CC BY
22
денно! форми навчання та слухачiв пiдготовчого вiддiлення. Студенти-шоземщ завдяки систематичному тестуванню вчаться виконувати завдання правильно i швидко, опановують алгоритм виконання тестiв рiзних форм, мають можливють аналiзувати результати тестування, за допомогою викладача можуть виявляти типовi помилки й визначати шляхи !х усунення.
Пiдбиваючи пiдсумки, зауважимо: ми не ставили собi за мету розкрити суть уих ейдетичних методiв навчання, якi сприяють легшому запам'ятовуванню ново! шформаци. Проте переконанi, що !х упровадження в навчальний процес дозволить адаптуватися студентам-iноземцям до системи освии в укра!нських ВНЗ, а також стане поштовхом до отримання високого р1вня знань.
Обговорювана тема вимагае подальших наукових студш, ям покликанi устшно вирiшувати основш проблеми в галузi методологii' викладання украшсько! мови як шоземно!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антощук е. В. Знайомтесь, ваша пам'ять: швидка педагогiчна допомога ввд Укра1нсько1 школи ейдетики / е. В. Антощук. - К.: Вирш, 2009. - 192 с.
2. Антощук е. В. Метод невербальних асощацш / е. В. Антощук // Завуч. - 2007. - № 30. - С. 13-14.
3. Антощук е. В. Швидка педагопчна допомога / е. Антощук // Початкова освгта. - 2000. - № 3 (51). - С. 3.
4. Бей Л. Б. Проблеми викладання укра!нсько! мови рГзним категоршм Тноземних студенлв / Л. Б. Бей, О. М. Тростинська // Викладання мов у вищих навчальних закладах освгти на сучасному етат: МТжпредметш зв'язки. - Вип. 12. - Харюв: Константа, 2008. - С. 48-59.
5. Волошинов С. А. Реалiзацiя дидактичного принципу наочност в алгоритшчнш шдготовщ студенлв засобами шформацшно-комушкацшного педагогiчного середовища // Iнформацiйнi технологи в освт. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ite.kspu.edu/webfm_send/231
6. Ейдетика як заЫб тдготовки дитини до школи / авт.-упоряд. М. Л. Кривошс, О. Л. Дроботш. -Х.: Ранок, 2012. - 160 с.
7. Матюгин Н. Ю. Как запоминать иностранные слова / Н. Ю. Матюгин. - М.: Ейдос, 2009. - 154 с.
8. Матюгин Н. Ю. Эффективная память: как быстро запоминать цифры и английские слова / Н. Ю.Матюгин. - М.: РНПОЛ классик, 2005. - 544 с.
9. Матюгин Н. Ю Методы развития памяти, образного мышления, воображения / Н. Ю. Матюгин, Н. К. Рыбникова. - М.: Эйдос, 1996. - 60 с.
10. Назаревич Л. Т. Практичний курс укра!нсько! мови. Профеийне г дшове мовлення (для студенлв-шоземщв укра!нською мовою навчання: тдручник / Л. Т. Назаревич. - Тернопшь: ТНТУ, 2013. - 248 с.
УДК 378:338.8-051 (477.63)
В. С. ПАЦЮК
РЕГЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В СФЕРИ ТУРИЗМУ (НА ПРИКЛАД1 М1СТА КРИВИЙ Р1Г)
Розкрито актуальтсть i значимiсть тдготовки фахiвцiв сфери туризму на регiональному рiвнi. Виявлено загальш засади тдготовки фахiвцiв з туристичного обслуговування в Укра!т. Проаналiзовано структуру i фахову сnецiалiзацiю вищих навчальних закладiв (ВНЗ) Украти, в яких вiдбуваeться освтня дiяльнiсть за напрямом тдготовки «Туризм». Визначено фаховi вимоги до майбуттх пращвниюв туристичног сфери. Обгрунтовано необхiднiсть тдготовки фахiвцiв з туризму в мiстi Кривий Рк у контекстi реалiзацii Програми розвитку промислового туризму. Визначено потенцшну сферу зайнятостi випускниюв вказаного напряму тдготовки. Узагальнено nрiоритетт завдання профестног туристичног освти в Укра!т.
Ключовi слова: туризм, фахiвець з туризму, фахова тдготовка, професшна освта, промисловий туризм.
В. С. ПАЦЮК
РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ СФЕРЫ ТУРИЗМА (НА ПРИМЕРЕ Г. КРИВОЙ РОГ)
Раскрыта актуальность и значимость подготовки специалистов по туризму на региональном уровне. Выявлены общие принципы подготовки специалистов по туристическому обслуживанию в Украине. Проанализирована структура и профессиональная специализацию вузов Украины, где происходит образовательная деятельность по направлению «Туризм». Определены профессиональные требования к будущим работникам туристической сферы. Обоснована необходимость подготовки специалистов по туризму в городе Кривой Рог в контексте реализации Программы развития промышленного туризма. Определена потенциальная сфера занятости выпускников данного направления подготовки. Обобщены приоритетные задачи профессионального туристического образования в Украине.
Ключевые слова: туризм, специалист по туризму, профессиональная подготовка, профессиональное образование, промышленный туризм.
V. S. PATSIUK
CONCEPTUAL BASES OF TRAINING OF TOURISM SPECIALISTS IN UKRAINE
(BY THE EXAMPLE OF KRYVYI RIH)
Relevance and importance of training of tourism specialists on the regional level have been revealed. General principles of training of tourism services specialists in Ukraine have been found out. The structure and professional specialization of Ukrainian universities, where the "Tourism" specialists are trained have been analyzed. Pofessional requirements for future employees of tourism industry have been defined. Relevance of training of tourism specialists in Kryvyi Rih in the context of the implementation of the Program of Industrial Tourism Development has been revealed. Potential scope of employment of tourism graduates has been defined. Main tasks of tourism education in Ukraine have been generalized.
Keywords: tourism, tourism specialist, professional training, professional education.
CBiTOBi тенденцп розвитку туризму CBi^aTb, що ця галузь зайняла чшьне мюце на глобальному ринку послуг. Активiзацiя розвитку туристично! дiяльностi в Укра!ш та виведення И туристичного продукту на свтовий туристичний ринок е одним з нацюнальних прюритепв нашо! кра!ни. Виключне значения цього напряму обгрунтоване тим, що туризм е важливим чинником тдвищення рiвня соцiально-економiчного розвитку держави та якосп життя громадян, створення нових робочих мюць, поповнення валютних резервiв та зростання авторитету держави на мiжнароднiй аренi.
Укра!на мае сталi традицп розвитку туризму. Столичний Ки!в, Укра1нськ1 Карпати, пiвострiв Крим, перлина Чорного моря - Одеса, княжий Львiв та iншi мюця завжди були у центрi уваги туриспв як з укра1нських терешв, так iз-за кордону. Однак реалп сьогодення свiдчать про значне змщення туристичних прiоритетiв. З огляду на це актуатзуеться необхiднiсть пошуку шновацшного туристичного продукту i туристифшаци простору нашо! кра!ни, що передбачае залучення нових регiонiв до туристично! дальности Не е винятком i промисловi регiони, де традицшному туризму намагаються протиставити альтернативнi туристичнi напрями. Однак у вказаних регiонах вiдсутнi традищ! прийому та обслуговування туристш, що ниш на порядок денний ставить питання тдготовки фахшщв для роботи з туристами.
С^мкий розвиток туризму як системи ринкових ввдносин в економ!чному простор1 Укра!ни, постiйне виникнення нових туристичних пiдприемств та збшьшення к1лькост1 суб'ектiв тдприемницько! д1яльност1, що ведуть бiзнес в галузi туризму, передбачае створення кадрового потенщалу ввдповвдного напряму д1яльност1. Нагальною е проблема забезпечення туристично! справи фахiвцями, яш на практищ забезпечують реалiзацiю туристичного продукту на мюцевому р1вн1 в рамках розвитку внутршнього та в'!зного туризму. Пiдготовка таких фахiвцiв вимагае грунтовного вивчення потреб регiону, врахування вимог i досягнень в1тчизняного та м1жшродного досв1ду в п1дготовц1 фахiвцiв для роботи у сферi туризму. Необхвдшсть п1дготовки фахiвцiв з туризму усввдомили й на регiональному р1вш. Цей процес
не оминув, зокрема, i мiсто Кривий Рiг, який школи не був туристичним центром, але ниш в ньому ввдбуваються активш пiдготовчi процеси до формування ново! туристично! дестинаци.
Державнi, мунiципальнi та приватш туристичнi оргашзаци, заклади та тдприемства Криворiзького регiону, навчальнi заклади туристичного профiлю мiста та Дшпропетровсько! областi потребують фахiвцiв, здатних здшснювати всi складовi процесу надання туристичних послуг, враховуючи сучаснi запити туристичного ринку. Не менш важливим е забезпечення регiону, зокрема туристичних тдприемств, суб'екпв та органiзацiй туристичного спрямування для 650-тисячного Кривого Рогу та прилеглих районiв фахiвцями, здатними до оргашзацшно!, тдприемницько!, обслуговуючо!, науково-аналггично! та методично! роботи в сферi туризму як галузi економiки Укра!ни та в закладах осв^и з базовою туристичною пiдготовкою.
1нтерес до проблеми професшно! пiдготовки фахiвцiв з туризму ниш доволi значний. Ця проблематика перебувае у полi зору багатьох вичизняних i зарубiжних вчених. Так, питания теорп та органiзацi! освии в туризмi дослiджували i розробили концепцп професiйно! туристично! освiти Г. Балабанов, О. Костюкова, Л. Лук'янова, О. Любщева, М. Скрипник, Н. Степанець, Г. Уварова, В. Федорченко, Н. Фоменко, Г. Цехмютрова й iншi науковщ
Метою статп е шляхом аналiзу концептуальних засад розвитку туристично! освiти в Украш обгрунтувати необхвдтсть i доцiльнiсть пiдготовки фахшщ в сферi туризму на региональному рiвнi та розкрити специфiку впровадження туристично! освiти в мiстi Кривий Рт
В Укра!нi сформувалася мережа ВНЗ рiзних форм власностi, що готують фахiвцiв для туристично! галузг Процес розгортання таких ВНЗ розвивався в умовах швидко! комерцiалiзацi! вищо! освiти. Головнi акценти робились на «модносп», престижностi та затребуваностi професш. Це призвело до сучасно! кризи вичизняно! вищо! школи Укра!ни, зокрема, !! «виробничi потужносп» перевищують попит сустльства на освiтнi послуги, а яшсть останнiх не вiдповiдае вимогам сучасносп. Пiдготовка фахiвцiв з туризму ниш належить до таких престижних напрямiв, що стимулювало iнтенсивне зростання кiлькостi ВНЗ, як1 готують фахiвцiв вказаного профiлю в столицi, де е платоспроможна публiка. Однак визначена на державному рiвнi регiоналiзацiя туристично! дiяльностi в Укра!нi потребуе акцентування уваги на необхiдностi пiдготовки ввдповвдних фахiвцiв i в регiонах.
Шдготовка фахiвцiв сфери туризму в нашш кра!нi за ступеневою системою передбачае освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi:
• квалiфiкований робиник (агент з туризму, офiцiант, бармен, агент з постачання, кухар);
• молодший спецiалiст (органiзатор обслуговування в готелях та туристичних комплексах);
• бакалавр з туризму, гостинностц
• спещалют-туризмознавець, екскурсознавець, професiонал у галузi готельно! та ресторанно! справи;
• магiстр - науковець (туризмолопя, музеезнавство, рекреологiя), викладач [5, с. 77]. Необхiднiсть поглиблення пiдготовки фахiвцiв з туризму тдтверджуеться законодавчо-
нормативними актами. Так, ввдповвдно до Лiцензiйних умов провадження туроператорсько! дiяльностi, затверджених наказом Мiнiстерства шфраструктури Укра!ни вiд 10.07.2013 № 465, зареестрованого в Мiнiстерствi юстицi! Укра!ни вiд 30.07.2013 за №1275/23807, в пункп IV «Квалiфiкацiйнi вимоги до керiвника туроператора та його персоналу» зазначаеться, що «кершник туроператора, його фшп, iншого вiдокремленого пiдроздiлу повинен мати вищу освiту, що тдтверджена дипломом про здобуття вищо! освии, та стаж роботи у сферi туризму не менше 3 рошв, що пiдтверджуеться записами в трудовш киижцi, або вищу освiту у сферi туризму, що пiдтверджена дипломом про здобуття вищо! осв^и. У штап туроператора повинно налiчуватись не менше 30 ввдсотшв працiвникiв, яю мають стаж роботи у сферi туризму не менше 3 рошв, що тдтверджуеться записами в трудових книжках, або вищу осв^ у сферi туризму, що пiдтверджена дипломом про здобуття вищо! освии» [6].
Ввдповвдно до загальноприйнятих у вищш школi Укра!ни принципiв пiдготовки фахiвцiв формування у них професiйних компетенцш е не лише важливою складовою освинього процесу, а й одшею з трьох базових засад. Воно розглядаеться одночасно iз засвоенням теоретичного матерiалу, поглибленням iнтелектуального рiвня майбутнього фахiвця, завершенням його становлення як особистосп й громадянина.
З огляду на це, фахiвець туристично! галузi повинен: вшьно володГти сучасними iнформацiйно-комунiкативними технологiями Г спецiальними програмними продуктами; знати шоземт мови; бути обiзнаним в оргашзацп роботи туроператорiв, турагентiв та мехашзмах взаемодп мГж ними; вмии швидко Г грамотно готувати основш типи докуменпв; мати висок1 комунiкативнi здГбностц приймати рiшення у нестандартних ситуащях на ринку; розробляти груповГ та шдивГдуальш тури й розраховувати !хню варлсть; впевнено володГти навичками аналГтично!, дослвдницько! та маркетингово! дГяльностц творчо Г цшсно мислити, орiентуватися в нестандартних умовах; мати високий культурний рГвень тощо.
Сьогодш майже 140 навчальних закладГв готують кадри для туризму, з них б™ 80 -освГтньо-квалГфГкацшного рГвня «Бакалавр». Шдготовка фахГвщв з туризму акредитована: а) в уах класичних ушверситетах кра!ни, де на географГчних факультетах створеш спещалГзоваш кафедри туризму; б) в ушверситетах економГчного профшю; в) у технолопчних ушверситетах (харчових технологш, готельного господарства, легко! промисловосп); г) в новитх ушверситетах (переважно приватних), ям охоплюють актуальш спещальносп, орГентоваш на абГтурГентський попит на ринку освггшх послуг (менеджер туризму, менеджер готельно-ресторанного бГзнесу Г також); д) у вузько профшьних ВНЗ (культури Г мистецтв, нафти Г газу, педагопчних, авГацшних Г морських й ш.) [4, с. 110].
Найбшьшими ВНЗ, що готують таких фахГвцш, е: Нацюнальний авГацшний ушверситет, Ки!вський нацюнальний торпвельно-економГчний ушверситет, ЛьвГвський нацюнальний ушверситет ¡м. I. Франка, Чершвецький нацюнальний ушверситет ¡м. Ю. Федьковича, Ки!вський ушверситет туризму, економши Г права, Ки!вський нацюнальний ушверситет ¡м. Т. Шевченка, Донецький нацюнальний ушверситет економГки Г торпвлГ ¡м. М. Туган-Барановського Харшвський нацюнальний ушверситет ¡м. В. Каразша, Донецький шститут туристичного бГзнесу.
1снуе тдготовка майбутшх тдготовка фахГвщв зГ сфери туризму Г у ВНЗ педагопчного спрямування. Так, !х готують Нацюнальний педагопчний ушверситет ¡м. М. П. Драгоманова (м. Ки!в), Тернотльський нацюнальний педагопчний ушверситет ¡м. В. Гнатюка, МелГтопольський державний педагопчний ушверситет ¡м. Б. Хмельницького, Уманський державний педагопчний ушверситет ¡м. П. Тичини. Якщо при трьох перших ВНЗ тдготовка фахГвщв здшснюеться на географГчних факультетах, то в останньому - на економГчному. З осеш 2014 р. тонером тдготовки фахГвщв сфери туризму на Дшпропетровщиш став КриворГзький педагопчний шститут ДВНЗ «КриворГзький нацюнальний ушверситет», в якому на базГ географГчного факультету ввдкрито спещальшсть «Туризм». ОкрГм цього, в ичш 2015 р. на цьому факультет вГдкрито курси екскурсоводГв та розпочато !х тдготовку.
Запровадження освГтнього напряму тдготовки «Туризм» у ДВНЗ «КриворГзький нацюнальний ушверситет» зумовлено змютом Г положенными прийнято! на ХХХ сесп VI скликання КриворГзько! мюько! ради мунщипально! програми розвитку промислового туризму в мюп Кривому РозГ на 2013-2015 роки ввд 30.01.2013 р. (№ 1680) [7].
У вказанш програмГ зазначено, що одним ¡з завдань, спрямованих на реалГзацш Стратепчного плану розвитку мюта Кривого Рогу стосовно створення умов для формування його позитивного ¡мГджу, е розвиток промислового туризму. Кривий РГг - потужний промисловий центр, де наявш як прничопромисловГ, так Г фабрично-заводсью об'екти, як1 мають розгалужену полГвидову структуру. Для КриворГжжя характерна багата шдустрГальна спадщина, що включае залишки (бшьше 800) виробничих об'екпв, залГзниць, пдротехшчних споруд, моспв, фрагменти стародавшх прничопромислових ландшафив, залишки робочих поселень Г кладовищ тощо.
Сучасний стан галузГ промислового туризму в Кривому РозГ не вГдповвдае його потенщйним можливостям. Млсто мае потужну базу для його становления, до яко! належить значна частка прничопромислових об'екпв. Промисловий туризм повинен сприяти мюцевому економГчному розвитку, стимулювати ринковГ ввдносини, активно впливати на розвиток сумГжних галузей економГки (готельно-ресторанний бГзнес, транспортш перевезення тощо), зайняпсть населення, роботу з охорони пам'яток ютори та культури, тдвищення культурного рГвня населення. Розвиток ¡ндустрГального туризму е одним ¡з чиннишв, що може позитивно вплинути на загальний ¡мГдж мюта.
Для ефективного розвитку туристично! галузi необхiдно враховувати калька важливих факторiв:
• науковий, що визначае розробки у сферi теори, методологи вивчення феномена iндустрiального туризму, змют основних понять у галузi туризму;
• ресурсний, яким у промисловому туризмi е парагенетичнi комплекси антропогенних ландшафтiв, якi потребують подальшого вивчення та оцшки щодо використання у промисловому туризмц
• iнфраструктурний, що визначае сегмент туристичного комплексу та ввдповвдае за необхiднi елементи оргашзацп тур1в (готельне господарство, транспортне забезпечення, заклади харчування, заклади вечiрнiх ашмацшних (розважальних) програм туристiв);
• кадровий, тобто забезпечення пiдготовленими кадрами в галузях менеджменту туризму, екскурсознавства, готельного господарства;
• екскурсшно-методичний (система екскурсiй, «портфелi екскурсовода», схеми маршрупв тощо) [3, с. 7].
Важливими у встановленi туризму в регюш як ново! галузi економiки також е рекламний та оргашзацшний фактори.
Серед основних чинникiв, як негативно впливають на розвиток iндустрiального туризму в Кривому Розi, е:
• ввдсутшсть туристичних пiдприемств, що створювали б iндустрiально-туристичиий продукт;
• недостатнш р1вень сервiсу в закладах розмщення, харчування та розваг, невелика рiзноманiтнiсть пропозицiй;
• низький рiвень обслуговування, зумовлений вiдсутнiстю професiйних екскурсоводiв на iндустрiально-туристичних маршрутах;
• вiдсутнiсть маркетингово! та рекламно! стратегi! iндустрiального туризму на територп мiста;
• недостатня к1льк1сть туристичних операторiв, як1 розробляють i стимулюють просування мiсцевого туристичного продукту;
• ввдсутшсть скоординовано! системи дш з просування iндустрiально-туристичного продукту мюта на ринок туристичних послуг Укра!ни та свiту;
• ввдсутшсть у працiвникiв iснуючих турагентств Кривого Рогу (!х налiчуеться понад 200 оаб), за поодинокими винятками, ввдповвдно! освiти за напрямом «Туризм», що особливо негативно впливае на розвиток внутршнього в'!зного туризму.
Основною метою вищевказано! програми е здiйснения заходiв, спрямованих на розвиток туристично! галуз^ забезпечення умов для повноцiнного розвитку iндустрiального туризму, створення як1сного туристичного продукту, здатного ввдобразити рiзноманiття iндустрiально! спадщини та максимально задовольнити потреби внутршнього й мiжнародного туризму.
Одними iз найважливiших заходiв програми е: формування квалiфiкованого кадрового та наукового потенщалу галузi, створення системи тдготовки, перепiдготовки й п1двищення квалiфiкацi! туристичних кадрiв, тдвищення квалiфiкацi! через отримання друго! вищо! освiти прац1вниками юнуючих Кривому Розi туристичних агентств.
Виконання програми дасть змогу реалiзувати iндустрiально-туристичний потенцiал мiста, сприятиме зростанню економiчно! активностi, розвитку малого й середнього бiзнесу, створенню робочих мiсць у рiзних секторах економiки. Результатом цього мае бути зростання туристичного iмiджу мiста на державному i мiжнародному рiвиях, збiльшения надходжень до бюджету й, ввдповвдно, зростання добробуту та зайнятосп населення, створення як1сного туристичного продукту i формування конкурентоспроможно! на внутрiшньому та свiтовому ринках шдустри туристичних послуг завдяки ефективному використанню туристичного потенцiалу мiста, забезпеченню на цш основi комплексного розвитку територп, реалiзацi! його соцiально-економiчних iнтересiв.
На виршення визначених проблем i завдань щодо формування туристично! галузi мюта й спрямовано заходи «Програми розвитку промислового туризму в мюп Кривому Розi на 20132015 роки». Головною передумовою реалiзацi! цiе! Програми е тдготовка фахiвцiв за напрямом
туристичного обслуговування. II у мюл може забезпечити КриворГзький педагопчний шститут ДВНЗ «КриворГзький нацюнальний уншерситет».
ВвдповГдно до отримано! фундаментально! та практично! спещально! тдготовки бакалаври за напрямом «Туризм» можуть виконувати: допомГжну науково-дослвдницьку, оргашзацшну, освггню, управлшську, тдприемницьку професшну дГяльтсть, здшснюючи !! в туристичних тдприемствах як суб'екти тдприемницько! дГяльносл, ВНЗ, позашк1льних освггшх Г спортивно-туристичних закладах рГзних рГвшв Г форм оргашзацп. Подабний рГвень квалГфшацп ввдповщае стандарту бакалаврсько! тдготовки.
1снуе потреба в методистах зГ спортивного туризму та екскурсшно! дГяльност в позашшльних навчальних закладах, на промислових тдприемствах, як1 розвивають спортивний туризм, у туристичних фГрм, як1 ведуть екскурсшну дГяльшсть на засадах внутршнього та в'!зного туризму. Тому актуальним е питання кадрового забезпечення туристичного обслуговування населення.
Шдготовлений бакалавр з туризму може обшмати так посади (за Державним класифшатором професш 2010 р.): директор комплексу (туристського), туризмознавець, екскурсознавець, екскурсовод, оргашзатор подорожей (екскурсш), менеджер (управитель) з туризму, менеджер (управитель) у готельному господарствГ, оргашзатор туристично! Г готельно! дГяльносп, фахГвець з готельного обслуговування, фахГвець з розвитку сшьського туризму, фахГвець з туристичного обслуговування, фахГвець ¡з туристично! безпеки, шспектор з туризму, шструктор-методист зГ спортивного туризму, шструктор оздоровчо-спортивного туризму (за видами туризму), шструктор-методист з туризму, шструктор навчально-тренувального центру (зГ спортивного туризму), суддя з виду спорту (спортивний туризм), керГвник секцп спортивного напряму, начальник туристично! бази, спортсмен-професюнал з виду спорту (спортивний туризм), начальник табору туристського, голова клубу (зГ спортивного туризму), фахГвець ¡з гостинносп в мюцях розмщення (готелГ, туристичн комплекси та ш.), фахГвець ¡з готельно! справи, фахГвець ¡з ресторанно! справи.
Лщензована програма тдготовки бакалавра спрямована на виршення вищезазначених завдань. У Дшпропетровськш обласп загалом та Кривому РозГ зокрема у жодному ВНЗ дос не велася планова з 4-рГчним навчанням тдготовка фахГвщв з туризму за освпньо-квалГфшацшним рГвнем «Бакалавр».
КриворГзький педагопчний шститут ДВНЗ «КриворГзький нацюнальний ушверситет» нин започатковуе тдготовку бакалавр1в, яка вщповвдае квалГфшацшним вимогам роботи фахГвця з туристичного обслуговування. Для випускнишв цього профшю у регют вже юнуе розгалужена система тдприемств, дГяльшсть та лщензшш умови яких ввдповвдають туристичнш сферГ Г як е потенцшними мюцями роботи фахГвщв з туризму у майбутньому:
• туристичт фГрми, яких на Дшпропетровщиш нараховуеться майже 200; з деякими !! фшями у Кривому РозГ укладен угоди про ствробГтництво у процеа навчання студенлв за напрямом «Туризм», тд час проходження ними навчальних Г виробничих практик та потенцшне працевлаштування;
• туристичш агенцп, яких у мюп дГе 74; з к1лькома з них укладеш угоди про ствробГтництво у процес навчання студенлв за напрямом «Туризм», тд час проходження ними навчальних Г виробничих практик та потенцшне працевлаштування;
• готелГ, яких у Кривому РозГ е 12; з найкращими готелями мюта «Домашнш затишок», «Дружба», «Братислава» та «Саксагань» укладет угоди про ствробГтництво у процеа навчання студенлв за напрямом «Туризм», тд час проходження ними навчальних Г виробничих практик та потенцшне працевлаштування;
• позашшльш заклади освГти туризму, краезнавства та екскурсш учшвсько! молодо з якими укладет угоди про ствпрацю;
• спортивно-туристичш клуби та секцп Кривого Рогу, з якими вже багато рошв юнуе ствпраця географГчного факультету ушверситету комунальн позашильн заклади «Центр туризму, краезнавства та екскурсш учшвсько! молодо» «МандрГвник», «МеридГан», «Фортуна» тощо, а також секцп спортивного туризму у ввдкритих акцюнерних товариствах «Швшчний ГЗК», «Центральний ГЗК», «1нгулецький ГЗК»);
• вiддiл промислового туризму комунального пiдприемства «1нститут розвитку мюта Кривий Рiг».
Випускник-бакалавр з туризму е потенцшним суб'ектом пiдприемницько! дiяльностi, може стати !! фiзичною особою. Його квалiфiкацiя цiлком достатня для ввдкриття власного турагентства, туристично! фiрми, здiйснения екскурсiйно! дiяльностi. Це е додатковою передумовою щодо розвитку малого бiзнесу на засадах туризму, тобто дипломований фахiвець з туризму мае вс можливосл забезпечити собi робоче мюце самостшно за умов ринково! економiки.
Головна проблема розвитку уих пiдприемств туристичного профiлю мiста та област -брак фахiвцiв з базовою туристичною освiтою. Проблема друга - гостра нестача квалiфiкованих екскурсоводiв. Проблема третя - вiдсутнiсть у Кривому Розi туристичних фiрм, як е стандартом якiсного та грунтовного розвитку ринку туристичних послуг.
Проблему недостатньо! забезпеченостi кадрами вiдповiдних туристичних тдприемств, позашк1льних закладiв освiти та спортивно-туристичних закладiв Кривого Рогу та Дтпропетровського регiону може бути виршено шляхом пiдготовки бакалаврiв з туристичного обслуговування. Беззаперечною е актуальнiсть тдготовки бакалавра з туризму в умовах багатоцшьово! економiки, реалiзацi! мiсько! та обласно! програм розвитку туризму, який здатний працювати в закладах туристично! дiяльностi, на пiдприемствах i в установах рiзних форм власностi, в органах державного управлшня та консультативних фiрмах.
Зазначимо, що в ведеться розробка «Стратеги розвитку туризму в Дшпропетровщиш до 2022 року». Прискорення та розширення ресурсно! бази для розвитку рiзних напрямiв туризму, зростання кiлькостi екскурсiйних маршрутiв, розвиток рекреацшно-курортно! галузi, формування альтернативних напрямiв туризму в обласп вже у найближчi роки посилить потребу у фахiвцях в галузi туристичного обслуговування, особливо з орiентацiею на внутрiшнiй та в'!зний туризм.
Аналiзуючи ситуацiю з тдготовкою фахiвцiв туристичного профiлю в Укра!ш, можна погодитися з Г. Балабановим, який зазначае, що до прюритетних завдань вищо! професiйно! туристично! освии належать:
• наблизити змют та як1сть освiтнiх послуг до вимог галузевого ринку працi за рахунок зростання ролi практично! тдготовки студенпв, удосконалення навчальних планiв, програм i навчально! лiтератури, залучення до навчального процесу кращих практиков турбiзнесу, пiдвищення квалiфiкацi! професорсько-викладацького складу випускових кафедр та iн.;
• обсяги тдготовки фахiвцiв необхiдно корелювати з науково обгрунтованим прогнозом розвитку галузевого ринку пращ (лопчно, аби останнш став невiд'емною складовою Державно! цшьово! програми розвитку туризму та курорпв в Укра!нi на перiод до 2022 року);
• за рахунок варiативно! компоненти навчального плану наблизити тдготовку фахiвцiв до особливих потреб мюцевих ринкiв працi, спецiальних видiв професiйно! дiяльностi, пов'язаних iз профшем ВНЗ;
• розвивати мiжнародне ствробиництво, вивчати та опановувати досвiд кращих шоземних унiверситетiв, виборювати гранти мiжнародних фондш i програм, укладати й реалiзовувати двостороннi договори про ствпрацю, залучати до укра!нських ВНЗ шоземних студенлв, ширше публiкувати науковi пращ за кордоном тощо [1, с. 194].
Стратепчна мета розвитку туризму в Укра!ш полягае у створенш конкурентоспроможного на внутрiшньому та свтовому ринках туристичного продукту, розширеннi масштабiв внутрiшнього туризму та обсягiв в'!зних туристичних потоков, задоволеннi попиту споживачiв на закордоннi подорожi, забезпеченнi комплексного розвитку рекреацшних територiй з урахуванням соцiально-економiчних iнтересiв населення, збереженнi та ввдновленш природного середовища та юторико-культурно! спадщини, наповненнi державного i мюцевих бюджетiв. Досягнення цiе! мети неможливе без належного забезпечення галузi фахiвцями, наукового супроводу розвитку туризму, штенсивно! рекламно! i маркетингово! дiяльностi. Все це вимагае ввд ВНЗ тдготовки фахiвцiв ново! генерацi!, здатних працювати в умовах швидких змiн ринку та поглиблення глобалiзацi!. Пiдготовка фахiвцiв у регiональних ВНЗ стимулюватиме покращення ринку працi в сферi туризму.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балабанов Г. В. Укра!нський ринок послуг вищо! освли в галузГ туризму: реали та перспективи / Г. В. Балабанов // 1ндустрГальний туризм: реали та перспективи: матерГали I МГжнародного науково-практичного форуму / редкол.: Я. В. Шрамко, В. Л. Казаков та ш. - Кривий РГг: Вид. Р. А. Козлов, 2013. - С. 189-195.
2. Галузевий стандарт вищо! освгги Укра!ни напряму тдготовки 1404 «Сфери обслуговування» за спещальтстю 6.140103 «Туризм»: затверджений Мшстерством науки Г освли, молодГ та спорту Укра!ни наказ № 1059 ввд 08.11.2011 року.
3. Казаков В. Л. Оргатзацш шдустрГального туризму: системний тдхщ / В.Л. Казаков // 1ндустрГальний туризм: реали та перспективи: МатерГали 1-го мГжнародного науково-практичного форуму / редкол.: Я. В. Шрамко, В. Л. Казаков та ш. - Кривий Кг: Вид. Р. А. Козлов, 2013. - С. 17-21.
4. Любщева О. О. Проблеми фахово! освгга в туризмГ / О. О. Любщева // ГеографГя та туризм: наук. ЗбГрник; ред. кол.: Я. Б. Олшник. - К.: Альтерпрем, 2010. - Вип. 8 - С. 109-113.
5. Педагопка туризму: навч. поЫбник для студенлв вищих навч. закладГв / В. Федорченко, Н. Фоменко, М. Скрипник, Г. Цехмктрова. - К.: Вид. д1м «Слово», 2004. - 296 с.
6. Про затвердження Лщензшних умов провадження тур операторсько! дГяльноста: наказ Мшстерства шфраструктури Укра!ни ввд 10.07.2013 № 465. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1275-13
7. Програма розвитку промислового туризму в Украш на 2013-2015 роки: ршення КриворГзько! мкько! ради вщ 30.01.2013 № 1680. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://irm.kr.ua/uk/projects/promislovij-industrialnij-turizm/176.
