CC BY
22
рацюнально1, треншгово! та штегровано1. Рацiональна та iHTerpoBaHa моделiпiдготовки здшснюються на освiтньо-квалiфiкацiйному piBHi магiстра; трешнгова е сертифiкатною програмою пеpекфалiфiкацil чи тдвищення квалiфiкацil практикуючих викладачiв 1МПС. За формою оргашзацп навчального процесу всi пеpелiченi моделi функцiонують як стацюнарно, так i дистанцiйно.У ходi дослiдження встановлено, що пpофесiйна тдготовка викладачiв у сфеpi АМПС е бшьш розвинутою, гнучкою i здатною до адаптацп до сучасних реалш та вимог у пpоцесi тдготовки фахiвцiв у США i, ввдповвдно,здшснюется на кращому piвнi, нiж у сфеpi iнших iноземних мов.
Приклад застосування штегровано1 моделi, на нашу думку,е ниш одним з ефективних тдходш до здiйснення пiдготовки майбутшх викладачiв 1МПС.
Перспективу подальших дослщжень бачимо ваналiзi пiдготовки майбутнiх викладачiв iноземних мовкафедрами шоземно1 фшологп у ВНЗ Украши для пошуку шляхiв адаптацп штегровано1 моделi до украшських pеалiй вищо1 школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Bums M. Distance Education for Teacher Training: Modes, Models and Methods / M. Burns. -Washington: Education Development Center Inc., 2011. - 327 p.
2. Crandall J. Language Teacher Education. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //userpages.umbc.edu/~crandall/Language_Teacher_Education.pdf.-Загол. з екрана. - Мова англ.
3. Day R. Models and the Knowledge Base of Second Language Teacher Education//University of Hawai'i Working Papers in ESL, Vol. 2,2008/R. Day. - University of Hawaii, 2008. - P. 1-13.
4. Kennedy C. Innovating for a change: teacher development and innovation. // ELT Journal, V.41 (3) / C. Kennedy. - Oxford University Press, 1987. - P.163-170.
5. Master P.ESP teacher education in the USA / Howard R., Brown G. // Teacher Education for LSP/ P. Master. - Frankfurt Lodge: Multilingual Matters Ltd., 1997. - P. 22-40.
6. Musset P. Initial Teacher Education andContinuing Training Policies in a Comparative Perspective: Current Practices in OECD Countries and a Literature Review on Potential Effects//OECD Education WorkingPapers, N 48/Musset P. - OECD Publishing, 2010.- 50 p.
7. Wallace M.J.Training Foreign Language Teachers: A Reflective Approach/ M. Wallace. -Cambridge: CUP, 1991. -180p.
8. Wang J., Lin E., Spalding E., Klecka C. L. and Odell S. J. Quality Teaching and Teacher Education: A Kaleidoscope of Notions// Journal of Teacher Education, Issue 62 (4), 2011. - P. 331 - 338.
9. San Jose State University. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.sjsu.edu/linguistics/programs/tesol/ma_esp/. -Загол. з екрана. - Мова англ.
10. GeorgetownUniversity. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www1.georgetown.edu /departments/german/programs/undergraduate/. -Загол. з екрана. - Мова англ. University of Iowa. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.public.iastate.edu/~apling /MA_homepage.html. -Загол. з екрана. - Мова англ.
УДК 378.633.848:37.014.53 (71)
н. е. жорняк
ДОСВ1Д ФОРМУВАННЯ ПОЛ1КУЛЬТУРНО1 СКЛАДОВО1 ПРОФЕС1ЙНО1 ПОДГОТОВКИ ТУРИСТСЬКИХ ФАХ1ВЦ1В КАНАДИ ТА МОЖЛИВОСТ1 ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРА1Н1
Розглянуто doceid формування noniKynbmypHoi скпадовог профестноЧ тдготовки туристських фахiвцiв Канади та мoжливocтi його використання в Укртт. Виявлено основн принципи практичнoi реалiзацii пoлiкультурнoi складовог прoфеciйнoi дiяльнocтi таких фахiвцiв у Канадi та обгрунтовано напрями iхньoгo використання у cиcтемi вищoi освти Украши. Визначено, в яких видах туристсько дiяльнocтi е пoлiкультурна складова та як з них найбыьш затребуват в Канадi. Прoаналiзoванo, як реалiзoвуeтьcя принцип дocтупнocтi у туристськш тдготовщ в Канадi, дocлiдженo ocoбливocтi розробки i впровадження нащональних cтандартiв cпецiальнocтi. Охарактеризовано основш форми та методи формування пoлiкультурнoi cкладoвoi туриcтcькoi прoфеciйнoi тдготовки.
Ключовi слова: пол^льтурна складова, профестна тдготовка, фахiвцi сфери туризму, канадсью нащональт стандарти cne^mbHocmi, oceimHi програми, галузевi асоцiацñ, генералiстичний nidxid, допрофесшна туристська тдготовка.
Н. Е. ЖОРНЯК
ОПЫТ ФОРМИРОВАНИЯ ПОЛИКУЛЬТУРНОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ ТУРИСТСКИХ СПЕЦИАЛИСТОВ КАНАДЫ И ВОЗМОЖНОСТИ ЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
Рассмотрен опыт формирования поликультурной составляющей профессиональной подготовки туристских специалистов Канады и возможности его использования в Украине. Выявлены основные принципы практической реализации поликультурного компонента профессиональной деятельности таких специалистов в Канаде и обоснованы направления их использования в системе высшего образования Украины. Определено, в каких видах туристской деятельности есть поликультурная составляющая и какие из них наиболее востребованы в Канаде. Проанализировано, как реализируется принцип доступности в туристской подготовке в Канаде, исследованы особенности разработки и внедрения национальных стандартов специальности. Охарактеризованы основные формы и методы формирования поликультурной составляющей туристской профессиональной подготовки.
Ключевые слова: поликультурный комонент, профессиональная подготовка, специалисты сферы туризма, канадские национальные стандарты специальности, образовательные программы, отраслевые ассоциации, генералистичний подход, допрофессиональная туристическая подготовка.
N. Е. ZHORNIAK
THE EXPERIENCE OF MULTICULTURAL TOURISM TRAINING IN CANADA AND THE POSSIBILITY IF ITS USE IN UKRAINE
The article reviews the experience of multicultural tourism training in Canada and the possibility if its use in Ukraine. The basic principles of the practical implementation of multicultural component of Canadian professional education and the reasonable directions of their use in higher education in Ukraine were dwelt upon. The types of tourism activities with multicultural component were determined and it was considered which ones are the most popular in Canada. The principle of access implemented in the tourism training in Canada was analyzed and the peculiarities of the development and elaboration of their national occupational standard were researched. The basic forms and methods of forming multicultural component of tourism training were determined.
Keywords: multicultural component, training, experts in tourism, Canadian national occupational standards, educational courses, trade associations, generalistic approach, pre-professional tourism training.
Heo6xÍAHÍCTb дотримання принцитв пол^льтурносп в освт грунтуеться на загальнш етнополиичнш концепци Укра!нсько! держави як тако!, що е уштарною з полiетнiчним складом населения. Концептуальний принцип пол^льтурносп певною мiрою вже набув правового оформлення у системi державних закошв Укра!ни. Сучасш процеси формування едино! укра!нсько! полиично! наци та громадянського суспшьства безпосередньо пов'язаш як з укра!нським етнонащональним вiдродженням, так i з розвитком культурного багатомашття етшчних меншин. Прийняп у першi роки державно! незалежносп Укра!низакони i програмш освиянсьш документа створили правове поле, в якому освиа, зорiентована на етшчне багатомашття укра!нського суспшьства, почала реалiзовуватися на практищ.
В Укра!ш полiкультурний аспект розглядають чомусь лише стосовно багатоетнiчностi. Насправдi ж, за визначенням Ради Свропи, пол^льтурш вiдмiнностi стосуються раси, етносу, стап, вiку, релiгiйних переконань, розумово! чи фiзично! здатностi, сексуально! орiентацi! та сощального походження [7; 8]. I вс цi вiдмiнностi е актуальними нашо! освiти загалом i для системи туристсько! професiйно! пiдготовки зокрема.
З моменту проголошення Укра!ною незалежносп туристична галузь трансформувалась з прикладно! в одну з ключових частин економ^, проте система туросвiти перебувае у нас лише на стадп розвитку i треба докласти ще немало зусиль, щоб досягти високого рiвня професiйно! пiдготовки кадрiв в цш галузi.
Ha нашу думку, доцшьним e вивчення та зaстосyвaния досвiдy оpгaнiзaцiï навчання мaйбyтнiх фaхiвцiв сфеpи тypизмy не лише ^arn, що вже мають pозвиненy та всесвiтньо визнану систему тypистськоï освiти (нaпpиклaд, Швейцapiя, США), а також ^arn, що ïï ефективно pозвивaють, як Канада.
Мета статп - виявити основнi ^инципи пpaктичноï pеaлiзaцiï полiкyльтypноï складово1' ^офе^йно!' дiяльностi фaхiвцiв тypистськоï сфеpи в Kaнaдi та обгpyнтyвaти нaпpями 1'хнього викоpистaния y системi вищоï осв^и Укpaïни.
Детальний aнaлiз статистичних ввдомостей, збipникiв офiцiйних докyментiв (зaконiв, ноpмaтивних докyментiв, стpaтегiчних плaнiв pозвиткy) он-лайн pесypсy TTRA y Kaнaдi, ^офесшних тypистських aсоцiaцiй, мiнiстеpствa з питань pозвиткy людських pесypсiв та мiнiстеpствa тypизмy, кyльтypи та споpтy ^аши, пpовiнцiйних канадських мiнiстеpств, як1 займаються ^облемами pозвиткy коpiнного населения, а також навчальних плашв та ^ограм вищих навчальних зaклaдiв (BH3) тypистського спpямyвaния Канади зaсвiдчив, що полiкyльтypнa складова тут e невiд'eмною i важливою частиною тypистськоï пpофесiйноï тдготовки.
У цiй кpaïнi велику увагу пpидiляють pозвиткy нaцiонaльно колоpитного тypизмy. Оск1льки вiн мae велик1 пеpспективи pозвиткy i в Укpaïнi, вивчення канадського досв^ pозвиткy та тдготовки до тypистськоï дiяльностi коpiнного населення стae нам вкpaй потpiбним.
У Kaнaдi найвищий вiдсоток iноземних студенпв та однi з кpaщих y свт пpогpaми aдaптaцiï для них. Ця ^аша вже давно виставила свою ^офесшну освiтy на мiжнapодний pинок де та e конкypентноспpоможним та yспiшним товapом. Kpiм того, канадськ освiтнi пpогpaми тiсно ^в^анюю^ з нашими. В багатьох у^ажь^х школах для стapшоклaсникiв пpоводять дш кaнaдськоï освiти. У цей день в школу ^жол^ть пpедстaвники коледж1в та yнiвеpситетiв Kaнaди i pозповiдaють пpо пеpспективи навчання y сво1х вузах, pоздaють буклети, пpоводять пpезентaцiï.
Оск1льки Укpaïнa pобить пеpшi ^оки y виведеннi своeï пpофесiйноï осв^и на мiжнapодний pинок, канадський досввд тут знадобиться.
Одним iз ^инцитв достyпностi вищоï освiти шиpокомy загалу e пpинцип поiнфоpмовaностi, який вiдiгpae не останню pоль y наданш piвних можливостей освiти кожному, що, ввдповвдно, вiдповiдae основним iдеям полiкyльтypноï освiти. Kожен канадський BH3, незалежно вiд piвия aкpедитaцiï та фоpми влaсностi, мae свiй сайт. Там обов'язково можна знайти iнфоpмaцiю ^о:
• нaпpями пiдготовки;
• умови вступу;
• кypси, пpогpaми тдготовки загалом i кон^етно тi, що дшть y найближчий навчальний
pk;
• дистaнцiйне та он-лайн навчания;
• компaктнi дaнi виклaдaчiв, ям ведуть певнi кypси, та кооpдинaтоpiв, що допомагають пiдiбpaти iндивiдyaльний план навчания.
Особливе мiсце вiдводиться для ввдгушв колишнiх студенпв та pозповiдей пpо ïхнiй кap'epне зpостaния. Також о^ема увага звеpненa на студенпв коpiнного населения (пiльговi умови кpедитyвaння, федеpaльнa пiдтpимкa, особливо гнучкий ^афш навчания) та iноземних студенпв.
Щодо можливостi отpимaти iнфоpмaцiю пpо яшсну тypистськy освiтy в Укpaïнi, то тут ситуащя склaднiшa. Вiдсyтнiй, нaпpиклaд, eдиний електpонний pеeстp BH3 загалом i BH3 з тypистською тдготовкою зокpемa. Офiцiйнi сайти мають лише бшьштсть yнiвеpситетiв та деяк1 коледжг Стaндapтний нaбip iнфоpмaцiï на таких сайтах - пеpелiк кaфедp i факультепв, нaпpями пiдготовки, OKX, iнфоpмaцiя пpо наукову дiяльнiсть кaфедpи, pозгоpнyтa iнфоpмaцiя пpо виклaдaчiв.
Haми було пpоaнaлiзовaно сайти 25 yкpaïнських BH3, як1 спецiaлiзyються на тypистськiй тдготовщ. Лише на сайтах половини з них подaeться iнфоpмaцiя пpо те, на яких посадах, згiдно з деpжaвним клaсифiкaтоpом, зможуть пpaцювaти випускники кaфедp тypизмy. Вapто зауважити, що пеpелiки можливих посад дещо довп. Ha нашу думку, людина ^осто фiзично
нeздaтнa повною мipою зacвоïти потpiбнi для кожно1' з пepeлiчeних поcaд знaння, вмiння тa нaвики зa чac здобyвaння однieï cпeцiaльноcтi. Сaмe чepeз тaкий гeнepaлicтичний тдхвд ми в кiнцeвомy peзyльтaтi отpимyeмо фaхiвцiв, як1, зa виcловлeнням В. Фeдоpчeнкa, «6araTO знaють i мaло вмшть» [3; c. 13].
Дeякi кaфeдpи тypизмy (нaпpиклaд HПУ iм. M. Дpaгомaновa) e лишe пpиклaдними, a нe випycкaючими.
Лишe да caйтi Iнcтитyтy eкологiï, пpиpодоохоpонноï дiяльноcтi тa тypизмy iм. В. Чоpноволa, що дie пpи Haцiонaльномy yнiвepcитeтi «Львiвcькa шл^хши» (кaфeдpa тypизмy), ми здайшли пepeлiк диcциплiн з дeтaльним опиcом мeти виклaдaння диcциплiни тa ïï мicця y нaвчaльномy ^овди зa нaпpямом пiдготовки «Тypизм», ОКР бaкaлaвp. Львiвcький дepжaвний yнiвepcитeт фiзичноï кyльтypи тa Умaнcький дepжaвний пeдaгогiчний yнiвepcитeт iм. П. Тичини дaють тшьки пepeлiк нaвчaльних диcциплiн, виклaдaння яких здiйcнюe кaфeдpa тypизмy. Ha carní Киïвcького нaцiонaльного yнiвepcитeтy кyльтypи i миcтeцтв (Кaфeдpи готeльно-pecтоpaнного бiзнecy тa кaфeдpa мiжнapодного тypизмy) - тшьки коpоткa i зaгaльнa к^иф^шя циклiв диcциплiн бeз дeтaлiзaцiï пpeдмeтiв. Тaвpiйcький нaцiонaльний yнiвepcитeт iм. В. Вepнaдcького подae лишe пepeлiк диедиплш тypиcтcького cпpямyвaння. Клacичний пpивaтний yнiвepcитeт (м. Зaпоpiжжя) нa cвоeмy carni вкaзye лишe нaйцiкaвiшi диcциплiни одного да^ямку пiдготовки, хочa caмих нaпpямiв вкaзaно шicть.
Гоpизонтaльнa iнтeгpовaнicть оcвiти пepeдбaчae зв'язок нaвчaння з виpобничою cфepою i нayкою [2, c. 213]. Тому кожда гaлyзь мae pяд acоцiaцiй тa оpгaнiзaцiй, як зaймaютьcя pозвитком гaлyзi тa мaють бeзпоcepeднiй вплив нa пiдготовкy фaхiвцiв. У Кaнaдi цe, нaпpиклaд, Аcоцiaцiя кaнaдcьких yнiвepcитeтiв, Аcоцiaцiя колeджiв стшьнот Кaнaди, Доcлiдницькa acоцiaцiя тypизмy тa подоpожeй, Paдa з питaнь pозвиткy людcьких pecypciв Кaнaди, Paдa з пигань pозвиткy людcьких pecypciв ^дади y cфepi тypизмy, Paдa з пигань pозвиткy людcьких pecypciв ^дади тypизмy коpiнного нaceлeння. I да лишe нaйбiльшi i нaйвiдомiшi. Кpiм того, оpгaнiзaцiï тaкого типу мae кожнa з пpовiнцiй тa тepитоpiй Кaнaди.
В оcновy пiдготовки фaхiвцiв мaють бути поклaдeнi вiдповiднi гaлyзeвi cтaндapти. Змicт cтaндapтiв тypиcтcькоï оcвiти (ВТО) зa оcтaннi 30 pокiв визнaчaeтьcя хapaктepом пpофeciйноï дiяльноcтi мaйбyтнiх фaхiвцiв нa пiдпpиeмcтвaх cфepи тypизмy.
Ha думку В. Т. Лозовeцькоï, pозpобкa cтaндapтiв дозволяе:
1) вcтaновити бaзовий piвeнь, який зaбeзпeчye пpодовжeння оcвiти тa потpiбний piвeнь квaлiфiкaцiï фaхiвцiв;
2) пiдвищити якicть пpофeciйноï пiдготовки фaхiвцiв y cиcтeмi нeпepepвноï оcвiти, якa пepeдбaчae нacкpiзнy пpофeciйнy пiдготовкy;
3) впоpядкyвaти ноpмaтивно-пpaвовi acrara^ пiдготовки вciх cyб'eктiв cиcтeми пpофeciйноï пiдготовки, вcтaновити ïx нacтyпнicть в yмовaх нeпepepвноï оcвiти;
4) зaбeзпeчити конвepтовaнicть пpофeciйноï пiдготовки фaxiвцiв y дepжaвi i зa ïï мeжaми, можливicть ïx yчacтi нa мiжнapодномy pинкy пpaцi. [3, c. 94]
^дад^м тypиcтcькi cтaндapти cyттeво вiдpiзняютьcя вiд y^a^^^x bme нaвiть cвоeю нaзвою - нaцiонaльний cтaндapт cпeцiaльноcтi. Ha вiдмiнy вiд гeнepaлicтичниx пpинципiв pозpобки вiтчизняниx, кaнaдcькi пpофeciйнi cтaндapти вiдзнaчaютьcя paдшe вyзькоcпeцiaлiзовaнicтю. Вони тaкож нe мaють подiлy нa гaлyзeвi тa оcвiтнi, a pозpоблeнi тaк, щоб зaдовольнити потpeби як галуз^ тaк i пpофeciйноï пiдготовки.
У кaнaдcькиx докyмeнтax cтaндapтiв пpофeciйноï тypиcтcькоï дiяльноcтi пpопиcaнi знaння, вмiння тa нaвички, нeобxiднi, щоб ввaжaтиcя компeтeнтним y цiй cпeцiaльноcтi. З них полiкyльтypного cпpямyвaння: - знaння ^о тepитоpiю, кyльтypy, eтнiчнi, cоцiaльнi тa гeндepнi оcобливоcтi цiльовоï ayдитоpiï, потeнцiйного тypиcтичного об'eктa тa його геопол^ичного оточeння; вмiння пpaцювaти y дивepcитивномy cepeдовищi, зaоxочyвaти комaнднy pоботy, пepeдбaчaти потpeби потeнцiйниx клieнтiв, вpaxовyвaти ïxm iндивiдyaльнi вiдмiнноcтi; нaвичкики мiжкyльтypного cпiлкyвaння, виpiшeння конфлiктiв, eтичнicть, дипломaтичнicть. Вони тaкож вaжливi в peaлiзaцiï комyнiкaтивниx дiй, оpieнтyвaннi в оpгaнiзaцiйниx кyльтypax, pозpобцi кyльтypовiдповiдниx тypпpодyктiв тa взaeмодiï нa дивepcитивномy pобочомy мicцi. Стaндapти pозpоблeнi гaлyзeвими пpофeciонaлaми i cтaновлять колeктивний пpофeciйний доcвiд фaxiвцiв тypиcтичного ceктоpa Кaнaди. Ha вiдмiнy ввд yкpaïнcькиx, кaнaдcьким
туристичним стандартам властива вузька спецiалiзацiя, чiтка деталiзацiя знань, цшшсних ставлень, умiнь та навичок, доступний i зрозумiлий виклад.
На нашу думку, вичизняним освiтнiм стандартам туристсько! галузi властиве надмiрне узагальнення. По суп, у нас е лише два осв^ш стандарти ОКР бакалавр, напрями пiдготовки «Туризм» i «Готельне господарство». Враховуючи привабливiсть i багатограншсть туристично! дiяльностi, е випадки тдготовки фахiвцiв в межах iнших спещальностей, наприклад: «Менеджмент зовнiшньоекономiчно! дiяльностi» (спецiалiзацiя «Готельне господарство i туризм», «Мiжнародний туризм»), в педагогiчних вузах - спещальшсть «Географiя та iсторiя» («Краезнавчо-туристична робота», «Рекреацiйна географiя та туризм» тощо), спецiальнiсть «Фiзична культура» («Туристична робота та фiзична реабiлiтацiя»), спещальшсть «Педагопка та методика середньо! освии» (спецiалiзацiя «Туристична робота»), Деяк1 навиь ВНЗ задекларували спецiальнiсть «Менеджмент в туризмЬ» за напрямом «Туризм», що нелопчно за наявнiстю окремого напряму «Менеджмент» [3; с. 23].
Реформування професшно! пiдготовки фахiвцiв туристсько! галузi в Укра!нi передбачае обов'язкову розробку стандартiв освiти для кожного квалiфiкацiйного р1вня в системi неперервно! тдготовки ввдповщно до того чи шшого профiлю навчання. Цi стандарти також доцшьно зробити бiльш вузькоспецiалiзованими.
Ниш проблема змюту професiйного навчання з використанням принципу iнтеграцi! у процеа пiдготовки майбутнього фахiвця сфери туризму, професшна дiяльнiсть якого пов'язана зi здiйсненням технологiчних процесiв у сощальнш сферi, висвiтлена недостатньо. Тому розроблення методолопчних пiдходiв до створення змюту професiйного навчання з використанням принципу штеграцп е важливою психолого-педагогiчною проблемою в шдготовщ таких фахiвцiв.
Як зазначае В. Т. Лозовецька, вiдбiр шформаци в межах ле! чи шшо! навчально! дисциплiни не завжди вiдповiдае потрiбному професiйному спрямуванню. Причиною цього е те, що спочатку визначають навчальш дисциплiни, !х обсяг, сшвввдношення мiж теоретичним i практичним навчанням, а потiм розробляються навчальш програми, як правило, без прогнозування взаемозв'язку з iншими навчальними дисциплшами. У результат таких дiй не забезпечуеться цiлiсна професiйна пiдготовка, знижуеться !! практичний рiвень [3; с. 234]. Це пояснюеться тим, що з кожно! навчально! дисциплiни формуеться своя, окрема система знань i вмiнь. Тому для сучасного професшного навчання в Укра!нi характерна ситуащя, коли у процесi навчання студенти вивчають i засвоюють навчальну шформащю вiдокремлено вiд iнших навчальних дисциплш, що зовсiм не сприяе професiоналiзацi! навчального процесу, цiлiсному формуванню фахових знань, умшь i навичок, необхвдних для реально! виробничо! дiяльностi.
Наприклад, останшм часом у ВНЗ з'явилася тенденцiя не лише вивчати шоземш мови, а iноземнi мови професшного спрямування. Це однозначно мае сво! переваги: пiд час навчання студенти не тшьки поглиблено повторюють курс пройденого у школi, а нарешп можуть усвiдомити реалi! застосування вивченого.
Зараз, на жаль, навчання фаховим туристським навичкам з iноземно! мови ввдбуваеться переважно за пiдручниками шоземних видавництв. Загалом вони вiдповiдають свиовим вимогам, але зовсiм не враховують мюцевих особливостей майбутнього робочого мюця. Адже бiльшiсть студентiв, як1 надалi вирiшать працювати за фахом, оберуть мюце працi у своему регюш. Iноземнi пiдручники - хороше джерело вивчення зарубiжного досвiду, однак вони фактично не враховують вичизняну культурну складову. А, як вiдомо, пол^льтурна складова передбачае врахування власного культурного та сощального досвiду у професшнш дiяльностi.
Канадський досвiд засвiдчив, що формування основних компонентiв професiйно! компетентносп майбутнiх фахiвцiв сфери туризму загалом i полiкультурно! складово! зокрема у процеи !х пiдготовки у ВНЗ найбшьш ефективно здiйснюеться iз застосуванням у навчальному процесi так званих методiв кейс-вивчення. Вони суттево вiдрiзняються вiд спецiально розроблених навчальних дшових iгор, бо вiдтворюють реальнi виробничi проблеми i ситуацi!. Предметом вивчення та аналiзу тут е не якась мiфiчна проблема напiввигадано! туристично! компанп на iншому кiнцi св^, а справжня iснуюча фiрма, а бажано така, з якою студенти стикалися в практищ. Причому для аналiзу беруть як вдалi, так i невдалi приклади
ведення справ. Аналiз неяшсних послуг, виявлення !х можливих причин дае змогу в подальшому встановлювати майбутньому фахiвцю можливi причини !х виникнення, розробляти заходи щодо !х усунення та попередження. Вони е суттевим чинником активно! творчо! позици фахiвця з туризму у процеа професшно! дiяльностi на конкретних шдприемствах галузг
Окреме защкавлення викликае допрофесшна туристська пiдготовка. В Укра!ш вона практично не проводиться. Краезнавчi екскурсп, як1 прийнято проводити у школах, важко назвати допрофесшною пiдготовкою. Вони радше зацiкавлюють готовим турпродуктом, а не специфшою галузi. На нашу думку, потрiбно розробити бiльш фахово орiентованi програми допрофесшно! пiдготовки у старших класах школи, беручи за приклад, скаж1мо, канадську програму «Туризм у старших класах». Обов'язковими компонентами тако! програми повинш бути репональний, кар'ероорiентуючий та полiкультурний. У розробщ таких програм, орiентуючись на зарубiжний досвiд, важливо враховувати особливостi як нашо! туристично! галуз^ так i професшно! пiдготовки.
Обов'язковим е професшно спрямована мотивацiя навчально! дiяльностi iз застосуванням рiзних форм, методiв i прийомiв, що активiзують розумову дiяльнiсть студента.
Вибiр форм i методiв, як1 впливають на формування пол^льтурно! складово! професшно! туристсько! пiдготовки, залежить вiд того, на формування яких як1сних характеристик (знань, цiннiсного ставлення чи вмiнь i навичок) повинш бути спрямоваш педагогiчнi зусилля [1, с. 63].
При формуванш знань про пол^льтурш аспекти туристсько! дiяльностi основним завданням е забезпечити студенпв якомога бiльшою кiлькiстю iнформацi! про юнуюче нинi рiзноманiття культур, про правила i норми спiлкування та взаемодп з тим чи шшим культурним середовищем. Найбiльш ефективним педагопчним засобам, який застосовують при переданш полiкультурних знань, е пiзнавальна гра та частково-пошуковий (евристичний) метод. Застосування вказаного методу полягае в пошуку вирiшення висунутих педагогом завдань [5, с. 182]. У процес застосування даного методу використовуються сучасш шформацшш технологi!. Студенти мають можливiсть самостшно здобувати iнформацiю про рiзноманiття культур, пол^льтурну картину свiту через 1нтернет тощо. Потiм вони ознайомлюють сво!х однокурсников з накопиченим матерiалом, будучи в ролi викладача [6, с. 84].
Найкращими формами органiзацi! навчального процесу для цього е проблемна лекщя штегрованого типу або лекщя-дебати.
При формуваннi цiннiсного ставлення до особливостей рiзних культур необхiдно сформувати i розвинути у студентiв там якосп, як толерантнiсть, взаеморозумiння, шанобливе ставлення до людей, товариськiсть, комушкатившсть, ввiчливiсть, спiвчуття. Найбiльш ефективною формою оргашзаци навчання тут е лекщя удвох iнтегративного типу. В цьому разi передбачаеться моделювання реальних ситуацш обговорення теоретичних i практичних питань двома лекторами, один з яких традицшно веде так1 лекцi!, а шший - спецiально запрошений [6; с. 21]. У ролi запрошеного може бути наставник абочлен спшьноти, який мае дотичнiсть до туристично! галуз^ Лектори дотримуються рiзних точок зору з обговорюваного питання. Бажано, щоб вони були представниками рiзних культур. При цьому !хнiй даалог мае демонструвати культуру дискусп мiж представниками рiзних народ1в, спiльного виршення проблеми, зал^чати до обговорення студенпв, спонукати !х задавати питання, висловлювати свою точку зору, демонструвати реакщю на те, що вiдбуваеться. У результата в студентiв не тшьки актуалiзуються наявнi знания про мiжкультурну комунiкацiю, а й виробляеться наочне уявлення про культуру спiлкування, способи ведення дiалогу, спiльного пошуку i прийняття рiшення, а також цшшсне ставлення до носi!в iнших культур. Серед найбшьш розповсюджених методiв тут е розповщ, бесiди, дискусi!, дiалоги, самонавчання та взаемонавчання.
Зазначимои, що формуванню полiкультурних вмiнь i навичок сприяе така форма навчання, як ситуативш iгри та практичнi заняття, а найдiевiшими методами е метод проблемних ситуацiй та метод кейс-вивчення [1; с. 67].
Застосування методу проблемних ситуацш передбачае розгляд типових проблемних (iнодi й конфлштних) ситуацш, ям можуть виникати при спшкуванш з представниками рiзних культур [8, с. 281]. Кожному студенту видають картку, в якш описана конкретна ситуащя, що
виникае при спшкуванш в пол^льтурному середовищ^ Завдання студента - спробувати вибудувати модель свое! поведiнки, знайти найбшьш оптимальне i вiрне рiшення, вс можливi варiанти виходу з такого становища.
Шдсумовуючи, зазначимо, що найбшьш позитивними елементами канадсько! туристсько! освии, що сприяють формуванню полiкультурно! складово! майбутнiх фахiвцiв, е: дотримання принцитв послiдовностi та наступностi у програмах та навчальних планах на вих рiвнях професiйно! освiти фахiвцiв сфери туризму (допрофесшна, рiзноманiтнi сертифiкацiйнi та дипломш програми, а також освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi бакалавра та магiстра); використання iнтегрованих форм та iнтерактивних методiв навчання для формування полiкультурно! компетентносп на рiвнi знань, цiннiсних ставлень та вмшь i навичок; застосування особистiсно-орiентованого пiдходу (розробка iндивiдуального плану навчання для кожного студента); включення дисциплш вибiркового компонента до навчальних плашв, що дае можливiсть студентам краще задовольнити iндивiдуальнi iнтереси у навчанш та проявити сво! здiбностi; значна перевага фахово-орiентованих навчальних дисциплш та !хня полiкультурна спрямованiсть.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гайсина Л. Ф. Готовность студентов вуза к общению в мультикультурной среде и её формирование. Монография / Л. Ф. Гайсина. - Оренбург, 2004. - 113 с.
2. Профессиональная педагогика: учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям / под ред. С. Я. Батышева, А. М. Новикова. - Изд. 3-е, перераб. -М.: Изд-во ЭГВЕС, 2009. - 456 с.
3. Формування професшно! компетентноста фах1вця сфери послуг i туризму: навч.-метод. поЫбник / В. Т. Лозовецька, Л. Б. Лук'янова, Л. В. Козак та ш. / за заг. ред. В. Т. Лозовецько!. - К., 2010. - 382 с.
4. Canadian Diversity: best Practices in Countering Racism in the Workplace. - Hiver, Volume 91, winter. -2012. - 102 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.metropolis.net>. - Загол. з екрана. - Мова англ.
5. Career Preparation Program Curriculum Guide for: Hospitality/Tourism Industry (Food Services). -British Columbia Dept. of Education, Victoria. Curriculum Development Branch, 1982. - 221 p.
6. Careers Canada. Volume 9: Careers in the Hospitality Industry. - Department of Manpower and Immigration, Ottawa (Ontario), 1976. - 37 p.
7. Kokko Henna, Ojajarvi Annariitta. Organising a Multicultural EventCase: Erasmus IP 2010: Innovative Approaches in Multicultural Tourism Education / Henna Kokko. - May, 2010. - 76 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.jamk.fi>. - Загол. з екрана. - Мова англ.
8. Rok Marija. Stress and Stress Management in a Higher Education Tourism Institution / Marija Rok. - pp. 279 - 290 // Tourism and Hospitality Management. - Vol. 17, No. 2. - 2011. - 310 p.
УДК 373.3(520):81.003077
О. М. Б1ЛИК
М1СЦЕ ТА РОЛЬ КАЛ1ГРАФИ В ЕСТЕТИЧНОМУ ЦИКЛ1 НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТ1В ЯПОНСЬКО1 ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ
В статтi показано уткальт особливостi ieроглiфiчноi писемностi, зокрема ii художньо-естетичний потенщал, у вихованш молодших школярiв. Визначено мiсце та роль мистецтва калiграфii в естетичному циmi предметiв, що вивчаються в системi початковоi освти Японй.
Ключовi слова: калiграфiя, ieроглiфiчне письмо, цикл естетичних дисциплш, початкова освта Японп, кандзi.
