CC BY
22
N. Lukach
THE POLITICAL DIMENSION OF COMBATING HUMAN TRAFFICKING IN THE EU
The article presents complex, systematic study of the political dimension of combating human trafficking in the EU. Today human trafficking gained the grand scale of its spreading and it has affected almost all European countries and their neighboring regions. Very often human trafficking is confused with illegal migration since both phenomena are connected with shadow economy and they constantly fuel corruption, money laundering, hindering economic and democratic development of society. Trafficking in human beings, for whatever reason - sexual exploitation or work - is a violation of fundamental human rights. Because it affects vulnerable groups such as women and children in particular, the European Union has focused its action on objectives aiming to protect these groups and to prevent and combat this phenomenon, especially by strengthening cooperation and coordination between the police and judicial authorities of the Member States. The action of the EU, which in this way is also designed to protect the victims of trafficking, is based on instruments defining its objectives and priorities, but it is also integrated in a broader context of protection against violence, sexual tourism and child pornography.
Key words: human trafficking, human smuggling, illegal immigration, globalization, transnational criminal groups, EU action against human trafficking.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов K.B., дмолт.н, проф.; Краевська O.A., кмолт.н,
доц.
УДК 323.1(437.1/2)
Г.1. Мелеганич
ТЕНДЕНЦ11 ЕТНОПОЛ1ТИЧНОГО РОЗВИТКУ ЧЕСЬКО1 РЕ СПУБЛ1КИ
У cmammi npoaHani3oeaHO етнонацюналът змти, що eid6ynucn в Чесъкт Республщ в po3pi3i nepenucie населення, що вiдбyлucя в 1994, 2001 ma 2011 роках. Вказано нa основт meндeнцii, що вiдбyвaюmъcя в чесъкому cycn^cmei в emнoнaцioнaлънiй тощит. Рoзглянymo нopмamuвнo-npaвoвy базу забезтчення npав нацюналъних меншин ma дiялънicmъ дepжaвнuх cmpyKmyp, що ix зaбeзneчyюmъ.
Ключов1 слова: нацюналът меншини, emнoнaцioнaлънa noлШика, nepenuc населення, emнonoлimuчнuй poзвumoк, emнonoлimuчнuй мeнeджмeнm.
Необхщшсть дослщження етнопол1тичних процеав та забезпеченосп прав нацюнальних меншин у Чеськш Республщ для Украши обумовлена рядом причин. По-перше, спшьна ¡стор1я сучасно'1 частини Украши (Закарпаття) з Чеською Республшою (Чехословаччиною) з 1921 по 1939 рр. По-друге, постшне збшьшення чисельносп украшщв на територп Чесько'1 Республши. По-трете, прагнення Украши до вступу у €С, вимагае вивчення досвщу цих краш у вах сферах, в етнопол1тичний зокрема.
Чеська Республша визначаеться дослщниками як пол1етшчна держава. Проте, за останш двадцять роюв у нацюнальному склад1 республши вщбулися суттев1 змши. Вивчення етнопол1тичних процеав та анал1з явищ, яю на них впливають окремо не дослщжувалися украшськими дослщниками. В1тчизняш вчеш б1льше уваги придшяли трансформац1йним процесам у Чеськ1й Республщ - Н.В. Марадик, розвитку
151
y^m^^^^e^^ra мiждepжaвнoгo cпiвpoбiтництвa - P.B. Kopca^ O.B. цуп. Boднoчac eтнoпoлiтичнi пpoблeми cyчacнoï У^шни вимaгaють вивчeння дocвiдy eвpoпeйcькиx ^arn в цш цapинi. Дeякi acпeкти ще'1 пpoблeмaтики дocлiджyвaли тaкi вчeнi як O.B. Aнтoнюк [1], K.M. Biтмaн [2], Ю.A. Юpiйчyк [V]. Пpoтe кoмплeкcнoгo дocлiджeння зaбeзпeчeння пpaв нaцioнaльниx мeншин в Чecькiй pecпyблiцi нeмae. Зaвдaннями дaнoгo дocлiджeння e визнaчeння динaмiки eтнoнaцioнaльнoï cтpyктypи Чecькoï Pecпyблiки, aнaлiз нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи тa crpy^ypa eтнoпoлiтичнoгo мeнeджмeнтy.
У XIX ст. в Цeнтpaльнiй тa Cxiднiй €вpoпi пpaвили бaгaтoнaцioнaльнi iмпepcькi дepжaви. Aлe piвeнь нaцioнaльнoï дивepcифiкaцiï eвpoпeйcькиx дepжaв знизивcя внacлiдoк пocтyпaльнoгo poзпaдy iмпepiï Ocмaнiв, Poмaнoвиx i Гaбcбypгiв. Haцioнaльнo дивepcифiкaцiя зaзнaлa щe бiльшoï epoзiï в peзyльтaтi звipcтв зa чaciв нaциcтcькoï o^ra^'i, «^т^чни*: чистт» i пepeглядy дepжaвниx кopдoнiв, якi вiдбyвaлиcя пicля пopaзки нaциcтiв. Hacтyпним yдapoм для ни cтaв poзпaд Югocлaвiï, Чexocлoвaччини тa Paдянcькoгo Coюзy. B peзyльтaтi вcix циx пoдiй виникли дepжaви, якi тeпep icтoтнo таблизилтоя дo мoдeлi «дepжaви-нaцiï» aбo «oднoнaцioнaльнi дepжaви» - ввaжae B. M^ep [5, c. 139]. Пpoтe peзyльтaти пepeпиciв y 1994, 2001 тa 2011 poкax змiнюють цю тeндeнцiю. У 1994 poцi чexaми ceбe нaзвaлo 81,2% oпитaниx, 13,7% cвoeю нaцioнaльнicтю вкaзaли «мopaвeць» тa «ciлeзeць». Kpiм тoгo, 3,1% нaceлeння cклaдaли cлoвaки, 0,6% пoляки, 0,5% шмщ тa 0,9% iншi нaцioнaльнocтi. Ocoбливicтю цьoгo пepeпиcy cтaлo тe, щo нecпoдiвaнo для бaгaтьox вiдбyлocя зpocтaння мicцeвoгo пaтpioтизмy в Mopaвiï тa Ciлeзiï. Цe явищe вжe дocяглo piвня, зa якoгo мoжнa гoвopити пpo виникнeння iieï чи iншoï фopми iдeнтифiкaцiï, пoв'язaнoï з eтнiчним caмoвизнaчeнням [V, c. 142].
У 2001 po^ дoмiнyючoю мeншинoю зaлишилиcя cлoвaки - 1,86 % (193 190 ), xoчa в пopiвняннi з 1994 poкoм ïx кшькють змeншилacя мaйжe в двa paзи. Пoльcькa мeншинa cклaлa 0,5% (51 968 жш^шв), нiмeцькa нaцioнaльнa мeншинa 0,38% (39106 житeлiв), y^arn^^ нaцioнaльнa мeншинa - 0,21% (22112 житeлiв), yгopcькa нaцioнaльнa мeншинa - 0,14 % (146V2 жш^шв), pociйcькa eтнiчнa мeншинa - 0,12% (12369 жш^шв), цигaнiв - 0,11% (11V46 жш^шв), a бoлгapiв, xopвaтiв, гpeкiв, cepбiв тa pycинiв вiд 1 дo 4 тиcяч ocí6, тoбтo вщ 0,01 дo 0,05 % нaceлeння.
Зa дaними ocтaнньoгo пepeпиcy 2011 po^ в Чexiï мeшкae 10 мiльйoнiв 562 тиcячi людeй (див. тaбл. 1). Зa 10 po^, щo минули з мoмeнтy пoпepeдньoгo пepeпиcy нaceлeння ^aï™, кiлькicть ïï житeлiв збiльшилacя нa 322 ттояч^ oднaк пoв'язaнo цe нe зi зpocтaнням нapoджyвaнocтi, a з пpипливoм iнoзeмцiв, кiлькicть якиx зa дей пepioд збiльшилacя нa 261%, щo cклaдae мaйжe пiвмiльйoнa. Ocoбливicтю oct^^oto пepeпиcy тaкoж e тe, щo пpo cвoю нaцioнaльнy пpинaлeжнicть да зaxoтiли вiдпoвicти 2,64 млн. чoлoвiк, щo cклaдae пpaктичнo чвepть вcьoгo нaceлeння ^ama Пiд чac пoпepeдньoгo пepeпиcy, щo пpoвoдивcя в 2001 po^, пoдiбнe нeбaжaння виявили лишe 1V3 тиc. чoлoвiк. Пpoтe бeззaпepeчнo чexи зaлишaютьcя дoмiнyючим eтнocoм y ^ami i cтaнoвлять близькo 70 % нaceлeння paзoм з двoмa cyбeтнocaми - мopaвaми тa ciлeзцями, якi cтaнoвлять 13,6% вiд чecькoгo eтнocy. B 2011 poцi мaйжe вдвiчi пopiвнянo з 1991 poкoм змeншилacя чиceльнicть cлoвaкiв (147 152 чoл.), пoлякiв (39 196 чoл.), yгopцiв (8 920 чoл.), шмщв (18 658 чoл.) чepeз ïx acимiляцiю. Зa paxyнoк пocтiйнoï тpyдoвoï мiгpaцiï знaчнo зpocлa кiлькicть yкpaïнцiв (53 253 чoл.), pociян (17 872 чoл.), в'eтнaмцiв (29 660 чoл.), якiй cпpияe вiдкpитicть чecькoгo cycпiльcтвa [12].
Щoдo тepитopiaльнoгo poзпoдiлy нaйбiльш чиceльнoгo нaceлeння - чexiв, вoни пpeдcтaвлeнi в нaцioнaльнiй crpy^ypi y вcix peгioнax кpaïни. Haйбiльшa чacткa ïx
152
(97%) в мicтax Xpyдiм, Пeлxpiмoв i Бpoд, нaйнижчa (75%) - в Бpнo. Mopaвcькoгo нaceлeння нaйбiльшe нa icтopичнiй тepитopiï ^шни Пiвдeннoмopaвcькoмy ^aï. Ciлeзькa нaцioнaльнicть шиpoкo пpeдcтaвлeнa в Oпaвi, paйoнax Ciлeзiï, Kapвiнa i Фpiдeк-Micтeк.
Дocвiд пpoживaння y чecькoмy cepeдoвищi нaклaв вщбиток нa бaгaтьox пpeдcтaвникiв cлoвaцькoï мсншини. Пpoцecи кyльтypнoï тa мoвнoï acимiляцiï вiдбyвaютьcя пoвiльнo, aлe нeвпиннo. У зв'язку з дaвнiм icнyвaнням eдинoï дepжaви чexiв i cлoвaкiв тa вpaxoвyючи шиpoкий cпeктp фaктopiв (зaйнятicть, мicцe cтpoкoвoï вiйcькoвoï cлyжби, нaвчaння, пepeceлeння з ciмeйниx oбcтaвин i т.д.), бшьш знaчнe чиcлo людeй з cлoвaцькoï нaцioнaльнocтi пpoживae в Mopaвiï, ocoбливo в мicтax Kapвiнa i Coкoлoв. Ha cьoгoднiшнiй дeнь дpyгa зa вeличинoю cлoвaцькa гpoмaдa y cвiтi нaлiчyeтьcя caмe в Чecькiй Pecпyблiцi.
Kiлькicть пpeдcтaвникiв нiмeцькoï мeншини пocтyпoвo мeншae i дoмiнye лишe в пpикopдoнниx paйoнax Зaxiднoï Чexiï, зoкpeмa, в Kapлoвиx Bapax i Уcтi-нaд-Лaбeм.
Пoльcькa нaцioнaльнicть пepeвaжae в мicтax Kapвiнa i Фpiдeк-Micтeк. Kiлькicть пpeдcтaвникiв пoльcькoï нaцioнaльнoï мeншини збiльшилacя в тpьox peгioнax -Цeнтpaльнoчecькoмy (бiльшe двox тpeтин), Пiвдeннoмopaвcькoмy i y Пpaзi, знaчнo cкopoтилocя в Kapлoвиx Bapax (нa чвepть) тa Mopaвo-Ciлeзькoмy ^aï.
Ocoбливy eтнiчнy гpyпy cтaнoвлять poми, якими зaявили ceбe лише 0,05% ocí6 iз iз зaгaльнoгo нaцioнaльнoгo cклaдy дepжaви. У тoй чac, як чиcлo людeй, якi визнaчили poмcькy мoвy в якocтi piднoï в тpи paзи бiльшe вiд ща кiлькocтi. Як cтвepджye Ю.A. Юpiйчyк, poмcькa oбщинa нa чecькiй зeмлi cклaдaeтьcя з двox гpyп: oднa чacтинa, щo пpoживae нa тepитopiï Чexiï тa Mopaвiï пpoтягoм кiлькox егашть i вeдe нaпiвкoчoвий cпociб життя, тa iншa - бiльшa чacтинa тиx, якi пepeкoчyвaли нa тepитopiю Чexiï iз Cлoвaччини пicля Дpyгoï cвiтoвoï вiйни [7, c. 162].
Poзмiщeння oкpeмиx eтнiчниx гpyп, тaкиx як пoльcькa, нiмeцькa пepeвaжae y тpaдицiйниx ciльcькиx пoceлeнняx. Boднoчac пocтiйнo пpoживaючi нaцioнaльнocтi, в якиx зтачда пpeдcтaвництвo iнoзeмцiв (в'eтнaмцi, y^arn^, pociяни), бiльшe пpeдcтaвлeнi y вeликиx мicтax, дe кoнцeнтpyютьcя poбoчi мicця.
Пeтpa Koвaч зpoбилa клacифiкaцiю пocткoмyнicтичниx дepжaв зa «шкaлoю eтнiчнoгo клiмaтy», який чacткoвo rpyнтyeтьcя нa нaцioнaльнiй пoлiтицi, вiдбитiй y внyтpiшньoмy зaкoнoдaвcтвi, тa пpиxильнocтi дo мiжнapoдниx yгoд. Чexiя знaxoдитьcя нa «cпpиятливoмy бoцi ш^ли». Aлe ця клacифiкaцiя e paдшe пoкaзникoм eтнiчнoï гoмoгeннocтi Чexiï тa лiбepaлiзмy чecькoï влaди, нiж yпepeджeнocтi Чecькoï pecпyблiки [5, c. 148]. Цьoмy cпpияe cвoepiднa cиcтeмa eтнoпoлiтичнoгo мeнeджмeнтy, щo cклaлacь y Чecькiй Pecпyблiцi. Ha piвнi зaкoнoдaвчиx opгaнiв влaди питaння нaцioнaльниx меншин зaчиcлeнi дo пoвнoвaжeнь Пiдкoмiтeтy з пигань нaцioнaльниx мeншин Пaлaти дeпyтaтiв i Пщшм^ту iз зacтocyвaння Xapтiï ocнoвниx пpaв i cвoбoд. Oбидвa щ Пiдкoмiтeти фyнкцioнyють y мeжax ^м^ту пpoxaнь Пaлaти дeпyтaтiв. Питaннями нaцioнaльниx мeншин зaймaютьcя тaкoж Koмiтeт iз питaнь пeтицiй, Koмiтeт iз пигань пpaв людини, Koмiтeт iз пигань нayки, Koмiтeт iз питaнь ocвiти i Koмiтeт iз питaнь кyльтypи Ceнaтy Чecькoï Pecпyблiки.
У crpy^ypi викoнaвчoï влaди фyнкцioнyють двa кoнcyльтaтивнi opгaни - Уpядoвa paдa y cпpaвax cпiвтoвapиcтвa poмiв i Уpядoвa paдa з нaцioнaльниx мeншин. кнують тaкoж cпeцiaльнi opгaни (нaпpиклaд, poбoчi кoмiтeти Miнicтpa пpaцi i coцiaльниx cпpaв), якi cфopмoвaнo в лiнiйниx мiнicтepcтвax. Ha мicцeвoмy piвнi (y paйoнниx opгaнax влaди) cтвopeнo пocaди paдникiв iз питaнь цигaн, яю тaкoж дoпoмaгaють кoopдинyвaти пpoцec irnerpa^ï мeншини цигaн. Пocaдa кoopдинaтopa paдникiв iз питaнь цигaн фyнкцioнye та piвнi peгioнaльниx opгaнiв caмoвpядyвaння [1].
153
Пpeдcтaвники нaцioнaльниx меншин e в Koнcyльтaтивнiй paдi Miнicтepcтвa кyльтypи i Koнcyльтaтивнiй paдi Miнicтepcтвa ocвiти, мoлoдi тa cпopтy.
Члeни Paди з нaцioнaльниx меншин пpeдcтaвлeнi та piвнi зacтyпникa мiнicтpa Miнicтepcтвa Фiнaнciв, Miнicтepcтвa кyльтypи, Miнicтepcтвa ocвiти, мoлoдi тa cпopтy, Miнicтepcтвa пpaцi тa coцiaльниx cпpaв, Miнicтepcтвa внyтpiшнix cпpaв, Miнicтepcтвa юстици, Miнicтepcтвa зaкopдoнниx cпpaв, пpeдcтaвникa кaнцeляpiï пpeзидeнтa, oмбyдcмeнa, Уpядy кoмicapa з пpaв людини, зacтyпникa члeнa Kaбiнeтy мiнicтpiв тa дeв'ятнaдцяти пpeдcтaвникiв iз двaнaдцяти нaцioнaльниx мeншин (вiд 1 дo 3 вiднocнo чиcлa мeншини тa ïï icтopичнoгo i cyчacнoгo cтaнoвищa). Paдy oчoлюe члeн ypядy нa пpoпoзицiю Пpeм'ep-мiнicтpa, який зaтвepджyeтьcя ypядoм. Paдa мae в цiлoмy 30 члeнiв iз piзниx ycтaнoв тa opгaнiзaцiй [9].
Щopoкy Paдa дoпoвiдae в ypядi пpo cтaнoвищe нaцioнaльниx мeншин y Чecькiй Pecпyблiцi. Ця дoпoвiдь мютить iнфopмaцiю вiд ycix мiнicтepcтв, мicцeвиx тa peгioнaльниx opгaнiв влaди, щo пpaцюють з пpeдcтaвникaми нaцioнaльниx мeншин тa вiд caмиx мeншин. Ь 2002 poкy цiй дoпoвiдi нaдaeтьcя ocoбливa yвaгa y зв'язку з paтифiкaцieю Gвpoпeйcькoï xapiiï peгioнaльниx aбo мiнopитapниx мoв y Чecькiй Pecпyблiцi з aкцeнтoм нa peaлiзaцiю eтнoнaцioнaльнoï пoлiтики нa мicцeвoмy тa peгioнaльнoмy piвнi.
Уpядoвa Paдa y cпpaвax cпiвтoвapиcтвa poмiв e кoнcyльтaтивним, кoopдинaцiйним opгaнoм ypядy. Дo cклaдy Paди вxoдять 12 пpeдcтaвникiв вiд цeнтpaльнoï влaди (y paнзi зacтyпникa мiнicтpa), a тaкoж 6 пpeдcтaвникiв poмiв (вiдпoвiдним poзпopяджeнням ypядy в 1998 po^ чиcлo пpeдcтaвникiв бyлo збiльшeнo дo 12 iз мeтoю дocягнeння piвнoгo пpeдcтaвництвa). Пpeдcтaвники cпiвтoвapиcтвa poмiв пpизнaчaютьcя в Paдy нa пiдcтaвi peгioнaльнoгo пpинципy. Paдa y cпpaвax cпiвтoвapиcтвa poмiв щopiчнo, пoчинaючи з 2004 po^ дoпoвiдae пpo cтaнoвищe гpoмaди цигaн в Чecькiй Pecпyблiцi. Meтa цьoгo пoлягae в oцiнцi cтpaтeгiчниx дoкyмeнтiв y гaлyзi imerpa^ï poмiв, a тaкoж aнaлiз в^гов^нж дepжaвниx peзoлюцiй як нa нaцioнaльнoмy, тaк i мicцeвoмy piвнi. Зв^ вiдoбpaжae зaкoнoдaвчi тa iнcтитyцiйнi змши, визнaчae чacткoвi ycпixи i нeвдaчi втpyчaнь, щo пpизвeли дo змш в якocтi життя цигaн, a тaкoж мicтить пpиклaди пoзитивниx пpaктик i oцiнкy pизикiв пoдaльшoгo poзвиткy пoдiй y paзi вiдмoви вщ виpiшeння пoтoчниx пpoблeм гpoмaди poмiв в Чecькiй Pecпyблiцi [13]. Aлe, нa жaль, iнтeгpaцiя poмiв вiдбyвaeтьcя дyжe пoвiльнo, i бiльш дoцiльнo гoвopити пpo ïx iзoляцiю пoлiтичнy, кyльтypнo тa coцiaльнo-eкoнoмiчнy.
Ha piвнi мicцeвoгo caмoвpядyвaння y нaceлeниx пyнктax, дe кoмпaктнo пpoживaють пpeдcтaвники нaцioнaльниx мeншин, мoжyть тaкoж cтвopювaтиcя ^м^ти y cпpaвax нaцioнaльниx мeншин. Boднoчac y бyдь-якoмy нaceлeнoмy пyнктi, нeзaлeжнo вiд кiлькocтi пpeдcтaвникiв нaцioнaльниx мeншин, пpи нeoбxiднocтi, мoжe cтвopювaтиcя кoмiciя y cпpaвax нaцioнaльниx мeншин. Tara кoмiciï icнyють, нaпpиклaд, в Пpaзi, Лiбepцi, Mocтi.
Зaкoнoдaвчi тa нopмaтивнi питaння y cфepi нaцioнaльнoï пoлiтики в Чecькiй Pecпyблiцi вiдпoвiдaють мiжнapoдним кoнвeнцiям i yгoдaм, якi пiдпиcaв ypяд ^aï™. Пpaвoвy бaзy зaxиcтy нaцioнaльниx мeншин y Чecькiй Pecпyблiцi cклaдae Koнcтитyцiя тa pяд зaкoнiв, зoкpeмa зaкoн пpo гpoмaдянcтвo. Ta^ cтaття 6 Koнcтитyцiï гoвopить пpo тe, щo пoлiтичнi piшeння викодять iз вoлi бiльшocтi, щo виpaжaeтьcя вiльним гoлocyвaнням, i щo piшeння, щй пpиймaютьcя бiльшicтю, вpaxoвyють пpaвa мeншocтi
[3].
У кoнтeкcтi aнaлiзy пpaвoвoï бaзи зaxиcтy пpaв мeншин y Чexiï oкpeмo тpeбa згaдaти Xapтiю ocнoвниx пpaв i cвoбoд. Xapтiя, пpийнятa Чecькoю pecпyблiкoю y 1991 po^ i cтaлa пepшим дoкyмeнтoм в якoмy 6ули зaфiкcoвaнi пoлoжeння пpo зaxиcт
154
мсишин. Xapтiя мicтить ггаву пpиcвячeнy пpaвaм нaцioнaльниx тa eтнiчниx мсншин. Дoкyмeнт гapaнтye вciм, тобто i гpoмaдянaм, i iнoзeмцям, бeз poзpiзнeння cтaтi, pacи, кoльopy ш^и, мoви, вipocпoвiдaння, peлiгiйниx aбo шшик пepeкoнaнь, нaцioнaльнoгo aбo coцiaльнoгo пoxoджeння, пpинaлeжнocтi дo нaцioнaльнoï aбo eтнiчнoï мeншини, мaйнoвoгo i iншoгo ^гану, poдиннoгo пoxoджeння, зaгaльнy зaбopoнy диcкpимiнaцiï. Cтaття 24 гoвopить, щo пpинaлeжнicть дo якoï-нeбyдь нaцioнaльнoï aбo eтнiчнoï мeншини нe пoвиннa нiкoмy зaвдaвaти шкoди. Boднoчac yciм гpoмaдянaм, щo cклaдaють нaцioнaльнi aбo eтнiчнi мeншини, гapaнтyeтьcя ycecтopoннiй poзвитoк, зoкpeмa, пpaвo cпiльнo з iншими пpeдcтaвникaми мeншocтi poзвивaти влacнy кyльтypy, пoшиpювaти i oтpимyвaти iнфopмaцiю нa piднiй мoвi i гypтyвaтиcя в нaцioнaльнi oб'eднaння [6].
У Чecькiй cиcтeмi пpaвa нaлiчyeтьcя дeкiлькa зaкoнiв, щo peгyлюють викopиcтaння мeншинaми нaдaниx ^'м пpaв. Пpoтe дeякy кoмплeкcнicть мoжнa пoбaчити лишe в Зaкoнi M 273/2001 ^o пpaвa людeй, щo вiднocятьcя дo нaцioнaльниx мeншин. Зaкoн пpo пpaвa нaцioнaльниx мeншин пoчaв дiяти вiд 2 cepпня 2001 po^ (M 273/2001). Ha йoгo пpaвoвy cтpyктypy вплинули Xapтiя пpaв i cвoбoд людини, Paмкoвa кoнвeнцiя пpo зaxиcт нaцioнaльниx мeншин тa Peкoмeндaцiï Paди Gвpoпи M 1201 вщ 1993 poкy. У ньoмy пoчaли poзpiзняти пpeдcтaвникiв нaцioнaльниx мeншин тa iнoзeмцiв. Toмy ocoбливa yвaгa пpидiляeтьcя визнaчeнню пoнять «нaцioнaльнa мeншинa» тa «члeн нaцioнaльнoï мeншини». «Члeнoм нaцioнaльнoï мeншини e гpoмaдянин Чecькoï Pecпyблiки, який вiднocить ceбe дo iншoï, a нiж чecькa нaцioнaльнocтi i виявляe бaжaння ввaжaтиcя члeнoм нaцioнaльнoï мeншocтi paзoм з iншими cпiвгpoмaдянaми, щo вiднocять ceбe дo iieï ж нaцioнaльнocтi». Toдi як тд нaцioнaльнoю мeншинoю poзyмiють cпiвтoвapиcтвo гpoмaдян Чecькoï Pecпyблiки, щo вiдpiзняютьcя вщ iншиx гpoмaдян, як пpaвилo, шшим eтнiчним пoxoджeнням, мoвoю, кyльтypoю i тpaдицiями, якi y кiлькicнoмy вiднoшeннi e мeншicтю, й oднoчacнo виотовлюють бaжaння ввaжaтиcя нaцioнaльнoю мeншинoю, щoб мaти мoжливicть cпiльнo збepiгaти i poзвивaти cвoю caмoбyтнicть, мoвy, кyльтypy, a тaкoж iз мeтoю пpeдcтaвництвa i зaxиcтy iнтepeciв cвoгo icтopичнo cфopмoвaнoгo cпiвтoвapиcтвa» [2, c. 634].
Цсй зaкoн тaкoж зoбoв'язye ypяд пiдтpимyвaти дiяльнicть тa poзвитoк ^ц^^льн^ мсншин, oднaк лишe тиx, яю тpaдицiйнo дoвгo живуть нa тepитopiï Чexiï, в ocнoвнoмy цс eвpoпeйcькi eтнocи. Для зaтвepджeння пpiopитeтнocтi eвpoпeйcькиx нaцioнaльниx мсншин y дopaдчий opгaн пpи мiнicтpi внyтpiшнix cпpaв вxoдять пpeдcтaвники нacтyпниx нaцioнaльниx мсншин: бoлгapcькoï, xopвaтcькoï, yгopcькoï, нiмeцькoï, пoльcькoï, цигaнcькoï, pycинcькoï, pocrn^^, ^e^^of, cлoвaцькoï, cepбcькoï i yкpaïнcькoï (пepepaxoвaнo пo чс^шму aлфaвiтy). Пoдiбний пepeлiк зycтpiчaeтьcя i в iншиx дoкyмeнтax. Cтaтyc мсншини мae виpiшaльнe знaчeння для cтaтycy нaцioнaльниx мсншин - як з точки зopy зaкoнoдaвcтвa, тaк i з точки зopy кyльтypнoгo i coцiaльнoгo poзвиткy. Boднoчac дeякi стшчш мсншини в Чecькiй Pecпyблiцi, щс й дoci кopиcтyютьcя зaxиcтoм та ocнoвi мiжнapoдниx дoгoвopiв тa двocтopoннix yгoд. Цс пoльcькa мeншинa, нiмeцькa, cлoвaцькa i xopвaтcькa.
Щo cтocyeтьcя cтaнoвищa iншиx мсншин aбo, вipнiшe, iнoзeмниx дiacпop, щo cклaдaютьcя з ocí6 iз дoзвoлoм нa дoвгoтpивaлe aбo пocтiйнe мeшкaння, тo ïx cтaтyc peгyлюють ocoбливi пpaвилa. У зв'язку з пocтiйнoю мiгpaцiю дo ^шни нeeвpoпeйcькиx нapoдiв (нacaмпepeд, в^ттамщв тa китaйцiв) зaкoнoдaвчий пpoцec y цш oблacтi йдс бeзпepepвнo, peaгyючи нa aктyaльнy пpoблeмaтикy мiгpaцiï й iнтeгpaцiï iнoзeмцiв [4]. Пoкaзoвим cтaлo тс, щo пicля oпpилюднeння peзyльтaтiв пepeпиcy нaceлeння 2011 poкy пpeдcтaвники в'eтнaмcькиx i бiлopycькиx мсншин егали пoвнoпpaвними члeнaми Paди
155
y cпpaвax нaцioнaльниx мсншин в липнi 2013 poкy [11]. To6to, пoбaчивши змiни y нaцioнaльнoмy cклaдi нaceлeння влaдa oдpaзy вiдoбpaзилa цe в ypядoвoмy opгaнi, щo кoмпeтeнтний y дaниx питaнняx.
Зaкoн пpo пpaвa нaцioнaльниx мeншин rapanrye ocoбaм, якi нaлeжaть дo ^ц^^льн^ мсншин тaкi ocнoвнi пpaвa. Пo-пepшe, пpaвo людини нa вiльний вибip пpинaлeжнocтi дo нaцioнaльнoï МСНШИНИ, зa ЯКУ вoнa НС пoвиннa зaзнaвaти диcкpимiнaцiï. Дepжaвнi opгaни НС ВСДУТЬ oблiк зa нaцioнaльнicтю. Пo-дpyгe, пpaвo oб'eднyвaтиcя в нaцioнaльнi opгaнiзaцiï, пoлiтичнi пapтiï йo пoлiтичнi pyxи. Пo-тpeтe, пpaвo нa yчacть у виpiшeннi пpoблeм нaцioнaльниx МСНШИН. ЦС пpaвo пpeдcтaвникiв нaцioнaльниx мсншин здiйcнюeтьcя чepeз кoмiтeти у cпpaвax нaцioнaльниx мсншин тa Paдy у cпpaвax ^ц^^льн^ мсншин. Пo-чeтвepтe, пpaвo нa викopиcтaння iмeнi тa пpiзвищa мoвoю нaцioнaльнoï мсншини. Пo-п'ятe, пpaвo нa збepeжeння, poзвитoк i пoвaгy дo кyльтypи, тpaдицiй i мoви нaцioнaльниx мсншин. Для ^oro cтвopюютьcя yмoви i пiдтpимyютьcя дepжaвнi пpoгpaми, cпpямoвaнi та тeaтpи, музс'1, гaлepeï, бiблioтeки тa iншi кyльтypнi тa гpoмaдcькi зaxoди нaцioнaльниx мсншин. Пpaвo нa пoшиpeння тa oтpимaння iнфopмaцiï мoвoю нaцioнaльнoï мсншини. Дepжaвa пiдтpимye пyблiкaцiю пepioдичниx i нeпepioдичниx видaнь, paдioмoвлeння мoвaми нaцioнaльниx мсншин, якi тpaдицiйнo дoвгo живуть у Чecькiй Pecпyблiцi [10].
Зaкoнoдaвcтвoм пepeдбaчeнo raparn!! зaгaльнoгo poзвиткy мсншин тa ïx кyльтyp. У вжс згaдyвaнiй Xapriï ocнoвниx пpaв i cвoбoд зaзнaчaeтьcя, щo «гpoмaдянaм, щo нaлeжaть дo нaцioнaльниx aбo eтнiчниx мсншин, зa yмoв, вcтaнoвлeниx зaкoнoм, гapaнтyeтьcя тaкoж: a) пpaвo нa ocвiтy нa cвoïй мoвi, б) пpaвo кopиcтyвaтиcя cвoeю мoвoю в oфiцiйниx cтocyнкax, в) пpaвo бpaти yчacть у виpiшeннi пшань, щo cтocyютьcя нaцioнaльниx i ст^чни^ мсншин [6]. Зaгaльнoгo зaкoнy ^o нaцioнaльнi мсншини тa ïx пpaвa в Чexiï в тoй чac щс нс icнyвaлo.
Koжнa тацютальта мeншинa Чecькoï Pecпyблiки вiдpiзняeтьcя cвoïми eтнiчними cимвoлaми вiд ocнoвнoгo cклaдy cycпiльcтвa (мoвoю, кyльтypними тpaдицiями, мстал^том) i нс пpиймae нaцioнaльнoï iдeнтичнocтi бiльшocтi. Iз пpoблeмoю нaцioнaльниx мсншин Pecпyблiкa cтикнyлacя oдpaзy ж толя cвoгo cтвopeння.
Як cтвepджye у^Е^ький дocлiдник K.M. Biтмaн, eтнoнaцioнaльнa пoлiтикa Чexiï бaзyeтьcя нс та нeмexaнiчнoмy вpaxyвaннi питoмoï чacтки iieï чи iншoï eтнiчнoï гpyпи у зaгaльнoмy cклaдi нaceлeння, a та пpинципax взaeмoicнyвaння у мeжax oднieï дepжaви з eтнiчними бaтькiвщинaми пpoтягoм icropiï [2, c. 636].
Eтнiчнi мсншини пiдтpимyютьcя гoлoвним чинoм зa paxyнoк гpaнтoвиx пpoгpaм iз дepжaвнoгo бюджсту (Miнicтepcтвo кyльтypи, Miнicтepcтвo ocвiти, мoлoдi тa cпopтy i Aпapaтoм ypядy).
Teмaтичнo ця пiдтpимкa включae тaкi пpoгpaми:
• пiдтpимкy збepeжeння, poзвиткy тa пoпyляpизaцiï кyльтypи нaцioнaльниx мсншин;
• пiдтpимкy пoшиpeння i oтpимaння iнфopмaцiï мoвaми нaцioнaльниx мсншин;
• пiдтpимкy ocвiти мoвaми мсншин i пoлiкyльтypнoï ocвiти;
• пiдтpимкa пpoeктiв imerpa^ï гpoмaди poмiв.
Baжливим пoкaзникoм eтнoнaцioнaльнoгo poзвиткy e мoвнa пoлiтикa. Дepжaвнoю мoвoю в Чс^кш Pecпyблiцi e чecькa. Чecькoю poзмoвляe пepeвaжнa бiльшicть нaceлeння ^шни (близью 96%), aлe ïï викopиcтaння нс peглaмeнтyeтьcя cпeцiaльним зaкoнoм пpo мoвy. Згiднo з вiдпoвiдними iншими зaкoнaми пepeгoвopи влaди й piшeння вeдyтьcя чecькoю мoвoю. Boднoчac пoдaткoвi opгaни мoжyть
використовувати чеську або словацьку мову. Визначаючи офщшний статус чесько'1 мови, законодавство допускае використання ф1зичними особами 1'хньо1 рщно'1 (нечесько'1) мови в органах державно'1 влади та мюцевого самоврядування, у судах, у випадку, якщо 1'хне знання чесько'1 е недостатшм. Громадяни Чесько'1 республ1ки, що належать до нацюнальних меншин мають право спшкуватися в органах влади рщною мовою за допомогою перекладача, витрати на якого оплачуе держава. Однак, у дшсносп под1бна практика е досить рщюсною, 1 в абсолютнш бшьшосп мовою спшкування в офщшних закладах е чеська мова, у рщкюних випадках - словацька.
При одержаны середньо'1 осв1ти громадянин Чесько'1 Республ1ки зобов'язаний вивчати чеську або словацьку мову. Громадянам шмецько'1, угорсько'1, польсько'1 та укра'1нсько'1 нацюнальностей гарантоване право отримання осв1ти рщною мовою. Законодавство передбачае 1снування радю- та телепередач мовами нац1ональних меншин, що покликано сприяти розвитку 1'х культур [7, с. 143].
Чеськ1 громадяни, як1 належать до нацюнальних та етн1чних меншин, можуть вщповщно до ХартИ основних прав 1 свобод людини спшкуватися 1'хньою рщною мовою. Нацюнальш меншини, як1 «традицшно 1 в довгостроков1й перспектив!» проживають в Чеськш Республ1ц1, мають право на осв1ту 1 навчання рщною мовою в школах, дошкшьних 1 шк1льних установах на умовах, встановлених законом. Ц1 меншини також можуть створювати приватн1 школи, приватн1 дошк1льн1 та осв1тн1 установи з викладанням мовами меншин. Нац1ональн1 меншини мають право на двомовн1 назви в муниципалитетах, в яких вони живуть, 1 назви вулиць, громадських м1сць, буд1вель та 1нших об'ект1в. Спещальш закони регулюють участь представник1в нацюнальних меншин у розв'язанш питань, що зачшають 1'хн1 1нтереси, використання рщно1 мови у сусп1льному житт1, поширення та отримання шформацп мовами нацюнальних меншин, осв1ти мовами нац1ональних меншин, збереження 1 розвиток культури нацюнальних меншин та недискримшацп [10].
У Чеськ1й Республ1ц1 особи, як1 належать до нац1ональних меншин, можуть утворювати сво1 орган1зац11 без обмежень. Вони е незам1нним гравцем у реал1зац11 штеграцшно1 политики. 1х роль особливо важлива для створення умов взаемно'1 поваги 1 сп1в1снування, захисту в1д дискримшацп, расизму, ксенофобИ та прагнення до взаемного сп1лкування м1ж 1ноземцями 1 б1льш1стю сусп1льства. Ц1 орган1зац11 представлен1 громадськими об'еднаннями, що д1ють як некомерц1йн1 орган1зац11. Т1льки деяк1 нац1ональн1 меншини можуть створювати державн1 корпорац11 або фонди. Нац1ональний принцип був установлений 1 щодо пол1тичних парт1й 1 пол1тичних рух1в, але з короткостроковим формальним 1снуванням (кр1м цигансько1 Громадянсько1 шщ1ативи 1 угорського политичного руху «Ствюнування», який зарекомендував себе на м1сцевому р1вн1) [10].
Використовуючи свое право на об' еднання, б1льш1сть нац1ональних меншин уже з часу проголошення утворення Чесько1 Республ1ки почали утворювати р1зного роду орган1зац11. I станом на кшець 2013 року було зареестровано 771 громадська оргашзащя нацюнальних меншин у Чеськш Республщ1 [11].
П1дводячи п1дсумок, варто наголосити, що в умовах трансформац1йного пер1оду Чеська Республ1ка пройшла значну еволющю в етнопол1тичн1й сфер1. Чех1я е державою з пол1етн1чним складом населення. У силу свого географ1чного розташування, кра'на опинилась в еп1центр1 трудових м1грац1йних перем1щень з1 Сходу. Внаслщок цього поряд з1 словаками, н1мцями та поляками, в етнонац1ональн1й структур1 населення досить чисельно представленими е насамперед етшчш громади укра'нщв, в'етнамц1в та рос1ян. Вт1м на р1вн1 громадських орган1зац1й вони гармоншно вписуються в сучасну етнокультурну моза'ку Чесько'1 Республ1ки. Саме цьому сприяе розгалуджена структура
157
eтнoпoлiтичнoгo мснсджмснту тa зaпpoвaджeння мiжнapoдниx нopм зaxиcтy нaцioнaльниx мсншин тa eтнiчниx гpyп.
пpaв
Taблиця №1. Eтнoнaцioнaльний cклaд Чecькoï Pecпyблiки
Haцi oнaльнi cть 2011 2001 1991
% % %
Зaгaльнa кшькють нaceлeння 10 436 560 100 10 230 060 100 10 302 215 100
чexи 6 711 624 64,31 9 249 777 90,4 8 363 768 81,2
мopaвцi 521 801 5 380 474 3,7 1 362 313 13,2
cлoвaки 147 152 1,41 193 190 1,9 314 877 3,1
53 253 0,51 22112 0,2 8 220 0,1
пoляки 39 096 0,37 51 968 0,5 59 383 0,6
в'eтнaмцi 29 660 0,28 17 462 0,2 421 0,0
нiмцi 18 658 0,18 39106 0,4 48 556 0,5
pociяни 17 872 0,17 12369 0,1 5 062 0,1
алсзщ 12 214 0,12 10 878 0,1 44 446 0,4
yгopцi 8 920 0,08 14672 0,1 19 932 0,2
poми 5 135 0,05 11746 0,1 32 903 0,3
бoлгapи 4 999 0,05 4 363 0,0 3 487 0,0
китaйцi 3 212 0,03 - - - -
Tpem 2 043 0,02 3 219 0,0 3 379 0,0
бiлopycи 2013 0,02 - - - -
xopвaти 1125 0,01 1 585 0,02 - -
pycини 739 0,01 1 106 0,0 1 926 0,0
pyмyни - - 1 238 0,0 1 034 0,0
oco6^ щo зaзнaчaють двi нaцioнaльнocтi 163 648 1,51 12 978 0,1
нс дaли вiдпoвiдi 2 642 666 25,32 173 000 1,7 - -
iншi 50730 0,55 30 402 0,3 32 508 0,3
Список використано¥ л1тератури
1. Антонюк О. Етнопол1тичний менеджмент: теоретичне обгрунтування та емтрична реальшсть [Електронний ресурс] / О. Антонюк // Персонал - 2007 - №8 -Режим доступу : // http://personal.in.ua/article.php?ida=547
2. В1тман К. М. Особливосп етнонацюнально'1 пол1тики Чехи: дискримшащя неевропейських меншин / К. М. В1тман // Держава i право. - 2009. - Вип. 43. - С. 630637.
3. Конституция Чехии (Чешской Республики) от 16 декабря 1992 г. [Електронний ресурс] // Конституции государств Европы / ред. Л. А. Окуньков. - М. : Норма, 2001. -Режим доступу : http://www.czinvest.rU/o-chehii/constitution.html#gl3
4. Меньшинства и иммигранты в политике Чехии. [Електронний ресурс] // Русское слово. - 2006. - № 3. - Режим доступу : http://www.ruslo.cz/articles/86/
5. Мшер В. Звичаева корупщя? Громадяни та уряд у посткомушстичнш Сврот / В. Мшер, О. Гределанд, Т. Кошечкша. - К. : К.1.С, 2004. - 328 с.
6. Хартия основных прав и свобод Чехии (Чешской Республики) от 9 января 1991г. [Електронний ресурс] // Конституции государств Европы / ред. Л. А. Окуньков. -М. : Норма, 2001. - Режим доступу: http://www.czinvest.rU/o-chehii/constitution.html#gl3
7. Юршчук Ю. А. Нацюнальний фактор у суспшьно-пол^ичному розвитку Чехи та Словаччини (1989-середина 1990-х рр.) : дис... канд. ют. наук : спец. 07.00.02 / Ю. А. Юршчук; Чершвецький держ. ун-т iм. Ю.Федьковича. - Чершвщ, 2000. - 196 с.
8. Narodnostni slozeni obyvatelstva [Electronic resource] // Офщшний веб-сайт Cesky statisticky urad. - [Mode of access http://www.czso.cZ/csu/2003edicniplan.nsf/p/4114-03
9. Rada vlady pro narodnostni mensiny [Electronic resource] // Vlada Ceske republiky. - Mode of access : http://www.vlada.cz/cz/pracovni-a-poradni-organy-vlady/rnm/historie-a-soucasnost-rady-15074/
10. Zemlickova G. Mensiny - zakladni informace [Electronic resource] / G. Zemlickova // Narodni informacni centrum pro mladez. - Mode of access : http://www.nicm.cz/mensiny-zakladni-informace
11. Zprava o situaci narodnostnich mensin v Ceske republice za rok 2013 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.mezikulturnidialog.cz/knihovna/zprava-o-situaci-narodnostnich-mensin-v-ceske-republice-za-rok-2013. html
12. Zprava o situaci narodnostnich mensin v Ceske republice za rok 2012 [Electronic resource] // Urad vlady CR Sekretariat Rady vlady pro narodnostni mensiny. - Mode of access : http://www.vlada.cz/assets/ppov/rnm/dokumenty/dokumenty-rady/zprava_2012_tiskarna.pdf .
13. Zprava o stavu romskych komunit v Ceske republice za rok 2008 [Electronic resource]. - Cervenec 2009. - 81 s. - Mode of access : proculture.cz>root/downloadfile.php
Стаття надшшла до редакцп 20.05.2014 р.
H. Melehanych
THE TENDENCIES OF THE CZECH REPUBLIC'S ETHNOPOLITICAL
DEVELOPMENT
The Czech Republic should be reckoned among the countries with poly-ethnical composition of population. Czechs together with Moravians and Silesians are the dominating ethnical and state-making core of the nation. This fact was proved by national population censuses of 1991, 2001 and 2011. For our studies the most important is the national census of 2011 the results of which differ greatly from the results of the previous years. Firstly, 2.65 million people refused to show their national identity, that is about % of the entire population. Secondly, when comparing the data of 2001 and 2011 one can see the decline in numbers of
159
Czechs from 90,4% to 64,3% that is from 9 249 777 to 6 711 624 persons. Also, smaller number of people call themselves Silesians or Moravians, accordingly 0,4% and 13,2% in 1991 compared to 0,1% and 4,9% in 2011. Thirdly, the number of national minorities who historically find themselves on the territory of the state has been decreasing owing to language assimilation and integration into all-Czech society. Fourthly, within the last ten years passed from the previous national census population of the country has been added by more than 200 thousand people and it is connected with foreign immigration growth .Fifthly, a great number of people during the 2011 population census showed themselves as belonging to two nationalities what made it complicated to finally add up. Most of such persons were among Romani, German, Greek, Rusyn, Croatian, Slovakian and Serbian minorities. That is, the census of 2011 proves to the fact that due to labour migration together with Slovakians, Germans and Poles in the ethnic and national structure of population there has become represented a considerable number of ethnic communities of Ukrainians, Vietnamese and Russians. Whereas the decrease in number of title ethnicity is the result of Europeanizing of Czechs and their identification themselves as the representatives of the EU rather than of a certain state.
Normative basis of protection of the rights of national minorities complies with international standards, and there was passed a particular law in 2001. From the point of view of researchers this law gives preference to European ethnicities. In the meanwhile, in the structure of country's population there has grown the number of non-European ones, for example, Vietnamese, Chinese and Belarusians. The main state structures in charge of national minorities issues are the two consultative agencies -State Council on Romanis' affairs and State council on national minorities. National and ethnic minorities are supported mainly at the expense of grant programs from the state budget.
Key words: national minorities, ethnic and national policy, population census, ethnic and political development, ethnic and political management.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.; Ошщенко 1.Г., д.полт.н, проф.
УДК 327.82
О.М. Мощенко
ВЗАСМОВ1ДНОСИНИ ТУРЕЧЧИНИ ТА 1РАНУ В КОНТЕКСТ1 БОРОТЬБИ ЗА РЕГЮНАЛЬНЕ Л1ДЕРСТВО
У cmammi aHmÍ3yembcn сучасний стан турецъко4рансъких eiÓHOCUH. З'ясовано, що menepirnHi сосунки мiж двома кратами одночасно е взаемозалежними i суперницъкими. Визначено нaйбiлъш nepcneкmивнi напрями ствпращ мiж Туреччиною ma 1раном ma moчки íx розходження в nиmaннях регюналъног полтики. Poзглянуmo nomeнцiйнi noлimикo-eкoнoмiчнi ocoбливocmi для налагодження взaемoвигiднoí ствпращ мiж державами. Пpoaнaлiзoвaнo перспекшиви poзвиmку дво^оронтх вiднocин мiж кратами ma íx вплив на геополтичну cиmуaцiю в регют.
Ключов1 слова: Туреччина, 1ран, Близъкий Cxiд, Цeнmpaлънa Aзiя, зовтшня полтика, cуnepницmвo, регюналъне лiдepcmвo.
Постановка проблемы. Зовшшня пол1тика Туреччини все бшьше зосереджуе увагу на актуальных проблемах Близького Сходу. Сучасна зовшшньопол1тична стратегия
160
