CC BY
32
СОЦЮЛОГ1Я
УДК 316.28:316.723(477.7) Слющинський Б. В.
МОДЕЛ1 СОЦЮКУЛЬТУРНИХ ПРАКТИК НА ПРИКЛАД1 УКРА1НСЬКОГО ПРИАЗОВЬЯ
Стаття присвячена дослгдженню моделей соцюкулътурних практик населения реггону, якг складалися гсторично, завдяки полгтичним, економгчним та соцгалъним аспектам. Доведено, що даний регюн мае свт специфгчний тип «приазовсъког кулътури».
Ключов1 слова: моделг соцюкулътурних практик, глобал1защя, акулътуращя, декулътуращя, кулътурна оргентащя, система цгнностей.
Модель соцюкультурних практик можна представите у вигляд1 певно! культурно! форми. У р1зних народов, в р1зн1 юторичш перюди !х 1снування складалися р1зн1 культурш форми, де люди вщнаходили засоби для задоволення сво!х потреб. До них вщносяться релшйш уявлення 1 обряди, ф1лософ1я, мистецтво, спортивш 1гри тощо. 0крем1 з них мають замкнутей характер 1 не виходять за меж вузько! племшно! та етшчно! спшьносп (форми побуту, м1сцев1 обряди та звича!, святков1 ритуали), 1нш1 набувають штернацюнального характеру 1 стають формами загальнолюдсько! культури (ф1лософ1я, наука, мистецтво). Але, якби там не було, вони створюють, так би мовити, буттевюну обумовлешсть функцюнування культури. Це досить специф1чш культурш форми, в яких вир1шусться завдання збереження, в1дтворення 1 примноження соц1ально! 1нформац1!. Такий конгломерат культурних форм створюе в1дпов1дний соцюкультурний простер. Соц1окультурний простер - це такий простер, в якому поеднуеться соц1альне 1 культурне. Роз'еднати !х не можливо, як 1 неможливо визначити що переважае: сощальне чи культурне. Але соцюкультурний простер можна вим1рювати територ1ально 1 у час1. Адже, соц1альне - це результат сп1льного, який виникае внасл1док св1домо! взаемод1! 1ндив1д1в. Тобто, це реальн1сть в1дносин, як1 створен1 шдивщами у суспшьствь Ц1 в1дносини залежать в1д р1вня соц1ал1зацп людини. Враховуючи те, що кожна людина е «институтом культури», можна стверджувати, що людина одночасно е д1евим учасником творення социального 1 культурного. Якщо ж розглядати культуру як щншсш ор1ентацп та норми поведшки, то побачимо, що саме кожному поколшню належн1 своя система сусп1льних в1дносин 1 своя орган1зац1я культури. Але сусп1льн1 в1дносини 1 культура залежать ще в1д дуже багатьох аспект1в: територ1!, особливостей 1сторичного розвитку, присутносп етнос1в, економ1чного та политичного стану тощо. 0тже, соц1окультурний прост1р - це соц1ально-культурн1 в1дносини на певн1й територ1! у певний 1сторичний час.
В Укра!н1 теж в1дбуваються процеси, як1 залежать в1д лег1тимац1йних процес1в: глобал1зац1!, акультурац1!, декультурац1!, м1жкультурно! 1 внутр1шньо-культурно! комун1кац1! тощо. Кр1м цього в Укрш'ш, як пол1етн1чн1й держав1, перепл1таються р1зноман1тн1 культурш форми - нацюнальш, етн1чн1, пол1тичн1, соц1альн1, культурно-осв1тн1, релшйш, профес1йн1, локально, регюнальш, групов1, с1мейно-побутов1, особист1сн1 та 1н., як1 вже мають, отримали чи прагнуть отримати лег1тимн1сть 1 продукуватися у в1дпов1дних соц1окультурних
167
^a^rnax.
Oтжe, мeтa дaнoï статп дocлiдити чинники, щo впливають на фopмyвaння мoдeлeй coцioкyльтypниx пpaктик нaceлeння y^^m^^ro Пpиaзoв'я. Для дocягнeння пocтaвлeнoï мeти пoтpiбнo виpiшити нacтyпнi завдання:
1. Bизнaчити ocнoвнi тeopeтичнi пiдxoди дo aнaлiзy кyльтypнoï дiяльнocтi людeй y piзнi пepioди poзвиткy cyra^o^a.
2. Bиявити кyльтypнi фopми нaceлeння peгioнy та ïx вплив на фopмyвaння мoдeлeй coцioкyльтypниx пpaктик. У статл викopиcтaнi мaтepiaли eмпipичнoгo дocлiджeння, пpoвeдeнoгo кaфeдpoю пoлiтoлoгiï, ф^^фи та coцioлoгiï Mapiyпoльcькoгo дepжaвнoгo yнiвepcитeтy в paмкax кoмплeкcнoï тeми «Moдeлi coцioкyльтypниx пpaктик нaceлeння y^^m^^ro Пpиaзoв'я» (нoмep дepжaвнoï peeCTpa^ï № 0110U00V580).
Як вiдoмo, нeoбxiднoю yмoвoю icнyвaння кyльтypи e зacвoeння ïï iндивiдoм. Тндивщ, зacвoюючи кyльтypy, oтpимaнy вiд пoпepeднix пoкoлiнь, збepiгae i poзвивae iнфopмaцiйнo-знaкoвий змicт cycпiльнoгo життя (кyльтypнi фopми), дeщo тpaнcфopмyючи, викopиcтoвye ïx y пoвcякдeннiй дiяльнocтi. Kyльтypy вш зacвoюe yпpoдoвж вcьoгo cвoгo життя як cтиxiйним шляxoм (y пpoцeci пoвcякдeнниx житreвиx пpaктик), так i внacлiдoк cпeцiaлiзoвaнoï дiяльнocтi (ocвiти, виxoвaння, caмoocвiти тoщo). Пpичoмy, кyльтypa зacвoюeтьcя iндивiдoм нe в пoвнoмy oбcязi, щo нaвpяд чи бyлo б мoжливим, а вибipкoвo [1, c. 187]. Пo вiднoшeнню дo кyльтypи iндивiд oднoчacнo виcтyпae в 4-x iпocтacяx: як пpoдyкт кyльтypи, cпoживaч кyльтypи, твopeць кyльтypи i тpaнcлятop кyльтypи.
Для дocлiджeння ocoбливocтeй та peзyльтaтiв зacвoeння кyльтypи iндивiдoм, poзпoвcюджeння кyльтypниx фopм i coцioкyльтypниx пpaктик cepeд нaceлeння peгioнy мoжнa викopиcтaти низку тeopeтичниx кoнcтpyктiв, тaкиx як: кyльтypнa дiяльнicть, кyльтypний piвeнь, кyльтypнi opiern^iï, ocoбливocтi кyльтypнoï дифepeнцiaцiï, coцioкyльтypнi ^em^^a^'i, coцioкyльтypнi пpaктики.
Пiд кулътурною дiялънicmю poзyмiють «^щальну дiяльнicть людeй, щo cпpямoвaнa на cтвopeння, зacвoeння, poзпoвcюджeння кyльтypниx цiннocтeй cycпiльcтвa» [2, c. 119]. У шиpoкoмy aOTe^i кулътурна дiялънicmъ виcтyпae y яшеп «зpiзy» будь-я^' ^вдальто'!' дiяльнocтi людeй, y вyзькoмy - цe дiяльнicть iз cпoживaння пpoдyктiв кyльтypи. Tyт ïï звoдять дo кyльтypнo-дoзвiллeвoï дiяльнocтi (читання книг, пepeгляд тeлeпepeдaч, вщвщання тeaтpy, кiнoтeaтpy тoщo).
Cьoгoднi в У^шт acпeкти кyльтypнoï дiяльнocтi дocлiджyютьcя Iнcтитyтoм coцioлoгiï HAH У^аши (Л. Cкoкoвa, Л. Аза, O. Bишняк, H. Kocтeнкo, M. Hayмoвa, А. Pyчкa, Л. Pязaнoвa та ш.). Kyльтypнa дiяльнicть для piзнoï cпiльнoти i piзнoгo пepioдy ïï poзвиткy -piзнa, i тут вчeнi нaмaгaютьcя poзглянyти кyльтypний piвeнь ïï poзвиткy, пiд яким, зазвичай, poзyмiють <^ipy poзвиткy cyтнicниx cил coцiaльнoгo cyб'eктa, дocягнyтoгo в peзyльтaтi йoгo кyльтypнoï дiяльнocтi» [2, c. 586]. Kyлъmypнuй pieem вiдoбpaжae мipy зaлyчeння iндивiдa (гpyпи) дo дyxoвниx здoбyткiв та дocягнeнь (цiннocтeй, iдeй, знань, умшь, нaвичoк), нaкoпичeниx людcтвoм. Taкий пiдxiд тeж дocить шиpoкий. Tyт нe дaeтьcя пoяcнeння, щo poзyмieтьcя пiд здoбyткaми, дo чoгo залучаттоь, aбo яким чинoм cтpyктypyвaти здoбyтки, щoб дocлiджyвaти пpoцec та ocoбливocтi ïx зacвoeння [3, c. 187-192].
Як бaчимo, нaвeдeнi пoняrтя та кoнcтpyкти зocepeджeнi здeбiльшoгo на кшькюнш, нiж якicнiй cтopoнi пpoцeciв зacвoeння кyльтypи iндивiдoм. Цiлкoм oчeвиднo, щo кoжнa людина будь-яку iнфopмaцiю мoжe cпpиймaти пo-piзнoмy, i cпpийнятa iнфopмaцiя мoжe викликати piзнy peaкцiю. Ha^., oднa людина мoжe пepeчитaти бeзлiч книжoк, пepeглянyти бeзлiч кiнoфiльмiв, щo пpoпaгyють пeвнi цiннocтi та ^али, i нe «^^ий^ти» ïx ^e змiнити cвoïx пoглядiв чи TOpe^ra^), а iншa - змiнюe ïx миттeвo. Toмy, на наш пoгляд, пepш нiж пepeйти дo дocлiджeння poзпoвcюджeння кyльтypниx фopм i coцioкyльтypниx пpaктик cepeд нaceлeння peгioнy, пoтpiбнo poзглянyти cпpямoвaнicть iндивiдa на зacвoeння кyльтypнoгo
змюту - кyлъmypнi opieнmaцiï. У зaлeжнocтi вiд кyлъmypнux opieнmaцiй i вiдбyвaeтьcя cпpийняття, зacвoeння тa poзпoвcюджeння кyльтypнoгo змicтy. Дaнe пoняття poзглядaeтьcя як зapyбiжними, тaк i cyчacними у^ти^кими вчeними. Haпp., aмepикaнcький coцioлoг T. Пapcoнc ввaжaв, щo кyлъmypнa opieнmaцiя e да тiльки тим «фiльтpoм», кpiзь який кyльтypa cпpиймaeтьcя, aлe й peгyлятopoм люд^ш! дiяльнocтi тa пoвeдiнки [4, c. 462].
Дeякi вчeнi, зoкpeмa pociйcькi (A. Aндpeeв тa iн.), пoняття кyльтypниx opieнтaцiй звoдили дo cтaвлeння шдивда дo кyльтypи, вивoдили eтaлoн «кyльтypнoï людини», кyльтypнy кoмпeтeнтнicть (пoiнфopмoвaнicть) щoдo дiячiв тa твopiв кyльтypи, cпpямoвaнicть нa тi чи iншi ^тали кyльтypи (кiнo, лiтepaтypa, мyзикa тoщo) [5], a тaкoж кyльтypнy ^a^rny (дiяльнicть iз cпoживaння кyльтypи) [6]. Ta^ poзyмiння кyльтypниx opieнтaцiй -aкцeнтyaцiя вce ж тaки та зoвнiшнix, a нe нa внyтpiшнix acпeктax кyльтypнoгo opieнтyвaння.
Oтжe, пopiвнявши iнтepпpeтaцiï пoняття «кyлъmypнi opieнmaцiï», щo мaють мicцe y вiтчизнянiй тa зaxiднiй coцioлoгiï, бaчимo, щo кoжeн з нaзвaниx aвтopiв вклaдae в да пoняття piзний змicт в зaлeжнocтi вiд cиcтeми нayкoвиx пoглядiв, a тaкoж мeти i зaвдaнь дocлiджeння. Aлe вce ж виxoдячи iз виклaдeнoгo, мoжнa cкaзaти, щo кyлъmypнi opieнmaцiï -це cnpямoвaнicmъ iндuвiдa на твнт кyлъmypнuй змicm (нopмu, цiннocmi, cмucлu, cuмвoлu), кaнaлu кyлъmypu (кwo, meamp, лimepamypy moщo), вuдu i фopмu кyлъmypнo'ï npaкmuкu (дiялънocmi iз зacвoeння кyлъmypu). Змютовта кoмпoнeнтa кyльтypниx opiern^rn e ключoвoю, фyнкцioнaльнa ж i пoвeдiнкoвa - пiдпopядкoвaними ш. !ндивщ opгaнiзoвye cвoю взaeмoдiю зa дoпoмoгoю кyльтypниx opieнтaцiй, кoтpi виcтyпaють y я^ел пeвнoï cyб'eктивнoï cиcтeми кoopдинaт, в пpocтopi яш!' вiн oцiнюe й cпpиймae кyльтypy. Kyльтypнi opiern^iï фopмyютьcя нe випaдкoвo, вoни e peзyльтaтoм взaeмoдiï кyльтypи i ocoбиcтocтi i тoмy фopмyютьcя тa видoзмiнюютьcя пpoтягoм ycьoгo людcькoгo життя тд чac coцiaлiзaцiï тa iнкyльтypaцiï. Caмe вoни вiдпoвiдaльнi зa тe, в яшму нaпpямi здiйcнювaтимeтьcя coцiaльнa aдeквaтнicть тa кyльтypнa кoмпeтeнтнicть iндивiдa. Kyлъmypнi opieнmaцiï впливaють нa cтвopeння кyлъmypнux мoдeлeй, ïx збepeжeння тa poзпoвcюджeння.
Ha ocoбливocтi кyлъmypнux мoдeлeй пepш зa вce впливaють: eтнoнaцioнaльний cклaд нaceлeння, пoлiтикa «пoлiтикiв» щoдo «piвнocтi» вcix «члeнiв» cycпiльcтвa, тpивaлicть пepeбyвaння eтнoнaцioнaльниx гpyп нa дaнiй тepитopiï тa yмoви, зa якиx вoни cюди пoтpaпили, вiдчyття «бeзпeки», мoжливicть cпiлкyвaтиcя piднoю мoвoю, мoжливicть викopиcтoвyвaти нaдбaння кyльтypи cвoïx пpeдкiв тoщo. Bci, пepeлiчeнi, чинники i cтвopюють пeвний кoнглoмepaт, який y cвoю чepгy i лягae в ocнoвy кyльтypниx фopм peгioнy.
Peгioн y^a^^^re Пpиaзoв'я мae бaгaтy icтopiю. Зoкpeмa, тут нaявнe пoeднaння piзниx кyльтyp, якi нe cпpияли piвнoпpaвнoмy фopмyвaнню дoмiнyючoï кyльтypи, a швидшe, вoнa бyлa нaв'язaнa пoлiтичнoю cиcтeмoю. Ц cпpичинилo пeвнi вiднocини мiж piзними нaцioнaльнocтями тa eтнiчними гpyпaми (пoдiл нa «cвoïx» i «чужш»), тобто нaceлeння Пpиaзoв'я poзpiзняeтьcя нaявнicтю в ньoмy бaгaтьox «ceгмeнmapнux мoдeлeй» ^зш: кyльтypa, peлiгiя, мoвa, eтнiчний cклaд, iдeoлoгiя тoщo) [V, c. 38].
Пpoaнaлiзyeмo як oднi нaцioнaльнocтi cтaвлятьcя дo iншиx нa пiдcтaвi coцioлoгiчнoгo oпитyвaння, пpoвeдeнoгo cepeд нaceлeння y^a^^^re Пpиaзoв'я (м. Mapiyпoль, ceлищa: Capтaнa, Cтapий Kpим, ceлa: Taлaкoвкa, Гнyтoвo, Maлa Янишль, Maнгyш, Уpзyф, Ялтa: n = 1400) У periorn мeшкaють пpeдcтaвники 104 нaцioнaльнocтeй тa eтнociв. Дocлiджyвaлиcь нaйбiльшi eтнoнaцioнaльнi ^упи: y^arn^, pociяни, гpeки, нiмцi тa eвpeï. Cлiд зaзнaчити, щo дaнe oпитyвaння пpoвoдилocь в пepioд <^ж вибopчoгo зaтишкy», кoли пoлiтики да впливaють нa зaгocтpeння мiжнaцioнaльниx i мiжeтнiчниx вiднocин (pиc.1).
1GG-I 9G-' BG-' 7G-' 6G-/ 5G-' 4G-' 3G-' 2G-' 1G-' G--
% Укpaïнцi Pociяни ^еки HiMqi GвpeÏ
□ Пoвaжaю в ci нaцioнaльнocтi
□ Видтяю "ocнoвнi" тa "ДPУгopяднi"
□ Bвaжaю ocнoвнoю poctä^y нaцioнaльнicть
□ Bвaжaю ocнoвнoю yкpaïнcькy нaцioнaльнicть
□ Bвaжaю ocнoвнoю cвoю нaцioнaльнicть
□ 1нше
Рис. 1. Ставлення представнитв odrneï нaцioнaльнocmi до iншoï
Як пoкaзaли peзyльтaти дocлiджeння, пpeдcтaвники yкpaïнcькoï нaцioнaльнocтi (92,3%) в ocнoвнoмy пoвaжaють iншi нaцioнaльнocтi, за нeвeличким виняткoм: 1,3% вважае «ocнoвнoю» pociйcькy, а 6,2 - у^аш^ку нaцioнaльнicть.
Пpeдcтaвники pocrn^^'í нaцioнaльнocтi тeж в ocнoвнoмy пoвaжaють iншi нaцioнaльнocтi (VV,8%), aлe 2,8% видiляють «ocнoвнi» та «дpyгopяднi» нaцioнaльнocтi. Щe 16,6% вважають «ocнoвнoю» pociйcькy нaцioнaльнicть, а 2,8% вважае, щo нaцioнaльнicть те впливае на якicнi xapaктepиcтики людини.
Бшьшють пpeдcтaвникiв ipe^^'i нaцioнaльнocтi тeж пoвaжae «вcix» (79,9%), aлe 5,5% пoдiляe нaцioнaльнocтi на «ocнoвнi» i «дpyгopяднi». Kpiм цьoгo 2,1% вважае ocнoвнoю pociйcькy нaцioнaльнicть, 9,7% - у^аш^ку, а 2,8% - cвoю.
Aбcoлютнa бiльшicть пpeдcтaвникiв нiмeцькoï нaцioнaльнocтi пoвaжaють iншi нaцioнaльнocтi (96,5%). Aлe 2,1% вважае, щo в periom icнyють «ocнoвнi» i «дpyгopяднi» нaцioнaльнocтi, а 1,4% вважають ocнoвнoю cвoю нaцioнaльнicть.
Бiльшicть пpeдcтaвникiв eвpeйcькoï нaцioнaльнocтi тeж пoвaжaють вci нaцioнaльнocтi (93,8%). Aлe 2,7% pecпoндeнтiв вважае «ocнoвнoю» pociйcькy нaцioнaльнicть, а 3,5% - cвoю.
Oтжe, нaйбiльший вiдcoтoк rax, xto пoвaжae iншi нaцioнaльнocтi, жладають нiмцi (96,5 %), пoтiм eвpeï - 93,8%, y^arnm -92,3%, rpem - 79,9% i pociяни - 77,8%. Як бaчимo, здeбiльшoгo в periom ^reparn^e cтaвлeння дo пpeдcтaвникiв iншиx нaцioнaльнocтeй. Aлe людина пpиcтocoвyeтьcя дo oбcтaвин пo-piзнoмy i тому cтвopюeтьcя дeякa poзбiжнicть y пoглядax. Taкa poзбiжнicть cклaдaлacя icтopичнo тд впливoм пoлiтики дepжaви та icтopичниx, coцiaльниx, eкoнoмiчниx тoщo фaктopiв, як i cьoгoднi нaдтo cильнo впливають на ^тальМ вiднocини i cтвopюють вiдпoвiднi кyльтypнi фopми, poзпoдiляючи людeй на «ceoïx» i «чужих» чи «ocнoвнi» нaцioнaльнocтi та «дpyгopяднi». Чepeз цe, oчeвиднo, в yкpaïнcькoмy Пpиaзoв'ï нeмae oб'eднaнoгo oднieю iдeeю i мeтoю нaceлeння. Цe дocить cтpoкaтa piзнopiднicть, дe мaлeнькi yгpyпoвaння «ceoïx» i «чужих» змyшeнo icнyють, те «пiдтpимyючи» oдин oднoгo. Дану думку пiдтвepджyють вiдпoвiдi pecпoндeнтiв на запитання: «У я^ел кoгo Bи cпpиймaeтe пpeдcтaвникiв iншoï кyльтypи?» (Див. p^. 2).
70 60 50 40 30 20 10
У ■
п
ж
.9- е. 1г щ
□ Як нацюнальы меншини
□ Як стввтизниюв
□ Не задумувався
□ 1нше
% УкраТнц РоЫяни Греки Н1мц £вреТ'
Рис. 2. Сприйняття представниками одтег культура представнитв
тшог культури
Досл1дження показали, що бшьшють населення укра!нського Приазов'я вважае представник1в 1нших национальностей сп1вв1тчизниками, а саме: рос1яни - 68,0%; украшщ -52,1%; греки - 50,7%; евре! - 46,0% 1 н1мц1 - 44,5%. Багато представник1в етнонац1ональних груп просто не задумувались над ц1ею проблемою: шмщ - 39,7%; евре! - 36,7%; украшщ -32,6%; рос1яни - 27,7% 1 греки - 21,6%, але е й так1, хто сприймае представник1в 1нших нац1ональних культур у якост1 нац1ональних меншин, а саме: греки - 27,7%; укра!нц1 -14,5%; шмщ - 13,5%; евре! - 7,4% 1 рос1яни - 1,3%. Представники трьох национальностей (рос1яни, н1мц1 1 евре!) висловили 1ншу думку.
0тже, можна зробити висновок, що населення Приазовського регюну в основному сприймае представник1в 1нших етнонац1ональних груп як сп1вв1тчизник1в. Але сл1д зазначити, що тд час м1жкультурно! комушкацп у рецитента складаеться в1дпов1дне ставлення до шшо!, «чужо!» культури. За таких умов, сприйняття «чужо!» культури визначаеться нац1онально-специф1чними в1дм1нностями. При цьому з1ткнення з «чужою» культурою завжди набувае подв1йного характеру: з одного боку, воно викликае у людини в1дчуття дивного, незвичного стану, почуття недов1ри, настороженост1; з 1ншого - виникае почуття дивування, симпат1!, ц1кавост1 до форм та прояв1в чужо! культури. Але за тривалий час сп1льного 1снування, «стираються» деяк1 гран1 такого дивування, настороженост1 тощо 1 тод1 людина адаптуеться 1 н1би «зростаеться» 1з запропонованими умовами життя (дифуз1я). Зм1ни в1дбуваються лише тод1, коли будь-хто штучно з1штовхуе м1ж собою етноси. Це означае, що все-таки етнонац1ональн1 проблеми 1снують, але вони прихован1 1 досить легко збуджуються, а тому й використовуються пол1тиками (угрупованнями) для отримання певних див1денд1в п1д час сво!х виборчих «1гор», або щоб отримати п1дтримку, з тих чи 1нших, потр1бних защкавленш сторон1, позиц1й.
Розглянемо як етнонац1ональний склад населення вплинув на створення с1мейних груп (Див. рис. 3).
80 70 60 50 40 30 20 10 0
□ Багатонацюнальний
□ Однонацюнальний
%
УкраТнц Роаяни Греки Н1мц1 ввре'Т
Рис. 3. Етнонащоналъний склад Ымей
Результата цього соцюлопчного досл1дження свщчать про те, що найбшьше однорщних с1мей у грек1в (75,0%). Дал1 у рос1ян (67,4%), украшщв (56,2%), евре'в (40,1%) 1 шмщв (24,3%). Багатонацюнальш ам'' утворювались у представниюв р1зних национальностей. Але найбшьше 1'х у шмщв (73,6%), причому: з представниками росшсько! национальности (42,4%), з укра'нцями - 29,2%, греками 1 евреями - по 2,1%. За ними ¿дуть евре'' (59,8%). Тут переважають шлюби з укра'нцями (24,8%), з роаянами (23,9%), з греками - 8,0%, 1 з болгарами - 3,1%. Украшщ (43,7%), зареестрували шлюби: 21,5% - з роаянами, 18,7% - з греками 1 3,5% - з поляками. Рос1яни (36,4%): з укра'нцями - 25,3%, з греками -5,5%, з белорусами - 1,4%. Греки (24,6%): з укра'нцями - 16,6%, з рос1янами - 8,0%.
Як бачимо, сучасна спшьнота укра'нського Приазов'я, характеризуеться багатьма диференщащями. Це не т1льки етнонацюнальш та етномовш диференщацп, а й локально-регюнальш, конфес1йн1, етнокультурш, пол1тико-1деолог1чн1 та 1н. Ус1 вони е тдставою для юнування в населення укра'нського Приазов'я р1зноман1тних культурних форм. Якщо такою формою виступае якась конфес1я, то це означае певне п в1докремлення в1д 1нших конфес1й, а також певну однаков1сть 1снування ус1х '' член1в без жодно' внутр1шньо' диференц1ац1' . Саме це створюе меж1, як1 в1докремлюють «свою» конфес1ю, етшчну групу чи мову в1д 1нших, «чужих». Усв1домлеш розмежування пом1ж «свогми» та «чужими» е тим тдгрунтям, на якому шдивщуальш члени сощуму, колективн1 його угруповання набувають в1дчуття «ми -вони», що дозволяе 'м б1льш-менш впевнено ор1ентуватися серед багатьох реальних чи уявних спшьнот. Це впливае 1 на вщповщш соц1окультурн1 практики населення региону, 'х 1нтенсивн1сть та динам1ку.
Як же населення досл1джуваного региону проводить св1й в1льний в1д роботи (навчання) час. Пор1вняння отриманих в1дпов1дей дае змогу визначити характер культурних занять респондент1в, 'х участь у культурному житт1 (див. табл. 1).
Наведен1 дан1 показують, що найб1льше часу мешканц1 Приазов' я незалежно в1д етнонацюнальнох належност1 в1ддають регулярному читанню газет та журналов (48,4%), читають 'х не регулярно - 36% 1 не читають - 15,6%. Також основним видом проведення культурно-дозв1ллевих занять е перегляд телепередач, а саме: проглядають телепередач1 щоденно чи декшька раз1в на тиждень 47,5%, р1дко (щом1сячно чи декшька раз1в на р1к) -36% 1 не дивляться - 16,5%. Читають художню литературу - 40% населення (в основному пенс1онери, 1нтел1генц1я, студенти та школяр1). Сл1д в1дзначити, що у формулярах б1бл1отек прац1вники пров1дних галузей народного господарства (металург1я та машинобудування) майже не числяться (2,8%).
Таблиця 1
!нтенсившсть культуpнo-дoзвiллeвиx занять населення у^аш^^го Пpиaзoв'я у
20 >12 - 2013 po^x, (n=14( Ю, %)
Зaймaютьcя Зaймaютьcя He
Пepeлiк зaнять чacтo (щoдeннo чи piдкo (щoмicячнo чи зaймaютьcя
дeкiлькa paзiв та тиждeнь) дeкiлькa paзiв нa piк) зoвciм
Дoмaшнi види кyльтypнo-дoзвiллeвиx занять
Пepeгляд тeлeпepeдaч 4V,5 36,0 16,5
Чшання гaзeт, жypнaлiв 48,43 36,0 15,5V
Читaння xyдoжньoï 40,0 2V,0 33,0
лiтepaтypи
Пpocлyxoвyвaння paдio 39,06 23,0 3V,94
Пpocлyxoвyвaння музики (пташки, диcки тoщo) 28,93 16,V 54,3V
Пepeгляд вiдeo 18,6 21,5 59,9
Активш (дoмaшнi та пoзa дoмaшнi) види кyльтypнo-дoзвiллeвиx занять
Цiлecпpямoвaнe 1,4 1,2 9V,4
cлyxaння клacичнol музики
Цiлecпpямoвaнe 25,8 53,12 21,08
cлyxaння ecтpaднol музики
Cлyxaння джaзoвoï 1,1 1,0 9V,9
музики
Дoмaшнe мyзичeння 3,8 2,2 94,0
Xyдoжня твopчicть (нaпиcaння музики, вipшiв, пiceнь) 2,1 9,3V 88,53
Пyблiчнi види кyльтypнo-дoзвiллeвиx занять
Biдвiдyвaння цepкви тa 12,3 42,0 45,V
iншиx кyльтoвиx зaклaдiв
Biдвiдyвaння кiнoтeaтpiв 4,0 23,0 V3,0
Biдвiдyвaння тeaтpiв 1,0 1V,0 82,0
Biдвiдyвaння кoнцepтiв, 1,0 18,0 81,0
виcтaвoк, гaлepeй
Biдвiдyвaння мyзeïв 1,0 14,0 85,0
Учacть в aмaтopcькиx 1,2 3,0 95,8
Typraax
Пyблiчнi види cпiлкyвaння та ввд^чинку
Biдвiдyвaння клyбiв, 6,V V,4 85,9
диcкoтeк
Biдвiдyвaння нiчниx 1,5 12,0 86,5
клyбiв тa pecтopaнiв
Biдпoчинoк та пpиpoдi, 1,0 43,V 55,3
тypизм
Bcьoгo Ex = 14,3 Ex = 20,4 Ex = 65,3
Юльюсть тиx людeй, кoтpi читяють xyдoжню лiтepaтypy piдкo cклaдae 27% i 33% те читaють ïï зoвciм. Iз дoмaшнix видiв кyльтypнo-дoзвiллeвиx зaнять дocить вaгoмe мicцe зaймae пpocлyxoвyвaння мyзичниx paдioпepeдaч (39,1%) - те в ocнoвнoмy пeнcioнepи, 23% пpocлyxoвye paдioпepeдaчi piдкo i 37,9% взaгaлi цим нe зaймaютьcя.
Cтocoвнo пpocлyxoвyвaння плaтiвoк, диcкiв тoщo, то тут ^prarn пoвиннa нiбитo змшиттея в бiк збiльшeння, aлe, як пoкaзyють дocлiджeння, peгyляpнo пpocлyxoвyють музику нa плaтiвкax чи диcкax вcьoгo 28,9% нaceлeння (в ocнoвнoмy мoлoдь), 16,7% -cлyxaють piдкo i 54,4% - взaгaлi нe cлyxaють. Peгyляpний пepeгляд вiдeoкaceт чи кoмпaкт-диcкiв 18,6% нaceлeння Пpиaзoв'я. Дивлятьcя ïx piдкo 21,5% i те дивлятьcя зoвciм - 59,9%.
Ь aктивниx (дoмaшнix тa пoзa дoмaшнix) видiв кyльтypнo-дoзвiллeвиx зaнять нaйбiльшe чacy мeшкaнцi дaнoгo peгioнy вiддaють peгyляpнoмy цiлecпpямoвaнoмy cлyxaнню ecтpaднoï музики (25,8%) - те в ocнoвнoмy мoлoдь, 53,1% cлyxae piдкo i 21,1% те cnyxae зoвciм. Щe 3,8% нaceлeння зaймaeтьcя дoмaшнiм мyзичeнням peгyляpнo, 2,2% - дeкoли. Xyдoжньoю твopчicтю (нaпиcaння музики, вipшiв, пiceнь) зaймaютьcя peгyляpнo 2,1% нaceлeння, piдкo - 9,37% (в ocнoвнoмy тi, xto звик y вipшoвaнiй фopмi в^ти дpyзiв iз знaмeнними дaтaми), те зaймaeтьcя зoвciм - 88,53%. Цiлecпpямoвaним пpocлyxoвyвaнням клacичнoï музики peгyляpнo зaймaeтьcя 1,4% нaceлeння, piдкo - 1,2%, те зaймaeтьcя зoвciм -97,4%. Peгyляpним cлyxaнням джaзoвoï музики зaймaeтьcя 1,1% нaceлeння, piдкo - 1,0%, те зaймaютьcя зoвciм - 97,4%.
^ffl^o пyблiчниx видiв кyльтypнo-дoзвiллeвиx зaнять, тo нaйбiльш пoпyляpними e peгyляpнe вiдвiдyвaння цepкви тa iншиx кyльтoвиx зaклaдiв (12,3%). He peгyляpнo вiдвiдye цi зaклaди - 42% i те вiдвiдye зoвciм - 45,7% нaceлeння Пpиaзoв'я. Kiнoтeaтpи вiдвiдyють peгyляpнo 4% нaceлeння, нe peгyляpнo - 23% i те вщвщують зoвciм - 73%. Teaтpи peгyляpнo вiдвiдye 1% нaceлeння, cлiд зaзнaчити, щo цe oднi i тi ж люди (публ^ зaклaдy), 17% вiдвiдye нe peгyляpнo i 82% - те вiдвiдye зoвciм. Bиcтaвкoвi зaли, кoнцepти тa гaлepeï peгyляpнo вiдвiдye тaкoж 1% нaceлeння, нe peгyляpнo вiдвiдye 18% i 81% те вiдвiдye зoвciм. Biдвiдyвaння мyзeïв нaceлeнням тeж нe чacтe: peгyляpнo вiдвiдye 1%, piдкo - 14% i 85% - те вiдвiдye. 1,2% мeшкaнцiв пpиймaють пocтiйнy yчacть в aмaтopcькиx кoлeктивax, piдкo - 3% i те пpиймaють зoвciм 95,8%.
Cтocoвнo пyблiчниx видiв cпiлкyвaння тa вiдпoчинкy, тo, 6,7% мeшкaнцiв вщвщують клуби тa диcкoтeки peгyляpнo, p^^ - 7,4% i 85,9% - те вщвщують зoвciм. 1,5% вiдвiдye нiчнi клуби тa pecтopaни пocтiйнo, 12% - piдкo i 86,5% - те вiдвiдye зoвciм. 1% мeшкaнцiв peгioнy пocтiйнo виïжджaють та пpиpoдy, 43,7% - piдкo i 55,3% - зoвciм нe виïжджaють.
Taким чинoм, мoжeмo визнaчити типи кoнфiгypaцiй coцioкyльтypниx пpaктик, пpитaмaнниx нaceлeнню y^^m^^re Пpиaзoв'я зa кpитepieм зaлyчeння дo yчacтi в кyльтypi. Ha думку y^^m^^re coцioлoгa Л. Cкoкoвoï, тaкиx гpyп мoжe бути тpи: кyльтypнi iзoлянти, чacткoвo зaлyчeнi дo yчacтi в кyльтypi i кyльтypнo aктивнi [8, c. 261-262].
Перша група cтaнoвить 65,3% oпитyвaниx ^a eтнoнaцioнaльними oзнaкaми cyттeвиx вiдмiннocтeй нeмae) i xapaктepизyютьcя iзoльoвaнicтю вiд yчacтi в кyльтypi (кpiм дeякиx кoнтaктiв з мac-мeдia). Пpeдcтaвники щв1 ^упи - «кyлъmypнi iзoлянmu» - те бyвaють y кiнoтeaтpax, кoнцepтниx зaлax, тeaтpax, мyзeяx тoщo, нe вщвщують пoвнicтю aбo вiдвiдyють дeкiлькa paз нa piк цepквy тa iншi кyльтoвi зaклaди, дyжe piдкo чшають xyдoжню лiтepaтypy, piдкo cлyxaють музику. Дo тaкoгo типу мoжнa вщтести ciльcькe нaceлeння, людeй cтapшoгo вшу, ocí6 з низьким piвнeм ocвiти тa кyльтypи, тиx, xтo oцiнюe cвiй мaтepiaльний cтaн як низький i дyжe низький.
Друга група - <^acmKoeo дoлyчeнi do yчacmi в кyлъmypi» - cтaнoвить 20,4% зa oпитyвaнням. Biд пpeдcтaвникiв пepшoï гpyпи вoни вiдpiзняютьcя cxильнicтю дo кoнтaктiв з ayдioвiзyaльними нociями кyльтypи - пpocлyxoвyвaнням музики (кoжнoгo дня чи piдшe), пepeгляд вiдeoфiльмiв (дeкiлькa paзiв нa мicяць), a тaкoж читaння лiтepaтypи - дeкiлькa paзiв
на м1сяць 1 менше. Такого типу соцюкультурш практики бшьш характерна для чоловтв незалежно в1д етнонацюнально! належносп, ашж жшок, респондентов молодшого в1ку, мешканц1в м1ста, ос1б 1з загальною й середньою специальною осв1тою, таких, що не мають с1м'!, ос1б з вищим, за самооцшкою доходом (середшм 1 вище середнього).
До третьоТ групи (14,3%) увшшли респонденти, яких можна назвати «культурно активными». Вони декшька раз1в на р1к в1дв1дують концертш та виставков1 зали, театри, музе!, кшотеатри, з такою ж штенсившстю переглядають в1део; декшька раз1в на р1к або щотижнево в1дв1дують церкву чи 1нш1 культова заклади; декшька раз1в на тиждень 1 часпше читають литературу й слухають музику. Цей тип соцюкультурних практик розповсюджений насамперед серед молодо незалежно в1д етнонацюнально! належност1 (17%) 1 ос1б середнього в1ку (30-54 р.) - 9%; серед тих, хто не мае с1м'! (15%); серед ос1б 1з середн1м - за самооцшкою - матер1альним р1внем (18%). Серед жшок, прихильниць цих соц1окультурних практик, - 12%, а серед чоловтв - 4,5%; м1ського населення - 24,5%, людей 1з незак1нченою вищою та повною вищою осв1тою - 12%.
1нтенсившсть контакт1в з мас-мед1а. Як показали чинш досл1дження, б1льша частина респондент1в незалежно в1д етнонац1онально1 належност1 не байдужа до засоб1в масово1 шформацп (92,8%). Близько 91% щоденно, або декшька раз1в на тиждень продивляеться телепередач1; 76,5% - слухае рад1опередач1 (в основному люди старшого та похилого в1ку -98%). Щодо преси, то 11 найб1льше читае м1ське населення (78,3%), менше - с1льське (20,0%). Сшьське населення переважно слухае радиопередачи. Це, на нашу думку, викликане пост1йною зайнят1стю сво1м господарством.
Типи включеност у комушкащю. Проведений анализ дае змогу вид1лити
дек1лька титв включеност1 населення укра!нського Приазов'я у комушкащю за 1нтенсивн1стю контакт1в з основними мас-мед1а.
Перший тип характеризуеться зор1ентоватстю на засоби масовог комуткацгг в цшому 1 досить високим р1внем интенсивности контактов з ними. Представники ще! групи не р1дше одного разу на тиждень читають пресу, майже щодня слухають рад1о й дивляться телепередач1. Це переважно чолов1ча частина населення. Такий тип найб1льш розповсюджений серед б1льш осв1чених ос1б, прац1вник1в, штел1генцп, викладач1в, студентов, учн1в (44,9%). Якщо виокремити тих, хто зор1ентований на прослуховування радю г перегляд телепередач, то вони становлять 86,5% в1д названо! к1лькост1 респондентов. Велика частка з них - мешканц1 с1л та селищ. 0тже, можна сказати, що сьогодн1 значно зросла зор1ентован1сть населення на участь у комушкацп в цшому. Зокрема, вона досить активно зросла в останнш час у зв'язку з нестабшьшстю политично! ситуацп в кра!н1. 1нший тип складають респонденти, що зоргентованг на низькии ргвень контактгв гз засобами масовог шформацп. 1х в регюш нал1чуеться 8,7%. Це в основному пасивна частина населення, яка отримуе шформащю в1д так званих «шформатор1в». В основному це старше люди, переважно тсля 60 рок1в (пенс1онери, уд1вц1, мешканц1 с1л, люди з початковою осв1тою).
Культурно-дозвшлев1 практики 1 матер1альна диференщащя населення укратнського Приазов'я. Загальнов1домо, що зм1ни економ1чного устрою суспшьства, обумовлеш прагненням побудувати ринкову економ1ку в кра!н1, привели до прогресуючого зниження материального р1вня переважно! бшьшосп укра!нських с1мей. За умов кризово! економ1чно! ситуацп, до яко! додалась ще й политична криза, як1сть життя 1 соц1альне самопочуття багатьох людей катастроф1чно пог1ршилися. Про це св1дчить, зокрема не участь у д1ях, заняттях, пов'язаних 1з задоволенням потреб, як1 вважаються нормальними та звичайними у даному суспшьств1 чи певнш соц1альн1й груп1. Зм1стовний в1дпочинок, тдвищення штелектуального 1 профес1йного р1вня потребують в1дпов1дних ресурсов -в1льного часу, кошт1в, як1 б1льшост1 населення Укра!ни взагал1 1 укра!нського Приазов' я, зокрема, на сьогодн1 не доступн1.
Дocлiдимo пepioдичнicть вiдвiдyвaння кoнцepтiв (див. тaбл. 2.)
Taблuця2
^р^дичте^ вíдвíдування кoнцepтíв
_(n=320, %)_
Чacтoтa Biк, cтaть
Дo 18 poкiв 19-20 21-25 26-40
Чoл. Жш. Чoл. Жш. Чoл. Жш. Чoл. Жш.
Чacтo 12,5 12,5 - 25,0 37,5 25,0 50,0 50,0
P^o 75,0 87,5 62,5 50,0 50,0 75,0 37,5 50,0
He вiдвiдyю 12,5 - 37,5 25,0 12,5 - 12,5 -
Bиxoдячи iз peзyльтaтiв oпитyвaння, мoжнa cкaзaти, щo нaйбiльшa a^^mcra вiдвiдyвaння кoнцepтiв пoчинaeтьcя з 26 po^ (50%), aлe дyжe вeликий вiдcoтoк pecпoндeнтiв вiдвiдye кoнцepти p^^, нaйбiльшe цe вiднocитьcя дo вшу, який cягae 25 poкiв, i нeвeликий вiдcoтoк pecпoндeнтiв, якi зoвciм нe вiдвiдyють кoнцepти. Haвeдeнi дaнi гoвopять пpo тe, щo кoнцepти вiдвiдyютьcя нaйбiльшe тoдi, кoли людита вжe нaбyлa пeвнoï cтaлocтi y cвoeмy життi.
Дo якoгo piвня кyльтypи вiднocять ceбe мeшкaнцi yкpaïнcькoгo Пpиaзoв'я? (Див. тaбл.
3).
Taблuця 3
Piвeнь культури наceлeння украш^^го Пpиазoв'я
_(n=1400, %)*}_
^газник piвня Biк, cтaть
Дo 18 poкiв 19-20 21-25 26 i бiльшe
Чoл. Жш. Чoл. Жш. Чoл. Жш. Чoл. Жш.
Bиcoкий - - - - - - - 25,0
Cepeднiй 50,0 37,5 37,5 37,5 62,5 37,5 87,5 37,5
Hизький 50,0 62,5 62,5 62,5 37,5 62,5 12,5 37,5
Дaнi пoкaзyють, щo тiльки жiнoчa чacтинa pecпoндeнтiв, i тo лишe шаля 26 poкiв ввaжae йoгo вишким (25%), бiльшicть pecпoндeнтiв y вщ дo 20 poкiв ввaжae йoгo низьким, i тiльки з 21 po^ - cepeднiм. Як бaчимo iз пoпepeдньoгo дocлiджeння, пiк вiдвiдyвaння caмe пpипaдae нa вiк вщ 26 poкiв.
Oтжe, нa фopмyвaння кyльтypниx мoдeлeй i coцioкyльтypниx ^a^rn cepeд нaceлeння peгioнy впливaють бaгaтoнaцioнaльний cклaд, зaгaльнa (дoмiнyючa) кyльтypa нaceлeння, кyльтypнa opieнтaцiя, cиcтeмa цiннocтeй, кyльтypнa дiяльнicть, мoжливicть дoлyчeння дo кyльтypниx нaдбaнь, мoжливicть вiдвiдyвaти кoнцepти, тeaтpи, кiнoтeaтpи, щo зaлeжить вiд кyльтypнo-ocвiтньoгo piвня, пpoцeciв мapкeтизaцiï, дeмoкpaтизaцiï тa глoбaлiзaцiï, якi вiдбyвaютьcя в Укpaïнi тa cвiтi, a тaкoж пoлiтичниx, eкoнoмiчниx тa coцiaльниx чинникiв. Caмe ocтaннi чинники фopмyють мoдeль «peгioнaлънoï кyлъmypнoï бiднocmi», aджe в periorn знижeння coцioкyльтypниx пpaктик пpямo пpoпopцiйнe пoгipшeнню мaтepiaльнoгo cтaнoвищa нaceлeння.
Спи^к ви^ри^та^*! лíтepатуpи:
1. Cлюcapeвcький H. M. Kyльтypнi opiern^iï як oб'eкт дocлiджeння I H. M. Cлюcapeвcький II Meтoдoлoгiя, тeopiя тa ^a^rna coцioлoгiчнoгo aнaлiзy cyчacнoгo cycпiльcтвa: зб. мук. пp. - Xapкiв : Bидaвничий цeнтp XHУ iмeнi B. H. Kapaзiнa, 2005. - C. 187-192.
* Haцioнaльнicть нe мae визнaчaльнoï poлi.
176
2. Российская социологическая энциклопедия / [под общ. ред. акад. РАН Г. В. 0сипова]. -Москва : Н0РМА-ИНФРА, 1999. - 672 с.
3. Слюсаревський Н. М. Культурш ор1ентацп як об'ект дослщження / Н. М. Слюсаревський // Методология, теор1я та практика сощолопчного анал1зу сучасного суспшьства : зб. наук. пр. - Харюв : Вид. центр ХНУ ím. В. Н. Каразша, 2005. - С. 187-192.
4. Парсонс Т. 0 структуре социального действия / Т. Парсонс. - 2-е изд. - Москва : Академ. Проект, 2002. - 880 с.
5. Андреев А. Российский студент в пространстве культуры [Электронный ресурс] / А. Андреев. - Режим доступа : http: // www. moskvam. ru/2004/03/andreev.htm.
6. Андреев А. Студент и культура: информация к размышлению [Электронный ресурс] / А. Андреев. - Режим доступа : http://rudiplom. ru/articles/Student_i_kultura_informatsia_k_razmyshleniyu.htm.
7. Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах: сравнительное обследование / А. Лейпхарт. - Москва : Аспект Пресс, 1997. - 238 с.
8. Скокова Л. Актуальш культурш практики населення Укра!ни / Л. Скокова // Сощокультурш щентичност та практики. - Ки!в : 1н-т сощологл НАН Украши, 2002. -С. 259-289.
Sliushchinskiy B. V.
MODEL OF SOCIO-CULTURAL PRACTICES FOR EXAMPLE
UKRAINIAN AZOV
The article investigates patterns of social and cultural practices of the region, which evolved
historically, due to political, economic and social aspects. It is proved that the region has its own
specific type of "Azov culture."
Keywords: models of social and cultural practices, globalization, acculturation, dekulturatsiya,
cultural orientation, values.
УДК 316.613-057.875 Терпан В. В.
СОЩОКУЛЬТУРШ ПРАКТИКИ СУЧАСНОГО УШШЕРСИТЕТСЬКОГО СТУДЕШТСТВА
У cmammi анал1зуетъся суттстъ соцюкулътурних практик сучасного студентства. Також до^джуютъся оcобливоcmi кулътурного споживання та показники формування сощокулътурних практик сучасног студентсъког молодi.
Ключов1 слова: соцюкулътурт практики, кулъmурно-дозвiллeвi практики, соцюкулътурний каттал, габтус, кулътурне споживання.
У сучасному с^мко мшливому свт при постшному зростанш обсяпв шформаци, що вимагае тдвищення професíоналíзму та накопичення нових знань, ютотно зростае роль студентства. Розумшня цього стимулюе нове ставлення до молодого поколшня, яке е найважлившим ресурсом розвитку суспшьства. Дослщницький штерес до студентства сьогодш детермшуеться як демографíчними та штелектуальними характеристиками дано! сощально! спшьноти, так í тим, що за характером свое! дíяльностí, поглядами, щншсними орíентацíями та сощокультурними практиками воно дуже близьке до тако! сощально! групи,
