CC BY
70
державами, що на разг е неможливим, адже динамгка створення додаткових глобальных громадянсъких структур залишаетъся поргвняно високою.
Ключов1 слова: громадянське сустльство, глобальне громадянське сустльство, национальна держава, мгжнароднг вгдносини.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Антонюк О.В., д.полт.н, проф.; Булик М.В., к.полгт.н, доц.
УДК 323.15(71)(045)
A.B. Трофименко
ETHI4HI МЕНШИНИ ЯК СУБ'СКТИ ЛОБ1ЮВАННЯ B КАНАД1
У роботг автор дослгджуе роль етнгчних меншин Канади у формувант внутргшньог та зовтшньог полтики крагни. Дослгджуеться вплив англоканадського, франкоканадського та аборигенного населення на ухвалення полгтичних ргшень у Канадг, виокремлено основнг етшчш лобг-групи та гх оргашзацгг. Основна увага присвячена iзрагльському лобг, дгяльшсть якого характеризуеться найбтьшою актившстю та ефектившстю. Кргм того, проаналгзована дгяльшсть арабськог та китайськог лобг-груп, а також дослгджена вага украгнських канадщв, гх роль у формуваннг полтики Канади вгдносно Украгни.
Ключов1 слова: лобгювання, етшчш меншини, етшчний лобгзм, лобг-групи, англоканадцг, франкоканадцг, гндгйцг, метиси, гнугти.
В умовах штенсифшацп глобал1зацшних процеав у XXI ст., геопол1тичних, економ1чних та соцюкультурних трансформацш актуал1зуються етнонацюнальш процеси, що вщбуваються в яюсно нових пол1тичних, культурних, шформацшних умовах. Той чи шший етнос прагне щентифшувати себе i свш певний статус на основ! мови, раси, релт'1, i намагасться це зробити в суперницта з домшуючою нащею i владою краши перебування. 3 огляду на це, щкавим е дослщження д!яльност! етшчних груп у 1х прагненн здшснити вплив на ршення державних структур краши свого перебування, що стосуються як внутршньо! (сощально-економ1чш та культуры умови розвитку етшчно! меншини), так i зовшшньо! полтики ^жнародт вщносини м!ж крашою перебування та крашою походження).
Така д!яльшсть етшчних меншин характеризуеться поняттям «етшчний лоб!зм». Етшчний лоб!зм являе собою форму представництва та захисту штереав нацюнально! держави 11 етшчними меншинами закордоном шляхом формування лоб!, суспшьних угруповань, що впливають на розвиток краши перебування. Д!аспори як етшчне лоб! е явищем не лише нацюнальним, а й пол^ичним i сощальним. Етшчш меншини для захисту сво1х штереав об'еднуються в групи впливу i стають учасниками транснацiональних мереж. У нових геопол^ичних умовах доби глобалiзацп дiаспори набувають пол^ично! суб'ектностi, стають самостшними впливовими геополiтичними акторами, у той же час нацюнальш держави втрачають монополш у зовшшньопол^ичнш д1яльносп [11].
Особливе мiсце займають етшчш лоб1 в багатонацiональних державах. Батьювщиною етнiчного ло6!зму вважають Сполученi Штати Америки, процеси «етшчного вщродження», що вщбуваються в крш'ш з початку 1960-х роюв обумовили зростання культурного, поличного та економiчного впливу нацюнальних груп, у
131
ISSN 2226-2830 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ICTOPIЯ. ПOЛITOЛOГIЯ, 2014, Bm. 9
peзyльтaтi cьoгoднi зoвнiшня пoлiтикa ща дepжaви знaчним чинoм вiдoбpaжae цiлecпpямoвaнi зycилля ïï eтнiчниx ^уп. Пpoтe в нaшiй poбoтi ми poзглянeмo мснш вивчeний eтнiчний лoбiзм, щo мae мicцe в пiвнiчнoгo cyciдa CШA - Kaнaди.
Aктyaльнicть дocлiджeння eтнiчнoгo лoбiзмy в Kaнaдi пoв'язaнa з двoмa ocнoвними фaктopaми. Пo-пepшe, нaйбiльш яcкpaвoю тa cпeцифiчнoю pиcoю кaнaдcькoгo cycпiльcтвa e йoгo eтнoкyльтypнa мoзaïчнicть, виpaжeнa в тому, щo жoднa eтнiчнa гpyпa ^тадщв нe cклaдae бiльшicть нaceлeння ^ai™. Пopяд з двoмa нaйбiльшими eтнiчними гpyпaми aнглoкaнaдцями тa фpaнкoкaнaдцями - «нapoдaми-зacнoвникaми» ^arn^ пpoживae щe бiля coтнi eтнiчниx гpyп, для poзвиткy якиx ^ama cтвopюe OTpraTOrni coцioкyльтypнi yмoви. Kaнaдa - ^arna мeншин, пoв'язaниx зaгaльнoнaцioнaльнoю iдeeю, пpoтe члeни циx мeншин, ввaжaючи ceбe кaнaдцями, пiдкpecлюють cвoю нaлeжнicть дo eтнiчнoï гpyпи i нe пpaгнyть дo acимiляцiï з iншими рутами.
Пo-дpyгe, Kaнaдa нa cьoгoднi мae oднy з нaйбiльш шиpoкиx тa poзвинyтиx нopмaтивнo-пpaвoвиx бaз y cфepi лoбiювaння пoлiтичниx iнтepeciв з ypaxyвaнням 25-piчнoгo дocвiдy зacтocyвaння. У дoпoвiдi Пapлaмeнтcькoï acaмблeï Paди Gвpoпи «Лoбiювaння y дeмoкpaтичнoмy cyra^cm» вщ 5 чepвня 2009 poкy cтвepджyeтьcя, щo мoдeль peгyлювaння лoбiювaння в Kaнaдi e oднieю з тайбшьш eфeктивниx тa дieвиx. Ця мoдeль зaбeзпeчye piвний тa cпpaвeдливий дocтyп для вcix гpyп cycпiльcтвa, включaючи eтнiчнi мeншини, дo пpoцeciв кepiвництвa дepжaвoю шляxoм пpocyвaння влacниx iнтepeciв.
Oб'eктoм дaнoгo дocлiджeння e ^o^c лoбiювaння в Kaнaдi, пpeдмeтoм e eтнiчнi мeншини як cyб'eкти ^.oro пpoцecy, ïx дiяльнicть з мeтoю впливу нa дepжaвнi opгaни влaди для пpocyвaння як влacниx iнтepeciв, тaк i iнтepeciв ^шни cвoгo пoxoджeння. Meтa ща cтaттi - дocлiдити вплив eтнiчниx мeншин ^тади нa фopмyвaння ïï внyтpiшньoï тa зoвнiшньoï пoлiтики, виoкpeмити ocнoвнi eтнiчнi лoбi тa ïx opгaнiзaцiï.
Лoбiзм, йoгo фopми тa зaкoнoдaвчe peгyлювaння e дocить aктyaльними тeмaми, яким пpиcвячeнo низку фyндaмeнтaльниx poбiт дocлiдникiв. He виключeнням e й y^arn^M дocлiдники, якi пpoтягoм ocтaннix po^ з aктyaлiзaцieю питaння лeгiтимaцiï лoбiзмy в Укpaïнi yce чacтiшe звepтaютьcя дo вивчeння ^eï тeми. Ta^ цiй пpoблeмi пpиcвячeнi дocлiджeння Ю. Зущига, K. Mixeeвoï, P. Maцкeвичa, G. Tиxoмиpoвoï, B. Cepгeeвa, B. Hecтepoвичa тa низки iншиx yкpaïнcькиx вчeниx.
Пpoблeмa ж eтнiчнoгo лoбiзмy в Kaнaдi нe знaйшлa cвoгo вiдoбpaжeння в poбoтax y^^m^^x дocлiдникiв. Icтopioгpaфiчнoю бaзoю нaшoï cтaттi стали poбoти кaнaдcькиx дocлiдникiв, cepeд якик мoжнa виoкpeмити poбoти П. Eймca, I. Eнглepa, H. Kaпнepa, I. Piддeлл-Дiкcoнa, Дж. Cмiтa.
Eтнiчнe лoбi вiдiгpae вaжливy poль пpи yxвaлeннi пoлiтичниx piшeнь y Kaнaдi, де cтocyeтьcя як внyтpiшньoï пoлiтики в питaнняx piвнocтi пpaв y piзниx cфepax життя cycпiльcтвa, тaк i в cфepi зoвнiшньoï пoлiтики ^arn^ виpoбки ïï пpiopитeтниx нaпpямкiв. Щ^ в 60 - 70-тi pom XX ст. виpiшaльний вплив та cитyaцiю в ^ami тa ïï зoвнiшню пoлiтикy мaлo cпiввiднoшeння двox нaйбiльшиx eтнiчниx гpyп -aнглoкaнaдцiв тa фpaнкoкaнaдцiв.
Щo cтocyeтьcя фpaнкoкaнaдcькoгo чинникa, тo пiд йoгo впливoм в 1970-тi poки в зoвнiшнiй пoлiтицi Kaнaди виник нoвий нaпpям - cтocyнки з Фpaнкoфoнieю (плaтфopмa cпiвpoбiтництвa Фpaнцiï з фpaнкoмoвними кpaïнaми, включaючи ïï кoлишнi кoлoнiï в Aфpицi, Aзiï i Aмepицi). Швидкий poзвитoк cтocyнкiв Kaнaди з кpaïнaми Лaтинcькoï Aмepики в 90-тi pom, нaпoлeгливicть Oттaви в пpaгнeннi дoмaгaтиcя peaлiзaцiï плaнy Opгaнiзaцiï aмepикaнcькиx дepжaв (OAД) зi cтвopeння
Панамерикансько'1 зони в1льно'1 торпвл! (ФТАА) неабиякою м!рою пояснюються р!шучою тдтримкою Ц1е'1 пол!тики з боку Квебеку [14, с. 81].
У свою чергу, англомовна частина населення юторично лоб!ювала стратепчне партнерство з Великобриташею, ствроб!тництво в рамках Британсько'1 Ствдружносп та формальний патронат монарха Великобритании
Сьогодш на пол!тику федерального уряду, окр!м англо-, франкомовного населення та аборигешв, пом!тний вплив здшснюе ще цший ряд етшчних груп. У Канад! проживають представники бшьше сотш етшчних спшьнот. У результат! проведення з початку 1970-х роюв пол!тики мультикультурносп в Канад! сформувався, вщмшний вщ американського «плавильного котла», ландшафт культурного простору, у якому тдтримуеться принцип культурно'1 р!зномаштносп, свободи виразу та толерантного вщношення до представниюв р!зних культур. Оргашзацп канадщв еврейського, !талшського, украшського, в!рменського, польського, китайського i шшого походження вир!шують долю вибор!в в багатьох виборчих округах, i це вимушуе уряд, що стать у влади, враховувати штереси р!зних нац!ональних груп в реал!зацп пол!тики держави [14, с. 68].
Багатоетшчний склад населення i колошальне минуле краши багато в чому пояснюють тдвищену увагу i ствчутливе в!дношення до кран, що розвиваються, надання ютотно!' економ!чно'1 допомоги 1'х розвитку, широку миротворчу д!яльн!сть, що характерн! для канадсько'1 зовшшньо'1 пол!тики.
Не мае сумн!ву, що нов! !мм!гранти та б!женц!, як i канадщ, б!льше зац!кавлен! в вир!шенш внутр!шньопол!тичних проблем, н!ж зовшшньопол^ичних. Канадська етнокультурна рада (Canadian Ethnocultural Council), що об'еднуе 32 нацюнально-культурн! оргашзацп, концентруе увагу на пол!тичне лобiювання та осв!тню д!яльшсть з метою розвитку мультикультурал!зму в Канад! та забезпечення всеб!чно'' р!вно'' участ! етноменшин у сусп!льств!. Бшьшють ïï контакт!в з урядовими структурами стосуються внутр!шньопол!тичних питань, таких як осв!та, охорона прац!, охорона здоров'я, культурш питання тощо [6].
Проте бшьшють неурядових етн!чних оргашзацш прагнуть не обмежувати св!й вплив тшьки внутр!шньою пол!тикою i спрямовують д!яльшсть на захист !нтерес!в краши свого походження, впливаючи на канадську зовшшню пол!тику. Прагнучи п!двищити ефектившсть свое'' д!яльност!, ц! оргашзацп шукають тдтримку серед владних пол!тик!в, висувають представниюв свое'' етн!чно'' групи на посади в органах державно'' влади, обирають лщер!в, як! розум!ють як домогтися доступу до нормотворчого процесу. При цьому, устшшсть rid чи шшо'1' етн!чно'' групи в ïï прагненш зд!йснити вплив на пол!тику краши не обов'язково залежить вщ демограф!чних показник!в. Св!дченням цього е еврейська громада, яка, складаючи тшьки 1 % населення Канади (25 етшчна група краши за чисельшстю), е найбшьш впливовою та устшною лоб!стською групою серед етн!чних меншин краши.
1зрашьське лоб! почало набирати силу в Канад! ще у 70-х роках XX ст., за час!в прем'ерства П'ера Трюдо, коли у результат! тдтримки Палестини тсля Шестиденноï вшни !зрашьське лоб! розпочало тиск на П. Трюдо, домагаючись тдтримки з його боку штереав евреïв, нав!ть якщо вони суперечать суспшьнш думц!. Для протидп антшзрашьским та антис!он!стським настроям Канадська сюшстська орган!зац!я (Canadian Zionist Organization), Канадський еврейський конгрес (Canadian Jewish Congress) та оргашзащя «Бней-Брит» (B'nai B'rith) заснували у 1970 р. Канадсько-!зрашьський ком!тет (Canadian Jewish Congress). У результат! д!яльносп !зрашьського лоб! у цей перюд було призначено першого еврейського мшютра (Херберта Грейя), першого еврейського суддю Верховного суду (Бора Ласкша), першого еврейського
133
секретаря прем'ер-мшютра (Джека Остша), першого еврейського представника в Гаазькому суд! (Максвелла Коуена), а також першого заступника мшютра зовшшшх справ (Алана Котл1еба - 1977 - 1981 рр.), який тзшше став першим канадським послом у Вашингтон! еврейсько! нацюнальносп [4].
Важливу роль з1грали еврейсью об'еднання i у трансформацп канадсько! зовшшньо! полтики С. Харпера, який зайнявши пост прем'ер-мшютр! з 2006 року спрямував канадську пол!тику в про!зра!льське русло, вщмовившись вщ довготривало! нейтрально! позицп краши в арабсько-!зра!льському конфлшть За його прем'ерства Канада перетворилась на одну з найбшьших про-!зра!льських кра'н св!ту. Так, тд час бойових дш м!ж 1зра!лем та Хезболла в Л1ваш вл!тку 2006 року прем'ер-мшютр виступив у тдтримку права 1зра!лю на захист, звинувачуючи Хезболла у вшш та смерт цившьного населення в Л1ваш, i не тдтримала заклики до негайного припинення вогню.
Канада також демонструе тдтримку 1зра!лю в ООН, бойкотувавши Конференщю ООН з боротьби з расизмом «Дурбан 2» у 2008 р. та «Дурбан 3» у 2011 р., яка на думку !зра!льсько! сторони використовуеться арабськими крашами для нападок на 1зра!ль. За тдтримку 1зра!лю в структурах ООН Конференщя президент головних американських оргашзацш евре'в присудила С. Харперу спещальну нагороду. Ще одним свщченням безстрно! про-!зра!льсько! позицп Канади стала заява заступника мшютра зовшшшх справ Канади Итера Кента на початку 2010 року, про те, що будь-яка атака на 1зра!ль буде вважатися атакою на Канаду. У вщповщь мшютр зовшшшх справ 1зра!лю Ав!гдор Л!берман вщзначив: «Сьогодш важко знайти бшьш дружню до 1зра!лю кра!ну, шж Канада, жодна кра'на в свт не демонструвала таке повне розумшня нашого народу» [7].
На початку 2014 року вщбулася юторична под!я в двостороншх вщносинах Канади та 1зра!лю - вперше канадський лщер виступив у Кнесет 1зра!лю. Пщ час свого виступу 20 ачня 2014 року С. Харпер засудив спроби делегитимацп 1зра!лю на м!жнароднш арен!, наголосивши: «У демократичнш ам'! народ!в 1зра!ль символ!зуе цшносп, у як! в!рить мш уряд, i т принципи, як! керують нашим нацюнальним життям. I тому - кр!зь вогонь та воду - Канада буде стояти з вами плечем до плеча» [9].
Такий усшшний результат лобютсько! д1яльносп еврейсько! етшчно! меншини в Канад! пояснюеться ii однорщшстю, наявшстю одше! спшьно! мети, а також скоординовашстю д1яльносп багаточисленних об'еднань евре'в у Канад^ серед яких можна виокремити Канадський еврейський конгрес (Canadian Jewish Congress), Незалежний еврейський голос (Independent Jewish Voices), Асощащя еврейсько! колошзацп (Jewish Colonization Association), Канадський ком!тет еврейських пол!тичних питань (Canadian Jewish Political Affairs Committee), Центр !зра!льських та еврейських справ (Centre for Israel and Jewish Affairs), Федеращя евре'в Швшчно! Америки (Jewish Federations of North America), Л!га захисту евре'в (Jewish Defence League) тощо.
1снуе ! шша думка щодо секрету устшносп д!яльносп !зра!льського лоб! в Канад!, поширена в канадських пол!тичних колах. Так, на думку канадського досл!дника та пол!тичного актив!ста I. Енглера усп!шна д!яльн!сть !зра!льського лоб! в Канад! пояснюеться тим, що еврейськ! лоб!сти д!ють у сприятливому пол!тичному кл1мат1, «стукаючи у вже вщкрстп дверЬ> [2]. Тобто канадська про-!зра!льська позищя полтики кра'ни на Ближньому Сход! пояснюеться не стшьки просуванням штереав 1зра!лю еврейською етшчною меншиною, скшьки державними штересами само! Канади на двох р!внях. По-перше економ!чними штересами, адже розвиток економ!чного ствроб1тництва з 1зра!лем, з яким укладена угода про вшьну торпвлю, кооперащя у
134
в!йськов!й, торг!вельн!й, гуман!тарн!й та шших сферах, значно переважае ствроб!тництво з арабськими крашами, економ!ка яких переживае глибоку кризу. Подруге, пщтримка 1зрашю на м!жнародн!й арен! значно пщвищуе авторитет краши як приб!чника в!льного св!ту, морального лщера, зб!льшуе ïï глобальний вплив, перетворюе Канаду на крашу, з якою потр!бно рахуватися [3].
3 огляду на вищезазначене, не дивним виявляеться той факт, що етшчна громада араб!в при чисельнш переваз! (бшя 1 млн. ос!б, що складае 3,2% канадського населення) значно менш устшна в свош лоб!стськ!й д!яльность До того ж арабськ! канадщ на в!дм!ну в!д еврейсь^ громади не вщр!зняються однодумн!стю, особливо в питаннях близькосхiдноï пол!тики, адже в питаннях р!вносп прав та расовоï дискримшацп, особливо п!сля под!й 11 вересня, набагато легше знайти консенсус л!ванським та сиршським канадцями, шж у питанн! бажаного вир!шення довготривалоï ворожби м!ж ■«тми крашами.
Одшею з найб!льш в!домих арабських лобьгруп у Канад! е Федерац!я канадських араб!в (Canadian Arab Federation), вщома своею жорсткою критикою канадського уряду за його про^зрашьську позиц!ю. Оргашзащя пер!одично розсилае листи канадським парламентарям, скандально висловлюеться в 3MI, звинувачуючи члешв парламенту в зрад! своему боргу. Бшьш того, Федерац!я канадських араб!в у 2010 роц! стала вщомою i за межами Канади, розгорнувши активну д!яльшсть, лоб!юючи в шститутах ООН проти надання Канад! крюла в Рад! Безпеки зазначеноï оргашзацп. У своему електронному лист!, розюланому членам Генеральноï Асамблеï i опублшованому на веб-стор!нц! Al-Jazeera, лщер Федерацп канадських араб!в Кхалед Муамар зазначив 15 причин, чому Канада не мае отримати членство, наголосивши, що, отримавши крюло в РБ ООН, Канада використае це проти араб!в та мусульман всього св!ту [5].
Велику етшчну групу, що також вщр!зняеться активною лобютською д!яльшстю, складають китайщ, як! почали !мм!грувати до Канади ще в XIX ст. у пошуках роботи. Серед китайських оргашзацш, що лоб!юють в уряд!, можна виокремити Канадську нащональну раду китайщв (Chinese Canadian National Council), Асощащю канадських п!дприемц!в китайського походження (Association of Chinese Canadian Entrepreneurs), Асощащю китайських спещалю^в Канади (Chinese Professionals Association of Canada) тощо. U,i оргашзацп здшснюють контакти з урядовцями як з приводу расових вщносин, iммiграцiйноï пол!тики, прав людини, питань осв!ти та працевлаштування, культурних питань, так i стосовно дшових вщносин, учасп в економ!чних процесах з метою зм!цнення конкурентоспроможносп китайського б!знесу як на канадському, так i на глобальному ринку.
Пом!тну д!яльшсть проводять в Канад! i украИнсью органiзацiï, як! в краïнi нараховують бшя тисячь Украïнськi канадц!, у тому чист пол!тичн! та дшов! кола, п!дтримують !сторичн! зв'язки з Украшою, тим самим виступаючи украшським лоб! як у внутр!шн!й, так i у зовшшнш пол!тиц! краши.
Складаючи дев'яту за кшькютю етшчну групу (бшя 1,2 млн. украшщв), украшська д!аспора грае активну роль у пол!тичному житт! канадського суспшьства. Найб!льш в!домими украïнськими орган!зац!ями в Канад! е Конгрес украшщв Канади (Ukrainian Canadian Congress), Л!га украшщв Канади (League of Ukrainian Canadians), Асощащя об'еднаних канадських украшщв (Association of United Ukrainian Canadians), Союз украшського студентства Канади (Ukrainian Canadian Students' Union). Кр!м цих основних оргашзацш д!е ще цша низка об'еднань украïнськоï молод!, жшок, вшськових, це: Джерело iнформацiï про Украшу i украшщв, Канадсько-украшська !мм!грац!йна служба (Торонто, Онтарю), Сп!лка украïнськоï молод! Канади, Товариство колишшх вояк!в УПА, Украïнсько-канадська асоц!ац!я громадянських прав,
135
ISSN 2226-2830 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO УHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ICTOPIЯ. ПOЛITOЛOГIЯ, 2014, Bm. 9
Укpaïнcькo-кaнaдcькa cycпiльнa cлyжбa (Toporno, Oнтapio), Укpaïнcькa мoлoдiжнa acoцiaцiя ^тади "^acr", Лiгa yкpaïнoк Kaнaди, тoщo.
Kpiм дiяльнocтi циx opгaнiзaцiй, вaжливo пiдкpecлити yчacть кaнaдцiв yкpaïнcькoгo пoxoджeння в кepiвництвi ^aí™, нaйбiльш вiдoмими з якиx e Eдвapд Cтeльмax, щo пpoтягoм 2006 - 2011 pp. oбiймaв пocaдy пpeм'epa Aльбepти, a тaкoж 24-й гeнepaл-гyбepнaтop Kaнaди Paмoн Джoн Гнaтiшин (1990 - 1995 pp.) [10].
Beликa пoлiтичнa тa eкoнoмiчнa вaгa yкpaïнcькoï дiacпopи в Kaнaдi бaгaтo в чoмy визнaчилa aктивнy пiдтpимкy У^шни пiд чac пoлiтичнoï кpизи, щo poзгopнyлacя в лиcтoпaдi 2013 po^. З caмoгo пoчaткy Gвpoмaйдaнy в Kиeвi yкpaïнcькi кaнaдцi 6ули йoгo aктивними пpиxильникaми. Зa cлoвaми пpeдcтaвницi Koнгpecy у^тн^в Kaнaди ^ди Пpoкoпiв пepeвaжнa бiльшicть 1,2 млн. у^тн^в y Kaнaдi пiдтpимyють Gвpoмaйдaн i Mcrpoem пpoти Пpeзидeнтa B. Янyкoвичa [1].
A^ií coлiдapнocтi з у^^'н^кими мiтингyвaльникaми пpoвeли «^rnra yкpaïнcькoï мoлoдi» y Eдмoнтoнi тa yчacники y^arn^^'í двoмoвнoï пpoгpaми y Шepвyд ^p^. Aктивнo дoпoмaгaлa кив^ким пpoтecтyвaльникaм i y^arn^^ гpoмaдa Baнкyвepa, дe та пoтpeби «€вpoмaйдaнy» зiбpaли пoнaд 800 кaнaдcькиx дoлapiв. Beликy дiяльнicть та пiдтpимкy eвpoмaйдaнiвцiв poзгopнyв Koнгpec у^тн^в Kaнaди, зaпoчaткyвaвши iнiцiaтивy «€вpoмaйдaн Kaнaдa» (Euromaidan Canada), якa нaцiлeнa та cтвopeння цeнтpaльнoгo iнфopмaцiйнoгo pecypcy yкpaïнcькo-кaнaдcькoï cпiльнoти cтocoвнo пoдiй в Укpaïнi. У paмкax ща iнiцiaтиви opгaнiзaцiя poзпoчaлa пpoвeдeння piзнoмaнiтниx зaxoдiв, iнфopмaцiйниx кaмпaнiй, кpyглиx cтoлiв тa кoнфepeнцiй пo вciй Kaнaдi. Гoлoвними цшями ща iнiцiaтиви cтaли:
- opгaнiзaцiя y^^m^^x кaнaдцiв нaвкoлo pyxy €вpoмaйдaнy пiд кepiвництвoм Koнгpecy у^тн^в ^тади, щo пpeдcтaвляe 1,2 млн. у^тн^в;
- пpocвiтницькa poбoтa щoдo пpичин Gвpoмaйдaнy в Kaнaдi;
- дoпoмoгa в лoбiювaннi кaнaдcькoгo ypядy з пpивoдy дoпoмoги тa пiдтpимки в^ьник, cпpaвeдливиx i дeмoкpaтичниx peфopм yкpaïнcькoï пoлiтичнoï cиcтeми;
- пiдтpимкa €вpoмaйдaнy в Укpaïнi [8].
Зaвдяки тaкiй aктивнiй пiдтpимцi yкpaïнcькиx пpoтecтyвaльникiв з 6o^ yкpaïнcькoï дiacпopи Kaнaди тa лoбicтcькiй дiяльнocтi, щo poзгopнyли opгaнiзaцiï у^тн^в Kaнaди, зoкpeмa чepeз пapлaмeнтcькy гpyпy «Дpyжбa мiж Kaнaдoю тa Укpaïнoю», дo якoï вxoдять пepeвaжнo кaнaдцi yкpaïнcькoгo пoxoджeння iз зaxiдниx пpoвiнцiй, пpинaлeжнi дo piзниx пoлiтичниx пapтiй, кaнaдcький ypяд пicля змши влaди в Kиeвi визнaв нoвy влaдy Укpaïни, a пicля aнeкciï Kpимy Pociйcькoю Фeдepaцieю, Kaнaдa зaйнялa вкpaй нeгaтивнy пoзицiю дo yкpaïнcькoï пoлiтики Pociï.
Бiльш тoгo 22 бepeзня 2014 p. пpeм'ep-мiнicтp ^тади Cтiвeн Xapпep вiдвiдaв Укpaïнy, дe зycтpiвcя з пpeм'ep-мiнicтpoм A. Я^нюшм. У xoдi зycтpiчi Укpaïнa звepнyлacя дo Kaнaди з пpoпoзицieю ^o cтвopeння зoни вiльнoï тopгiвлi. <^и пpocимo кaнaдcькиx дpyзiв вiднoвити пepeгoвopи пpo cтвopeння зoни вiльнoï тopгiвлi, якi бyлo пpипинeнo двa pom тому», — пoвiдoмив A. Я^нюк. Зi cвoгo бoкy, Kaнaдa oбiцялa нaдaти yкpaïнcькoмy ypядy пaкeт дoпoмoги для пpoвeдeння peфopм. Зoкpeмa, ^шти пiдyть нa пoдoлaння кopyпцiï й cфopмyвaння нeзaлeжнoï cyдoвoï cиcтeми. Apceнiй Яцeнюк тaкoж пoдякyвaв кaнaдcькoмy ypядy зa вжe видiлeнi Укpaïнi 200 млн. кaнaдcькиx дoлapiв фiнaнcoвoï дoпoмoги, якi пpив'язaнo дo кpeдитy Miжнapoднoгo вaлютнoгo фoндy.
Дpyгий вiзит зa чaciв кpизи в Укpaïнi C. Xaprop здiйcнив у чepвнi 2014 p., ^ли ocoбиcтo пpибyв та iнaвгypaцiю нoвooбpaнoгo Пpeзидeнтa Укpaïни Пeтpa Пopoшeнкo.
Сьогодн! уряд Канади е одним з найбшьш активних критиюв д!й Росп в Укршш i в Криму. Канада вже впровадила в!зов! та фшансово-економ!чш санкцп вщносно Росп, до того ж С. Харпер оголосив про призупинення ус!х двостороншх контакт!в м!ж канадськими та росшськими в!йськовими в Арктиц!, а також роботи двостороншо мiжурядовоï економiчноï комсп. Канадськ! санкцп нац!лен! на вищих посадових ос!б, представник!в б!знесу i деяк! установи Росп та Украши. Станом на червень 2014 року Канада запровадила санкцп проти 73 ф!зичних i 19 юридичних ос!б, у тому числ! деяких банк!в. «До тих п!р поки Рос!я ч!тко не продемонструе поваги до суверештету i територiальноï цшсносп Украши, Канада продовжуватиме працювати з! своïми союзниками i крашами-однодумцями з метою здшснення тиску для подальшоï !золяцп Росп економ!чно i пол!тично» - заявив прем'ер-м!н!стр Ст!вен Харпер [12].
Отже, украшська д!аспора ввдграе велику пол!тичну роль в Канад!. Канадськ! пол!тики змушен! прислуховуватися до ïï настроïв для отримання тдтримки на виборах, як! вщбудуться в Канад! в жовтш 2015 року. До того ж цiеï тдтримки шукае не тшьки правляча консервативна парт!я на чол! з прем'ер-мшютром краши С. Харпером, але i шш! учасники пол!тичних перегон!в. Прикладом можуть слугувати дп Демократичноï партп Канади, яка у в!дпов!дь на анекаю Криму Рос!ею запропонувала заборонити продаж ро^йсь^ гор!лки в провшщях Онтар!о i Саскачеван, де проживае значний вщсоток етн!чних украшщв.
Поряд !з значним впливом етн!чних меншин на внутр!шньо та зовн!шньопол!тичн! р!шення, велику роль у кршш ввдграють аборигенн! сп!льноти, к!льк!сть яких нараховуе в Канад! бшьше 700 тисяч ос!б (приблизно 2% населення), основну ïx масу складають !нд!йц!, метиси (потомки зм!шаних с!мей !нд!йц!в та европейщв), еск!моси (!ну!ти). Ц! три основш групи аборигенського населення визначеш конституц!ею як кор!нн! народи Канади (Native Canadians, Native Peoples, Aboriginal Peoples), яких ще прийнято називати «першими нащями» (First Nations) [13, с. 47].
Участь у пол!тичних процесах, у тому числ! лобютську д!яльшсть коршш народи проводять через суспшьш оргашзацп. Одшею з найбшьш впливових загальнонацюнальних об'еднань е Асамблея перших нацш (Assembly of First Nations), що представляе в канадському пол!тичному спектр! штереси !нд!йц!в та метиав, сприяе своïм членам консультащями та розробкою вимог до влади з питань сощального забезпечення та економ!чного розвитку, осв!ти, медичного обслуговування, виступае !з захистом !нтерес!в перших нацш з цих питань перед федеральним урядом, домагаеться законодавчого закршлення земельних прав та шших прав шдшщв, передбачених в угодах з британською владою колошального перюду i в судд!вських р!шеннях наступних рок!в.
До !нших великих орган!зац!й аборигенного населення вщносяться Конгрес аборигенних народ!в (Congress of Aboriginal Peoples), який виступае за права метиав та нестатутних шдшщв, Братство шутв Канади (Inuit Tapirisat of Canada), метою якого збереження мови та розвиток культури шутв, сприяння у виявленш ïх потреб, у встановленш та змщненш зв'язк!в м!ж вс!ма поселеннями шутв, формулювання та захист ïх вимог на переговорах з владою вс!х р!вшв, щоб домогтися повноï участ! !ну!т!в у житт! канадського суспшьства, своï особлив! органiзацiï мають жшки -представниц! кор!нного населення (Native Women's Association of Canada), багато суспшьних орган!зац!й д!ють на провшцшному та м!сцевому р!внях [13, с. 51].
Таким чином, етшчш меншини в Канад! являють собою активш та досить устшш суб'екти лоб!ювання, що не т!льки прагнуть створити сприятлив! умови для свого розвитку всередиш краïни, але й захистити штереси краши свого походження,
137
впливаючи на канадську зовн!шню пол!тику. Поряд з двома найб!льшими етн!чними групами, англоканадцями та франкоканадцями, ефективну лоб!стську д!яльн!сть проводить еврейська, арабська, китайська, укра!нська та !нш! меншини, особливу роль в!д!грае аборигенне населення Канади. З одного боку, така значна роль етн!чних лоб! у житт! держави е досить небезпечною, адже д!яльн!сть етн!чних лоб!стських груп спрямована на досягнення !нтерес!в !ноземного уряду, як! можуть не сп!впадати з нацюнальними штересами держави проживання. З шшого боку, шститут етшчного лоб!зму можна розглядати як певну систему стримування та противаг у св1товш полчищ, р!зноспрямована стратегия цих лоб! в певнш м!р! плюрал!зуе процес ухвалення пол!тичних р!шень держави.
Список використано¥ л1тератури
1. Ames P. Ukraine's diaspora could be key to recovery [Electronic resource] / P. Ames. — Mode of access : http://www.globalpost.com/dispatch/news/regions/europe/140301/ukrainian-diaspora-ukraine-economic-recovery. — Title from the screen.
2. Engler Y. Explaining Canada's unconditional support of Israel [Electronic resource] / Y. Engler. — Mode of access : http://www.redressonline.com/2013/07/explaining-canadas-unconditional-support-of-israel. — Title from the screen.
3. Glick C. В. Canadian PM Harper is latest to fill leadership vacuum, the world including Washington be damned [Electronic resource] / C. B. Glick. — Mode of access : http://www.jewishworldreview.com/0114/glick01214.php3#.UvCnqmK0_dB. — Title from the screen.
4. Kapner N. The Jewish Takeover 0f Canada [Electronic resource] / N. Kapner. — Mode of access : http://www.realjewnews.com/?p=705. — Title from the screen.
5. Mouammar K. Evidence Accumulating About the Anti-Arab, Anti-Islamic Canadian Government (Letter) [Electronic resource] / K. Mouammar. — Mode of access : http://www.aljazeerah.info/0pinion%20Editorials/2010/September/27%20o/Evidence%20Ac cumulating%20About%20the%20Anti-Arab,%20Anti-
Islamic%20Canadian%20Government%20By%20Khaled%20Mouammar.htm. — Title from the screen.
6. Riddell-Dixon E. Domestic Demographics and Canadian Foreign Policy [Electronic resource] / E. Riddell-Dixon. — Mode of access : http://www.cdfai.org/PDF/Domestic%20Demographics%20and%20Canadian%20Foreign%2 0Policy.pdf. — Title from the screen.
7. Smith J. M. True North [Electronic resource] / J. M. Smith. — Mode of access : http://www.tabletmag.com/jewish-news-and-politics/74467/true-north. — Title from the screen.
8. Ukrainian Canadian Congress (UCC) web-site [Electronic resource]. — Mode of access : http://ucctoronto.ca/projects/euromaidan. — Title from the screen.
9. Выступление премьер-министра Канады Стивена Харпера в Кнессете 20 января 2014 [Электронный ресурс] . — Режим доступа : http://mfa.gov.il/MFARUS/PressRoom/2014/Pages/Canada-PM-visits-Israel.aspx. — Название с экрана.
10. Кухалейшвили Г. Канада: окно в Америку для Украины [Электронный ресурс] / Г. Кухалейшвили. — Режим доступа : http://www.thetoronto.net/2012/08/blog-post_7438.html. — Название с экрана.
11. Муаенко I. В. Етшчний лоб!зм як шструмент нарощування «м'яко! сили» Укра'ни [Електронний ресурс] / I. В. Муаенко // Гшея : науковий вюник : зб. наук. праць. — № 77. — Режим доступу :
138
https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact= 8&ved=0CBsQFjAA&url=vqKpEi_j9HQxpd6GA3Ywuwhttp://www.twirpx.com/file/853273 /. — Ha3Ba 3 expaHy.
12. OmHHHK P. YKpai'HCbKa xpH3a cnpHHHHana no^a^bmi eKOHOMiHHi caHKuii npoTH Pocii [E^eKTpoHHHH pecypc] / P. OmHHHK. — Pe^HM AOCTyny : http://www.uarp.org/ua/news/1400059445#.U7pHiZSO9lOhttp://www.twirpx.com/file/85327 3/. — Ha3Ba 3 eKpaHy.
13. Coko^ob B. H. r^o6a^H3auHa h KopeHHoe Hace^eHHe KaHaAw [3^eKTpoHHHH pecypc] / B. H. Coko^ob // CfflA—KaHa^a. 3xoHoMHxa, no^HTHxa, xy^bTypa. — 2012. — № 5. — C. 47—59. — Pe^HM flocryna : http://demoscope.rU/weekly/2002/075/analit05.phphttp://www.twirpx.com/file/853273/. — Ha3BaHHe c 3xpaHa.
14. ^yKHHa T. A. no^HTHKa KaHaAw no coxpaHeHHro Ky^bTypHo-HCTopHHecKoro Hac^eAHa / T. A. ^yKHHa // CfflA - KaHa^a: 3KoHoMHKa, no^HTHKa, xy^bTypa. — 2008. — № 9. — C. 67—81.
OraTra Ha^inm^a AO peAaxuii 17.07.2014.
A. Trofymenko
ETHNIC MINORITIES AS LOBBY GROUPS IN CANADA
The article is devoted to study of role of ethnic minorities in forming of Canada's domestic and foreign policy. Analysis of ethnic minorities in Canada is pressing issue in view of two main reasons. Firstly, ethnocultural mosaicity of Canadian society is one of the most distinctive characteristic of Canada. Secondly, at present Canada has one of the widest and most developed legal bases of lobbying in the world, considering its 25-years experience.
Two the biggest ethnic groups historically has had significant influence on Canadian policy. They are French Canadians and British Canadians. Canadian relations with Francophonie and Latin America have been formed under the influence of French Canadians. British Canadians historically have lobbied for strategic partnership with Great Britain and cooperation within the scope of British Commonwealth.
Besides these two peoples-founders, Canada has more than hundred different ethnic communities. As resulting from the policy of multiculturalism, hold in Canada since 1970s, the state has formed cultural environment, based on principle of cultural diversity, freedom of expression, tolerant attitude towards representatives of different culture. Organisations of Jewish, Italian, Ukrainian, Armenian, Polish, Chinese and other Canadians decide fate of elections in many electoral districts. In turn, it demands from power to take into consideration interests of different national groups.
Organisations of ethnic communities do not limit its lobbying activity to domestic policy issues. They seek to protect interests of country of their origin. Jewish community is the most successful in this issue in Canada. Especially, this influence became evident during premiership of Stephen Harper, who in 2006 refused to neutral stance of Canada in Arab-Israeli conflict. Canada demonstrates its support of Israel on international arena, particularly in the U.N.O. Unconditional support of Israel was confirmed by Stephen Harper during his speech in Knesset in January, 2014. Success of Jewish lobby is in its homogeneity, coordinated activity of numerous organisations. By-turn, Arabian community is not notable for homogeneity. Although Arabian Canadians outnumber Jewish, their lobbying activity is less successful.
Ukrainian lobby also plays significant role in Canadian policy. Ukrainian Canadians have numerous of different ethnic organisations, which lobby in favour of country of their origin. Support of Ukraine in political crisis, which started in 2013, is striking example of such influence. From the start of Euromaidan in Kiev Ukrainian Canadians were active
139
supporters of this protest. The Ukrainian Canadian Congress launched initiative, called Euromaidan Canada, within the scope of which they held information campaign, round tables, conferences, etc. dedicated to the reasons of protest in Ukraine. At present Canadian government is one of the most active critic of Russian actions in Ukraine and Crimea. Canada imposed sanctions on 73 persons and 19 legal entities of Russia and grant financial aid to Ukraine in amount of200 million CAD.
Aboriginal community also has influence on policy of the state. Organisations of Indians, Métises, Innuits lobby for embody of land and other rights in the laws, preservation of language and culture, etc.
Such significant role of ethnic lobbies in life of the country is quit dangerous, as their activity directed on protection of interests of foreign government, which may not coincide with national interests of state of abode. But in the other hand, institute of ethnic lobbyism may be considered as specific reinforcement and counterbalance system, multidirectional strategy of these lobbies ensures pluralism in decision-making process.
Key words: lobbying, ethnic minorities, ethnic lobbyism, lobby group, British Canadians, French Canadians, Indians, Métises, Innuits.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полт.н, проф.; Войналович В.А., д.полт.н, проф.
УДК 327.82(73)(045)
М.В. Трофименко
НАЦИОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ТРАДИЦШНО! ТА ПУБЛШНО! ДИПЛОМАТП:
ДОСВ1Д США
У poôomi розглядаютъся тенденцИ, 3aKOHOMipHOcmi розвитку сучасного ceimy, робитъся прогноз подалъшого poзвиmкy мiжнapoдниx вiднocин, poлi дипломашичног служби i диnлoмamiв в дiялънocmi держав, тших aKmopie мiжнapoдниx вiднocин. У cmammi aнaлiзyemъcя нацюналъна моделъ mpaдицiйнo'ï ma nyблiчнo'ï дипломами единог найбтъш nomyжнo'ï держави œimy - Сполучених Шmamiв Америки, як тсля розпаду СРСР збеpiгaюmъ лiдеpcmвo, хоча вже й не aбcoлюmне, у вЫх сферах жиmmедiялънocmi сучасног держави. Poзглядaюmъcя фaкmopи, що визнaчaюmъ сучасну велику державу. Анaлiзyеmъcя cmpyKmypa ma ocoбливocmi дiялънocmi диnлoмamичнoï служби США, яка е одтею з найбтъш профестних, сучасних, ефекmивниx ma забезпечуе глобалъне лiдеpcmвo США у œimi. Уpoбomi визнaчaеmъcя mеpмiн nyблiчнo'ï дипломащпгг, poзглядaеmъcя icmopiя його появи. Анaлiзyюmъcя ocoбливocmi ново1' nyблiчнo'ï диnлoмamïï, вiдмiннocmi мiж mpaдицiйнoю ma новою nyблiчнoю диnлoмamiею.
Ключов1 слова: mpaдицiйнa диnлoмamiя, nyблiчнa диnлoмamiя, нова nyблiчнa диnлoмamiя, цифрова диnлoмamiя, Веб 2.0, глoбaлiзaцiя, mеxнoлoгiзaцiя, супердержава, велик крати, за^упник деpжcекpеmapя з nyблiчнo'ï диnлoмamïï.
У XXI cmrnTTi м1жнародш вщносини та диплома™ трансформуються тд впливом бeзлiчi факторiв. Дипломати та дипломатичш служби краш CBiTy в цшому тд впливом глобалiзацiï, шформатизацп, технолопзацп та шших процеав змушет вносити корективи у свою консервативну дiяльнiсть, вщкриваючи колись закрш! двeрi
140
