CC BY
23
УДК 327(71):355.357
А.В. Ноголь
ПРОБЛЕМА АФГАН1СТАНУ У МИРОТВОРЧОСТ1 КАНАДИ
Стаття присвячена досл1дженню проблеми Афгатстану у миротворчост1 Канади. Автор анал1зуе д1яльн1сть Канади в ООН у контекст1 виршення конфлтту в Афгатстат. Звернуто увагу на переб1г втськових операцт щодо Афгатстану, в яких була зад1яна Канада.
Ключовi слова: Афгатстан, Канада, «середня сила», миротворча мшя ООН, тдтримання миру, операци з тдтримання миру.
niB столпгя концепщя «середньо'' сили» була тегом зовшшньо'' политики Канади, це виходило з Hecra4i економiчних та вшськових можливостей щоб мати статус велико! держави, з шшого боку, канадщ не прагнули мати перевагу над сусщами. Канада не могла дiяти як велика держава, але була сильшшою в сво'х дiях шж слабю. Використавши у сво'й дiяльностi цю позицiю, Канада пiдвищила свш рiвень впливу у мiжнароднiй iерархii. Мова i практика «середньо'' сили» в дипломати виправдали дiяльнiсть Канади як миротворця у мiжнародних вщносинах i дали державi особливий нащональний бренд зовшшньо'' полiтики [1, с. 134].
Пюля «холодно! вiйни» мiжнароднi суб'екти почали процес реформування й демократизаци сектора безпеки в зачеплених конфлжтом суспiльствах, що стало центральним компонентом миротворчо'' стратеги, адже без демократичного контролю передбачуваш гаранти безпеки розглядалися як найбшьша загроза.
Поряд з надзвичайним рiвнем бiдностi, широко розповсюджена полiтична несправедливiсть i сощальш заборони сприяли виникненню кризового стану i запеклого конфлiкту в Афганюташ, який тривав протягом двох десятилпъ. Пiсля виводу радянських вiйськ з Афгашстану, в 1988 -1989 роках i наступно'' вiдмови Сполучених Шта^в вiд вiйськового й полiтичного впливу, Афганютан успадкував беззаконну й слабку державу, пщрвану економiку й наявнють численних збройних групп всерединi держави. Становище в суспшьста було визначене як «гумаштарна надзвичайна ситуацiя», що пщтверджувалося збiльшенням кiлькостi терористичних акпв, у яких пiдозрювалися рух «Талiбан» й органiзацiя «Аль-Ка'да». Вирiшення афганських питань було включене до глобально'' програми безпеки наприкшщ 1990-их роюв. Пiсля терористичних нападiв 11 вересня 2001 року Сполучеш Штати Америки спочатку висловили свое незадоволення вщмовою видати лiдерiв Аль-Ка'ди й на пiдставi оцiнок минулих подiй експерти програм мiжнародноi безпеки встановили зв'язок мiж терористичними погрозами безпецi окремих кра'н i загрозами людськiй безпещ, з чим щодня зiштовхувалися жителi Афганiстану [2].
Давнiй конфлжт створював умови для процвiтання тероризму в кра'1'ш й у сусщньому регiонi. Постiйна загроза з боку терористичних елеменпв у дуже нестабшьнш сферi безпеки, визначила втручання коалщп ООН в Афганiстан, що стало потужною мiжнародною вiдповiддю на першопричини тероризму, бiднiсть та неефективне управлшня кра'ною. У центрi миротворчо'' стратеги мiжнародного спiвтовариства перебувае Боннська угода, що визначае орiентири для першого етапу полiтичного процесу зi створення мюцево' демократично'' системи управлiння.
Так, питання Афгашстану потрiбно було виршувати на наддержавному рiвнi, адже негативш наслiдки вiд ще' вiйни могли вийти за межi нацiональних кордошв
233
держави. В груднi 2001 року за посередництва ООН вщбулися переговори наслщком яких стало пщписання «Боннсько1 угоди» - основи для майбутнього полгтичного розвитку Афганiстану. Дана угода стала серцевиною миротворчо! стратеги мiжнародного спiвтовариства та визначила орieнтири для першого етапу полiтичного процесу. 28 березня 2002 року, на базi угоди, Рада Безпеки ООН одноголосно прийняла Резолюцш 1401, що передбачала створення мюп Оргашзацп Обе'днаних Нацiй зi сприяння Афганiстану, яка шдкреслювала, що надання цiлеспрямованоi допомоги у вщновленш та реконструкцп держави, може, в значнш мiрi, сприяти реалiзацii Боннсько! угоди, i з щею метою, закликала двостороннiх i багатостороннiх донорiв дуже тiсно координувати сво'1 дп, зокрема, через Групу з надання допомоги Афганiстану та iмплементацiйну групу зi Спецiальним представником Генерального секретаря, Тимчасову адмшютращю Афганютану та 11 наступниками. У Резолюцп пiдкреслювалося те, що всi афгансью сили повиннi строго дотримуватися сво1х зобов'язань згiдно норм в област прав людини, включаючи повагу прав жшок i норм мiжнародного гумаштарного права, пiдтверджуючи свою тверду прихильнють до суверенiтету, незалежностi, територiальноi цшсносп i нацiональнiй eдностi Афганiстану, визначаючи, що становище в Афганiстанi все ще являе собою загрозу мiжнародному миру i безпецi [3].
Аналiзуючи останнi дослiдження по данiй тем^ варто виокремити таких канадських дослщниюв як М. Баерс та Д. Велш, якi вивчали миротворчiсть Канади в контекст п зовшшньо'1 полгтики, а також росiйських дослiдникiв Володша Д., Бурлинову Н., що у сво'1х дослiдженнях поетапно розкривали не лише досягнення миротворчосп Канади в Афгашсташ, а й невдачi.
Важливим у дiяльностi ООН щодо Афганютану, було створення спецiальноi полЬично' мюп пiд назвою ЮНАМА, якою управляв Департамент операцш з пiдтримки миру, основними й завданнями було вирiшення гуманiтарних проблем, а також полгтичних питань по Афганiстану. Мандат ще'].' мюп включав у себе: допомогу перехщнш полiтичнiй системi Афганiстану, пщтримку оргашзацп демократичних виборiв, забезпечення i координування гуманiтарноi допомоги та втшення концепцй сприяння розвитку, монiторинг та координування зусиль по захисту та забезпеченню дотримання прав людини, особливо жшок i дгтей, пщтримку процесу примирення та тдтримання миру, консультування та надання допомоги державi в питаннях управлшня та регюнального ствробггаицтва.
Пiсля спаду миротворчо'1 активностi США в Афгашсташ, ЮНАМА, це одна з мiсiй, вщ яко'1 вщходило багато iнiцiатив. Вона представляла важливi кроки в напрямку втiлення широкого миру i стабiльностi в Афгашсташ. Вона також сприяла процесу демократизаций Хоча ООН не вщгравала офщшну роль в афганських виборчих процесах у 2014 рощ, вона надала необхщну техшчну допомогу в забезпеченш справедливих, надiйних i безпечних виборiв. Невпинно захищаючи вiльнi та справедливi вибори, ЮНАМА додатково допомагала створити атмосферу безпеки, в якш виборчi дiлянки були вiльними вiд загрози насильства повстанщв [4].
Трансформацiя представляла собою три взаемопов'язаш процеси: перегляд вшськово'! доктрини; змiна системи командування та органiзацiйноi структури канадських збройних сил; закушвлю нових систем озброень i вiйськовоi технiки, а також модершзацш старих пiд виконання нових бойових завдань. Перш за все, був переглянутий характер загроз, з якими зштовхуеться Канада в нову епоху. Як тдкреслювалося в документ^ на змшу однш загрозi, яка рашше вiдходила вiд Радянського Союзу, прийшли новi, бiльш складнi, до них були вщнесеш слабкi держави, яю неспроможнi нормально функцiонувати, тероризм i розповсюдження з6ро'1
234
масового знищення. Особливу увагу було придшено слабким державам. До таких держав вшськове керiвництво Канади вщнесло краши, уряди яких не здатш здiйснювати полiтичну владу, спияти безпещ i задовольняти мiнiмально необхщш потреби населення». Прямо в текст було названо тiльки чотири таких держави: Сомал^ Афганiстан, Гат i Судан. У зв'язку з тим, що об'ектом основних зусиль канадських збройних сил за кордоном ставали слабю краши, серйозно змiнилося ставлення до миротворчосп. Про миротворчий досвщ, отриманий Канадою в останнi роки, в Бит rami говорилося: «за невеликим винятком майже всi велию мiжнароднi операци, в яких брали участь канадсью збройнi сили, мали небагато спшьного з традицiйною миротворчютю, яка являла собою легко озброених спостерiгачiв, що стежать за процесом припиненням вогню. Midi стали бшьш складними i небезпечними, тодi як вiйськовi дп розгортаються в несформованих державах, таких як Гат й Афганютан, в яких немае миру, який можна тдтримувати. З урахуванням складностi нових мiсiй, канадськi збройш сили повиннi були взяти на озброення комплексний тдхщ -поеднання миротворчих, гуманiтарних i вiйськових дш пiд час одше'1 операци. Для опису нового характеру канадських вшськових операцш за кордоном було запропоновано спещальне поняття - «вiйна в трьох кварталах» («three-block war»). Пщ нею розумшися «бойовi дп проти повстанщв в однiй частинi мюта, здiйснення стабiлiзацiйних i гуманiтарних операцш в шшш частинi i вщновлення зруйнованого в третьому кварталi того ж мюта». Автори документа вказували на прямий зв'язок мiж новим типом вшськових операцш i ситуащею в Афганюташ. За ix словами, «афганський досвiд показав, що вшськова сила, дипломатiя i розвиток нерозривно пов'язаш i доповнюють один одного». Пщкреслювалося, що всi майбутнi операци з врегулювання складних конфлiктниx i постконфлiктниx ситуацiй в несформованих державах повинш проводитися спiльно мiнiстерством оборони, мшютерством закордонних справ та Канадським Агентством мiжнародного розвитку в рамках так званого 3-D пщходу (defence, diplomacy and development) [5].
Ще один напрямок роботи Midi ООН в Афганюташ - координащя продовольчих i сшьськогосподарських програм, монiторинг iмпорту та експорту продукцii. Черговий крупний проект ООН, що стартував у квггш 2010 року, передбачав продовольчу шдтримку 7,3 млн. афганщв. Програми ООН були спрямоваш не тшьки на забезпечення продуктами ззовнi, а й на ефективний розподш продовольства всередиш регiону. Серед них - масова закушвля зерна у афганських селян для потреб продуктового забезпечення 1'х спiввiтчизникiв. Не менш складний напрямок роботи -допомога афганським бiженцям. В даному випадку робота велася по лши Управлшня Верховного комюара ООН у справах бiженцiв. Надавалася допомога бiженцям, якi повернулися в крашу з 1рану та Пакистану. Взимку 2010 - 2011 року Управлшня почало реалiзацiю програми надання допомоги напередодш xолодiв ам'ям бiженцiв в провiнцii Кабул. За даними Управлшня, за останнш час в крашу повернулося 8 млн. громадян Афганютану, яю перебувають у складному соцiально-економiчному становищi. Було оргашзовано будiвництво 200 тис. житлових будинюв в Афганiстанi для бiженцiв i внутрiшньо перемiщениx осiб, що повертаються на батьювщину, починаючи з 2002 року довготривала програма ООН ведеться у сшвпращ з мюцевими департаментами з питань бiженцiв та репатрiацii. Вiдтодi, як у 2002 рощ добровольна репатрiацiя розгорнулася в широких масштабах, програма забезпечення житлом допомогла 14 млн. колишшх емшраш^в знайти новий будинок на батьювщиш. Дане число становить бшьше 25 % вщ загально'1' чисельностi бiженцiв, яю повернулися до Афганiстану [6]. Даний напрям миротворчосп був необxiдним для комплексного
пiдходу до вирiшення цього конфлшту, адже залагоджувати проблеми потрГбно було у Bcix сферах виснаженого вшною суспiльства.
Незважаючи на користь, яку мiсiя ООН принесла своею дiяльнiстю простим афганцям, робота ïï спiвробiтникiв була пов'язана з великою небезпекою для життя. Ступiнь небезпеки визначався вщношенням мiсцевого населення до представниюв мiжнародного спiвтовариства, що багато в чому залежало вщ полiтичноï ситуаци, та високим протестним потенщалом мусульманського населення Афганiстану до будь шформацшних приводiв, пов'язаних з юламом i спробою його дискредитаций Так, в лютому 2011 року внаслщок провокацшно'1' поведiнки американського пастора Джонса з Флориди, який общяв публiчно спалити Коран, в Афганiстанi та в шших крашах мусульманського свГту пройшли стихiйнi протести. Мирна демонстращя в МазарГ-Шарiфi вийшла з-пщ контролю, гнiв мiтингувальникiв був сфокусований на представництво Midi в цьому мютГ в результатi чого 12 ствробгтниюв мюп були вбитi. Подiбнi напади вiдбуваються досить регулярно [7].
Канада брала участь у вшськових операщях в Афганiстанi з самого початку конфлшту, а з 2002 року, Оттава направила сво'1' вшська в Кандагар. Однак, так як суть ведення мiсiй змшилася з тдтримання миру до боротьби з партизанами, включаючи бойовi дп та допущення смертей, канадська громадська тдтримка зменшилася. Парламент затвердив закон щодо припинення бойових дiй до липня 2011 року та виводу вах вшськовослужбовщв до того ж термшу. Канада була однiею з перших краш, приедналася до очолювано! США вшськово! операци в Афганiстанi В жовтш 2001 року, уряд Канади приступив до здшснення операци «Аполлон» на пщтримку операци «Непохитна свобода». Майже 900 вшськових шхотинщв та Канадсью сили спецiальних операцiй, спГльну робочу групу, служили спочатку в Афгашсташ. Канадсью вГйськовГ сили протягом дано! операци дГяли переважно на лшп фронту у вГйськовГй операци на Швдш Афганiстану щоб протистояти атакам Аль - Кащи i Талiбану. Це був п'ятий за масштабами нащональний контингент. Канада була серед держав, яю зазнали найбГльших втрат порГвнюючи з державами-членами НАТО. В загальному 157 канадщв у тому чист 1 дипломат загинули [6].
Величезш проблеми чекали канадських миротворщв, уже у 2002 рощ спалахнув скандал щодо катування полонених, до якого вважали причетними миротворщв. З шшого боку, на вщмшу вщ американських миротворщв, канадсью - мали ще й проблему з вшськово - техшчним оснащенням. Спецназiвцi були засекреченим пГдроздГлом, що одним з перших солдат прибули в Афганютан шсля терористичних атак у вересш 2001 року, активно борючись пГд американським та британським керiвництвом в мiсiï «знайти i знищити» в 6ороть6Г з повстанцями. Вщомо, що канадська робоча група солдат брала участь в нападах на комплекс печер в Тора - Бора в Афгашсташ у грудш 2002 року, i вони передавали полонених до Збройних сил США протягом лгга 2005 року. ^ршГ регулярш канадсью сили прибули до Афганютану в ачш 2002 року, 750 члешв канадського полку легкоï шхоти «Принцеси Патрiсiï» були вщправлеш в Кандагр в складi Арми США, як цiльова група по 6ороть6Г з повстанцями, 4 солдати було вбито i 8 отримали поранення. Решта солдатв повернулися через три мюящ по тому. Протягом двох роюв Гз серпня 2003 по жовтень 2005 року, 6 тис. канадських солдатГв були повернул в Кабул, в швшчно - схщний АфганГстан в рамках повноважень ООН та МГжнародних сил сприяння безпещ вГд НАТО, що складалися з вшськ 35 краïн. Роль ^eï сили у сприяннГ безпещ i стабшьносп в новому урядГ АфганГстану узгоджуеться з концепцГею «тдтримання миру». Протягом цього призначення лише трое канадських солдат було вбито. В кшщ 2005 року центр вшськових зусиль Канади перемютився назад до Кандагару. Вщповщно до
236
повiдомлень, Пол Мартш добровольно запропонував канадськi вiйська для ще! ново! мюи, тому що це серйозна мiсiя, яка могла пщвищити авторитет Канади перед США, так як вщносини з цieю кра!ною були стратегiчними, i свiтом загалом [8, с. 40-41].
Починаючи з 2002 року i впродовж наступних декшькох, в Кандагарi, канадськi бшщ зiштовхувалися з рiзного роду ризиками нападiв партизанськими загонами талiбiв. У вщповщь на це, уряд Пола Мартша майже подво!в розмiр бойово! групи, яка мала дiяти в Кандагарi вiд 1,250 до 2,300 солдат [8, с. 42].
Проблема Афганютану була болючою для зовшшньо! полiтики Канади, незважаючи на те, хто знаходився при влад^ лiберали чи консерватори. Про це свщчить, той факт, що в березш 2006 року всього через декшька тижнiв по тому як став прем'ер - мiнiстром, Стiвен Гарпер полетв до Кандагару. Його головною метою було пщвищити бойовий дух канадських солдатв. Гарпер порiвняв загрозу тероризму для канадщв такою ж масштабною як i для американщв, а тому мiлiтаристськi методи боротьби з терористами - необхщна умова безпеки Канади [8, с. 44].
Недешевий конфлшт в Афганiстанi тривалютю у два десятилiття визначив низку принцитв глобально! стабiльностi, пiдкреслив потребу в широкому пiдходi до запобшання конфлiктiв. Забезпечення довгоочiкуваного стiйкого миру у виснажених вшною суспiльствах, до яких належить й Афганютан, припускае встановлення вщповщальносп демократичних держав в поеднанш з мiжнародними збройними силами й полщею. Необхiдною е тдтримка компетентно! й гщно! судово! влади, що дотримуеться верховенства права, й шших оргашв, як усерединi держви, так i зовнi; сприяння захисту прав людини на урядовому рiвнi; створення стшкого мiсцевого самоврядування в установах управлшня громадською безпекою тсля вшни вимагае часу, грошей, техшчних навичок, але найбiльше - щирого виконання полiтичних зобов'язань перед людьми. Иколи не варто забувати, що люди, яю отримують зовнiшню допомогу, i прогрес, якого вони досягають власними жертвами, ризиками й важкою роботою, е найважлившою величиною устху.
Миротворчих мiсiй, у яких канадсью солдати внесли би цiнний вклад е достатньо, ООН - актившша у сво!й дiяльностi нiж будь-коли. Водночас, канадський вклад скоротився настшьки, що, як сказав Опв Степлiз iз iнституту Рiдо, всi дiючi канадськi миротворцi в ООН можуть помютитися в один шкiльний автобус. Варто зазначити, що наскшьки зменшуеься роль Канади в миротворчих мiсiях ООН, наcтiльки активiзовуеться миротворча дiяльнiсть загалом. За даними ООН, миротворчють стала багатовимiрною в наслiдок збшьшення внутрiшньодержавних конфлiктiв i включае в себе невiйськовi елементи гарантування стабшьносп. 1ншими словами, сучасна миротворчiсть це те, в що у 2005 рощ Бшл Грем та iншi члени уряду Пола Мартша трансформували Збройш сили, щоб зробити разом iз штегрованим 3D-пiдходом комплексний захист, дипломатш i допомогу кра!нам що розвиваються. Шзшше даний пiдхiд був переформатований в концепщю «безпеки особи» i став основним лейтмотивом сучасно! канадсько! зовнiшньоi полiтики [8, с. 50].
З грудня 2009 по червень 2010 року була втшена програма канадська гумаштарна програма, яка називалася «Шляхи до миру». Основними щлями й було постшне шформування афганцiв про способи вiдбудови миру на регюнальному та нацiональному рiвнях, установка платформи для миробудiвництва в Афганюташ та контроль громадськосп та мiжнародних експертiв впливових полiтикiв Афганютану [8, с. 51].
Канадський уряд мотивував свою участь у мiсii в Афганюташ, по- перше, захистом власних нащональних штереав; по-друге, бажанням забезпечити канадське лщерство в мiжнародних справах; по-трете, прагненням допомогти у вiдновленнi
237
Афганiстану. Станом на 2014 piK, Канада вивела сво! вшська з Афганiстану, ii миротворча дiяльнiсть пiд егiдою ООН та миротворчГ операци в складi НАТО закшчилася, але очiкуваного результату це не принесло. Через суттев1 фiнансовi затрати та високу кшькють смертей серед вшськових, авторитет уряду впав, перш за все, серед власного населення. Неочжувана складнють та недieвiсть на практищ продуманих наперед гучних парадигм не дали змогу швидко та ефективно виршити даний конФлГкт. Пюля отримання цГнного досвГду у Афганюташ, Канада перейшла до 6Гльш зважено! зовшшньо! полГтики використовуючи при цьому лозунг «Канада передуам».
Список використано1 л1тератури
1. Welsh J. At Home in the World: Canada's Global Vision for the 21st Century. Canada's global vision for the 21st century / J. Welsh. - Harper Perennial Canada, 2005. -282 c.
2. Building Peace and Civil Society in Afghanistan: Challenges and Opportunities [Electronic resource] // The report of a symposium ^sponsored by the Asia Society and the Carnegie Council on Ethics and International Affairs, New York, 18 May 2001. - Mode of access :
http://www.carnegiecouncil.org/publications/articles_papers_reports/706.html/_res/id=sa_File 1/706_afghanistan_report.pdf
3. Резолюция 1401 (2002), принятая Советом Безопасности на его 4501-м заседании, 28 марта 2002 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU02007. html-
4. The UN Assistance Mission in Afghanistan [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.betterworldcampaign.org/unpeacekeeping/ missions/afghanistan.html
5. Володин Д. А. Трансформация канадских вооруженных сил [Електронний ресурс] / Д. А. Володин // Россия и Америка в XXI веке. - 2010. - № 1. - Режим доступу : http://www.rusus.ru/?act=read&id=188
6. Бурлинова Н. В. Война в Афганистане (2001 - 2011 гг.): обзор и перспективы [Електронний ресурс] / Н. В. Бурлинова // Сетевое издание центра исследований и аналитики Фонда исторической перспективы. - Режим доступу :
http://www.perspektivy.info/book/vojna_v_afganistane_2001_2011_gg_obzor_i_perspekti
vy_2011-07-01.htm
7. Ek C. Canada-U.S. Relations [Електронний ресурс] / C. Ek, I. Fergusson // Congressional Research Service. - Режим доступу : http://www.law.umaryland.edu/marshall/crsreports/crsdocuments/96397F_04052012.pdf
8. Byers M. Intent for a Nation: What is Canada For? : a Relentlessly Optimistic Manifesto for Canada's Role in the World / M. Byers. - Douglas & McIntyre, 2007. - 248 c.
Стаття надшшла до редакци 10.04.2015 р.
А. Nohol
THE PROBLEM OF AFGHANISTAN IN THE PEACEKEEPING CANADIAN
POLICY
The Article is devoted to research of a problem of Afghanistan in peacemaking of Canada. The author analyzes activities of Canada in the UNO in the context of the solution of the conflict in Afghanistan. Attention to the course of military operations in Afghanistan in which Canada was involved is paid.
Canada is a country, which proved once again that peaceful regulation of foreign disputes and prevention of new conflicts are the priorities of its foreign policy. At the same time, war in Afghanistan should serve as a lesson for the international community, which is now supposed to find new and, most importantly, efficient methods for solving disputes. These
238
mechanisms should be as independent from the economies of separate states or influential business groups as possible, and they should comply with the realities of modern multipolar world, where each actor desires to gain more influence and wealth, thus creating a threat of possible use of force. The latter might lead to appearance of new ot spots on the world political map. Only rationalism, constructivism, permanent interstate dialog and reformation of the UNO can bring positive results. Canada possesses a wide sphere of action for fulfilment of the abovementioned missions, thus proving the world that it is still an active player, capable of securing peace.
Canada started pursuing more reasonable foreign policy, following the motto Canada foremost. These ideas distinguish it from other influential countries in the world.
Such a policy is necessary for Canada in terms of transformation of the modern international system, where each actor looks for new opportunities to increase their own power. Mission in Afghanistan is one of the most difficult for the UNO and for Canada in particular.
Key words: Afghanistan, Canada, «average force», peacekeeping mission of the UN, peacekeeping, peacekeeping operations.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Трофименко М.В., к.полт.н, доц.; Макар В.Ю., к.полт.н, доц.
УДК 327.001.73
1.Ф. Ощипок
ПРОБЛЕМА ДЕРЕТОРИЗАЦП В СУЧАСНИХ М1ЖНАРОДНИХ
В1ДНОСИНАХ
Встановлено та проаналiзовано мехатзми, що дозволяють долати територiальнi простори та кордони i сприяють формуванню взаемопов 'язаного глобального простору. До так званих «Механiзмiв дереторизацш i деконтекстуалiзацii» вiдносяться: глобальт рiзнорiднi й ттенсивт потоки товарiв, людей, тформаци, iмiджiв, iдей, установок; глобальш комушкацтш технологи, як проводять i забезпечують ц потоки; а також транснацiональнi урядовi та неурядовi iнститути, як тщюють, тдтримують та оргатзовують ц потоки. Завдяки мережевт структурi, дан мехатзми «стягують» сучасний свтовий сощальний простiр в едине цше, вiдриваючи сощалью практики вiд прив 'язки до конкретного локального географiчного простору.
Ключовi слова: дереторизащя, мiжнароднi вiдносини, система мiжнародних вiдносин, мехатзми, тформащя, тформацтно-комуткацтна револющя, простiр, час.
Актуальнють теми дослщження обумовлена тим, що единий шформацшний проспр разом Гз сучасними засобами перемщення зробили свгг взаемозалежним i створили значну кшькють проблем як у самому сустльсга, так i в його вщносинах з навколишшм середовищем. АналГз появи та динамши розвитку негативних тенденцш i проблем в епоху глобальних трансформацш сучасносл потребують вивчення дГяльносп людини та ршень, якГ вона приймае з метою збереження й подальшого сталого розвитку цившзаци свГту.
Тому, в цьому контекст вважаемо проблему дереторизацГ! одшею з ключових. Це обумовлено тим, що дереторизащя як процес скасування простору, i «стиснення» часу,
239
