CC BY
26
BicHUK Нацюнально!' юридичноУ академн УкраУни ¡мен1 Ярослава Мудрого № 10, 2011
поводу доминирующих ценностей студентов. Обосновано, что трансформация ценностного мира современной молодежи детерминирована изменениями, происходящими в Украине и мире.
Ключевые слова: ценностные ориентации, молодежь, студент, трансформационные процессы.
VALUED ORIENTATIONS OF STUDENTS
Trebin M. P., Sakhan O. M., Podkurkova I. V., Dzvinyak D. L.
In the article the analysis of the conducted sociological research is presented in the National University «Yaroslav the Wise Law Academy of Ukraine» concerning the dominant values of students, grounded, that transformation of the valued world of modern youth is determined what be going on changes in Ukraine and world.
Keywords: valued orientations, young people, student, transformation processes.
УДК 340/125
Г. П. Климова, доктор фшософських наук, професор
ПРАВА НАЩОНАЛЬНИХ МЕНШИН ТА ЕТНГЧН1 КОНФЛ1КТИ В УКРА1НГ
Проанал1зовано шляхи формування пол1еттчност1 населения та розмщення еттчних груп в Украгни Розглянуто правов1 засади реал1заци етнополтики Украгн-съког держави щодо нацюналъних меншин. Досл1джено проблеми захисту прав нащ-оналъних меншин у взасмозв'язку з урегулюванням еттчних конфлжт1в.
Ключов1 слова: нащя, етнос, м1жнацюналъш в1дносини, м1жнацюналъш конфлгк-ти, етнополгтика.
Актуальтсть проблемы. На сучасному етат социального розвитку особливого значення набувае забезпечення прав нащональних меншин як обов'язкова передумова досягнення м1жнацюнально! злагоди та стабшьного демократичного розвитку украшського сустльства. Це зумовлюе актуальтсть вивчення м1жнацюнальних вщносин у сучаснш Укра'иш, дослвдження при-роди м1жнацюнальних конфл1клв \ з'ясування шлях1в 1х подолання.
166 © Климова Г. П., 2011
Соц1олог1я
Аналгз останнЫ джерел та пеблЫацт. Найближчий розвиток етнопо-л!тично! ситуац!! в Украш! може в!дзначитися гострими виявами складних питань, одни з яких успадковано з минулого, !нш! - не мають аналог!в ! поставлен! на порядок денний специф!кою сучасного розвитку Укра!нсько! держави ! сусп!льства та впливами на них зовн!шн!х чинник!в. Ц! питання у форм! суперечностей, а часом ! локальних конфл!ктних ситуац!й е нев!д'емною складовою в!тчизняного сусп!льного дискурсу (див. пращ А. Антонюк, А. Свтух, А. К!ссе, В. Котигоренко, Л. Нагорно!, У. Прибит-ково! та !н.). Незважаючи на те що досл!дження м!жнац!ональних в!дносин широко в!дображено в науков!й л!тератур!, все ж слабко розробленими е проб-леми захисту прав нацюнальних меншин ! врегулювання етн1чних конфл1к-т1в у сучасн1й Укра1н1 в аспект! !х взаемозв'язку. 1х анал1з ! е метою статт1.
Виклад основного матер1алу. У сучасному св!т! проживае близько 3,5 тис. нац!й, народностей. Б!льш!сть народ!в складають багатонац!ональн! держави. Якщо у кра!нах Свропи нараховуеться майже 300 нац!й ! народностей, у США, Канад!, Латинськ!й Америц! проживае близько 600 нац!й ! народностей, то в Аз!!, Африц!, Австрал!! - понад 2600 р!зних нац!й ! народностей, племен та род!в.
Така розма'!т!сть етн!чного складу населення е результатом д!! р!зного роду чинник!в, зокрема перем!щення великих мас людей, як! спостер!галися в ус! пер!оди !стор!!. Багатовекторн! м!грац!! викликали масштабн! швидк! зм!шу-вання представник!в р!зних народ!в, формували численн! етн!чн! сп!льност! у рамках одн!е! держави.
Укра!на належить до тих кра!н св!ту, яка мае чи не найстрокат!шу в етн!ч-ному план! пал!тру населення. Нин! на !! територ!! проживають представники понад 127 етнос!в. Укра!нц! - головна складова нац!онально-етн!чно! струк-тури становлять близько 77,8 % ус!е! людност!, рос!яни - приблизно 17,3 % населення, а особи !ншого етн!чного походження (евре!, беларуси, молдавани, болгари, кримськ! татари, н!мц!, поляки, угорц!, румуни греки та !н.) - у межах 4,9 % [1, с. 5].
Аби осягнути всю пал!тру пол!етн!чност! населення Укра!ни, необх!дно зупинитися на чинниках, як! певною м!рою визначають 11 сучасний етнокуль-турний розвиток. Передус!м йдеться про шляхи формування пол!етн!чност! та розм!щення етн!чних груп в Украш!.
Для нашо! кра!ни характерними були два шляхи, що привели до розма!-тост! етн!чного складу 'й' населення:
1) через автохтон!в (до них щонайперше належать украшц!, певною м!рою рос!яни та беларуси, зрештою та !хня частина, яка веде родов!д в!д племен, що населяли територ!ю Укра!ни в !! нин!шн!х географ!чних межах у давн! часи ! стали основою формування белорусько! та рос!йсько! народностей);
2) у результат! перем!щень (м!грац!1) вих!дц!в !з р!зних етнос!в п!д впливом найр!зноман!тн!ших чинник!в (военних д!й, примусового переселення, тиску
BiœuK Haцioнaльнoï юpuдuчнoï aкaдeмïi Укpäiнu iмeнi Яpocлaвa Мудpoгo № 10, 2011
пoлiтикo-iдeoлoгiчниx чинниюв тощо). Цим шляxoм та нишшню тepитopiю Укpaïни пpибyли пpeдcтaвники пpaктичнo вcix eтнociв, включaючи зтачну чacтинy pociян i бeлopyciв (о^бливо y poки пicля Дpyгoï cвiтoвoï вiйни, коли для змiни eтнiчнoгo cклaдy нaceлeння i нeдoпyщeння гoмoгeнiзaцiï нaceлeння Укpaïни викopиcтoвyвaлиcя тaкi racra, як дoпoмoгa y вiдбyдoвi зpyйнoвaнoгo вiйнoю нapoднoгo гocпoдapcтвa, iнтeгpaцiя y единий нapoднoгocпoдapcький кoмплeкc, фopмyвaння едино'1 icтopичнoï cпiльнocтi «paдянcький нapoд»).
Для i^crpe^'i того, як yнacлiдoк мiгpaцiй виникaли eтнiчнi cпiльнoти нa тepитopiï Укpaïни, cлiд згaдaти icтopiю появи дeкiлькox iз ниx. Якщо взяти молдаван (ïx зapaз нaлiчyeтьcя близько 325 тиа), то ïxнi пpeдки пoceлилиcя нa нинiшнiй тepитopiï Y^ai™ щe y V—VI cтoлiттi. А з виниктенням Moлдaвcькoгo Kнязiвcтвa (1359 p.) cпocтepiгaeтьcя мacoвa мiгpaцiя тaмтeшньoгo нaceлeння в VRpa-ïHy, яте в тaкий cпociб pятyвaлocя вщ фeoдaльнoгo гнiтy. Пepeceлeння пiзнiшиx чaciв (XVIII-XIX cтoлiття) пpивeлo до вин^^ния y пpикopдoнниx зoнax вeликoï юлью^^ мoлдaвcькиx пoceлeнь, якi збepiгaютьcя й до ^огодш. Болгари, якi тaкoж нaлeжaть до нaйчиcлeннiшиx мeншин V^aí™, пepeбиpaлиcя cюди по-чинaючи з XVIII ет., втiкaючи вiд тypeцькoгo пoнeвoлeння. Пepшa xвиля поль-^to'i кoлoнiзaцiï (Cxiднa Гaличинa тa жвною мipoю Пpaвoбepeжжя) poзпoчa-лacя y XIVcramiri, a дocить iнтeнcивнi пepeceлeння ноттв Ha тepитopiю Укpa-1ни мaлa мicцe y XVII, XVIII тa пepшiй пoлoвинi XIX етолиъ. Ha cьoгoднi в Укpaïнi нaлiчyeтьcя пoнaд 200 тиc. пoлякiв. Cвреï з'явилжя в Укpaïни тaкoж ут^лщок мiгpaцiï пpeдcтaвникiв цього eтнocy, яю пpoживaли y Пoльщi i y XVI—XVII cтoлiттяx пepeceлилиcя Ha yкpaïнcькi зeмлi. Ocкiльки зa зaкoнoм 1796 p. pocin^R^ ypяд дозволив ш ceлитиcя лишe Ha мicцинax до пpaвoгo бepeгa Днiпpa (тaк звaнa cмyгa ociлocтi), то ocнoвнi üxhí пoceлeння виникaли caмe тут.
Poзceлeння пpeдcтaвникiв iншиx, кpiм yкpaïнcькoгo, erao^ мae cвoï oco6-ливocтi - як пpaвилo, зa пepшиx мiгpaцiйниx xвиль вони ceлилиcя кoмпaктнo (мoлдaвaни, pyмyни, yгopцi тa íh.). Aвтoxтoннe pociйcькe тa бeлapycькe Ha-ceлeння тaкoж вiдзнaчaлocя кoмпaктнicтю poзмiщeння. Oднaк у пiзнiшi пepi-оди poзвиткy cycпiльнo-пoлiтичниx пpoцeciв в Укpaïнi вiдбyвaлиcя пoмiтнi змiни у poзceлeннi. Ниш кoмпaктнi пoceлeння eтнiчниx мeншин збepiгaютьcя у пpикopдoнниx зaxiдниx тa пiвдeннo-зaxiдниx paйoнax Укpaïни (yгopцi, py-муни, мoлдaвaни, бoлгapи, гpeки), Kpимy (pociaH^ кpимcькi тaтapи) тa пeвнoю мipoю cxiдниx oблacтяx (pociяни). Heчиcлeннi кoмпaктнi eтнiчнi пoceлeння виникaють ocтaннiм чacoм в Oдecькiй oблacтi у зв'язку з пoвepнeнням iз дeпopтaцiï шмщв, якi мeшкaли в Укpaïнi до 1940-x poкiв. [2, c. 3-4]
Ocoбливocтi poзвиткy Укpaïни визнaчaють cпeцифiчнicть eтнoпoлiтичнoï cитyaцiï тa ïï вщмшнють у iншиx пoлieтнiчниx кpaïнax:
1) eтнoпoлiтичний peHecaHc нaцioнaльниx мeншин, cтpижнeм якого е по-вepнeння до cвoeï eтнiчнocтi i пepeлaштyвaння Ha взaeмoдiю He з pociйcькoю (як ^ було зa умов pycифiкaцiï, у тому чиcлi в Укpaïнi), a з yкpaïнcькoю eт-шчнютю;
Coцioлoгiя
2) пepeвaжнo диcпepcнe poзмiщeння пpeдcтaвникiв нaцioнaльниx мeншин;
3) icнyвaння дазгачн^ (зa чиceльнicтю i poзмipaми тepитopiï) apeaлiв, дe oднa eтнiчнa мeншинa cклaдae бiльшicть нaceлeння;
4) фopмyвaння нoвиx мeншин нa ocнoвi rax, xto пoвepнyвcя з дeпopтaцiï, a y ^pOTe^rai - тиx, rn;o фopмyвaтимyтьcя iз мiгpaнтiв, якi oтpимyють cтaтyc бiжeнцiв i згoдoм мoжyть пpeтeндyвaти нa гpoмaдянcтвo Укpaïни.
^втою мipoю пepeлiчeнi ocoбливocтi вpaxoвaнo y зaкoнoдaвчиx aктax, якi cтвopюють пpaвoвi зaвaди peaлiзaцiï eтнoпoлiтики Укpaïнcькoï дepжaви, щoдo нaцioнaльниx мeншин. Дo ниx нaлeжaть зaкoни Y^aï™ <^po тацю-нaльнi мeншини в Y^arni» (1992), <^po гpoмaдянcтвo Y^Rpaïm» (1997), <^po бiжeнцiв» (1993), <^po мoви в Укpaïнcькiй PCP» (1989), <^po ocвiтy» тa iн.
Укpaïнa пpиeднaлacь дo Paмкoвoï кoнвeнцiï пpo зaxиcт нaцioнaльниx мeншин (1 тpaвня 1998 p.). Kpiм тoгo, вoнa взялa та ceбe зoбoв'язaння вщ-нocнo дoтpимaння Peкoмeндaцiï Пapлaмeнтcькoï Acaмблeï Paди Cвpoпи № 1201 (1993 p.) - зa виняткoм визнaння кoлeктивниx пpaв нa тepитopiaльнy aвтoнoмiю, щo бaзyeтьcя нa eтнiчниx кpитepiяx (cт. 11 ^oercry дoдaткoвoгo пpoтoкoлy).
Ha чecть Укpaïни cлiд cкaзaти, rn;o дeмoкpaтизaцiя в ycix cфepax життя, вiдмoвa вiд тoтaлiтapнoï cпaдщини, в^уш^ть oзнaк диcкpимiнaцiï, пepш зa вce нa нaцioнaльнoмy Гpyнтi, cпpияють тoлepaнтнoмy cпiвicнyвaнню piзниx нapoдiв. Зaкoнoдaвчo буто зaкpiплeнo нeпpипycтимicть ^^meiß зa eтнiчнoю чи iншoю oзнaкoю. Oднaк ^roa в eкoнoмiцi, бpaк oб'eднyючoï нaцioнaльнoï iдeoлoгiï, aктивнa пoлiтизaцiя eтнociв та тлi piзниx мeнтaльниx пpiopитeтiв oбyмoвили кoнфлiктнicть мiжeтнiчниx вiднocин:
1) шнфлштний пoтeнцiaл пocтpaдянcькoï eтнiчнoï iдeнтифiкaцiï пoлягae в бaгaтoкyльтypaцiï yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa. ^йбшьший пoдiл пpoлягae мiж пpибiчникaми eтнiчнoгo пaтpioтизмy, a в кpaйнix випaдкax - нaцioнaлiзмy, з oднoгo 6o^, a з дpyгoгo - пpиxильникaми «cлoв'янcькoï eднocтi» тa тepи-тopiaльнoгo пaтpioтизмy;
2) пocтiйним джepeлoм та^ута в Укpaïнi e мoвнa бiпoляpнicть. Moвний poзкoл y cycпiльcтвi пepeтвopюeтьcя нa знapяддя пoлiтичнoï бopoтьби. He-збiгaння eтнiчнoï нaлeжнocтi з мoвнoю caмoiдeнтифiкaцieю e cepйoзнoю eт-нoпoлiтичнoю пpoблeмoю. Moвa cтae cильнiшим iдeнтифiкaтopoм, нiж eтнoc;
3) пoляpизaцiя eтнiчниx iнтepeciв y peгioнaльнoмy poзпoдiлi cтвopюe пepeшкoди нa шляxy кoнcoлiдaцiï yкpaïнcькoгo eтнocy;
4) бpaк piвнoвaги мiж збepeжeнням кpeaтивнoгo пoтeнцiaлy yкpaïнcькoï тацп i peaлiзaцieю пpaв iншиx erao^;
5) пoдвiйнa iдeнтичнicть yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa мoжe пopoджyвaти зaпepeчeння нaцioнaльниx цiннocтeй, дeмoнcтpyвaння пpeзиpcтвa дo вcьoгo нaцioнaльнoгo. Звiдcи - нeoбxiднicть cтвopeння пpaвoвoгo мexaнiзмy мiжeт-нiчнoгo кoмпpoмicy як шaнc cтaбiлiзaцiï пpoблeми пoлiкyльтypнocтi, пoдo-лaння кpизoвoгo cтaнy yкpaïнcькoï тащ']';
Веник Haцioнaльнoï юридичнб! aKadeMîi Укрэ/ни iмeнi Яpocлaвa Myдpoгo № 10, 2011
6) бpaк нaцioнaльнoï iдeoлoгiï, здaтнoï кoнcoлiдyвaти нaвкoлo ^eï вceбiч-того poзвиткy Укpaïнcькoï нeзaлeжнoï дepжaви в^ гpoмaдян нeзaлeжнo вiд ïx eтнiчнoгo пoxoджeння. У цьoмy ceнci змeншyвaтимeтьcя poль eтнiчнoгo iдeнтифiкaцiйнoгo чинникa, пocилитьcя вплив нoвиx coцiaльниx ceгмeнтiв cycпiльcтвa;
7) кpизoвicть тa кoнфлiктнicть пocтpaдянcькoï iдeнтифiкaцiï eтнocпiльнoт пoглиблюe cпeцифiкa кoнфeciйнoï crnya^ï, poзмитicть peлiгiйниx yявлeнь. Peлiгiя пepeтвopилacя нa дeзiнтeгpyючий чинник;
8) вщчуття влacнoï нeпoвнoцiннocтi тa як нacлiдoк кoлoнiaльнoï cпaдщи-ни, кoмплeкc y^am^^o! мeншoвapтocтi ycклaднюють пpoцec y^a^^^i нaцioнaльнoï iдeнтифiкaцiï. Kopиcтyючиcь кoлoнiaльнoю cвiдoмicтю y^arn-cькoгo нaceлeння, чacтинa yкpaïнcькoï eлiти зpoбилa cтaвкy нa pocrn^rn кyльтypнi цiннocтi, ocoбливo в pa^rnx з питoмoю чacткoю pociйcькoгo та-ceлeння. Peiдeнтифiкaцiя ^eí чacтини yкpaíнcькoгo coцiyмy - пepшoпpичинa кpизoвиx явищ y ^o^ci cтaнoвлeння нaцioнaльнoí iдeнтичнocтi;
9) cпpoбa чacтини y^am^^o! eлiти нaв'язaти eтнiчнy мoдeль тащ! то-cилилa вияви peгioнaлiзaцií;
10) дoдaткoвими чинникaми eтнiчнoí пoляpизaцií cycпiльcтвa cтaли erao-пoлiтичний peгioнaлiзм y ^иму Ta вияви кpимcькoгo ceпapaтизмy як та^^к пoлiтизaцiï кpимcькoтaтapcькoï eтнiчнocтi. [3; c. 51-52].
Як cвiдчить ^a^^a, бiльшicть eтнiчниx кoнфлiктiв виникae в peзyльтa-tí нeзaдoвoлeння пoтpeб ^ц^^льн^ мeншин у пpeдcтaвництвi íxнix ime-peciв в opгaнax дepжaвнoï влaди Ta yчacтi в пoлiтицi. Дocвiд пoкaзye, щo ic-нують ^итайми чoтиpи шляxи poзв'язaння цieí пpoблeми: пepeдaчa влaди, cпiльнe викopиcтaння пoвнoвaжeнь, плюpaлiзм cиcтeми вибopiв у cфepi кyльтypи, гapмoнiзaцiя гpoмaдcькoгo життя.
nepeda4a влaдu. Пepeвaгa цьoгo cпocoбy пoлягae у тoмy, щo дeякi юэн-флiкти cтaють cпpaвoю peгioнiв, a ^шр у цьoмy paзi мoжe вiдiгpaвaти poль нeyпepeджeнoгo cyддi. Kлacичним пpиклaдoм e швeйцapcькa cиcтeмa кoнфe-дepaцií кaнтoнiв. Paзoм c цим зaзнaчимo, щo пepeдaчa влaди мoжe пpивecти дo нoвиx кoнфлiктiв. ^ пoв'язaнo з тим, щo cтвopeння нoвиx дepжaв у paмкax фeдepaцií пopoджye нoвi мeншини i нoвi вимoги нeзaлeжнocтi. Бeз нaдiйнoгo зaxиcтy зaгaльниx гpoмaдянcькиx пpaв пepeдaчa влaди мoжe тaкoж пpизвecти дo винищyвaльниx мiжycoбиць Ta eтнiчниx чиcтoк.
СпЫь^ вuкopucmaння noвнoвaжeнь пepeдбaчae, щo ви eтнiчнi гpyпи пpeдcтaвлeнi у влaдниx cтpyктypax. Oднa з cиcтeм Taraoro пpeдcтaвництвa дicтaлa нaзвy «кoнcoциaлiзм»: визтання вимoг ycix eтнiчниx гpyп oфopмлю-eтьcя чepeз cтвopeння ypядy з пpeдcтaвникiв eлiт ключoвиx гpyп, ^и цьoмy íxнi дoмaгaння poзглядaютьcя ^ як бeзпepeчнi пpинципи, a як гpyпoвi iнтe-pecи. Ocнoвнi нeдoлiки цieí cиcтeми пoв'язaнi з Tpy^orn^^ щo виникaють пiд чac вибopiв, кoнкypeнцieю чepeз вiдпoвiдaльнi пocaди, a тaкoж мoжливi-cтю вcтaнoвлeння диктaтypи eлiт.
Соц1олог1я
Плюрал1стична система вибор1в. Найпоширен!шою формою е пропор-ц!йне представництво. Можливе прийняття особливих правил, що перешко-джають формуванню уряду на в!дверто етн!чн!й чи рел!г!йн!й основ! ! ви-магають, аби кер!вники вс!х парт!й походили з р!зних етн!чних груп. Продумана система вибор!в може сприяти створенню м!жетн!чних альянс!в.
Державна полШика в галузг культуры. Етн!чн! конфл!кти нер!дко базу-ються на стереотипах, м!фах, забобонах. Тому в багатьох кра'нах уводяться загальнонац!ональн! програми осв!ти з метою формування едино! св!домост!. Для цього класи у школах формуються з представник!в р!зних етн!чних груп, розробляються методики формування толерантност! в р!зних в!кових групах ! соц!альних верствах населення, вживають заходи щодо тдвищення по!н-формованост! про р1зн1 культурн! традицп в багатоетн1чних рег1онах.
У зв'язку з цим доречно звернутися до рекомендацп Ком!сп з прав люди-ни (П!дком!с!я з питань запоб!гання дискрим!нац!'1 та захисту меншин) Еко-ном!чно'1 та Соц!ально'1 Ради ООН. Зокрема, в Рекомендац!ях говориться про доц!льн!сть включення до навчальних план!в ус!х держав навчання толерант-ност! представник!в ус!х груп, ознайомлення груп б!льшост! населення з культурами груп меншин у такий спос!б, аби вони могли усв!домити ц!нн!сть цих культур як джерела збагачення сусп!льства в ц!лому. Кр!м того, пункт 12 за-значених Рекомендац!й передбачае: «Представники р!зних груп повинн! ко-ристуватися правом участ! на основ! сво!х власних культури ! мови в культурному житт! громади, створювати твори мистецтва ! робити внесок у розвиток науки та послуговуватися цими творами й результатами наукового прогресу, охороняти свою культурну спадщину ! традицп', мати власн! засоби !нформа-цп та !нш! засоби комун!кацп, на основ! р!вност! мати доступ до державних або громадських засоб!в масово! !нформац!1» [4, с. 4].
Сьогодн! вже можна говорити про деяк! реал!зован! можливост! задово-лення потреб етн!чних меншин. Нин! в Укра'1н! зареестровано близько 270 нац!ональних культурних товариств, у тому числ! 23 !з всеукра'инським статусом. За '1'хньою !н!ц!ативою створюються культурн! центри, в!дкриваються класи, запроваджуються факультативи, нед!льн! школи для вивчення етн!чних мов, !стор!'1 та культури меншин, проводяться етн!чн! фестивал! тощо. Станом на 2002 р. в Украш! функц!онував 21 млн загальноосв!тн!х навчальних за-клад!в, з них з рос!йською мовою навчання - 1935 (1934,5 тис. учн!в). На-вчання укра'1нською ! рос!йською мовами зд!йснювалося у 2235 навчальних закладах. Рос!йську мову як предмет вивчали 1807 тис. учн!в. Нин! в кра'1н! д!ють 30 рос!йських театр!в. У б!бл!отеках з!брано понад 440 млн прим!рни-к!в л!тератури рос!йською мовою (55 % загального фонду). За даними Книж-ково'1 палати Укра'ни, у 2002 р. рос!йською мовою видано 3016 одиниць книг [5, с. 13, 15].
Сформовано мережу навчальних заклад!в, у тому числ! тих, що дають вищу осв!ту, у м!сцях компактного поселення представник!в етн!чних меншин:
BiœuK Haцioнaльнoï юpuдuчнoï aкaдeмïi Укpaïнu iмeнi Яpocлaвa Myдpoгo № 10, 2011
зoкpeмa, Бepeгiвcький пeдaгoгiчний iнcтитyт y Зaкapпaтcькiй oблacтi (yгopcькa мoвa нaвчaння), Бoлгpaдcькa гiмнaзiя з yкpaíнcькoю Ta бoлгapcькoю мoвaми нaвчaння в Oдecькiй oблacтi, Бoян-Глинcькa pyмyнoмoвнa гiмнaзiя y Hoвoceлицькoмy paйoнi, Moльницький Ta Kapaнчiвcький лiцeí y Ditóo^-кoмy pa^m Чepнiвeцькoí oблacтi.
Зaвдяки дiяльнocтi гoлoвнoï cпeцiaлiзoвaнoï peдaкцiï в Kиeвi Ta в^д^в^д-ниx peдaкцiй видaвництв «Taвpiя», «Оч», «Kaprara», «Kaмeняp», «Maяк», «^paTOp», «Дoнбac» п'ятий piк фyнкцioнye дepжaвнa cиcтeмa зaдoвoлeння пoтpeб y лiтepaтypi piзниx нaцioнaльнocтeй нa ocнoвi щopiчнoï Дepжaвнoí пpoгpaми. Зa ocтaннi тpи poки пoбaчили cвiт близькo 260 нозв видaнь, тд-pyчникiв i нaвчaльниx пociбникiв, книжек для ди^й, якi вийшли 22 мoвaми eтнiчниx мeншин. Для yчнiв 1-11 кта^в нaдpyкoвaнo пiдpyчники i нaвчaльнi пociбники пoльcькoю, нiмeцькoю, yгopcькoю Ta pyмyнcькoю мoвaми.
Moвaми eтнiчниx мeншин видaeтьcя близькo 1416 нaзв гaзeт, з ниx 1356 -pociйcькoю мoвoю. Зa paxyнoк бюджeтниx acигнyвaнь дpyкyютьcя дoдaтки дo пapлaмeнтcькoï гaзeти «Гoлoc Укpaïни»: бoлгapcькoю мoвoю - «Poдeн кpaй», пoльcькoю - «Дзeнiк Kiйoвcькi», eвpeйcькoю - «Cвpeйcькi вютЬ>, вь pмeнcькoю - «Apaгaц», pyмyнcькoю - «Koнкopдiя», нiмeцькoю - «Дoйчe га-нaл», кpимcькoтaтapcькoю - «Гoлoc Kpимy».
Пpи нaцioнaльнo-кyльтypниx тoвapиcтвax cтвopeнo близькo 2 тиc. кoлeк-тивiв xyдoжньoï caмoдiяльнocтi, cepeд ниx tí, як вжe здoбyли визнaння да тiльки у cвoeмy eтнiчнoмy cepeдoвищi, a й у зaгaльнoyкpaïнcькoмy кoнтeкcтi, a пoдeкoли й пoзa мeжaми Y^arn^ фoльклopний aнcaмбль «Шaтлик» даль-cькoгo тoвapиcтвa «Згoдa», тaтapcький вoкaльний aнcaмбль «Бaнiм Бaнoт». Kyльтypнo-миcтeцькi тpaдицiï piзниx eтнociв пpeдcтaвляють eвpeйcький TeaTp «Maзлтoв», eвpeйcький музичний TeaTp «Штepн», цигaнcький TeaTp «Poмaнc» у м. Kиeвi, кpимcькoтaтapcький музичний TeaTp у м. Ciмфepoпoлi, yгopcький TeaTp у м. Бepгoвoмy Зaкapпaтcькoí oблacтi.
Bucнoвкu.
1. Aктивiзaцiя нaцioнaльниx мeншин i eтнiчнi кoнфлiкти знaчнoю мipoю зyмoвлeнi poзбiжнicтю тepитopiaльниx кopдoнiв з eтнiчними, a тaкoж нepiв-нicтю i eкoнoмiчнoю мapгiнaлiзaцieю eтнiчниx гpyп.
2. Ocнoвнi вимoги нaцioнaльниx мeншин мoжyть бути poзглянyтi в кoн-Te^Ti ocнoвниx пpaв людини. Пpoтe пocтaнoвкa i oбгoвopeння пpoблeми кoлeктивниx пpaв eтнiчниx гpyп e aктyaльним зaвдaнням i пoтpeбye вceбiч-нoгo вивчeння.
3. Бiльшicть eтнiчниx кoнфлiктiв e нacлiдкoм нepiвнoмipнoгo poзвиткy eтнiчниx груп. Двa ocнoвнi cпocoби пoдoлaння ^eï нepiвнocтi - пpoпopцiй-нicть i тезт^т дй, якi пepeдбaчaють poзпoдiл coцiaльниx блaг зa гpyпaми взд^в^то дo ïx чacтки в нaceлeннi, цiльoвy пiдтpимкy пeвниx гpyп i виpiв-нювaння coцiaльнoгo диcбaлaнcy шляxoм зaпpoвaджeння квoт aбo cпeцiaль-нoгo cyбcидyвaння.
Cоцiологiя
4. Розгляд у взаемозв'язку проблеми захисту прав нацюнальних меншин i врегулювання етшчних конфлш^в дають змогу не тшьки виявити глибинш причини мiжнацiональних зiткнень, а й ефективно впливати на конфлiктну си-туащю з метою зниження мiжетнiчноí напруженост й урегулювання конфлшту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Нацюнальний склад населення Украши та його мовш ознаки. За даними Всеукра-íнського перепису населення 2001 року. - К., 2003. - 373 с.
2. Свтух В. Б. Нацюнальш меншини - об'ект державно! етнополггики / В. Б. Свтух // Укр. Географ. журн. - 2007. - № 3. - С. 5-9.
3. Кривицька О. Конфлштний вимiр етнонацюнального розвитку Украши / О. Кри-вицька // Полгг. менеджмент. - 2005. - № 3 - С. 42-62.
4. Захист меншин. Mожливi шляхи й засоби полегшення мирного й конструктивного розршення проблем, пов'язаних iз меншинами. Рекомендацп // Е / CN. 4 / Sub 2 / 1993 / 34 / Add. 4.
5. Miжнацiональнi вщносини та задоволення етнокультурних потреб нацюнальних меншин в Украíнi. Державний комiтет Укра!'ни у справах нацюнальностей та мi-грацП. - К., 2002. - 325 с.
ПРАВА НАЦИОНАЛЬНЫХ МЕНЬШИНСТВ И ЭТНИЧЕСКИЕ
КОНФЛИКТЫ В УКРАИНЕ
Климова Г. П.
Проанализированы пути формирования полиэтничности населения и размещения этнических групп в Украине. Рассмотрены правовые предпосылки реализации этнополитики Украинского государства в отношении национальных меньшинств. Исследованы проблемы защиты прав национальных меньшинств во взаимосвязи с урегулированием этнических конфликтов.
Ключевые слова: нация, этнос, межнациональные отношения, межнациональные конфликты, этнополитика.
RIGHTS FOR THE NATIONAL MINORITIES AND ETHNIC CONFLICTS ON UKRAINE
Klimova G. P.
The ways of forming of polietnichnost population and placing of ethnic groups on Ukraine are analyzed, legal pre-conditions of realization of the etnopolitic Ukrainian state in regard to the national minorities are considered, the problems of defence of rights for the national minorities in intercommunication with the settlement of ethnic conflicts are explored. Keywords: nation, etnos, international relations, international conflicts, etnopolitika.
