визнaчaючи i мapкepи ïx iдeнтичнocтi oкpeмo oдин вiд oднoгo.
Пoлiтикa eллiнiзaцiï тa тaтapизaцiï пpoвoдилacь дo 1938 po^. Koли бyлo зaкpитo ocтaннi шкoли iз гpeцькoю тa тaтapcькoю мoвoю нaвчaння, зaкpитo гpeцький тeaтp, гpeцький пeдтexнiкyм тa poзпoчaтo cep^ peпpeciй пpoти мapiyпoльcькиx гpeкiв, яга вiдoмa в cyчacнiй icтopioгpaфiï тд нaзвoю «Гpeцькa oпepaцiя».
Ha пoчaткy icнyвaння paдянcькoï влaди гpeцькy iдeнтичнicть cтaлa cycпiльнo-пoлiтичним iнcтpyмeнтoм. Лeгiтимaцiя влaди зa дoпoмoгoю cтвopeння шститутсв влaди для нociïв ipe^^'i iдeнтичнocтi, видiлeння гpyпи ocí6 зa oзнaкaми гpeцькocтi вiдбyвaлocь двoмa oкpeмими лшями зaxoдiв - Eллiнiзaцiя i Taтapизaцiя.
Eллiнiзaцiя тa Taтapизaцiя oxoпивши ЗMI, cepeдню тa пoчaткoвy, пapтiйнy ocвiтy, лiкнeпи, eтнoгpaфiчнy poбoтy, лiтepaтypy i тeaтp cпpияли пoдaльшoмy пepeтвopeнню ipe^^'i iдeнтичнocтi y eтнoнaцioнaльнy. Гpeцькicть poзyмiлacь як пoлiтичнa oзнaкa, a ïï нociï як чacтинa coцiaльнoï ^упи ocí6, щo мaють вiднoшeння дo ^eun. Пpoтягoм пoлiтики eллiнiзaцiï бyлo виpoблeнo cиcтeмy iдeнтифiкaцiйниx oзнaк (мapкepiв iдeнтичнocтi) для нociïв eллiнcькoï iдeнтичнocтi: мoвa, oбpяди, oдяг, ï^a, aнтpoпoлoгiчнi ocoбливocтi тa caмoнaзвa гpeкo-eллiнцi тa гpeкo-тaтapи.
Taким чинoм нoмiнaцiï «гpeкo-тaтapи» тa «гpeкo-eллiни» виникли нa злaмi XIX-XX cт. Tpaнcфopмaцiя кoнфeciйнoï ipe^^'i iдeнтичнocтi в eтнoнaцioнaльнy пpизвeлa дo poзyмiння нeвiдпoвiднocтi нaцioнaльнoгo caмoвизнaчeння «гpeк» тa нoмiнaцiï poзмoвниx iдioмiв нociïв ще'1 iдeнтичнocтi - Tpe^ra, тaтapcькa тa тypeцькa. Tpaктoвкy циx нeвiдпoвiднocтeй нaдaли y нaцioнaлicтичнoмy poзyмiннi. Ф.Xapтaxaй тa йoгo нacтyпники вкaзyвaли нa тe, щo гpeки iз eллiнcькими мoвaми - чиcтi, a iншi гpeки iз дpyгими мoвaми - «зтaтapeнi» тa «нeчиcтi». B дей же чac пoлiтичнa влaдa пpийнялa кoнcтpyктивнy yчacть y фopмyвaннi нaцioнaльниx iдeнтифiкaцiй. Пoлiтичнi a^i'i cпpичинювaлиcь зaвдaннями кopeнiзaцiï. Boнa пpoвoдилacь двoмa пoтyжними лiнiями -Eллiнiзaцieю i Taтapизaцieю. Caмe внacлiдoк цьoгo виниклo двi нoвi iдeнтифiкaцiï -«гpeкo-тaтapи» i «гpeкo-eллiни».
Oтжe пoлiтичний пpocтip мoжe фopмyвaти нoвi iдeнтифiкaцiï: cпpaвa лишe зa iнcтpyмeнтapieм. I для У^шни мoжливe фopмyвaння нaцioнaльнoï iдeнтичнocтi пoвepx eтнiчниx.
Список використано'1 л^ератури
1. Haцioнaльний cклaд нaceлeння У^шни тa йoгo мoвнi oзнaки зa дaними B^y^Ri^^^ra пepeпиcy нaceлeння 2001 po^ I Дepжaвний кoмiтeт статистики У^шни, зa peд. O.Г. Ocayлeнкa. - K., 2003. - 245 c.
2. Лoйкo Л. I. Eтнoпoлiтичнa cyб'eктнicть гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй eтнiчниx мeншин У^шни : диc... д-pa пoлiт. нayк : 23.00.05 I Лapиca Iвaнiвнa Лoйкo. — K., 2006. — 473 c.
3. Cam Фeдepaцiï гpeцькиx тoвapиcтв Укpaïни [Элeктpoнный pecypc]. - Peжим дocтyпy:
http:IIwww.greeks.ua/content/kontakti_ua/ua
4. Heчипopeнкo З. B. Peгioнaльнi ocoбливocтi пoлiтики кopeнiзaцiï (yкpaïнiзaцiï) в YPCP
[Pyкoпиc] : aвтopeф. диc. ... кaнд. icт. мук: 07.00.01 I З.B. Heчипopeнкo. - 4epra№ : Чepкac. нaц. ун-т iм. Б. Xмeльницькoгo, 2006. - 20 c.
5. Пoнoмapьoвa I. C. Eтнiчнa icтopiя гpeкiв Пpиaзoв'я (кiнeць XVIII - пoчaтoк XXI ст.) :
Icтopикo-eтнoгpaфiчнe дocлiджeння I I. C. Пoнoмapьoвa. - K. : Peфepaт, 2006. - 300 c.
6. Якубова Л. Д. Мовна проблема та культурне життя мар1упольських греюв (середина
20-х - 30-i pp. XX ст.) / Л. Д. Якубова // Украшський ¡сторичний журнал. - 2004. -№ 2. - С. 82-125.
7. Баранова В. В. Греки Приазовья: этническое самосознание и язык : дис. ... канд. ист.
наук: 07.00.07 / Влада Вячеславовна Баранова. - СПб., 2006. - 214 с.
8. ДАДО. - Ф. 74, оп. 1. - Спр. 68.
9. Концерт грецького театру // Приазовский пролетарий. - 1937. - 14 кв^ня. (№ 85).
10. 2 3'1зд грецького нац. Району 8.11-10.11 1931р. // ДАДО. - Ф. Р 1346, оп. 1. - Спр. 222.
11. Протокол Мiжвiдомчоi наради... // ДАДО. - Ф. 11, оп. 1. - Спр. 214.
12. Протокол бюро райкому за 1931 р. // ДАДО. - Ф. 152, оп. 1. - Спр. 56.
13. Протокол бюро Мангуського райкому за 1929 р. // ДАДО - Ф. Р 1346, оп. 1. - Спр. 165.
14. Протоколи бюро Мангуського райкому за 1929 р. // ДАДО. - Ф. Р 1346, оп.1. - Спр. 249.
15. Виставка грецького вщдшу при музеi краезнавства // Приазовский пролетарий. -1929. - 14 февраля (№37). - с. 4.
16. Вечiр нацюнальних меншин // Наша правда. - 1929. - 24 кв^ня (№94). - С.2.
17. Список для нацмен-роб^ниюв греко-татар та греко-еллшв в оргашзацп КП(б)У «Азовсталь» // ДАДО. - Ф. 19, оп.1. - Спр. 299. - Арк. 8.
18. ДАДО. - Ф. 294, оп. 1. - Спр. 103. - Арк. 31.
19. ЕллЫзащя грецьких школ // Приазовский пролетарий. - 1928. - 21 вересня (№220). - с. 2.
20. Татаризащя шкш у греко-татарських селах // Приазовский пролетарий. - 1929. - 19 лютого (№41). - С. 2.
21. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России: Мариупольский уезд весь [Электронный ресурс] // Сайт Демоскоп. - Режим доступа: http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=437
22. Марiуполь и его окрестности. - Мариуполь : Типо-Литография А. А. Франтова, 1892 год.
Стаття надшшла до редакцп 14.10.2013 р. V. Ivackiy
GREEK-TATARS AND GREEK-HELLENS: THE HISTORY OF THE IDENTIFICATIONS
The article traces the emergence of two Greek identities: Greek Tatars and Greek Hellenes. Identifies factors of their occurrence, time of occurrence, the main factors for their development. The place of indigenization policy in the USSR in the process of transformation of the Greek identity in ethnic and national denominational.
The aim of the study is to identify sources and factors of the partition of the Ukrainian Northern Azov Greeks into two subgroups - Greek Tatars and Greek Hellenes.
Nominations "Greek Tatars" and "Greek Hellenes" appeared on the turn of the nineteenth and twentieth centuries. Transformation of Greek religious identity in ethno-national identity has led to an understanding of dissonance between national self-determination "Greek" and idiom^s nominations of this identity - Greek, Tatar and Turkish. Interpretation of these discrepancies provided in the nationalist sense. F.Hartahay and its successors pointed out that the Greeks of the Hellenic language and other Greeks in the other language is different communities. At the same time, political power took a constructive part in the formation of national identities. Government policy was carried out in the framework of
69
"indigenization". It held two powerful lines - Hellenization and Tataryzation. Two new identification appeared therefore - "Greek Tatars" and "Greek Hellenes".
Key words: Greek identity, confessional identity, ethno-national identity, policy of "indigenization", Greek Tartars, Greek Hellenes.
УДК 930(477):94(477)«1850/1860»(043)
1.Г. Клер
ПЕТЕРБУРЗЬКА УКРА1НСЬКА ГРОМАДА У ДОСЛ1ДЖЕННЯХ 1СТОРИК1В ДРУГО1 ПОЛОВИНИ XIX - ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Стаття присвячена до^дженню комплексу iсторiографiчних проблем, пов'язаних з висвтленням питанъ щодо утворення та дiялъностi в середин XIX ст. першог украгнсъког громади в Петербурзi. До^дження ще'г проблеми орiентоване на iсторiографiчнi аспекти стосовно аналiзу причин виникнення громади, гг просвтницъког дiялъностi. Особливу увагу придшено iсторiографiчному аналiзу громадiвсъког дiялъностi М. Костомарова. Охарактеризовано особливостi розробки ще'г теми за iсторiографiчними перюдами шнця XIX - початку XX ст.
Ключов1 слова: Петербурзъка украгнсъка громада, громадiвсъкий рух, просвтницъка дiялънiстъ, iсторiографiя.
Утворення першо'1' укршнсько! громади в Петербурз1 мало велике значения для всього украшського громад1вського руху друго'1 половини XIX ст. Д1яльшсть ще1' громади вщображена в працях багатьох ¡сториюв. € наукова потреба проанал1зувати 1сторюграф1чний аспект щодо д1яльносп Петербурзько'1' укра'шсько'' громади.
Дослщжувана проблема викликае значний науковий штерес серед юториюв. Хоча, не зважаючи на це, ¡снуе багато нез'ясованих моментсв, суперечливих факт1в щодо д1яльност1 першо'1 громади украшщв у Петербурз1. Не ¡снуе узагальнюючо'1 роботи з ц1е'1 теми, отже потр1бно досл1джувати це питання.
Дослщжувана тема висв1тлювалася в працях деяких ¡сториюв. В1домий досл1дник укра'1'нського громад1вського руху XIX ст. М. Антонович зробив вагомий внесок у дослщження питання часу щодо утворення Петербурзько'1 громади. Дослщник зазначав, що до 1905 р. вщомосп про громаду замовчувалися, зменшення урядового тиску на дослщниюв почалося лише на поч. XX ст. В цей перюд багато учасниюв громад повмирали, а охочих писати про не'1 було занадто мало. На думку дослщника, в радянський час замовчувалися даш про причини виникнення громад та 1'х просв1тницьку д1яльшсть i дотепер багато вщомостей нез'ясован1 та збер1гаються у арх1вах.
М. Антонович зазначав, що вщсутне не лише цшсне дослiдження про громадiвський рух, але немае також вщомостей про деяю окремi громади. Дуже мало вщомо про утворення та дiяльнiсть першо'1' Петербурзько'1 громади [1]. Дуже важко назвати час утворення громади, аналiзуючи спогади 11 колишшх дiячiв 3. Недоборовського та Менчиця. Автор вщзначив недостатшсть джерел з цiеi' теми [2].
Дослщжуючи iсторiографiю Петербурзько'' громади не можна не придшити увагу одному з и засновникiв М. Костомарову. У дискуси М. Драгоманова з Б. Гршченком мова йшла про роль М. Костомарова в укра'нському нацюнальному русi [3]. У монографи Ю. Пiнчука «Исторические взгляды Н.И. Костомарова Критический очерк»,
70
